Курсовая: Фінансовий аудит

750), при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі

кредиторської заборгованості , а також відхилення значень цих статей на кінець

звітнього періоду відносно початку року .Стандартна форма розрахунку приведена

в додатку 3.

Для аналізу структури активів підприємства використовують I, II i III

розділи Активу балансу.

Активи підприємства та їх структура вивчається як з точки зору їх участі у

виробництві,тук і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо

з`ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних

активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш

ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також

короткострокові цінні папери ; та найменш ліквідні активи - основні фонди,

що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

При необхідності до анаітичної записки аудитору додаються розшифровки руху

основних засобів виробничих запасів та товарів ( з урахуванням їх

підвищеного попиту).

Зміна в структурі активів підприємств у бік збільшення частки оборотних

засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню

оборотності засобів підприємства;

- відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів,

робіт, послуг підприємства, дочірних підприємств та інших дебіторів, що

свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із

виробничого циклу;

- згортання виробничої бази;

- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку

їх бухгалтерського обліку та інше.

Для того, щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції в

структурі активів, провадиться детальний аналіз розділів і окремих статей

активів балансу.

При аналізі основних засобів та інших позаоборотних активів, враховуючи те,

що питома вага основних засобів та позаоборотних активів може змінюватися

внаслідок впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядок їх обліку, за якого

кори­гування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із

запізненням, у той час як ціни на сировину, матеріали, готову продукцію

можуть збільшуватись досить високими темпами), необхідно звернути особливу

увагу на зміну абсолютних показників форми № 1 за звітний період (рядки 010,

011, 012), яка відтворює рух основних засобів (зміну норм амортизації та груп

розподілу основних фондів, вибування та введення вексплуатацію нових).

Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань за

попередній та поточний роки (форма 11ОФ (річна), дані аналітичного

бухгалтерського обліку за звітний період). Звертається увага на основні фонди

підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду

протягом поточного року.

Наявність довгострокових фінансових зобов’язань (рядок

040) вказує на інвестиційну спрямованість вкладень підприємства. Якщо в

результаті аналізу фінансово-господарського стану підприємство буде визнане

неплатоспроможним, рекомендується додатково вивчити склад інвестиційних

цінних паперів підприємства, дати оцінку їх ліквідності, а також

ефективності доцільності відволікання коштів підприємства на дані вкладення.

При аудиті першого розділу активу балансу також звертається увага на

тенденцію зміни таких його статей, як устаткування (рядок 035), незавершенні

капітальні вкладення (рядок 030), майно в оренді ( рядок 055), оскільки

вказані активи не беруть участі в виробничому обороті і, за певних умов,

збільшення їх частки може негативно впл\инути на результати фінансової і

господарської діяльності підприємства.

При аудиті власних оборотних засобів доцільно визначити показник

робочого капіталу (Рк), яких представляє собою різницю між оборотними

активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Тобто робочий

капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних

коштів та довгострокових зобов’язань. Наявність робочого капіталу

свідчить про те, що підприємство не тільки здатне платити власні поточні борги,

а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Для

визначення величини Рк слід від суми підсумків розділів II та III активу

балансу відняти підсумок III розділу пасиву.

Рк = Ф.1 (ряд 150+ряд 320-ряд 750)

Фактичне значення Рк необхідно порівняти з його нормативною величиною

( див. Ф.1 ряд 590).

Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і

маневріністю його робочого капіталу.

Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною

ознакою. Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу

реалізації, кон’юктури ринку.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал ( Рк<ряд 530), то

це свідчить , що підприємство використовує частину довгострокових позик і

кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює нецільове їх

використання.

При зменшенні Рк необхідно з’ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це

вплинуло на маневріність робочого капіталу.

Маневріність робочого капіталу ( Мк) характеризує частку запасів у його

загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до величини

робочого капіталу.

Мк = З:Рк= Ф.1 ряд.150 : Ф.1(ряд.150+ряд.320-ряд.750)

де З-запаси та витрати.

Зростання товарних запасів, характерне в умовах інфляції, призводить до

залучення довгострокових кредитів, що, в свою чергу, може вплинути,

враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства.

Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття

(Кп). Він визначається співвідношенням усіх поточних активів (за вирахуванням

витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов’зань і характеризує

достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом

року.

Кп = IIа + IIIа : IIIП = Ф.1 (ряд 150 + ряд 320 - ряд 120) : Ф.1 ряд 750,

де IIа - підсумок другого розділу активу баланса;

IIIа - підсумок тртього розділу активу баланса;

IIIП - підсумок тртього розділу пасиву баланса.

Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну

грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Кретичне значення Кп дорівнює

одиниці. При Кп менше одиниці підприємство має неліквідний баланс. Значення

Кп у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

Оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат (другий розділ

балансу) та грошових коштів, розрахунків та інших активів (третій розділ

активу баланса).

Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних

харак­теристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту,

тим ефектвніше працює підприємство.

Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не

тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про

уповіль­нення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Для визначення тенденції обіговості оборотних засобів розраховується

коефіцієнт оборотності (Ко). Це відношення виручки (валового доходу) від

реалізації продукції без врахування податку на додану вартість та акцизного

збору (ф.2), до суми оборотних засобів підприємства (ф.1):

Ко = ф.2 (ряд 010 - ряд 015 - ряд 020) : ф.1 (ряд 150 + ряд 320).

Зменшення значення Ко на кінець звітного періоду порівняно з його значенням

на початок року свідчить про уповільнення обороту обротних засобів.

Показником ефективності використання оборотних засобів є також час обороту

( Чо ) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення

кількості календарних днів звітного періоду до коефіціента оборотності:

Чо = Т : Ко,

де

Т - кількість календарних днів звітного періоду.

Час обороту вказує на кількість днів, що були необхідні підприємству для

поповнення його оборотних засобів.

Важливими показниками ефективності використання активів є оборотність запасів

і тривалість одного обороту запасів.

Коефіціент оборотності запасів (Коз ) визначається як відношення

собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:

Коз = ф.2 ряд.040,графа 4 : ф.1 ( ряд.150п+ряд.150к) * 0,5 х

де

п- напочаток звітного періоду;

к-на кінець звітного періоду.

Значення Коз вказує, скільки разів у середньому поповнювались запаси

підприємства протягом звітного періоду.

Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз) визначається анлогічно

показнику Чо:

Чоз = Т: Коз.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити

про:

-зростання виробничого потенціалу підприємства;

-прагнення за рахунок вкладів у виробничі запаси захистити грошові активи

підприємства від знецінення під впливом інфляції;

-нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна

частина поточних активів імобілізована в запасах, ліквідність яких може бути

незначною.

При значному збільшенні запасів та затрат необхідно проінілізувати. Чи не

відбуваєтьсч це збільшення за рахунок необгрунтованого відволікання активів з

виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської

заборгованності і погіршення фінансового стану пілприємства.

При аудиті розділу «Грошові кошти, розрахунки та інші активи» активу балансу

необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованності

(ряд.170), в тому числі простроченої (ряд.180 ), по векселях одержаних

(ряд.190 ).

Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємству товарних позик

для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться

з ними частиною свого прибутку. В той же час підприємство може брати кредити

для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення

власної кредиторської заборгованості.

Важливим показником ліквідності підприємства є коефіціент абсолютної

ліквідності Кал, який характеризує негайну готовність підприємства

ліквідували короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми

грощових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми

короткотермінових (поточних) зобов’язань:

Кал= ф.1(ряд.250+ряд.260+ряд.270+ряд.280+ряд.290):ф.1 ряд.750.

Значення Кал є достатнім у межах 0,2+0,35, а менше 0,2 - це зовнішня ознака

неплатоспроможності.

Аудит витрат на виробництво провадиться на підприємствах, які

безпосередньо пов’язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та

наданням послуг. Дані для проведення аналізу береть з річної або квартальної

форм 5 - с - «звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг».

Детальніше аналізуються ті статті витрат, які становлять у них значну частку.

Доцільність таких витрат визначається з урахуванням специфіки виробництва.

При значних питомих витратах у загальному обсязі матеріальних витрат (ряд 012

форми 5 - с) за газ, електроенергію, паливо, тепло, воду вказуються їх

абсолютні та відносні величини.

Прибутковість підприємства характеризується сумою прибутку та рівнем

рентабельності. Рівень рентабельності визначається як відношення прибутку від

реалізації (П) до собівартості продукції (С) (робіт, послуг):

Р = П : С х 100 % = ф2 ряд 050 : ф2 ряд 040 х 100%.

Усі дані беруться із ф2 - «звіт про фінансові результати та їх використання».

У процесі аналізу визначається, як змінюються протягом певного періоду

значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності,

розглядаються фактори, що призводять до їх зміни.

Крім того, вивчається вплив на балансовий прибуток підприємства таких

показників, як: виручка від реалізації, ПДВ, акцизний збір, собівартість

реалізованої продукції, а також прибуток (збиток) від іншої реалізації та

позареалізаційних операцій (рядки 060, 070 ф.2).

Необхідним елементом аналізу є дослідження результатів фінансової діяльності

та напрямків використання прибутку.

Аналізу підлягає розподіл прибутку звітнього та попереднього років, який

відображений в ф.2.

У тому випадку, коли підприємство збиткове можна зробити висновок про

відсутність джерела поповнення власних коштів підприємства для ведення ним

нормативної господарської дяльності.

За наявності збитку попереднього або звітнього року співвідношення у

відсотках для відповідної графи не розраховується. Аналізується тільки

відхилення по статтях використання прибутку.

Якщо на виробничий розвиток спрямовано менше 30 % чистого прибутку, необхідно

встановити об’єктивність причин такого розподілу, а також звернути увагу на

розподіл прибутку «на інші цілі».

Якщо підприємство використало прибутку більше, ніж його отримало (ряд 481>

ряд 482), то у такому випадку необхідно звернути увагу які саме статті витрат

призвели до збитку.

При аналізі господарської діяльності підприємства, в першу чергу, вивчається

загальна виробнича структура, наводяться основні техніко-економічні показники

його структурних підрозділів (обсяги виробництва, чисельність, основні фонди,

ФОП тощо), кількість та місцезнаходження окремих структурних підрозділів, у

тому числі допоміжних і обслуговуючих, оптимальність їх розташування, а також

стан будівель та споруд.

Висловлюється можливість їх відокремлення (виділення) в період можливої

реструктурізації. При цьому можуть додаватися план-схема підприємства, опис

опис окремих об’єктів, таблиці до них.

Визначаються основні види продукції, обсяги їх випуску та реалізації за

попередній та звітній роки, а також прогноз ні показники на настурний рік

для кожного струкурного підрозділу та підприємства в цілому. Визначається

частка кожного виду продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі.

Розглядається рівень існуючої технології виробництва: наявність сучасних

передрвих технологій, використання ноу-хай та власних розробок, можливість

заміни застарілих технологій новими, використання автоматизованих систем

управління. Звертається увага на циклічність технологічних процесів (їх

безперервність), повторне використання продуктів переробки (відходів),

наявність науково-обгрунтованих технологічних норм виготовлення продукції,

серійність виробництва.

При аудиті фінансово-господарського стану підприємства обов’язково висвитлюється

виконання Закону України від 25,06,1991року №1264 «Про охорону навколишнього

середовища». Необхідно звернути увагу на наявність очистних споруд, їх стан

та використання, а також вплив виробництва на навколишнє середовище.

Окремо визначаються (за їх наявністю ) факти тимчасової заборони ( зупинення

) чи припинення діяльності підприємства чи його окремих підрозділів в разі

порушення ними законодавства про охорону навколишнього середрвища.

Звертається увага на наявність чи відсутність споруд, устаткування, пристроїв

для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, дотримання лімітів

використання природних ресурсів, порушення екологічних стандартів, вимог

екологічної безпеки. А також розміри штрафних санкцій за порушення порівняно

з платою за викиди і скиди забруднюючих речовин, що здійснюються в межах

гранично допустимих розмірів.

Виходячи з наявної аналітичної бази суб’єкта підприємницької діяльності,

аудитор вивчає та описує в аналітичній записці основні параметри його

маркетингової та товарної політики, які в подальшому будуть використані при

складані та виконанні бізнес - плану по виходу з кризи.

Аудитор спільно з керівництвом підприємства готує попередні варіанти по

вирішенню комплексу завдань по :

1.Визначнню попиту на продукцію (послуги), його прогнозуванню;

2.Вивченню конкурентоспроможності товарів, здатності бути виділеним

споживачем серед інших аналогів;

3.Забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;

4.Розроблення концпції життєвого циклу товару;

5.Управлінню товарним асортиментом;

6.Розрахунку прогнозних обсягів виробництва та визначенню номенклатури;

7.Розширенню інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових

товарів, з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

При проведенні аудиту слід брати до уваги те, що фінансовий стан

підприємства і переспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки

факторів фінансового характеру, але й факторів, що не мають вартісної оцінки

(політичні, загальноекономічні зміни, реорганізація галузі, зміна форми

власності, підвищення загального рівня підготовки персоналу і т.д.).

Частина 3. Нові теорії аудиту

Сучасні аналітики виділяють п’ять найбільших

самостійних напрямків в розвитку фінансового аудиту (6.с.182).

1 - Школа емпірічних прагматиків. Представники цієї школи проводять

розробки в галузі аулиту кредитоспроможності компаній, намагаючись обгрунтувати

вибір набору відносних показників, придатних для такого аналазу. Цей аспект

аналізу розглядається ними як найбільш важливий і всі аналітичні викладки

будуються на показниках, що характеризують обігові кошти, власні обігові

кошти, короткострокову кредитну заборгованість. Як приклад, можна навести

розробки Роберта Фоулка для компанії «Дан енд Брендстріт». Ця компанія надає

широкий спектр інформаційних послуг, однією з яких є надання клієнтам

спеціального рейтінгу, що відображає фінансовий стан фірми та ступінь

комерційного ризику при веденні справ з цією фірмою. В наш час фірма «Дан енд

Брендстріт» має інформацію про 35 мільонів компаній світу.

2 - Школа статистичного фінансового аудиту. Головна ідея - коефіціенти,

що розраховуються за допомогою фінансової звітності, є корисними лише тоді,

коли існують критерії з граничними значеннями яких їх можна порівнювати.

Розробку таких нормативів пропонується робити в розрізі галузей, підгалузей і

груп однотипних компаній шляхом обробки розподіілу цих коефіціентів за

допомогою статистичних методів. Досі представники цієї школи обговорюють

нагальні питання і нові завдання, що постійно виникають.

3 - Школа мультиваріантних аудиторів. Основоположною ідеєю цієї школи є

побудова концептуальних основ фінансового аудиту, який базується на тісному

зв’язку окремих коефіціентів , що характеризують фінансовий сстан підприємства

і ефективність їх діяльності, а також показників, що узагальнюють діяльність

підприємства. Головне завдання, на їх думку, полягає в побудові

взаємопов’язаних та взаємозалежних показників.

4 - Школа аналітиків з прогнозування банкрутства компаній. Підхід до

аудиту подібен до (Школи емпіричних прагматиків), але основний акцент

робиться на фінансову стабільність компаній, приділяється уваги більше

перспективному, ніж ретроспективному аналізу. Аналізуючи наявну фінансову

звітність, можна передбачити можливе банкрутство, чи, навпаки, завчасно

запобігти йому. У найбільш завершеному вигляді ці розробки подані в роботах

Едварда Альтмана. Однією з найхарактерніших його розробок є показник «Z

Альтмана», розроблений на основі статистичного методу, що називається «аналізом

множинних дискримінант» і визна­чає рівень схильності до банкрутства. На

основі показника «Z Альтмана» визначаються групи компаній за ступенем їх

наближеності до банкрутства - безпечна зона, зона невизначеності й зона

високого ризику банкрутства.

5 - Школа учасників фондового ринку. Це наймолодший напрямок фінансового

аудиту. Основне, що відрізняє цей напрямок від інших, це його більш широка

теоретична спрямованість; ним займаються, здебільшого, вчені й широкого

розповсюдження на практиці цей напрямок поки що не отримав. Суть методу у

використанні звітності для прогнозування рівня ефективності інвестування (у

цінні папери компаній і оцінці пов’язаного з цим ризику.

В Україні також розроблена власна концепція аудиту, що отримала назву «Аудит

- 2000» {4.c.80). Кардинальних змін у здійсненні аудиторської діяльності ця

концепція не передбачає, однак доповнює її зміст:

1. Аудит приймає прогнозний характер, спрямований на виявлення

підприємницького ризику клієнта і ризику інвестора. Крім констатації

фінансового стану, аудиторський звіт повинен розкривати і перспективи

розвитку підприємства. Новим є те, що звіт про стан справ виконавчого органу

підлягає аудиту на предмет того, чи відображені у ньому майбутні ризики, що

загрожують підприємству, і чи відповідає інформація звіту висновкам аудитора.

2. Посилюється роль аудиторів як консультантів, оскільки саме вони мають

найбільш повну інформацію про діяльність клієнта, а також порівняльні дані по

галузі.

3. Акцент аудиторської діяльності значно зміщується в бік аналізу діяльності

клієнта та сфери його діяльності; виявлення притаманнх їй ризиків, для чого

аудитору потрібні не тільки глибокі спеціальні, але й галузеві знання.

Особливістю є те, що недотримання діючого законодавства також стає об’єктом

перевірки аудиторів, так як вона може призвести до наслідків, що загрожують

Страницы: 1, 2, 3