Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Klappe! заткнися!, заткни свою глотку!; цить!;

Er sagt und versucht es so leicht wie nur mцglich zu sagen. «Ich bin ein biЯchen in der Klemme, Zecke. Kцnntest du mir mit ein wenig Geld aushelfen?»

Він намагається сказати це якомога простіше: «У мене зараз скрутне положення, Цеке. Не міг би ти дати мені небагато грошей?»

In der Klemme sein (або sitzen stecken) - розм. бути в

скрутному положенні (напр, з грошима), бути в лещатах, бути в нужді, бідувати;

An der Geschichte vom Vogel StrauЯ, der aus Furcht den Kopf in den Sand steckt, soll kein wahres Wort sein; dafьr ist es bestimmt wahr, daЯ mancher Mensch vor der nahenden Gefahr die Augen schlieЯt und dann behauptet, sie sei nicht da.

У історії про страуса, який від страху ховає голову в пісок, немає ні слова правди; та зате суща правда, що деякі люди у момент наближення небезпеки закривають від страху очі і стверджують, що ніякої небезпеки немає.

den Kopf ІП den Sand Stecken - розм. ховати голову в пісок, як страус (не хотіти бачити небезпеці, що насувається);

Ich hoffe, Sie sind darьber klar, daЯ Sie sich mit Ihrer Wissenschaft um Kopf und Kragen reden kцnnen! Es liegt im Staatsinteresse, daЯ hierьber unverbrьchliches Stillschweigen gewahrt wird.

Сподіваюся, вам зрозуміло, що ви поплатитеся головою, якщо не триматимете язик за зубами! Державні інтереси вимагають зберігати це у великій таємниці.

Sich um Kopf Und Kragen reden розм. поплатитися головою за свої мови;

Aber zu seiner Ьberraschung kam der sonst stets auf der Lauer liegende Zorn nicht, statt dessen ergriff ihn Verlegenheit, als habe er sich wie ein tцrichtes Kind benommen.

Але, на його здивування, гнів, звичайно завжди готовий вирватися назовні, не прийшов; замість гніву ним оволоділо збентеження, немов він поводився, як дурна дитина.

auf der Lauer sein (або liegen, stehen, sitzen) - лежати

(або сидіти, стояти) в засідці, підстерігати, підкараулювати;

«Es kommt», sagte der Geheimrat zufrieden, «auЯer der Entschдdigung fьr eine verlorene Stellung zweifelsohne auch ein Schmerzensgeld in Frage- Das freut mich aufrichtig, ich sehe Licht.»

«Крім грошового відшкодування за втрату посади,» - сказав з відчуттям

задоволення таємний радник, - «ще, поза сумнівом, вважається відшкодування за тілесні ушкодження. Щиро радий цьому. Нарешті я побачив світло!»

Licht sehen - побачити світло (відчути полегшення);

Er hat sie [Sophie] ein biЯchen verbummelt, er hat ein wenig viel um die Ohren gehabt in letzter Zeit.

Він випустив її [Софі] трохи з виду, у нього було дуже багато турбот останнім часом.

j-d hat viel um die Ohren - хто-небудь по вуха зав'язнув в роботі; у кого-небудь клопоту повний рот;

Es wдre gar nicht schlecht, dem Schulzen einmal auf die Pelle zu rьcken und mit ihm von Zinsen und Hypothek zu reden.

Дуже непогано було б узяти старосту за боки - як, мовляв, щодо відсотків і іпотеки.

j-m auf die Pelle rьcken - брати за боки, брати в оборот кого-небудь;

Ob er Chauffeuren vorschriftswidriges Fahren verwies, ob er einen randalierenden Betrunkenen auf die Wache brachte, er sorgte dafьr, daЯ alles auf der StraЯe seine Richtigkeit hatte.

Що б він не робив - чи вимовляв шоферам за порушення правил вуличного руху, чи доставляв в поліцейську ділянку п'яного бешкетника - він пікся про те, щоб на вулиці все було як годиться.

alles hat seine Richtigkeit (es muЯ alles seine Richtigkeit

haben) - все гаразд, все йде як треба, все йде своєю чергою

...auf einem Treppenpodest steht der lange knochige Vermittler..., spricht beruhigend zu seinen Bedrдngern, sucht die Halle mit den Augen ab, spдht

nach dem Eingang... Der Rittmeister zieht sich weiter hinter seinen Pfeiler zurьck — ach, diese Rotte Korah, dieser Haufe Unglьck, der ihm beschert sein soll!

...на сходовому майданчику стоїть довгий, кістлявий посередник..., він заспокоює насідаючих на нього людей, обводить очима вестибуль, поглядає на вхідні двері... Ротмістр ще далі ховається за колону, - ах, ця зграя! Треба ж, щоб на його частку випалу така купа нещасть!

die Rotte Korah - (галаслива) банда, зграя, зграя (бібл. букв.

Корів і всі спільники його, які підняли повстання проти Мойсея і в покарання були поглинені землею);

Es ist ganz unnьtz fьr Pagel, den Klub zu wechseln (denn es gibt in diesen Tagen Spielklubs wie Sand am Meer...). Nein, die Raubvцgel am Kopfende des Tisches erkennen ihn immer gleich.

Пагелю абсолютно марно міняти клуб (в наші дні гральних клубів - як піску морського...). Ні, ці хижаки у главі столу все одно дізнаються про це.

wie (der) Sand am Meer - як піску морського (незчисленна кількість; бібл.)

Sie trдgt das Abendkleid der Gnдdigen, es ist Schurz, ob die Kцchin es sieht. Was die bei den Lieferanten Schmu macht, klaut sie an Seidenstrьmpfen und Seidenwдsche.

Вона носить вечірнє плаття барині, а то, що повариха це бачить, їй наплювати. Постачальникам зуби заговорює і краде - шовкові панчохи, шовкову білизну.

Schmu machen розм. зуби заговорювати (одурювати);

Er drehte sich rasch um, ging noch einmal auf Herrn Feld zu und sagte: «Wissen Sie was, Herr Feld?! Kaufen Sie mir den ganzen Kitt ab. Fьr drei

Dollar. Dann hat die liebe Seele Ruh».

Він швидко обернувся, ще раз підійшов до пана Фельду і сказав: «Знаєте що, пан Фельд, беріть все чохло. За три долари. І душа спокійна».

nun (або dann) hat die liebe Seele Ruh! - розм. ну

тепер моя (або твоя, його і т. д.) душа спокійна!;

...als er an ihr vorbei will, fдllt die guЯeiserne Steh lampe mit drцhnendem Krach vom Schreibtisch, und der grьne Lampenschirm zerklirrt in hundert Scherben. Da muЯ Meier doch stehenbleiben und seinen Senf dazugeben. «Na ja», sagt er grinsend. «Scherben bringen Glьck...»

...в той момент, коли він хоче пройти біля неї, з письмового столу з гуркотом падає чавунна лампа, і зелений абажур розбивається вщент. Тут Мейєр зупиняється і вставляє своє слівце. «Це на щастя», - говорить він посміхаючись...

Seinen Senf dazugeben - вставити своє слівце;

...du bist ja auch noch so dumm, daЯ du nicht einmal merkst, daЯ so ein Kerl wie der Leutnant dich natьrlich sitzen lдЯt...

... ти ще настільки дурна, що навіть не розумієш - такий молодчик, як цей лейтенант, звичайно ж, тебе кине.

j-П Sitzen lassen (Duden: Sitzenlassen) - залишити, кинути кого-н.; (пообіцяти і) не одружуватися на кому-небудь;

Aber, Eva, ich bin ьberzeugt, du machst dir umsonst solche Sorgen. Weio ist noch vцllig ein Kind!

Що ти, Єва, я переконаний, ти турбуєшся абсолютно марно. Bafio ще суща дитина!

sich (D) Sorgen machen - турбуватися, хвилюватися;

Der Fцrster blieb dabei und schwor Stein und Bein, und seine blaЯblauen Augen wurden immer blauer und ehrlicher bei der Versicherung, daЯ der Schulze Haase ein grundanstдndiger Mann sei. . .

Лісничий стояв на своєму і присягався всіма святими, що староста Хаа-зе глибоко порядна людина; при цьому його блідо-голубі очі ставали ще більш блакитними і чесними. ..

Stein lind ВеІП schwцren - розм. присягатися всіма святими

(під Stein мався на увазі кам'яний вівтар, під Bein - потужності святих, тобто, die Gebeine)

Vielleicht setzen wir uns bцse in die Nesseln und ich verliere, geht die Sache schief, womцglich meine Stellung und ende auf meine alten Tage im Kittchen.

А раптом ми наживемо собі неприємності і, якщо справа обернеться погано, я, чого доброго, втрачу місце і на старості років потраплю за грати.

auf seine alten Tage - на старості років; auf meine alten

Tage muЯ ich das noch erleben! - Такі переживання, і це в моє-му-то віці;

Sie wissen doch, worum es geht, und Sie altgedienter Mann wollen dabei noch schnell vor ToresschluЯ an den Schweinereien von den Brьdern in Berlin profitieren!

Ви ж знаєте, про які речі йде мова, і ви, старий служака, хочете в останню мить заробити собі капітал на неподобствах, які творять ці пройдисвіти в Берліні!

kurz (ИЛИ knapp) VOr Tor(es)schluЯ - розм. у останню хвилину, в останню мить;

Отже, завдяки цим прикладам ми уявляємо велику різноманітність фразеологічного фонду німецькомовних одиниць, тому що фразеологізми - це особливий тип поєднань. Основною їх особливістю є часткова або повна невідповідність змісту виразу, що визначає їх специфіку і безумовно впливатиме на вибір прийомів і способів перекладу.

Загальні висновки

Фразеологічний фонд німецької мови настільки великий, що повне його дослідження не вмістилося б у рамки цієї роботи. Проте, на прикладі розглянутих фразеологізмів можна чітко уявити наскільки різноманітні по своїй семантиці й виразності ФО сучасної німецької мови. Завдяки літературним творам письменників і поетів, з історії та культури різних країн світу в німецьку мову прийшла величезна кількість фразеологізмів. Семантична одиничність, структура семантики і пов'язана з нею функціональна специфіка стійких словесних комплексів першої групи безперечні. Не підлягає також сумніву і їх центральне або провідне місце серед інших стійких поєднань мови. По відношенню до цих одиниць цілком виправданий широко поширений термін фонд, «фразеологізму мови».

Проте на сучасному етапі розвитку фразеології було б невиправданим, якби вона обмежила об'єкт свого дослідження одиницями тільки першої і частково другий груп, тобто одиницями, фразеологізмів. Крім очевидного факту, що фразеологія безперервно поповнюється і збагачується за рахунок модельованих утворень, наприклад, типу аналітичних конструкцій, це недоцільно і по іншій, не менш важливій причині. Модельовані, і серійні утворення, дуже численні і продуктивні в сучасних європейських мовах, при такій постановці питання залишилися б поза науковим розглядом. Як роздільно-оформлені одиниці мови з семантичною окремістю вони не відносяться ні до лексикології, ні до синтаксису.

Звідси абсолютно природно зробити висновок, що фразеологія повинна бути лінгвістичною дисципліною, що вивчає, разом з фразеологізмами, всі види стійких словесних комплексів мови, що володіють семантичною окремістю.

На жаль, у сучасному німецькому мовленні не спостерігається використання висловів, узятих з літератури країн Азії. Широке поширення одержали лише фразеологізми, запозичені з літератури країн так чи інакше територіальне наближених до Німеччини. Слід зазначити, що особливо великим в німецькій мові є число біблеїзмів, це, можливо, говорить про релігійність німців. Важливим фактом є те, що всі не німецькі літературні запозичення, представлені в даній роботі, є повними кальками з тієї або іншої мови. У сучасній німецькій мові ці фразеологізми не вживаються в іншомовній формі.

Тому ми не можемо говорити тут про процес асиміляції фразеологізмів, запозичених з художньої літератури різних країн.

У наукових працях часто використовується вислів «збагатити фразеологізмами». Треба сказати, що це не проста закономірність, адже як говорив О.В. Кунін «фразеологія - це скарбниця мови» [20], і фразеологізми мові є багатством. ФО не тільки відображають культуру й побут тієї або іншої мови, але й допомагають зробити мовлення найбільш виразнішим та емоційнішим.

Фразеологія - надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає свого методу дослідження, а також використання даних інших наук - лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки й країнознавства тощо.

Для перекладу фразеологізмів важливий ступінь їх семантичної спаяності і їх функції у тексті. Ці дві релевантні ознаки виявляються тісно пов'язаними між собою.

Ми спостерігали, що при перекладі фразеологізмів з романі Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" одним з найголовніших кроків перекладача виявилися їх ідентифікація, тобто виявлення семантичної єдності на тлі тексту. Інакше виникла б небезпека їх сприйняття як низки слів з самостійною семантикою, що призводить до перекладацьких помилок.

В українському трансляті їх вдалося уникнути, бо перекладачі (Любчук та Любімов) використовували цілу низку аналогів з іншим образним планом , але з тією ж семантикою. Наприклад, вираз wie vierzehn Tage Regenwetter переклали " скривився як середа на п'ятницю"

Відзначимо, що не будь-яке прислів'я має аналог в іншій мові, і тоді перекладачі творять її самі. Для цього визначаються функціональні домінанти цих мовних утворень. Це їх національна специфічність, що виражена в формальних ознаках, афористичність предметного змісту, формальні особливості, що мають естетичну інформативність: ритм, розмір, алітерацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Монографії

1. Алехина А.И. Фразеологическая единица й слово. - Минск, 1991. - 250 с.

2. Амосова H.H. Основи английской фразеологии. - Л.,1989. - 345 с.

3. Аничков И.Е. Труды по языкознанию. - С-Петерб: Наука, 1997. - 145 с.

4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: 1959. -178с.

5. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английскомязьіке й методика ее исследования (на материале имени существительного). -Л.: Просвещение, 1966. -192 с.

6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - Л.: Просвещение, 1973.-301с.

7. Арсеньева Е.Ф. Сопоставительньїй анализ фразеологических единиц. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1989. - 123с.

8. Виноградов B.C. Введение в переводоведение. — M., 2001- 348с.

9.  Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. — М.: Междунар. -123с.Ю.Диксон Роберт. 43 урока с английским. С-Пб.: «Печатний двор», 1994. -60с.

11. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов.- М. : Просвещение, 1990. - 160с.

12.Журавлев А.П. Восприятие язикового значення. - Калининград, 1980.

13. Захарова М.А. Стратегия речевого использования образних фразеоло-гизмов английского язика. - М., 1999. -М.: Висш.шк., 1986. -396 с.

14. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. — М., 2001. -256 с.

15. Копнленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии: Проблеми,методи, опити. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990. - 125с.

16. Коробка П.Л. Идиоматическая фразеология как лингвистиче-ская й культурологическая проблема. - М.,1999.

17. Кунин A.B. Английская фразеология: Теоретический курс. —М.:Внсш.шк., 1981.-344с.

18. Кунин A.B. Курс фразеологии современного английского язика. М., 196719.Кунин A.B. Фразеология современного английского язика. - М.:

Изд-во Международ, отношения, 1972. - 288 с.

20.Кунин A.B. Фразеология современного английского язика. - М.: Междуна-родньїе отношения, 1996. - 354с. 21.Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - Л.: Просвещение, 1979. - 327с.

22. Литвинов П.П. Фразеология. - М.: Примстрой - М, 2001. - 401с.

23.  Лузина Л.Г. Язик как средство идеологического воздействия. Сбор-ник образов (Сер. Теория истории язикознания. Ред. Березин Ф.М.). - М.,1983.- 152с.

24.Мокиенко В.М. Славянская фразеология. - М.: Внсш.шк, 1980. - 174с. 25.Попов Р.Н. Методи исследования фразеологического состава язика. - М., 1996. -100с. 26.Прокольева СМ. Механизмн создания фразеологической образности. -

M., 1996. - 94с.

27.Савицкий В.М. Английская фразеология: Проблеми моделирования. -

Самара, 1993.-234с.

28.Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. — М.,1996. - 343с.

29.Смит Л.П. Фразеология английского языка. — М., 1998. - 276с.

30. Стернин М.Н. Лексическая система языка. — Воронеж, 1984. - 157с.

31.    Судзиловский Г.А. Сленг - что зто такое? М.: Военное издатель-ство, 1973. отношения, 1977. - 246с.

32.    Телия В.Н. Вторинная номинация й ее виды // Язьїковая номина-ция. ВидьІ найменований. - М.: Наука, 1986. - 123с.

33.    Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. -М.: Наука, 1986. - 143с.

34.Телия В.Н. Типы языковых значений: Связанное значение слова в

язьіке. - М.: Наука, 1981. - 269с.

35.Толстой Н.И. Язык и народная культура. - М., 1991. - 289с.

Зб.Уорелл А.Дж. Английские идиоматические вьіражения. - М.: Худо-

жественная литература, 1999. - 202с.

37.Федуленкова Т.Н. Английская фразеология: Курс лекций. - Архангельск,

2000. - 222с.

З8.Фразеология в контексте культури. - М., 1999. - 345с.

39.Хорнби A.C. Конструкции и обороты английского языка // Хронби

A.C. - М.: Буклет, 1994. - 165с.

40.Чиненова Л.А. Английская фразеология в языке й речи. - М., 1986. -

192с.

41.Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. 3-є изд. — М.:

Вьісшая школа, 1985. - 342с

42.Шмелев Д.Н. Современный язык. Лексика. - М.: Наука, 1977. - 407с.

43.Ворно Е.Ф., Кащеева М.А. й др. Лексикология английского языка. Л.:

Учпедгиз, 1955.-435с. Складові частини книги,

44.   Аристова В.М., Дьяконов В.Н. Актуализация значений английских единиц в русском языке // Смысл й значение на синтаксическом й лек-сическом уровнях. - Калининград: Изд-во Калининград. Ун-та, 1986. - С.20-25.

45.   Виноградов В.В. Об основних типах фразеологических единиц в русском языке // Виноградов В.В. Лексикология й лексикография: Избр. Тр. - М.: Наука, 1986.-273с.

46.   Гак В.Г. K типологии лингвистических номинаций // Язиковая номина-ция: Общин вопросы. - М.: Наука, 1977. - С.230-293.

47.     Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической й общеупотре-бительной лексики // Развитие современного русского языка.- М.: Наука,1965.-С. 86-103.

48. Соколов Б.В. Об одноязычной семантизации фразеологических единиц. (В кн. «Методика обучения иностранным языкам». Минск: «Вьісшаяшкола», 1981. - 95с.

49.Телия В.Н. Метафора как модель смьісла производства й ее зкпрессивно-оценочная функция. // Метафора в язьіке й тексте. -М.: Наука, 1988. - С.26-51 Збірники

50.    Коралова A.A. Характер образности фразеологических единиц//Сб. начн.тр.МГПИИЯ им.М.Тореза. - М., 1978. - Вьш. 131. С. 77-90

51. Молотков А.Й. Понятие формы фразеологизма. Сб. "Проблеми фра-зеологни й задачи ее изучения в вьісшей й средней школе". ТезисьІ до-кладов межвузовской конференции ЗО мая~2июня 1965г. в городе Черепов-це, 1965 1977. ~С. 129-221.

Журнали

52.   Авилиани Ю.Ю., Ройзензон Л.И. K семантическим основамфразеологии специальних сфер // ВопросьІ семантики фразеологичес-ких единиц славянских, германских й романских язьїков. -Новгород, 1972.- Вьш.2. -С.3-6.

53.   Варина В.Г. Некоторые проблеми внутренней форми языка. // Линг-вистика й методика в вьісшей школе. - М., 1974. - вьш. 6. - С. 17-25

Дисертації

54.        Каплуненко В.В. Фразеологизация сверхосновных терминов:Дис. ..., канд.филол.наук, -М., 1979. -260с.

55.        Пастушенко Л.П. Английские фразеологические единицы в составе фразеологического поля. Дис. канд. филол. наук. - Киев, 1982. -194с.

Автореферати дисертації

56.Ненина Р.Н. Стилистическое использование фразеологических единиц в английской разговорной речи (на материале английской драматургии XX века): Автореф. дис. ... канд.филол.наук. - М., 1874. - 19с.

57. Шрайбер В.Й. Актуализация фразеологических единиц в ли-тературно-художественньїх текстах.: Автореф. дис.... канд.филол.наук. -М., 1981.-23с.

Іншомовні видання

58.Brian Abbs and Ingrid Freebairn. Blueprint Intermediate. Longman, 1998.- 93c. 59.Dubrovin. M.A Book of Russian Idioms Illustrated. Moscow, Russian Languages Publishers, 1977. - 895c.

60.Ginzburg R.S. A course in Modern English Lexicology. Higher School Publishing House. Moscow, 1966. - 888c.

цl.Howarth, Peter Andrew. Phraseology in English Academic Writing: Some implications for language learning and dictionary making. - Tubingen: Niemlyer, 1996.-1132с.

62.            Makkai,A. Idiom Structure in English, - The Hague, 1987. - 845c.

63.            Michael McCarthy, Felicity O'Dell. English Vocabulary in Use. CambridgeUniversity Press, 1994. -954c.

64.            Weinreich, U. Problems in the Analysis of Idioms: Substance and Structure ofLanguage. - University of California Press, Berkley and Los Angeles, 1984. -757c. Словники

65.            Англо-український фразеологічний словник/Уклад. К.Т. Баранцев. - 2-гевид., випр. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2005. -1056 с.

66.            Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Сов. Знцикло-педия, 1966. - 608с.

67.            Кузьмина И.С., Неусихина М. М, Яковлева P.A. Русско-английскийсловар бьітовой лексики. М.: «Международньїе отношения», 1969. - 563с.

68.            Кунин A.B. Англо-русский фразеологический словарь. 3-є изд., стереотип. - М.: Русский язьік, 2001. - 853с.

69.            Кунин A.B. Англо-русский фразеологический словарь. — 5-е изд., стереотип. - М.: Рус. яз. - Медиа, 2004. - 512 с.

70.            Лингвистический знциклопедический словарь. М.: «Советская знцик-лопедия», 1990.-697с.

71.  Литвинов П.П. Англо-русский фразеологический словарь с те-матической классификацией. - М.: Яхонт, 2000. - 877с.

72.Hornby A.S. et. al. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current

English. - London: Oxford Univ.Press, 1980

73.Longman Dictionary of English Idioms. L., 1981. - 985c.

74. Richard A. Spears American Idioms Dictionary, Lincolnwood, Illinois, USA,

1991.-569c.

75.     The Oxford English Dictionary. 12 volums/Ed. by James A.H.Murray,Henry Bradley, W.A. Cragic, C.T.Onions. - Oxford: Clarendon Press, 1979.1054c.

Інтернет-видання

76.         www. BestReferat.ru (стаття "Страноведческая ценностьанглийских фразеологизмов")

Resümee

Unsere Diplomarbeit befasst sich mit der wichtigen Aspekten der deutschen Phraseologie und deren Übersetzung ins Ukrainische anhand des Romans von Hans Fallada „Wolf unter Wölfen".

Jede Klassifikation ist immer Versuch, Einsichten in das Wesen und ihre Funktion zu schaffen, um den Zusammenhang zu anderen Phänomenen zu verstehen. In der Ost-Linguistik entstanden aufgrund unterschiedlicher Gliederungsmerkmale mehrere Klassifikationen wie z. B. semantische (V. V. Vinogradov), die funktionale (I. A. Scukina), die lexikalisch-syntaktische und strukturell-semantische (I. L Cernyseva; Kunin). Als Beispiele werden, unten die Klassifikationen von V. V. Vinogradov und 1.1. Cernyseva angeführt.

V. V. Vinogradov unterscheidet in seiner semantischen Klassifikation nur den Grad der semantischen Verschmelzung der Komponenten:

•Phraseologische Zusammenbildungen (bei jmdm. in der Kreide stehen =, bei jmdm. Schulden haben1; auf den Hund kommen = 'in schlechte Verhältnisse geraten1);

•Phraseologische Einheiten (keinen Finger krumm machen 'nichts tun');

•Phraseologische Verbindungen (Angst, Schrecken packte ihn).

1.1. Cernyseva berücksichtigt in ihrer strukturell-semantischen Mischklassifikation noch den strukturellen Faktor (wortähnlich-wortverbindungsähnlich-satzähnlich):

•Phraseologische Einheiten (keinen Finger krumm machen, nichts tun');

•Phraseologische Verbindungen (der schwarze Markt; die goldene Hochzeit; Hohe Tatra; das Rote Meer);

•Phraseologische Ausdrücke (neue Besen kehren gut).

In der deutschen Germanistik dominiert aber die zeichentheoretische Aufteilung in referentielle, strukturelle und kommunikative Phraseologismen. Demnach ich beziehen sich referentielle Phraseologismen auf die Sachverhalte der

Wirklichkeit (Schwarzes Brett; jmdn. übers. Ohr hauen); strukturelle Pliraseologismen stellen bestimmte Relationen her (in Bezug auf)', kommunikative aber definieren den Vollzug kommunikativer Handlungen (meiner Meinung nach; ich meine).

Im vorliegenden Lehrbuch wird aber die vom Autor ergänzte struktural-semantische Klassifikation von L l. Cernyseva vertreten, die der Aufteilung von H. Burger im Prinzip nicht widerspricht- kommunikative Phraseologismen beziehen sich auf die phraseologischen Ausdrücke, Nominative referentielle Phraseologismen sind satzgliedwertig wie Idiome, präpositionale referentielle Phraseologismen sind (wie Ausdrücke) satzwertig.

Phraseologische Einheiten sind Wortverbindungen, die keinen abgeschlossenen Satz bilden und durch die semantische Transformation (Metaphorisierung) aller Komponenten entstanden sind (z. B. keinen Finger um jmdn. krumm machen =, nichts tun1; die Hand auf der Tasche halten ,sehr geizig sein1; frisch von der Leber weg reden, ohne Umschweife frei reden'). Die bildliche Motivation ist an diesen Beispielen klar zu sehen. Sie kann aber mit der Zeit verblassen und die Einheit wird unmotiviert, wie z.B.: das geht ja auf keine Kuhhaut 'das lässt sich kaum dulden'; jmdm. auf dem Leim gehen, sich betrugen lassen' u. д. Die Motivation lässt nur durch kulturgeschichtliche Kenntnisse entziffern. Da die Kuhhäute im Mittelalter zum Schreiben verwendet wurden, schrieb man darauf auch die Schulden und wenn jemand bis über die Ohren in Schulden steckte, so konnte nicht einmal die Kuhhaut für ihn ausreichen. Die zweite Einheit betraf den alten Vogelfang mit Leimstückchen, an die sich der Vogel mit den Flügeln kleben konnte.

Üblicherweise teilt man die Einheiten in die Idiome, Wortpaare und komparative Phraseologismen. Man konnte aber u. E. diese Klassifikation durch die Klassifikation ergänzen und noch Modellbildungen, Kinegramme, Klischees, phraseologische Termini, Autorenphraseologismen hinzufügen. In diesem Fall bilden sich drei Untergruppen um die Idiome, Wortpaare, komparative Phraseologismen heraus. Morphologisch-syntaktisch bilden sie einige Gruppen: substantivische (brennende Frage; bessere Hälfte, Ehefrau'; das Auge des Gesetzes, Polizei’), adjektivische (beschlagen sein Viel

wissen1; schlecht angeschrieben sein, bei jmdm. wenig gelten'), adverbiale (durch die Bank, ohne Ausnahme'; in der Tat »wirklich'), verbale (eine Abfuhr erteilen, schroff abweisen') Phraseologismen oder Wortpaare (Himmel und Erde in Bewegung setzen) sein.

la: Das Idiom (zu griech. ..Eigentümlichkeit') ist eine in ihrem Gebrauch erstarrte, bildhafte, umgedeutete Äußerung, die nicht Wort für Wort übersetzbar ist: leeres Stroh dreschen .etwas Nutzloses tun'; Grillen (Motten)im Kopf haben, sonderbare Gedanken haben'.

Die Kymogrammen sind Wortfügungen, die „konventionalisiertes nonverbales Verhalten sprachlich umgedeutet fassen und kodieren", wodurch sie als umdeutet erscheinen: ein Auge zudrücken .etwas Nachsicht ьben1; sich die Beine in den Leib stehen lange warten müssen'; die Achseln zucken, unentschieden sein'; die Nase rümpfen (über etwa.), unzufrieden sein'; die Hände über dem Kopf zusammenschlagen, entsetzt sein'.

Die phraseologierten Kollokationen sind u. E. reguläre Wortverbindungen mit teilweise „semantisch leeren" Komponenten: zur Entscheidung kommen/ bringen/ stellen/ stehen; jmdm. Hilfe leisten; Antwort geben; die Initiative ergreifen; den Tisch decken. Eine neue Komponente aber verändert zum Teil den Inhalt der Wendung (in der Sonne ritzen/liegen/ braten). Sie sind mit halbfachsprachlichen Termini eng verbunden.

Phraseologische Termini sind wie jeder Wort-Terminus genauso in ihrer Bedeutung innerhalb des fachlichen Subsystems der Sprache strikt festgelegt („normiert"). Solche Termini erscheinen z. B. in der juristischen Sprache (rechtliches Gehör, einstweilige Verfügung); in der Wirtschaftssprache (eine Dividende ausschütten; in Konkurs gehen); in der Mathematik (spitzer Winkel; gleichwinkliges Dreieck; die Wurzel ziehen); in der Sprache der Sportler (jmdm. Matt setzen, ein Tor schießen) etc. Diese fachlichen Wendungen werden durch Medien, die entsprechende Bereiche erörtern, popularisiert. Ein Teil von ihnen, der „halbfachsprachlich" angewendet wird (Taste drücken, Symbol anklicken; Diskette einlegen/ auswerfen), ist schwach idiomatisch und hat den Charakter von ständigen

Kollokationen. Das betrifft auch die Funktionsverbgefüge von Kahn/Wiktorowicz (1991, 76): zur Geltung kommen -, gelten’, unter Kontrolle nehmen .kontrollieren1. Sie sind verbale Streckformen, die dem Vollverb entsprechen.

le: Klischees sind stereotype metaphorische Wortverbindungen, die schlagartig eine konkrete politische oder wirtschaftliche Situation charakterisieren können (einen Schritt in die richtige/falsche Richtung machen/ sehen; jmdn. auf den richtigen Weg führen).

Autorenphraseologismen sind okkasionelle feste Wendungen innerhalb eines Textes, die ihren Sinn nur da vollständig erschließen können. So erscheint bei Th. Mann in „Buddenbrooks" der Ausdruck auf den Steinen sitzen als, sich vereinsamt langweilen' - Morten sah auf den Steinen und wartete auf Tony.

2a: Das Wortpaar (Zwillingsformel) sind binäre Wortfügungen, die aus zwei Wärtern der gleichen Wortart bestehen, durch eine Präposition oder Konjunktion verknüpft sind und einen einheitlichen Begriff ausdrьcken: kurz und gut; klipp und klar; mit Kind und Kegel.

Die Wortpaare bilden eine semantische Einheit, für die semantische Ähnlichkeit der Komponenten (Feuer und Flamme; weit und breit, überall’) und Bedeutungsergänzung (weder Fisch noch Fleisch) typisch sind. Die Wortpaare sind rhythmisch organisiert - sie werden durch den Endreim (schalten und walten), Stabreim (Land und Leute; bei Nacht und Nebel) oder Halbreim (mit Sack und Pack) charakterisiert. Ihren Konstituenten nach sind substantivisch (Feuer und Flamme), adjektivisch-adverbial (klipp und klar; fix und fertig) oder verbal (schalten und walten); ihrer Bedeutung nach können sie nicht-idiomatisch (dick und fett), teilidiomatisch (klipp und klar) oder idiomatisch (gang und gäbe) sein. Idiomatisierte Wortpaare werden oft zum Teil größerer Idiome (mit jmdm. durch dick und dünn gehen jemandem ein treuer Kamerad sein1).

2b: Eng mit den Wortpaaren sind Modellbildungen verbunden. Sie sind phraseologierte Wortverbindungen mit einer konstanten Interpretation und sich wiederholenden Elementen: Glas um Glas; Flasche um Flasche; Stein um Stein; von Woche zu Woche; von Frau zu Frau. Diese Bildungen lassen sich durch, stets’

interpretieren: von Stadt zu Stadt, stete Fortbewegung';' von Mann zu Mann .steter, wechselseitiger Austausch von Information, von Tag zu Tag, 'stetige Entwicklung".

За: Komparative Phraseologismen (oder phraseologische Vergleiche) sind feste Wortverbindungen, die sich auf den stehenden Vergleich gründen, der umgedeutet wird (wie auf Kohlen sitzen = ,in einer unangenehmen Lage sein'; eitel wie ein Pfau; geschwätzig wie eine Elster; hungrig wie ein Wolf; frech wie Oskar; dumm wie Ochse). Sie dienen oft der Verstärkung eines Verbs oder Adjektivs, die selbst in ihrer freien Bedeutung verwendet werden (frieren wie ein Schneider; dumm wie Bohnenstroh; flink wie ein Wiesel usw.). Das Modell dieser Phraseologismen ist folgendes:

Tertium comparationis Vergleichsgruppe phraseol. Bed. schlafen wie ein Sack, tief schlafen' Stumm sein wie ein Grab, verschwiegen sein'

Auf dieser Grundlage werden sie in die adjektivischen und verbalen Komparativen Phraseologismen (mit verschiedenen substantivischen, adjektivischen Vergleichsgruppen) aufgeteilt. Durch verschiedene Vergleichsgruppen können verschiedene Schattierungen auftreten: dastehen wie versteinert/'wie ein begossener Pudel, kleinlaut, beschämt' / wie ein Ölgötze teilnahmslos, starr und stumm').

Ein logisches Schema aller phraseologischen Einheiten wäre: l + 1= l (x), d.h. die Summe der Komponenten entspricht etwa nur einer Bedeutung (aber mit irgendwelcher meist pragmatischer Schattierung).

Phraseologische Verbindungen entstehen durch eine singuläre Verknüpfung einer semantisch transformierten übertragenen Komponente und einer nicht umgedeuteten Komponente, die oft als Benennung dienen: ein blinder Passagier; der schwarze Markt; die silberne/ goldene Hochzeit usw. Es ist ja allen klar, das es das 25-jдhrige Jubiläum der Hochzeit ist, aber nicht alle wissen, dass etwas aus Silber an diesem Tag geschenkt wird.

Olympische Phraseologismen (das Rote Kreuz; der Feme Osten; das Weise Haus; das Schwarze Meer), die Funktion von Eigennamen erfüllen, gehren mit etwas

Zweifel zu dieser Gruppe. Obwohl sie nur die Funktion der Benennung und Identifizierung ausdrьcken, gründen sie sich auf die Bedeutung ihrer Komponenten, von denen eine völlig umgedeutet ist. Genau das macht diese Verbindung zu einer neuen Bezeichnung.

Das logische Schema dieser Verbindungen wäre: 1+1= 1,5 (schon eine Bezeichnung).

Phraseologische Ausdrücke sind festgeprдgte Sätze oder abgeschlossene Satzäquivalente, die durch ihre Festigkeit und den Idiomatismus (Umdeutung) gekennzeichnet werden. Sie werden in der Ost-Linguistik in Sprichwörter, sprichwörtliche Redensarten, Interjektionen und modale Satzredensarten und geflügelte Worte aufgeteilt. Diese Klassifikation konnte man noch mit Routinenformeln, Gemeinplätzen und Trivialitäten ergänzen, die im Grenzbereich zwischen Phraseologie und Syntax liegen. Obwohl alle diese Ausdrücke einen abgeschlossenen Gedanken oder mitgeteilten Emotionsausbruch bezeichnen, gehören sie bestimmt zu den Phraseologismen - meistens sind sie polylexikalisch (d.h. bestehen aus mehreren Wörtern), in gewissen Grenzen fest und in unterschiedlichem Grad idiomatisch.

Sprichwörter, die im Volksmund entstanden sind, sind meistens kurze, semantisch spezialisierte und metaphorisch-umgedeutete Sätze: Neue Besen kehren gut; Viele Köche verderben den Brei; Steter Tropfen höhlt den Stein; Trau, aber schau wem! Ein Mann, ein Wort. Ihrem Charakter nach sind sie (als Versinnbildlichung der Volkswahrheit) generalisierende Volksanweisungen für das Handeln und Deutungen des Handelns in den von ihnen modellierten Situationen, ihrer Form nach sind sie oft rhetorisch gereimt: Kommt Zeit, kommt Rat.

Den Sprichwörtern sind durch ihre abstrahierende Idee auch Gemeinplätze (Was sein muss, muss sein) und Trivialitäten (Wir sind ja alle Menschen; Man lebt ja nur einmal) sehr nah, die keine neuen Einsichten, sondern überflüssige Selbstverständlichkeiten formulieren. Durch Wiederholung bringen sie meist Intensivierung zum Ausdruck (Geschenkt ist geschenkt; sicher ist sicher; hin ist hin). Der Gemeinplatz wird nicht im Ernsten als Versammlungsort der Meinungslosen bezeichnet.

Sprichwörtliche (sprichwortartige) Redensarten sind etwas ironische oder hyperbolisierte semantisch singuläre Sätze, die ihrer Form, aber nicht dem generalisierenden Inhalt nach den Sprichwörtern ähnlich sind: Da liegt der Hund begraben; Petrus meint's gut ,das Wetter wird gut sein1; mit ihm ist nicht gut Kirschen essen - ,mit ihm ist nicht leicht auszukommen1; es ist zum Lachen/ Davonlaufen/ Verrücktwerden.

Interjektionen und modale Satzredensarten drücken keine Verallgemeinerung bzw. keinen abgeschlossenen Gedanken, sondern bestimmte modale Einstellungen aus: Jetzt ist der Ofen aus (Meine Geduld ist zu Ende); Du lieber Gott (Erstaunt); Du kriegst die Tür nicht zu! (Erstaunt); Um Gottes willen (Erschrecken).

Routinenformeln sind nach Burger teilweise desemantisierte satzähnliche Wortverbindungen mit einer bestimmten kommunikativen Funktion (ich meine; nicht wahr? Meiner Meinung nach; und so weiter und so fort). Sie drücken verschiedene pragmatische Funktionen aus, die Kommunikationsprozess betreffen: ich denke/ meine (Gliederungssignal), oder nicht? (Übergabe der Sprecherrolle), wie sollte ich! (Ablehnung), was ist schon dabei (Kritik herab spielend), pass mal auf (Aufmerksamkeitssteuerung) etc. und sind dabei ziemlich variabel.

Geflügelte Worte sind literarisch oder durch andere Medi in belegbare, allgemein geläufige Redensarten (Bachmann), die durch ihren treffenden Sinn, den allgemeinen Gebrauch und den internationalen Charakter gekennzeichnet werden. Sie entstammen den nachweisbaren Quellen: der Bibel (Der Mensch lebt nicht vom Brot allein: Math. 4,4; Niemund kann zweien Herren dienen: Math. 6,24), der griechischen Mythologie (Man muss den gordischen Knoten losen), den Sprachen der Schriftsteller (Shakespeare: Sein oder nicht sein, das ist hier die Frage; Goethe; der rot? Faden; Es irrt der Mensch, solang er strebt), der Politiker und der Wissenschaftler (Darwin: Kampf um Dasein).

Ein logisches Schema dieser kommunikativen phraseologischen Ausdrücke wärest etwa: 1+1+...= n(x), wo n - das kommunikative Gemeinte und x - das Mit gemeinte wären.

Die Phraseologismen als umgedeutete Wortverbindungen sind nicht zum Aussterben verdammt. Im Gegenteil, sie erfüllen bestimmte soziale und kontextuelle Funktionen. Sie bereichern den Wortschatz und drücken die expressive Emotionalität aus.

Dabei unterliegen sie bestimmten pragmatischen Verwendungsbeschränkungen und erscheinen auf einer bestimmten Stilebene, in einer n gewissen Soziolekt. So wirken euphemistische Phraseologismen gehoben ' sterben ': das Zeitliche segnen; das Leben lassen müssen), umgangssprachliche Phraseologismen viel zu salopp (mit den Ohren schlackern -, erstaunt sein1; sein Maul voll nehmen - 'übertreiben'; aus der Haut fahren -, wьtend1); wertende Phraseologismen sind auch sehr emotional {Traumreise; kalter Kaffee; das ist ein faules Ei). Einige Ausdrücke können auf witzige Weise erweitert werden: Was ich nicht weiß, macht mich nicht heiß, sagte der Ochse, als er gebraten wurde, was einen komischen Effekt auslöst.

Phraseologismen treten dabei in allen Funktionsstylen auf. Sie sind in Presse und Publizistik, per Rundfunk- und Fernsehnachrichten (besonders bei Sportberichten) etwas öfter als in der Alltagskommunikation zu finden. In den wissenschaftlichen Textsorten kann man auch viele phraseologische Klischees beobachten (in den Mittelpunkt des Interesses rücken; außer acht lassen; in Betracht ziehen). In Medien werden sie oft spielerisch umgedeutet, um einen bestimmten Affekt auszulesen und Aufmerksamkeit zu steuern. Der ehemalige „Zitatcharakter" (l8.-19. Jh.) wird auf diese Weise durch die Tendenz zur Abwandlung fester Formen aufgelöst. So erscheint in der Schlagzeile ein Sprichwort, aber zur Hälfte „umgedeutet" und oft durch eine andere Wendung ergänzt: Reden ist Gold haben und drüben; Überstünd hat Geld im Mund. Die Taktik des Bundeskanzlers Schröder „Trau mir oder ich hau dir", die ironische Anspielung an „Trau, aber schau wem" darstellt, bescherte ihm das volle Vertrauen der Grünen. Nach Schillers „Der Mohr hat seine Schuldigkeit getan; der Mohr kann gehen" entstanden mehrere Schlagzeilen: Die Frau hat ihre Schuldigkeit getan, sie kann gehen; Das Gold hat seine Schuldigkeit getan (Zeit-Artikel, November 1973).

Страницы: 1, 2, 3, 4