Розміщення продуктивних сил

прокат. Чорна металургія є базою для розвитку важкого машинобудування.

Машинобудівні і металообробні підприємства міста виробляють металеві

конструкції, металургійне устаткування для доменного і прокатного

виробництва, шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт

метрополітенів та інших підземних споруд, обладнання для целюлозно-

паперової промисловості, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси.

Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози,

електротехнічні вироби, інструменти тощо.

Дніпропетровськ займає провідні позиції в країні за рівнем розвитку

військово-промислового комплексу. Останнім часом тут інтенсивно

відбувається конверсія оборонної промисловості. Одним з реальних її

здобутків є випуск дефіцитних у нашій країні тролейбусів.

Хімічна промисловість міста досить тісно пов'язана з чорною металургією.

Тут виробляють різноманітні продукти коксування, пластмаси, смоли.

Найбільшим в Україні щодо виробництва лаків, фарб, емалей, білил, оліфи є

Дніпропетровський лакофарбовий завод. ВО «Дніпрошина» спеціалізується на

виробництві шин для великовантажних автомобілів, культиваторів, сівалок

тощо.

На довізній сировині розвиваються деревообробна, меблева і паперова галузі

промисловості.

Як і в кожному великому місті, в Дніпропетровську є підприємства легкої і

харчової промисловості. До легкої належать швейна, трикотажна і шкіряно-

взуттєва галузі. Харчова представлена майже всіма галузями, що обслуговують

населення великого міста. (Які це галузі?)

Сприятливе географічне положення Дніпропетровська перетворило місто у

важливий транспортний вузол. (Які види транспорту і чому дістали тут

найбільший розвиток?)

Вище за течією Дніпра від Дніпропетровська знаходиться Дніпродзержинськ

(217 тис. чоловік). Господарська спеціалізація міста дещо відмінна від

Дніпропетровська передусім через значно меншу частку машинобудування у

галузевій структурі.

Основними галузями промисловості міста є чорна металургія, машинобудування,

хімічна та цементна промисловість. Дніпродзержинський металургійний

комбінат — один із провідних у країні. В комплексі з ним працюють

коксохімічні підприємства. Крім своєї основної продукції — коксу, вони

виробляють коксовий газ, фенол, бензол, толуол, нафталін, смоли тощо.

Виробниче об'єднання «Азот» спеціалізується на виробництві азотних добрив,

кислот (азотна, сірчана, соляна), аміаку тощо.

Найбільшим машинобудівним підприємством є вагонобудівний завод, що виробляє

вантажні вагони для перевезення гарячого агломерату, гранульованої сажі,

нафтобітуму, різноманітних сипких вантажів.

Зручне географічне положення (у чому воно проявляється?) має також

Новомосковськ (78 тис. чоловік). Основною галуззю міста є чорна металургія.

Новомосковський трубний завод виробляє труби для нафто і газопроводів,

оцинкований Ї сталевий лист, емальований та оцинкований металевий посуд. Є

підприємства будівельної індустрії — заводи залізобетонних виробів,

цегельний, а також шпалопросочувальний завод, меблева фабрика, підприємства

легкої і харчової промисловості.

Великим промисловим центром району є Кривий Ріг (737 тис. чоловік) — місто,

що у вигляді окремих селищ простяглася на багато десятків кілометрів

вузькою смугою уздовж Інгульця і Саксагані. (Поміркуйте, що визначає таку

незвичну конфігурацію великого міста.)

Кривий Ріг — найбільший у країні центр залізорудної промисловості.

Високоякісну залізну руду видобувають на десятках шахт, серед яких

виділяються «Гігант-Глибока», «Саксагань». Залізна руда збагачується на

п'ятьох гірничо-збагачувальних комбінатах. Комбінат «Криворіжсталь» має

повний цикл виробництва. Він є одним з найпотужніших у країні. На комбінаті

працює найбільша у світі доменна піч. Тісно пов'язані з металургійним

виробництвом коксохімія і цементна промисловість міста. Машинобудування

спеціалізується на випуску гірничого і енергетичного устаткування.

Найбільшим виробником сурикової фарби в країні є Криворізький суриковий

завод. Серед галузей легкої промисловості виділяються швейна,

вовнопрядильна і взуттєва, харчової — м'ясна, молочна, олійна (чому?).

Нікополь-Марганецький промисловий вузол. До складу вузла входять міста

Нікополь, Марганець, Орджонікідзе.

Нікополь (161 тис. чоловік) знаходиться на правому березі Каховського

водосховища. Місто — порт на Дніпрі, через який проходить важлива залізниця

з Кривого Рогу до Запоріжжя, центр марганцеворудної промисловості світового

значення (шахти, кар'єри, збагачувальні фабрики). Південно-трубний завод

виробляє безшовні сталеві труби (нафтопровідні, для буріння, радіорелейних

ліній зв'язку тощо). Машинобудування представлене заводом будівельних

машин. Тут виробляють баштові крани, транспортери для шахт і елеваторів,

пасажирські ліфти, розвантажувачі сипких матеріалів та ін. У Нікополі

працюють підприємства легкої і харчової промисловості, будівельної

індустрії тощо.

На схід від Нікополя, також на березі Каховського водосховища, знаходиться

місто Марганець (56 тис. чоловік). Сама назва міста свідчить про його

спеціалізацію. Це — значний центр марганцеворудної промисловості з шахтами,

кар'єрами, гірничо-збагачувальними комбінатами. В місті розміщено

підприємства будівельної індустрії, легкої і харчової промисловості.

На захід від Нікополя розташоване місто Орджонікідзе (46,2 тис. чоловік) —

центр видобування і збагачення марганцевих руд, ремонту гірничого

устаткування.

Ядром Павлоградсько-Петропавлівського промислового вузла, що формується, є

Павлоград (137 тис. чоловік) — великий багатогалузевий промисловий центр,

«столиця» Західного Донбасу. Поблизу міста розміщені 11 вугільних шахт і

збагачувальна фабрика. У Павлограді провідною галуззю є машинобудування і

металообробка (заводи з виробництва ливарних машин та хімічного

машинобудування)- Є підприємства будівельної індустрії, легкої і харчової

промисловості.

До Запорізького промислового вузла входять Запоріжжя, Вільнянськ та кілька

селищ, що знаходяться на обох берегах Дніпра.

Провідними галузями промисловості Запоріжжя (900 тис. чоловік) є чорна і

кольорова металургія, машинобудування і металообробка, електроенергетика.

Чорна металургія представлена потужними заводами «Запоріжсталь» та

електрометалургійним «Дніпроспецсталь», що виплавляють чавун, всі види

високоякісної сталі, виробляють стальний лист, інші види прокату. До цієї ж

галузі належать феросплавний завод та завод вогнетривів. У Запоріжжі

зосереджено також виробництво кольорових металів. Це насамперед

Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титаномагнієвий комбінат.

Машинобудування і металообробка представлена найбільшими у країні

підприємствами: «Запоріжтрансформатор» (силові трансформатори), ВО

«АвтоЗАЗ» (малолітражні автомобілі «Таврія»), Запорізьким абразивним

комбінатом (абразивні інструменти), «Моторобудівник» та ін.

Серед галузей легкої промисловості виділяються швейна і взуттєва, харчової

— м'ясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя є залізничним

вузлом і річковим портом.

Великими промисловими центрами району є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь

(178 тис. чоловік) знаходиться на півдні району у Запорізькій області на

перетині автомобільних і залізничних магістралей, що ведуть з Північно-

Східного і Донецького районів до Криму. Це значний промисловий центр, який

у Запорізькій області за індустріальним потенціалом поступається тільки

Запоріжжю. Машинобудування і металообробка найбільш розвинута порівняно з

іншими галузями. В місті працюють заводи: моторний, «Автокольорлит», «Ав-

тогідроагрегат», ВО «Мелітопольпродмаш», «Старт».

Харчова промисловість складається з борошномельної, молочної, олійної,

плодоовочевої та інших галузей. Легка — представлена швейним, трикотажним і

панчішно-шкарпетковим виробництвом. (Що є основою для розвитку харчової

промисловості в місті2 Які фрукти і овочі вирощують поблизу міста?)

Бердянськ (137 тис. чоловік) — місто, що знаходиться на півдні району на

березі Азовського моря. За галузями промисловості нагадує Мелітополь, хоч

має і відмінності (чим вони зумовлені?).

Провідна галузь міста — машинобудування і металообробка, що представлена

заводами: «Азовкабель», сільськогосподарських машин, дорожніх машин та ін.

Працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна,

трикотажна та взуттєва галузі промисловості. Розміщено кілька підприємств

м'ясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної

промисловості.

Бердянськ — другий за значенням порт країни на Азовському морі, відомий

кліматичний і бальнеологічний курортний центр.

З Придніпровського району вивозять у Донбас залізну і марганцеву руди,

алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні

райони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби,

бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З інших

районів країни Придніпров'я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне

устаткування, різноманітні машини і обладнання, продукцію легкої

промисловості і АПК.

Проблеми Придніпровського району багато в чому збігаються з проблемами

Донецького району. Так, загальною є проблема, що пов'язана із

спеціалізацією обох районів. Донбас і Придніпров'я доцільно спеціалізувати

не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей

машинобудування (автомобілі, комбайни, локомотиви, судна, вагони,

сільськогосподарські машини). Металургійні заводи мають задовольняти

потреби в асортименті металу підприємства точного машинобудування, що

розвиватиметься прискореними темпами.

Проблемою є розміщення Запорізької АЕС поряд з потужною ДРЕС. Теплова

станція викидає у повітря тисячі тонн пилу, оксидів сірки і азоту, ставок-

охолоджувач АЕС випаровує десятки мільйонів тонн води щороку. Це призвело

до утворення в районі найпотужнішого в Європі «генератора» кислотних дощів.

Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для

використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом

призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових

вод.

Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку

кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробниіітво

сплавів, прокат кольорових металів, переробку вторинної сировини і

видобуток кольорового каміння.

Кольорова металургія в Україні розвинена слабше, ніж чорна, і представлена

окремими галузями. Це зумовлено нестачею покладів різних руд кольорових

металів. В умовах науково-технічного прогресу значення кольорової

металургії зростає, оскільки їй належить значна роль у створенні

конструкційних матеріалів високої якості. Провідними галузями кольорової

металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна,

феронікелева.

Для кольорової металургії характерними є комплексне використання рудної

сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями

промисловості. Так, для зниження собівартості виробництва алюмінію доцільно

поєднувати його з випуском соди, поташу, цементу, а титаномагнієве

виробництво — з випуском титанових білил, смол, соляної кислоти, хлору.

На розміщення підприємств кольорової металургії впливають сировинний та

енергетичний фактори. До джерел сировини тяжіють виплавляння ртуті, нікелю,

рідкісних металів. Алюмінієве, титаномагнієве і цинкове виробництво

розміщуються в місцях одержання дешевої електроенергії.

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає

алюмінієва промисловість, що складається з виробництва глинозему та

алюмінію. На випуск цієї продукції припадає майже 20 % усього виробництва

кольорової металургії. Поряд з основною продукцією алюмінієва промисловість

випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни),

содові продукти, мінеральні добрива, цемент, п'ятиоксид ванадію, металевий

галій.

Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі.

Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і

Смілянське (Черкаська обл.) родовища. Перспективними районами для бокситів

є південь Дніпропетровської області, Карпати, Приазов'я. Алюмінієвою

сировиною, крім бокситів, є ще нефеліни, алуніти, каоліни і глини, запаси

яких є практично невичерпними: В Україні є значні запаси нефелінових порід,

що можуть бути сировинною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе

та Єланчицьке в Приазов'ї). Крім алюмінію, з нефелічових порід можна

одержувати содопродукти, скло.

З алунітів економічно вигідно одержувати алюміній лише за умови

комплексного використання руди. Найбільші родовища алунітів є в

Закарпатській області (Берегівське і Беганське).

Алюмінієва промисловість України має новий великий глиноземний завод,

збудований у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод і

завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.).

Підприємства титано-магнієвої металургії добувають і збагачують титано-

магнієву сировину і виробляють титан і магній.

Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні родовища калійно-

магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми

Приазов'я і Причорномор'я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато

сполук магнію та інших солей. У Калуші збудовано магнієвий завод у

виробничому об'єднанні "Оріана", у Запоріжжі — магнію і титану. Магнієву

сировину до Запоріжжя довозять із Стебника (Львівська обл.), Калуша (Івано-

Франківська обл.) і Сиваша (Автономна Республіка Крим), а титанову — з

Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл.). Основними

титановими мінералами Іршанського родовища є ільменіт і рутил, що містяться

в каолінових розсипах і вивітрених габро, з яких на Іршанському гірничо-

збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий) концентрат.

Руди Самотканського родовища (Дніпропетровська обл.) характеризуються

високим вмістом титану і цирконію. На Верхньодніпровському гірничо-

металургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську

(Дніпропетровська обл.), виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменітовий

концентрати, цирконій знезалізнений, двоокис цирконію. Комбінат збудовано

на базі Малишівського родовища титанових пісків і оснащено устаткуванням,

яке забезпечує комплексне використання сировини. Крім того, на комбінаті

освоєно нові технологічні процеси, в тому числі добування знезалізненого

цирконію на струминних млинах. Титан і його сплави у два рази легший від

легованої сталі, стійкий проти корозії, придатний для виробництва хімічного

устаткування, літаків, космічних кораблів. Оксиди титану використовуються

для виробництва білил, емалей, вогнетривких глин та ін., цирконій та його

сполуки — для виробництва жаростійких мінералів, необхідних для сучасного

літакобудування, ракетної, атомної техніки, виготовлення жаростійких фарб

тощо.

Запорізький титаномагнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий

германій, магній, калійні добрива, пігментний двооксид титану, фасонне

титанове литво.

На місцевих покладах кіноварну понад століття працює Микигівський ртутний

комбінат (Донецька обл.), у складі якого є рудник, металургійне

виробництво, допоміжні цехи, три кар'єри для видобутку ртутних руд. На

комбінаті впроваджено вперше в світі технологію виготовлення ртуті високої

чистоти з повною механізацією всіх процесів випалювання ртутної руди в

печах "киплячого шару", збагачують сурм'яні місцеві руди і виробляють з них

сурму. Створено Закарпатський розвідувально-експлуатаційний ртутний

комбінат.

В Україні є значні родовища поліметалевих руд, свинцю і цинку, відомі у

Донбасі в Нагольному кряжі і Прикарпатті, які поки що не мають промислового

значення. Костянтинівський завод "Укрцинк" працює на базі цинкових

концентратів. Основна продукція заводу — металевий цинк. Крім того,

вилучають майже 20 цінних компонентів — свинець, мідні та піритні

концентрати, дорогоцінні метали, кадмій, сірчану кислоту, деякі рідкісні

метали тощо, на основі яких виробляють понад 40 видів продукції. Основні

напрями поліпшення техніко-економічних показників роботи цинкової

промисловості полягають в удосконаленні технологічних процесів переробки

концентратів, підвищенні комплексності використання їхніх корисних

компонентів. /

Побузький нікелевий завод (Кіровоградська обл.) переробляє місцеві окислені

залізо-нікелеві руди. Основна його продукція — нікель і феронікель —

використовується на металургійних і машинобудівних заводах Придніпров'я і

Донбасу.

У Артемівську (Донецька обл.) збудовано завод для обробки кольорових

металів, який випускає мідний і латунний круглий і плоский прокат (прути,

труби, дріт, листи, стрічки, штаби). Це підприємство має закінчений

виробничий і технологічний цикл. У Світловодську (Кіровоградська обл.)

працює Дніпровський завод чистих металів, що виробляє напівпровідникові

матеріали, а в Донецьку — завод кольорових сплавів.

В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гафнію, а також

рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко

застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, авіаційній і ракетній

техніці, приладобудуванні тощо.

Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво

вторинних кольорових металів, їх випуск налагоджено у Харкові, Києві,

Донецьку, Одесі; у Володарську-Волинському (Житомирська обл.) створено і

функціонує виробниче об'єднання "Західкварцсамоцвіт".

Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для

їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства

кольоровими металами. Нещодавно відкрито п'ять родовищ золота промислового

значення поблизу Кривого Рога та п'ять родовищ — у Донецькій області,

невелике родовище золота — у Закарпатській області. Провадяться підготовчі

роботи з експлуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспетиву

зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні Україна ще

залишається великим споживачем кольорових металів, які надходять з інших

держав.

КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

Кольорова металургія поєднує видобуток руд кольорових, благородних і

рідкісних металів, їх збагачення і переробку. Зростаюче значення кольорової

металургії у створенні та застосуванні матеріалів високої якості визначає

її винятково важливу роль у сучасних умовах науково-технічної революції. За

останні десятиріччя у кілька разів збільшився обсяг виробництва промислової

продукції в світі, набули розвитку нові галузі — атомна енергетика,

електронна, ракетна, космічна і низка інших, які потребують багато

легованої сталі, кольорових і рідкісних металів.

В Україні кольорова металургія не набула значного розвитку. В її

промисловому комплексі частка кольорової металургії у 1990 р. становила за

основними виробничими фондами — 1,5%, за промислово-виробничим персоналом —

0,7, за обсягом продукції — 1,2%.

Кольорова металургія — матеріало і енергоємна галузь. Її підприємства

розміщуються у місцях виробництва сировини та електроенергії. В Україні

поширені ті виробництва, для розвитку яких є сприятливі умови.

Наша країна має значну сировинну базу кольорової металургії. Її надра оагап

на поклади різноманітних руд, зокрема алюмінієвих і таких, що містять в

собі титан, цирконій, магній, ртуть та інші метали.

У сучасній техніці широко застосовується титан — метал, який має комплекс

незамінних властивостей. У ньому поєднуються мала питома вага (майже в 2

рази менша, ніж у заліза) і висока міцність. Він добре кується,

прокатується, штампується, зварюється, не ржавіє. Застосування його у

виробництвах дуже ефективне, бо він у 1000 разів дешевший віл золота і

платини, деталі з яких він може заміняти в сучасній техніці.

Тепер у світі спостерігається бум у попиті на титан. Виробництво

аерокосмічних комплексів дедалі більше переходить на виготовлення деталей з

титану. Розвинуті країни намагаються зосередити кінцеву продукцію

титанового виробництва на внутрішніх ринках.

Уряд України в 1994 р. затвердив Державну програму «Титан України». мета

якої — створити якомога повніший цикл виробництва цього важливого металу.

За запасами титанової сировини Україна займає помітне місце у світі. Титано-

цирконієві руди є в Житомирській, Київській. Дніпропетровській, Черкаській

і Донецькій областях. В основному вони знаходяться в межах Українського

кристалічного щита. Основним промисловим мінералом титанових руд є

ільменіт. Спорідненість технологічних процесів зумовили об'єднання

виробництва титану і магнію в одну галузь. Виробництво титану і одночасно

магнію і германію здійснюється на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті.

Сировинною базою є велике родовище ільменітів біля селища Іршанськ

Володарсько-волинського району Житомирської області, де діє Іршинський

гірничо-збагачувальний комбінат, що виробляє титанові (ільменітові)

концентрати.

Малишівське родовище титано-цирконієвих пісків (Дніпропетровська область)

розробляє Верхньодніпровський державний гірничо-металургійний комбінат.

Його продукція — цирконієві, титанові (рутилові та ільменітові концентрати,

знезалізнений цирконій тощо). Цей комбінат є сировинною базою для багатьох

дуже важливих виробництв. У складі комбінату рудник, збагачувальна фабрика,

3 металургійні цехи та цех гірничо-технологічного транспорту. На комбінаті

зайнято понад б тис. працівників. Тут виробляються десятки видів унікальної

продукції, здійснюється переробка відходів дорогоцінних металів.

З продукцією Верхньодніпровського комбінату протягом кількох десятиріч було

пов'язано вирішення завдань науково-технічного прогресу, розвиток хімічної,

електронної, машинобудівної промисловості. Однак зв'язок вітчизняного ринку

з продукцією комбінату був недостатнім, що зумовлювалося підпорядкуванням

підприємств кольорової металургії колишнім союзним органам. Продукція

комбінату йшла на потреби оборонного комплексу, підприємств-споживачів, що

знаходилися в Росії.

Тепер Верхньодніпровський комбінат постачає концентрати в Америку, Японію.

Єгипет, Сирію, Об'єднані Арабські Емірати, Німеччину, Італію, Туреччину,

Угорщину — всього у 25 країн світу.

Для нашої держави дуже важливо створити власний замкнутий цикл виробництва

титану.

На базі солей Сиваша функціонує підприємство виробництва магнію в Криму

(Армянсько-Красноперекопський промисловий вузол). Магній виробляють також

із калійних солей Калусько-Галицького родовища в Передкарпатті.

Застосовується магній у металургії для виробництва магнієвих сплавів.

Важливе народногосподарське значення має алюміній. Це — метал

універсальний. Він застосовується у машинобудуванні, хімічній

промисловості. будівництві, виробництві побутових товарів. Добувають його з

алюмінієвих руд — бокситів, алунітів, нефелінів тощо. В Україні вони

представлені покладами бокситів (Смілянське — в Черкаській області і

Високопільське — в Дніпропетровській), нефелінових сієнітів (в Приазов'ї).

алунітів (Беганське і Берегівське родовища в Закарпатській області).

Світовий ринок алюмінію переживає період перевиробництва. Розвиток

алюмінієвої промисловості в Україні ускладнюється відсутністю коштів для

інвестицій. Для здійснення Державної програми виробництва алюмінію потрібно

близько 3 млрд доларів. Алюмінієві магнати світу розглядають Україну як

великий і неосвоєний ринок алюмінію і виробів з нього. Зважаючи на те. що

потреби в алюмінії нашої держави будуть збільшуватися, а сировинні ресурси

досить великі, дуже важливо мати власну потужну алюмінієву промисловість.

Запаси ртутних руд в Україні зосереджені в основному в межах Донецького

кряжу. Розробляється Микитівське родовище ртуті (Горлівка Донецької

області). Основний мінерал цих руд — кіновар (містить понад 80% ртуті).

Родовище відоме з 1879 р. Переробляє ртутні руди Микитів-ський ртутний

комбінат, у складі якого — рудник і металургійне виробництво. Окремі прояви

ртутних руд відомі у Закарпатті і Криму. Ртуть використовується в

електротехніці, вимірювальних приладах тощо.

В Україні добувають н і келе-кобальтові і залізонікелеві руди (на Побужжі і

в Придніпров'ї), які генетичне пов'язані з корою вивітрювання Українського

кристалічного щита. Вміст нікелю в рудах невисокий — 0,4—1,5%. Промисловими

вважаються руди, у яких міститься понад 1 % нікелю. Побузьке родовище

окислених залізонікелевих руд стало сировинною базою для Побузького

нікелевого заводу (смт Побузьке Голо-ванівського району Кіровоградської

області). Основна його продукція — феронікель. Нікель має широке

застосування у виробництві сплавів, якісних сталей, машинобудуванні,

військовій техніці тощо.

Поліметалічні руди. до складу яких входять свинець і цинк, розвідані в

межах Донецького кряжу, в Закарпатті (Берегівське і Беганське родовища).

прояви їх виявлені у Передкарпатті. Цинк виплавляють в Костянтинівні

Донецької області.

Україна має значні запаси уранових руд. Основний промисловий мінерал руди —

ураніт (вміст ізотопів урану до 38%). Добувають уран в Кіровоградській і

Дніпропетровській областях. Діє гірничо-збагачувальний комбінат (Жовті Води

Дніпропетровської області), що забезпечує первинну обробку уранової руди.

Уранові руди — стратегічна сировина, необхідна для функціонування атомної

енергетики.

Характерною рисою кольорової металургії України є те, що в її структурі

важливе місце займають рідкісні метали. Ця умовна назва пов'язана з їх

порівняно невеликим обсягом виробництва через високий ступінь розсіяності,

незначну кількість у природі і складність технологічних методів їх

одержання в заводських умовах. До цих металів належать титан. цирконій,

уран тощо. В Україні набула певного розвитку промисловість рідкісних

металів та напівпровідникових матеріалів як галузь кольорової металургії.

Рідкісні, у тому числі і рідкісноземельні метали, одержують як супутні

елементи під час екстракції основних металів з мінеральної сировини на

спеціалізованих підприємствах кольорової металургії.

До кольорової металургії належать і заводи вторинних металів, у Харкові,

Києві. Одесі, Донецьку; електродів — у Запоріжжі; твердих сплавів — у

Торезі (Донецька область) та Світловодську (Кіровоградська область).

Латунний і мідний прокат випускає Артемівський завод кольорових металів

(Донецька область).

В Україні поширені руди рідкісноземельних і розсіяних металів. Основні

промислові мінерали цих елементів: монацит, бастензит, лопарит, газолініт,

евксеніт та ін. З різної за хімічнім складом сировини на підприємствах

України одержують вольфрам, молібден, цезій, торій, літій, берилій, гафній,

ніобій, індій, германій, кадмій, тантал, рідкісноземельні елементи церієвої

(лантан, церій, празеодим тощо) та ітрієвої (гадоліній, ітрій, тербій тощо)

груп.

Металорудна сировина, особливо кольорових рідкісних металів, дефіцитна.

Нині деякі країни (наприклад, Китай, Японія) скуповують її ідідкісні метали

на світових ринках, оскільки передбачають бурхливий розвиток власних

продуктивних сил у наступному XXI ст. Без сировини рід-/ кісних і

рідкісноземельних металів у майбутньому не обійтись. Виходячи з цього,

потрібно ощадно ставитись до земних скарбів України, їх треба зберегти для

майбутніх поколінь, а не розтринькувати, не розпродувати на світових

ринках. Не можна забувати, що забезпеченість нашої країни металорудними

ресурсами дається ціною великих зусиль і що обсяги споживання сировини

швидко зростають, а багато видів мінеральної сировини унікальні і разом з

тим невідновні. Отже. їх треба берегти і використовувати тільки для

внутрішніх потреб на благо України та її народу. Земні скарби України — для

України, для збільшення її національного багатства.

В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський.

У Донецькому районі на привізних цинкових концентратах працює великий

Костянтинівський цинковий завод. Цинк — універсальний метал. Його

використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових

білил, друкарських кліше, для виготовлення сплавів з іншими металами,

покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті

гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти.

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також

Артемівський завод обробки кольорових металів, який виробляє латунь,

латунний і мідний прокат. Завод наплавочних твердих сплавів розміщений у

Торезі Донецької області, підприємство «Інтерсплав» — у Свердловську

Луганської області. Крім того, тут знаходяться кілька різних за величиною і

спеціалізацією підприємств. Район має добре енергетичне забезпечення.

У Придніпровському районі працюють два великих підприємства кольорової

металургії в Запоріжжі — алюмінієвий і магнієвий заводи. Виробництво

алюмінію складається з двох стадій. Спочатку одержують глинозем з бокситів

чи іншої алюмінієвої руди. Потім з глинозему виплавляють металічний

алюміній. Підприємства, які виробляють глинозем, мають сировинну

орієнтацію. Для виготовлення 1 т глинозему необхідно від 2,5 до 4 т

бокситів або ж до 6 т нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди і

електроенергії. Великий глиноземний завод, що працює на імпортних бокситах,

знаходиться в місті Миколаєві.

Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт-год електроенергії.

Ще більш енергомістке виробництво магнію (до 22 тис. кіловат-годин). Тому

підприємства виробництва алюмінію і магнію у Запоріжжі орієнтуються на

дешеву електроенергію Дніпровської ГЕС. Алюмінієвий завод одержує сировину

з Миколаївського глиноземного заводу (мал. 75), титановий — з родовищ Івано-

Франківської, Житомирської, Дніпропетровської областей, а також з

кримського виробничого об'єднання «Титан».

У Придніпровському районі знаходиться Верхньодніпровський гірничо-

металургійний комбінат. Він орієнтується в своєму розміщенні на

електроенергію Дніпродзержинської ГЕС і потужної Придніпровської ДРЕС.

Сировинною базою комбі^ нату є Самотканське титанорудне родовище.

У зв'язку з освоєнням нових родовищ кольорових металів є перспективи для

дальшого розвитку кольорової металургії в Придніпровському районі.

Алюміній, магній, титан, цирконій та особливо їх сплави є важливими

конструкційними матеріалами, тобто матеріалами для виготовлення деталей

конструкцій. Вони легкі, міцні, витримують високі температури. Тому їх

використовують в літако-, ракето-, кораблебудуванні. Все більшого

застосування вони набувають у хімічній, ядерній, харчовій промисловості

(реактори, насоси, трубопроводи).

До електроенергії Кременчуцької ГЕС в Придніпровському районі тяжіє і

Світловодський завод чистих металів.

У Кіровоградській області Придніпровського району працює Побузький

нікелевий завод, що орієнтується на місцеву сировинну базу.

Великі перспективи для розвитку кольорової металургії має Карпатський

район, який ще не сформований. У районі зосереджена потужна сировинна база.

Тут діє ядро формування цього району — Калуське акціонерне товариство

«Оріана».

В окремих містах (Харків, Одеса, Київ) кольорові метали виплавляють з

металобрухту. В Запоріжжі налагоджено виробництво електродів для кольорової

металургії.

Кольорова металургія країни має практично необмежені природні ресурси для

свого розвитку. Алюмінієва сировина — боксити, нефеліни і алуніти виявлено

в Черкаській, Дніпропетровській, Донецькій, Хмельницькій і Закарпатській

областях. Значні запаси поліметалевих руд знайдено в Луганській області і в

Закарпатті. Значні родовища руд кольорових металів відкрито в 90-ті роки.

Це — золото, нікелеві, мідні, олов'яні, цинкові, ртутні руди, кобальт,

титан, ніобій, гафній, цирконій, платина тощо.

Останнім часом посилилася негативна дія чинників, що стримують розвиток

металургії. Це призводить до виникнення цілої низки проблем. Головна з них

полягає в тому, що з розпадом СРСР Україні вже не потрібна така кількість

металу, яка вироблялася раніше.

Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для

їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства

кольоровими металами. Нещодавно відкрито п'ять родовищ золота промислового

значення поблизу Кривого Рога та п'ять родовищ — у Донецькій області,

невелике родовище золота — у Закарпатській області. Проводяться підготовчі

роботи з експлуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу

зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні Україна ще

залишається великим споживачем кольорових металів, які надходять з інших

держав, настільки великі, що дають підстави стверджувати наявність сталої

тенденції докорінної перебудови машинобудівного комплексу цих країн у

напрямі поступового витиснення багатьох традиційних галузей наукоємними

виробництвами, продукція яких зорієнтована великою мірою на людину, на її

матеріальні й духовні потреби.

Страницы: 1, 2, 3