Види правок у реферативному тексті

Види правок у реферативному тексті

Курсова робота

з редагування

ВИДИ ПРАВОК У РЕФЕРАТИВНОМУ ТЕКСТІ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РЕФЕРАТ ЯК ЖАНР НАУКОВОГО СТИЛЮ

1.1 Особливості реферативного тексту

1.2 Лексичне, морфологічне та стилістичне оформлення реферативного тексту

РОЗДІЛ 2. РЕДАГУВАННЯ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ ДЛЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВИДАНЬ

2.1 Види реферативних видань

2.2 Редакторська підготовка реферативних текстів

2.3 Реферативні тексти в системі інформаційних ресурсів країни

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність обраної теми. На сучасному етапі розвитку науки, друкованих видань різних типів, зростає роль інформаційних ресурсів країни. Значна увага приділяється якості цих ресурсів. Серед інформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація, яка є загальноприйнятою формою обміну науковими досягненнями та спілкування вчених в усьому світі, допомагає зорієнтуватися у потоці наукової літератури, одержати найновіші відомості щодо наукових досліджень з певних галузей знання.

Реферат – короткий виклад змісту документа або його частини, що включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для першопочаткового ознайомлення з документом, книгою й доцільність звернення до нього.

У світі існує велика кількість реферативних видань і в друкованому (реферативні журнали), і в електронному вигляді (бази даних на CD-ROM, бази та банки даних, які функціонують на Web-сайтах та ін.), перевагою яких є наявність гнучкого пошукового механізму.

Правильне оформлення реферативних текстів, відповідно до норм і стандартів – значна проблема, яка потребує детального аналізу. На сьогоднішній день, окрім деяких нормативних видань, дослідження, присвячені аналізу реферату як жанру наукового стилю, розглядають переважно особливості написання реферату розгорнутого типу і лише побіжно згадується про реферативні тексти для спеціальних реферативних видань. Це й обумовило актуальність обраної теми дослідження.

Мета роботи – визначити особливості роботи редактора при підготовці реферативних текстів для публікації в спеціалізованих виданнях. Досягнення мети передбачає розв’язання цілого ряду завдань:

-         проаналізувати особливості реферату як жанру наукового стилю;

-         вивчити стандарти оформлення реферативного тексту на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівні;

-         вивчити види реферативних видань, що існують на сучасному етапі в Україні та світі;

-         проаналізувати правила оформлення реферативних текстів на основі аналізу конкретних реферативних текстів;

-         визначення особливостей правок, що вносить редактор при підготовці реферативних текстів до публікації.

Об’єктом нашого дослідження став реферат як жанр наукового тексту. Безпосередньо предметом дослідження є реферативний текст, призначений для спеціалізованих наукових видань, та редакторська підготовка цих текстів до публікації.

У процесі написання роботи ми використовували такі методи дослідження:

описовий

структурний

порівняльний

метод дистрибутивного аналізу.

Теоретико-методологічну основу роботи складають наукові дослідження таких науковців, як Блюменау Д., Соловйов В., Кузнєцов І., Борікова Л., Виноградова Н. Та ін.

Ілюстративним матеріалом нам послужили навчальні посібники та наукові праці з української мови, методики викладання української мови, математики, економіки та біології.

Робота має практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані під час підготовки реферативних текстів до друку. Робота може також бути використана під час вивчення редакційної справи у вищих навчальних закладах.

Структура роботи. Відповідно до сформульованої мети наукового дослідження робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 22 позицій.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної проблеми, визначається предмет та об’єкт дослідження, мета та завдання дипломної роботи.

Перший розгляд носить теоретичний характер. У ньому розглядаються особливості реферату як жанру наукового стилю.

Другий розділ присвячено аналізу інформаційних видань, які існують на сьогоднішній день в Україні і світі.

Третій розділ носить практичний характер. Аналізуються реферативні тексти різних наукових видань на предмет правильності оформлення, дотримання стилістичних норм.

РОЗДІЛ 1. РЕФЕРАТ ЯК ЖАНР НАУКОВОГОСТИЛЮ

1.1            Особливості реферативного тексту

Реферативний текст – жанр наукового стилю. Як відомо, основна функція наукового стилю – передача логічної інформації та доказів її істинності, а також новизни та цінності. Другорядною функцією наукового стилю, що випливає з його основної функції, уважають активізацію логічного мислення читача / слухача.

У науковому стилі виділяють 3 різновиди (підстилі):

- власне науковий підстиль (монографія, дисертація, доповідь);

- науково-навчальний підстиль;

науково-популярний підстиль.

Науково-навчальний різновид наукового стилю, який поєднує в собі риси власне наукового й науково-популяного викладу. Із власне науковим підстилем його поєднує термінологічність, системність у подачі даних, логічність, доказовість. Із науково-популярним – доступність, насиченість ілюстративним матеріалом. До жанрів науково-навчального підстилю відносяться: навчальний посібник, лекція, семінарська доповідь, відповідь на екзамені тощо [7, 59].

Таким чином, науковий стиль реалізується в таких жанрах:

1)                усні: реферативне повідомлення, лекція, доповідь;

2)                письмові: стаття, монографія, підручник, реферат, анотація тощо.

У реферативному повідомленні викладається, як правило без суб’єктивної оцінки, зміст одного або декількох книжних джерел.

Реферат (від лат. referio – повідомляю) – короткий переказ змісту наукової роботи, оформлений у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему, зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури з обраної проблеми). Реферативний текст є адекватним за змістом викладом змісту первинного тексту.

Реферат відображає головну інформацію, подану в першоджерелі. Реферат повинен бути інформативним, об’єктивно передавати інформацію, відрізнятися повнотою викладу, а також коректно оцінювати матеріал першоджерела.

Розрізняють 2 види рефератів: продуктивні та репродуктивні.

Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту. Продуктивний реферат містить творче або критичне осмислення реферованого джерела.

Репродуктивні реферати можна поділити на 2 види:

-                     реферат-конспект

-                     реферат-резюме.

Реферат-конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрований матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження та можливості їх застосування.

Реферат-резюме містить лише загальні положення з обраної теми.

У продуктивних рефератах виділяють реферат-доповідь та реферат-огляд. Реферат-огляд складається на основі кількох джерел та порівнює різні погляди з даної проблеми. У рефераті-доповіді порід з аналізом інформації першоджерела подається об’єктивна оцінка проблеми. Цей реферат має розгорнутий характер.

Реферативний текст відноситься до репродуктивного виду рефератів, підрозділу – реферат-резюме, оскільки містить узагальнену інформацію щодо літератури з обраної проблеми. Наприклад – реферативний текст до „Українсько-російського словотворчого словника” З.С.Сікорської:

„Словник містить близько 42 тисяч слів. У ньому розкрито процес словотворення найбільш уживаних слів української мови порівняно з російською, показано спільність словотворчих процесів близькоспоріднених мов. Словник прислужиться у вивченні словотворення, складу слова, а також як довідковий посібник” [19, 2].

Реферативний текст має такі ознаки:

1)                зміст реферативного тексту цілком залежить від змісту реферованого джерела;

2)                реферативний текст містить точний виклад основної інформації без суб’єктивної оцінки;

3)                реферативний текст має постійну структуру.

У структурі реферату можна виділити 3 основних компонента: бібліографічний опис, власне реферативний текст, довідковий апарат.

Реферування – інтелектуальний творчий процес, що включає осмислення тексту, аналітико-синтетичне перетворення інформації й створення нового тексту [2, 137].

1.2            Лексичне, морфологічне та стилістичне оформлення реферативного тексту

Оскільки реферативний текст – різновид наукового стилю, то йому притаманні стильові особливості наукового стилю мови – узагальненість, об’єктивність, точність та логічність.

Лексику наукового стилю складають 3 основних пласти:

-                     загальновживана лексика

-                     загальнонаукові слова

-                     терміни.

У будь-якому науковому тексті загальновживана лексика – основа викладу. У першу чергу відбираються слова з узагальненим значенням. За допомогою загальнонаукових слів описуються явища й процеси в різних сферах науки та техніки (система, питання, значення). Однією з особливостей уживання загальнонаукових слів є їх не однократне повторення у вузькому контексті. Серед морфологічних ознак стилю можна виділити те, що серед частин мови переважають іменники; часто використовуються абстрактні іменники. Щодо часових форм, слід наголосити на використанні майже виключно форм теперішнього часу в позачасовому значенні, що вказує на постійних характер процесу. Переважають безособові предикативні форми (можна стверджувати, був розроблений проект), що сприяє об’єктивності викладу.

У науковому стилі має місце книжний, логічний синтаксис. Типовими є ускладнені й складні конструкції, розповідні речення, прямий порядок слів. Логічна визначеність досягається шляхом підрядних сполучників (тому що, так як...), вставних слів (по-перше, таким чином).

Серед простих речень широко вживаною є конструкція з великою кількістю залежних, послідовно перерахованих іменників і формі родового відмінка.

Перераховані вище стилістичні особливості чітко прослідковуються в оформленні реферативного тексту, який через обмежений обсяг має бути лаконічним за викладом, але максимально інформативним. Наприклад:

„У навчальному посібнику висвітлено всі передбачені програмою розділи з курсу методики викладання української мови в початкових класах. Питання з цього курсу розглянуто під кутом зору підготовки майбутніх учителів-класоводів до роботи в умовах здійснення реформи загальноосвітньої школи” [18, 2].

Як бачимо, цей реферативний текст побудовано за стильовими вимогами наукового стилю: речення безособові, що сприяє об’єктивності: граматична основа складається з присудка, вираженого безособовою формою дієслова – висвітлено, розглянуто. За типом висловлювання речення розповідні, за структурою – прості, з великою кількістю взаємопов’язаних іменників у формі Р.в. (підкреслено у тексті) . З погляду морфології переважають іменники.

Під час роботи над реферативним текстом редактор спеціальних видань, у яких публікуються реферати, повинен брати до уваги всі особливості оформлення наукового тексту і вносити лексичні, морфологічні, стилістичні правки відповідно до норм наукового стилю.

РОЗДІЛ 2. РЕДАГУВАННЯ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ ДЛЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВИДАНЬ

2.1 Види реферативних видань

Реферативні тексти створюються для спеціальних інформаційних видань.

Інформаційні видання – видання, що містять систематизовані дані про опубліковані та неопубліковані роботи у формі, зручній для швидкого ознайомлення, що випускаються органами наукової та технічної інформації, а також іншими організаціями, які займаються інформаційною діяльністю. Інформаційні видання є вторинними на відміну від первинних документів, оскільки відображають результати усіх сфер суспільної діяльності, де подається інформація.

Первинний потік інформації поділяється на:

-                     опубліковані (періодика, наукові монографії, статті в наукових збірках тощо)

-                     неопубліковані (звіти про науково-дослідну роботу, дисертації, автореферати, депоновані рукописи, наукові переклади з іноземних журналів, конструкторська документація).

ДСНДІ – державна система науково-дослідної інформації займається науково-інформаційною діяльністю. Діяльність включає в себе: збір, аналітико-синтетичну обробку, пошук, зберігання, розповсюдження інформації.

Аналітико-синтетична обробка інформації – творчий процес, що включає осмислення, аналіз, оцінку змісту документів із метою вилучення необхідних даних.

Автоматична система обробки інформації складається з наступних складових:

-                     бібліографування

-                     анотування

-                     реферування

-                     підготовка оглядів.

Залежно від характеру інформації і цільового призначення інформаційні видання поділяються на:

- бібліографічні

- реферативні

- оглядові.

Бібліографічні – видання, що включають лише бібліографічні дані про документи, а також в окремих випадках анотацію.

Реферативні видання відрізняються тим, що поруч із бібліографічними відомостями подається короткий виклад змісту документів.

Реферат – короткий виклад змісту документа або його частини, що включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для першопочаткового ознайомлення з документом, книгою й доцільність звернення до нього.

Функції реферативних видань:

-                     інформативна

-                     науково-комунікативна

-                     орієнтовна

-                     оціночна (реферуванню підлягають не всі первинні документи, а лише ті, які містять цінну наукову, технічну або іншу інформацію).

На сьогоднішній день існують такі види реферативних видань:

1)                реферативний журнал

2)                реферативний збірник

3)                експрес інформація

4)                інформаційний листок

Реферативний журнал – періодичне видання журнальної або карткової форми, що містить реферати опублікованих первинних документів.

Реферативний збірник – містить реферати одного документа, опубліковані матеріали можуть бути періодичними, неперіодичними й тривалими.

Експрес-інформація – періодичне видання журнальної або листової форми, що містить розширені реферати найбільш актуальних опублікованих та неопублікованих вітчизняних та зарубіжних документів, що потребують оперативного доведення.

Інформаційний листок – неперіодичне видання, у якому міститься реферат, що відображує інформацію про передове досягнення.

2.2 Редакторська підготовка реферативних текстів

Робота редактора над реферативним виданням складається з декількох етапів:

1.                 Оцінка вибору типу реферату

2.                 Аналіз змісту й структури

3.                 Оцінка обсягу, мови й стилю

4.                 Формування основної частини

5.                 Видавниче оформлення

Залежно від цільової й адресної спрямованості реферати можуть бути інформативні та індикативні.

Інформативні – реферати, у яких викладено основний зміст первинних документів. Домінує інформативність. Інформативні реферати включають фактографічну інформацію, служать джерелом даних про наукові факти.

Індикативні – реферати, у яких вказується лише на те, що і як розглядається у тому ж документі. Домінує описовість, індикативність. Індикативні реферати вказують на основні аспекти змісту первинних документів, дають характеристику ступеня розробки даних, новизни, повноти висвітлення у першоджерелі.

У реферативному виданні можуть бути опубліковані реферати, що містять інформацію, яка стосується одного першоджерела або декількох першоджерел.

Це дозволяє виділити реферати:

-                     монографічні – одноджерельні, що складаються на основі одного первинного документа;

-                     зведені – містять відомості з ряду первинних документів з однієї теми, викладені у вигляді зв’язного тексту. Зведені реферати публікують в реферативних збірниках;

-                     аспектні – складаються на основі одного або декількох структурних елементів (розділів, частин, глав) першоджерела.

За обсягом реферати бувають короткі (обсяг встановлений ГОСТом 7.9.-95) і розширені, обсяг яких не регламентується, він може складати 10-15%, або в середньому 1/8 обсягу першоджерела. Розширені реферати публікуються в експрес-інформації, а також в реферативному журналі із суспільних наук, культури, мистецтва.

Абсолютна більшість рефератів має текстову форму. Текстовими слід вважати й ті реферати, у яких поруч із текстом наводяться ілюстрації, таблиці, формули.

Задача редактора полягає в тому, щоб встановити змістову відповідність реферату й першоджерела. Для вирішення даної задачі застосовуються критерії семантичної адекватності (для оцінки точності реферування) і семантичної еквівалентності (для оцінки ступеня повноти відображення змісту першоджерела в рефераті).

Семантично адекватним вважається такий реферат, у якому в скороченій формі, але без інтерпретацій відтворюється основний зміст документа. Додаткова інформація довідкового або оціночного характеру, що вводиться до реферату, не повинна впливати на його змістову відповідність реферованому документові.

Семантично еквівалентним вважається реферат, що містить усю інформацію по першоджерелу. Однак такого реферату бути не може, оскільки реферування обов’язково пов’язане з певною втратою інформації [9, 259]. Ці втрати поділяються на три групи:

1. Втрати навмисні, виправдані (коли заради короткого викладу в рефераті свідомо відмовляються від частини інформації першоджерела, як правило, ця інформація несуттєва).

2. Втрати навмисні, невиправдані (референт в силу суб’єктивних поглядів або незгоди з автором уникає важливі в плані науки та практики дані).

3. Втрати навмисні, невиправдані (як наслідок помилок, допущених в результаті неправильного розуміння матеріалу).

Смислова відповідність реферату першоджерелу оцінюється методом порівняння їх за основними смисловими аспектами. Смислові аспекти, що заслуговують відображення в рефераті, можуть бути наступні:

1. Для описових текстів (для технічних наук):

- предмет опису

- його призначення

- сфера застосування

- ким і де розроблений

- конструкція

- технічні та експлуатаційні характеристики

- ефективність використання

- економічні дані.

2. Для розповідних (гуманітарних):

- предмет, подія, явище

Страницы: 1, 2