Особливості перекладу газетної лексики

Розглянемо аналогічний приклад:

Pie in the sky is too colourless а phrase to describe Mr. Heath's closing speech to the Tory Party conference. It was more like caviar in the stratosphere.

Тут фразеологізм також деформується по лінії експресивного посилення. Замість pie — caviar (дорожче і вишуканіше блюдо), замість sky —- stratosphere (ще вище, тобто далі від землі). В результаті створюється гумористичний ефект побудований на безглуздості, незвичності словосполучення caviar in the stratosphere.

Спробуємо піти по тій же лінії, узявши за основу український аналог цього фразеологізму — «(пообіцяти) журавля в небі»:

Сказати, що в своїй завершальній промові на конференції торі Хіт обіцяв журавля в небі, було б не дуже виразне. Він обіцяв жарптицю в стратосфері (або в космосі).

Тут та ж тенденція до посилення (замість «журавля»— «жарптиця», замість «неба» — «стратосфера») і схожий гумористичний ефект, заснований на безглуздому соположении казкової «жарптиці» і «стратосфери» («космосу»).

Особливу проблему складають англійські, і особливо американські, газетно-інформаційних тексти, що мають вкраплення сленгу. Це залежить від того, яку функціональну роль виконують ці вкраплення в тексті. Ось приклад із статті, опублікованої в англійській комуністичній газеті «Морнінгстар»:

But the fact remains that the people of Spain in their overwhelming majority hate Franco's guts and his thugs.

Можливо, що перш ніж шукати відповідність англійському виразу hate one's guts, нам слід поставити перед собою наступне питання: а ради чого використовується цей вираз в тексті? Ради його просторічного забарвлення? Навряд чи. Адже цей вираз зустрічається не в прямій мові, де воно могло б сприйматися як засіб характеристики того, що говорить, а в мові авторської, причому в тексті серйозної статті, присвяченої сучасному положенню в Іспанії. У стилістиці такий прийом (включення слова в чужий для нього стилістичний контекст) називається транспозицією. Річ у тому, що сленг в англійській мові є одним з найважливіших джерел експресивної лексики (фамільярної, зневажливої, гумористично забарвленої і т. д.). Але як ми зазничили у першому розділі вимоги до перекладу сленгу в газетно-інформаційному жанрі більш м’які в порівнянні з перекладом сленгу в художньому тексті.

Виходячи з цих міркувань, ми можемо перекласти цей уривок таким чином:

Але факти свідчать про те, що переважна більшість іспанського народу смертельно ненавидять Франко і його головорізів.

Інша справа, коли сленг зустрічається в прямій мові, коли він цитується кореспондентом:

And he knows that "community control of police is where it's at."

Тут ми використовуємо в перекладі відповідні розмовно-просторічні форми: І він знає, що «суспільний контроль над полицией— ось в чому вся штука».

Передача просторічного забарвлення, яке в даному випадку істотнє для перекладу як засіб мовної характеристики, досягається тут за рахунок використання відповідної лексики, а також розмовної синтаксичної конструкції.

В якості одного з експресивних засобів використовується також і термінологічна лексика, що вживається метафорично і що втрачає своє термінологічне значення:

Journalists, too, overkill, "with jargon and pretentious usages because they corns quickly to mind and substitute for thinking.

У приведеному прикладі використаний термін ядерної стратегії overkill — «сверхзнищення», визначуваний в словнику Random House Dictionary як the capacity of а nation to destroy, by nuclear weapons, more of an enemy than would be necessary for а military victory. Як слід передати його в приведеному прикладі? Мабуть, найпростіше було б сказати «Журналісти також зловживають жаргоном...». Такий переклад був би цілком адекватний з погляду денотативного компоненту змісту. Але експресивно-стилістичний компонент виявився б абсолютно непереданим. Разом з тим в українській мові термін «сверхзнищення» зустрічається лише в спеціальній літературі і не використовується в переносному значенні. Тому, очевидно, потрібен абсолютно інший образ.

Журналісти також обрушують на читача потоки жаргонізмів і ходульних виразів, оскільки вони швидко спадають на думку і заповнюють собою відсутність думки.

Так, наприклад, використовувані в газетно-публіцистичному жанрі каламбури акцентують увагу перекладача на формі або, іншими словами, на поетичній функції мови. Зрозуміло, каламбур переслідує і експресивні цілі.

Розглянемо наступну пропозицію із статті, опублікованої в одному з американських журналів, де описується обстановка під час одного з телевізійних конкурсів:

As the television cameras pan contestants and the critics pan the show, musles twitch, words are flubbed, sweat drenches dinner jackets and gowns.

Цей уривок побудований на гумористичному зіставленні двох слів, співпадаючих по своїй звуковій формі (pan), але що абсолютно відрізняються один від одного за своїм значенням. По суті справи це різні слова, слова-омоніми. Одне з них є усіченою формою слова panorama і означає «проводити панорамну зйомку за допомогою телевізійної або кінокамери», а інше утворене по конверсії від іменника pan в значенні «сковорода» і означає «різко критикувати». Про що тут йде мова? У цьому уривку мовиться про те, що учасникам конкурсу жарко, що вони нервують і обливаються потом і що причина цього — сама обстановка телестудії і різкі виступи критиків. Проте оскільки у українського читача телекамери, що проводять панорамну зйомку, ніяк не асоціюються з жарою (на відміну від англійського pan, що означає «панорамувати», «підсмажувати», «критикувати»), мабуть, слід вибрати інший аксесуар телестудії — юпітери, які можуть асоціюватися і з жарою, і із знервованою обстановкою.

Проведена нами заміна підпадає під категорію описаних в попередньому розділі замін зіставлених понять, передбачених ситуативною моделлю породження вислову..

Наступний шаг—выбір відповідної дієслівної форми. Звичайно, в ідеальному випадку ми повинні були б використовувати єдину дієслівну форму, яка в прямому значенні означала б щось ніби «підсмажувати» (стосовно юпітерів), а в переносному — «різко критикувати» (стосовно критик). Але якщо такої форми в українській мові немає, то принаймні слід використовувати дві співзвучні, морфологічно або етимологічно схожі форми. В результаті ми можемо прийти, наприклад, до наступного варіанту:

Підсмажувані юпітерами і лаяні критиками, учасники конкурсів нервово здригаються, плутають репліки і обливаються потом в смокінгах і вечірніх платтях.

Гумористичний ефект українського варіанту побудований на чисто зовнішньому асоціативному зв'язку понять «смажити» і «піч».

Розглянемо ще один приклад:

If Congress can't or won't keep the President from going to war — and apparently it can't or won't — perhaps it can do the next best thing and keep him from going to movies.

Каламбур в даному прикладі побудований на обіграванні двох значень дієслова go, фразеологізм зв'язаного в go to war («вступати у війну») і основного в go to movies («ходити в кіно»). Спробуємо добитися схожого ефекту шляхом зіставлення різних значень українського «похід» (військова кампанія і відвідини театру, музею, кіно).

Якщо конгрес не може або не хоче утримати президента від військових походів, а, судячи з усього, він цього не може або не хоче, то вже принаймні він міг би утримати його від походів в кіно.

Для стилю англійських газет і публіцистичних матеріалів характернє об'єднання в одній пропозиції різнорідних, відносно незалежних думок. Таке "нанизування" в одному вислові думок, слабо зв'язаних логічно, невластиве українській мові. Збереження типу пропозиції при перекладі в подібних випадках призводить або до втрати дійсного сенсу вислову, або до створення громіздких фраз, неприйнятних для української мови. У перекладі такому вислову часто відповідають декілька самостійних пропозицій, наприклад:

А police Advisory Board composed of twelve representatives from police authorities, nine from the Federation, three representing superintendents, and eight representing Chief Officers with the Home Secretary or Home Office representative in the chair, has а general consultative and advisory function on police matters but the Home Secretary need not accept its advice.

Ця пропозиція включає, принаймні, три самостійні думки: (1) склад консультативного бюро, (2) роль міністра внутрішніх справ в роботі бюро, (3) функції і права бюро. Остання думка розбивається далі на дві, відносно незалежні ідеї. В українському перекладі даному вислову відповідатимуть не менше трьох самостійних пропозицій:

Існує також Поліцейське консультативне бюро, що складається з дванадцяти представників поліцейських керівників, дев'яти представників Федерації, трьох делегатів від старших поліцейських офіцерів і вісім представників від головних констеблів. Головою бюро є міністр внутрішніх справ або представник міністерства. Бюро має загальні консультативні функції у справах, що стосується поліції, але міністр внутрішніх справ не зобов'язаний приймати його рекомендацій [29,ст. 61].

В обох мовах газетно-інформаційному стилю властива лаконічність. Проте в англійських текстах ця вимога дотримується строгіше, ніж в українській. Тому в англо-українських перекладах нерідко доводитися вибирати більш просторовий варіант:

According to W.H.O. statistics, heart diseases were the No. 1 killer.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я перше місце серед увсіх причин смертності зайняли серцеві захворювання [29,ст.68].

Таким чином досліджуючи тексти газетних статей ми виявили, що поступово переходячи при перекладі від заголовка до інших менш жорстко структурованих матеріалів, правила при цьому набувають більш вишуканого характеру. Саме це і є одна з суттєвих особливостей газетно-інформаційного тексту на відміну від тексту офіційно-ділового документу. Переклад газетно-інформаційних матеріалів є достатньо творчий процес, який вимагає від перекладача знань певних особливостей цього жанру. Під час перекладу газетно-інформаційних текстів, перекладач повинен враховувати: мету тексту, характер користувача, мовні якості тексту оригіналу, культурні та індивідуальні можливості мови в культурному аспекті користувача та багато іншого.

Висновки

В сучасному світі, вивчення загальної теорії перекладу є достатньо необхідною наукою, некажучи вже про теорію газетно-інформаційного перекладу. Дослідження особливостей перекладу цього жанру зважаючи на постійне збільшення видань газетно-інформаційних матеріалів набуває значної популярності. Тому збільшується і необхідність вивчати іноземну мову, а саме англійську, з метою подальшого її практичного використання в газетно-інформаційній сфері. Саме у цьому і полягає актуальність даної теми.

Усі зусилля в ході нашої роботи були спрямовані на дослідження лінгвістичних і екстралінгвістичних аспектів газетно-інформаційного перекладу.

Цілі і завдання роботи були досягнуті і вирішені так ак у ході дослідження присвяченого особливостям перекладу газетної лексики ми виявили лексико-граматичні аспекти перекладу, показали особливості перекладу абревіатур, скорочень і фразеологізмів. Розкрили стилістичні засоби, що домінують в газетно- інформаційних текстах.

В ході роботи були виявлені засоби і методи передачі інформації до яких звертається перекладач працюючи з газетно-інформаційним текстом.

Виконана дипломна робота складається з двох розділів.

У першому розділі ми охарактеризували теорію перекладу з точки зору найбільш відомих перекладознавців. Окрім цього розкрили роль перекладу у сучасному світі, та визначили актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних повідомлень.

Другий розділ був присвячений практичному дослідженню особливостей перекладу заголовків англійських та американських газет. У ньому ми показали особливості одноступінчатих та багатоступінчатих заголовків. Охарактеризували особливості перекладу дієслівних заголовків. Показали особливості перекладу заголовків з використанням різних часових форм. А також розкрили особливості перекладу різних типів скорочень та сленгу. Проаналізували лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, що спостерігаються при перекладі текстів газетних статей. Дослідили особливості перекладу метафор, каламбуру і сленгу.

Досліджуючи та аналізуючи переклади газетно-інформаційних матеріалів ми війшли до наступних висновків.

1.                 Переклад газетно-інформаційних матеріалів визначається значним, хоча і неповним паралелізмом лексичного складу – тобто для багатьох слів оригіналу можно знайти перекладацькі відповідники найбільш близькі за значенням.

2.                 При перекладі газетно-інформаційних повідомлень є характерним використання в перекладі синтаксичних структур аналогічних структурам оригіналу.

3.                 Найбільша еквівалентність досягається при перекладі суспільно-політичних статей, а найменша при перекладі розмовної лексики.

4.                 При перекладі газетних заголовків в більшості випадків спостерігається відсутність лексичного складу та синтаксичної структури. Збереження в перекладі цілі комунікації та ідентифікації тієї самої ситуації, що і в тексті оригіналу. Окрім цього зберігаються загальні поняття за допомогою яких здійснюється створення загальної картини тексту оригіналу.

У процесі дослідження було встановлено, що при перекладі газетно-інформаційних матеріалів перкладач має більшу свободу вибору мовних засобів. Правила перекладу газетних текстів характеризуються значною м’якістю на відміну від офіційно-ділових текстів.

Досліджуючи особливості перекладу газетно-інформаційних повідомлень в якості практичного матеріалу ми використовували статті з газет “Daily Worker” “Sunday” та “Financial Times”.

Дана дипломна робота може бути корисною як для перекладачів газетно-інформаційного жанру так і для тих хто цікавиться перекладом взагалі. Результати дослідження можуть використовуватися у навчальному процесі з курсу перекладознавства спеціальності “Переклад”.

Резюме

Дана дипломна робота присвячена дослідженню особливостей перекладу газетної лексики, однієї з найактуальніших тем перекладознавства і лінгвістики в наш час. В ході дослідження ми визначили та охарактерезували основні особливості перекладу газетних заголовків та лингвістичні і екстралінгвістичні фактори газетних статей на основі газет “Daily Worker”, “Sunday” and “Financial Times”. Досліджуючи особливості перекладу газетно-інформаційних матеріалів ми виявили і охарактерезували особливості перекладу офіційних титулів та звернень, специфічність газетних заголовків, переклад фразеологізмів та жаргонізмів, а також проблеми перекладу каламбуру.

Данная дипломная работа посвящена исследованию особенностей перевода газетной лексики, одной из наиболее актуальных тем переводоведения и лингвистики в наше время. В ходе исследования мы определили и охарактеризовали особенности перевода газетных заголовков, а также лингвистические и экстралингвистические факторы газетных статей на основе газет “Daily Worker”, “Sunday” and “Financial Times”. Исследуя особенности перевода газетно-информационных материалов мы определили и охарактеризовали особенности перевода официальных титулов и обращений, специфику газетных заголовков, перевод фразеологизмов и жаргонизмов, а также проблемы перевода каламбура.

The given work is devoted to the research of the peculiarities of the translation of newspaper’s lexics and tо one of the most actual problems of linguistics and translation studying. The main peculiarities of the translation of newspaper titles and linguistic and extralinguistic factors of newspaper style are presented in the given diploma work by the example of newspapers “Daily Worker”, “Sunday” and “Financial Times”. We have researched the main peculiarities of translation of the official titles and addresses and we have also researched the specific problem of newspaper titles, phraseological translation and jargonisms and the problems of translation of the pun.

Список використаної літератури

1. Антонова А.П., Боганова Г.В. О газете. Москва, “Высшая школа”, 1965, с.-219

2. Алєксеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика. – СПб.: “Союз” 2001. – 288с.

3. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для ВНЗ–4-е изд., исп. та доп. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 384с.

4.              Бархударов Л. С. Уровни языковой иерархии и перевод. – Тетради переводчика, вып. 6, 1969. – С. 9-12.

5.              Бархударов Л.С. Язык и перевод.- М.: Высшая школа, 1975.- 235 с.

6.              Брандес Р. П., Провоторов В. І. Переводческий анализ текста. – Р.: НВІ- Тезаурус, 2001. – 244с.

7.              Васильева А. Н. Курс лекций по стилистики русского языка. Р.« Русский язык». 1976.– 293 с.

8.              Верещагин Е.М. Костомаров В.Г. Лингвострановедение в преподавании русского как иностранного– Р.: МИЛИГРАМА., 1971.

9.              Водняк Т.С. Тексти та переклади. Харків: Фоліо 1998. 667.

10.         Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 140 с.

11.         Загорская А.П. и др. Дневник для ведения деловой кореспонденции.- М.: Московський робочий, 1992.- 175 с.

12.         Комиссаров В.Н., Лингвистика перевода.-М.: 2000.-245 с.

13.         Комиссаров В. Н. Слово о переводе. – М.: Международные отношения, 1973. С. 61-78.

14.         Комиссаров В. Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1965. – 268 с.

15.         Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. — К., Освіта, 1987 – 234 с.

16.         Корунець І. Біля витоків українського перекладознавства. //ВСЕСВІТ – 2008 №1/2 с. 188-194.

17.         Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. М., 1971.

18.         Кухаренко В. А. Інтерпритація тексту. – Л.: Освіта, 1979. – 328 с.

19.         Латишев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики і методики преподавания.– М.: Наука – 1988. – 159с.

20.         Лингвокультурологическая и межкультурная интерпретация коммуникативного текста // Язык и культура. – XII Международная научная конференция им. проф. С. Бураго. – Киев: Институт филологии Киевского национального университета; Институт языкознания НАН Украины; Институт психологии АПН Украины. – 2003. – С. 206-213.

21.         Льовицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1973. – 136с.

22.         Мирам Г.Э., Профессия переводчик. К.:Эльга, 2008. 160с.

23.         Моисеев В.А. Журналистика и журналисты. К.: Дакор, 2002. - 400 с.

24.         Москальськая О. І. Грамматика текста. – М.: Высшая школа,1981. 184 с.

25.         Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода – М.: Московский лицей, 1996. – 208с.

26.         Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу. //ВСЕСВІТ. – 2006. с. 172-190.

27.         Найда Ю. А. Процедура анализа компонентной структуры отзывного значения. – Р., 1983. с. 205.

28.         Олійник Б.І. Вибрані твори, у двох томах. Переклади. Публіцистика.Т.2. К: Українська енциклопедія. 2006 – 608с.

29.         Паршин А. Теория и практика перевода.- М.: Русский язык, 2000. 161с.

30.         Стилистика газетных жанров. – М.: Наука, 1981.

31.         Суворов С.П. Особенности стиля английских заголовков (По Материалам Daily Worker). – В сб.: Язык и стиль. – М.: Наука 1965. – с.193.

32.         Сухенко До. М. Лексичні проблеми перекладу. – ДО.: Вигляд.Київ. Нац. Универ. Ім..Тараса Шевченка., 1972. – 45 с.

33.         Тураева С. Я. Лингвистика текста: структура і семантика. –М.: Наука, 1986. – 126 с.

34.         Федоров А.В. Основы общей теории перевода. М.: ООО Филология три, 2002. – 416 с.

35.         Флорин Сидер “Муки переводческие” Р., 1983 стр.57

36.         Чуковский К.И. Искусство перевода. М.-Л., 1936.

37.         Швейцер. А. Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука, 1988. – С. 75.

38.         Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. С. 270-275.

39.         Швейцер А.Д. К вопросу об анализе грамматических явлений при переводе. “Тетради переводчика”, М., 1963, №1.

40.         Швейцер А.Д. О проблемах лингвистического изучения процесса перевода. “Вопросы языкознания”, 1970, №4.

ДОВІДКОВІ ДЖЕРЕЛА

41. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга

и ненормативной лексики. – Р.: ТОВ Издательство АСТ, 2004. – 383 с.

42. Литвинов П.П.Англо-русский фразеологический словарь. Москва,

43.            Мюллер Л.М. Англо-русский словарь.

44.“Яхонт” 2000 Томахин Г.Д. США. Лингвострановедческий словарь.–Р.: Русский язык, 2001. – 576 с.

45. Longman Dictionary of Contemporary English, 2000

46. Longman Business English Dictionary, 2000

47. Longman Idioms Dictionary, 2000

48. ABBYY Lingvo 9.0

49. Random House Dictionary

50. The Oxford Russian Dictionary., edited by Pual Falla. Oxford-Moscow,

1997. – 737 с.

51. Financial Times, newspaper. July 18/ July 19, 1998

52. Sunday, magazine. June 24, 2001

53. Daily Worker, newspaper. London, April, 1956

Страницы: 1, 2, 3, 4