Фразеологічні одиниці з зоосемічним компонентом (на матеріалі англійської мови)

Фразеологічні одиниці з зоосемічним компонентом (на матеріалі англійської мови)

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ I. ПРОБЛЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ПІДХОДИ ДО ЇЇ

ВИВЧЕННЯ……………………………………………………………………..6

І.1. Підходи до вивчення фразеологічних одиниць……………………...6

І.2. Термінування мовної одиниці, що є першоелементом фразеології...9

Висновки до розділу І ………………..…..……………………………………..14

РОЗДІЛ ІІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ…………….15

ІІ.1. Семантична класифікація В.В. Виноградова………………………15

ІІ.2. Структурна класифікація ФО і структурно-семантична класифікація О.В.

Куніна………………………………………………...16

ІІ.3. Класифікація ФО згідно їх граматичної структури І.В. Арнольд...17

ІІ.4. Структурні типи ФО Є.Ф. Арсентієвої та І.В. Корунця…………..19

ІІ.5. Тематична класифікація ФО………………………………………...22

Висновки до розділу ІІ…………………………………………………………..29

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...32

ВСТУП

Фразеологічні одиниці представляють найбільш мальовничу й виразну частину

словникового складу мови, що відображають звичаї, традиції народу, згадки

про його історію, фольклор. Фразеологія, як стверджують лінгвісти, -

найбільш демократична складова словника, узята із глибин мови народу.

Фразеологічні одиниці характеризуються подвійним смислом, і значення

складових слів стійкого словосполучення створюють певну картину, але

фактичне значення всієї одиниці має мало, або й нічого спільного із цією

картиною, створюючи цілком новий образ.

Багато фразеологізмів утворилося на основі спостережень за поведінкою,

зовнішнім виглядом, життям тварин [21:124]. Саме це пояснює наявність у

мові великої кількості фразеологічних одиниць із зоосемічним компонентом,

що й зумовило вибір даної теми для написання курсової роботи.

Проблема, що досліджується в курсовій роботі, пов\'язана з виділенням

характерних рис англійських фразеологічних одиниць із зоосемічним

компонентом, їхніх лексичних та семантичних особливостей.

Актуальність обраної теми полягає, по-перше, в орієнтованості сучасних

лінгвістичних досліджень на вивчення особливостей мовної концептуалізації

знань та уявлень людини про довкілля, по-друге, у необхідності виявлення

національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексичних

одиниць в англійській і українській мовах, по-третє, у встановленні

закономірностей функціональних змін, які супроводжують перенесення значень

назв тварин, у неспоріднених мовах.

Метою дослідження є вивчення фразеологічних одиниць із зоосемічним

компонентом. Відповідно до даної мети ставляться наступні завдання:

* виявити основні проблеми англійської фразеології;

* вивчити різні підходи до вивчення фразеологічних одиниць;

* розглянути різні фразеологічні концепції;

* описати семантичні характеристики фразеологічних одиниць зоонімів;

Об\'єктом дослідження є зоосемізми - закріплені в системі мови переносні

значення назв тварин, які об\'єктивують в англійській і українській мовах

типізовані знання та уявлення про фауну в проекції на людину.

Предметом дослідження є сутність зоонімів як компонентів фразеологічних

одиниць англійської мови.

Методологічну основу дослідження складають положення

лінгвокраїнознавства, лексикології, семантики, стилістики, граматики,

фонетики щодо галузі фразеології.

Основні методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; метод суцільної

вибірки; критичний аналіз досліджень із даної проблеми; системний аналіз;

метод типологічного зіставлення.

Наукова новизна роботи полягає в багатосторонньому розкритті основних

властивостей компонентного складу фразеологічних одиниць, до складу яких

входять зооніми.

Матеріалом дослідження слугують близько 250 фразеологічних одиниць з

анімальним компонентом, укладені шляхом суцільної вибірки з англійських та

українських фразеологічних, тлумачних, перекладних та інших словників,

як-от Англо-український фразеологічний словник під ред. Баранцева К.Т.,

Англо-русский фразеологический словарь под ред. Кунина А.В., New Webster\'s

Dictionary та ін.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та

результати дослідження викладено в доповіді на ХІІ Міжнародній

науково-практичній конференції «Європейський шлях розвитку України» (Київ,

2007).

Обсяг і структура роботи: курсова робота обсягом 34 сторінки складається

зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної

літератури (25 позицій).

У вступі висвітлено вибір теми, мету та завдання курсової роботи.

Розділ І розглядає проблеми англійської фразеології, підходи до її

вивчення.

Розділ ІІ містить класифікації фразеологічних одиниць.

У висновку подано результати дослідження.

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ПІДХОДИ ДО ЇЇ

ВИВЧЕННЯ

І.1. Підходи до вивчення фразеологічних одиниць.

Вихідною передумовою лексикології як науки є твердження про те, що лексика

будь-якої мови не є механічною сукупністю слів, а є певною системою,

елементи якої співвідносні та взаємозв\'язані, підпорядковані внутрішнім

закономірностям цієї системи. Цілком природно, що з лексикологією

пов\'язана така лінгвістична наука, як фразеологія (від грецького phrasis

- вираз, зворот, вислів і logos - вчення), що досліджує

лексико-семантичну сполучуваність слів, стійкі мовні звороти,

фразеологізми, однією з найважливіших властивостей яких є відтворюваність

їх цілісних мовних одиниць. Із цього погляду фразеологічні одиниці

аналогічні одиницям лексичним (словам), отже, і фразеологія як наука цим

самим зближується з лексикологією. В.В. Єлисеєва зазначає, що, не зважаючи

на те, що фразеологічні одиниці являють собою сполучення слів, вони

розглядаються лінгвістами з позицій не синтаксису, як вільні сполучення, а

лексикології. Причиною цього є, по-перше, те, що у вільному

словосполученні можлива заміна будь-якого компоненту в рамках цієї моделі,

а у фразеологічному сполученні зв\'язок між компонентами жорсткий і заміна

одного з них є неможливою без зруйнування смислу всієї одиниці. Інша

причина, через яку фразеологічні одиниці відносяться до об\'єктів

лексикологічного дослідження, - наявність у такого сполучення спільних рис

зі словом. Як і слово, фразеологічна одиниця не утворюється в процесі

мовлення з одиниць більш низького рівня, а відтворюється готовим блоком.

Ця ознака вказує на те, що у фразеологічній одиниці, як і в слові,

міститься єдине лексичне значення. Отже, фразеологічна одиниця являє собою

не модельоване сполучення, пов\'язане семантичною єдністю [12:28].

Фразеологія - порівняно молода дисципліна. Як наука вона виникла лише на

початку 20 століття. Її основні поняття, обсяг проблематики та об\'єкт

вивчення ще остаточно не визначені. Це пояснюється передусім великою

функціональною, семантичною та структурною різноманітністю тих одиниць, що

сприймаються як стійкі сполуки слів. Специфіка об\'єкта дослідження

викликає труднощі у визначенні як місця фразеологічного рівня в ієрархії

мовної структури, так і місця фразеології серед інших лінгвістичних

дисциплін.

Протягом довгого періоду часу фразеологію вважали одним із розділів

лексикології. Очевидно, основою для цього послужила розроблена Ш. Баллі

теза про еквівалентність фразеологізму слову, а слово - основний об\'єкт

лексикології. В.В. Виноградов зазначає, що в системі лінгвістичних

дисциплін фразеологія іноді зовсім не знаходить собі місця, але найчастіше

вона розміщується поряд із лексикологією чи є її частиною [9:118]. Проте,

із часом підхід до фразеології став змінюватись. Деякі вчені, зокрема

фахівці з англійської мови, висловлюють думку, що фразеологія склалася як

окрема мовна галузь. Так вважають О.В. Кунін, М.М. Копиленко, З.Д. Попова

та інші. А ідею про необхідність створення фразеології як самостійного

розділу лінгвістичної науки обґрунтував ще в 20-х роках Є.Д. Поливанов.

Одне зі спірних питань фразеології стосується її об\'єкту. Окреслити чітко

коло питань фразеології досить важко. Виділяються різні підходи вчених.

Одні вважають, що фразеологи повинні вивчати тільки словосполучення. Інші

розширюють сферу фразеології за рахунок прислів\'їв, поговірок, крилатих

висловів, афоризмів та інших мовленнєвих утворень. В.В. Виноградов, І. В.

Арнольд та інші вчені стверджують, що лексичні компоненти прислів\'я та

фразеологічної одиниці - сталі; а значення прислів\'я традиційне й

переважно переносне; вони вводяться в мовлення готовими [9:119], [5:179].

Н.Н. Амосова вважає, що доти, поки вони не стануть частинами інших речень,

було б помилкою включати їх у систему мови, оскільки вони є окремими

самостійними одиницями спілкування [2:8].

Фразеологія має свої специфічні завдання:

1) вивчення особливостей структури фразеологічних одиниць і механізму

витворення семантичної цілісності в сполученнях слів;

2) визначення причин їх фразеологізації;

3) дослідження взаємовідносин фразеологічних зворотів з іншими

лінгвістичними одиницями - словом, словосполученням, реченням;

4) з\'ясування історико-етимологічної основи фразеологічних одиниць,

внутрішня форма яких утрачена;

5) вивчення законів розвитку фразеологічного складу;

6) вироблення наукової системи опрацювання різнотипних фразеологічних

структур у загальномовних та спеціальних словниках тощо [2:9].

Отже, фразеологія вивчає фразеологічну систему мови в її сучасному стані

та в історичному розвитку.

Фразеологія, як і будь-яка інша дисципліна, володіє певними методами

досліджень. Основні з них такі:

1. Метод семантичної ідентифікації.

Цей метод використав Ш. Баллі для визначення стійкого сполучення. Метод

полягає у виділенні загальної ознаки, що дає змогу (або не дає такої)

замінити зворот певним словом-ідентифікатором (ідентифікатор - це,

передусім, логічний еквівалент, який служить лише засобом опису явища й не

є фактом мови): to be packed like sardines (to be overfilled), to

run around like a headless chicken (to fidget) і т.п.

2. Контекстологічний метод.

Він був опрацьований Н.Н. Амосовою. Вона вважає, що фразеологізми

слід вивчати синхронно, а при виборі методу необхідно виходити зі

специфіки конкретної мови. Ознакою фразеологізму Амосова висуває

контекстуальну взаємодію слів у їх сполученнях у залежності від типу

контексту - змінного, де вказівний мінімум має більшу або меншу кількість

варіацій у межах одного семантичного оточення, чи постійного, під яким

розуміється фіксоване сполучення слів, де варіації компонентів виключені,

або максимально обмежені.

3. Метод оточення

За допомогою цього метода структуру фразеологізму можна визначити як

систему зв\'язків між словосполученням та елементами контекстного оточення,

що із цією фразеологічною одиницею пов\'язані.

4. Метод фразеологічної ідентифікації.

Від методу семантичної ідентифікації він відрізняється тим, що не

прирівнюється до слова, як це робив Ш. Баллі. Теорія еквівалентності

фразеологізму слову замінюється теорією співвіднесеності зі словами. Автор

методу - О.В. Кунін.

Крім цих у літературі розглядаються також методи: варіаційний,

комплексний, фразеологічної аплікації (hare lip), монемний, семантичного

диференціала, машинного перекладу та інші [7:46].

І.2. Термінування мовної одиниці, що є першоелементом фразеології.

Одним зі спірних питань є термінування мовної одиниці, що є першоелементом

фразеології. Серед фразеологічних термінів зустрічаються явища синонімії

та полісемії. Фразеологія, ідіоматика, фраземіка виступають як синоніми в

таких значеннях:

1) сукупність основних одиниць (фразеологізмів, ідіом, фразем) фразеології

даної мови;

2) розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми (ідіоми, фраземи). Разом

із тим, наявність у них двох значень дозволяє характеризувати їх як

полісемантичні одиниці [7:4].

Про наявність синонімії та полісемії в сфері фразеологічної термінології

свідчать певною мірою назви праць: «Словник українських ідіом» Г.М.

Удовиченка, «Теоретичні питання фразеології» М.Ф. Алефіренка, «Устойчивые

фразы в современном русском языке» В.Л. Архангельського, «Основы

английской фразеологии» Н.Н. Амосової, «English Idioms» Логана П. Сміта

/Smith/ [7:4].

Синонімічний ряд на позначення одиниці дослідження фразеології містить

терміни, які мають як родове, так і видове значення. У науковій літературі

співіснують найменування: ідіома, ідіоматичний вислів, стійке

словосполучення, фразеологічне словосполучення, фразеологічний зворот,

неподільне словосполучення, лексикалізоване словосполучення,

автоматизована фраза, стійка фраза та ін. Певні терміни навіть не можна

назвати термінами, настільки вони неточні. Деякі фразеологи захоплюються

створенням нових термінів без достатніх на те підстав, наприклад: графічні

фразеологізми, морфологічні фразеологізми, фразеолоїди і т.п. Подібна

заплутаність термінології, що не має собі рівних у жодному розділі

мовознавства, створює додаткові труднощі на шляху створення фразеології як

лінгвістичної дисципліни [7:4]. На нашу думку, їх незручно вживати в

значенні родового найменування, бо вони або звужують поняття (не всі типи

фразеологічних одиниць можна окреслити назвою “словосполучення”), або

мають у вжитку неоднакове розуміння, як-от “ідіома”. У New Webster\'s

Dictionary, Collins\'s Dictionary знаходимо такі тлумачення цього терміну

[22; 23]:

idiom [idi:em] n 1. the language peculiar to a people, country, class,

community or, more rarely, an individual; 2. the structure of the usual

patterns of expression of a language ; 3 a group of words whose meaning

cannot be predicted from the meanings of the constituent words, as for

example (It was raining) cats and dogs; 4. a writer\'s characteristic use

of words, the wodehouse idiom; 5. a characteristic style in music, art,

etc, the cubist idiom.

Як бачимо, термін багатозначний. Саме ним користуються англійські та

американські мовознавці. Англійський і французький термін “ідіома”

(фр.idiome, англ..idiom) інколи вживається для позначення своєрідних рис

та особливостей тієї чи іншої мови. Використовується він також і як

синонім французького слова idiotisme, що стосується таких широковживаних і

характерних для мови виразів, значення яких не випливає з їх граматичної

конструкції, або зі значення елементів, з яких вони складаються. Слово

idiotisme грецького походження, у французьку мову ввійшло в XVI ст. із

книжної латині. У XVII ст. це слово у вигляді idiotismе було засвоєно й

англійською мовою, але пізніше вийшло з ужитку. Слово idiotism звучить

вульгарно й надто схоже до слова idiot - ідіот, тому воно не прижилось як

лінгвістичний термін. На жаль, іншого слова, яке могло б служити

спеціальним терміном, типу іспанського modismo, в англійській мові нема.

Тому L. Smitt використовує англійське слово idiom у його вузькому

значенні, тобто для “позначення таких особливостей, перш за все

фразеологічних одиниць, які є мовленнєвими аномаліями, що порушують або

правила граматики, або закони логіки [20:10].

Отже, в умовах великої термінологічної дублентності найзручнішим

найменуванням на позначення мовної одиниці, що є першоелементом

фразеології, ми вважаємо термін “фразеологічна одиниця”.

Цим терміном користується багато мовознавців, включаючи О.В. Куніна, І.К.

Білодіда, М.І. Мостового, В.Д. Ужченко та інші.

Наведемо декілька визначень фразеологічної одиниці.

Аналізуючи фразеологічний склад мови, О.В. Кунін дає таке визначення:

“Фразеологічна одиниця - це стійке сполучення лексем із повністю або

частково переосмисленим значенням” [17:8].

Т.І. Арбекова: “Фразеологічна одиниця - це сполучення слів з низьким

показником комбінаторності, який зумовлений структурно-системними

особливостями компонентів (чи одного з них) або особливим характером

відношення словосполучення до дійсності, а також з\'єднанням цих двох

факторів” [4:98].

Фразеологічним одиницям (далі скорочено ФО) притаманні певні особливості.

Н.Н. Амосова вказує на чотири характерні особливості, визначені

У.Дж.Боллом: [2:15]

* ФО не допускає відчутних змін у порядку та складі слів за винятком

граматичних змін (переважно в категорії роду та часу) або тих

випадків, коли існують визначені загальновживані її варіації.

* ФО не можуть формуватись на основі помилкової аналогії (на основі

ідіоми “to be partial to a glass of wine with one\'s lunch”- “полюбляти

хильнути чарку за сніданком” не можна утворити ідіому “to be impartial

to brandy” в значенні “не любити бренді”).

* ФО має раз і на завжди встановлене значення.

* За винятком тих випадків, коли контекст здатен показати зміст ФО, її

зміст переважно не можна вгадати.

Поняття ідіоматичності не є чітко визначеним. Деякі лінгвісти вважають, що

термін ідіоматичність вимагає пояснення [10:77]. Існувала точка зору, що

словосполучення, яке не піддавалось дослівному перекладу, вважалося

ідіоматичним. Звідси випливає, що якщо ідіоматичність розглядати як

основну характерну рису ФО, то одні й ті ж словосполучення англійської

мови можуть вважатись ідіоматичними тими людьми, які розмовляють

українською мовою, і неідіоматичними - тими, чия рідна мова містить

аналогічні словосполучення. Наприклад, на думку мовців української мови,

словосполучення to take tea, to take care, etc належать до фразеології,

оскільки їх український переклад (пити чай, піклуватися) не має

еквівалента дієслову take. А люди, що розмовляють французькою мовою, не

знаходять нічого ідіоматичного в цих словосполученнях, оскільки у

французькій мові існують подібні лексичні одиниці. Такий підхід до

ідіоматичності Гінзбург пропонує назвати інтерлінгвістичним, оскільки він

включає порівняння двох різних мов [10:77].

Термін ідіоматичність розуміють як брак мотивації з точки зору тих, для

кого дана мова є рідною. Оскільки ми маємо на увазі англійську мову, це

означає, до фразеології належать лише ті словосполучення, які вважаються

англійцями немотивованими, наприклад: red tape, to kick the bucket та

подібні. Цей підхід, як наголошено, називають інтралінгвістичним [10:77].

Інакше кажучи, судити про ідіоматичність слід у межах мови, а не поза її

межами.

Переосмислення значення, стійкість складу, раз і назавжди встановлене

значення etc. є характерними особливостями фразеологічних одиниць. Один із

цих факторів - а саме, часткове чи повне переосмислення значень

компонентів ФО є необхідною (хоча й недостатньою ) умовою наявності в них

образності. Саме завдяки цьому фактору можна говорити про образність як

про характерну рису більшості фразеологізмів [13:79].

to go off at half-cock - діяти чи говорити необмірковано; back the

wrong horse - прорахуватися; tell it to the grey horses - розкажи про це

комусь іншому

Створення ефекту образності досягається завдяки використання метафори,

метонімії, порівняння.

white horses (хвилі); to kill two birds with one stone; to change horses

in the midstream; red as a lobster/ as a turkey-cock; to buy a pig in

a poke

Значення багатьох ФО є в якійсь мірі вмотивованими. Послаблення мотивації

призводить до його більшої ідіоматичності. Процес ідіоматизації зоонімів

пов\'язаний з їхньою метафоризацією, а продукти ідіоматизації несуть знання

про національну специфіку народу [15:13].

Функціональна переорієнтація в галузі виникнення ФО, тобто ідіоматизація,

виступає частиною лексикалізації синтаксичної одиниці [18:299].

Висновки до розділу І

Фразеологія - це наука, об\'єктом якої є вивчення стійких словосполучень із

повністю або частково переосмисленим значенням, які називають

фразеологічними одиницями. Фразеологія має свої специфічні завдання,

найважливішими з яких є вивчення особливостей структури фразеологічних

одиниць і механізм їх творення, причини їх фразеологізації, з\'ясування

історико-етимологічної основи ФО, законів їх розвитку.

Проблемами фразеології займалось багато науковців, серед них Ш. Баллі, Л.

Страницы: 1, 2