Міжнародні розрахунки та валютні операції. Контрольная Работа. 2006 год.

Міжнародні розрахунки та валютні операції. Контрольная Работа. 2006 год.

АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСН

ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

Економічний факультет

Кафедра фінансів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: “Міжнародні розрахунки та валютні операції”

Виконала

студентка V курсу гр. №51

заочної форми навчання Шеремета I.В.

Перевірила:

доцент Дука А.П.

Київ-2006

Зміст

1.Порядок проведення розрахунків чеками

2..Визначення термінів

3 Операції зустрічної торгівлі

Порядок здійснення розрахунків чеками

Чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка

(чекодавця) установі банку (банку-емітента), яка веде його рахунок,

списати чекотримачеві зазначену в чеку суму коштів.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між

юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою

скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та

надані послуги. Не дозволяються розрахунки чеками між фізичними особами.

При розрахунках чеками в економічні відносини між собою вступають такі

суб\'єкти:

- чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює оплату за

допомогою чека та підписує його;

- чекотримач- підприємство, яке є одержувачем коштів за чеком;

- банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек)

підприємству або фізичній особі.

Потрібно зазначити, що у сфері безготівкових розрахунків використовуються

розрахункові чеки. Чеки, які використовуються для одержання готівки з

рахунків, відкритих у банках, називаються грошовими чеками.

Термін дії чекової книжки - один рік. За погодженням з установою банку

термін дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Чек містить такі елементи:

а) назву \"розрахунковий чек\";

б) назву власника чекової книжки та номер його рахунка;

в) назви банку емітента і його номер МФО;

г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекотримача;

д) назву чекотримача;

е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму;

є) призначення платежу;

ж) число, місяць та рік складання чека, місце складання чека;

з) підписи чекодавця та відбиток печатки.

Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, Вважається

недійсним і повертається банкові чекодавця без виконання. Чек із чекової

книжки пред\'являється до виконання в банк чекотримача протягом десяти

календарних днів (день виписки чека не враховується).

Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в

одному примірнику.

1. Платник подає до банку-емітента заяву для отримання чекової книжки, а

також платіжне доручення на депонування коштів.

2. Банк-емітент депонує кошти на окремому аналітичному рахунку \"Розрахунки

чеками\".

3. Платник на основі заяви отримує в своєму банку чекову книжку.

4. Платник, одержавши рахунок постачальника на товар або послуги, виписує

і передає постачальникові чек.

5. Постачальник відвантажує покупцеві товар.

6. Постачальник здає в обслуговуючий банк чек разом із трьома примірниками

реєстрів.

7. Банк чекотримача, після перевірки правильності складання реєстру і

реквізитів чеків та своєчасності пред\'явлення його до оплати, приймає чек

із реєстром та разом із другим і третім примірниками реєстру інкасує чек

до банку-емітента.

8. Банк-емітент списує суму чека з рахунка покупця, на якому вона була

депонована.

9. Банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекотримача.

10. Банк постачальника зараховує суму, вказану в чеку, на рахунок

постачальника.

У заяві й талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунка, з якого

сплачуватимуться чеки.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому

рахунку \"Розрахунки чеками\". Для цього разом із заявою на видачу чекової

книжки в банк подається платіжне доручення на перерахування коштів на

аналітичний рахунок \"Розрахунки чеками\".

Покриттям чека в установі банку можуть бути також кошти на відповідному

рахунку чекодавця, але не більше суми, яка гарантується банком за

узгодженням із чекодавцем. Востанньому випадку банк може гарантувати

чекодавцю, при тимчасовій відсутності коштів на його рахунку, сплату за

чеками за рахунок коштів банку. Сума гарантії банку, в межах якої можуть

бути оплачені чеки, обліковується банком на позабалансовому рахунку № 9020

\"Гарантії, що надані клієнтам\".

Чекотримач здає в банк чеки разом із трьома примірниками реєстрів - якщо

рахунки чекодавця і чекотримача ведуться в одній установі банку, й у

чотирьох примірниках - на кожну установу банку окремо - якщо рахунки

чекодавця і чекотримача ведуться в різних установах банків. Реєстр вміщує

повну інформацію про чеки, що надходять до установи банку. Якщо чекодавець

і чекотримач обслуговуються в одній установі банку, після перевірки

правильності складання реквізитів чека і реєстру кошти списуються з

відповідного рахунка чекодавця та зараховуються на рахунок чекотримача на

підставі першого примірника реєстру. Для здійснення розрахунків чеками між

клієнтами різних банків банк чекотримача зобов\'язаний прийняти чек із

реєстром та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек

спецзв\'язком до банку-емітента. У цьому випадку кошти на рахунок

чекотримача зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.

Після отримання чека разом із двома примірниками реєстру банк-емітент

перевіряє правильність оформлення чека та ін. і перераховує кошти на

рахунок чекотримача.

2. Визначення понять

Ембарго - (исп. embargo), в міжнародному праві спочатку означало заборону

державною владою виходу суден з порту своєї країни суден інших країн або

своїх власних. В подальшому термін «ембарго» став застосовуватись в сенсі

заборони ввозу в країну або вивозу з цієї країни товарів або валюти.

Ембарго може бути введено як у військовий так і в мирний час. У воєнний

час ембарго по суті стає формою економічної блокади.В мирний час ембарго

застосовується як засіб впливу, економічного та фінансового впливу на цнші

держави.

Аваль - гарантійний надпис на лицевій стороні векселя, зроблений третьою

стороною. Свідчить про гарантію платежу по векселю. Може бути прийнятий на

всю суму векселя або на її частину.

Паспорт імпортної угоди - (англ. registration certificate of transaction )

документ, який містить відомості про імпортний контракт. Оформляється в

банку імпортера і використовується для контролю за угодою з сторони банку

і при митному оформленні партіїї товару.

.

3. Особливості експортної та зустрічної торгівлі

Експортна торгова операція являє собою операцію поставки товарів

вітчизняного виробництва за межі нашої країни за відповідну оплату.

Зустрічна торгівля - сукупність угод, при укладанні яких закупка продукції

за різними причинами супроводжується відповідними поставками товарів з

метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій. Зустрічна торгівля

поділяється на бартерні угоди, зустрічні закупки, компенсаційні угоди,

кліринг, угоди „оффсет”. Ці товарообмінні операції дозволяють здійснювати

торгівлю переважно без валютних розрахнків. В теперішній час на угоди, так

чи інакше пов”язані з оплатою закупок продукції національних виробництв,

приходиться від 25 до 39% об”єму міжнародних торгових операцій, в т.ч. на

зустрічні закупки - 55%, на угоди „оффсет” - 24, на крмпенсаційні угоди -

95%, на кліринг - 8% і на бартерні угоди - 4%.

Відмінною рисою таких угод є взаємне узгодження між поставками в двох

напрямках: укладання контракту чи контрактів в одному напрямку зумовлено

укладанням контракту чи контрактів в зворотньомунапрмку. Ознаки кожної

окремої угоди залежать від конкретних обставин і умов її укладання.

Контракти, що укладаються у зустрічній торгівлі, аналогічні контрактам на

проведення не зв”язаних між собою експортних та імпортних угод. Проте,

вони також мають ряд особливостей.

При одночасному укладанні контрактів на зустрічні поставки і якщо в таких

контрактах немає вказівки на зв”язок між ними, формально такі контракти

вважаються незалежними одне від одного. Якщо ж сторони мають бажання

надати йим контрактам юридичного зв”язку, вони оформляють їх як угоду

зустрічної торгівлі. Така угодя є досить складною і потребує довгих

переговорів стосовно свого змісту. Проблеми, пов”язані зі страхуванням та

фінансуванням контрактів, що укладаються в рамках зустрічної торгівлі,

мають ряд особливостей. Так, до числа комерційних ризиків, що страхуються,

включаються зокрема, неплатоспроможність імпортера, розірвання імпортером

контракту до відгрузки товару, відмова імпортеру прийняти товар.

Обсяг зобов”язань по зустрічній торгівлі часто визначається в грошовому

виразі, як відсоток від ціни товварів, які повинні бути поставлені в

зустрічному напрямку. В контракті також вказують тривалість допустимого

терміну виконання зобов”язань. Також зазвичай вказується вид товарів, які

будуть закупатися по майбутні контрактах на потавку.

В угоді розглдається такоє питання якості обмінюваних товарів і способу її

визначення, порядок встановлення ціни, валюти ціни, можливість включення в

угоду третьої сторони. Міжнародна зустрічна угода може передбачати, що

платіжне доручення по контракту на поставку в одному напрямку повинне

погашатися незалежно від платіжного зобов”язання по контракту в іншомц

напрямку. Тоді взаєморозрахунки здійснються звичайними методами інкасо,

акредитиву чи відкритого рахунку, які використовуються в

експортно-імпортній торгівлі. Можна також досягти домовленості про те, що

сума, яку належить сплатити в одному напрямку, може бути врахована при

платежі за контрактом на поставку в іншому напрямку, що дозволить

скоротити чи уникнути необхідності переводу коштів між сторонами. Для

того, щоб взаємні платіжні вимоги підлягали взаємозарахуванню, сторони

повинні домовитись про валюту або розрахункову одиницю, на основі якої

буде функціонувати платіжний механізм.

На випадок невиконання або неналежного виконання умов контракту в угоді

мають бути передбачені механізми врегулювання спорів, а також система

штрафів та неустойок.

Одним з основних видів зустрічної торгівлі у світовій практиці є бартер,

основною складністю при здійсненні якого є визначення еквівалентності

обміну.

Стороны соглашения или контракта на поставку иногда договариваются об

ограничениях на перепродажу всех или части товаров, закупаемых согласно

встречному обязательству, ограничиваться может территория, устанавливаться

минимальная цена перепродажи. В соглашении могут содержаться требования в

отношении вида упаковки и маркировки, используемой при перепродаже

товаров.

Оговорки о штрафах и неустойках предусматривают, что в случае неисполнения

одной стороной оговоренного обязательства или неисполнения его в срок

пострадавшая сторона имеет право на получение денежной суммы,

согласованной в момент установления сторонами договорных отношений. Эта

сумма может быть предназначена для стимулирования исполнения обязательства

или для выплаты компенсации за убытки. В соглашении стороны устанавливают

требования о предоставлении гарантий, обеспечивающих исполнение отдельных

контрактов на поставку, выполнение обязательств закупить товары,

принципиальные положения, касающиеся выдачи и условий такой гарантии.

Рассматриваются средства правовой защиты на случай неисполнения

обязательства по встречной торговле.

Безусловно, желательным представляется, чтобы стороны прямо указывали

выбор применимого права, регулирующего соглашение о встречной торговле и

контракты на поставку.

Бартерные сделки являются одним из видов встречных сделок. Следует

отметить, что из всего объема международных коммерческих операций,

осуществляемых на принципах встречной торговли, на бартерные сделки

приходится 4 %, на встречные закупки - 55 %, на компенсационные соглашения

-9 %, на клиринги - 8 %.

При проведении бартерных сделок необходимо особое внимание обращать На

эквивалентность обмена, что достигается оценкой экспорта и импорта в

мировых ценах, при определении количественных объемов обмениваемых

товаров.

Заключение бартерных сделок является архаическим способом торговли. Оно

распространилось в нашей внешнеторговой практике по причине ограниченности

валютных средств для осуществления платежа. Проводить такие сделки

рекомендуется только с известными, надежными партнерами.

Наиболее сложным видом встречной торговли являются сделки, именуемые

компенсационными. Они, как правило, связаны с поставками дорогостоящих или

технически сложных товаров. Обе стороны берут на себя обязательство

осуществлять в течение определенного часто продолжительного периода

времени закупки товаров друг у друга. Часто в такой торговле продается

производственное (может быть комплектное) оборудование и закупается

продукция, произведенная с помощью этого оборудования. Такие сделки иногда

обозначают термином \"обратная закупка\". Оформляется такая компенсационная

торговля генеральным (рамочным) соглашением с обязательством сторон

заключать затем контракты на взаимную поставку с целю осуществления

существа сделки. Подобное соглашение содержит условия будущих контрактов и

может охватывать такие вопросы, как вид, качество и количество товаров,

цена товаров, сроки выполнения обязательства по встречной торговле,

платеж, ограничения на перепродажу товаров, участие в сделке третьих

сторон, штрафы и неустойки, обеспечение исполнения, ответственность за

неисполнение обязательств по встречн