Лексичні особливості перекладу французьких науково-технічних текстів

1.4.2 Аналітичні засоби термінотворення

Значного поширення у системі науково-технічної термінології набула аналітична деривація. Багатокомпонентні терміни мають виразні систематизувальні властивості, ними легше передати ієрархічні відношення.

У науково-технічній термінології є й багатокомпонентні термінологічні сполуки. За кількістю членів вони можуть бути дво-, три-, чотири- і багаточленними: магнітна головка, інтегрована прикладна система, оператор умовного переходу, електронна аналогова обчислювальна машина, автоматизована система управління технологічними процесами

Термінологічні словосполучення мають семантичну цілісність, але ступінь її залежить від характеру компонентів і семантичних відношень між ними. Термінологічні словосполучення часто є такими термінами-визначеннями, у яких внутрішня форма містить стисле наукове визначення. Такі словосполучення мають пряме співвідношення з глибоко пізнаними об’єктами навколишньої дійсності, у них яскраво виражені номінативна і когнітивна функції. Кожен із подальших компонентів конкретизує, увиразнює значення терміна. Це пояснюється способом пізнання: для того, щоб пізнати ще не пізнане, людина прагне зіставити його з відомим.

Процес диференціації понять технічної та природничої термінолексики є об’єктивною передумовою використання багатослівних термінів, що дає можливість якнайтонше і якнайточніше передати значення кожного терміна, тому що кожна одиниця складеного терміна виражає певні видові ознаки. Продуктивність багатокомпонентних термінів виражається в тому, що вони повністю покривають поняттєве коло досліджуваної термінологічної системи і разом із нагромадженням ознак можуть збільшувати склад компонентів [12, c.42, 93-95].

Отже, багатокомпонентні терміни поділяються на:

1) терміни-словосполучення серед них розрізняють:

а) вільні словосполучення (атомна електростанція, космічна швидкість, радіолокаційні установки і т.д.), де кожний з компонентів - термін, що може вступати в двосторонній зв'язок;

б) зв'язані словосполучення, де ізольовано взяті компоненти можуть/не можуть бути термінами, а в поєднанні вони утворюють термін-словосполучення: мертва вода, важка вода, радіоактивний йод, мислячий робот і т.д.);

2) багатокомпонентні терміни (такі терміни можуть бути три-, чотири- і більше компонентними і представлені вони в значно меньшій кількості: відкритий розпад радіоактивних елементів, рівняння руху машин, діставати дози опромінювання.

Незалежно від того яким є термін – багатокомпонентним сполученням чи виступає в якості терміна-словосполучення чи терміна-слова, таке явище як омонімія поширюється на кожен з них. Так, наприклад, термін facteur, що являється терміном-словом, в економіці має значення фактор; коефіцієнт – в медицині, в математиці – множник. Термін-словосполучення onde courte (f) в одній і тій самій галузі (радіотехніці) має різні значення: “коротка хвиля”, а також “короткохвильовий передавач”. А от, наприклад, термін circuit d’absorption (m) має різні значення не в межах однієї, а в межах різних галузей: у фізиці – “коефіцієнт поглинання”, а в фізіології – “швидкість засвоєння речовини”.

Дещо важче зустріти омонімію в межах однієї чи різних галузей для багатокомпонентних термінологічних сполучень, адже багатокомпонентність значно звужує значення всього терміну, обмежуючи тим самим сферу його застосування. Але незважаючи на це омонімія багатокомпонентних термінологічних сполучень все ж таки зустрічається [28, c.31-32, 45].

1.5 Термінологічна ситуація в галузі альтенативних видів енергії

Успішна комунікація в науково-технічній сфері великою мірою залежить від того, наскільки чітко розмежовуються поняття, позначені термінами. Вимога поняттєвої точності зумовлена тим, що терміни виступають когнітивно-інформаційними моделями, на основі яких наукове знання закріплюється, а далі в процесі практичної діяльності матеріалізується у називанні реальних продуктів – машин, механізмів, пристроїв.

Системні ознаки термінологічного складу лексики є тією основною базою, яка забезпечує пізнавально-комунікативну досконалість наукового поняття. Вимога системності спричиняє наявність постійних дериваційних ланцюжків, тією чи іншою мірою заповнених реальними мовними одиницями (знаками), тобто термінами. Функціонально доцільними є такі мікросистеми термінів, які відображають усі можливі зв’язки пізнаних явищ, а також мають достатню дериваційну потенцію – можливість розширення терміносистеми у разі збільшення кількості знань про досліджуваний об’єкт.

У термінологічній базі галузі альтернативних видів енергії, наприклад, здатність до створення системи найповніше проявляється у іменників, які називають чи описують об’єкт наукового дослідження:

У. Колектор (частина генератора постійного струму), електромобіль, вітряк, біодизель, станція, етанол.

Ф. Hydrolienne, éolienne, bitume, autolib (voiturette électrique en libre-service urbain), électromoteur, cellule.

За іменниками йдуть прикметники, які виражають властивості цих об’єктів:

У. Геотермальний, фотогальванічний, гідравлічний, акумулюючий, енергопозитивний (який виробляє більше енергії, ніж споживає).

Ф. Solaire, photovoltaïque, hydroélectrique, absorbant, géothermal.

Певною мірою ця особливість проявляється у дієсловах, які позначають операції над об’єктами спостереження й досліду:

У. Поглинати (абсорбувати), емітувати (викидати, випромінювати), електрифікувати, заряджати, сортувати (відходи).

Ф. Absorber, récycler, capter, émettre, transformer, générer.

Отже, процеси, які відбуваються в сучасному термінотворенні, дозволяють послідовно відновлювати властиві висловлювальні засоби, граматичну та семантичну структуру мови, якнайповніше використовувати притаманні їй автохтонні конструкції і моделі словотворення, при цьому не повертаючись до забутих, невдалих чи свідомо вилучених термінів [7, c.73-75], [45].

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Аналіз лексичних характеристик наукового дискурсу дає підстави дійти наступних висновків.

1. Дискурс – це комунікативна подія, що обумовлюється взаємозв’язком між мовцем та слухачем і передбачається мовленнєвою поведінкою останніх. Науковий дискурс або функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує ту чи іншу сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю власних засобів. Науковий стиль обслуговує науку і виробничо-технічну сферу. Для досліджуваного дискурсу з проблем альтернативних видів енергії характерні логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер. Специфіка стилю характеризується лексичною нейтральністю, вона яскраво виявляється на морфологічному та синтаксичному рівнях.

2. Нині наука й техніка постійно розвиваються і вдосконалюються, а тому і науково-технічна термінологія продовжує розвиватися, поновлюватися, вдосконалюватися. Вона є відкритою системою, здатною розвиватися за сучасними дериваційними законами. У системі науково-технічної термінології відбуваються різноманітні лексико-семантичні процеси. Системні термінологічні лексико-семантичні групи підтверджують усебічне відображення широкого кола наукових та технічних понять. Між цими групами існує об’єктивний зв’язок, завдяки якому терміни зазнають постійних змін унаслідок появи в науці нових понять, змін у сутності певних понять тощо.

3. Специфіка науково-технічної сфери висуває до терміна особливі вимоги. З одного боку він парадигматично забезпечує поняттєву систему фундаментальних наук (а тому повинен мати своє місце у цій системі), а з другого – науково-технічний термін забезпечує оптимальне професійне спілкування у виробничій сфері. Когнітивні механізми термінодеривації співвідносяться зі структурно-когнітивною (зв’язок з іншими поняттями певної галузі наукового знання) і лінгвопрагматичною (забезпечення фахового спілкування) характеристикою терміна.

4. Словотворчі засоби української та французької науково-технічної термінології вироблялися і формувалися за нормативими критеріями протягом її історичного розвитку. З одного боку, пріоритетними є власне пізнавальні потреби, тому терміни виконують когнітивну функцію (виступають експлікаторами наукових понять); з другого боку, у прикладній галузі науково-технічної сфери до уваги береться переважно прагматичний аспект спеціальної лексики. Термінодеривація в науково-технічній сфері ґрунтується на пріоритетності поняттєвого і практичного аспектів, що забезпечує когнітивно-комунікативну єдність усіх лінгвістичних компонентів, які творять терміносистему.

5. Система дериваційних засобів науково-технічної термінології відображає сучасні тенденції розвитку мови і будується за синтетичними та аналітичними моделями словотвору сучасних мов таких як афіксація, словоскладення чи конверсія. Поява термінів складної структурної будови зумовлена потребою висловити дві ідеї в одному слові та прагненням людини передати складне наукове поняття одним словом. Динаміка росту термінів-композитів у науково-технічній терміносистемі породжена тим, що зменшується кількість структурно простих слів, а також значним впливом іншомовних компонентів.

6. Значного поширення у системі науково-технічної термінології набула аналітична деривація. Багатокомпонентні терміни мають виразні систематизувальні властивості, ними легше передати ієрархічні відношення. Процес диференціації технічних та природничих термінодериватів є об’єктивною передумовою використання багатослівних термінів, що дає можливість якнайтонше і якнайточніше передати значення кожного терміна. Чим більше ознак поняття передається в терміні, тим повніше уявлення про позначуване поняття він дає, тим точніший такий термін.

РОЗДІЛ 2. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми, які пов’язані з:

- особливостями вихідної та цільової мов;

- наявністю галузевих україномовних словників;

- мовною складністю вихідного тексту;

- кваліфікацією перекладача;

- якістю виконаного перекладу;

- критеріями адекватності;

- рівнями еквівалентності тощо.

Автори сучасних науково-технічних перекладів, ігноруючи системи суфіксів і префіксів, які дають змогу точно називати чи розмежовувати поняття, часто допускають помилки при відтворенні іншомовних термінів:

відбійник замість вибійник

відбірний замість добірний

відшліфувати замість пошліфувати

відбілити замість вибілити

розпружувати замість відпружувати

Наукові поняття, які називають:

- активну здатність, можна утворити за допомогою суфікса -івн-: гальмівний, гартівний, блоківний, усмоктівний, витяжівний, демпфівний, концентрівний,

- призначення до певного вжитку чи певної дії передаємо термінами із суфіксом -льн-: прогнозувальний, гальмувальний, іонізувальний.

Незнання українських словотвірних моделей призводить до механічного калькування чужих конструкцій, а відтак до появи дещо кострубатих, немилозвучних, поняттєво неточних та семантично непрозорих термінів та терміносполук. Наприклад: можливість одержання великих сил та обертаючих моментів (треба обертальних), автоматичних слідкуючих переміщень виконавчих механізмів (треба відстежувальних), фіксуючих пристроїв (треба фіксу вальних) [29, c.87-90], [19, 121, 130].

2.1 Граматичні труднощі перекладу українською мовою текстів з проблем альтенативних видів енергії

Якісна своєрідність досліджуваних текстів виражається у тому, що у французькій та українській мовах для передачі одних і тих самих відносин або характеристик вживаються неідентичні засоби мовного вираження:

Приклад

Як бачимо із вищенаведеного прикладу, досить часто при перекладі науково-технічних текстів із французької мови на українську ми вживаємо неідентичні за формою засоби мовного вираження. Для французької мови, наприклад, характерним є вживання словосполучення radiations solaires у множині, в українській мові частіше можна знайти його вживання в однині – сонячне випромінювання.

Прислівниковий зворот isolés thermiquement українською мовою ми можемо передати одним словом теплоізольованих. Цікавим також є те, що французьке складне словосполучення des espaces de séparation vidés ми можемо не калькувати, а передавати засобами своєї мови вакуумне середовище між… Калькування не потрібне також і при перекладі поняття machine thermique (при калькуванні ми вжили б словосполучення теплова машина), тому що в українській мові є свій лексичний відповідник для вираження даного поняття – тепловий двигун.

Іноді лексичні засоби передаються граматичними і навпаки:

Приклад

Прикладом цьому є французьке поняття hydroliennes, яке поки що не має прямого відповідника в українській мові, який був би виражений одним словом. Тому ми вдаємося до граматичних засобів вираження даного поняття українською мовою: енергетична установка (набір водяних турбін), яка виробляє електрику, використовуючи енергію води (кінетичну енергію течій).

Кількісна оригінальність втілюється у різній частотності вживання тих чи інших лексичних, граматичних і стилістичних засобів:

Приклад

За допомогою вищенаведеного прикладу ми можемо відмітити, що при перекладі науково-технічних текстів перекладач часто постає перед вибором правильного відповідника. Часто у французькій мові слова, які вживаються, зокрема у сфері альтернативних джерел енергії, мають інше лексичне навантаження, ніж коли вони вживаються у інших областях знань. Слово provocation, наприклад, ми у даному випадку перекладаємо як виклик, (дилема, проблема), а не як провокація. Знову ж таки, при перекладі французьких науково-технічних текстів українською мовою ми часто зустрічаємося із явищем, коли певне французьке поняття, виражене однією лексемою, ми передаємо кількома українськими лексемами: поняття alternateur ми перекладаємо як генератор змінного струму.

Приклад

Із наведеного прикладу ми бачимо, що при перекладі науково-технічних текстів на тематику альтернативних енергій ми не завжди запозичуємо лексичні відповідники із французької мови. Наприклад, l’espace de l’intérieur vide (яке у прикладі вище вживалося у дещо зміненому вигляді – des espaces de séparation vidés) ми перекладаємо не дослівно порожній внутрішній простір, а власним відповідником вакуумне середовище усередині. Французьке словосполучення isolement thermique українською мовою ми перекладаємо, як уже частково згадувалося раніше, одним терміном теплоізоляція. Цікавим також є те, що лексичне значення терміна thermique (термічний; термодинаміка) у французькій мові стосується і енергії тепла, і енергії холоду, а в українській мові прикметник термічний має відношення лише до теплової енергії. Тому при перекладі перекладачу потрібно бути особливо уважним і до лексичних відтінків значень слів.

Приклад

Як бачимо, щоб дещо розбавити сухий стиль викладу матеріалу у науково-технічних текстах (особливо у текстах науково-популярного стилю) іноді вживаються стилістично забарвлені вирази. У нашому прикладі, наприклад, це вираз les spécialistes souhaitent frapper un grand coup, який ми переклали нейтральним виразом спеціалісти націлені на прийняття рішучих заходів, хоча можна було б, наприклад, перекласти цей вираз більш стилістично закрашено: спеціалісти бажають усе здійснити одним махом, але, можливо, це було б не надто точною передачею лексичного значення цього виразу.

Відбір граматичних відповідників у перекладі досліджуваних текстів здійснюється за протиставленням двох тенденцій:

1) пошук оптимального варіанту вираження, що вдало відповідає завданням форми викладу і змісту стилю науково-технічної підмови;

2) прагнення перекладача до досягнення «краси» і повноти стилю, різноманітності форми вираження завдяки залученню граматичних синонімів тощо [24, c.34].

Важливо під час перекладу обирати саме ту структуру цільової мови, що найточніше їй відповідає, враховуючи при цьому вимоги функціонального стилю та інші норми мови перекладу.

Приклад

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5