Лексико-семантичне поле "місто" за романом Люко Дашвар "Рай. Центр"
Лексико-семантичне поле "місто" за романом Люко Дашвар "Рай. Центр"
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
Факультет філології та журналістики
Кафедра загального та прикладного мовознавства
Курсова робота
Лексико-семантичне поле
"місто" за романом
Люко Дашвар "Рай.
Центр"
Спеціальності "Прикладна лінгвістика"
студентки 321
групи
Скабари Анни
Науковий керівник:
викладач кафедри
загального та прикладного
мовознавства
Мікрюкова К.О.
Миколаїв - 2011
Зміст
Вступ
Розділ 1. Дослідження лексики за полями як загальнолінгвістична
проблема
1.1 Дослідження лексико-семантичного поля у лінгвістиці
1.2 Структура лексико-семантичного поля
Розділ 2. Біографія письменниці Люко Дашвар
2.1 Життя та творчий шлях ЛюкоДашвар
2.2 Роман "Рай. Центр" - знаковий твір сучасної української
літератури
Розділ 3. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля
"місто" у романі "Рай. центр" люко дашвар
3.1 Структура лексико-семантичного поля "місто" у романі
"Рай. Центр" Люко Дашвар
3.2 Лексико-семантичний варіанти ЛСП "місто" у романі
"Рай. Центр"
Висновок
Список скорочень
Список використаної літератури
Проблеми системної організації лексичного складу,
семантики стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних - О.О. Потебні, В.С. Ващенка,
Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Кочергана, О.Д. Огуя, С.П.
Денисової, А.М. Шамоти та ін. - і зарубіжних мовознавців - Й. Тріра, В. Порцига,
Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, С.Г. Бережана,
В.Г. Гака, В.А. Звегінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Д.М. Шмельова, Л.М.
Васильєва, Й.А. Стерніна, Г.С. Щура, Л.О. Новикова, М.В. Нікітіна, О.Г. Скворцова,
А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С.Г. Шафікова та ін. [1; 125].
Розвиток лінгвістичної науки супроводжується інтенсивним
пошуком теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення його
системно-структурних елементів, відношень між ними. Велика кількість одиниць, представляють
у лексичному складі української мови різноманітні сторони дійсності, зумовлює наявність
різних за обсягом лексико-семантичних утворень, докладний та всебічний аналіз яких
визначає одне із завдань сучасної мовознавчої науки [2; 14].
Актуальність теми дослідження зумовлює той фактор, що сучасні завдання української лінгвістики визначають
потребу комплексного дослідження семантичної структури ЛСП "місто" у романі
Люко Дашвар "Рай. Центр". Це сприятиме поглибленому вивченню ідіостилю
письменника.
Об’єктом курсової є мова роману Люко Дашвар „Рай. Центр”.
Предметом курсової є мовні засоби презентації семантичного поля "місто".
В умовах розвитку суспільства зростає роль міста як економічного, культурного, соціального
центру. Зростає і увага сучасних українських письменників до міського середовища
як до форми організації суспільства, що впливає на формування та вираження психології
людини в ньому.
Мета курсової -
розкрити лексико-семантичні особливості мовних засобів
презентації семантичного поля "місто" в романі Люко Дашвар "Рай.
Центр".
Досягнення поставленої
мети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань:
1)
з’ясувати погляди мовознавців на поле як лінгвістичне
явище;
2)
уточнити зміст поняття "місто";
3)
визначити структуру лексико-семантичного поля
"місто";
4)
встановити особливості лексичних одиниць, що моделюють
поле "місто";
5)
проаналізувати роль лексико-семантичного поля
"місто" в романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.
Методи дослідження.
В роботі застосовано переважно описові методи дослідження, орієнтовані на виявлення
естетико-змістових функцій мовних одиниць у художньому тексті. Прийоми семно-компонентного
аналізу дають змогу виявити семантичну структуру одиниць лексико-семантичного поля
місто. Дослідження мови творів письменника потребує виходу за межі лінгвістичних
методів, зокрема використання квантитативного методу - для визначення обсягу семантичних
компонентів одиниць поля, спільних з ядром. Метод лексико-семантичної сполучуваності
використано для аналізу значень слів на позначення поля "місто".
Теоретичне значення курсової. Робота має значення для аналізу мовної
картини світу українців, поглибленого розуміння семантичного потенціалу лексичних
одиниць, інтерпретації індивідуально-авторського стилю Люко Дашвар.
Практичне значення. Основні положення дослідження знайдуть застосування у процесі викладання
курсів історії української літературної мови, стилістики, лексикології, культури
української мови, діалектології, фольклору.
Матеріалом дослідження
стала картотека, створена на основі вибірки із роману "Рай. Центр" Люко
Дашвар, що становить 10 позицій ядерної зони та 90 позицій периферійної. Матеріал
для роботи добирався зі статей відомих мовознавців, лексикографічних праць, у яких
найповніше представлено багатство сучасної української мови: "Великий тлумачний
словник сучасної української мови", Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна
енциклопедія, "Большой энциклопедический словарь", "Большой толковый
социологический словарь" (Collins). Том 1.
Структура курсової:
робота складається зі вступу, трьох основних частин, висновку.
У вступі розкриваємо актуальність, мету, об'єкт
та предмет нашого дослідження. Висвітлюємо теоретичне та практичне значення роботи.
У першому розділі "Дослідження лексики за
полями як загально лінгвістична проблема" висвітлюємо поняття лексико-семантичне
поле, лексико-семантична група, лексико-семантичний варіант, ядро, периферія.
У другому розділі "Біографія письменниці Люко
Дашвар" розкриваємо життєвий та творчий шлях письменниці, аналізуємо стиль
написання та індивідуальність письменниці. Розкриваємо зміст та актуальність проблем,
порушених у романі "Рай. Центр".
У третьому розділі "Мовні засоби презентації
лексико - семантичного поля "місто" за романом "Рай. Центр"
Люко Дашвар" розкриваємо структуру ЛСП; встановлюємо особливості лексичних
одиниць, що моделюють поле "місто"; аналізуємо роль лексико-семантичного
поля "місто" в романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.
Висновки подають наукові
та практичні результати нашого дослідження, отримані в процесі виконання роботи,
формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.
В кінці подається список літератури (28 джерел). Загальний обсяг курсової роботи
- 32 сторінки.
Поле як лінгвістичне явище перебуває в центрі уваги
мовознавців протягом останніх десятиліть. Існують різні визначення цього терміна.
Поняття ЛСП розроблене Е. Оксааром і О. Духачеком,
хоча термін "поле" ввели до обігу семасіології німецькі мовознавці Г.
Іпсен і Й. Трір, а семантичне поле описав Л. Вейсгербер [11; 327]. Перше визначення
терміна "семантичне поле" як сукупності лексем, що мають інтегральне значення,
належить Г. Іпсену.
Інакше розглядає "семантичне поле" В.
Порціг. Ним на перший план висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основні
зв’язки їх значень, що виявляються у словосполученнях та словах. В. Порціг намагався
виявити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів (наприклад, "цілувати"
пов’язано з "губи", "хватати" пов’язано з "рука").
"Його поля - прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єкта
чи об’єкта або прикметника і іменника" [1; 192]. При цьому домінуючими є слова,
здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники.
Отже, тільки дієслово та прикметник може бути ядерним елементом "семантичного
поля". Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним.
Таким чином, "семантичне поле" Порціга ґрунтується на валентних властивостях
слів та є синтагматичним утворенням, на відміну від парадигматичних полів Тріра
[13; 39-52].
Варта уваги думка Ф. Жилка, який визначав семантичне
поле як складну функціональну системно - структурну одиницю лексично - семантичного
рівня. Він наголошував на тому, що об’єднання слів у лексико - семантичне поле можливе
лише за наявності спільних значеннєвих сем, що забезпечують семантико - смислові
зв’язки в межах утвореної одиниці [8; 25].
О. Селіванова розглядає лексико - семантичне поле
як парадигмальне об’єднання певної частини мови за спільністю інтегрального компонента
значення. Вона зазначає, що лексико - семантичне поле має свій центр, котрий включає
найбільш уживані слова з яскравим інтегральним компонентом, та периферію, яка містить
слова менш частотні за вживанням, стилістично забарвленні [22; 282].
Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів
за редакцією С. Єрмоленко узагальнює та систематизує думки Г. Іпсена, В. Порцига,
І. Штерна щодо сутності поняття "поле", визначаючи його як сукупність
мовних одиниць, переважно лексичних, об’єднаних спільністю змісту, одним поняттям,
функціональною подібністю позначуваних явищ [Українська мова 2001: 131].
У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле
- це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні
ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну
структуру, існування зон семантичного переходу [2; 78; 9; 58]. Їхня будова повторює
принципову будову багатозначних слів (Ю. Апресян, М. Нікітін). Найбільшим парадигматичним
об'єднанням є лексико-семантичне поле - це сукупність лексичних одиниць,
що об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) та відображають
поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Це слова, пов'язані
з одним і тим самим фрагментом дійсності. Так, скажімо, в лексико-семантичній системі
будь-якої мови можна виділити поле руху (переміщення), поле часу (темпоральне),
поле погоди (метеорологічне), поле розумової діяльності (мислення), поле почуттів
тощо. Лексико-семантичні поля є відносно автономними, бо пов'язані між собою, що
засвідчується багатозначними словами, які різними своїми значеннями входять до різних
полів [7; 26-30].
О. Селіванова розглядає лексико-семантичне поле
як парадигматичне об’єднання лексичних одиниць певної частини мови за спільністю
інтегрального компонента значення (архісеми). Вона вважає, що складники лексико
- семантичного поля відображають понятійну, предметну або функціональну подібність
позначених ними явищ, що є дискусійним і залежить від методології дослідження [22;
565].
На думку Ярцевої лексико - семантичне поле - це
сукупність мовних одиниць, об’єднаних спільністю змісту (іноді навіть спільністю
формальних показників), які відображають понятійне, предметне чи функціональний
збіг позначених явищ [3; 380].
Головними властивостями лексико - семантичного
поля, на думку І. Кобозєвої, є такі:
1) наявність семантичних відношень між складниками;
2) системний характер цих відношень;
3) взаємна залежність і взаємна детермінованість
лексичних одиниць;
4) відносна автономність поля;
5) безперервність позначення у смисловому просторі;
6) взаємозв’язок полів у лексичній системі. ЛСП
має центр та периферію. До центру входять найуживаніші слова з яскравим інтегральним
значенням, периферія характеризується значно меншою частотністю вживання, стилістичною
забарвленістю значення.
Отже, лексико-семантичні поля характеризуються
зв'язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв'язків, що забезпечує
безперервність смислового простору. Кожне поле - це своєрідна мозаїка слів, де кожне
окреме слово має певне місце в лексико-семантичному просторі. Ця мозаїка не збігається
в різ них мовах, бо кожна мова по-своєму членує об'єктив ний світ. Національна специфіка
лексико-семантичних полів виявляється в кількості наявних у полі слів і в характері
опозиції між компонентами поля [10; 109].
У структурі лексико - семантичного поля лінгвісти
виділяють такі частини:
1) ядро поля, що представлене родовою семою - компонентом,
навколо якого розгортається поле. Оскільки ядро є лексичним вираженням смислів,
або семантичних ознак, воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи представником
усієї парадигми;
2) центр поля складається з одиниць, які мають
інтегральне, загальне з ядром і між собою, значення;
3) периферія поля складається з одиниць, що є найвіддаленішими
за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення
поля. Зазвичай периферійні елементи перебувають у зв’язку з іншими семантичними
полями утворюючи при цьому лексико - семантичну цільність мовної системи;
4) фрагменти поля є вертикальною ядерною і центро-
периферійною структурою, яка за своєю семантикою утворює окрему гіпер- гіпонімічну
структуру різнотипного складу [11; 59].
Будь-яке лексико-семантичне поле має ядро, до складу
якого входять назва (ім’я) поля, тісно пов’язане з нею видове ім’я, синоніми та
родове ім’я, а також антоніми. На периферії поля знаходяться слова, семеми яких
перетинаються з ядерними словами за окремими семами [2; 94].
В якості ядерної лексеми або групи лексем на роль
імені поля можна обрати будь-яку лексему, що цікавить дослідника, проте, результати
аналізу можуть бути обмеженими, якщо лексема підібрана невдало, якщо вона не володіє
властивостями притягувати велику кількість лексем. Приналежність до ядра чи периферії
прямо залежить від семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичному
полі.
Між ядром та периферією
відбувається розподіл функцій поля: одна частина функцій переходить на ядро, а інша
- на периферію. Між ядерною та периферійною зонами відсутня чітка межа. Складові
елементи поля можуть належати до ядра одного поля, і одночасно бути на периферії
іншого поля [3; 38]. Периферія поля складена з одиниць, що є найвіддаленішими за
своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля.
Багатоповерховий будинок - це важливий елемент міської інфраструктури. Хоча у дефініції
не вказано на належність цього поняття саме міському середовищу: багатоповерхівка
- багатоповерховий будинок [7; 53]; багатоповерховий - який має кілька
(багато) поверхів [7; 53].
Польовий принцип організації системи мови свідчить
про обов’язкову наявність периферії у кожному полі. Жодне мовне явище не може складатися
лише з ядра, оскільки периферія є таким же повноправним елементом лексичного значення,
як і ядро [3; 38].
Як одне з найактуальніших питань у лексичній семантиці
О. Антомонов розглядає структуру лексико-семантичного поля. Вiн називає фактором,
що об'єднує погляди дослідників, розуміння лексико-семантичного поля як структури,
що має ядро і периферію [1; 187-193].
М. Жгенти зазначає, що семантична впорядкованість
словесного поля зумовлена семантичною ознакою - словесним значенням одиниць, що
входять до його складу. Дослідник пропонує методику "семантичних ознак",
що дозволяє порівнювати структурно-семантичні організації полів різних мов [11;
12 - 14].
Традиційно дослідження лексики в аспекті польової
організації здійснюється у двох напрямах:
1) ономасіологічному (від поняття);
2) семасіологічному (від слова).
Ю. Караулов вважає, що домінантним є інший підхід.
Визначає лексико-семантичне поле як групу слів однієї частини мови, що мають досить
тісний смисловий зв'язок [9; ст.57].
Семантичний простір по-різному членується в мовах,
кількість клітин у межах лексико-семантичного поля не збігається, а тому й не збігаються
значення слів-відповідників. У ядрі містяться найважливіші слова, вони пов'язані
між собою сильними семантичними відношеннями й утворюють синонімічні, антонімічні
і родо-видові групи. На периферії містяться функціонально менш важливі слова, що,
як правило, належать і до іншого лексико-семантичного поля. У межах лексико-семантичного
поля виділяють лексико-семантичні групи [5; 49].
Так, скажімо, в темпоральному лексико-семантичному
полі виокремлюють:
1) назви неточних часових відрізків (час, пора,
період, епоха, ера то що);
2) назви точних часових відрізків (секунда, хвили
на, година, доба, тиждень, місяць, рік, століття тощо);
3) назви пір року (весна, літо, осінь, зима);
4) назви частин доби (ранок, південь, вечір, ніч);
5) назви місяців (січень, лютий і т.д.);
6) назви днів тижня (понеділок, вівторок і
т.д.) [10; 398-399].
У середині лексико-семантичних груп виділяють ще
тісніше пов'язані семантичні об'єднання (їх називають лексико-семантичними категоріями)
- синоніми, антоніми, конверсиви, гіпоніми. Синоніми - слова однієї й тієї ж частини
мови, значення яких повністю чи частково збігаються. Синонімія відображає в мові
властивості об'єктивного світу, через що є лінгвістичною універсалією. У мовознавстві
існує декілька підходів до вивчення синонімії. Одні дослідники акцентують на тотожності
або подібності значень, інші - на їх повній чи частко вій взаємозамінності в тексті,
треті - на їх оцінно-стилістичній характеристиці [3; 93].
Кузнєцов А.М. запропонував
такі неформальні критерії виділення ядра та периферії поля:
1) Слова, що відносяться до ядра, як правило, прості
за своєю морфологічною структурою.
2) Ядерні лексеми володіють більш широкою комбінаторністю,
що доведено рядом статистичних досліджень.
3) Ядерні лексеми є більш психологічно значимими.
4) Слова-запозичення, зазвичай, відносяться до
периферії, а не до центру.
5) Семантика ядерних слів є, як правило, ширшою,
ніж семантика периферійних лексем [11; 77].
Семантичне поле характеризується такими основними
властивостями:
1) наявністю семантичних відношень (кореляцій)
між складовими його словами;
2) системним характером цих відношень;
3) взаємозалежністю та взаємообумовленістю лексичних
одиниць;
4) відносною автономністю поля;
5) безперервністю позначення його смислового простору;
6) взаємозв’язком семантичних полів у межах всієї
лексичної системи [11; 62].
Іноді лінгвісти, крім ядра, виділяють також центр
(Кузнєцова 1981). Ядром називають "центр центру", тоді як центр і ядро
разом протиставляють периферії [10; 40]. Розмежування між центром і ядром у нашій
роботі не проводилось, оскільки обидва слова розглядались як синоніми, при цьому
перевага надавалась терміну "ядро".
Отже, лексико-семантичне поле складається з ядра,
ядерної та периферійної зони. Поле має певні властивості та розвивається в двох
напрямках, може мати синонімію чи антонімію в середині своєї структури серед лексем
на позначення лексико-семантичного поля.
Люко Дашвар (Ірина Миколаївна Чернова) народилася
2 травня 1954 року в місті Херсоні. Люко Дашвар українська письменниця, сценарист,
журналіст. Лауреат літературної премії "Коронація слова": у 2007 роман
"Село не люди" здобув ІІ премію, у 2008 році за "Молоко з кров’ю"
(або "Примха") стала дипломантом конкурсу, а в 2009 - му її роман
"Рай. Центр" отримав диплом "Вибір видавців".
Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості
(інженер - механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр
державного управління).
У журналістиці з 1986 року. Закінчила курси сценарної
майстерності голлівудського професора Річада Креволіна. З 1991 року - головний редактор
херсонської молодіжної газети. Потім працювала головою комітету у справах преси
й інформації херсонської облдержадміністрації. З 2001 року головний редактор газети
"Селянська зоря". Деякий час працювала журналістом та редактором жіночих
журналів.
Почала писати сценарії для кіно: "Луна Одесса"
і "Время - это все". З 2006 року займається тільки літературною діяльністю.
Перший роман "Село не люди" був відзначений другою премією "Коронація
слова 2007", а другий - "Молоко з кров’ю" - премією "Коронація
слова 2008". В березні 2008 отримала нагороду журналу "Друг читача"
за найкращий літературний дебют (роман "Село не люди"). "Молоко з
кров’ю" визнано переможцем конкурсу "Книга року БіБіСі 2008". У 2009
році в світ виходить третя книжка автора " Рай. Центр", яка отримала диплом
"Вибір видавців" на конкурсі "Коронація слова 2009".
Твори:
·
"Село не люди" (2007);
·
"Молоко з кров’ю" (2008);
·
"Рай. Центр" (2009);
·
"Мати все" (2010) [14].
Якщо, взявши до рук "Рай. Центр", ви
чекаєте від Люко Дашвар чергового любовного роману з українським колоритом, то вас
спіткає розчарування. Цей роман уже не вписується у вузькі рамки суто історії про
кохання, оскільки пропонує читачам значно більше. І в цьому, на мою думку, можна
вбачати зростання майстерності письменниці, перехід на нову сходинку у її творчості.
Про що ж цей роман? Якщо двома словами - про життя. Мабуть, однозначно сказати важко,
оскільки минуле і теперішнє, фантастика та добре відомі нам реалії сьогодення, любов
та влада тісно сплелися тут у сюжетний клубок, розплутати який авторка дозволить
вам тільки під кінець. Головні персонажі твору - сучасні студенти та можновладці,
а місце дії - Київ. Усе починається з романтичного, шаленого кохання Макса та Люби,
а закінчується цілком прагматично - холодною війною між двома посадовцями, Сердюком
та Коноваленком, що розгортається у віддаленому райцентрі, до якого їм, по суті,
й діла нема.
Страницы: 1, 2
|