Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки

позичковим та інвестиційним процесами: кредитування пов`язане з особистими

стосунками банку з позичальником, інвестування ж являє собою обезособлену

діяльність.

Між позичковими і інвестиційними операціями комерційних банків існує

тісний взаємозв’язок. Оскільки ці операції є найбільш дохідними, то як

правило, вони представляють для банку суттєвий ризик. Ось чому банки

зобов’язанні підтримувати оптимальну структуру своїх активів і в залежності

від економічної ситуації змінювати її або на користь позик, або на користь

інвестицій.

Наприклад, банк, який надав позики першокласним позичальникам та має

гарантії повернення вкладених коштів, а також володіє стійкими вкладами,

може взяти на себе великий ризик по відношенню до інвестиційних операцій.

Але іноді більш вигідно, що б банк проводив широку позичкову політику і

обережну інвестиційну політику. Це означає готовність надати позики у

великому обсязі. Ризик, викликаний цими операціями буде зрівноважений

ліквідним портфелем інвестицій.

Якщо у банка випадково виникає потреба у коштах через вилучення

клієнтами своїх вкладів або одержання заявок на позики, які перевищують

наявні ресурси, він може поміняти і обсяг інвестиційного портфеля і при

необхідності зменшити розмір позичкового капіталу. Це здійснюється шляхом

продажу цінних паперів, в котрі були вкладені кошти, погашення позик,

наданих до запитання, непоновлених кредитів, строк погашення котрих

закінчується.

Для банківських інвестицій характерні фактори ризику.

Оцінка ризику і доходності - це цей фундамент, за допомогою якого

приймаються раціональні та обрунтовані рішення про вкладення коштів.

Ризик, притаманний банківським інвестиціям, можна умовно розділити на

три таких вида: кредитний ризик, ринковий ризик і процентний ризик.

Кредитний ризик характерний для цінних паперів, котрі пов`язані з

імовірністю того, що він буде неспроможний виконати свої фінансові

зобов`язання.

Ринковий ризик витікає з того, що привабливість деяких паперів як

об`єкта вкладення може бути частково втрачена, так що їх продаж буде

можливий тільки з великою скидкою.

Процентний ризик пов`язаний із закріпленням відсотка по облігаціях в

договірному порядку з момента їх випуску й відносною свободою коливань

ринкових ставок вгору і вниз. Чим далі строк погашення облігації, тим вищий

ризик, пов`язаний з динамікою ставки відсотка.

Здійснюючи інвестиційні операції, банки слідкують за рівнем їх

дохідності. Віддача від вкладенних коштів повина пропорційно відповідати

ризикованості вкладень (див. малюнок 3.1.).

Малюнок 3.1.

Співвідношення ризику і дохідності[13].

Х1 Х2

Коли ризик не існує банк одержить прибуток Y3, при ризику Х1 дохід

буде Y2, при ризику Х2 - відповідно Y1. В звичайних умовах, як правило,

низький ризик дає низьку віддачу, а високий пов’язаний з високими доходами.

Ціни облігацій і доходів по ним взаємозалежні. При низьких цінах

доходи від облігацій високі, і навпаки. Банк, котрий купляє облігації по

низьким процентним ставкам, ризикує можливим зменшенням вартості

інвестиційного портфелю у випадку підвищення ставок.

При зниженні процентних ставок ринкова вартість збільшиться.

Часто банки позбавлені іншого вибору, крім як взяти на себе втрати від

продажу облігацій по підвищеним процентним ставкам в період виникнення

необхідності в коштах через вилучення клієнтами своїх вкладів або

підвищення попиту на кредит.

Кожен банк при управлінні своїми активами формує первинні та вторинні

резерви. До первинних відносяться касова готівка і прирівненні до неї

кошти, до вторинних - ліквідні цінні папери, в основному державні боргові

зобов’язання.

Таким чином, цінні папери, які входять в інвестиційний портфель, у

відповідності з їх функціональним призначенням поділяються на інвестиції і

вторинні ліквідні резерви. Між ними існує чітка відмінність - ступінь

ліквідності. Ліквідні вторинні резерви можна негайно перетворити в

готівкові гроші шляхом продажу на ринку цінних паперів. В цьому відношені

багато цінних паперів із інвестиційного портфелю мають таку ж ліквідність,

як і цінні папери, які входять до вторинного резерву. Але ліквідність

залежить також від строків цінних паперів. Чим дальший строк погашення

боргового зобов’язання, тим вища імовірність зміни його ринкової вартості

із зміною процентної ставки. Ось чому, наприклад, довгострокові облігації

уряду менш ліквідні, ніж короткострокові казначейські векселі, хоча ці

папери випускає один емітент - скарбниця. Це залежить від того, що

облігаціям притаманий більший ризик через зміну процентних ставок по ним.

Інвестиційні цінні папери розраховані на більш довший термін, ніж

цінні папери вторинних резервів. Граничні терміни цінних паперів, котрі

відносяться до вторинних резервів, залежать від керівництва банку. Тому

цінні папери весь час переходять із категорії інвестицій в вторинні

резерви. Наприклад, якщо по довгостроковим облігаціям уряду (котрі при

придбанні були віднесені до інвестицій) залишився строк до погашення,

рівний строку, який встановив банк по цінним паперам вторинних резервів, їх

можна віднести до ліквідних активів.

Як вже відмічалось, здійснюючи інвестиції в цінні папери комерційний

банк переслідує найважливішу ціль - регулювання платоспроможності і

ліквідності. Для безперервності платежів по кореспонденському рахунку банк

може використати різні методи. Так, багато банків зберігають на

кореспондентському рахунку великі суми коштів для забезпечення майбутніх

платежів, беруть кредити в інших банках. Однак ці методи мають в собі деякі

недоліки.

Найбільш прийнятним та раціональним методом підтримки ліквідності є

розглянутий вище метод вкладення коштів в високоліквідні цінні папери,

котрі при винекненні потреби легко реалізуються. За рахунок одержаної

виручки від реалізації здійснюються платежі по кореспондентському рахунку.

З метою підвищення доходів, зменшення ризику втрат через зниження

курсу цінних паперів в сучасних умовах банки застосовують сильну техніку

управління інвестиційним портфелем.

Основним методом зменшення ризику втрат є диверсифікація вкладень,

коли капітал розподіляється між багатьма цінними паперами різної якості та

різних термінів погашення.

Слід також відмітити, що за допомогою диверсифікації неможна уникнути

ризику, але можна його зиеншити.

При диверсифікації рекомендується обмежувати вкладення коштів в

певний вид цінних паперів в розмірі 10% загальної вартості портфеля. По

мірі розширення вмісту портфеля цей рубіж може зменшуватись до 5% і менше.

Інший метод зменшення ризику, це метод “Штанги”.

Багато які з комерційних банків в інвестиційній діяльності

дотримуються стратегії “Штанги”. При такому підході суттєва доля

інвестиційного портфеля складається із довгострокових зобов`язань,

зрівноважених короткостроковими цінними паперами, при відсутності або

невеликій кількості середньострокових цінних паперів.

При використанні метода “Штанги” сума вкладень в довгострокові

боргові зобов’язання і час, коли вони здійснюються, залежать від рівня і

динаміки довгострокових ставок.

Якщо прогноз банку вказує на зниження довгострокових процентних

ставок, здійснюється купівля довгострокових цінних паперів. При зниженні

короткострокових процентних ставок доцільно вкладення в короткострокові

зобов’язання.

Стратегію “Штанги” можуть вільно використовувати банки, котрі мають

точні прогнози по відношенню динаміки процентних ставок. При таких умовах

цей метод є дуже результативний і раціональний.

Однак диверсифікація не означає придбання любих цінних паперів

різних видів, а має на меті кваліфікований підхід і точні розрахунки.

Диверсифікацію не можна розцінювати тільки як скрупульозний розподіл цінних

паперів по їх строкам і якості. Надто велика диверсифікація може негативно

вплинути на ефективність інвестиційного портфелю.

В останній час великого значення набувають такі операції банку як

факторинг і лізинг. Факторинг - це одна з нетрадиційних послуг, що виникла

в США у 1890 р. Він являє собою купівлю банком у клієнта права вимоги

боргу. Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов`язані з поставкою

товарів чи наданням послуг. Факторинг оформляється складанням між банком і

клієнтом спеціального договору. До обов`язків банку входять не тільки

стягнення боргу, але й функції по обслуговуванню останнього: аналіз

кредитної можливості боржника, інкасація, прийняття на себе ризику несплати

і т.д. Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші у

розмірі 80-90% суми боргу; 10-20% суми, що залишились, банк тимчасово

стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу в розмірі 1-2%

загальної суми куплених банком рахунків; позичкового процента, нарахованого

на виданий клієнту аванс.

Другий вид операцій - лізинг - також виник у США в 50-ті роки і являє

собою різновид довгострокового кредиту, який надається у натуральній формі

і погашається клієнтом в розстрочку.

Лізинговий механізм полягає у наступному. На прохання клієнта банк

набуває певне майно, (устаткування, транспортні засоби, коип`ютери тощо) і

приймає на себе практично всі зобов`язання власника, включаючи

відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату

майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплено майно, складає з

банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими

умовами, розмір орендної плати і періодичність її внесення. Орендна плата

складається з двох величин: вартості майна і комісійної винагороди за

лізінгові послуги, що дорівнює відсотку за кредит. Прибуток банку від

лізингових операцій складається з: лізингового відсотка і залишкової

вартості майна до моменту закінчення строку оренди. Відсоткова плата за

лізингову послугу нижча від позичкового відсотка, тому клієнту вигідніше

користуватися лізингом, ніж брати грошову позику для купівлі дорогого

обладнання.

Існує три форми лізингу:

- оперативний - 3-5 років;

- лізинг нерухомості - 15-20 років;

- фінансовий лізинг - 2-6 років.

Висновки.

Інвестиційна діяльність в Україні ще перебуває в стані становлення,

причому цей процес відстає від потреб реформування економіки. У цьому

виявляється взаємозалежність всієї економічної системи та інвестиційної

діяльності, яка є джерелом фінансування господарського механізму. Основною

причиною слабкості інвестиційної діяльності в Україні є не стільки

законодавча та правова база, скільки економічна криза, спад виробництва,

розрив традиційних господарських зв’язків.

Лібералізація та безконрольне зростання цін спричинило велику нестачу

оборотних засобів і коштів для інвестицій.

При написанні роботи були виявлені такі недоліки:

мала частка банківських інвестицій, в зв’язку із складним становищем в

Україні.

Необхідно змінити цю частку, оскільки це є одним із найважливіших

компонентів НТП. Для зміни цієї частки потрібно:

залучити іноземні інвестиції;

під’єднати Україну до ЄЕС;

отримувати інвестиції іноземних банків;

законодавчими актами стимулювати банки, інвестувати кошти.

ДОДАТКИ.

додаток №1

Рекомендована структура розробки і подання інвестиційного проекту.

1. Коротка характеристика інвестиційного

проекту (резюме).

2. Характеристика галузі в якій

реалізується інвестиційний проект.

3. Характеристика товару (послуги)

4. Розташування об’єкту.

5. Аналіз ринку.

Розділи

6. Планований об’єм і структура

інвестиційного проекту

виробництва товару (послуги).

7. Забезпеченність випуску товару

(послуги) основними ресурсами.

8. Стратегія маркетингу

9. Управління реалізацією

інвестиційного проекту.

10. Оцінка ризиків, та форми

їх страхування.

11. Фінансовий план.

12. Стратегія фінансування

інвестиційного проекту

додаток №2

План

характеристики галузі.

1. Сфера діяльності, в якій реалізується інвестиційний проект:

а) виробництво;

б) торгівля;

в) надання послуг;

г) інше (вказати).

2. Галузь (підгалузь), в якій реалізується інвестиційний проект.

Вказується відповідно з діючою класифікацією галузей економіки України

3. Відповідність галузевої направленності інвестиційного проекту

цілям структурної перебудови економіки України в майбутньому періоді:

а) відповідає повністю;

б) віжповідає частково:

в) не відповідає.

4. Тенденції розвитку попиту на продукцію галузі:

а) попит на продукцію галузі буде вагомо збільшуватись;

б) попит на продукцію галузі очікується стабільним;

в) попит на продукцію галузі буде зменшуватись..

5. Рівень розвитку ринкових відношень в галузі:

а) рівень приватизації підприємств галузі;

б) степінь охоплення родукції галузі державним замовленням;

в) степінь державного регулювання цін на продукцію галузі.

6. Середній рівень рентабельності підприємств данної галузі за

останній звітній період:

а) рівень чистого прибутку до використаного капіталу (суми

основних і оборотних коштів), в процентах;

б) рівень чистого прибутку до поточних витрат (затратами повної

собівартості), в процентах;

в) рівень чистого прибутку до об’єму випуску продукції

(товарообігу, послуг), в процентах.

таблиця №1

Характеристика сучасного обсягу попиту (продажі) на товар (послугу)

на внутрішньму ринку(.

| |Роки звітного періоду |

| |1993р. |1994 р. |1995 р. |

|ВИД | |В тому числі | |В тому числі | |В тому числі |

| |Загал|насичений |Загаль |насичений |Загаль|насичений |

| |ь- | | | |- | |

|РИНКУ |ний |за |за |ний |за |за |ний |за |за |

| |обсяг|рахуно|рахуно|обсяг |рахуно|рахуно|обсяг |рахуно|рахун|

| |попит|к |к |попиту |к |к |попиту|к |ок |

| |у |вiтчиз|імпорт|(прода-|вiтчиз|імпотр|(прода|вiтчиз|імпор|

| |(прод|-няног|у |жі) |-няног|у |-жі) |-няног|ту |

| |а-жі)|о | | |о | | |о | |

| | |вир-ва| | |вир-ва| | |вир-ва| |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 |

|Регіональн|$9300|$60500|$32500|$112000|$ |$ |$12250|$ |$8575|

|ий |0 | | | |56000 |56000 |0 |36750 |0 |

|(об-ласть,| | | | | | | | | |

|в якій | | | | | | | | | |

|пердба-чає| | | | | | | | | |

|ться | | | | | | | | | |

|реалі-заці| | | | | | | | | |

|я | | | | | | | | | |

|інвести-ці| | | | | | | | | |

|йного | | | | | | | | | |

|проекту) | | | | | | | | | |

|Національн|$1330|$ |$ |$160000|$ |$ |$17500|$ |$1225|

|ий (в |00 |86450 |46550 | |80000 |80000 |0 |52500 |00 |

|цілому по | | | | | | | | | |

|Українi) | | | | | | | | | |

таблиця №2

Прогноз можливого обсягу продажі товару (послуги) в межах

розглядуваного інвестиційного проекту на майбутні п’ять років(.

(в натуральних одиницях виміру)

|РЕГIОНИ |Роки прогнозуваноого періоду |

|ПРОДАЖУ |1996р. |1997р. |1998р. |1999р. |2000р. |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |

|1. Область, в | | | | | |

|якій | | | | | |

|передбачається | | | | | |

|реалізація |600 |1800 |1800 |1200 |1200 |

|інвес-тиційного | | | | | |

|проекту | | | | | |

|2. Інші області | | | | | |

|України |30 |600 |1200 |2400 |3600 |

|3. Інші країни |- |30 |60 |120 |600 |

|СНГ | | | | | |

|4. Інші | | | | | |

|закордонні |- |- |- |- |- |

|держави | | | | | |

|(перера-хувати) | | | | | |

|В цілому по всіх| | | | | |

|регіонах |630 |2430 |3600 |4320 |5400 |

таблиця №3

Характеристика сучасного і планованого рівня цін на товар (послугу) на

внутрішньому і зовнішньому ринках(.

(за одиницю)

|ВИД |Сучасний рівень |Прогнозований рівень цін |

|РИНКУ |цін |в доларах США |

| |млн крб.|$ |1997 р.|1998 р. |1999 р. |2000 р. |2001 р. |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |

|Внутрішній | | | | | | | |

|(середній | | | | | | | |

|рівень цін | | | | | | | |

|на ринку |456000 |$ 2400 |$ 2040 |$ 1326 |$ 1060 |$ 795 |$ 675 |

|України | | | | | | | |

|Зовнішній | | | | | | | |

|(середній | | | | | | | |

|рівень | | | | | | | |

|світових |360000 |$ 1920 |$ 1734 |$ 1213 |$ 1031 |$ 767 |$ 650 |

|цін) | | | | | | | |

таблиця №4

Запланований обсяг виробництва продукцii (надання послуг)

в майбутньому п’ятирічному періодi(.

|Асортиментні |Одиниця | |

|групи товару |виміру |Роки прогнозованого періоду |

|(різновиди | | |

|послуг) | | |

| | |1996 р.|1997 р. |1998 р. |1999 р. |2000 р. |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |

|1. Х - товар |тис. один. |10 |30 |50 |65 |70 |

| |млн. крб. |50000 |150000 |250000 |325000 |350000 |

| |тис. дол. США|250 |750 |1250 |1625 |1750 |

|2. Y - товар |тис. один. |3 |9 |15 |19,5 |21 |

| |млн. крб. |240000 |720000 |1200000 |1560000 |1680000 |

| |тис. дол. США|1200 |3600 |6000 |7800 |8400 |

|ВСЬОГО |тис. один. |13 |39 |65 |84,5 |91 |

| |млн. крб. |290000 |870000 |1450000 |1885000 |2030000 |

| |тис. дол. США|1450 |3600750 |7250 |9425 |10150 |

Таблиця №5

Данні бізнес-планів інвестиційних проектів, необхідні для розрахунків

показника чистого зведеного прибутку(.

|ПОКАЗНИКИ |Інвестиційні проекти |

| |“А” |“Б” |

|1. Обсяг інвестиційних | | |

|коштів, USD |7.000 |6.700 |

|2. Період експлуатацiї | | |

|інвестиційного проекту, | | |

|років |2 |4 |

|3. Сума грошового потоку| | |

|всього, USD |10.000 |11.000 |

|в тому числi | | |

|1-й рiк |6.000 |2.000 |

|2-й рiк |4.000 |3.000 |

|3-й рiк |- |3.000 |

|4-й рiк |- |3.000 |

Таблиця №6

Розрахунок дiйсної вартостi грошових потокiв

по iнвестицiйним проектам(.

(долари США)

|РОКИ |Iнвестицiйнi проекти |

| |“А” |“Б” |

|1-й рiк |6 000 |0,909 |5454 |2 000 |0,893 |1786 |

|2-й рiк |4 000 |0,826 |3304 |3 000 |0,797 |2391 |

|3-й рiк |- |- |- |3 000 |0,712 |2135 |

|4-й рiк | | |- |3 000 |0,636 |1908 |

|РАЗОМ |10 000 |- |8758 |11 000 |- |8221 |

малюнок №1

Розподiлення точки беззбитковостi в процесi експлуатацii об’єкту(.

малюнок №2

Система показникiв оцiнки ефективностi реальних iнвестицiй.

Показники оцiнки ефективностi iнвестицiй

чистий

зведений

дохiд

iндекс

прибутковостi

перiод

окупностi

внутрiшня норма дохiдностi

малюнок №3

Взаємозв’язок окремих показникiв, якi формують ефективнiсть iнвестицiй в

процесi iнвестицiйного циклу по проекту(.

Література.

1. О предпринимательстве. Закон Украины от 7 февраля 1991г.

2. О собственности. Закон Украины от 7 февраля 1991г.

3. О предприятиях в Украине. Закон Украины от 27 марта 1991г.

4. О ценных бумагах и фондовой бирже. Закон Украины от 18 июля 1991г.

5. Об инвестиционной деятельности. Закон Украины от 18 сентября 1991 г.

6. Об общих основах создания и функционирования специальных (свободных)

экономических зон. Закон Ккраины от 13 октября 1992г.

7. Об охране прав на изобретение и полезные модели. Закон Украины от 23

декабря 1993г.

8. О государственной программе поощрения иностранных инвестиций в

Украине. Закон Украины от 17 декабря 1994г.

9. Об инвестиционных фондах и инвестиционных компаниях. Указ Президента

Украины от 11 мая 1994г. №55/94.

10. О внесении изменений и дополнений В Положение об инвестиционных

фондах и инвестиционных компаниях. Указ Президента Украины от 28

марта 1995г. №265/95.

11. О режиме иностранного инвестирования. Декрет Кабинета Министров

Украины от 8 февраля 1994г. №55-93.

12. О концепции создания специальных (свободных) экономических зон в

Украине. Постановление Кабинета Министров Украины от 18 января 1995

г. №36.

13. О порядке предоставления индивидуальных лицензий на осуществление

инвестиций за пределами Украины. Инструкция Национального банка

Украины от 20 января 1994 г.

14. Положение о типовом бизнес-плане Фонда государственного имущества

Украины. Утверджено Приказом Фонда государственного имущества от 26

мая 1994 г. №301.

15. Порядок регистрации выпуска инвестиционных сертификатов

инвестиционногофонда и инвестиционной компании. Утвержден приказом

Министерства финасов Украины от 19 апреля 1994 г. №33.

16. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К., МП “ИТЕМ ЛТД”, “Юнайтед

Лондон Лимитед”, 1995 - 448с.

17. Богуславский М.М. Правовое положение иностранных инвестиций. - М.,

Совинтерюр., 1993.

18. Бочаров В.В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка

инвестиций. - М.: Финансы и статистика, 1993.

19. Бухгалтерский, валютный и инвестиционный аспекты лизинга. - М., СП

“Crocus International”, 1991.

20. Газеев М.Х. и др. Показатели эффективности инвестиций в условиях

рынка. - М., ВНИИОЭНТ, 1993.

21. Герасимчук Н.С. и др. Инвестиционная сфера экономики. - К., “Наукова

думка”, 1992.

22. Голубович А.Д., Миринская О.М. Биржевая торговля и инвестирование в

США, - М., МЕНАТЕП - Информ, 1991.

23. Инвестиционно-финансовый портфель. Книга инвестиционного менеджера.

Под ред. Рубина Ю.Б. - М., СОМИНТЭК, 1993.

24. Инвестиционно-финансовый портфель. Книга финансового менеджера. Под

ред. Рубина Ю.Б. - М., СОМИНТЭК, 1993.

25. Калашников Ю.Н., Лавров С.Н., Перская В.В. Инвестиционное

сотрудничество: рынок и цены. - М., Внешторгиздат, 1991.

26. Квас А. Методика финансового обоснования инвестиционных проектов //

Украина-бизнес. 1994. - №17.

27. Комаров И.К. Инвестиции и рынок. Перспектива хозяйствования и

управления.-М., Знание, 1991.

28. Логинов В., Гусева К., Соколов Ю. Инвестиционная политика;

возможности реализации и приоритеты. // Экономист. - 1993 г. - №9.

29. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Ч.1-2. - М., Республика, 1992.

30. Мансухани Г.Р. Золотое правило инвестирования. - М.: Церих, 1991.

31. Мухетдинова Н.М., Зубченко Л.А. Как инвестировать за рубежом? - М.:

Бином, 1993.

32. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. - К., 1992.

33. Основы инвестирования. - М.: Церих, 1992.

34. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. К. “Издательство

Либра” ООО, 1996 г.

35. Портфель приватизации и инвестирования. - М.: Соминтэк, 1992.

36. Принципы инвестирования. - М.: СП “Crocus International”, 1992.

37. Смирнов А.Л. Организация финансирования инвестиционных проектов. -

М., АО “Консалтбанкир”, 1993.

38. Тони Райс, Брайн Коли. Финансовые инвестиции и риск: Пер. С англ. -

К.: Торгово-издательськое бюро BHV, 1995.

39. Федченко А. Концепция государственной инвестиционной политики на

1995 год. // Экономист. - 1994. - №10.

40. Чесноков А.С. Инвестиционная стратегия и финансовые игры. - М.:

ПАИМС, 1994.

41. Яковец Ю. Инновационное инвестирование: новые подходы. // Экономист.

- 1995 - №1.

-----------------------

[1] Див. додатки, додаток №1.

[2] Див. додатки, додаток №2.

[3] Див. додатки, таблиця №1.

[4] Див. додатки, таблиця №2.

[5] Див. додатки, таблиця №3.

[6] Див. додатки, таблиця №4.

[7] Див. дотатки малюнок №1.

[8] Див. додатки таблиця №4.

[9] Див. додатки, малюнок №2.

[10] Див. дотатки, таблиця №5.

[11] Див. дотатки, таблиця №6.

[12] Див. додатки, малюнок №3.

[13] Э.Никбахт, А.Гронпелии. - “Финансы”, “Вик”, “Глобус”. - К.

( Цифровий матеріал взятий з умовного суб’єкта підприємництва.

Аналіз проводиться згідно динаміки розвитку економіки України на

основі сукупного попиту і пропозиції.

( Цифровий матеріал взятий з умовного суб’єкта підприємництва.

( Цифровий матеріал взятий із врахуванням вартості середнього комп’ютера

(Pentium166).

( Цифровий матеріал взятий з умовного суб’єкта підприємництва.

( И.А.Бланк. Инвестиционный менеджмент. - Киев, МП “ИТЕМ” ЛТД, “Юнайтед

Лондон Трейд Лимитед”, 1995 - с.168.

( И.А.Бланк. Инвестиционный менеджмент. - Киев, МП “ИТЕМ” ЛТД, “Юнайтед

Лондон Трейд Лимитед”, 1995 - с.169.

( И.А.Бланк. Инвестиционный менеджмент. - Киев, МП “ИТЕМ” ЛТД, “Юнайтед

Лондон Трейд Лимитед”, 1995 - с.162.

( И.А.Бланк. Инвестиционный менеджмент. - Киев, МП “ИТЕМ” ЛТД, “Юнайтед

Лондон Трейд Лимитед”, 1995 - с.175.

-----------------------

8221

6700

8758

7000

7000

4379

6700

2055

8221

4

8758

2

Прибуток

Y1

Y2

Y3

Ризик

Зона прибутку

Зона збиткiв

Точка беззбитковостI

Змiннi поточнi витрати

Постiйнi поточнi витрати

Обсяг продажу

Сума прибутку поточних витрат них

Обсяг продажу, який забезпечує самоокупнiсть дiяльностi

Загальна сума поточних витрат

Чистий дохiд

?

Грошовий потiк

Реальна вартiсть

Перiод окупностi

Внутрiшня норма прибутковостi

Чистий зведений дохiд

Обсяг коштів які iнвестуються

Перiод iнвестування до початку експлуатацiї об’єкту

Перiод експлуатацiї об’єкту

Час

Загальна тривалiсть iнвестицiйного циклу по проекту

Iнвестування коштiв -

негативний грошовий потiк

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5