Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення

перерахування до Пенсійного фонду, постійним постачальникам та ін.

Система “клієнт-банк” автоматично перевіряє певні реквізити на

відповідність, зокрема при введені МФО банку отримувача коштів автоматично

видається на екран його назва за довідником, що постійно обновлюється

даними НБУ. Код ЄДРПОУ перевіряється на відповідність зареєстрованому у

банку, адже за вимогами НБУ така перевірка покладена на установи

комерційних банків.

Проблема, з якою часто зіштовхуються розробники та користувачі системи

“клієнт-банк” – це конфлікт програмного забезпечення, що встановлено на

комп’ютері клієнта із програмним забезпеченням системи “клієнт-банк”. Над

її вирішенням постійно працюють спеціалісти відділу автоматизації.

Теоретично є декілька виходів з такої ситуації.

Можлива наявність окремої підсистеми телекомунікації, яка дозволяє

побудувати банківську та клієнтську частини незалежно від конкретних

засобів електронної пошти і внаслідок цього забезпечити функціонування

програмного забезпечення системи «клієнт-банк» у різних телекомунікаційних

середовищах.

В Україні вже існують системи «клієнт-банк», які є невід'ємною

складовою програмного комплексу автоматизації бухгалтерії клієнта. Це

дозволяє не тільки повністю автоматизувати бухгалтерський облік на

підприємстві, а й побудувати єдину технологічну лінію для виконання всіх

фінансових операцій підприємства.

Архітектура кожної конкретної системи «клієнт-банк» та специфіка

технології її роботи перебувають в досить широкому діапазоні. Практично

широка розробка та впровадження систем «клієнт-банк» в Україні тільки

починається. Тому найближчими роками очікується різке зростання як

кількості клієнтів, що користуватимуться цим сучасним видом послуг, так і

рівня програмно-технічних розробок таких систем.

4.2. Розробка комплексу задач “Аналіз ефективності використання системи

“клієнт-банк”.

На сучасному етапі розвитку банківських технологій та комп’ютерних

програм, практично жодна банківська операція не виконується без

застосування технологій комп’ютерного обладнання. Таке широке поле

застосування дозволяє в значній мірі автоматизувати складання не лише

податкової звітності та файлів звітності для Національного банку України,

але й управлінської звітності банку. Зокрема для управління ліквідністю

банку повсякденним стало надання першим особам банку звітності за

попередній день по змінам позицій балансових рахунків банку.

Зазвичай робота системи “клієнт-банк” не підлягає такому детальному

огляду і розглядається лише у комплексі розрахункових операцій банку. На

нашу думку, перспективи приросту доходів по цій позиції передбачає

проведення більш детального аналізу, принаймні на рівні планово-

економічного підрозділу банку вцілому та його філій зокрема.

Так, застосувавши проведений нами кореляційно-регресійний аналіз

приросту доходів від системи “клієнт-банк” в залежності від приросту

кількості клієнтів банку, можна з дуже високим ступенем точності спланувати

взаємозалежність цих показників, адже приріст кількості клієнтів є

безумовним атрибутом бізнес-плану банку.

Розробка комплексу задач для проведення аналізу ефективності роботи

системи “клієнт-банк” дозволить встановити потреби аналітиків у показниках

діяльності системи та реалізувати їх за допомогою написання програмного

продукту, що дозволить максимально скоротити витрати часу на обробку

первинної інформації.

Розробка комплексу задач передбачає побудову таблиці Microsoft Excel

та розрахунок на її основі показників структури клієнтів з точки зору долі

тих, що використовують систему “клієнт-банк”; доходності системи “клієнт-

банк” на одного клієнта вцілому та на одного клієнта, що використовує

систему “клієнт-банк” зокрема.

Підсумком розробки повинно бути графічне зображення динаміки кількості

клієнтів вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема,

для наглядності проведеного аналізу.

Метою створення програми автоматизації аналізу ефективності роботи

системи “клієнт-банк” у КФ АКІБ “УкрСиббанк” є прискорення аналізу

ефективності за рахунок впровадження комп’ютерних технологій, визначення

ключових позицій аналізу та можливостей подальшого застосування

результатів. Зокрема важливим моментом аналізу є програма розрахунку

потенційного приросту доходів від системи “клієнт-банк” в залежності від

приросту кількості клієнтів. Дана розробка дасть змогу чіткіше визначати

планові показники приросту доходної частини банку на основі інших

показників, що будуть запропоновані аналітичним відділом.

На сьогоднішній день бізнес-планом передбачено переведення до кінця

року 32% клієнтів на обслуговування по системі “клієнт-банк”, що викликано

процесом вдосконалення обслуговування клієнтів через оптимізацію

завантаження на одного операціоніста та автоматизовану банківську систему.

Відповідність долі клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у

загальному обсязі клієнтів дозволить перевірити створена програма, з

виведенням на екран підказки-оклику “звернути увагу на показник виконання

бізнес-плану”.

Об’єднавши отриману інформацію про показники перераховані вище, відділ

аналізу та планування фінансових потоків зможе простежити тенденцію

розвитку операцій за системою “клієнт-банк”, оцінити їх ефективність та

зіставити з показниками бізнес-плану на предмет їхнього виконання.

Організаційно-економічна постановка задачі дозволить нам простежити

дію програми в процесі виконання поставлених задач. Послідовність дій

визначається загальними принципами побудови програмного забезпечення на

комп’ютерній мові Visual Basic (рис. 4.2.1.).

Рис. 4.2.1. Блок-сема роботи макросу “Аналіз ефективності роботи системи

“клієнт-банк”.

Продовження Рис. 4.2.1. Блок-сема роботи макросу “Аналіз ефективності

роботи системи “клієнт-банк”.

Як видно з блок-схеми, робота програми побудована на принципі

повторення операції введення аргументу з подальшим обчисленням і виведенням

на екран результатів обчислення. Побудова графічного матеріалу працює

аналогічно за допомогою команди “inputbox”, що дозволяє ввести аргументи, з

подальшим використанням введеної інформації як параметрів побудови графіку.

Також застосовується функція “IF”, що дозволяє задати умову виконання

операції, та в залежності від результату перевірки умови видає той чи інший

результат.

Інструкція з використання програми:

1. Розпочати роботу з програмою “Аналіз ефективності роботи системи

“клієнт-банк” можна вибравши команду “Макрос” із пункту меню

“Сервіс” та вибравши відповідний макрос – “Аналіз ефективності

роботи системи “клієнт-банк” або ж нажавши сполучення “гарячих

клавіш” – Ctrl+А. Після цього потрібно запустити роботу макросу

натиснувши кнопку “Виконати”.

2. Система виведе на екран повідомлення про своє призначення –

аналіз ефективності роботи системи “клієнт-банк”.

3. Система формує загальну оболонку таблиці, заголовки колонок та

перелік місяців аналізу. Після чого виводить запит про кількість

клієнтів, що використовували систему “клієнт-банк” на кінець

кожного з досліджуваних місяців. Наприклад: “Введіть кількість

клієнтів, що використовували систему “клієнт-банк” на кінець

Січня місяця?”. Потрібно ввести фактичні значення за запитуваний

місяць.

4. Система робить запит про загальну кількість клієнтів банку,

аналогічно попередньому запиту. Необхідно ввести фактичні

значення по кожному місяцю.

5. Система розраховує долю клієнтів, що використовують систему

“клієнт-банк” в загальному обсязі клієнтів, у процентному

співвідношенні. Після чого пропонує користувачу простежити чи

виконується відповідний показник бізнес-плану в 32%. Після

натиснення кнопки “ОК”, система проводить співставлення

фактичних результатів із показниками бізнес-плану з виведенням

на екран результату або “показник бізнес-плану виконано”, або

“показник бізнес-плану не виконується. Потрібно активізувати

роботу”.

6. Наступним кроком програми є визначення потенційного приросту

доходів від системи “клієнт-банк” у наступному періоді часу (в

нашому випадку це 2002 рік). Система пропонує ввести потенційний

приріст клієнтів у 2002 році. Після введення значення система на

основі кореляційно-регресійного аналізу, з допомогою якого було

встановлено функціональну залежність між показниками, розраховує

приріст доходу в середньому у 2002 році.

7. Підтвердивши перегляд результатів і натиснувши кнопку “OK”,

користувач переходить до аналізу доходності системи “клієнт-

банк”. Для цього програма робить запит користувачу на введення

доходів отриманих від системи “клієнт-банк”, підсумком з початку

року на кінець місяця.

8. На основі отриманих даних система розраховує показники: “Рівня

доходності на одного клієнта” та “Рівня доходності на одного

клієнта системи “клієнт-банк”.

9. Наступним кроком програми є пропозиція користувачу розглянути

графік приросту кількості клієнтів вцілому та кількості

клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”. У разі

підтвердження пропозиції натисненням кнопки “OK”, система

виводить на екран графік.

10. Після закінчення роботи макросу на екрані залишаються табличні

дані; коефіцієнти, що розраховувались системою; графік – з якими

можна продовжити дослідження, розраховуючи похідні дані.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши матеріали розглянуті у дипломній роботі та всебічно

вивчивши досліджувану тему, ми можемо зробити певні висновки. Система

“клієнт-банк” безперечно увійшла до банківських технологій на рівні

програми операційного дня банку, електронної пошти НБУ та інших

комп’ютерних програм без яких неможливо уявити сучасний комерційний банк.

Слідуючи розвитку банківських технологій високорозвинутих країн Західної

Європи, США та Азіатського регіону, Україна долає перепони недостатності

капіталу для розвитку високих технологій і долає прірву між українським

банківським ринком та банківським ринком вищеперечислених країн за рівнем

послуг, що надаються клієнтам, зокрема й рівнем системи “клієнт-банк”.

Система “клієнт-банк” АКІБ “УкрСиббанк” дозволяє користувачам

отримувати повний перелік послуг, що надається користувачам аналогічних

систем інших банків: проведення платежів, отимання виписок за рахунками,

отримання поточної інформації банківської сфери, інформації НБУ, створення

шаблонів документів, перегляд документів за великим переліком фільтрів та

інше. Розробка програми власними силами дозволяє і по сей день постійно

вдосконалювати структуру задля пристосування програмного забезпечення

системи “клієнт-банк” до сучасних умов діяльності як клієнта, так і банку.

Наприклад, часті зміни діючого законодавства, що вносять або знімають

заборони на певні види операцій, вдосконалення систем автоматизованого

бухгалтерського обліку клієнтів банку, вимагають постійного стеження за

ними та внесення коректив до системи “клієнт-банк”.

Проаналізувавши динаміку приросту клієнтів системи “клієнт-банк”,

можна помітити значний приріст прихильників використання даної системи

серед клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк”. Такі структурні зрушення викликані

декількома факторами: по-перше приростом доходів клієнтів, що дозволяє

витрачати певні кошти на потребу в системі “клієнт-банк”; збільшенням

кількості клієнтів, що потребують швидкого, оперативного вирішення проблем,

проведення розрахунків, що також надаютьперевагу системі “клієнт-банк”

роботі з операціоністом банку; вдосконаленням діючих систем, що максимально

пристосовують систему до потреб клієнта; зменшенням вартості послуги

системи “клієнт-банк”, внаслідок зниження собівартості системи для банку та

збільшення кількості клієнтів, що використовують систему.

Темпи приросту кількості клієнтів по системі “клієнт-банк” перевищують

темпи приросту загальної кількості клієнтів, що також підтверджує наше

твердження про популяризацію системи. Питання швидкого приросту кількості

клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” призводить до виникнення

потреби вивчення потенційних можливостей приросту доходів від цієї

діяльності. Простеживши залежність приросту доходів від використання

системи “клієнт-банк” від приросту кількості клієнтів, що використовують

дану систему нами було виведено рівняння залежності, що дозволить

прогнозувати доходну частину бюджету банку. Іншим рівнянням регресії було

визначено функціональну залежність між приростом кількості клієнтів, що

використовують систему “клієнт-банк” та приростом загальної кількості

клієнтів. Об’єднавши ці два рівняння та визначивши щільність зв’язку між

факторами ми розрахували функціональну залежність між приростом кількості

доходів від використання системи “клієнт-банк” та приростом загальної

кількості клієнтів банку. Це дозволить спрогнозувати у бізнес-плані доходну

частину від використання системи на основі запропонованого показника

приросту кількості клієнтів. Як відомо, цей показник визначається на основі

досліджень позицій банку на ринку та політики розвитку, що обирається на

керівництвом на наступний період.

Цікавими також є матеріали дослідження структури операцій по системі

“клієнт-банк” та долі операцій по системі “клієнт-банк” у загальній

структурі операцій. Так, якщо в структурі клієнтів доля компаній, що

використовують систему “клієнт-банк” є величина малозмінна і складає на

рівні 30%. Однак бізнес-планом на 2002 рік встановлено показник на рівні

32%. Для виконання даного показника відділу менеджерів потрібно

активізувати роботу в цьому напрямку. Можливими шляхами вирішення питання є

проведення рекламної акції з безкоштовним встановленням системи “клієнт-

банк”. Практика показує, що окупність таких акцій досягається на протязі 6

місяців, адже нові клієнти системи привносять додатковий дохід за щомісячне

використання системи – на даний момент це 70 гривень. Також така акція

дозволить здійснити перерозподіл навантаження з операціоністів банку на

автоматизовану систему банківських розрахунків та допоможе уникнути фактору

особистості – неприйняття клієнтом операціоністу банку.

В структурі кількості банківських платежів використання системи

“клієнт-банк” є дуже популярним – на рівні 60-70%. По сумам платежів є

також структурний перекіс в сторону використання системи “клієнт-банк” –

через систему проходить більше 70% усіх сум платежів по банку. Таке

зміщення пояснюється рівнем бізнесу компаній, що використовують систему

“клієнт-банк”, адже, насамперед, це великі компанії, так звані “блакитні

фішки”, та компанії середнього бізнесу, значно менше малого бізнесу та

суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Виходячи з оборотів

таких компаній – зрозуміло що їхні платежі складають левову частку усіх

банківських платежів клієнтів банку. Такий же висновок можна зробити й по

сумам платежів, адже великі компанії, в основному представляють виробництво

та оптову торгівлю, об’єми розрахунків в цих галузях значно вищі, аніж в

роздрібній торгівлі чи сфері послуг. Таким чином при долі клієнтів, що

використовують систему “клієнт-банк” у 28-30%, доля кількості платежів та

сум платежів значно вища на рівні 60-80%. З одного боку такий показник є

високим і відповідає потребам банку у збільшенні завантаження

автоматизованих систем. Однак цей рівень у 60-80% можна ще значно підвищити

за рахунок компаній малого бізнесу, особливо враховуючи той факт, що

останнім часом такі компанії все частіше надають перевагу використанню

системи “клієнт-банк”. Значною перепоною на шляху до вирішення цього

питання є висока вартість інкасаторських послуг як банків, так і охоронних

структур. Це призводить до того, що підприємства роздрібної торгівлі і

сфери послуг повинні власними силами здавати виручку до банку, а отже й

немає потреби у використанні системи віддаленого доступу “клієнт-банк”. З

часом, на нашу думку, така ситуація буде змінюватись у бік здешевлення

послуг інкасаторів, як-то відбулося з послугою “клієнт-банк” або картковими

послугами банків.

Важливою проблемою, що постійно постає перед користувачами електронних

систем є недосконалість законодавства цієї області, що не має чітких

визначень як-то електронного документу, так і процедур використання

електронного документообігу. Використання системи “клієнт-банк” фактично

базується на рівні договірних відносин між банком та компаніями-

користувачами послуги. Підтримки чи захисту з боку держави у вигляді

нормативних документів практично не існує. Потрібно створити правову

структуру, що повністю визначала сферу електронного документообігу, як

аналогічну сфері паперового документообігу. Так електронний цифровий підпис

повинен визнаватись у судовому порядку як підпис зроблений власноруч

уповноваженими особами компаній, а електронний документ не визнавав би

жодних сумнівів, щодо його справжності. Повинні існувати процедури

експертизи електронних документів, на кшталт хімічній чи фізичній

експертизі паперового носія. Однак при визначенні справжності електронного

підпису виникає проблема визнання цього підпису з боку сторін угоди.

Вирішенням цієї проблеми є запропонована нами в дипломній роботі система

єдиного державного реєстру електронних підписів. Принцип побудови системи є

аналогічним єдиному державному реєстру застав рухомого майна. Внесення

запису до такого реєстру означає першочергове право на заставу особи, що

його внесла. На такому ж принципі повинен бути побудований і єдиний реєстр

електронних підписів. При реєстрації підприємства керівництву надається

дискети з електронними підписами, одночасно формується база даних з

повноваженнями керівників. При підписанні будь-якого електронного

документу, керівник компанії підтверджує документ своїм електронним

підписом. Сторона контрагент зможе без зайвих зусиль перевірити справжність

підпису вийшовши на корпоративний сайт Єдиного державного реєстру

електронних підписів. Одночасно з підтвердженням підпису органи реєстру

надають інформацію про повноваження особи, що підписала документ.

Інформацію надана єдиним державним реєстром підкріплюється підписом

уповноваженої установи державного органу, що визнається в судовому порядку

як безумовний і не підлягає запереченню. Це дозволить перевести розрахунки

через електронну систему в зовсім інше русло – абсолютної безпеки операції,

з рівнем захисту не меншим, аніж у паперових документів. Також таким шляхом

буде вирішено питання укладання угод між контрагентами з різних міст

України, адже задля підписання договору необхідно буде лише визначити умови

договору, наприклад по телефону. Також значно скоротиться злочинність у

картковому бізнесі, яка досягає 1 млрд. дол. США на рік. Створення Україною

такої системи дозволить їй контролювати подальший світовий розвиток з

можливим продажем розробок за кордон. А укладення міжурядових угод

дозволить підписувати контракти з іноземними партнерами так само легко, як

і з вітчизняними.

Щодо вдосконалення самої системи “клієнт-банк” на рівні “УкрСиббанку”,

то можливим шляхом є впровадження системи інтернет-банкінгу. Ця система

набирає все більшої популярності у світовій практиці. Не є виключенням і

досліджуваний банк. Система “інтеренет-банкінг” дозволяє користуватись

власним рахунком без прив’язки до робочого місця. Фактично роботу з

рахунком можна проводити з будь-якого комп’ютера, що під’єднаний до мережі

Інтернет, шляхом входу до корпоративного сайту “УкрСиббанку”. Витрати на

таку систему невисокі і окупність проекту досягається за рекордно малі

строки, при цьому вартість послуги для клієнта дозволить перевести малий

бізнес на автоматичне обслуговування та вирішити задачі поставлені

керівництвом банку на найближчий період часу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про банки та банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.00

р.

2. Про господарські товариства: Закон України №1576-XII від 19.09.91 р.

3. Про Національний банк України: Закон України №679-XIV від 20.05.99 р.

4. Про підприємництво: Закон України №698-XII від 07.02.91 р.

5. Про підприємства в Україні: Закон України №887-XII від 27.03.91 р.

6. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України №2346-

III від 05.04.01 р.

7. Про вдосконалення готівково-розрахункових операцій: Постанова КМУ №1075

від 30.12.93 р.

8. Інструкція №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків

України: Постанова НБУ №129 від 07.07.94 р.

9. Інструкція №3 про відкриття банками рахунків у національній та іноземній

валюті: Постанова НБУ №121 від 27.05.96 р.

10. Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні:

Постанова НБУ №21 від 02.02.95 р.

11. Про “Порядок організації розрахунково-касового обслуговування

комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між

установами Національного банку України та комерційними банками”:

Постанова НБУ №166 від 30.06.95 р.

12. Про вдосконалення надання послуг у галузі розрахункового обслуговування

комерційних банків та регіональних управлінь Національного банку України:

Постанова НБУ №245 від 28.09.95 р.

13. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в

господарському обороті України: Постанова НБУ №204 від 02.08.96 р.

14. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в

національній валюті: Постанова НБУ №135 від 29.03.01 р.

15. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття банками рахунків у

національній та іноземній валюті: Постанова НБУ №527 від 18.12.98 р.

16. Про затвердження Правил організації розрахунково-касового

обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього

питання між територіальними управліннями Національного банку України та

комерційними банками в національній валюті: Постанова НБУ №44 від

05.02.01 р.

17. Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Лист НБУ

№22001/116 від 24.05.93 р.

18. Про розрахунки за пластиковими картками міжнародних платіжних систем:

Лист НБУ №13-110/609-2071 від 25.03.97 р.

19. Про умови договору на розрахунково-касове обслуговування: Лист НБУ №25-

113/193-678 від 30.01.01 р.

20. Щодо Переліку операцій розрахунково-касового обслуговування, що

здійснюються установами банків в Україні: Лист НБУ №12-111/561 від

19.05.00 р.

21. Щодо порядку відкриття та використання рахунків у національній та

іноземній валюті: Лист НБУ №44-215/3419 від 03.12.01 р.

22. Щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування в іноземній

валюті: Лист Державної митної служби №11/1-9592 від 23.12.96 р.

23. Автоматизация расчетных операций банков и фондовых бирж. – М.: Церих-

ПЭЛ, 1995. – 206с.

24. Анализ экономической деятельности клиентов банка: Уч. пособие / Под

ред. Лаврушина О.И. – М.: Инфра-М, 1996. – 80с.

25. Бабаев А. Банки в сети Интернет // Банковские технологии. – 2001. –

№11. – С. 36-38

26. Банк: Партнерство в бизнесе. – М.: Приор, 1994. – 128с.

27. Банківська енциклопедія / Під ред. Мороза А.М. – К.: Ельтон, 1993. –

336с.

28. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. Тиркала Р.І. –

Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.

29. Банківські операції: Підручник / Під ред. Мороза А.М. – К.: КНЕУ, 2000.

– 384с.

30. Банковское дело / Под ред. В.И.Колосникова, Л.П.Кроливецкой. — М.:

Финансы и статистика, 1995. — С. 18.

31. Бицька Н.З. Кризовi явища в банкiвськiй системi Украiни та шляхи iх

подолання // Фiнанси Украiни. – 1999. – №9.– С. 83-85

32. Брегеда О. Місце банківських послуг в інтернет-просторі України //

Вісник НБУ. – 2001. – №6. – С. 23-25

33. Буркин М., Васин А., Гузов К. Определение себестоимости и установление

тарифов на банковские услуги // Банковские технологии. – 2001. – №4. – С.

56, 57

34. Бушуєва І., Дем’яненко В. Реінжиніринг банківських бізнес-процесів як

складова вдосконалення менеджменту комерційного банку // Вісник НБУ. –

2001. – №3. – С. 20-23

35. Ваврищук Е.I. Організаційно-правові засади взаємовідносин

Національного банку України з комерційними банками в Україні: Текст

лекцій. – К.:КДТЕУ, 1995.– 22с.

36. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: Товариство

“Знання”, КОО, 2000. – 243с.

37. Введение в банковское дело / Т.Амели и др. — М.: Мир и культура, 1997.

— С.26.

38. Вишневская И., Сафонов Ю. Банковские услуги. Итоги социологического

опроса // Бухгалтерия и банки. – 1998. – №2. – С. 63-67

39. Вступ до банківської справи: Учбовий посібник / Під. Ред. Савлука М.І.

– К.: Либідь, 1998. – 344 с.

40. Гайдай Т.Б. Требования НБУ по осуществлению операций с национальной

валютой // Налоги и бухгалтерский учет. – 1996. – №44. – С.35-37

41. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та

ін. – К.: Либідь, 1992. – 331 с.

42. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под.ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы

и статистика, 1998. – 448 с.

43. Дзюблюк И. Про деякi напрямки розвитку ринку банкiвських послуг в

Украпнi // Фiнанси Украпни. – 1997. – №1. – С.86-92

44. Дзюблюк О. До питання про суть комерційного банку і специфіку

банківського продукту // Вісник НБУ. – 1999. – №4. – С. 60-62

45. Дзюблюк О.В. Про деякi напрямки розвитку ринку банкiвських послуг в

Українi // Фiнанси України. – 1999 – №1.– С. 86-91

46. Дианова-Клокова И., Хрусталев Л. Мобильные банковские офисы //

Банковские технологии. – 2001. – №1. – С. 58-64

47. Дорундяк М., Михайлова В. Резервування та відновлення роботи

банківської системи // Вісник НБУ. – 2000. – №7. – С. 58-61

48. Евтюшкин А. Интернет-коммерция и банки // Банковские технологии. –

2001. – №1. – С. 67,68

49. Ефимова Л.Г. Банки: ответственность за нарушение при расчетах. –

М.:Оста, 1996. – 74с.

50. Єрохина Н., Микитина О. Електронні гроші в платіжній системі держави //

Фінанси України. – 2002. – №3. – С. 134-139

51. Зайнулин М. Перспективы внедрения Интернет-банкинга // Банковские

технологии. – 2001. – №7-8. – С. 54-60

52. Застосування окремих положень Інструкції “Про відкриття банками

рахунків у національній та іноземній валюті” // Вісник НБУ. – 2000. – №9.

– С. 52, 53

53. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках. –

К.:КНЕУ, 2000. – 404с.

54. Кіреєв О., Жабська І. Система комерційних банків України: підсумки року

// Вісник НБУ. – 1999. – №3. – С. 21-22

55. Козлова Е., Галанина Е. Бухгалтерский учет в коммерческих банках. – М.:

Финансы и статистика, 1996. – 432с.

56. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх //

Банківська справа. – 2000. – №1. – С. 49-52

57. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні

// Банківська справа. – 2000. – №6. – С. 3-8

58. Кривошеєва Н. Банківське законодавство: актуальні питання // Вісник

НБУ. – 2000. – №5. – С. 46,47

59. Кузнецов Н. «Клиент-Банк» // Бизнес и банки. – 1999. – №11. – С. 3,4

60. Липис А., Маршал Т., Линкер Я. Электронная система денежных расчетов. –

М.: Финансы и статистика, 1998. – 321с.

61. Макарова Ю. Кредитные системы в Internet // Финансовая консультация. –

1997. – №25. – С. 20

62. Марков О., Сахарова Л., Сидоров В. Коммерческие банки и их операции.

–М.:Хорда, 1995. – 317с.

63. Махаєва О. Основні принципи для системно важливих платіжних систем //

Вісник НБУ. – 2000. – №9. – С. 56-58

64. Меджибовська Н. Банківські послуги та Інтернет // Банківська справа. –

2001. – №5. – С. 41-43

65. Меджибовська Н. Банківські сервери в Інтернеті // Вісник НБУ. – 2000. –

№5. – С. 38,39

66. Мірошніченко Т. Підсумки роботи СЕП у 2000 році // Вісник НБУ. – 2001.

– №2. – С. 57-59

67. Мірошніченко Т. СЕП НБУ: міжбанківськи розрахунки в 2001 році // Вісник

НБУ. – 2002. – №3. – С. 55, 56

68. Міщенко В., Шаповалов А., Юрчук Г. Особливості та перспективи розвитку

електронної комерції (е-комерції) в банківському бізнесі // Банківська

справа. – 2001. – №4. – С. 18-27

69. Мрочко М., Павлів Т. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі

Інтернет // Фінанси України. – 2001. – №9. – С. 131-135

70. Новак І., Гончаренко Л., Михайлова В. Система термінових переказів –

новий етап розвитку міжбанківських розрахунків в Україні // Вісник НБУ. –

2001. – №9. – С. 44-49

71. Облік та аудит у комерційних банках. / Під ред. Герасимовича А.М. –

Львів: Видавництво “Фенікс”, 1999. – 512с.

72. Онищенко С. Особливості розробки нових банківських продуктів //

Банківська справа. – 2000. – №3. – С. 24-27

73. Особливостi становлення ринку банкiвських послуг в Украпнi //

Банкiвська справа. – 1999. – №4. – С.23-28

74. Остапець А.І., Остапець А.В. Банківська система України: стан і

проблеми розвитку // Фінанси України. – 2000. - №18. – С. 114-117

75. Перлин Ю., Сахаров Д. Банкомат. Что это такое? // Электронные деньги. –

1997. – №1. – С. 17-19

76. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти /

Ющенко В.А., Савченко А.С., Цокол С.Л., Новак І.М., Страхарчук В.П. – К.:

Либідь, 1998. – 416с.

77. Прокопенко П. Правовые проблемы осуществления расчетов через системы

«клиент-банк» и пути их разрешения // Предпринимательство, хозяйство и

право. – 1998. – № 9. – С.23-26

78. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги. – М.: Банки и биржи,

ЮНИТИ, 1997. – 276с.

79. Рынок банковских услуг: некоторые аспекты привлечения корпоративных

клиентов // Финансы. – 1999. – №4 – С. 21-23

80. Савлук М., Сугоняко О. Що заважає банкам кредитувати реальну економіку?

// Вісник НБУ. – 1999. - №12. – С. 24-26

81. Савченко А., Кравець В. Розвиток платіжної системи України за

десятиріччя // Вісник НБУ. – 2001. – №5. – С. 10-12

82. Саркисянц А.Г. О состоянии банковской системы и возможных направлениях

ее реформирования // Банковское дело. – 2000. – №9.– С. 2-8

83. Смородинов О. Банки и рынок электронной коммерции // Банковские

технологии. – 2001. – №11. – С. 25-35

84. Сорокин Д. «Модельный» бизнес. Интернет как среда для банковских услуг

// Банковские технологии. – 2001. – №7-8. – С. 51-53

85. Співак Л. Фінансові послуги: економічна сутність і роль в економіці //

Вісник НБУ. – 2002. – №2. – С. 47,48

86. Федулова Л. Управління якістю послуг – запорука успіху в боротьбі за

клієнта // Вісник НБУ. – 2002. – №3. – С. 32, 33

87. Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред. Л.А.Дробозиной. — М.:

ЮНИТИ, 1997. – 464 с.

88. Хміль Л. Оперативне планування чисельності працівників комерційного

банку // Вісник НБУ. – 2000. – №5. – С. 17-21

89. Шаталович Т. Нове у відкритті та використанні банківських рахунків

клієнтів // Вісник НБУ. – 2001. – №7. – С. 15,16

90. Шевчук В. Макроекономічний контроль фінансового та банківського

секторів національного господарства України // Вісник НБУ. – 1999. - №5.

– С. 15-17

91. Шкудун Д. Моделювання роботи банку в системі електронних платежів //

Вісник НБУ. – 2001. – №1. – С. 41-43

92. Юргелевич С. Правові аспекти електронної комерції // Вісник НБУ. –

2001. – №4. – С. 32-35

93. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи

України // Вісник НБУ. – 2000. – №10. – С. 29-33

94. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи

України // Вісник НБУ. – 2000. – №9. – С. 20-25

-----------------------

Автоматизована банківська система (операційний день банку)

Поштовий вузол комерційного банку

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Рух електронних документів:

від клієнтів – платіжні доручення та ін. інформація

від банку – виписки, довідкова та ін. інформація

Обробка інформації, отриманої від клієнта АБС чи операціоністом

Перетворення інформації системи “клієнт-банк” в інформацію для системи ОДБ

і навпаки

Рух електронних документів між ОДБ та банківською частиною системи “клієнт-

банк”

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

Початок

Введення аргументів:

Кількість клієнтів системи “клієнт-банк”;

Загальна кількість клієнтів.

(по місяцях)

Виведення результату:

Розрахунок співвідношення клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”

у % співвідношенні до загальної кількості клієнтів.

Умова:

Перевірка на відповідність показника бізнес-плану

>32%

<32%

Виведення результату:

“відповідає показнику бізнес-плану”

Виведення результату:

“не відповідає показнику бізнес-плану. Потрібно активізувати роботу.”

Введення аргументу:

Потенційний приріст кількості клієнтів у 2002р.

Виведення результату:

Застосувавши рівняння функціональну залежність на основі кореляційно-

регресійного аналізу розраховуємо приріст доходу

Введення аргументів:

Доходи від системи “клієнт-банк”

(по місяцях)

Виведення результату:

Рівень доходу від системи “клієнт-банк” на одного клієнта.

Виведення результату:

Рівень доходу від системи “клієнт-банк” на одного клієнта, що

обслуговується в системі “клієнт-банк”

Виведення результату:

Графік динаміки кількості клієнтів вцілому та системи “клієнт-банк”

зокрема.

Кінець

Центральна розрахункова палата

Регіональна розрахункова палати ЦБ

Регіональна розрахункова палати ЦБ

Комерційний банк

Регіональна розрахункова палати ЦБ

Комерційний банк

Регіональне Казначейство

Компанія

Фіз. особа

Компанія

Фіз. особа

Документи

Платіжні

Розрахункові

Комерційні

Акредитивна заява

Платіжна вимога

Платіжна

вимога -доручення

Платіжне доручення

Розрахунковий чек

Сфера застосування системи “клієнт-банк”

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10