реферат скачать
 
Главная | Карта сайта
реферат скачать
РАЗДЕЛЫ

реферат скачать
ПАРТНЕРЫ

реферат скачать
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат скачать
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Сучасна українська літературна мова

Тверда група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

країни

країн

країнам

країн

країнами

(на) країнах

країни

плакси

плакс

плаксам

плакс

плаксами

(на) плаксах

плакси


М’яка група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

пісні

пісень

пісням

пісень

піснями

(на) піснях

пісні

Софії

Софій

Софіям

Софі

Софіями

(на) Софіях

Софії


Мішана група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

листоноші

листонош

листоношам

листоноші

листоношами

(на)листоношах

листоноші

миші

мишей

мишам

мишей

мишами

(на) мишах

миші

 

ДРУГА ВІДМІНА


Іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку і мішану групи:

група

приклади

тверда

майстер, твір, муляр

м'яка

життя, учитель, обрій

мішана

каменяр, сторож, дощ


До твердої групи належить більшість іменників з основою на р, у тому числі іменники іншомовного походження з суфіксами -ар (-яр), -ир, -ур, у яких наголос припадає на останній склад основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (граб, час), а також іменники середнього роду з закінченням о- (вікно, Петро, батько).

До м’якої групи належать іменники середнього роду з закінченнями -е, -я, але не після шиплячого (сонце, здоров’я, життя), а також іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (Івась, учитель, обрій).

До мішаної групи належать іменники чоловічого роду з шиплячим приголосним в кінці основи (товариш, дощ, сторож), середнього роду з закінченням (явище, плече, прізвище), а також частина іменників на : назви осіб за фахом чи родом діяльності з наголошеним суфіксом -яр та сталим наголосом на закінченні (каменяр, скляр, газетяр).

Зразок відмінювання іменників другої відміни


ОДНИНА

Тверда група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

батьк-о

батьк-а

батьк-ові

батьк-а

батьк-ом

(на) батьк-ові

батьк-у

співак

співак-а

співак-ові

співак-а

співак-ом

(на) співако-ові

співак-у


М’яка група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

Ігор

Ігор-я

Ігор-еві

Ігор-я

Ігор-ем

(на) Ігор-еві

Ігор-е

лікар

лікар-я

лікар-еві

лікар-я

лікар-ем

(на) лікар-еві

лікар-ю


Мішана група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

каменяр-і

каменяр-а

каменяр-еві

каменяр-а

каменяр-ем

(на) каменяр-ах

каменяр-і

м’яч

м’яч-а

м’яч-у

м’яч

м’яч-ем

(на) м’яч-і

м’яч


МНОЖИНА

Тверда група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

дядьк-и

дядьк-ів

дядьк-ам

дядьк-ів

дядьк-ами

(на) дядьк-ах

дядьк-и

шофер-и

шофер-ів

шофер-ам

шофер-ів

шофіер-ами

(на) шофер-ах

шофер-и


М’яка група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

ковал-і

ковал-ів

ковал-ям

ковал-ів

ковал-ями

(на) кова-ях

ковал-і

пол-я

пол-ів

пол-ям

пол-я

пол-ями

(на) пол-ях

пол-я


Мішана група

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

горищ-а

горищ

горищ-ам

горищ-а

горищ-ами

(на) горищ-ах

горищ-а

різьбяр-і

різьбяр-ів

різьбяр-ам

різьбяр-ів

різьбяр-ами

(на) різьбяр-ах

різьбяр-і

 

ТРЕТЯ ВІДМІНА

До іменників третьої відміни належать іменники, що в називному відмінку однини закінчуються на м’який приголосний основи (сінь, тінь,паморозь) або на губний чи шиплячий приголосний, що в минулому також були м’якими (подорож, любов, річ), а також іменник мати.

Зразок відмінювання іменників третьої відміни


ОДНИНА

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

мати

матер-і

матер-і

матір

матір’-ю

(на) матер-і

мат-и (матір)

заметіль

заметіл-і

заметіл-і

заметіль

заметілл-ю

(на) заметіл-і

заметіл-е


МНОЖИНА

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

печ-і

печ-ей

печ-ам

печ-і

печ-ами

(на) печ-ах

печ-і

суміш-і

суміш-ей

суміш-ам

суміш-і

суміш-ами

(на) суміш-ах

суміш-і

 

ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА

До іменників четвертої відміни належать іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат, -ят, -ен (небожа, плем’я, зайча).

Зразок відмінювання іменників четвертої відміни

ОДНИНА

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

ім’я

імен-і, ім’я

імен-і

ім’я

імен-ем, ім’ям

(на) імен-і

ім’я

тел-я

телят-и

телят-і

тел-я

тел-ям

(на) телят-і

тел-я



МНОЖИНА

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

лошат-а

лошат

лошат-ам

лошат

лошат-ами

(на) лошат-ах

лошат-а

орлят-а

орлят

орлят-ам

орлят(а)

орлят-ами

(на) орлят-ах

орлят-а

 

НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ

До незмінюваних іменників в українській мові належать:

 - слова іншомовного походження (таксі, колібрі, меню, бра);

 - жіночі прізвища українського і іншомовного походження, що закінчуються на -к(о), -енк(о): Потапенко, Яценко, на приголосний (Остапчук, Копчанич), російські прізвища на -ово (Муромо, Коновало), -их (Сірих, Білих), -аго (Живаго); складноскорочені слова буквенного типу (США), та складноскорочені слова, друга частина яких виступає у формі непрямого відмінка (завгар, замдиректора).

 Хоча форма таких слів не змінюється, зміни в залежності від відмінків вони виражають за допомогою зв’язку з іншими словами, а також за допомогою прийменників (принесли меню, у меню налічувалося багато різних страв, рука лягла на меню).

Рід незмінюваних іменників визначається так:

 назви тварин- належать до чоловічого роду (невеличкий шимпанзе, кмітливий колібрі);

 іменники, що називають чоловіків (молодий Франк, знайомий бібліотекар) належать до чоловічого роду; іменники, що називають жінок (неуважна Марі, весела касир)- до жіночого роду;

 незмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду (вікно, озеро, небо, доля);

іменники- географічні назви, назви міст, річок, газет, журналів та таке ін. визначаються за загальною назвою (журнал "Наталі"- чоловічого роду, телепрограма "Михайло"- жіночого; країна Германія- жіночого роду, місто Туапсе- середнього).

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ІМЕННИКІВ

Порядок розбору:

1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.

2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини).

3. Визначте розряд за значенням: власна чи загальна назва; назва істоти чи неістоти; назва конкретна чи абстрактна.

4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

5. Знайдіть відміну та групу (тверда, м'яка чи мішана).

6. Визначте спосiб творення слова.

7. Визначте синтаксичну роль.

8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

Прикметник- це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий).

Прикметники виражають ознаку:

·                     запаху (п’янкий, запашний),

·                     кольору (білий, зелений),

·                     віку (старенький, давній),

·                     розміру (величезний, середній),

·                     матеріалу (діамантовий, дерев’яний),

·                     якості (твердий, гнучкий),

·                     принадлежності (зятів, сестрин),

·                     простору (далекий, близький),

·                     часу (ранній, вчорашній)

·                     внутрішні властивості (добрий, щедрий),

·                     зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний),

·                     ознаки за відношенням до місця (міський, районний).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).

Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).

РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ


Прикметники поділяються на:

1.

якісні - відносні - присвійні

2.

повні - короткі

 

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ


За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:

прикметники

приклади

якісні

велика, духмяне, опуклий, гарячі

відносні

дерев'яні, військова, приміський

присвійні

сестрин, вчителів, заяча, мамин


Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:

прикметники

приклади

присвійно-якісні

ластів'яче, дівоча, орлиний

відносно-якісні

творчий, срібна, вишневе

 

ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).

Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.

Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних і якісних такі:

ознаки

приклади

приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи)

відомий

трохи відомий,

мало відомий

вступають у антонімічні відношення

свіжий- черствий великий- малий

утворюють якісно- означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети

чуйний чуйно

добрий добро

утворюють ступені порівняння

білий біліший, найбіліший

за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники

тонкий тонесенький, тонюсінький;

здоровий прездоровий

окремі прикметники можуть мати коротку форму

(ясен, весел, певен).

Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою або меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий:

якісний прикметник

вищий ступінь

найвищий ступінь

товстий

рідкий

- товстіший,

менш товстий

- рідший,

менш рідкий

·                      

·                     найтовстіший,

найбільш товстий

·                      

·                     найрідший,

найменш рідкий

 

Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.

Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.

Проста ступінь вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш, ш’ (милий- миліший). При цьому у деяких прикметниках можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- (далекий- дальший, тонкий- тонший).

При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ (буква щ пишеться у прикметниках кращий, товщий, вищий; буквосполучення жч пишеться у прикметниках важчий, ближчий, дужчий).

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш-менш (швидкий- більш швидкий (менш швидкий).

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєтьс яза допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най- (міцніший- найміцніший).

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів най, більш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе (спокійний- найбільш спокійний, спокійніший від усіх).

ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал).

Відносні прикметники виражають ознаки за за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина), за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).

ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?

Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра).Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати- земля).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


реферат скачать
НОВОСТИ реферат скачать
реферат скачать
ВХОД реферат скачать
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат скачать    
реферат скачать
ТЕГИ реферат скачать

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.