Історичні чергування звуків

Історичні чергування звуків

1. Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш] та [З'], [Ц'], [С']

Велике діло добре слово. Воно часом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств, і потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода (О.Довженко).

Комунікативна розминка.

Кого ми вважаємо найкращим слухачем? Дослідження свідчать, що більшість опитуваних людей називають гарним співрозмовником близького друга, по'другу. Чому? Очевидно, в основі лежить дружнє і щире ставлення, бажання зрозуміти і допомогти один одному. Обговоріть це питання в класі.

А чи відомо вам, що в основу слова друг складає давньоруський корінь деръ, що означає "міцний". Аналiз слова "гpомада" в piзних слов'янських мовах теж підтверджує етимологiчну споpiдненiсть зі словом дpуг. Утворіть від поданого слова друг однокореневі слова. Поясніть фонетичні зміни, що відбуваються у корені.

◊ Підготуйте лінгвістичне повідомлення про слова друг, дружба, користуючись етимологічними та фразеологічними словниками.

◊ В українській мові створена ціла палітра епітетів до слова " друг":

безкорисливий, близький, випробуваний, відважний, відданий, вірний, гарний, давній, добрий, найдорожчий, дорогоцінний, душевний, єдиний, задушевний, істинний, коханий, любий, люб’язний, милий, міцний, надійний, найближчий, найкращий, незмінний, нерозлучний, перший, постійний, приязний, сердечний, славний, співчутливий, справедливий, старий, турботливий, шанований, щирий.

Знайдіть серед поданих слів слова, в яких наявні чи можливі чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш] або [З'], [Ц'], [С']

Підготуйте усний твір-мініатюру "Мій давній друг" , використовуючи подані слова.

Чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш] виникло ще на спільнослов'янському ґрунті.

Звуки [г], [к], [х] були твердими приголосними і не мали здатності пом'якшуватися.

Голосні ж переднього ряду [е], [и], [ь], [Ђ] вимагали обов'язкового м'якшення тих приголосних, що стояли безпосередньо перед ними.

Тому, коли в одній морфемі при словотворенні, а іноді й при словозміні приголосні звуки [г], [к], [х] попадали в позицію перед голосними переднього ряду, то, не маючи здатності пом'якшуватися, змінювалися на шиплячі звуки [Ж], [Ч], [Ш].

Наприклад: друг – дружина, рука – рученька, нога - ніженька.

Уживання приголосних звуків [Ж], [Ч], [Ш], що походять від приголосних [Г], [К], [Х], перед голосними заднього ряду [а], [о] пояснюється тим, що ці голосні розвинулися на спільнослов'янському ґрунті з колишніх голосних переднього ряду: крик –кричати (кричАти); горох – горошок (горошькъ).

Зміну задньоязикових [К], [Х] і гортанного [Г] на [Ч], [Ш] і [Ж] перед голосними переднього ряду називають першим перехідним пом'якшенням або першою палаталізацією.

◊ Мовознавці припускають, що слово "дружина" походить від слова "друг". Так називали товариша, тобто довіреного при товарі, маєтку, худобі (пізніше пастуха). Сьогоднi це слово означає також і заміжню жiнку стосовно чоловiка, одруженого чоловiка щодо своєї жiнки, групу, загiн, добровiльне об'єднання людей, створене з певною метою.

Випишіть із фольклорних і художніх творів невеликі тексти, що підтверджують це припущення вчених і містять слова, в яких наявні зміни задньоязикових [К], [Х] і гортанного [Г] на [Ч], [Ш] і [Ж].

◊ Особливим колоритом забарвлені українські звертання, бо українська мова має для них окремий кличний відмінок. Утворіть форми звертання від поданих слів:

Козак, друг, Олег, земляк, юнак, чумак, бурлак, дяк, Явтух, чоловік, Бог.

Побудуйте короткі діалоги, залучаючи ці слова.

◊ Українська фразеологія зберігає численні звороти, в яких виражені поетичнiсть, виразнiсть художнього свiтосприйняття i тонкої життєвої спостережливостi.

Прочитайте побажання, виділіть серед них фраземи-привітання, фраземи-благословення і фраземи-побажання.

Боже тебе благослови i материними, i батьковими молитвами!

Доброму чоловiку продовж, Боже, вiку!

Дай, Боже, щоб ти, сину, говорив, як по зорях читав!

Моє вам шануваннячко, спаси вас, Боже!

Боже помагай! З Богом!

Слава Богу Iсусу Христу! Дай, Боже, час добрий.

Накажи вас, Боже, хлiбом та сiллю.

Дай, Боже, спiшно та охотно робити!

Дай, Боже, час i пору добру! Бог на помiч!

Дай, Боже, щоб робилося, не псувалося! Дай, Боже, на прожиток!

Дай, Боже, в дiм здоров'ячка!

Благослови, Боже, сiллю, хлiбом, довгим вiком, добрим розумом, щоб i батька поважали i щоб матiр шанували.

Поміркуйте, чому ключовим словом у таких фраземах зазвичай виступає слово Бог.

Запишіть відомі у вашій місцевості фраземи-побажання, залучивши до їх складу звертання, в яких наявне чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш].

◊ До наведених слів доберіть споріднені, які б при словотворенні відбивали чергування [Г] із [З'], [К] із [Ц'], [Х] із [С']. Перевірте себе за довідкою.

Книга, жінка, молоко, берег, вік, крига, батіг, дорога, страх, бік, свекруха, горох, рух, подруга, сойка.

Довідка

Чергування [Г] із [З'], [К] із [Ц'], [Х] із [С'] відбувається в сучасній українській літературній мові в іменниках перед закінченням –і: в іменниках жіночого роду в давальному та місцевому відмінках однини (нога— нозі, рука— у руці, стріха — стрісі), в іменниках чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини (пролягає дорога – немає кінця дорозі, болить вухо – болить у вусі).

Така зміна відома у мовознавстві як д р у г е п е р е х і д н е п о м’я к ш е н ня або друга палаталізація.

Відповідно до першого і другого п е р е х і д н их п о м’я к ш е нь твердих приголосних [Г], [К], [Х] в основі слова відбуваються і такі зміни: ріка – річка- річці, птах-пташка- на пташці.

◊ У поданих реченнях знайдіть випадки наявних або можливих фонетично не зумовлених (історичних) чергувань приголосних. Поясніть, якими діючими в давню епоху законами вони зумовлені. Випишіть подану в тексті форму й іншу форму з тією самою морфемою, яка свідчить про наявність чергування. Окремо виділіть випадки, коли приголосні звуки [г], [к], [х] не чергуються в сучасній мові, поясніть причину цього, використавши довідкову літературу.

Добре нам мати на світі хорошого друга, друзів — ще краще (М. Рильський). Поезія, друже, всюди є — і в людях, і в природі... ( Б. Лепкий). Численні Сашкові друзі вторували доріжку до його хати (С. Плачинда). Проходила година, дві, і він знову сідав за книжки, бо молодий гарячий мозок прагнув знань (Г. Тютюнник). Солдат стояв у смузі крайнього вікна лицем до річки і вдивлявся в щось (В. Винниченко). Любка ступала босими ногами по поросі (В. Винниченко). Чоловіче мій, запрягай коня! (Л. Костенко). Люблю пісні мойого краю, та не спинюсь на тім лишень: з любов'ю вухо привертаю до братніх на землі пісень (М. Рильський). Був, є і буду прихильником школи, в якій проповідується культ скромності... не лише в одязі, а й у духовних вчинках, які здійснює людина в житті, потрапляючи в різні ситуації (О. Захаренко).

◊ Від поданих нижче слів утворіть форму 1-ої особи однини теперішнього або майбутнього часу. Поясніть наявне чергування приголосних:

- ходити, леліти, косити, спекти, трусити;

- зварити, манити, молоти, пороти, створити;

-                     любити, графити, зловити, ломити, ліпити.

Порівняйте українське слово люблять з російським любят та старослов’янським любЂтъ. З’ясуйте історію українського вставного л’ в цьому слові.

Наведіть приклади українських народних пісень, в яких наявне слово люблю.

У спільнослов'янській мові відбулися зміни приголосних перед давнім іменним і дієслівним суфіксом - j. Приголосні звуки [г], [к], [х] перейшли у приголосні [Ж], [Ч], [Ш] (друг –дружу, сухий –суша, плакати – плачу), приголосні проривні [д], [т] змінилися на африкати [дж], [ч] (ходити – ходжу, топтати – топчу), сполучення [зд] на [ждж] (їздити – їжджу), [ск], [ст] на [шч] (простити – прощу, пускати – пущу), губні звуки [б], [п], [в], [м], [ф] на звукосполуки [бл'], [пл'], [вл'], [мл'], [фл']. ( купити – куплять, зловити – зловлять).

У поданих реченнях знайдіть випадки змін приголосних, що відбуваються при словозміні. Випишіть слова, в яких сталися зміни губних, передньоязикових або задньоязикових приголосних, коли вони сполучилися з j. Через риску до них запишіть первісні корені цих слів.

З р а з о к: гребля – греб – ; їжджу – їзд – …

Найвища насолода життя у творчій праці, що чимось наближається до мистецтва” (В.Сухомлинський).

Землю по пучечці збирала з усього городу на всіх стежках, де ходив її Михайлик (О.Захаренко).

Споглядання краси очищає людину від усього поганого (М. Міщенко).

Ожило, заметушилося містечко, розбуджене оркестром (І. Гребенюк).

Тужу за вами, солов'ї Вкраїни (М. Рильський).

Чим же я відплачу, що живу, і люблю, і любима? (Л. Забашта).

Знов зозулі голос чути в стрісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі (М.Юрійчук).

Чорний степ на виднокрузі. Густо стелеться туман, Ніби злився в чорній тузі З сірим небом океан (Г.Чубач).

Лишився сум, лишалась туга Й зів'ялі маки у руці (С.Пушик).

Вкладайте у свідомість дитини живе, трепетне слово, дбайте про те, щоб воно не перетворилося на засушену квітку, а вилетіло, як із гніздечка, співучою пташкою, раділо красі навколишнього світу (О.Захаренко).

◊ Прочитайте текст. З'ясуйте стильову приналежність тексту. Які події змальовано в тексті? У добу козаччини головним героєм і виховним ідеалом став козак як втілення всіх чеснот справжнього українця, мужній лицар-визволитель, безкорисливий захисник скривджених і знедолених. Прокоментуйте це, звернувшись до історичних фактів цього періоду.

Визначіть основну ідею.

Знайдіть у словах випадки змін приголосних, що відбулися при словотворенні. При потребі скористайтеся довідкою.

Запорозький кошовий знав, що як зруйнувати Кодак, то доведеться воювати з Польщею, бо вона того не подарувала б, а щоб воювати з такою силою, якою була на той час Польща, треба було мати велике й добре узброєне військо; щоб здобути ж зброю й коней та прохарчити військо, треба було грошей. От і надумав Сулима, перш ніж воювати з Польщею, йти морем на пишний у ті часи турецький город Азов…

Надумавши так, кошовий скликав запорожців на раду:

-А що, панове товариство, славне військо запорозьке! – говорив він. - Чи немає таких, що поодлежували вже по куренях свої боки молодецькі? Як є такі, то виходьте: підемо зо мною Чорним морем погуляти та запалимо люльки аж у Азові турецькому!

Козацтво радісно одгукнулося на заклик кошового:

- А чого нам справді нидіти у Січі та товариський хліб дурно переводити. Веди нас, батьку…Чи не поможе нам милосердний хоч небагато невольників до рідної України та до дрібних діточок повернути! (А.Кащенко)

Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.

Таблиця. Чергування приголосних звуків при словотворенні

◊ Утворіть від поданих слів, де можливо, прикметники за допомогою суфіксів -СЬК-(ий). Поясніть зміни приголосних звуків.

Турист, латиш, юнак, емігрант, чумак, чех, люд, калмик, гігант, ткач, волох, узбек, молодець, козак, викладач, птах, парубок, матрос, француз, трубач, студент, боягуз, інтелігент, якут, казах, вояк, боягуз, босяк, гуцул, кріпак, латиш, робітник, турок, ескімос, товариш, грек, купець, місто, гайдамака, таджик, баск, хват, представник.

Поміркуйте, які з утворених прикметників можуть сполучатися зі словом пісня. Запишіть такі словосполучення.

◊ Прочитайте народну пісню. До якої тематичної групи суспільно-побутових пісень належить така пісня? Підказку читайте в довідці.

Які провiдні мотиви і символи такої пiснi? Який елемент обрядовості зафіксовано в пісні?

Випишіть з тексту слова, в яких наявні випадки змін приголосних, що відбулися при словотворенні і словозміні.

Ой насіяли та наорали, та нікому збирати,

Поїхали чумаченьки в Молдаву стояти.

Ой у полі два дубочки, а третій маленький,

Ой помер, помер у Молдаві та чумак молоденький.

Ой ви, хлопці, чумаченьки, дайте батьку знати,

Та нехай приїде у Молдаву чумака ховати.

Не прийшов батько, не прийшов батько, тільки прийшла мати,

Ой обертає білеє личко проти ясного сонця.

- Ой годі, годі, стара мати, що треба за ним дати.

Ой продай, мати, сірі воли, котрі вперед ходили,

А вони ж його молодого всю Молдаву звозили

(Запис Н.Присяжнюк у c. Погребище на Поділлі )

Довідка

Початки чумацтва сягають глибокої давнини. За сіллю їздили у Крим, Молдову, на Дон, Польщу, Кубань, Московщину. Дністер і сьогодні часто називають Соляною дорогою.

У дорозі чумаків постійно чекали труднощі, тому більшість чумацьких пісень відображає трагічну подію – смерть чумака в дорозі або його хворобу.

Коли в дорозі помирав чумак (від ран чи хвороби). Покійника одягали у вишивану сорочку, та й усі чумаки були у вишиванках, потім загортали в рогожу з мішка для риби, клали в яму головою “додому”, і кожен чумак зі своєї мажі приносив жменю солі і обсипав нею покійника. Шапками насипали високу могилу, ставали навколо неї і читали речитативно закон Божий, співали заупокійні молитви, бажали царства небесного. Роги волам покійного чумака фарбували в чорний колір (намазували дьогтем і посипали попелом).

Коли ж чумак гинув від ран, між рогами вола прикріпляли стрічку червоного кольору. В селах люди при зустрічі з таким волом ставали на коліна і віддавали траурні почесті покійному. Вдові чумака передавались мажі, воли та все зароблене покійним. Ось така пошана існувала до чумаків в селах України (Г.Данилевський).

◊ Поділіть власні назви за групами (місто, країна і т.д.). Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-. Поясніть, в яких групах прикметників відбувається чергування приголосних, а в яких не відбувається. Чому?

Підкресліть ті назви і утворені від них прикметники, що позначають історико-етнографічні регіони України. Що вам відомо про них. Підготуйте повідомлення про регіон, в якому живете ви, використовуючи в тексті слова, в яких наявні фонетичні та історичні чергування.

Кременчук, Золотоноша, Черкаси, Кривий Ріг, Гуцульщина, Таганрог, Карабах, Донецьк, Лейпциг, Воронеж, Запоріжжя, Острог, Франція, Лемківщина, Люксембург, Гайдамаччина, Санкт-Петербург, Галичина, Сиваш, Гонконг, Забайкалля, Карпати, Хмельниччина.

◊ Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса –ин.

Київський, словацький, німецький, гуцульський, полтавський, львівський, турецький, сумський, кролевецький. Що вам відомо про історико-географічну територію, названу останніми словами, яке ви утворили? Розкажіть, залучаючи інформацію, подану в довідці.

◊ Прочитайте текст. Визначте стильову приналежність. Що цікавого ви дізналися, прочитавши поезію М.Шевченка? Що означає вислів "пролягли у світ дорогами кролевецькі рушники"?

Які рушники зберігаються у вашій родині? Хто їх вишивав? Яка історія цих рушників? Опишіть рушник своєї родини.

Чим цей рушник відрізняється від кролевецького? Складіть усне оповідання "Рушник у житті мого краю", скориставшись довідкою.

Кролевецькі рушники

Слова М. Шевченка Музика Ю. Рожкова

Сумщину називають фестивальним краєм. У столиці рушників – Кролевці щорічно восени відбувається "Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники", який демонструє і високу поезію, і пісню, і гончарні вироби, і вишиванки, і, звичайно ж, незрівнянні у своїй величі і красі рушники, що розцвітають всіма барвами від старовинних до осучаснених. Візитною карткою фестивалю, гімном древнього і вічно юного міста стала пісня на слова Михайла Шевченка "Кролевецькі рушники". Чи знаєте ви, що: - в основі кролевецьких тканих рушників - переважно у червоних кольорах монументальні геометричні орнаменти - зображення церков, жіночих фігур – берегинь, чаші, птахів, ромбів, зірок. За урочистість і ошатність ці рушники називали навіть королівськими. Шириною такі рушники були від 50 см до 65, а довжиною від 3 до 5, 5–6 м;

- на початку ХІХ ст. була створена і набула слави артіль селянина Ринді, завдяки якому кролевецькі рушники були відомі на вітчизняному ринку, отримали визнання на виставках у Парижі, Лондоні, Копенгагені, Барселоні, Монреалі, Осаці, Лос-Анджелесі;

у Кролевецькому районному краєзнавчому музеї знаходиться найстаріший рушник з витканою датою “1838” та рідкісним малюнком двоголових орлів, що простежувалися і на царських грошах.

.„Сумщина – писанковий край” - така назва рушника, сьогодні вишивають майстрині області. Це буде оберіг нашої рідної Сумщини. Основа рушника - Дерево життя – компонується з квітів - символів Сумщини і України. Посередині рушника буде розташований основний символ Сум - сонечко, квітка у вигляді ромашки, а пелюстками стануть регіони області.

Рефлексія і самоперевірка

До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими чергуваннями приголосних фонем, що позначені виділеними літерами.

Токар, садити, скочити, різати, плакати, муха, друг, захист, плескати, сікти, трусити, топити, пасіка, колиска, Буг, батіг, боковий, вухо.

Чим пояснити сучасне чергування приголосних у таких словах: крик – кричиш, страх – страшно, книга – книжний, сухо – суша, міг – можна?

Визначте, у якому зі слів відбувається історичне чергування приголосних:

1.                 а) загрібати, б) чергувати, в) повторювати.

2.                 а) суміжний, б) належати,в) голосний.

3.                 а) пастушок, б) відмінок, в) зміна.

4.                 а) послаблений, б) віжки, в) мучитель.

5.                 а) ножі, б) пачка, в) заводь.

Тема для розмови.

«Велике діло добре слово. Воно часом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств, і потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода, - так стверджував письменник О.Довженко. Відомий педагог О.Захаренко додавав: “Слова, що ліки, - допомагають людині лишень, коли вони сказані від душі”.

Страницы: 1, 2