реферат скачать
 
Главная | Карта сайта
реферат скачать
РАЗДЕЛЫ

реферат скачать
ПАРТНЕРЫ

реферат скачать
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат скачать
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Курсовая по экологии

законодавство є системою, що має більш-менш сталий характер. Його

реалізація породжує відносно сталі правові відносини(.

Поняття і особливості принципів екологічного права

Для кожної галузі права, у тому числі й для екологічного права,

характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових

приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але

під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних

відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність

її принципів.

Екологічні відносини, які виникають з приводу належності природних

об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів,

охорони навколишнього природного середовища, зумовлюють специфічність

екологічного права, що є юридичною формою цих відносин. Дана специфічність

визначається екологічними факторами, в основі яких лежать закони природи,

ігнорувати які неприпустимо.

Доводиться констатувати, що в еколого-правовій науці не приділено

достатньої уваги дослідженню принципів екологічного права. Однак оскільки

останнім притаманні й загальні принципи права, доцільно звернутися до їх

характеристики.

(В літературі з загальної теорії права, у галузевій правовій і

спеціальній літературі щодо розуміння загальних і галузевих правових

принципів висловлені певні міркування. З точки зору лінгвістики принцип у

перекладі з латинської означає «початок», «основа», що передбачає основне,

вихідне положення будь-чого: теорії, світогляду, науки тощо. У філософії,

філології, логіці, психології, етимології принцип розглядається як вихідне

положення, основоположне правило, першооснова реальної дійсності, хоч з

окремих питань існують розбіжності. Це обумовлено тим, що кожна з названих

наук має свою специфіку, а отже, й різні підходи до розуміння принципів.

Ще, на мою думку, визначення принципів залежить від позиції науковця, який

їх досліджує, наприклад, який він обрав метод дослідження, яке в нього

світосприйняття і , навіть, громадська позиція. Але важливо те, що у

головному серйозних розбіжностей щодо розуміння принципів, які існують у

різних сферах суспільного життя, немає. Зазначений підхід застосовується і

при аналізі загальноправових, галузевих, підгалузевих та інших правових

принципів, обумовлених соціальною роллю права як юридичної форми

суспільних відносин.

Разом з тим у загальній теорії права принципи останнього розкриваються

через такі категорії, як відправні засади, основні ідеї, провідні засади,

наскрізні ідеї, панівні основи, які відбивають основні устої суспільного

ладу, об'єктивно обумовлені існуючими екологічними відносинами. Треба

зважати на те, що загальна теорія права по відношенню до галузевих

юридичних дисциплін займає провідне становище, є узагальнюючою наукою, яка

має спрямовуюче та методологічне значення.( Вона становить теоретичну базу

для розробки спеціальних проблем, що стоять перед галузевими правовими

науками. Тому загальні принципи права повинні враховуватись останніми. При

цьому найважливіші риси змісту права, як правило, формулюються юридичною

наукою як його принципи. Значення принципів права допомагає його вивченню,

орієнтує нормотворчу діяльність і враховується в процесі застосування

права.

Правильними принципами треба вважати такі, які узгоджуються з природою,

суспільством, засновані на змісті права.

Галузеві правові принципи відображають головним чином ті суспільні

відносини, які регулюються відповідною галуззю права. До основних галузей

належать цивільне, кримінальне, трудове, екологічне, конституційне право.

У кожній галузі на основі законодавства сформульовані її принципи.

Галузеві правові принципи грунтуються на положеннях, які становлять

основу загальних принципів, та врахуванні особливостей сукупності норм

права кожної галузі.

Важливо пам'ятати, що галузеві принципи, як і принципи взагалі, не є

статичними. Вони динамічні, оскільки в суспільному житті, природі, праві

відбуваються відповідні зміни, які дістають вияв у тому, що якісь явища

або зникають повністю, або зазнають істотних змін, з'являються нові явища.

Необхідно зупинитись у загальних рисах на розумінні екологічного права,

тому що стосовно даного питання існують різні судження. У літературі

здійснено аналіз пов'язаних з цим наукових концепцій. Визначились два

напрями.

> Перший зводиться до визнання того, що екологічне право належить до

комплексної галузі, яка включає в себе самостійні галузі права,

зокрема земельне, водне, лісове, гірниче, фауністичне, атмосфсрно-

повітрянс, охоронні. Не випадково у переліку юридичних,

психологічних наук, які вводяться до номенклатури спеціальностей

наукових працівників, здобута спеціальність включає в себе знання в

галузі земельного, екологічного, природноресурсового та аграрного

права. (

> Згідно з другим напрямом екологічне право не розглядається як

комплексна галузь права, а є самостійною галуззю, що регулює єдині

екологічні відносини. Крім того, на думку В.Попова, воно містить в

собі такі підгалузі, як гірниче, повітряне, лісове, фауністичне,

атмосферно-повітряне, охоронне та інше право(.

Уявляється, що при підході до розуміння і визначення принципів

екологічного права треба виходити з єдності самостійної (некомплексної)

галузі права, враховуючи чинне законодавство. Принципи екологічного права

потребують більш глибокого дослідження. Однак наведені у навчальній

літературі визначення не розкривають їх специфіки. (Так, Б.Єрофєєв

визначає ці принципи як керівні засади екологічного права, які окреслюють

його спрямованість та основні риси, що є свого роду мікросхемою галузі

права. Це визначення є неповним і дуже загальним. Воно не відображає

специфічних рис еколого-правових принципів, хоча, з точки зору правового

аналізу це, безперечно вірно. Адже відомо, що правові принципи

закріплюються, дістають вияв у законах та інших правових нормах.

Наприклад, в ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища викладені основні принципи цієї охорони:

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість

додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів

використання природних ресурсів при здійсненні господарської,

управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я

людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього

природного середовища;

г) екологізація матеріального виробництва на основі

комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного

середовища, використання та відтворення відновлюваних природних

ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

д) збереження просторової та видової різноманітності і

цілісності природних об'єктів і комплексів;

е) науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та

соціальних інтересів суспільства на основі поєднання

міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і

технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного

середовища;

є) обов'язковість екологічної експертизи;

ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких

впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у

населення екологічного світогляду;

з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої

діяльності на навколишнє природне середовище;

и) безоплатність загального та платність спеціального

використання природних ресурсів для господарської діяльності;

і) стягнення плати за забруднення навколишнього природного

середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди,

заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього

природного середовища;

ї) вирішення питань охорони навколишнього природного

середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня

антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів,

що негативно впливають на екологічну обстановку;

й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони

навколишнього природного середовища;

к) вирішення проблем охорони навколишнього природного

середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

Зазначені загальні положення повною мірою відображаються і в принципах

екологічного права, які можуть офіційно закріплюватись у законодавстві або

ж виводитись з його змісту. Однак у деяких визначеннях відсутній юридичний

аспект. (Зокрема, В.Петров визначає екологічні принципи як основні

положення, керівні засади, що знаходяться в основі взаємодії суспільства і

природи. Як бачимо, у цьому визначенні розкривається поняття принципів

екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів

екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії

екологічного права, не торкаються принципів останнього, що не можна

визнати виправданим.

(Принципи екологічного права, закріплюються легально, або виводяться із

законодавства. Функція екологічного права, як більш загальна спрямованість

забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи, в літературі

розглядається як правове регулювання екологічних відносин.

> Я вважаю, нормативно закріплені принципи (Закон Про охорону навколишнього

природного середовища) природньо вважати принципами екологічного права,

згодна також з таким визначенням - принципи екологічного права -

становлять виражені в еколого-правових актах основоположні юридичні

засади, положення, риси, які визначають спрямованість галузі права і

відповідно до яких здійснюється регулювання екологічних відносин, що

грунтуються на об'єктивно існуючих природних факторах.

Незважаючи на те, що до принципів екологічного права пристосовуються

загальні положення принципів права взагалі, еколого-правові принципи мають

особливості, притаманні лише їм.

. (Важливою особливістю є те, що, грунтуючись на екологічному

законодавстві, вони відображають сутність природних явищ, які

розвиваються за своїми законами. Отже, передумовою еколого-правових

принципів є сукупність правових явищ. Причому право (як самостійне

соціальне явище) не може не враховувати даного екологічного фактора.

Якщо екологічне право адекватно відображає сутність екологічних

факторів, його можна розглядати як ефективне. Ігнорування або

недооцінка цього фактора призводить до викривлень в екологічному

праві.

. Треба вважати специфічним і те, що принципи екологічного, права

забезпечують поєднання державного (владного) регулювання певних груп

екологічних відносин і автономного (юридичної рівності) правового

регулювання відповідних груп останніх, що характерно для

екологічного права і відрізняє його від будь-якої іншої галузі

права. Дана особливість обумовлена як об'єктивними, так і

суб'єктивними факторами. Необхідність загальнодержавного управління

багатьма питаннями, пов'язаними з екологією, обумовлена екологічними

факторами, а не бажаннями певних управлінських органів. Оскільки

правові явища розвиваються за своїми законами, управління з боку

держави повинно бути науково обгрунтованим і кваліфікованим, що не

під силу окремим індивідам, які перебувають у певних екологічних

відносинах, що грунтуються на принципах юридичної рівності.

Навіть в умовах розвитку ринкових відносин державне управління в сфері

екології повинно бути непорушним. Мова може йти про удосконалення системи

органів управління, методів останнього, з урахуванням потреб ринку. Треба

постійно пам'ятати, що багато екологічних відносин не підпадають під

ринкові відносини. Однак екологічному праву, властиві правила правового

регулювання відповідних видів екологічних відносин за принципами юридичної

рівності сторін. Це має місце, наприклад, у договірних відносинах,

пов'язаних з використанням природних ресурсів, у позадоговірних

відносинах, що виникають при експлуатації природних об'єктів тощо.

Викладена особливість закріплена у багатьох нормативних актах, які

регулюють екологічні відносини.

. Окреме місце посідає і така особливість, як нормативне закріплення

пріоритетності вирішення екологічних завдань перед економічними та

іншими. При дослідженні даної дуже важливої проблеми необхідно

зважати на те, що екологічні, економічні, соціальні та інші завдання

взаємопов'язані і взаємозалежні через об'єктивні закони природи,

економічні закони, закони розвитку суспільства та ін.( Тому потрібен

науково обгрунтований облік сукупності усіх факторів, оскільки вони

дуже важливі для життєдіяльності людей. Однак можливе виникнення

таких ситуацій, за яких постане необхідність пріоритету вирішення

певних завдань. При цьому важливо враховувати потребу розв'язання не

тільки поточних, а й перспективних завдань. У кінцевому підсумку

вирішення питання зводиться до того, яким інтересам віддати перевагу

— екологічним, економічним, соціальним тощо. Пріоритетність не

повинна прямолінійно протиставлятись іншим соціально-життєвим

явищам,і все-таки, вона повинна віддаватись екологічним проблемам.

(Ігнорування екологічних факторів може призвести і на практиці нерідко

призводить до серйозних прорахунків у галузі екології, що негативно

позначається на економічних, соціальних та інших питаннях. У зв'язку з цим

важко погодитись з твердженням про те, що на даному етапі розвитку нашого

суспільства було б передчасним оголошення пріоритету екології перед

економікою, оскільки економічний розвиток України в умовах побудови

ринкових відносин не дозволяє це зробити. Уявляється, що пріоритетність

вирішення екологічних завдань перед іншими має бути непорушною. Разом з

тим не можна до вирішення даного питання підходити прямолінійно.

Пріоритетність екологічних вимог обумовлена й тим, що вирішення багатьох

економічних та соціальних завдань безпосередньо залежить від екологічного

стану в державі.

Своєрідною особливістю є й те, що більшість еколого-правових принципів

спрямована на забезпечення екологічної безпеки в державі з метою створення

безпечного середовища для життя і здоров'я людей. У ст. 16 Конституції

України зазначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання

екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Розгорнуте розуміння екологічної безпеки подано у ст. 50 Закону «Про

охорону навколишнього природного середовища», де зазначено, що екологічна

безпека — це такий стан навколишнього природного середовища, за якого

забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки і виникненню

небезпеки для здоров'я людей. Екологічне законодавство України виходить з

пріоритетності захисту екологічних прав громадян перед їх іншими правами.

Ядерну безпеку треба розглядати як частину екологічної безпеки. У

законодавстві встановлено, що вона передбачає додержання норм, правил,

стандартів і умов використання ядерних матеріалів, які забезпечують

радіаційну безпеку. В екологічному праві на відміну від усіх інших його

галузей екологічна безпека дістає рельєфне відображення. Тому її правове

забезпечення зведено у самостійний принцип. Недодержання правил

екологічної безпеки нерідко тягне за собою появу серйозних екологічних,

економічних і соціальних негативних наслідків (приклад — Чорнобильська

екологічна катастрофа).(

Специфічність еколого-правових принципів дістає вияв у засобах

визначення збитків як форми майнової відповідальності за екологічні

правопорушення. Цей вид відповідальності обслуговує декілька галузей

права, включаючи й екологічне. І зміст найбільш повно розроблено у науці

цивільного права. Однак при встановленні відповідальності за екологічні

правопорушення треба враховувати екологічні фактори, оскільки розвиток

природних об'єктів відбувається під впливом як людських, так і природних

чинників. (Визначати розмір шкоди, заподіяної екологічним об'єктам,

складно, оскільки вартісна категорія виявляється у цих випадках не повною

мірою. Сутність майнової відповідальності полягає в тому, що на винну

особу покладаються несприятливі для неї майнові наслідки у межах,

встановлених законодавством. Ця відповідальність забезпечує одночасний

захист екологічних і майнових інтересів. Ось чому від правильного

визначення збитків залежить ефективність даної відповідальності.

У літературі та законодавстві вироблені відповідні засоби визначення

збитків, до яких належать такси, методики, правила. Такса становить

заздалегідь встановлену компетентними органами одиницю вимірювання

збитків, спричинених правопорушенням чи правомірно, а також вартості

відчужуваних природних об'єктів. Методики визначення збитків

застосовуються тоді, коли неможливо визначити кількість одиниць, що

постраждали, простим підрахунком (наприклад, масове отруєння риби у

великих водоймищах). В окремих нормативних актах визначені елементи, які

породжують збитки (знищення лісу пожежею, хімічними відходами тощо).(

Екологічне законодавство України: сучасний етап

Незаперечне, що Україну в екологічному аспекті слід розглядати у першу

чергу як постчорнобильську державу. Наслідки цієї катастрофи дуже значні і

охоплюють майже всю територію країни. Але екологічна ситуація в цілому

вимірюється значно ширшим спектром проблем.

(Тривалий час наше господарство велось нераціонально — і занедбана

економіка стала загрозливою для самого існування людини. Згадаймо цифри,

що характеризують місце України у колишньому Радянському Союзі, де вона

займала 2,7 % території. У різні роки це було по 17—20% продукції

сільського господарства та по 22—24% продукції промисловості, вона вміщала

30% атомних реакторів усього СРСР і фактично була житницею, яка давала

хліб і Росії, і Середньоазіатським республікам, де цілина, як ми знаємо, з

часом перестала годувати населення. На жаль, жорстока експлуатація

природних ресурсів тривала і в останні роки. В перехідний період, якому в

будь-якій державі властиві послаблення державного і суспільного контролю

за збереженням суспільних багатств, в українській аналогічно (як у

державному, так і в приватному секторах) переважали експорт сировини, в

кращому випадку після первинної обробки, насамперед лісу. Незважаючи на

значне зменшення темпів виробництва (до 50—70%), високими залишалися

показники використання електроенергії (зменшення лише на 10%).

Простоювання значного числа застарілих основних засобів виробництва не

було використано для їх заміни на більш сучасні, менш ресурсомісткі. В

умовах відсутності достатніх державних коштів для здійснення

природоохоронних проектів зусилля державних органів, перш за все

Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної

безпеки, не були спрямовані на формування нормативної та організаційної

бази охорони довкілля, яка могла ефективніше запрацювати з поліпшенням

економічного становища в Україні.

(Справедливим був би висновок, що як економічна, так і екологічна сфера

стали заложницями політиків, які в гарячці політичних баталій почали

забувати про зміст боротьби. Фактично в Україні йде політична громадянська

війна, наслідком якої є економічна криза, знедолення людей і погіршення

екологічної ситуації. Нерозумне господарювання, велика розораність фунтів,

Страницы: 1, 2, 3, 4


реферат скачать
НОВОСТИ реферат скачать
реферат скачать
ВХОД реферат скачать
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат скачать    
реферат скачать
ТЕГИ реферат скачать

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.