Полиграфия

Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів

займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили

55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і

займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та

споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.

Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися ,

ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.

Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який

характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в

цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .

Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та

2000 роки.

|Найменування |Залишок на |Надійшло за |Вибуло за |Залишок на |

| |початок року|рік |рік |кінець року |

| |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |

|1. Основні засоби |16735|16603|3,6 |5,9 |135,4|192,4|16603|16417|

| |,6 |,8 | | | | |,8 |,3 |

|2. Знос основних |9618,|9991,|671,3|402,6|298,5| |9991,|10393|

|засобів |4 |2 | | | | |2 |,8 |

| | | | | | | | | |

|3. Основні фонди |16678|16554|26 |33 |150 |220 |16554|16367|

|основного виду | | | | | | | | |

|4. Машини та обладнання|9157 |9225 |126 |21 |58 |158 |9225 |9088 |

Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до

вартості фондів на кінець року .

Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:

Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %

Кон(-98)=33/16367=0,2%

Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :

Кощ'97)= 126/9225= 1,4%

Кощ-98)= 21/9088 =0,23%

Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх

вартості на початок року .

Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:

КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %

КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %

Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :

КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %

Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %

На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є

незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності

на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році ,

порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт

оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до

0,23 % .

Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин

та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з

0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують

коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та

обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .

Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять

фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного

робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.

Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )

|Назва показника |1999 |2000 |

|1. Чисельність ПВП в т. ч : |353 268 |320 239 |

|*робітники , чол. | | |

|2. Середньорічна вартість основних |16560 |16390 |

|фондів , тис. грн. | | |

|3. Середньорічна вартість машин та |9230 |9095 |

|устаткування , тис. грн. | | |

|4. Потужність двигунів , тис. кВт |750 |825 |

|5. Спожито електренергії, тис. кВт/ |847 |954 |

|год. | | |

|6. Фондоозброєність праці, тис. грн.|46,91 61,79 |51,22 68,57 |

|1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го | | |

|робітника : (п.2 : п.1*) | | |

|7. Технічна озброєність праці, тис. |34,44 |38,05 |

|грн (п.3:п. 1*) | | |

|8. Енергоозброєність праці (п.4 : |2798 |3452 |

|п.1*) потенційна , кВт | | |

Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році ,

порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го

працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також

помітне зростання показника технічної озброєності праці та

енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про

незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці

зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .

Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено

перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .

Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.

|№|Назва |Марка |формат |продуктивн.|габарити|Потуж |

| | | |пр-іі |устаткує. | |н. ел |

| | | | | | |двигуна|

| | | | | | |кВт |

|1|6-ти фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |12000*22| |

| |ротаційна маш. |реотті 700" | | |9 *280 | |

| |для глиб.друку | | | | | |

|2|4-фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |900*229*| |

| |ротаційна маш. |реотті 700" | | |280 | |

| |для глиб.друку | | | | | |

|3|Прободрукарський|А-900 |700 |ЗО відб. / |191*135*|3,2 |

| |станок | | |рік |170 | |

|4|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |

| |станок | | |рік |170 | |

|5|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |

| |станок | | |рік |170 | |

|6|Копіювальний |"Капелла", |100*130 |4 8 крп./ |140*130*|0,5 |

| |станок |ГДР | |рік |100 | |

|7|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

| |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | |

|8|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |

| |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | |

|9|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

| |міднення форм |" | | |0 | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |

|0|міднення форм |" | | |0 | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|1|електролітичного|" | | |0 | |

| |обезжирення | | | | | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|2|промивання |" | | |0 | |

| |целінд. | | | | | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|3|никелювання цел.|" | | |0 | |

|1|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|4|никелювання цел.|Патер-Ностер"| | |0 | |

|1|Ліфт- елеватор |"Патер-Ностер|70 |1 м./хв. |140*200*|4,5 |

|5|для зберігання |" | | |380 | |

| |формних | | | | | |

| |циліндрів | | | | | |

|1|Безпігментна |ВНДІП |70 |10-12 хв. |450*130*|1,7 |

|6|лінія | | | |120 | |

Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу

кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані

представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 17:

|Вікова група |Кількість |Питома вага |

| |мапіин |% |

|від 5 до 10 років |3 |18,75 |

|від 11 до 20 років |9 |56,25 |

|більше 20 років |4 |25 |

| |16 |100 |

Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості

машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % )

. Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких

сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі

машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації

більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює

добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно

- механічного цеху .

В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто

між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими

дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на

виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох

їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма

заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої

для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається

строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .

В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ

праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від

змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник

виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці

заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх

технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на

спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці

характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і

відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд

і виконує роботу , яка відповідає його розряду .

Ефективність використання основних фондів характеризується показником

фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню

середньорічної вартості осн. фондів .

Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .

|Показники |1999 |2000 |% |

|1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. |3740.1 |3812,5 |101,94 |

|2. Середньорічна вартість основних фондів , |16560 |16390 |98,97 |

|тис. грн. |^ ^ ^-у | | |

|3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. |9230 |9095 |98,54 |

|4. Матеріальні витрати , тис. грн. |2215,4 |2737,5 |141,62 |

|5. Кількість встановленого устаткування , од. |350 |350 |100,00 |

|6. Кількість відпрацьованих маш.- змін |450 |490 |108,89 |

На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :

Таблиця 19:

|Показники |1999 |2000 |% |

|7. Продукція за відрахуванням матеріальних |1524,7 |1075 |70,51 |

|витрат, т.гон <п. 1 - п.4) | | | |

|8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції |2,45 |3,55 |144,90 |

|(п.1 : п.7) | | | |

|9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7|3,38 |2,2 |65,09 |

|: п.6) | | | |

|10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5) |1,3 |1,4 |107,69 |

|11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. |26,37 |25,98 |98,52 |

|(п.3 : п.5) | | | |

|12. Питома вага машин та устаткування в |55,74 |55,49 |99,55 |

|загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %) | | | |

|13. Фондовіддача (п.1 : п.2) |0,22^ |°'23)? |104,55 |

На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника

фондовіддачі.

Таблиця 20:

|Фактор |Вихідна |% зміни |Фондовіддач|Вплив на |

| |величина |пок-ків |а з |фондов. |

| |Донловииіа| |урахув.Змін|окремих |

| |чі | |и |фактолрів |

| | | |попоказникі| |

| | | |в | |

|Зміна матеріальних витрат |0,22 |1,449 |0,32 |+0,1 |

|Продуктивність устаткування |.0,32 |0,651 |0,21 |-0,11 |

|Коефіцієнт змінності |0,21 |1,077 |0,23 |+0,02 |

|Рівень вартості од. |0,23 |0,9852 |0,23 |0 |

|устаткування | | | | |

|Питома вага м. і устат. у |0,23 |0,9955 |0,23 |0 |

|вартості ОФ | | | | |

Загальний вплив факторів склав :

0,1 -0,11 +0,02=0,01

Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту

матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний

вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні

вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в

загальній вартості основних фондів .

Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку .

Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який

показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до

загальної чисельності робітників .

Таблиця 21:

|Показники |1997 |1998 |Відхиленн|

| | | |я |

|1. Загальна чисельність цеху , чол. |13 |16 |+3 |

|2. Кількість робітників на механізованих |9 |13 |+4 |

|роботах | | | |

|3. Кількість робітників на ручних роботах |4 |3 |-1 |

|4. Кількість робітників на автоматизованих | | | |

|роботах | | | |

| | | | |

|5. Процент робітників зайнятих механізованою |69,23 |81,25 |+12 |

|прапею.% <п.2:п.П | | | |

|6. Процент робітників зайнятих ручною працею , |30,77 |18,75 |-12 |

|% (п.3:п.1) | | | |

Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження

кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці

зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею

та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації

виробництва характеризується й такими показниками , як показник

спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності ,

пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого

циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а

такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути

розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня

виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції,

то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники

на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку

накладу.

На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою

певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості

продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку,

запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та

висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника

розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в

лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.

Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення

по якості продукції. Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення

виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець

і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять

про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні

продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за

якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу

невиправного браку.

Аналіз випуску продукції.

Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних

показниках . Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку

зі зміною обсягів випуску продукції.

Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху

глибокого друку за 1999-2000 роки.

|Види продукції |Одиниця|Випуск |Стр-ра |Темп росту |

| |виміру |продукції | | |

| | |1999 |2000 |1999 |2000 |Е |% |

|1. Непарафіновані |тонн |6 |12,5 |6,94 |10,35|+6,5 |208,3 |

|етикетки в цінах на 1,01|тис. |41,04|87,87 | | |+46,83|214,11|

|в діючих цінах |грн. |32,91|91,49 | | |+58,58| |

| |тис. | | | | | |278 |

| |грн. | | | | | | |

|2. Парафіновані етикетки|тонн |80,5 |108,3 |93,06|89,65|+27,8 |134,5 |

|в цінах на 1,01 в діючих|тис. |550,5|761,33| | |+210,7|138,28|

|цінах |грн. |6 |792,71| | |7 |179,55|

| |тис. |441,4| | | |+351,2| |

| |грн. |9 | | | |2 | |

У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком ,

збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року .

Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5

% від випуску попереднього року .

В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони ,

спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01

, так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на

1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а

в діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску

попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в

цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а

в діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску

1999 року .

Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку

, найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 %

. Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в

загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже

складала 89,65 % .

Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих

етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .

Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою

методу середнього відсотку .

Таблиця 23:

|1. Непарафіновані етикетки |87,87 |

|2. Парафіновані етикетки |761,33 |

Страницы: 1, 2, 3, 4