Додаток при перекладі з англійської мови

Додаток при перекладі з англійської мови

План

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Додаток та особливості його перекладу

1.1         Визначення додатку та шляхи його вираження в мові художнього тексту

1.2         Види додатку та особливості їхнього перекладу

РОЗДІЛ ІІ. Особливості перекладу додатку з англійської мови (на прикладі роману Ф.Г. Бернет "Таємничий сад")

2.1 Шляхи вираження додатку в романі та особливості їхнього перекладу

2.2 Аналіз частотності вживання перекладацьких прийомів, які застосовано при перекладі додатку в романі

ВИСНОВКИ

CONCLUSIONS

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Проблеми перекладу виявляються дуже актуальними саме в теперішній час, оскільки зростає потреба в якісному перекладі у різноманітних сферах діяльності: торгівельній, банковій, у сфері менеджменту, маркетингу, логістики тощо. Разом з тим підвищується значення наукового перекладу, який може реалізувати себе у таких спеціалізованих галузях науки як лінгвістика, літературознавство, лінгвокраїнознавство, перекладознавство та багатьох інших. Так, за останні 7 років з`явився ряд робіт саме українських авторів, які присвячені питанням перекладу в різноманітних його аспектах, а також перекладу з англійської на українську мову: Коваленко А.Я. "Загальний курс науково-технічного перекладу" [14, 21], Карабан В.І. "Переклад англійської наукової та технічної літератури" [15, 34].

Курсова робота також присвячена проблемам перекладу, але у достатньо вузькому аспекті. Метою даної роботи є розкриття особливостей перекладу додатку в тексті художньої літератури з англійської мови на українську.

Для досягнення цієї мети було поставлено ряд завдань:

1.                 Дати визначення поняття "додаток" з граматичної точки зору, а також дослідити шляхи його вираження в мові художнього тексту.

2.                 Навести основні види додатків, а також розкрити особливості їхнього перекладу з англійської мови на українську, продемонструвавши ці особливості на прикладі конкретних речень.

3.                 Розкрити особливості перекладу додатку з англійської мови на українську на прикладі конкретного художнього тексту (в цій якості нами обрано роман Ф.Г. Бернет "Таємничий сад").

4.                 Дослідити шляхи вираження додатку в романі, а також висвітлити особливості їхнього перекладу.

5.                 Дати визначення поняттю перекладацьких трансформацій та виявити перекладацькі трансформації, що їх вжито в романі.

6.                 Проаналізувати частотність використання того чи іншого виду перекладацьких трансформацій в романі "Таємничий сад".

Як вже відзначалося, на сучасному етапі розвитку суспільства, наукової та технічної думки рівень цікавості до перекладу та різноманітних питань, поєднаних з ним, зростає. Але треба відзначити, що далеко не всі аспекти перекладу як науки є однаково дослідженими. Одним з таких малодосліджених питань є проблема перекладу додатку. Це питання являє собою суто лінгвістичну гілку науки про переклад взагалі, тоді як для сьогодення більш актуальними здаються питання перекладу у будь-яких сферах бізнесу або права. Однак це невірно. Ретельне вивчення усіх перекладацьких трансформацій саме з лінгвістичного та граматичного кутів (куди входить і питання особливостей перекладу додатку) дозволить перекладачеві підвищити якість своєї роботи. Саме цим і пояснюється актуальність обраної теми курсової роботи.

Актуальність теми курсової роботи зумовлена також тим фактом, що в останнє десятиліття український читач має змогу познайомитися з творами багатьох закордонних письменників, в тому числі і англомовних, про творчість яких не мав змоги дізнати за радянськіх часів. Саме тому одним з найважливіших питань в цьому ракурсі виступає питання якісного літературного перекладу, який, на нашу думку, можливо здійснити тільки за умов врахування усіх аспектів перекладу, граматичного – перш за все.

Предметом дослідження в нашій курсовій роботі виступає додаток як граматична одиниця, а також особливості його перекладу з англійської мови на українську.

В якості об`єкту дослідження нами обрано роман англомовної письменниці Френсіс Гордон Бернет "Таємничий сад" ("The Secret garden"), оскільки в ньому присутня розгалужена образна система, що зумовлює багатогранність мовних аспектів та надає широке поле для лінгвістичних пошуків у межах обраної нами теми.

Основними методами дослідження нашої роботи стали наступні:

-     аналітичний метод, тобто метод аналізу художнього матеріалу з лінгвістичної точки зору;

-     компаративний метод, тобто метод зіставлення і порівняння тих чи інших перекладацьких трансформацій при вживанні додатку, використаних в романі;

-     описовий метод (присутній у першому, теоретичному розділі роботи). Цей метод дозволив нам дати визначення поняттю додатка, визначити його види, а також проілюструвати їх конкретними прикладами з художніх творів.

Проблема, яку обрали темою нашої курсової роботи, тобто питання щодо особливостей перекладу додатку, є достатньо дослідженим у науковій літературі. В роботі я спиралася на вищевказані праці, а також на працю Бархударова Л.С. "Мова та переклад", оскільки в ній найбільш, на мою думку, повно відображено усі можливі аспекти перекладу, лінгвістичний в тому числі.

Курсова робота складається з наступних частин: вступ, перший розділ (теоретичний), другий розділ (практичний, тобто власне аналіз художнього тексту), висновки, зроблені наприкінці досліджень, список літератури, використаної під час написання праці, а також додаток (уривок з тексту, обраного в якості об’єкту дослідження, який перекладено, та до якого надано коментарії щодо особливостей перекладу в ньому додатку).

РОЗДІЛ І. Додаток та особливості його перекладу

1.1                  Визначення додатку та шляхи його вираження в мові художнього тексту при перекладі

Додаток (the object) – це другорядний член речення, який доповнює або уточнює значення дієслова, іноді прикметника, слова, яке означає стан, або ж іменника.

В художньому тексті додаток може бути виражений наступними частинами мови :

1. Іменником у так званому загальному відмінку (the common case):

We ought to give him a present (Ми повинні подарувати йому подарунка). В цьому випадку при перекладі з англійської частина мови, якою є додаток, зберігається (іменник).

2. Займенником:

I must do my best for her (Я повинен зробити для неї усе, що змогу).

Who gave you that? (Хто дав тобі це?).

В цьому випадку слід звернути увагу на особливості використання займенника it у функції додатку, які подібні до його використання у функції підмету. Іноді займенник it вживається як називний додаток (the notional object):

She pulled out a cigarette and let it dangle between her lips unlighted (Вона дістала сигарету та тримала її у роті, не підпалюючи).

Але іноді it тільки представляє об`єкт, який виражений інфінітивом (інфінітивною конструкцією), герундієм (герундіальною конструкцією) або ж підрядним реченням. В цьому випадку it є так званим вводним об`єктом (the introductory object), який на українську мову не перекладається. Це формальне it є лише однією з характеристик літературного стилю і здебільшого вживається після певних дієслів, за якими йдуть прикметники (іноді – іменники). Сюди належать такі дієслова як: to think (думати), to find (знаходити), to make (робити) тощо. Наприклад:

He found it impossible to utter the next word (Він відчув, що не може більше сказати жодного слова).

He made it a point to save so much every week (Він поставив собі за мету кожний тиждень відкладувати певну суму грошей).

3. Додаток може бути виражений субстантивованим прикметником або дієприкметником

She always championed the unfortunate (Вона завжди захищала невдаху). В даному випадку при перекладі спостерігається трансформація частини мови: прикметник при перекладі перетворюється на іменник.

In old times normadic tribes when moving tо another place left the dying behind (В давні часи, коли норманські племена вирушали в інше місце, вони залишали померлих).

4. Інфінітивом або інфінітивною конструкцією:

The sergeant ordered his men to stop (Сержант наказав своїм людям зупинитися).

When he saw someone come towards them, he avoided him neatly (Коли він бачив когось, хто наближався до нього, він акуратно уникав його).

The old woman held the child tight and waited for the storm to pass (Стара тримала дитя міцно і чекала, доки шторм пройде).

Конструкції з інфінітивом, за винятком деяких випадків (як у першому прикладі), перекладаються з англійської за допомогою підрядних речень, а вся синтаксична конструкція, таким чином, набуває вигляду складнопідрядного речення.

5. Герундієм або герундіальною конструкцією:

Could they prevent flying in war-time? (Чи можуть вони завадити рейсам у військовий час?)

I remember seeing you at the club (Я пам’ятаю, що бачив тебе у клубі).

I don`t like him going away with these people (Я не хочу, щоб він пішов з цими людьми).

При перекладі з англійської герундіальної конструкції, як і при перекладі інфінітиву та його конструкцій, в більшості випадків використовується підрядне речення зі сполучниками "що", "щоб", "для того, щоб", "якщо", "доки" та ін. Переклад герундію ускладнюється тим, що в українській мові немає аналогів цієї частини мови (яка поєднує в собі деякі риси дієслова та іменника).

Але в деяких випадках герундій, який в реченні виконує функцію додатку, перекладається або інфінітивом, або іменником:

"I like swimming most of all", - he said ("Мені подобається плавати більш за все", - сказав він).

6. Будь-якою частиною мови, яка вживається в якості цитати:

Through the door in the hall leading to the living-room he called "Hsst!" several times (Крізь двері у холі, які вели до гостиної, він позвав "Пст!" декілька разів). Жодних трансформація при перекладі в цьому випадку не трапляється.

7. Конструкцією з іменником або герундієм:

Several times he sought for a suitable opportunity to disclose his secret (Декілька разів шукав він вдалої можливості розкрити свій секрет). В даному випадку переклад з англійської є аналогічним, тобто частини мови не змінюються.

Do you object to my going away for a month? (Ти не проти, якщо мене не буде протягом місяця?). В даному випадку, як і тоді, коли додаток в англійському реченні виражений одним герундієм або герундіальною конструкцією, при перекладі ми використовуємо конструкцію зі складнопідрядним реченням. Але також є можливим і другий варіант перекладу, з використанням іменника: Ти не проти моєї відсутності протягом місяця?

8. Групою слів, яка є одним членом речення (тобто синтаксично неділимою одиницею):

But it was Ann who wanted to read foreign books (Але саме Енн хотіла читати іноземні книги).

He found a number of persons in the house (В будинку він знайшов велику кількість осіб).

Переклад синтаксично неділимих одиниць відбувається без жодних трансформацій; при цьому майже завжди зберігається синтаксична конструкція, порядок слів оригіналу.

1.2                  Види додатку та особливості їхнього перекладу

В сучасній англійській мові виділяється три види додатку [12, 139]:

- прямий додаток (direct object);

- непрямий (in direct object);

- зв’язаний (cognate object).

Розглянемо прямий додаток та особливості його перекладу з англійської.

Прямий додаток використовується після так званих перехідних дієслів (transitive verbs), з якими він тісно поєднаний, оскільки він означає особу або ж реч, на яких безпосередньо спрямована дія дієслова. Такий додаток вживається без жодних прийменників. Наприклад:

Again I moved my head negatively (Я знову похитав головою заперечливо).

Якщо ми порівняємо українську та англійську мови, ми побачимо, що в англійській існує більше дієслів, після яких можна вживати прямий додаток. Це відбувається через втрату англійською мовою закінчень відмінків, тоді як в українській мові існує розвинута система відмінків із різними закінченнями. Як результат втрати закінчень відмінків, старі англійські форми Акузативу та Дативу асимілювалися та набули однакової форми.

Таким чином, якщо перехідне дієслово вимагає лише додатку, вираженого іменником або займенником без прийменника, в цьому випадку ми завжди можемо говорити про пряме доповнення.

I help my brother in his work (Я допомагаю моєму братові з його роботою).

Але дуже часто прямий додаток в англійській мові відповідає непрямому додатку в українській:

I helped him          Я допомагав йому

I envied him Я заздрив йому

Також при перекладі прямого додатку слід звернути увагу на той факт, що інколи додаток із прийменником в українській мові відповідає прямому додатку в англійській:

Він сів на коня He mounted the horse

Він грає у шахи He plays chess

В англійській мові існує кілька дієслів, після яких вживається два прямих додатки:

I asked him his name (Я запитав в нього його ім`я).

Forgive me this question (Вибач мені це запитання).

She taught them French (Вона вчила їх французькій).

Розглянемо непрямий додаток та особливості його перекладу з англійської.

Непрямий додаток називає живі істоти або речі, на яких спрямована дія дієслова-присудку.

В сучасній англійській мові існує два види непрямого додатку:

1. Додаток першого типу, який виражає адресата дії.

Він вживається з перехідними дієсловами, які за звичай вимагають після себе прямого додатку:

She gave him an interesting book to read (Вона дала йому цікаву книгу почитати).

Don`t forget to buy him a toy on his birthday (Не забудьте купити йому іграшку на день народження).

Порівняймо:

"І shall buy him", - said the slave-owner ("Я фого куплю", - сказав володар рабів).

Таким чином, коли ми перекладаємо на англійську таке українське речення, як, наприклад, "дайте мені", "розкажіть мені", ми маємо застосувати прямий додаток, інакше речення не буде мати сенсу взагалі, або ж його значення зміниться корінним чином.

Треба також зауважити, що в англійській мові існує три дієслова, після який має вживатися тільки непрямий додаток. В цьому випалку додаток вживається з прийменником to. Це наступні дієслова: to read (читати), to write (писати), to sing (співати).

When I was ill she often read to me (Коли я хворів, вона часто читала мені).

Won`t you sing to me? (Чи не заспіваєш мені?).

Write to me as often as you can (Пиши мені так часто, як зможеш).

Однак в сучасній англійській існує тенденція не вживати прийменника to з дієсловом to write. Отже, ми однаково вірно можемо сказати:

Write me as often as you can.

Як правило, непрямий додаток ставиться у реченні перед прямим додатком. В цьому випадку він використовується без прийменника:

Much upset and without hope now she sent Soames the telegram (Дуже збентежена, без жодної надії вона послала Соамсам телеграму).

Коли прямий додаток стоїть перед непрямим, останній використовується переважно з прийменником to або іноді з прийменником for. Ці прийменники роблять непрямий додаток більш виразним:

He was giving an interview to the correspondents (Він давав інтерв`ю кореспондентові).

Але іноді ми не можемо змінити порядок слів, коли прямий додаток є займенник, а непрямий додаток – іменник. В цьому випадку непрямий додаток вживається за прямим:

I sent him to his mother.

Коли прямий додаток виражений займенником it, він завжди стоїть попереду непрямого додатку:

Give it to him (Дайте це йому).

У промові, у випадку, коли непрямий додаток є займенником, прийменник to часто не вживається: Give it him (але Give it to Mary).

Існують деякі дієслова, після яких непрямий додаток використовується з прийменником to, навіть якщо він стоїть перед прямим додатком. Це такі дієслова: to explain (пояснювати), to suggest (пропонувати), to dictate (диктувати), to relate (поєднувати), to announce (оголошувати), to ascribe (приписувати), to attribute (приписувати), to communicate (спілкуватися, повідомляти), to introduce (вводити), to submit (підкорюватися), to repeat (повторяти), to dedicate (присвячувати), to disclose (розкривати), to interpret (інтерпретувати), to point out (вказувати).

Sometimes in the privacy of his bedroom James would reveal to Emily the real suffering that his son`s misfortune caused him (Іноді, у темряві своєї спальні, Джеймс відкривав Емілі дійсне страждання, джерелом якого була невдача його сина).

I shall dictate to you the names of books to be read for your examination (Я буду диктувати тобі назви книжок, які ти повинен прочитати, щоб підготуватися до екзамену).

He is not very bright, I attribute to his diligence the progress he has made in English in so short a time (Він не дуже розумний, і прогрес, який він зробив у вивченні англійської у такий короткий час, я пояснюю його старанням).

The professor explained to us some obscure passages in this novel (Професор пояснив нам деякі незрозумілі місця в цьому романі).

Такий порядок слів зустрічається, коли прямий додаток модулюється за допомогою розширення його ознак.

2. Непрямий додаток другого типу, який більш часто вживається з неперехідними дієсловами, ніж з перехідними, та який не завжди виражає адресата дії:

My childhood was passed with a grandmother (Моє дитинство пройшло з бабусею).

I want to thank you for your kindness (Я хочу подякувати Вам за Вашу доброту).

В цьому полягає відмінність між непрямим додатком першого та другого типів (непрямий додаток першого типу використовується без прийменника).

Непрямий додаток другого типу можна назвати прислівниковим непрямим додатком (the prepositional indirect object). Таким чином, у реченні She bought a piece of furniture for me - for me – це непрямий додаток, в той час як у реченні She did this piece of furniture for me - for me - це прислівниковий непрямий додаток. На відміну від непрямого додатку першого типу, який використовується тільки з прислівником to (рідше – з for), використання прислівникового непрямого додатку не обмежується жодним з прислівників. Таким чином, він може вживатися з будь-яким прислівником.

Прислівниковий непрямий додаток може вживатися не тільки з дієсловами, а й з прикметниками, зі словами, що вказують на стан, з віддієслівними іменниками:

I am uneasy about it (Я переймаюся цим).

She was not aware of his being there (Вона не знала, що він був там).

Her behavior to her friends was irreproachable (Її поведінка з друзями була бездоганною).

Іноді виникають певні труднощі при розмежуванні слова, яке має значення ознаки, та прислівникового непрямого додатку:

His mind was like a cauldron in which boiled the general tension in town, the expectation of getting to her (Його свідомість була подібною до котла, в якому кипіли загальна напруженість міста та чекання на неї). Словосполучення of getting to her може бути розглянуте і як словосполучення ознаки, і як прислівниковий непрямий додаток.

Також слід відзначити, що в мові художнього тексту часто зустрічаються ще декілька менш поширених видів додатку. Це поєднано з тим, що прямий та прислівниковий непрямий додатки можуть бути простими та складними.

Складний додаток складається з двох компонентів, з яких другий компонент знаходиться у предикативних відносинах до першого. Ці два компоненти утворюють нероздільну єдність та можуть бути кваліфіковані як один член речення:

I observed Agnes turn pale (Я спостерігав, як Агнес поблідла).

Thus these two waited with impatience for three years to be over (Таким чином, ці двоє чекали протягом трьох років на завершення справ).

Перший компонент складного додатку – це іменник у так званому загальному відмінку (common case) або ж у родовому відмінку (possessive case), особовий займенник у непрямому відмінку або ж інший займенник. Друга частина складного додатку – це інфінітив, дієприкметник або герундій, рідко – іменник, прикметник, або ж слово, яке означає стан, або прийменникове сполучення:

He hated her to work in the boarding house (Він дуже не хотів, щоб вона працювала у пансіонаті).

On looking towards her again, I perceived her face clouded with embarrassment (Поглянувши на неї знову, я побачив, як її обличчя потемніло).

He could see the man and Great Beaver talking together (Він міг бачити того чоловіка та Великого Бобра, вони говорили разом).

She thinks herself very clever (Вона вважає себе дуже розумною).

Слід відмітити, що сполучення "додаток + предикат" дуже близьке за значенням до складного додатку, але зв’язок між двома компонентами цього сполучення не є достатньо тісним для того, щоб зробити їх одним членом речення. Таким чином, якщо складний додаток може завжди бути перекладено як додаткове речення, прямий додаток з предикатом не може бути перекладений таким чином.

Усі предикативні конструкції, коли їх використано у функції додатку згідно з їхньої структури, утворюють складний додаток. Таким чином, ми отримуємо складний додаток, який може бути виражений дієприкметниковою конструкцією, конструкцією з герундієм, а також так званою for-to-Infinitive Construction:

Dick found himself walking in the direction of his friend Mike`s place (Дік схаменувся, коли вже йшов до свого друга Майка).

His new duties had kept him occupied (Його нові обов’язки дуже займали його).

"Well, - said Soames, - I want you to come out to the Stores, with me, and after that we`ll go to the Park" ("Так, - сказав Соамс, - я бажаю, щоб ти пішов до Сториз, зі мною, а потім ми підемо до Парку").

Страницы: 1, 2