Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської мови

Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності:

1)                Від суфікса, що походить з власної мови: dark//ness. У цих випадках наголос не змінюється, навіть у словах з трьома складами: common//ness.

2)                Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і до запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу: mov//able, service//able.

3)                Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос і/або голосний чи приголосний кореня: China – Chin//ese.

Коли до запозиченого слова, утвореного за допомогою іншомовного суфікса, приєднується ще один, власно мовний, суфікс, таке утворення називається корелятивним: president – presiden//cy.

Суфіксація як засіб словотвору значно ширший, ніж префіксація. Пропорційна частина власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватись. Спостерігається і зворотній процес: власне англійські слова two//fold, three//fold витісняються словами, утвореними за допомогою романського суфікса –(b)le: dou//ble.

Суфікс –ize Варто зазначити, що в сучасній англійській мові дуже мало дієслів на –ise. Так, наприклад, в словнику Мюллера зареєстровано всього близько десятка таких дієслів, в той час як дієслів на –ize більш 400.

Суфікс –ize утворює перехідні та неперехідні дієслова від ТО прикметників та іменників.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО іменників, -ize виражає наступні значення:

а) Робити те або займатися тим, на що вказує основа. З цим значенням –іze зустрічається частіше за все. Наприклад: character//ize характеризувати, відображати; propaganda//ize пропаганду вати; atom//ize розпилювати, дробити; carbon//ize карбонізувати; diphthong//ize створювати дифтонг.

б) Перетворюватися в те, на що вказую основа. Наприклад: capital//ize перетворювати в капітал, капіталізувати; gelatin//ize перетворюватись на холодець; vapor//ize перетворюватися на пару, випаровуватися.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –ize виражає значення «робитися таким, як на те вказує основа». Наприклад: vocal//ize вокалізувати, дзвінко промовляти (від прикм. vocal вокальний, голосовий), urban//ize робити ввічливим (від прикм. urbane ввічливий), tranquil//ize заспокоювати (від прикм. tranquil спокійний), special//ize спеціалізувати (від прикм. special спеціальний), real//ize реалізувати (від прикм. real реальний) і т.д. [8, c. 121]

Суфікс –fy (-ify) вживається в сучасній англійській мові частіше за все для утворення нових дієслів в науковому стилі мови, багато слів які були утворенні за допомогою –fy є жартівливими авторськими неологізмами (noncewords) наприклад: argu//fy сперечатися задля суперечки, cockney//fy робитися схожим на кокні, tips//ify підвипити, happ//ify ощасливити.

Як і суфікс –ize, –fy може вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і прикметників. Дієслова на –fy вживаються транзитивно і нетранзитивно.

Приєднуючись до основ іменників, –fy виражає наступні значення:

а) Перетворювати(ся) на те, на що вказує основа:

aer//ify перетворювати в газоподібний стан; cals//ify перетворювати на вапно, робити твердим; dand//ify перетворюватися на франта, одягатися франтом,; gas//ify перетворюватися на газ; mumm//ify перетворювати на мумію.

б) Робити те, на що вказує основа:

electr//ify електризувати; emuls//ify робити емульсію; fort//ify укріпляти, робити укріплення; nid//ify гніздитися.

У тих випадках, коли суфікс –fy Вступає у внутрішню валентність з ТО прикметників, він може виражати значення: «робити(ся) таким, як та не вказує основа». Наприклад:

аcid//ify окислювати, fals//ify підроблювати, humid//ify зволожувати, intensify підсилювати(ся), joll//ify веселитися, just//ify находити виправдовування. [8, c. 124]

Суфікс –ate В сучасній англійській мові зустрічається дуже багато дієслів з суфіксом –ate (в словнику Мюллера їх нараховується близько 400), широкого застосування в якості словотворчого елементу дієслів цей суфікс не отримав. Це пояснюється, по-перше, тим, що в мові існують більш продуктивні дієслівні суфікси –ize, -fy, які є синонімами суфікса –ate; по-друге, при необхідності ми можемо легко творити дієслова чи то з допомогою конверсії від відповідних прикметників на –ate, або від іменників за допомогою зворотного словотвору.

В сучасній англійській мові суфікс –ate може вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і, дуже рідко, з ТО прикметників.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО іменників, суфікс –ate виражає наступні значення::

а) Підвергати впливу того, на що вказує основа:

amalgam//ate підвергати впливу ртуті, vaccine//ate робити щеплення.

б) перетворювати(ся) в те, на що вказує твірна основа:

lamin//ate розщеплювати на тонкі шари; scintill//ate мерехтіти; fossil//ate перетворюватися на скаменілість.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників суфікс –ate виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»:

sophistic//ate фальсифікувати, active//ate активувати, exterior//ate перетворювати на дійсність, справджуватися; syllabic//ate ділити на склади, вимовляти по складам. [8, c. 127]

Суфікс –en Зараз суфікс –en може вступати у внутрішню валентність тільки з ТО прикметників, що стосується тих не багатьох дієслів на –en у яких ТО є іменник, то всі вони сформовані ще в давньоанглійський період.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –en виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»:

Rip//en достигати, rough//en грубіти; flat//en робити(ся) рівним, плоским; whitt//en білити.

В сучасній англійській мові існує ряд дієслів, які вживаються в двох варіантах: з суфіксом –en і без нього. Дієслова без суфікса –en утворені за допомогою конверсії або це слова, які утворилися у ході історичного розвитку. Однак вживання подібних пар дієслів у мові відрізняється.

По-перше, дієслова з суфіксом –en належать до розмовного стилю, є загальновживаними, тоді як дієслова без суфікса –en використовуються в технічній або науковій лексиці.

По-друге, коли дієслово на –en або без суфікса –en набуває специфічного значення, то за необхідністю від цієї основи утворюється нове дієслово або шляхом конверсії, або за допомогою суфікса –en. [8, c. 132]

Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію як засоби словотвору, то можна зробити висновок, що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація, бо пропорційна частина власно мовних суфіксів значно більша, ніж серед префіксів. Навіть активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витиснуло власні англійські словотворчі елементи. Хоча, час від часу спостерігається зворотній процес: власні англійські слова витісняються словами утвореними за допомогою запозичених суфіксів.

ВИСНОВКИ

Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети і питання, що були поставлені у вступі, а саме: з’ясувати, що таке словотворча структура слова, словотвір, словотворчий аналіз (СА), словотворчі моделі сучасної англійської мови та визначити найважливіші словотворчі моделі і розглянути подальше вживання похідних слів.

Мета, окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з граматики та лексикології сучасної англійської мови.

Дана курсова робота допомогла зробити висновки, що найпоширенішими засобами словотвору в сучасній англійській мові є суфіксація та префіксація.

Суфіксація ґрунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні суфікси все ж переважають у мові. За допомогою суфіксів утворюються іменники (як загальні, так і власні назви, як абстрактні, так і конкретні назви), прикметники, дієслова тощо.

 Префіксація базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Вона увійшла в число основних засобів через те, що в англійській мові відсутні закінчення і саме префіксація допомагає розмежовувати частини мови. Префікси, на відміну від суфіксів, не змінюють граматичних характер слова, і новоутворені слова належать до тих самих частин мови, що й їх основи.

Третій засобом словотвору за поширеністю є словоскладання, яке ґрунтується на складанні двох чи більше основ, з можливими подальшими змінами новоутвореного композита. Деякі вчені ставлять словоскладання на перше місце, бо вважають найпродуктивнішим засобом словотвору в сучасній англійській мові. Найактивнішим засобом утворення нового композита є складання двох, а інколи і більше, основ. За допомогою словотвору утворюються складні іменники, прикметники, дієслова, числівники тощо.

 Існують і другорядні типи словотвору, такі як скорочення (усне і писемне), а також конверсія.

Скорочення – це засіб словотвору, який базується на втраті певної частини слова. Він набув значного поширення в останні десятиріччя ХХ ст. і є поширеним явищем як в розмовній мові (усні скорочення), так і в офіційних стилях (писемні скорочення у різних офіційних документах, наукових працях тощо). В сучасній англійській мові скорочують іменники (власні та загальні), дієслова, прикметники тощо. Цей вид словотвору охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення є дуже різноманітними.

Також вчені лінгвісти виділяють два типи скорочень це абревіатури та акроніми. Абревіатура – це будь-яке скорочене слово або словосполучення. Акронім – абревіатура, утворена з перших букв слів або словосполучень, яка промовляється як одне слово, а не по буквам.

Конверсія також належить до другорядних засобів словотвору і ґрунтується на поєднанні слів з їх переходом з однієї частини мови в іншу. Це, в основному, дієслівний засіб словотвору, але йому піддаються також іменники та прикметники, інколи інші частини мови.

Отже, як видно з даної курсової роботи, сучасна англійська мова має достатньо сильних та продуктивних засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М., 1959, 259 с.

2. Арнольд И.В. Семантическая структура слов и методика ее исследования. – М., 1968, 287 с.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969, 571 с.

4. Беляева Т.М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке. АДД. – Л., 1974, 34 с.

5. Ботничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке. – К., 1988, 231 с.

6. Елисеева В.В. Лексикология английского языка, СПб., 2003, 144 с.

7. Зернова В.К. Lehrbuch für die Entwicklung der Hörverstehens-_ Lesenverstehens- und Sprechfertigkeiten im Deutschenunterricht. – P., 2003, 324 s.

8. Карощук П.М. Словообразование английского языка. – М., 1977, 169 с.

9. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Новое в лингвистике. – М., 1963, 315 с.

9. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М., 1965, 174 с.

10. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексики. – М., 1962, 296 с

11. Леонтьев А.А. Семантическая структура слова. – М., 1971, 216 с.

12. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. – М., 1976, 245 с.

13. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М., 1992, 842 с.;

14. Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М., 1972. 367с.

15. Смирницкий А.И. Лексикология английского язика. – М., 1956, 259 с

16. Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики – М., 1968, 208 с.

17. Степанова М.Д. Теория валентности и валентный анализ. – М., 1973, 374 с.

18. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М., 1968, 288 с.

19. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Х., 1993, 256с.

20. Collins Cobuild, English Grammar., 1994.

21. Longman Dictionary of Contemporary English., 1999.

22. Rozina R.I. Course of English Lexicology. – М., 1995, 238с.

ДодатОк

Таблиця 2 - Афікси англійської мови

Страницы: 1, 2, 3, 4