Тенденції розвитку та функціонування словотвору в сучасній німецькій публіцистиці

Іноземне слово має деяку перевагу - це точність. Іноземне слово, запозичене для визначення будь-якого одного конкретного предмета або поняття, означає його, не збуджуючи побічних уявлень i асоціацій. Часто запозичення слів отримує більш точне i певне значення, ніж у мові, з якої запозичене. Ця якість запозичення давно i продуктивно використовується в термінології.

Запозичення лексики американського бізнесу міцно утвердилось i є самою яскравою рисою розвитку сучасної німецької мови.

Висновки до розділу

Словотвір – це невід'ємна складова кожної мови. Мова – це, в свою чергу, не статичне, а динамічне явище; вона постійно перебуває у русі, змінюється, удосконалюється. Деякі слова переходять у розряд архаїзмів, історизмів, застарілих слів. Але з'являється дуже багато нових, які позначають або вже існуюче явище, предмет, або ж використовуються для назви зовсім нових.

Розвиток мови, поповнення її словникового складу відбувається на сучасному етапі дуже швидко. Це пов'язано із шаленою швидкістю розвитку промисловості, техніки, із загальною комп'ютеризацією. Тому наш лексикон потребує все нові слова, назви, які б найточніше могли б назвати предмет та дати йому чітке та конкретне пояснення. Поява нової лексики в мові - наслідок економічного, правового, політичного, фінансового та соціального розвитку на новому рівні в умовах нових міжнародних відносин. Поповнення лексики - історично неминучий процес, необхідний для того, щоб на кожному етапі свого розвитку мова відповідала потребам суспільства в спадкуванні, у закріпленні результатів знання дійсності, розвитку i збагачення культури народу, у тому числі внаслідок економічних, політичних, культурних та мовних контактів з іншими народами.

Словотвір саме і слугує для утворення нових слів, причому використовує дуже багато засобів – словоскладання, конверсію, деривацію, абревіацію, та ін., що допомагають збагачувати лексичний склад мови та знаходити нові шляхи для її поповнення.

2. Дослідження словотвору в німецькій публіцистиці на сучасному етапі

2.1 Публіцистичні жанри та їхні мовні особливості

Публіцистичний стиль – це функціональний різновид мови, який обслуговує широку сферу суспільних відносин: суспільно-політичних, культурних, спортивних та інших. Найбільш виразно публіцистичний стиль представлений у газетах та суспільно-політичних журналах, тому його також називають газетно- чи журнально-публіцистичним ( крім того, він представлений на радіо та телебаченні, у документальному кіно).

Публіцистичний стиль має дві основні функції – інформативну та функцію впливу та служить для вираження різнобічної та всеохоплюючої інформації. У газеті відображається внутрішнє життя країни та їїжиття за кордоном, у поле зору потрапляють будь-які факти, але за умови, що вони мають суспільний інтерес. Інформативна функція невід'ємна від функції впливу. Вже відбір та розміщення інформаційного матеріалу з точки зору його соціальної значущості (найбільш важливі події висвітлюються на першій полосі газети), здійснюють певний вплив на суспільну свідомість читача. Функція впливу публіцистичного стилю пов'язана з ідеологічною направленістю публіцистики. Факти, які повідомляються, також і коментуються, а це значить, що вони отримують тлумачення та оцінку, в тому числі і суспільно-політичну.

Особливістю публіцистики, яка відрізняє її від інших стилів є те, що вона відображає життя прямо та безпосередньо.

Публіцистичний жанр – це не сукупність одиниць, а спосіб їх організації в тексті , який охоплює смислову , композиційну та мовні сторони тексту, це функціально-структурний тип втілення теми.

Жанрами в пресі називають форми організації матеріалу, відображення фактів, подій, висвітлення явищ. Жанри в пресі склалися протягом довгої практики та володіють, крім загальних ознак, деякими національно-традиційними особливостями. . Навряд чи є необхідність розділяти газетні і журнальні жанри, тому що вони багато в чому співпадають, якщо мати на увазі не наукові, а масові суспільно -політичні видання. У порівнянні з ними в газеті переважають жанри хронікального типу (Nachrichten, Berichte), власне газетні жанри у вузькому сенсі (journalistische Texte im engeren Sinn) і так звані напівхудожні жанри - великі за обсягом статті, огляди і т.п.

Жанрами в пресі прийнято називати форми організації матеріалу,відображення фактів, подій, явищ освітлення . Жанри пересікалися протягом довгої практики і мають, крім загальних рис, деякі національно-традиційні особливості. Будь-який газетний або журнальний твір (стаття, репортаж,кореспонденція і т.д.) являє собою завершений за змістом і формою цілісний текст.

У німецькомовній пресі фахівці виділяють не менше десяти жанрів: передовиця, хроніка, кореспонденція, стаття,коментар, репортаж, фейлетон, інтерв'ю, рецензія, глосс.

Кожен із зазначених мовних жанрів - це унікальна смислова    (комунікативна) модель тексту, це і прагматична модель диференціації функції переконання, а також конструктивна модель тексту, що визначає загальну синтаксичну схему його оформлення.

Відзначається, що газета об'єднує статті, що розрізняються як за жанровими, так і за стильовими ознаками. Однак загальна система екстралінгвістичних факторів, що визначають специфіку мови ЗМІ, а також лінгвістичні дослідження, дозволяє говорити про існування єдиного функціонального стилю газети.

Під функціональним стилем розуміється функціональна система, система внутрішніх, прихованих відносин і зв'язків явищ, в якій виявляються функції призначення та впливу словесного твору. У цій системі зазначені функції мовного твору не реалізуються.

Дослідження мовних засобів газети свідчить про чіткі розмежування інформаційних і передових статей.

Перші за характером використання мовних засобів наближаються до науково-ділового стилю, володіючи рисами фактологічності, документальності в передачі інформації. Інформаційний матеріал складають статті, в яких присутність авторського "я" зведено до мінімуму, тобто нерідко навіть не вказується прізвище творця. Грунтуючись на класифікацію Е. В. Розен, сюди можна віднести такі газетні жанри, як кореспонденція, репортаж,інтерв'ю, рецензія, стаття, хроніка. Такі типи текстів визначаються завданнями гранично стислої, об'єктивної, достовірної, точної і відповідної до офіційного етикету передачі фактологічної, перш за все, подієвої інформації. Офіційно-інформаційна мова відрізняється відсутністю емоційності, суб'єктивності, образності

Другі мають відкрито оцінний, яскраво публіцистичний характер і спрямовані на агітаційний вплив, за певними параметрами зближуючись з художньою прозою. У таких типах жанрів, сюди ми відносимо передовицю, коментар, фейлетон, глоси. Фактори суб'єктивної оцінки мають вирішальний вплив на використання мовних засобів, що реалізують комунікативні завдання переконання, директивності, критичного осмислення подій, що відбуваються, тобто в мові заломлюється суб'єктивне прагнення колективу авторів впливати на політичні, світоглядні позиції "широкого" читача. Мовні засоби набувають тут яскраво виражений експресивний характер, що особливо позначається на синтаксисі, який спрямований на формування мови розчленованої, з різко і ясно позначеними акцентами.

Функціональна спрямованість служить тут сприятливим фактором для розкриття мовно-стилістичних ресурсів створення експресивності: використання контрастного поєднання елементів книжкової і розмовної мови, метафор та ін. засобів створення образності мови, а також великої різноманітності прийомів експресивного синтаксису: інверсії, антитези,паралелізму, повторів, еліпсів та ін. В інформаційних статтях елементи суб'єктивної оцінки не роблять вирішального впливу на використання мовних засобів. Одиниці мови приймаються тут зазвичай у своєму прямому значенні читача, тобто мають лише один рівень розуміння - семантичний, у той час як у передових статтях до цього змістового рівня розуміння додається рівень додаткових значень.

На перший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача. Як і в інших газетних жанрах, в інформаційних матеріалах виникає необхідність вигідним чином представити повідомлення в найкоротший термін і по можливості в стислому вигляді. Таким чином, у газеті існують дві якісно різних функціональних єдності: тексти передових статей, орієнтовані на соціальний вплив і тексти інформаційних повідомлень, спрямовані на передачу інтелектуальної однозначної інформації. Ця особливість свідчить не стільки про різностильних мови газети, скільки про його екстралінгвістично "запрограмоване" підгрунтя функціональності,спрямованої, в кінцевому рахунку, на досягнення функціонального єдиного ефекту впливу. Своєрідним джерелом створення експресії служить протиставлення експресивно маркованої мови передових статей на тлі нейтральної інтелектуальної мови інформаційних повідомлень.

2.2 Особливості словотвору німецькомовної молодіжної публіцистики

Сучасна молодіжна преса, безумовно, має мовно-стилістичну специфіку, що відрізняє її від художньої чи наукової літератури, від усних висловлювань в повсякденному житті. Ця своєрідність - наслідок тривалого відбору мовно-виразних засобів, найбільш відповідних тому соціальному завданню, яке виконує преса як певний вид масової інформації.

Істотною стилеформуючою універсальною властивістю преси є прагнення до стислості, до економії журнально-газетної площі, яке супроводжується своєрідним мовним процесом.

Універсальною рисою німецькомовної молодіжної преси є також експресивний акцент, тобто пошук нових, свіжих засобів вираження - слів, образів, стилістичних прийомів. Разом з тим, як уже зазначалося, мова преси рясніє величезним числом стандартних виразів, стереообразів, кліше. "Нове" в газеті дуже швидко стає всім відомим і перетворюється на старе і побите.

Аналізуючи німецькомовну молодіжну пресу, не можна не помітити очевидного зниження мовного стандарту, що супроводжується активним вторгненням елементів розмовної мови, напр. geil, Tussi, Beziehungskiste, outen, Banker, absahnen.

Поява великої кількості експресивних слів і виразів пов'язано з прагненням молоді яскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до предмету, явища. На перший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача. Виникає необхідність вигідним чином представити повідомлення. І одним із засобів створення експресивності є стійкі словесні комплекси, напр.:

in Bausch und Bogen – цілком, всі разом, оптом;

klipp und klar – коротко та ясно;

für jmdn. durchs Feuer gehen – піти за когось в вогонь і в воду;

mit Mann und Maus – піти на дно;

zwischen Tür und Angel – поспіхом, в останню хвилину, перед самим виходом;

ihn sticht der Hafer – він біситься з жиру;

Früchte tragen – мати хороші результати.

На даний момент у всі мови дуже впевнено, швидко та наполегливо просочуються англіцизми. Це слова, які запозичені з англійської мови і вони, потрібно сказати, набувають великої популярності. Не є виключенням і німецькамова. Основна причина цього – розвиток промисловості, інфраструктури, техніки, та загальна комп'ютеризація. Напр. low-fat, Burn-Out, Chat, e-mail, Transfer, PC та ін.

Щодо способів словотвору німецькомовної молодіжної преси важливо ще сказати, що в журналах, газетах ми зустрічаємо майже всі способи. Так ми можемо спостерігати і словоскладання – Frauengestalt, Landesfürst, Stubenhocker, Sinnfrage; так і деривацію – vielschichtig, harmlos, die Schwangerschaft, absaugen, lesbar; і зрощення – karrieretauglich, handvoll, frühaufstehen; конверсію – salzen, trommeln, das Lesen, dasGüte, das Rot, das Gestern, Münchner Bier, das Ich, das Oder; словоскорочення або абревіацію – usw., das Schoko, das Cello, Lisa, E-Mail, Kita, Mofa.

Останній спосіб словотвору є одним із найвживаніших у німецькій публіцистиці. Це можна пояснити як економію газетної площі, як більш оригінальний спосіб висловитися. Іноді не дуже вдалий спосіб написання, або не дуже зручний змушує авторів спрощувати слова, вони все частіше надають перевагу короткій формі, напр. Blukoko – Blumenkohlekopf, die UNO-Organisation – United States Organizations. Абревіатури - особливі одиниці мови, які можуть також називати предмети, що є основною лексичною функцією слова, напр. der Alki – der Alkoholiker, die H-Milch – die haltbare Milch, die Schupo – die Schutzpolizei.

Звичайно, у німецькі публіцистиці є ще декілька найпоширеніших способів словотвору, за допомогою яких слова утворювалися, утворюються та будуть з'являтися ще все нові.

На даному етапі дослідження слід проаналізувати статтю із відомого молодіжного журналу ELLE, де можна прослідкувати, які саме способи словотвору найчастіше зустрічаються у такого роду виданнях. І статистичні дані, виявлені у даному дослідженні допоможуть нам проаналізувати частоту вживання того чи іншого способу.

Отже, для аналізу ми беремо статтю під назвою "Langeweile - aufregender, als man denkt" (див.додатки).

Прочитавши її, було взято слова, які утворилися певним способом словотвору. Це такі слова, як: die Langeweile, der Unterhaltungskünstler, der Gemütszustand, unterschätzten, hochinteressant, die Gefühlslage, vielschichtig, ausdrücken, träge, innerlich, langweilig, der Schüler, die Unterrichtszeit, anöden, vertreiben, der Dämmerschlaf, die Jugendliche, vergehen, die Hilfskonstruktion, die Zeiteinheit, umrechnen, ereignisarm, dementsprechend, umgekehrt, die Lebensphasen, gesundheitsschädlich, Burn-Out, beruflich, dauerhaft, Unterforderung, das Herz-Kreislaufsystem, der Wissenschaftler, die Langzeit-Untersuchung, der Todesfall, die Dichterkrankheit, der Abgrund, die Sinnfrage, die Kreuz- und Querverbindung, das Jugendinstitut, ergeben, der Stubenhocker, sinnvoll.

Отже, із досліджуваних 43 слів після аналізу можна зробити висновок. Із проаналізованих лексем виявлено слова, утворені способом:

1. словоскладання – 18 слів; (Unterhaltungskünstler, Gemütszustand, Gefühlslage, Unterrichtszeit , Dämmerschlaf, Hilfskonstruktion, Zeiteinheit, Lebensphasen, Herz-Kreislaufsystem, Langzeit-Untersuchung ua);

2. деривації – 17; (unterschätzten, ausdrücken, innerlich, Schüler, anöden, vertreiben, Jugendliche, ua);

3. конверсії – 3; ( träge, umgekehrt, langweilig );

4.зрощення – 4; ( vielschichtig, ereignisarm, dementsprechend, gesundheitsschädlich );

5.абревіації – в даній статті не виявлено.

У ході дослідження також були помічені запозичені слова – англіцизми ( напр. burn – out ).

Найбільш поширеним способом словотвору саме в вище проаналізованій статті є словоскладання та деривація. Є деякі слова, які викликають деякі сумніви щодо їх походження, тобто слово може бути утворене як одним, так і іншим способом. Наприклад, слово die Langweile може бути за семантичними і синтаксичними відносинами між компонентами композитів віднесене до словоскладання та до конверсії, як похідне слово від дієслова langweilen ( субстантивація ).

2.3 Функціонування зрощень та зсувів у сучасній німецькій публіцистиці

Згідно підрахунків такі іменники, які утворені способом зрощення, складають більше 4% складних слів. Зрощення – це особливий вид словотвору, який характеризується "зростанням" групи слів в основу для суфіксального словотвору.

Про зсуви як особливі випадки словосладання ми говоримо у тому випадку, коли синтаксична група – зі збереженням порядку слів та можливих словозмінних морфем – "зсувається" до одного слова або компонента складного слова.

Отож, у ході вибірки дослідники спиралися на зафіксовані у словнику такі словосполучення і отримали одиниці , основою для утворення яких слугували:

1. чисті (синтаксичні) словосполучення ( напр. Gesetzgebung, Beschlußfassung);

2. прийменникові сполучення ( Außerachtlassung );

3. із опущенням прийменника ( Schaustellung );

4. слова типу "Liebhaber" (Nußnacker, Schwarzseher );

5. без прийменника ( Landstreicher Türsteher );

6. інфінітиви, субстантивовані разом із супровідними словами (Augenzumachen Ballspielen ).

Щодо утворення зсувів, то в іменному словотворі функціонують такі способи:

1.        новоутворення із фразеологічних сполучень ( Hoheslied );

2.        синтаксичні сполучення, у яких останній член не визначає частину мови усього виразу ( Augenmerk, Nimmersatt, Fingerzeig ).

Дослідження проводилося на основі текстів художнього, наукового, публіцистичного стилів. У ході вибірки було отримано моделі зрощення і зсувів та моделей з ними. Було виявлено, що найчастіше такі моделі вживаються у художньому та публіцистичному стилях.

Що стосується окремих моделей, то результати дослідження виявляють, що "зрощення" ( напр. Tagelöhner ) значно частіше трапляються у художньому тексті, а зсуви виявили частоту вживання у публіцистичному тексті ( Handvoll, Schluckauf ).

Окрім того можна помітити декілька моделей, у яких зрощення або зсуви сполучаються з іншими одиницями. Серед таких моделей трапляються двокомпонентні ( іменник + зрощення ), так і багаточленні конструкції ( зрощення + (прийменник + іменник)).

Необхідно зауважити, що, однак такі конструкції не є широковживаними. Також після проведення ще деяких досліджень було виявлено, що:

1.        зрощення та зсуви можуть слугувати одиницями для утворення нових конструкцій;

2.        ці конструкції найбільш вживані в художньому та публіцистичному стилі.

Висновки до розділу

Отже, публіцистика має дві основні функції – інформативну та функцію впливу та служить для вираження різнобічної та всеохоплюючої інформації. У газеті відображається внутрішнє життя країни та її життя за кордоном, у поле зору потрапляють будь-які факти, але за умови, що вони мають суспільний інтерес. Для вираження інформації, емоцій, подій журналісти намагаються використовувати дуже точні, сучасні, виразні слова.

Особливо це помітно у молодіжній пресі. Сучасна молодіжна преса, безумовно, має мовно-стилістичну специфіку, що відрізняє її від художньої чи наукової літератури, від усних висловлювань в повсякденному житті. Ця своєрідність - наслідок тривалого відбору мовно-виразних засобів, найбільш відповідних тому соціальному завданню, яке виконує преса як певний вид масової інформації. Універсальною рисою німецькомовної молодіжної преси є також експресивний акцент, тобто пошук нових, свіжих засобів вираження - слів, образів, стилістичних прийомів.

Особливої уваги заслуговують також зрощення та зсуви у німецькій публіцистиці. Згідно підрахунків такі іменники складають більше 4% складних слів. Зрощення – це особливий вид словотвору, який характеризується "зростанням" групи слів в основу для суфіксального словотвору. Про зсуви як особливі випадки словоскладання ми говоримо у тому випадку, коли синтаксична група – зі збереженням порядку слів та можливих словозмінних морфем – "зсувається" до одного слова або компонента складного слова.

Загальний висновок

Безумовно, стан суспільства впливає на мову. У соціально-економічному плані мова пристосовується до змін умов в житті суспільства, його ідеалів, установок, цінностей. Мова чутливо реагує на соціально-економічні процеси. Мова постійно перебуває у динаміці та утворюються нові слова та поняття. Таке явище називається словотвором.

Словотвір – розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів та способи їх творення. Є багато способів словотвору, та найпоширенішими є у німецькій мові – запозичення, зрощення, зсув, абревіація, словоскладання, деривація, конверсія та ін. В даній роботу проводилося дослідження на основі молодіжної німецькомовної преси і воно чітко показало тенденції розвитку та функціонування словотвору у сучасній публіцистиці.

Поява великої кількості експресивних слів і виразів пов'язано з прагненням молоді яскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до предмету, явища. На перший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача.

У пресі використовується велика кількість англіцизмів – слів, запозичених з англійської мови, що пояснюється нестачею німецьких слів для чіткої назви, конкретного позначення слова. Також надзвичайно популярним є словоскладання та абревіація. Це явище дослідниками пояснюється як економія газетної площі, економія місця, але це не змінює сенсу слів, а навпаки, додає свіжості та експресивності.

Загалом можна сказати, що німецькомовна преса використовує усі можливі способи словотвору, не забуваючи про словотворчі моделі та утворюючи велику кількість нових слів, що збагачують її лексичний склад.

Додаток

Стаття із журналу ELLE

Langeweile - aufregender, als man denkt...

Langeweile ist der Unterhaltungskünstler unter unseren Gefühlen - man muss sie nur lassen! Sieben Fakten über einen unterschätzten(недооценивать)Gemütszustand.(душевное состояние)

Wussten Sie schon...

...warum die Langeweile hochinteressant ist?

Weil diese Gefühlslage unter Forschern als äußert vielschichtig gilt und sich auf unterschiedlichste Weise ausdrücken kann: Menschen, die sich langweilen, werden aggressiv oder zappelig, manchmal aber auch träge oder fühlen sich innerlich leer. Im Vergleich dazu sind Freude oder Ärger ziemlich langweilige Emotionen.

Eindeutig in der Schule. Laut verschiedenen Studien sind Schüler in einem bis zwei Dritteln der Unterrichtszeit ziemlich angeödet – наводить скуку. Sie vertreiben sich ihre Zeit vorzugsweise, indem sie an ihre Hobbies denken oder in eine Art Dämmerschlaf fallen, letzteres fällt Jugendlichen besonders leicht.

...warum die Zeit viel langsamer vergeht, wenn uns langweilig ist?

Unser Gehirn verfügt über keine innere Uhr. Deshalb greift es zu einer Hilfskonstruktion: Alles, was passiert, wird in Zeiteinheiten umgerechnet. Ereignisarme Phasen verstreichen dementsprechend viel langsamer – fünf Minuten Warten können sich anfühlen wie eine halbe Stunde. Wenn richtig was los, haben wir hingegen den Eindruck: Die Zeit vergeht wie im Fluge. Nachträglich gesehen verhält sich das Ganze umgekehrt: Langweilige Lebensphasen scheinen uns viel schneller vergangen als Zeiten, in denen sich viel ereignet hat.

..dass Langeweile so gesundheitsschädlich sein kann wie Stress?

Burn-Out lautet die derzeit häufig gestellte Diagnose bei Menschen, die beruflich und privat chronisch im Stress sind. Genau so gesundheitsschädlich, sagen Psychologen, sei aber das "Bore out". Wer im Job und im Leben dauerhaft gelangweilt und unterfordert ist, kann genauso an Herz-Kreislaufsystem, Depressionen erkranken, wie die Generation Stress.

...dass man sich sogar zu Tode langweilen kann?

Jedenfalls deutet diese Studie darauf hin: Britische Wissenschaftler befragten im Rahmen einer Langzeit-Untersuchung bereits in den 80er-Jahren 7500 Beamte zwischen 35 und 55 Jahren, ob ihr Leben stark von Langeweile gekennzeichnet sei. Nach 25 Jahren fragten sie noch mal nach: Da waren viele der Interviewten bereits gestorben. Unter denjenigen, die sich damals chronisch gelangweilt hatten, kamen fast 40 Prozent mehr Todesfälle vor.

..warum auch große Denker sich oft langweilen?

Der Philosoph Martin Heidegger nennt Langeweile "die Abgründe des Daseins", denn sie wirft Sinnfragen auf. Blaise Pascal, Sören Kierkegaard, Georg Büchner und Arthur Schopenhauer hatten oft mit Langeweile zu kämpfen – und wurden wohl nur auf diese Weise zu wirklich großen Denkern. Denn nur wer die Leere zulässt und den Gedanken erlaubt, allerlei Kreuz- und Querverbindungen zu bilden, kommt auf wirklich neue Ideen.

...dass man Langeweile nicht vertreiben kann?

Eine Studie des Deutschen Jugendinstituts in München ergab: Egal, wie viel Kinder in ihrer Freizeit unternehmen – Aktive sind ebenso häufig gelangweilt wie Stubenhocker. Denn eine sinnvolle Gestaltung ihrer Zeit können Kinder und Erwachsene nur lernen, wenn sie es sich erlauben auch mal Zeit zu verschwenden.

Список використаної літератури

1. Зиндер Л.Р., Строева Т. В. Современный немецкий язык.- М.: Изд. лит. на ин. яз., 1957.

2. Зуев А. Н., Молчанова И. Д. и др. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка.- М.: Рус. яз., 1989.- 536 с.

3. Ивлева Г.Г. Семантические особенности слов в немецком языке.- М.: Высшая школа, 1978. -103 с.

4. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование.-М.: Наука, 1965.- 78с.

5. Маккензен Л. М15 Немецкий язык. Универсальный справочник/Пер. с немецкого Е. Захарова.— М.: Аквариум, ООО "Издательство АСТ-ЛТД", 1998.—592 с.

6. Носков С. А. Немецкий язык для поступающих в вузы. Мн., 2002.

7. Ольшанский И.Г., Гусева А.Е.- Лексикология: Современный немецкий язык

8. Розен Е. В. На пороге XXI века: Новые слова и словосочетания в немецком языке / Евгения Владимировна Розен. — М.: Менеджер, 2000. — 200 с.

9. Солодилова И.А. Лексикология немецкого языка: Учебное пособие для студентов III курса. - Оренбург: ГОУ ОГУ, 2004. - 114с.

10. Степанова М. Д. Лексикология современного немецкого языка /

11. Степанова М. Д. , И. И . Чернышева. — М.: Наука, 1963. — 310 с.

12. Степанова М.Д. Словообразование в немецком языке.- М., 1979.- 264 с.

13. Dreyer, Schmitt.: Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика, 1998.- 366с.(2-е издание)

14. Henzen W. Deutsche Wortbildung.- Leipzig, 1957.- 176 S.

15. Sommerfeldt K. Entwicklungstendenzen in der deutschen Gegenwartssprache. - Leipzig, 1988. - 242 S.

16. Schewelyowa L., Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache: Vorlesungen . Издательство: Высшая школа (Москва), 2004 г. ISBN: 5-06-005014-9 ISBN13: 978-5-06-005014-1 Мягкая обложка , 239 стр.

Інтернет-ресурси

17. http://www.brigitte.de/gesellschaft/politik-gesellschaft/dicksein-1075385/

18. http://www.brigitte.de/gesellschaft/wissen/langeweile-sieben-fakten-1072001/

19. http://www.elle.de/Artikel/elle-Menschen-Ohne-Maske-bitte_1388743.html

20. http://www.spiegel.de/kultur/tv/0,1518,733010,00.html

21. http://www.tagesspiegel.de/wissen/schulleiter-unter-druck/3595418.html

22. http://ukrainska.kiev.ua/gramatika/budova_slova._slovotvir.html

Страницы: 1, 2