Учбово – науковий комплекс “Національна металургійна академія України –
Державний інститут післядипломної освіти керівників і фахівців металургійного
комплексу України / ДІПОмет/”
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
Виконала студентка гр. ЕП – 03 – 11
Н.О.Переверзева
Перевірила викладач
Л.М.Твардовська
Дніпропетровськ
2004
ЗМІСТ:
Вступ..........................................................................3
Методичні прийоми узагальнення результатів
аудита..................................................6
Скласти проект договору на проведення аудита фінансової звітності ПП
“КОЛОС”, що займається випічкою хлібобулочних виробів, де обов’язково
зазначити:
- виконавці робіт;
- замовника;
- предмет договору;
- зобов’язання сторін;
- терміни виконання договору;
- вартість і порядок розрахунків;
- відповідальність сторін;
- особливі умови;
- розгляд спірних питань;
- юридичні адреси сторін...............................................8
Список використаної літератури ..............................................15
ВСТУП
В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності
виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва,
що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового
контролю, тобто аудиту.
У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою
аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників
(акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в
забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.
Аудит є обов’язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової
економіки кожної країни.
Аудит є незалажною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств
уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її
достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами
аудит – це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам
підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо
налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання
різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під
час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.
Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної
і господарсько – фінансової діяльності суб’єктів господарювання, фінансової
звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення
оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.
Впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для
держави істотні переваги порівняно з іншими формами фінансово –
господарського контролю, зокрема:
§ Значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання
контрольно – ревізійного апарату;
§ Надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати
аудиторськими фірмами (аудиторами – підприємцями) податків;
§ Незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що
сприяє підвищенню якості перевірок;
§ Можливість вибору аудитора замовником тощо.
Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж,
акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних банків, різних
іноземних фірм.
Мета аудиту – сприяння ефективної роботи, раціональному використанню
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для
отримання максимального прибутку.
Основними завданнями аудиту є:
Ø Перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та
інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених
господарських і фінансових операцій чинному законодавству;
Ø Виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-
господарській діяльності підприємств;
Ø Реальність визначення фінансових результатів;
Ø Оцінка ефективності внутрішнього контролю;
Ø Надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права,
менеджменту, маркетингу, фінансів тощо. [4]
АУДИТОРСЬКА ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансова звітність підприємства – це система узагальнених
показників, що характеризують підсумки фінансово – господарської діяльності
підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття
рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан,
результати діяльності та рух коштів підприємства.
Основні вимоги до фінансової звітності – реальність, ясність, своєчасність,
єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з
минулими.
Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить
інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів
підприємства за звітний період.
Якісні характеристики фінансової звітності:
Зрозумілість – доступність для розуміння користувачів,
які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.
Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості
про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та
одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію)
окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними
коригування; переоцінку статей фінансових звітів.
Доречність – прогнозування результатів діяльності,
виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має
містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття
рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.
Надійність
– у інформації , представленій у звітності не повинно бути суттєвих помилок
і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та
перевага сутності над формою.
Нейтральність –
відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для
досягнення бажаного результату.
Обачливість
(обережність під час розрахунків) повнота (без пропусків).
Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності
підприємства. При цьому аудитор керується Закон України “Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 – XIV
[2] та такими нормативними документами:
1. П (С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
2. П (С)БО 2 “Баланс”;
3. П (С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”;
4. П (С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”;
5. П (С)БО 5 “Звіт про власний капітал”;
6. П (С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.
Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей
балансу та фінансової звітності.
Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних
засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою
використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або
надання в аренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в
невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні
насадження, у поліпшення земель (іригаційні, меліоративні та інші роботи) і в
орендовані будівлі, споруди, обладнання.
Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів,
облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами.
Величину таких витрат і їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків
102 “Капітальні витрати на поліпшення землі, 50 “Довгострокові позики”, 501
“Довгострокові кредити банків”, 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”
тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі, інших формах
фінансової звітності.
Використання нематеріальних активів аудитор контролює за даними рахунка 12
“Нематеріальні активи”. Аудитор з’ясовує, як використовуються підприємством
права користування природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права.
Запаси зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відображають в
обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та
експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель
створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на рахунку 203
“Паливо”.
Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями у балансі
та іншій фінансовій звітності показують у сумах, попередньо звірених і
відображених відповідними актами звірок. Аудитор перевіряє їх достовірність
за даними рахунка 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 37
“Розрахунки з різними дебіторами”, 63 “Розрахунки з постачальниками та
підрядниками”, 374 “Розрахунки за претензіями” та ін.
Чистий прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг), товарів
визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без
податку на додану вартість, акцизного збору, інших вирахувань з доходу,
собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут,
інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі,
податку на прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних витрат та податку
з надзвичайного прибутку.
Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) у балансі й
звіті про фінансові результати.
Отже, усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами
інвентарізації, що проводиться щороку станом на 1 жовтня. Аудитор перевіряє
правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення на рахунках
бухгалтерського обліку й у звітності.
За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновки про
достовірність балансу, реальність статей інших форм фінансової звітності.
Оцінка фінансової звітності та своєчасності її подання у керівні інстанції і
відповідним державним органам (податковій адміністрації, статистичним
органам, установам банку) здійснюється на підставі чинного законодавства.
Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв’язок (ув’язку)
між даними балансу, фінансової звітності, керівництво підприємства вносить
відповідні корективи.
Переконавшись у правильності й достовірності фінансової звітності, аудитор
підтверджує правильність її складання.
Фінансові звіти вміщують статті, склад і зміст яких визначаються відповідними
положеннями (стандартами). До річного бухгалтерського звіту обов’язково
додається пояснювалюна записка, в якій викладаються основні фактори, що
вплинули у звітному році на підсумки діяльності підприємства, де крім
фінансового стану висвітлюється перспектива розвитку підприємства. Звіт про
фінансові результати фінансово – господарської діяльності за період з
початку звітного року. Відмінною особливістю нової звітності є відсутність у
ній планових показників або нормативів.
Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і организацій усіх
галузей господарювання складаються за єдиними критеріями, фінансові відносини –
універсальні. Галузеві особливості відображають у статистичній звітності.
Підприємства, що перебувають на госпрозрахунку, мають самостійний баланс і є
юридичними особами, у тому числі й спільні підприємства. [4]
МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТА
Узагальнення результатів аудита включає комплекс методичних прийомів
групування і систематизації його результатів, необхідних для прийняття рішень
до усунення виявлених недоліків у діяльності підприємства, яке контролюють.
Зокрема, складають відомості вибіркової інвентаризації цінностей, акти
ревізії каси, аудиторського контролю діяльності підприємства і
підприємницької діяльності, обстеження місць зберігання цінностей. Однорідні
недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, графіках, відомостях, машинограмах
та інших документах за допомогою таких методичних прийомів: групування
недоліків, документування результатів проміжного контролю, аналітичне
групування, слідчо-юридичне обгрунтування недоліків, систематизоване
групування недоліків в актах аудиторського контролю діяльності підприємства і
підприємницької діяльності.
Як уже зазначалося, результати аудиторського дослідження групуються і
систематизуються у журналі аудитора, де розробляються також заходи щодо
профілактики правопорушень у підприємницької діяльності.
Крім того, ці заходи дають змогу контролюючому органу краще розібратися у
причинах недоліків і прийняти обгрунтовані рішення за результатами аудиту.
Своєчасне усунення керівництвом підприємства недоліків, виявлених аудитом,
які стосуються неповної і несвоєчасної сплати податків до бюджету, вивільняє
від сплати штрафних санкцій податковими органами. Тому підприємства
зацікавлені в отриманні аудиторських послуг, які запобігалиб недолікам у
фінансово – господарській діяльності.
Узагальнення недоліків у журналі аудитора проводиться з використанням
хронологічних, систематизованих і хронологічно – систематизованих групувань.
Хронологічне – групування недоліків послідовно за періодами
виникнення їх у фінансово – господарській діяльності підприємства, яке
контролюють. Недоліком цбого методу є те, що аудитору доводиться одночасно
досліджувати за місяць, квартал усі господарські операції, використовуючи
багато нормативних документів. Крім того, при проведенні комплексного
комісійного аудиту виникають півні труднощі у взаємному контролі операцій і
документів.
Систематизоване – це групуваннявиявлених у діяльності
підприємства, яке контролюють недоліків за однорідністю і змістом і попередньо
зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності. Недоліком є те, що при
цьому дублюються недоліки у хронологічному і систематизованому групуваннях.
Хронологічно – систематизоване групування дає змогу узагальнити
недоліки, виявлені аудитом, за часом виникнення і однорідністю їх. Цей вид
групування застосовується при проведенні комплексного комісійного аудиту, коли
недоліки систематизують за розділами акта або питаннями, поставленими на
дослідження аудиту.
Документування результатів проміжного контролю використовується як методтчний
прийом при оформленні контрольних процедур у процесі виконання їх на
проміжних стадіях, щоб засвідчити стан об’єктів контролю на момент перевірки
(ревізія каси, вибіркова інвентаризація матеріальних цінностей, хронометражні
спостереження аудиту, тематичні обстеження аудиту та ін.).
Аналітичне групування – складання відомостей, таблиць,
узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою
таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки,
економіко – матемиатичні методи. Цей вид групування застосовується при
складанні відомостей на забраковані вироби і роботи, переплату заробітної
плати, поднормативні витрати сировини за конкретний період (квартал, півріччя)
і пов’язані з ними матеріальні збитки, сплачені штрафні санкції за порушення
договірних зобов’язань, а також графіка ритмічності виробництва продукції,
робіт і послуг тощо.
Слідчо – юридичне обгрунтування недоліків застосовується тоді,
коли необхідно обгрунтувати доказами суму заподіяного збитку або встановити
відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому
аудитор виконує певні слідчо – юридичні процедури. Він збирає докази, що
засвідчують юридичні факти, тобто такі, з якими закон пов’язує виникнення,
зміну або припинення правовідносин об’єкта із суб’єктом (наприклад, робітника
з підприємством). За джерелами узагальнення юридичні докази поділяють на
особисті і речові, первинні і похідні.
Особисті докази – це такі, джерелом яких є люди (пояснення сторін
і третіх осіб, висновки експертів).
Речові докази – це письмові і предметні докази. Наприклад,
оригінали первинних документів, вилучені за рішенням правоохоронних органів,
висновки інвентаризаційних комісій щодо списання нестач та інші, які
засвідчують правопорушення.
Первинні докази – одержані від першоджерела (первинні документи,
договори про матеріальну відповідальність, комерційні акти та ін.).
Похідні докази – добуті повторним групуванням (облікові регістри,
машинограми, складені при узагальненні даних первинних документів).
При узагальненні доказів важливою процедурою, яку виконує внутрішній аудит, є
вилучення оригіналів документів з поточного архіву підприємства, яке
контролюють. Аудитор може вилучати документи у порядку, передбаченому
законом, на підставі правоохоронних органів. Замість оригіналу у справах
підприємства залишають копії вилучених документів. Процедуру вилучення
документів оформляють спеціальним актом, складеним аудитором за участю
керівника і головного бухгалтера підприємства, а також понятих, що не мають
відношення контрольно – аудиторського процесу. Для того, щоб не завантажувати
акт описовістю реквізитів документів, складають окремий реєстр вилучених
оригіналів документів, який є додатком до акта.
Вилучати оригінали документів можуть також ревізори, які проводять внутрішній
аудит, аудитори податкових служб. Зовнішній аудитор може виконувати ці
функції як виняток.
Результати аудиторського контролю узагальнюють і викладають в акті комплексного
аудиту на основі записів у журналі групування недоліків (журнал аудитора),
погоджених з керівником підприємства, яке підлягає контролю.[3]
3. ПРОЕКТ ДОГОВОРА НА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ
3.1. Структура договору
У преамбулі договору після зазначення назви та номеру договору, місця і дати
його підписання наводяться назви сторін, які уклали договір (замовник та
виконавець), а також прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені
кожної сторони.
Розділ “Предмет договору” повинен містити назву аудиторської послуги,
мету аудиту.
Розділ “Зобов’язання сторін” повинен містити перелік та характеристику
зобов’язань, які бере на себе кожна із сторін.
Прицьому перелік зобов’язань замовника повинен містити наступні положення:
· надання аудитору можливості доступу до будь-яких записів,
документації та іншої інформації, необхідної у зв’язку з проведенням
перевірки;
· відмова від будь-яких дій, які здійснюються з метою впливу на думку
аудитора;
· зобов’язання щодо приймання та оплачування робіт;
· інші зобов’язання.
Перелік зобов’язань аудитора повинен містити:
· дотримання умов конфідеційності інформації та інших принципів аудиту;
· опис форми, в якій замовнику буде видана інформація про результати
проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовнику
документації);
· дотримання вимог до якості у відповідності до національних
нормативів аудиту, законодавчих актів та інших критеріїв;
· зобов’язання інформувати замовника у випадку, якщо в процесі роботи
виявиться її недоцільність;
· інші зобов’язання.
Розділ “Термін виконання робіт” повинен містити тривалість виконання
роботи, дати її початку і закінчення, а також терміни надання результатів
виконаної роботи.
Розділ “Вартість аудиторських послуг і порядок розрахунків” містить
відомості та порядок оплати виконаних робіт.
Розділ “Відповідальність сторін” містить умови відповідальності кожної
сторони (які саме випадки тягнуть настання відповідальності і в якому вигляді
передбачена відповідальність). В договорі на проведення аудиту відокремлюються
відповідальність аудитора і відповідальність клієнта. Під відповідальністю
аудитора розуміють моральні і матеріальні зобов’язання аудитора перед клієнтом
у відповідності з чинним законодавством т а договором сторін. Аудитор несе
відповідальність за свій висновок про повноту і достовірність фінансової
звітності. Під відповідальністю клієнта розуміють його зобов’язання надавати
повну інформацію для аудиторської перевірки, складати фінансову звітність, що
відповідає чинному законодавству і нормативним документам, та використовувати
аудиторський висновок за призначенням. Доцільно також обумовити аспекти, за які
не несе відповідальності та чи інша сторона.
Розділ “Конфідеційність” містить зобов’язання сторін щодо інформації,
яка не підлягає розголошенню.
Розділ “Реквізити сторін” містить юридичні адреси та платіжні реквізити
кожної сторони. [3]
3.2. Проект договору на здійснення аудиторської перевірки
ДОГОВІР № 06/06/04
на надання аудиторських послуг
“____” червня 2004 р.
Дніпропетровськ
Аудиторська фірма “Респект - Дніпро”, що іменується далі “ВИКОНАВЕЦЬ”, в
особі директора Григорова Валерія Івановича, що діє на основі Статуту, з
одного боку, та приватне підприємство “Колос”, що іменується далі “ЗАМОВНИК”,
в особі директора Чапюка Івана Йосиповича, що діє на основі Статуту, з
другого боку, уклали цей договір про наступне:
Предмет договору
1.1. Замовник доручає, а Виконавець виконує такі роботи:
1.1.1. Проведення аудиторської перевірки фінансової звітності
Замовника за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року і складання
аудиторського висновку про достовірність цієї звітності.
Права та обов’язки ВИКОНАВЦЯ
2.1. Проводити аудит фінансової звітності Замовника, керуючись
Законом України від 22.04.1993 р. № 3125 – XII “Про аудиторську діяльність”
та Національними стандартами аудиту, затвердженими Аудиторською Палатою
України.
2.2. Самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки,
виходячи із вимог нормативних актів України, а також конкретних умов договору
з Замовником.
2.3. Перевіряти в повному обсязі документацію з фінансово –
господарської діяльності, додаткові та необхідні для аудиторської перевірки
відомості, наявність коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей,
одержувати роз’яснення з питань, що виникли в ході аудиту.
2.4. Перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від
керівництва господарюючого суб’єкта проведення контрольних оглядів, замірів
виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється
перевірка документів.
2.5. Одержувати за письмовим запитом необхідну для здійснення
аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб.
2.6. Залучати до участі по виконанню робіт, передбачених в
договорі, додаткових аудиторів (спеціалістів), сторонніх консультантів чи
експертів за згодою Замовника.
2.7. Відмовитись від проведення аудиторської перевірки чи від
висловлення своєї думки щодо достовірності фінансової звітності в
аудиторському висновку у разі неподання Замовником необхідної інформації.
2.8. Кваліфіковано проводити аудиторську перевірку, а також
надавати інші аудиторські послуги.
2.9. Інформувати Замовника про виявлені в ході проведення аудиту
недоліки у веденні бухгалтерського обліку та звітності, організації і
функціонуванні внутрішнього контролю.
2.10. Забезпечити схоронність документів одержаних і
складених в ході аудиторської перевірки, і не розголошувати їх зміст без
згоди власника (керівника) Замовника, за винятком випадків, передбачених
законодавчими актами України, незалежно від продовження чи припинення
відносин з Замовником і без обмеження терміном давності.
2.11. Підготувати аудиторський висновок за результатами
проведення аудиту, а також акт здавання – приймання виконаних робіт протягом
трьох днів з моменту завершення робіт.
2.12. Передати Замовнику аудиторський висновок тільки після
офіційного одержання у повному обсязі складеної і підписаної фінансової
звітності Замовника.
Права та обов’язки ЗАМОВНИКА
3.1. Одержувати від Виконавця інформацію про вимоги законодавства
щодо проведення аудиту, у тому числі про підстави для зауважень і висновків,
зроблених аудитором.
3.2. Звертатися з відповідною заявою до органу, який внів
Виконавця до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, для перевірки якості
аудиторського висновку.
3.3. Створювати Виконавцю умови для своєчасного і повного
проведення аудиторської перевірки, надавати всю документацію, необхідну для
її проведення, за запитом Виконавця давати роз’яснення та пояснення в усній
та письмовій формах.
3.4. Нести відповідальність за повноту і достовірність наданих для
роботи документів, що стосуються предмету перевірки і знаходяться як у
Замовника, так і у третіх осіб.
3.5. Не може здійснювати будь-які дії з метою обмеження кола
питань, які підлягають з’ясуванню при проведенні аудиторської перевірки чи
наданні супутних аудиту послуг.
3.6. Не може чинити тиск на Виконавця під час проведення ним
робіт, а також з метою зміни його думки щодо достовірності фінансової
звітності.
3.7. Підписати акт здавання – приймання виконаних робіт або подати
обгрунтовану відмову від затвердження згідно з п. 6.4. цього договору
протягом трьох днів з моменту подання Виконавцем висновку.
3.8. Самостійно нести відповідальність у разі невиконання
рекомендацій Виконавця.
3.9. Своєчасно (згідно з цим договором) здійснювати розрахунки з
Виконавцем.
Терміни виконання робіт
Роботи передбачені цим договором, мають бути виконані в період
з“____”_____________2004 року по “____”______________2004 року.
Вартість аудиторських послуг і порядок розрахунків
5.1. Вартість аудиторських послуг визначається сторонами до початку
робіт.
5.2. Вартість аудиторських послуг згідно з цим договором становить
800 (Вісімсот) гривень 00 копійок. Без ПДВ.
5.3. Оплата здійснюється у національній валюті України.
5.4. Оплату аудиторських послуг Замовник здійснює на основі
рахунку, який виписує виконавець.
5.5. Оплата робіт проводиться у такому порядку: 50 % від вартості
робіт Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця протягом трьох днів
з дати початку робіт, 50 % від вартості робіт – протягом трьох днів після
підписання акта здавання – приймання.
5.6. У разі невиконання Замовником зобов’язань щодо оплати
Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі підвійної облікової ставки НБУ від
суми платежу за кожний день просторочки платежу.
Відповідальність сторін. Порядок вирішення спорів
6.1. Повну відповідальність за додержання порядку ведення
бухгалтерського обліку, своєчасне і повне подання звітності (бухгалтерської
звітності) користувачам і аудиторам несе Замовник.
6.2. У разі якщо в процесі виконання аудиторських робіт Замовник
не забезпечить надання необхідних аудитору документів або пояснень, або
бухгалтерський облік у Замовника перебуває у стані, що потребує відновлення,
Виконавець має право призупинити виконання робіт без відшкодування
перерахованих в авансовому порядку сум.
6.3. Виконавець має право в одностороньому порядку перенести термін
виконання робіт згідно з цим договором у разі невиконання Замовником своїх
зобов’язань відповідно до пунктів 3.3. і 3.9. цього договору з повідомленням
Замовника.
6.4. Якщо на думку Замовника виконана робота не відповідає
встановленим вимогам, то протягом трьох днів після надання Виконавцем
результатів робіт Замовник повинен подати вмотивовану відмову від прийняття
робіт у формі проекту односторонього акта.
Якщо в установлений термін Виконавець не одержить підписаний акт здавання –
приймання або вмотивовану відмову, роботу вважають прийнятою з виконанням
усіх умов договору. Акт без підпису Замовника може бути поданий до оплати за
наявності запису (Зауваження від Замовника в установлений термін не
надійшли”.
6.5. У разі виникнення спорів сторони вживуть усіх заходів для їх
вирішення шляхом переговорів.
6.6. Якщо згоди не буде досягнуто шляхом переговорів, усі спори,
розбіжності і конфлікти, що виникли у зв’язку з виконанням цього договору, а
також у разі його порушування чи розірвання, будуть вирішуватися судом.
Конфідеційність
7.1. Обсяг інформації, що не підлягає розголошенню, визначається
Замовником і узгоджується з Виконавцем окремим додатком до договору.
7.2. Сторони зобов’язуються зберігати сувору конфідеційність
інформації, одержаної під час виконання цього договору, і вжити всіх
можливих заходів, щоб запобігти її розголошенню.
7.3. Передача конфідеційної інформації третім особам, публікація
чи інше розголошення такої інформації може здійснюватися тільки за письмовою
згодою другої сторони, незалежно від припинення дії цього договору.
7.4. Обмеження щодо розголошення інформації не відносяться до
загальнодоступної інформації чи інформації, що стала такою не з вини сторін,
а також стала відомою стороні з інших джерел до чи після її одержання від
другої сторони.
7.5. Виконавець не несе відповідальність у разі передачі
інформації державним органам, які мають право вимагати її відповідно до
законодавства України.
Прикінцеві положення
8.1. Усі доповнення і зміни до цього договору дійсні тільки в тому
разі, якщо вони викладень в письмовій формі і підписані уповноваженими на це
особами.
8.2. Договір набирає чинності з дня його підписання.
Цей договір підписаний “____” _____________2004 року у двох примірниках, по
одному для кожної зі сторін.
Реквізити сторін:
ВИКОНАВЕЦЬ:
Приватне підприємство Аудиторська фірма “Респект – Дніпро”, код ЄДРПОУ 32781167.
49000, м.Дніпропетровськ, вул.Батумська,11
Поточний рахунок № 2600 0 001 012 89 в ТОВ КБ “Земельний капітал”
В м.Дніпропетровськ, МФО 305880.
ЗАМОВНИК:
Приватне підприємство “Колос”, код ЄДРПОУ 32531046.
49052, м.Дніпропетровськ, смт Ювілейне, вул. Совхозна, буд. 42.
Поточний рахунок № 2600 2 904 120 100 в ДОД АППБ “АВАЛЬ” в м.Дніпропетровськ,
МФО 305653
Виконавець
Замовник
__________________В.І.Григоров
______________________І.Й.Чапюк
ВИСНОВОК
Аудит є обов’язковим атрибутом ринкової економіки будь – якої країни. Розвиток
аудиту в Україні почався після прийняття Закону “Про аудиторську діяльність”
від 22 квітня 1993 року [1]. Відповідно до цього Закону, аудит – це
перевірка публічної бухгалтерської звітності, облку, первинних документів та
іншої інформації про фінансово – господарську діяльність суб’єктів
господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його
повноти і відповідності чинному законодавству й установленим нормативам. Однак,
на жаль, аудит в Україні ще не набув широкого впровадження. Тому в період
становлення ринкових відносин слід старанно аналізувати зарубіжний досвід і
застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів.
Вивченню цієї проблеми має допомогти яу зарубіжна, так і вітчизняна література,
яка акумулює такий досвід західних і вітчизняних аудиторських фірм.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993
р.//Голос України. – 1993. – 29 травня.
Закон
України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16
липня 1999 р. № 996 – XIV// Нове діло. 2000. - № 15 (34). – 13 – 20
жовтня.
Білуха М.Т,, Курс аудиту: Підручник. – К.:
Вища шк. – Знання, 1998. – 574 с.
Усач Б.Ф.,
Аудит:Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2002. – 223 с.
НОВОСТИ
ВХОД
ТЕГИ
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.
