Диплом: Бухоблік та аудит в сучасних умовах господарювання на Черкаському МППЗТ

файлів початкових і зворотних платежів між банком і автоматизованим робочим

місцем клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку

протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією із

автоматизованим робочим місцем клієнта наприкінці дня.

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає "'Реєстр

розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв"язку і прийняті

банком до оплати".

Одним із основних напрямків діяльності НБУ на сьогодні є утворення

національної системи масових електронних платежів, яка базується на

використанні банківських платіжних карток.

Згідно з положенням НБУ "Про впровадження пластикових карток міжнародних

платіжних систем" від 24.02.97 p. банківська платіжна картка -

пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого можна керувати

банківським рахунком, тобто здійснювати операції сплати за товари, послуги та

отримувати готівкові кошти.

У процесі розвитку карткових систем виникло багато різновидів пластикових

карток, які розрізняються за призначенням, функціональними та технічними

характеристиками і категоріями споживачів.Банківські платіжні картки лише

одна з гілок "дерева" пластикових карток.

27

На рис. 1.6 наведена кваліфікація банківських платіжних карток за

п"ятьма ознаками.

Види банківських платіжних карток

За способом запису інформації

За схемою розрахунків

За класом карток

За власниками

За платіжними системами

Мікро­процесорні

Едекіронний гаманець

Звичайні

Індивідуальні

Міжна­родні

3 магнітною смугою

Дебетна картка

Приві­лейовані

Корпоративні

Націо­нальні

.

Ембосоваїгі

Кредитна к&ртка

Локальні

Рис. 1.6. Кваліфікація банківських платіжних карток

Найпростішою формою запису інформації на картку є ембосування -рельєфне

нанесення номера картки, строку дії, прізвища та імені власника.

Магнітний запис вважається найрозповсюдженішим способом нанесення

інформації на платіжні картки.Інформація, що міститься на магнітній смузі,

включає в себе відомості про власника картки та саму картку.

Смарт-картка - гшастиковий прямокутник, аналогічний картці з магнітною

смугою, але замість смуги в таку картку вбудовано мікропроцесор, який

дозволяє змінювати записану інформацію при проведенні операцій з

28 карткою.Крім даних про власника картки та номера його рахунка, на

карточці є інформація про залишок коштів на рахунку.

За схемою розрахунків усі платіжні інструменти можна поділити на два види:

"pay now " (плати зараз) та "pay later" (плати пізшше).Інструменти першого

виду - це дебетні картки, які забезпечують доступ до депозитних рахунків.

Списання коштів відбувається шляхом дебетування рахунка відразу після купівлі

власником картки товару чи отримання готівки.

Якщо коштів на рахунку недостатньо для здійснення операції платежу, то

операція не відбувається.

Продукт класу "pay later" - кредитні картки.Як правило, вони передбачають

нульове сальдо рахунка, а всі операції з карткою здійснюються у кредит. У

кінці кожного місяця банк-емітент робить процедуру білішу, тобто надсилає

власнику картки спеціальну виписку з карткового рахунка з переліком усіх

операцій, проведених за цей час, а також сум і строків сплати заборгованості.

У держателя картки є два таких альтернативних варіанти розрахунків з банком:

- сплатити борг без виплати відсотків протягом пільгового періоду -25-30 днів

з дати платежу, вказаного у виписці;

- продовжити кредит за межі пільгового періоду з нарахуванням відсотків на

суму непогашеної заборгованості (15-20%).

За власниками карток вони поділяються на індивідуальні, тобто видані фізичній

особі, та корпоративні, або картки юридичних осіб.Корпоративні картки є двох

видів:

- картка підзвітної особи - використовується для оплати ділових витрат

(витрати у відрядженні, підзвітні суми);

- картка управління розрахунковим рахунком - може бути використана для оплати

товарів та послуг на терміналах комерсантів, а також на спеціалізованих

пристроях формування електронних аналогів платіжних доручень.

29 Картки можуть бути як звичайними, тобто розрахованими на масовий

ринок, так і привілейованими - на громадян з великими доходами і високим

кредитним рейтингом.Ці картки порівняно із звичайними дають їх власникам

право на додаткові послуги та пільги.

Картка - інсрумент безготівкових розрахунків, тому її існування пов"язане з

функціонуванням певної платіжної системи: локальної або міжбанківської

(регіональна, національна, міжнародна). Так, наприклад, на рис. 1.7 наведено

схему розрахунків при використанні карток у локальній платіжній системі

(платіжна система, в якій банк , що видає платіжні картки та обслуговує карт-

рахунки є одночасно і банком, що підписує угоду з торгівельними

підприємствами на ослуговування карток, здійснює обробку трансакцій та бере

на себе проведення з торговцями усього спектра операцій з картками).

БАНК

1 - власник картки передає й касиру;

6 - розрахунок власника картки з банком.

Рис. 1.7.Розрахунок платіжною карткою

Для ефективного розвитку ринку платіжних карток в Україні слід вирішити ряд

важливих проблем. Серед найголовніших слід виокремити:

зо

- низький середній рівень доходів населення, що не дозволяє підтримувати

високого рівня залишків на карткових рахунках;

- відсутність бажання у населення України тримати гроші в банку;

- брак як навичок-, досвіду, традицій щодо впровадження карткових систем, так

і вміння користуватися ними;

- незацікавленість торгівельних підприємств приймати до сплати картки;

" " V/

" ' ' ' \f

- значш капіталовкладення та довгий термін окупності інвестицій та інші.

Деякі проблеми можуть бути вирішені вже сьогодні, інші вимагають часу. Без

сумніву, держава повинна стимулювати впровадження платіжних карток через

уставлення пільгового режиму амортизації для високотехнологічного

обладнання, що використовується для забезпечення випуску та обігу карток;

введення податкових пільг для учасників ринку;

створення жорстких умов для унеможливлення торгівців приховувати виручку.Крім

того, потрібне державне регулювання обігу платіжних карток створенням

відповідної правової бази. Слід зазначити, що про подальший розвиток в

Україні платіжних карткових систем можна говорити лише за умови зростання

виробництва та підвищення рівня добробуту населення.

Розрахунки векселями

Відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вщ 18 червня

1991р. № 1201 - ХП , вексель — це цінний папір, який засвідчує

безумовне грошове зобов"язання векселедавця сплатити після настання строку

зазначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Сфера застосування векселів у господарському обігу України досить широка-

Векселі використовуються за такими напрямками:

- оплата за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги;

31

- проведення заліку взаємної заборгованості з подальшим

оформленням її" векселями;

- видача простих векселів в оплату вивізного (експортного) мита;

- оформлення операцій з давальницькою сировиною у

зовнішньоекономічних відносинах;

- видача векселів під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного

інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також

за договорами про спільну інвестиційну діяльність та сплата ввізного мита у

разі відчуження цього майна;

- здійснення банками операцій з векселями:

кредитних:

а), врахування (дисконт) векселів;

б), видача позичок до запитання під забезпечення векселів;

в).рефінансування вексельних операцій;

комісійних:

а).прийняття векселів на інкасо для одержання платежів і оплати векселів у

строк;

б).зобов"язання оплатити вексель за платника (домщиліащя);

проведенняоперащй з векселями Державного казначейства:

а).погашення кредиторської заборгованості за погодженням відповідних

кредиторів;

б).продаж юридичним особам-резидентам України;

в), застава по забезпеченню зобов"язань перед резидентами відповідно до

законодавства про заставу;

г). зарахування в оплату податків до державного бюджету.

Розрізняють простий і переказний векселі.

Простий вексель (соло) - письмовий документ, який містить просту і нічим

не обумовлену обіцянку векселедателя (боржника) сплатити векселедержателю

(кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці

32 Переказний вексель (тратта) - письмовий документ, який містить

простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну

суму грошей отримувачу у визначений строк і у визначеному місці.Простий

вексель відрізняється від переказного наступним: це не наказ, а зобов"язання

платити; векселедавець і платник - одна особа; простий вексель не потребує

акцепту.

Вексель як зобов"язання повинен містити всі необхідні реквізити.

Платником за векселем можуть бути:

За простим векселем - векселедавець, особа, яка видала вексель (платник);

За переказним векселем - трасат-особа, якій дається наказ платити (платник).

У момент видачі переказного векселя трасат ще не є платником.Він стає ним

лише після того, як поставить свій підпис на векселі, тобто прийме вексель до

платежу - акцептує вексель.

Вексельні операції не обов"язково пов"язані з банком, можлива пряма оплата

векселя боржником кредитору.

Строк платежу за векселем може бути лише один для всієї вексельної суми,

оскільки ним визначається час для здійснення різних дій, пов"язаних із

охороною вексельних прав.

Простий і переказний вексель можуть бути видані строком:

- за пред"явленням;

- у визначений час від дня пред"явлення (вексель авізо або візо-вексель);

- у визначений час від дня складання (вексель-а-дато або дато-вексель);

- на визначений день (визначено-строковий вексель). Особа, що сплачує по

векселю і змінює акцептанта у переказному векселі або векселедавця у

простому, називається доміциліатом, а особа, яка уповноважує доміщшіата

здійснити платіж,- доміциліантом.

33 Право доміцилювати вексель належить винятково векселедавцю (в

простому векселі), або трасанту (особі, яка видала переказний вексель або

дала наказ платити).

Простий вексель видається з метою оформлення здійсненого раніше або одночасно

передавання цінностей (позика, випуск товарів або надання послуг у кредит

тощо).

При складанні простого векселя беруть участь дві особи:

-векселедавець (той, хто отримав цінності і видав вексель);

-векселедержатель (той, хто передав цінності та отримав вексель). Простий

вексель видається векселедавцем на ім"я векселедержателя.Сам векселедавець

виступає платником за простим векселем, оскільки він особисто дає

зобов"язання сплатити вексельну суму першому набувачу, або його

векселенаступнику. Порядок видачі простих векселів подано нарис. 1.8.

		'•) 4—————————————————	t
Векселедержатель (кредитор)			Векселеда (боржник)	вець )
		—————————————————^ 3
——1———

4

1 -товар, послуги, роботи

4 - гроші по векселю

Рис.1.8.Порядок видачі простих векселів При складанні переказного векселя

беруть участь такі особи:

- трасант (векселедавець) - той, хто видав вексель або наказав платити;

- трасат (платник) - той, кому наказано платити;

34

- ремітент (векселедержатель) - той, на користь кого видано вексель;

і

- презентант - отримувач грошей за векселем.

Видача переказних векселів залежить від кількості

учасників.Учасниками при складанні переказних векселів можуть бути дві, три і

чотири особи.

Переказний вексель з трьома учасниками використовується для перерахування

боргу від однієї особи іншій.Порядок перерахування боргу при використанні

переказного векселя з трьома учасниками подано на рис. 1.9.

4

2

з

Трасант

(особа, яка видала

вексель)

Ремітент - кредитор (він же ремітент)

"^ Трасат - боржник (платник по векселю)

6

1 - вексель у день видачі;

6 -гроші.

Рис.1.9.Порядок перерахування боргу при застосуванні переказного Векселя

Видача переказного векселя за участю чотирьох учасників має таке саме

призначення, як і за участю трьох учасників.Відмінність полягає у тому, що в

векселях вказується не лише особа, на користь якої виданий вексель

(ремітент), а й особа, яка отримує гроші за векселем (презентант).

За участю двох осіб - трасанта (ремітента) і трасата переказний вексель

видається аналогічно схемі поданій на рис. 1.9.

До акцепту переказний вексель подається векселедержателем (уповноваженою ним

особою) платнику за його адресою, а якщо платників по векселю декілька, то

вексель подається їм усім.

35 Акцепт - це згода, засвідчена підписом трасата, сплатити вексель у

тому вигляді, в якому він поданий до платежу (навіть якщо на момент акцепту

деякі ознаки векселя ще залишаються не написаними). Акцептант може бути

повністю відмовитись від акцепту або здійснити частковий акцепт, а саме -

прийняти вексель тільки в певній сумі.

Кожний вексель, простий і переказний, може бути переданий:

- у власність іншій особі;

- для здійснення різних дій за дорученням, а саме:

а).пред"явлення векселя до акцепту;

б).пред"явлення векселя до платежу;

в).пред"явлення векселя до стягнення;

г).отримання за векселем грошей;

д).здійснення інших дій.

Право передавання векселя належить не лише першому, а й будь-якому наступному

набувачу його. Разом з пред"явленням векселя передається і право на отримання

платежу по ньому. Передавання векселя позначають особливим надписом, що має

назву індосамент, або жиро, або бланк.

Платіж за простим і переказним векселем може бути здійснений повістю або

частково через аваль. Аваль - це поручительство за векселем, яке ставиться на

векселі або додатковому аркуші (аллонжі) третьою особою (однією з осіб, що

підписали вексель), виражається словом "Як аваліст..." або '"Тарантую..." або

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9