Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови

Як і будь-яке слово, фразеологічна одиниця відбиває гносеологічні процеси пізнання світу людиною. Є.М. Верещагін зауважує, що лексичне поняття як категорія людської психіки представляє собою спочатку продукт (за походженням), а потім інструмент (за функцією) однієї із пізнавальних здібностей людини, а саме класифікуючої [16, с. 11-13]. Оскільки фразеологічна одиниця складається з двох та більше слів, то лексичне поняття, яке міститься у кожному слові, пов’язано із пізнанням. Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що утворення нових фразеологічних одиниць пов’язано з когнітивними особливостями творця. Як і слово, фразеологічна одиниця є продуктом пізнавальної діяльності людини та інструментом класифікуючої діяльності.

На когнітивний характер фразотворчих процесів посилаються багато вчених, так наприклад, Е.М. Солодухо зауважує: «Універсалізм основних форм семантичних перетворень визначається загальнолюдським характером логіко-розумових операцій та типових асоціацій, які пов’язані з виявленням різних видів подібності, відношень, функцій, їх замін, комбінацій та ін., які властиві або не властиві позамовній дійсності, що розуміються як реальні або ірреальні» [53, с. 37].

Саме фразеологічний фонд мови найбільш яскраво показує специфіку, своєрідність, національну самобутність народу. Одним з найважливіших факторів, що впливають на формування національної свідомості, є географічні та природні умови країни. Однією з особливостей англійського національного характеру є англоцентризм або уявлення англійців про виключність своєї нації, особливе місце британців у світі [21, с. 103-104]. Прикладами цього є велика кількість ФО, які пов’язані з морем та кораблями, наприклад: between the devil and the deep blue sea; to drink sea dry; seven seas; there is plenty good fish in the sea; to set afloat; to cut adrift from; to drop the pilot; to come off with flying colours. Прислів’я та приказки є своєрідними регуляторами людської поведінки та світорозуміння. Вони являють собою сталі судження, які виражають досвід народу у відношенні морально-категоріальних імперативів [54, с. 97].

Лінгвокультурологічний аспект дослідження розглядає також фразеологічну як продукт пізнавальної діяльності людини. Дослідження, засновані на основі принципу «людини в мові», призвело до розвитку нового напряму – антропоцентричної фразеології, яка у нині переживає новий виток свого розвитку.

На думку західного лінгвіста Люка Продрому, варіанти та синоніми ФО виникають як результат «творчості» (“creativity”), наприклад, можна сказати “on and off” та “on and off”, “built-in” та “in-built”, “take the biscuit”та “take the cake” [70, с. 15]. Це неодмінно свідчить про когнітивний характер ФО.

В останні роки проблемам фразеології було присвячено багато праць. Так, зокрема, за допомогою фразеологічних одиниць вивчаються лінгвокраїнознавчі характеристики, які є відбивають національна специфіку певної країни. Вважається, що чим вищий ступінь семантичної еквівалентності фразеологічних одиниць, тим меншу цінність воно являють собою для вивчення національної специфіки [1, с. 11]. Лінгвістичний чи екстралінгвістичний фон мовного знака може вважатися факультативним семантичних фактором, оскільки він неоднаковий у різних носіїв мови залежно від віку, освіти, професії, життєвого досвіду тощо [1, с. 10]. Національна специфічність фразеології свідчить про те, що у міжмовному плані лакунарність її одиниць значно більша ніж еквівалентність [1, с. 13]. В кожного народу існує своя система образів, які є характерними для даної лінгвокультурної спільноти. Це говорить про індивідуальність образного мислення певного народу, що представляє собою складний асоціативно-психологічний процес. Лінгвокультурологічний аналіз дозволяє виділити з культурного змісту ФО культурно значеннєвий зміст природних реалій, що були еталоновані або отримали символічну функцію. Оскільки кожна національна культура виступає як складний синтез інтернаціонального та національного, соціально-класового та ідеологічно необумовленого, то всі ці риси, які знаходяться у складному діалектичного взаємозв’язку, відбиваються також у мовній семантиці, зокрема, в появі національно-культурних сем у змістовій структурі мовного знаку [46, с. 15]. Вивчення національно-культурних сем у гносеологічному та онтологічному аспектах дозволяє вивчити процес відображення національної культури у мові та визначити фактори, які сприяють утворенню аналізованих компонентів значення. Розглядаючи структури зовнішньої діяльності та статус мовленнєвої діяльності, деякі вчені, такі як Є.Ф. Тарасов та Ю.А. Сорокін, прийшли до висновку, що ця структура універсальна, а уся «національна специфіка «гніздиться» в операціях, способах виконання дій, які цілком залежать від «умов життя народу» [цит. по 46, с. 15]. Національно-культурна семантика ФО може розглядатися у двох аспектах – ономасіологічному, коли позначуваний елемент дійсності приймається як первинний, та семасіологічному, коли дослідження ведеться у напрямку від значення мовної форми до його проекції на сфері денотації.

Так, національно-культурна семи, які присутні у англійський прислів’ях та приказках може відбивати відношення англійського народу до тих чи інших понять. Сьогодні трансформуються навіть прислів’я та приказки. Проаналізувавши деформовані англійські приказки, багато учених приходять до висновку про те, що в Англії гроші правлять світом, змінюють його, в той же час надмірна кількість грошей характеризується негативним ставленням, наприклад: Early to bed and early to rise makes a man healthy, wealthy and wise; Peace makes plenty, plenty makes pride, pride makes envy, envy makes war, war makes poverty, poverty makes peace. У російській ментальності закріплена думка про те, що грошей ніколи не буває багато, та у суспільній свідомості вже не так сприймається думка про те, що багатство завжди здобувається нечесним шляхом. Молодь інших груп орієнтована на високу оплату труда та особисті досягнення. У той же час виникає інша тенденція, яка пов’язана з витісненням трудових цінностей цінностями дозвілля, що проявляється переважно серед молоді. Це проявляється насамперед у наступних прислів’ях: рос. С деньгами не шутят. Без них тем более; Ничто не дается нам так дешево, как хочется; Деньги зло, единственное их положительное качество – количество.

Як відмічає А.А. Ельгаров, відповідно до комунікативного аспекту ФО виконують наступні функції у тексті: супровідні, інтенсифікуючі, інтегративні, структуруючі, імпліцитні та змішані [62, с. 147].

Фразеологічна одиниця стала об’єктом дослідження багатьох вчених [33, с. 5-56; 17, с.4-10; 72, c. 5], оскільки вона характеризується експресивним та оцінним значенням [14, с. 22-25], підвищеною інформативністю та емоційною насиченістю та може виступати як засіб вираження лаконічних за формою виразів [60, с. 13]. Досліджуються також і граматико-лексичні категорії, такі як категорії аспектуальності [19, с. 104-106; 55, с. 55-72]. Особливої уваги заслуговують дослідження фразотворчих властивостей компонентів фразеологічної одиниці [61, с. 73-79].

Фразеологічний неологізм. Фразеологічні неологізми є основним джерелом поповнення мовного фонду, зокрема фразеологічного. Вони не тільки виконують ономасіологічні функції, але й показують як людини членує оточуюче середовище, тобто відображають когнітивні особливості носіїв мови.

Нові ФО виникають спочатку у мовленні однієї людини як оказіональні новоутворення. До тих пір, доки ця ФО функціонує лише на мовленнєвому рівні, вона залишається оказіоналізмом або авторським винаходом. ФО, яка повторюється у мові декілька разів, починає своє нове життя як узуальна ФО, тобто вона вже входить до фразеологічного фонду мови та з часом фіксується у словниках. Як ми бачимо, між оказіональних фразеологізмом та неологізмом чітких меж немає. Відмінність лише полягає в тому, чи фіксується фразеологічна інновація у словнику та стає узуальною, або не фіксується та залишається оказіональною.

Спробуймо визначити місце фразеологічних інновацій у мові. По-перше, неологізм — слово, а також його окреме значення, вислів, які з'явилися в мові на даному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми, що можуть бути порівняні з оказіоналізмами).

Ю.А. Зацний зауважує, що «визначення неологізмів як слів або зворотів, що створені для позначення нового (раніше невідомого) предмета, або для вираження нового поняття, не можна вважати вичерпним, оскільки воно включає далеко не всі різновиди інновацій. Визначення неологізмів за денотативною ознакою (позначення нових реалій), або за стилістичною (супроводжується ефектом новизни) також не охоплює всіх неологізмів» [29, с. 17-18]. Він поділяє неологізми на такі типи: а) лексичні (нові слова); б) фразеологічні (нові сталі словосполучення); в) семантичні (нові лексико-семантичні варіанти слів або нові семантичні варіанти сталих словосполучень). Ю.А. Зацний окремо виділяє «словотвірні інновації», які матеріально втілюються в нових словотворчих елементах. Розглядаючи неологізми у структурному відношенні, слід зауважити, що роль кожного продуктивного афіксу більш важлива, ніж роль окремого лексичного або фразеологічного неологізму, оскільки кожна словотворча морфема дає життя багатьом лексичним неологізмам. Отже, фразеологічні інновації визначаються деякими вченими як один із типів неологізмів.

Ще однією особливістю фразеологічних неологізмів є те, що вони розуміються та швидко розповсюджуються носіями мови. Засоби масової інформації виконують роль розповсюджувача нової інформації, в тому числі фразеологічних неологізмів. Газети, журнали, Інтернет стають найбільш чуткими регістраторами нових тенденцій у мові, в тому числі появи нових ФО. Засоби масової інформації породжують велику кількість фразеологічних інновацій, але лише час показує, які з них приживаються, а які вмирають, з’явившись лише один раз у мові. Ще одним джерелом поповнення фразеологічного фонду є сленг або «соціальний діалект», американські професійні і корпоративні жаргони, наприклад: blue-on-blue, hollow army; hillbilly armor, meat tag, thunder run [28, с. 210].

Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових виразів для їх назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє існування. Кількість сталих зворотів у мові, таким чином, непостійна, вона, як правило, зростає. Фразеологічні інновації створюються для найменування нових речей. Вони можуть бути важливі та соціально значимі або ж побутовими. У будь якому випадку змінюється сталих виразів, нові запозичуються або створюються із існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її розвитку, або створюються нові системи.

Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “фразеологічна інновація”. Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною свідомістю. Нової фразеологією вважаються одиниці, які з’являються у мові пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових фразеологізмів з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.

Таким чином, визначення терміну “фразеолічний неологізм” достатньо умовно. Будь-яке слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на нього як на нове [63, с. 45].

Як зауважує Е.М. Солодухо, основним шляхом формування інтернаціонального фразеологічного фонду є запозичення [52, с. 129]. Однак тут хочеться зробити виправлення, оскільки запозичення – це не шлях формування, а лише джерело збагачення. Слід сказати, що не всі фразеологічні запозичення стають інтернаціональними. Термін запозичення розуміється Е.М. Солодухо як «міжмовне переміщення елементів різних рівнів структури мови» [52, с. 129].

Як відмічає В.О. Чередниченко, характерною особливістю нової фразеології сучасної англійської мови є паралельне існування декількох новоутворених синонімічних або антонімічних фразеологізмів [56, с. 7]. Вона поділяє усі синонімічні фразеологічні інновації на три групи в залежності від ступеня смислового зв’язку:

1) синонімічні фразеологізми першого ступеня зв’язаності: blue stick – blue train; stealth fat – phantom fat; blue smoke – solid smoke;

2) синонімічні фразеологізму другого ступеня зв’язаності: boom car – street pounder, chip graffiti – silicon art, hand salsa – keyboard plague;

3) синонімічні фразеологізму третього ступеня зв’язаності: small-world effect – six degrees of separation; air rage – disruptive passenger syndrome, man in the middle attack – TCP hijacking [56, с. 7].

В залежності від мети створення фразеологічних неологізмів та їх призначення в мовленні їх можна розділити на номінативні та стилістичні [67, 345-356]. Перші виконують в мові чисто номінативну функцію, позначаючи нові поняття і об’єкти, тому більшість з них є термінами та номенклатурними словами (fat gap, guerrilla marketing; golden rice; jihad cell, jihad job; media giantism; new media; phage therapy) [50, с. 149]. Другі дають образну характеристику речам, які вже мають назви: leisure sickness; phantom spring; new virginity; barefoot luxury; brain burn [31, с. 149]. Виникнення стилістичних фразеологічних неологізмів зумовлене тим, що здебільшого письменники не створюють власне морфологічних термінів, але вони можуть здобути з вже існуючих слів нові відтінки шляхом «пересування» здавалося б випадкового значення слова у центр уваги читача, що неминуче відсуває звичайне осмислення слова на задній план і створює своєрідний семантичний неологізм [50, с. 149].

Особливу групу неологізмів складають лексичні та фразеологічні кальки (jamais vu; new amigos, pesh merga, robo sapiens, tart noir), тобто слова або сполучення слів, утворені під впливом іншомовних зв’язків.

1.2 Таксономія фразеологічний одиниць

1.2.1 Структурна класифікація ФО

Існують різні підходи до класифікації ФО. Фразеологічні одиниці можна класифікувати за різними критеріями: структурним, структурно-семантичним, семантичним, функціональним, етимологічним та ін. Більша частина вчена схиляються до класифікації відповідно до структурної, семантичної та функціональної класифікації.

Структурну класифікацію описували у своїх працях такі вчені, як Н.Амосова, А.І. Смирницький, Єлисєєва та ін. Розглянемо подані нижче структурні класифікації.

Н. Амосова виділяє наступні структурні типи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні словосполучення. До цього типу ФО Н. Амосова відносить фразеологізми, які мають будову змінних словосполучень з підрядним зв’язком між компонентами. Вона розмежовує одиниці змінного та постійного контексту, говорячи про те, що одиниці змінного контексту потребують теоретичного обґрунтування, в той час як ідіоми, які мають більш ніж двочленну будову, являють собою єдине словосполучення з нечленимою семантикою. Також наголошується, що фраземи відповідають простому словосполученню, а ідіоми можуть складатися як з простого, так і з поширеного словосполучення [7, с. 121].

2. Сурядні фразеологізми – сполучення морфологічно однотипних слів за допомогою сполучникового (іноді безсполучникового) зв’язку, при якому утворюються ряд однорідних членів речення, які виконують єдину синтаксичну функцію. Н. Амосова відносить сурядні фразеологізми до класу ідіом.

Сурядні фразеологізми мають деякі характерні формальні особливості:

Чітке розташування компонентів усередині ФО. При перестановці компонентів у ФО може порушуватись не тільки звукова форма, а й загальна семантика. Перестановка або заміна компонентів ФО призводить до втрати семантичної цілісності та сприймається як мовна помилка. Що стосується нової фразеології тут можна навести наступні приклади: click and bricks (clicks and mortar) -) торговельне підприємство, яке використовує як звичайні, так і “віртуальні” форми комерційної діяльності; shock and awe - ”шок і трепет”, масоване використання суперточної вогневої сили з метою придушення ворожого опору. (у війні США проти Іраку у 2003 році); to name and shame - публікувати прізвища і адреси педофілів у пресі.

1)                Відповідно до кількості компонентів, що входять до складу ФО, сурядні фразеологізми можуть бути [7, с. 121-125]:

- тричленними (chief hacking officer - менеджер (на рівні вищої, керівної ланки), відповідальний за системи і програми захисту корпорації від гакерів );

- багаточленними (pay as you throw - оплата за вивезення сміття і відходів у залежності від їх кількості;

- тавтологічними (“rage rage” - злість, яка спрямовується на винуватців вуличних заторів, запізнілих авіарейсів; black on black - пов’язаний із злочинністю ”усередині” чорношкірого населення).

3. «Одновершинні фразеологізми» - сполучення службового слова з одним повнозначним. Для формування цього типу фразеологізмів використовуються службові слова, такі як прийменники, сполучники або артиклі. Службові слова стають невід’ємною ознакою даного типу фразеологізмів. Абсолютна сталість службових слів у ФО відносять їх до необхідних елементів одиниці постійного контексту.

Означений артикль усередині ФО може мати узагальнююче, вказівне або індивідуалізуюче значення, частіш за все він не підлягає варіюванню та є граматично виправданим ( to spill the beans – розбовкати секрет; to take time by the forelock – не втрачати час, не впустити случай; to make purse out of a sow’s ear – переробляти щось на краще; not to turn a hair – і оком не моргнути; call a spade a spade – називати речі своїми іменами)

Не зважаючи на те, що майже усі сполуки схожі між собою за стабільністю форми та частотою вживання, у фразеологічний фонд англійської мови входять далеко не усі «одновершинні» сполучення. Фразеологізмами можна вважати лише ті з них, що мають ознаки постійного контексту [7, с. 125-131].

4. Дієслівно-постпозитивні фразеологізми – сполучення дієслова з постпозитивом («післяйменником»), що можуть бути двох видів:

- одиницями змінного контексту, у яких дієслово не змінює свого лексичного значення, а постпозитив лише вносить в нього різні уточнення (sex up; sex down);

- одиницями постійного контексту, що мають цілісне значення, в якому власне значення дієслова та постпозитива виступають в послабленому стані (to bail out – підтримувати фінансово, надавати фінансову допомогу; fall out – посваритися). Постпозитив передає додаткове уточнення значення дієслова.

Структурна класифікація А.І. Смирницького

А.І. Смирницький приділяє увагу структурним типам фразеологічних одиниць та поділяє їх на стилістично нейтральні та експресивні. Він виділяє одновершинні (з єдиним семантичним центром), двовершинні (з двома семантичними центрами) та багатовершинні. (більше двох семантичних центрів). Одновершинні – це такі звороти, які мають семантично повнозначний елемент (hacked off, sex up, sex down). Двовершинні фразеологічні одиниці – це такі фразеологічні звороти, які мають два повнозначних елементи (ghost brand; dirty bomb; pesh merga; speed chic; star power; chic lic; desire line). Та відповідно багатовершинні фразеологічні одиниці – це такі звороти, що мають три та більше повнозначних елементи (quality-of-life offence; Defense of Marriage Act; gay civil marriage; color-coded terror alert system; roadside explosive device; radiological dispersal device; cost-of-doing business; clicks and bricks, clicks and mortar) [цит.36, с. 276].

До цієї класифікації посилаються багато вчених, зокрема Л.А. Чиченова та Є.М. Дубенець [58, с. 46; 23, с. 83-95]. Л.А. Чиченова відмічає той факт, що семантична цілісність номінації при структурній роздільності складових компонентів є характерною ознакою для всіх ФО. Саме це лягло в основу класифікації А.І. Смирницького, який ділить ФО відповідно до кількості складових елементів ФО [58, с. 46].

Структурна класифікація А.В. Куніна

А.В. Кунін виділяє п’ять основних структурних типів фразеологічних одиниць:

1. Одновершинні ФО – фразеологізми, що складаються з однієї повнозначної та двох або більше неповнозначних лексем, або однієї повнозначної та двох чи більше неповнозначної лексем (to bail out).

2. Фраземи – ФО, що мають структуру сурядного або підрядного словосполучення.

3. Фразеологічні одиниці з частковопредикативною структурою, тобто лексема, яка сполучається з підрядним реченням або підрядним реченням без означеного їм компоненту.

4. Дієслівні фразеологічні одиниці, що мають структуру фраземи з дієсловом в інфінітиві та структуру речення з дієсловом у пасивному стані.

5. Фразеологічна одиниця, що має структуру простого або складного речення [38, с. 12-13].

Розглянувши різні погляди на класифікації ФО відповідно до структурного критерію, вважаємо за доцільне поділити ФО на бінарні (двокомпонентні), трьохкомпонентні та полі компонентні, що складаються з чотирьох та більше компонентів.

1.2.2 Структурна-семантична класифікація ФО

У межах даної класифікації ми зробили спробу класифікувати фразеологічні інновації відповідно до структурно-семантичної класифікації, що була запропонована А.В. Кініном. До класифікації А.В. Куніна зверталися багато вчених лінгвістів, зокрема Г.Б. Антрушина, Н.М. Раєвська, Є.М. Дубенець [23, с. 194].

Хочеться зауважити, що вчені поділяють погляди А.В. Куніна стосовно класифікації ФО відповідно до структурно-семантичного критерію. Так, Е.Ф. Арсентєва підтримує структурно-семантичну класифікацію. Вона зробила порівняльний аналіз фразеологічних одиниць і виділила наступні структурно-семантичні типи фразеологічних одиниць:

1) Дієслівні ФО;

2) Субстантивні ФО;

3) Ад’єктивні ФО;

4) ФО зі структурою речення [10, с. 3-15].

А.В. Кунін розробив ще детальнішу класифікацію та виділив наступні структурно-семантичні типи фразеологічних одиниць:

1. Номінативні фразеологічні одиниці.

 Нова фразеологія даного типу представлена словосполученнями, які мають одне повнозначне слово та сурядні сполучення типу “clicks and bricks” (clicks and mortar) - торговельне підприємство, яке використовує як звичайні, так і “віртуальні” форми комерційної діяльності”; shock and awe” - ”шок і трепет”, масоване використання суперточної вогневої сили з метою придушення ворожого опору. (у війні США проти Іраку у 2003 році). До даного класу також відносяться звороти з предикативною структурою типу as the crow flies (найкоротшим шляхом, прямо) та частково предикативні звороти типу see how the land lies (виявити, як йдуть справи;, нащупувати ґрунт).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7