реферат скачать
 
Главная | Карта сайта
реферат скачать
РАЗДЕЛЫ

реферат скачать
ПАРТНЕРЫ

реферат скачать
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат скачать
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Міське комунальне господарство

умовах, умовно виділяють 3 групи рослин (найбільше – і середньо чутливі,

витривалі), які рекомендуються для висаджування у відповідних екологічних

поясах. Найбільш чутливі до поганих умов зростання рекомендують висаджувати

у першому або в другому екологічному поясі (ялина, європейська, Енгельмана,

сибірська, всі види ялиці, бук європейський, клен, явір).

Рослини середньої чутливості (біота, ялина колюча, модрина

європейська, туя західна, в'яз гладенький, дуб звичайний, всі види горіха,

липи) слід висаджувати у третьому екологічному поясі. Витривалі рослини

(айлант високий, акація біла, гледичія три колючкова, дуб звичайний,

шипшина зморшувана, свидина) доцільно висаджувати у четвертому екологічному

поясі.

Комплексна зелена зона міста складається з ядра (територія міської

забудови) і зовнішньої зони. Розподіл її території за функціональними

призначеннями та складовими структурними елементами проводиться по

стандартній номенклатурі. В ядрі виділяють мікрорайони, квартали; зелені

насадження, в тому числі загального користування і спеціального

призначення; вулиці, дороги і площі; промислові території. Зовнішня зона

включає: позаміську забудову і промислові території; курорти і місця

відпочинку (заклади відпочинку, лікування, туризму, спортивні комплекси,

пляжі, дачні поселення); дороги (залізничні, автомобільні); лісові масиви

(приміські ліси, лісопарки, лісозахисні лісові масиви, залісені угіддя,

полезахисні та інші лісосмуги); сади і виноградники приміських господарств,

колективні сади робітників та службовців, розсадники; не озеленені

території (сільськогосподарські землі та інші землі); водоймища.

За функціональним призначенням зелені насадження поділяють на 3 групи:

загального користування – загальноміські парки культури та відпочинку,

районні парки (парки планувальних та адміністративних районів міста),

міські сади, сади житлових районів і мікрорайонів. бульвари, у тому числі

на набережних лісопарки; обмеженого користування – зелені насадження на

жилих територіях мікрорайонів і районів, на ділянках дитячих садків, шкіл,

спортивних комплексів, закладів охорони здоров'я, культурно-освітніх,

адміністративних та інших, вузів, технікумів, ПТУ, промислових підприємств

і складів; спеціального призначення – насадження на міських вулицях і

магістралях, територіях кладовищ, розсадників, квітникарських господарств,

тощо.

Як архітектурно-планувальна структура міста, так і система зелених

насаджень повинні сприяти створенню оптимальних умов для праці та

відпочинку населення. Система озеленення пов'язується з організацією

обслуговування населення. Так, група жилих будинків із закладами побутового

обслуговування включає первісний елемент озеленення – сад житлової групи.

Мікрорайон, який охоплює кілька житлових груп, має свій мікрорайонний сад

(другий елемент системи озеленення). Третім елементом, який входить у

житловий район, є сад цього району. У великих містах адміністративні райони

створюють районні парки. Четверта сходинка в системі міського озеленення –

загальноміський парк із загальноміським спортивним комплексом.

Загальноміським формуванням є також лісопарк. Ступінчастість системи

озеленення залежить від величини міста і може бути спрощена.

Принципи підбору рослин і прийоми оформлення зелених насаджень значною

мірою залежать від типу садово-паркового ландшафту.

За функціональним призначенням розрізняють з основних типи лісопарків:

прогулянкові, спортивні та полу функціональні. Прогулянковий – найбільш

поширений тип лісопарків, який формується поблизу житлового району і

виконує рекреаційну-оздоровчу функцію.

Спортивні лісопарки розташовують для занять гірськолижним, санним,

кінним та іншими видами спорту.

Полу функціональні лісопарки виконують одночасно кілька функцій:

прогулянкову (відпочинок, спорт, туризм), природопізнавальну та

природоохоронну.

Лучні гігроморфні ландшафти зелених зон міста в останні роки

перетворюють у новий тип рекреаційних об'єктів – луко- та гідропарки.

З метою екологічного виховання населення в зелених зонах міста

організовують екологічні стежини.

Велике природоохоронне, пізнавальне та рекреаційне значення мають

природні національні парки, які створюють на великих площах.

проблема оптимізації міського середовища в умовах зростаючої

урбанізації безпосередньо пов'язана з розвитком комплексних зелених зон

міста, які є не лише оздоровчими екосистеми, а й рекреаційними комплексами

різних рангів, покликаними протидіяти негативним впливом міста з його

високою концентрацією виробництва і населення.

Зелена зона міста, як я зазначила вище, складається з сукупності

міської і приміської рослинності: лісів, лісопаркових і паркових масивів,

садів, скверів, бульварів та набережних, придорожніх смуг і санітарно-

захисних насаджень, полів, лук, боліт, акваторій з їх розмаїттям водної

рослинності та пустирів, порослих бур'янами.

Біоценотичний покрив зеленої зони міста як частина біосферної оболонки

бере активну участь у біохімічному кругообігу, позитивно впливає на процеси

метаболізму і життєдіяльності живих організмів, зокрема людина. Вона

відіграє роль, "санітарної системи", яка запобігає негативним впливам на

людину пошкоджуючи агентів навколишнього середовища і оздоровлює його

шляхом цілеспрямованого використання санітарно-гігієнічних властивостей

зелених насаджень, агроценозів, водоймищ і водостоків. Ландшафтні фактори

впливають на наше здорове сприйняття, викликають позитивні емоції,

позитивно діють на психіку людини.

4. Охарактеризовать очистку городских дорог.

Обеспечение нормальных условий для движения по дорогам требует

периодической очистки усовершенствованного покрытия от пыли, грязи и

посторонних предметов. Уборка в городах производится на улицах и площадях,

территориях жилых кварталов и микрорайонов.

Мусор, загрязняющий городские улицы, носит общее название уличного

смета. Расчетные нормы накопления смета принимаются в зависимости от типа

покрытий проезжей части: для усовершенствованных покрытий – 12 л или 10 кгс

1м2 в год, для булыжных мостовых – 20 л или 15 кг с 1м2 в год и для дорожек

и аллей в парках и скверах, на бульварах и в садах – 8 л или 5-6 кг с 1 м2

в год. Суточная неравномерность накопления смета принимается в пределах 1,5-

2.

Очистка улиц, площадей и др. общественных открытых мест разделяется на

летнюю и зимнюю. Летняя уборка заключается в подметании, мойке и поливке

проезжих частей и тротуаров улиц, а также по борьбе с пылью. Зимняя уборка

заключается в сборе и удалении снега и устранении скользкости при

гололедице, т.е. в создании условий удобного и безопасного движения

транспорта и пешеходов в зимнее время.

Очистка улиц и площадей города производится в соответствии с

установленными режимами и технологией выполнения уборочных работ. Режим

работ, т.е. характер, частота и сроки выполнения работ, определяется в

зависимости от категории улиц и их значимости, а также от размеров движения

транспорта и пешеходов.

Мойка проезжих частей улиц производится струей воды под давлением 3-5

атмосфер. Смет смывается в лотки улиц. Поливка производится в жаркие дни с

целью некоторого понижения температуры воздуха и дорожных покрытий,

повышения относительной влажности воздуха (на 4-12%) и уменьшения

запыленности воздуха в 2-3 раза.

К специальным мероприятиям по обеспыливанию относятся полив и

обработка поверхности дорожных покрытий пылесвязывющими веществами для

предупреждения образования пыли и рассеивания ее в воздухе. К таким

веществам относятся: гигрокопические соли (хлористый кальций и т.п.),

органические и минеральные пылесвязывающие вещества и специальные

эмульсии.

В технологии и организации летней очистки улиц выделяют: генеральная

(главная, основная) уборка, проводимая, как правило, в ночное время или

ранним утром, до начала движения транспорта и выхода на селения на улицы;

дежурная (патрульная) уборка, проводимая в течении дня, периодически или

эпизодически.

Городские магистральные улицы и площади подлежат генеральной уборке 1

или 2 раза в день, а в течении дня – дежурной очистке. Улицы с меньшим

движением транспорта подвергаются генеральной уборке 1 раз в день, а

дежурной уборке – по необходимости.

Подметание улиц производится специальными подметательно-уборочными

машинами. При подметании частицы мусора отделяются от дорожного покрытия и

подаются в бункер машины с помощью транспортера или иного устройства.

Подметательно-уборочные машины выполняют операции по подметанию проезжих

частей улиц, сбору смета и вывозу его к местам разгрузки бункера.

Уменьшение пылеобразования при подметании достигается путем увлажнения

покрытий, для чего машины оборудуют баками для воды.

Мойка дорожных покрытий осуществляется с помощью поливо-моечных машин

(марки ПМ), как правило, только при усовершенствованных покрытиях, а также

брусчатых или мозайковых мостовых при неразрываемых швах. Сбор и удаление

смета осуществляется смывом его в лотки улиц и дождеприемные колодцы

водосточной сети. Наибольшая часть смета удаляется подметально-уборочными

машинами.

Поливо-моечные машины используются и для поливки зеленых насаждений. В

зимнее время ПМ используют для зимней очистки путем укрепления на них

съмного снегоочистительного оборудования (плугов и щеток).

Поливку улиц производят в часы высокой температуры воздуха и в

зависимости от нее устанавливают кратность поливки. Ее можно производить 5-

6 раз в день и чаще.

Расход воды на увлажнение покрытий проезжей части определяется при

подметании 0,01-0,015 л/м2, на поливку 0,2-0,5 л/м2 и на мойку 1-1,2 л/м2

поверхности покрытия.

Уборочные машины работают самостоятельно или группами с выполнением

одного вида работ или разных видов работ в их определенной технологической

последовательности.

Для организации работ устанавливают график режима работ, на основе

которого составляют графики уборки конкретных улиц города и маршрутные

карты отдельных машин или колонн.

Зимняя очистка улиц заключается в расчистке проезжих частей и

тротуаров от снега, сборе и удалении снега с улиц, а также в борьбе с

гололедицей. В период между снегопадами осуществляется сбор и удаление

всякого мусора, образующегося на улицах.

Подметание, сгребание и окучивание снега производится плужно-щеточными

снегоочистительными машинами. Подметание производят при незначительных

снегопадах и сухом снеге. Сгребание производят при влажном снеге, и при

сухом, когда его слой более 4 см. Сгребание снега является основным

мероприятием по расчистке улиц при снегопадах.

Окучивают снег с целью сбора в валы для удобства его механизированной

погрузки в автомобили.

Подметание улиц и сгребание снега целесообразней производить колонной

снегоочистительных машин при движении их с интервалом 10-20 м и перекрытием

части полос впереди идущих машин.

Снег удаляется разными способами: вывозом на снеговые свалки

автомобильным грузовым парком, откидыванием снега в сторону от проезжей

части на полосы насаждений или незастроенные участки, сплавом снега по

водосточной сети города, снеготаянием со сбросом талой воды в водосточную

сеть города.

При зимней уборке применяют снегоочистительные машины,

снегопогрузчики, роторные снегоочистители. Транспортные средства для вывоза

снега.

Зимнюю очистку разделяют на регулярную, проводимую в период между

снегопадами и периодическую, производимую во время и после снегопадов.

Основой организации зимней очистке является установленный режим уборки

снега. Улицы разбивают на группы, в зависимости о их категории, значимости,

транспортных потоков и типа покрытий. Для каждой группы устанавливают виды

и сроки проведения работ. Кроме того, устанавливают строгую очередность в

расчистке проезжих частей и удалении снега для отдельных групп улиц и

конкретных улиц.

Очистку снега производят одиночными снегоочистительными машинами или

колоннами машин. Снег собирают в валы высотой не более 1,5 м. Валы

располагают у бортовой линии проездных частей или, при наличии резервных

полос, по оси проезжей части. В качестве снеговых свалок используют реки и

каналы, овраги не территории города и др.

Мероприятия по борьбе с гололедицей заключаются в очистке проезжих

частей от снега, скалывании льда, придании поверхности покрытия большей

шероховатости.

Основным мероприятием является дробление ледяной корки на проезжей

части специальными катками с рифлеными ободами и посыпание проезжей части и

тротуаров песком, мелкими высевками и др. материалами с крупностью частиц

не более 4-5 ммм. Посыпку улиц осуществляют пескоразбрасывателями.

Основное условие организации зимней очистки улиц – выполнение работ в

минимально сжатые сроки. В то же время объемы работ при больших снегопадах

настолько велики, что выполнение их возможно только при максимальной

механизации всех работ и четкой их организации.

Для зимней, а также летней очистки тротуаров на улицах в микрораенах

применяют малогабаритные тротуароуборочные машины со сменным оборудованием

(щетками, поливочным оснащением, зимними плугами и т.д.) Кроме того, многие

из этих машин используют для перевозки легких материалов в микрорайоном

хозяйстве.

Наряду со снегосплавом и снеготаянием удаление снега можно производить

путем использования систем, нагревающих дорожные покрытия и вызывающие

таяние на них снега и льда.

Нагревательные системы представляют собой трубы, закладываемые в

дорожной конструкции, по которым циркулирует горячая жидкость

(теплоноситель). В другом варианте в покрытии закладываются токонесущие

провода, также подогревающие покрытие.

5. Ліс, необхідність створення лісозахисної зони

Ліс – жива саморегулююча система, симбіоз дерев, трав, тварин, птахів,

комах, грибів, мохів, мікроорганізмів, які впливають один на одного,

взаємодіють між собою і з зовнішнім середовищем. ліс – могутній природний

фактор, який впливає на всю природу – клімат, грунти. умови формування

поверхневого стоку. У процесі свого розвитку ліс продукує органічну масу,

енергію, виробляє кисень, сприяє затриманню вологи на полях, стимулює

рівень у річках, фільтрує воду, запобігає повеням, тощо.

Відомо, що ліс приносить велику користь людині. Він найбільший

виробник чистого цілющого повітря, найкращий санітар атмосфери. Лісове

повітря з активними формами кисню, очищене від шкідливих домішок, є

запорукою високої продуктивності праці, поліпшення здоров'я людини і її

довголіття.

Тривале перебування в лісі сприяє підвищенню активності дихальних

ферментів, позитивному збільшенню біострумів мозку, підвищенню вмісту кисню

в крові людини. Це в свою чергу сприяє поліпшенню настрою, загального

почуття.

Також благотворний вплив лісозахисної зони на клімат і на організм

людини проявляється в зміні радіаційного і температурного режимів. Лісові

масиви значно пом'якшують мікроклімат, формують комфортну зону з ефективною

температурою 17,2-21,7єС. Встановлено, що освіжаючий ефект відбувається

внаслідок випаровування деревним покривом лісу.

Внаслідок специфічних мікрокліматичних умов лісового середовища в

організмі людини виникають позитивні зміни, що зумовлюють поліпшення обліку

речовин, роботи серцево-судинного апарату, підвищення утилізації кисню і

виділення вуглекислоти, нормалізації артеріального тиску. Животворні крони

дерев не тільки збагачують киснем повітря, а й фільтрують його.

У деяких промислових містах щорічно із забрудненої атмосфери осідає до

450-500 т/км2 сажі і пилу. Зелені насадження лісозахисної зони вступають в

протиборство з цими забрудненнями.

Особливу роль тут відіграє зелене листя і хвоя з їх своєрідними

пиловловлювачами-волосками, липкою поверхнею, рельсорними прожилками.

Відомо, що площа листя на 1 га густого листяного лісу становить 10-12 га.

На 1 га ялинового лісу на хвої осідає до 32 т. пилу, соснового – до 36,

букового до 68 т. Від промислових викидів сірчаних сполук ліси дуже

пошкоджуються і можуть відмерти в радіусі до 10 км. Відносно стійки

протидії шкідливих газів м'яколистяні породи.

Пиловловлювання залежить також від ярусності насаджень. Зріджений

одноярусний лісостан порівняно з багатоярусним, що має до того ж підлісок,

менш стійкий проти токсичних відходів виробництв. Тому необхідно ретельно

підбирати деревні і чагарникові породи при створенні газо витривалих

насаджень.

А скільки шкоди людині завдає шум. Встановлено, що рівень звукового

шуму на сучасних вулицях першого класу становить 80-85 дБ, тобто на 45-50

дБ більше допущеного внутрішьоквартирного шуму. Це призводить до

патологічних змін судинної та ендокринної системи, вестибулярного апарату,

зниження продуктивності праці на 50-60%, збільшення психічних захворювань

людей. Звукові хвилі міського транспорту значно губляться в сплетені

листяних пластинок та гілок. Наприклад, густа зелена захисна смуга шириною

20 м зменшує силу звукового тиску на 8-12 дБ; усього ж зелені насадження

поглинають близько ј вуличного шуму.

Лісові масиви лісозахисних зон зменшують силу вітру, який є важливим

фактором температурного і водного режимів. На полях, розміщених біля лісу

рівномірно розподіляється сніговий покрив, який не допускає глибокого

промерзання ґрунту. А це насамперед зумовлює збільшення його

водопроникності і зменшення поверхневого стоку. Таким чином, внаслідок

впливу лісонасаджень на мікроклімат значно зменшується обсяг поверхневого

стоку з полів.

Лісовий покрив захищає грунти від промерзання, видування і пере

зволоження. Завдяки кращому проникненню води у грунт і поповненню

підгрунтових вод, які живлять річки, зменшуються повені і підтримується

рівномірний режим річок.

Величезну роль відіграють лісові масиви у створенні ресурсів чистої

води. Ще В.І. Вернадський вказував, що вода, яка пройшла через лісовий

грунт, через лісову підстилку, настільки чиста, що чистішої неможливо

одержати у будь-якій лабораторії. Під впливом лісонасаджень збільшується

лужність води, зменшується її жорсткість, поліпшується прозорість. Сьогодні

немає ефективнішого засобу охорони водних ресурсів від забруднення

пестицидами, ніж створення на водозбірній площі системи захисних

лісонасаджень.

Дуже важливою функцією лісонасаджень є їх водорегулююча здатність. Ліс

послаблює процеси водної ерозії ґрунту і запобігає забрудненню річок та

інших водойм. Поряд із зниженням замулення водойм зменшується винос

мінеральних речовин (особливо фосфору) і пестицидів, які осідають в

кольматованому матеріалі. Крім того, лісосмуги шириною 10 м поглинають 45-

55% розчиненого у воді аміачного азоту, 73-93% фосфору, 2,8-4,7% нітратного

азоту. захисна лісосмуга значно поліпшує бактеріологічні властивості води,

зменшує кількість бактерій у воді більше як у 20 разів.

Разом з водоохоронними і водорегулюючими функціями ліси є важливими і

найефективнішим засобом закріплення і охорони ґрунтів. Вони запобігають

змиванню і розмиванню ґрунту, збереженню і поліпшенню його властивостей,

закріпленню рухами пісків, припиненню утворення яруг. Завдяки розвинутим

корневим системам лісові насадження з глибоких шарів грунту виносять на

поверхню мінеральні речовини, які разом з органічними сполуками,

розкладаючись під дією мікроорганізмів, сприяють підтриманню й підвищенню

родючості землі.

Захисна функція лісів має особливо важливе значення у горах, оскільки

дерева, закріплюючи грунт корінням, оберігають його від змиву, усувають

розвиток селів, зсувів, утворення стрімких гірських потоків, що являє

велику небезпеку для нижче розташованих угідь, шляхів, будов. Механізм

Страницы: 1, 2, 3


реферат скачать
НОВОСТИ реферат скачать
реферат скачать
ВХОД реферат скачать
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат скачать    
реферат скачать
ТЕГИ реферат скачать

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.