Фразеологізми у сучасній англійській пресі

Фразеологізми у сучасній англійській пресі

Вступ

переклад англійський газетний скорочення

На сьогоднішній день англомовна преса займає особливе місце у світовому інформаційному просторі. Обсяг текстів англомовних ЗМІ значно перевищує аналогічний обсяг на інших мовах. Тематика публікацій в англійській періодиці охоплює не тільки внутрішні проблеми країни, а й область зовнішніх відносин і тому постійно перебуває в тісному контакті з іншими мовами. Це сприяє активній взаємодії слів і словосполучень, появі та поширенню нових фразеологізмів. На сторінках англійських ЗМІ використовуються різні виразно-зображальні засоби, серед яких особливе місце займають фразеологізми, або фразеологічні одиниці. Фразеологічний фонд сучасної англійської мови відрізняється багатством і різноманіттям, і кожен аспект його дослідження заслуговує на особливу увагу.

Актуальність теми дослідження полягає в наступному: активний вплив засобів масової інформації на формування, зміну і розвиток суспільної свідомості є очевидним фактом, що визнається як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, тому вивчення лінгвістичних проблем (вживання та переклад фразеологічних одиниць, що знаходять своє місце в англійській пресі), пов'язаних із взаємодією людини і преси, викликає значний інтерес.

Мета роботи: проаналізувати структурно-граматичні особливості фразеологічних виразів англійської мови, що застосовуються в газетно-публіцистичному стилі.

Щоб досягнути поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) розкрити поняття та значення фразеологізму в англійській мові;

2) визначити структуру фразеологічної одиниці;

3) проаналізувати особливості вживання ідіом в газетно-публіцистичному стилі;

4) розглянути особливості перекладу фразеологічних одиниць;

5) дати визначення поняттю трансформації фразеологізмів у англомовних текстах публіцистичного стилю та розглянути її типи.

Об'єктом дослідження виступають тектси англійських періодичних видань, а також праці російських та українських вчених-лінгвістів, які присвятили свої праці вивченню особливостей вживання фразеологізмів в англійській пресі та їх перекладу.

Предмет дослідження: фразеологічні одиниці.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалася комплексна методика дослідження матеріалу, що включає порівняльний аналіз публікацій з питаннями фразеології та перекладу; ідентифікаційний аналіз – для виявлення структури англійських фразеологізмів; дискурсивний аналіз – для встановлення особливостей функціонування ФО в текстах англійської преси; прагматичний аналіз – для виявлення та опису функціонального призначення ФО в сучасній англійській пресі. Під час дослідження використовувався метод відбору, порівняння та систематизації фразеологізмів.

Теоретична та практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для подальших і глибших досліджень у перекладознавстві, а також у навчальному процесі під час підготовки лекцій з лексикології, теорії перекладу, стилістики та ін.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1. Фразеологія в англійській мові

1.1 Поняття та значення фразеологізму в англійській мові

Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона ще перебуває у стані «прихованого» розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів [6, c. 21].

У характеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить із того, що «більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах». З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані.

Перший тип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такі словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо у тому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг [1, с. 5].

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

В нашому ж дослідженні ми розглядаємо фразеологізм як окрему, самостійну одиницю мови, здатну, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичну категорія, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

Фразеологічні одиниці (далі – ФО) мови можуть вивчатися у різних аспектах, але вихідними, визначальними завжди будуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологізм фразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови. Цілком зрозуміло, що для розкриття диференціальних ознак, як і самої сутності фразеологізму, необхідно їх розглядати у зіставленні, порівнянні з іншими одиницями мови – словом, словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їх риси.

Фразеологізм – це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії [19, с. 80]. Визначення диференційних ознак ФО дає підстави встановити обсяг предмета фразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійні одиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і як такі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова, щораз у в процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовні одиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремими словами також і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністю своєї семантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФО зближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічні відношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції, наприклад: to kick the bucket – померти; it takes the biscuit – одержати приз, зайняти перше місце; to be on high ropes – бути в гарному настрої [10, с. 51].

Фразеологічні одиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами, словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.

Фразеологічна одиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі. Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що «фразеологічне значення», на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічної семантики [1, c. 5].

Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразово підкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення – роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.

Отже, фразеологізми і слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконувати синтаксичні функції.

Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів.

Спробуємо з’ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За висловом В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є «здатність створювати наочно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв’язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеологізації виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища матеріальної дійсності, пов’язані з життям людини» [13, с. 62]. Фразеологізми, що підлягають аналізу в даному дослідженні, досить образні. Колір, лексеми на позначення якого входять до складу ФО, що аналізуються, безпосередньо впливає на людські відчуття.

На думку Л.П. Сміта, експресивність, притаманна фразеологізмам, відіграє в мовленні не останню роль: «ідіоми особливо потрібні в емоційному, схвильованому мовленні: образність та метафоричність надають їм виразності, енергії». Англійський фразеолог також додає: «вони [ідіоми] виконують необхідну функцію в мові. Ця функція полягає … в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за все в динамічних відчуттях людського тіла» [16, с. 162]. Автор писав: "… хотя наши идиомы содержат… метафоры и сочетания из популярной европейской жизни, тем не менее, их образы по, существу национальны в характере… Национальная речь и национальноеI искусство рождаются из почвы, являющейся родиной деревень, полей и пастбищ, и это к ней мы должны время от времени возвращаться для пополнения их силы".

1.2 Структура фразеологізму

У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, а обов'язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням «померти» – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one's toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the naked truth – the sweet lie (гірка правда – солодка брехня) [11, с. 15].

Природа фразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу – складна і суперечлива. З проблемою стійкості ФО пов'язане питання фразеологічного прототипу. На думку В.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших. Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, український мовознавець М.П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантична стійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість – це об'єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваність в готовому вигляді [11, с. 43]. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цим пов'язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовні одиниці, сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО. В.М. Мокієнко також стверджує, що більшість фразе6ологізмів були вільними сполученнями.

На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічна одиниця пов'язує термін «нарізнооформленість». Поняття «цілооформленість» та «нарізнооформленість» були запропоновані ним. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є «цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму». Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів [18, с. 52]. У ході процесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення – це порівняння, метафора та метонімія.

Порівняння та метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений, багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується і словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя.

Іншим типом переосмислення є метонімія. Воно також слугує для створення образності. Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів.

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої та зовнішньої форми, які О.О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття «значення фразеологізму», фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів.

Отже, як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

Учені свідчать про можливість перетворення на слова фазеологічних зрощень, наголошуючи, що «збагачення словникового складу… мови фразеологічними одиницями йде чотирма шляхами: творення складних слів; творення омонімів і нових значень слів; творення нових слів; творення нових фразеологічних одиниць» [10, с. 53].

Сама структура фразеологізму як окремо оформленої одиниці зумовлює і такі способи творення інновацій, що роблять можливою фразеологічну деривацію – вичленування зі складу фразеологічної одиниці одного з її компонентів, який потім починає самостійно вживатися в мові й набуває значення, раніше властивого всьому фразеологізму в цілому. За свідченнями вчених, «універбація об’єднує ті випадки власне фразеологічної деривації, в яких реалізуються морфологічні способи словотворення – зрощення і словоскладання».

2. Вживання ідіом у сучасній англійській пресі

2.1 Особливості вживання та перекладу англійських ідіом

Фразеологізми англійської мови – одна з універсалій мовлення. В них знаходимо відображення історії народу, своєрідність його культури та побуту. У фразотворенні величезну роль відіграє людський фактор, тому що переважна більшість фразеологізмів пов’язана з людиною, різними сферами її діяльності. Ш. Баллі стверджував: «Віковічна недосконалість людського розуму виявляється також і в тому, що людина завжди прагне одухотворити усе, що її оточує. Вона не може уявити собі, що природа мертва та бездушна; її уява постійно наділяє життям неживі предмети, але це ще не все: людина постійно наділяє предмети зовнішнього світу рисами та прагненнями, властивими її особистості».

При перекладі фразеологізмів та ідіом рідною мовою, потрібно підбирати вислови та мовні кліше, які відповідають саме менталітету та культурі мови перекладу. Зокрема, в нашому випадку, потрібно в деяких моментах порівнювати особливості викладу тексту в публіцистичному стилі українською та англійською мовами. Питання про фразеологію як лінгвістичну дисципліну було вперше поставлене видатним радянським лінгвістом професором Є.Д. Поливановим. В.В. Виноградов виділив три типи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні зрощення або ідіоми – немотивовані одиниці, які виступають як еквіваленти слів: to go between (бути посередником), a quiet wedding (негучне весілля), to be dead with cold (промерзнути до кісток).

2. Фразеологічні єдності – мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, яке виникає із злиття значень лексичних компонентів: horn of plenty (повна чаша), to rise to the occasion (бути на висоті), to do somebody proud (надавати честь комусь).

3. Фразеологічні сполучення – звороти, в яких в одного з компонентів фразеологічно пов’язане значення, яке виявляється лише у зв’язку з чітко визначеним колом понять та їх мовних значень. Наприклад: набирати страху, давитися зі сміху.

До трьох типів фразеологічних одиниць Н.М. Шанський додав ще один: фразеологічні вирази: То share one’s last shirt with somebody – поділитися останньою сорочкою. If you run after two hares, you will catch neither – якщо поженешся за двома зайцями, жодного не спіймаєш.

Перед тим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом [17, с. 216].

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т. п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина англійської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до «жовтої преси».

Перекладач має розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків англійських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад, заголовок «Milk drinkers are turning to powder» можна перекласти як «Люди, що п'ють молоко, перетворюються на порошок», хоча, звичайно, правильно переклад звучить так: «Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко».

Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов'язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже не завжди вдається перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом, способами.

Перекладач повинен постійно пам'ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні британські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, то використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: MARY GRACE DIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Страницы: 1, 2