Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками

Якісні адвербіальні ФО переважають в англійській мові. Виділяється дві підгрупи ідіом такого типу: прислівники типу або способу дії та прислівники міри, ступеню, кількості. До адвербіальних ФО зі значенням способу дії відносяться, наприклад, fair and square (прямо). Часто адвербіальні ФО виражають інтенсивність дії. До таких ФО відносяться by hook or by crook (будь-яким чином), tooth and nail (всіма силами), by leaps and bounds (не по днях, а по часах). ФО даного типу часто характеризують те чи інше положення, стан. Наприклад, до таких ФО належить зворот high and dry (покинутий в біді). До цієї ж групи належать звороти, котрі починаються прийменником between: “I am between Scylla and Charybdis (в безвихідному становищі)”, he wrote. “I dare not work quickly, for fear of detection, and I must not work slowly if we are to be ready in time”. It should be noted that the Telegraph, true blue Tory as it is, circulates mostly among that part of the middle class which is prone to suffer under grievance, under the impression that it is being ground between the upper and the nether milstones”. Такі звороти не можна вважати варіантами, не дивлячись на близькість значення та наявність загального прийменника, так як образність в них зовсім різна і не співпадають опорні семантеми. Для цих зворотів характерна оказіональна окремо оформленість, так як вони часто піддаються деформації.

Адвербіальні ФО, котрі позначають ступінь або кількість. До таких зворотів відносяться фразеологізми hook, line and sinker та lock (повністю), stock and barrel (все разом), котрі виражають повноту дії.

Обставинні адвербіальні ФО зустрічаються в сучасній англійській мові надзвичайно рідко. До них належать, наприклад far and wide (скрізь).

В одновершинних адвербіальних ФО немає ні сурядного, ні підрядного зв’язку:

1.                 поєднання неповнозначної лексеми з повнозначною: at all (зовсім, взагалі), at bottom (по суті, в глибині душі);

2.                 поєднання двох неповнозначних лексем з повнозначною:

a.                 out of date (неактуальне, щось застарівше, немодне), out of point (не в порядку);

b.                at a premium (нарозхват, що користується попитом), by the way (між іншим, до речі), into the bargain (на додачу), on the dot (хвилина у хвилину, точно);

3.                 поєднання трьох неповнозначних лексем з повнозначною: out of the blue (зовсім неочікувано), out of the question (про це не може бути й мови), out of the wood (в безпеці).

Всі ці одновершинні адвербіальні ФО є одиничними утвореннями, тобто утвореннями, котрі не створені за структурно-семантичною моделлю, з переосмисленим значимим компонентом.

Окрім тотожності синтаксичних функцій адвербіальних ФО та прийменників, як ті, так і інші є незмінними. Але адвербіальні ФО, на відміну від прийменників, є окремо оформленими. Ця окремо оформленість в адвербіальних ФО виражається в наявності внутрішнього сполучника або артикля, а також у можливості оказіональних змін у деяких ФО цього структурного типу. Наприклад, at a loss (перебувати в непорозумінні), behind the scenes (за кулісами).

Дієслівні фраземи з сурядною структурою присутні в англійській мові у невеликій кількості. Їх характерною структурною особливістю є двочленність. У фразеологізмах даного типу зустрічається два види зв’язку:

-                     сполучно-сурядний: дієслівні фраземи з цим типом зв’язку являються зазвичай парносинонімічними зворотами: bill and coo (милуватися, воркотати), fetch and carry (прислужуватися), hum and haw (запинатися). В деяких ідіомах з цим видом зв’язку компоненти не являються синонімами: cut and contrive (зводити кінці з кінцями), cut and run (втікати). Зворот chop and change спочатку означав «товарообмін», «купляти та продавати». Дієслово chop було синонімічним по відношенню до дієслова change в цьому значенні. В сучасній англійській мові цей вираз означає «часто міняти (плани, погляди), проявляти нерішучість». В цьому значенні дієслово chop не вживається. Єдиною тричленною ідіомою є cut and come again (їсти з апетитом). У дієслівних зворотах з сполучно-сурядним зв’язком спостерігається також явище, коли і в субстантивних ідіомах з сурядною структурою, а саме синоніми, котрі входять до їх складу, втрачають свої семантичні відмінності. Так, наприклад, в ідіомі fetch and carry повністю втрачається відмінність між fetch «принести, сходити за чимось» та carry «приносити». Подібна втрата семантичних відмінностей є одним з формальних показників послаблення лексичного значення компонентів ідіоми.

-                     розділово-сурядний: до них відносяться sink or swim (будь що буде), stand or fall (вистояти або загинути).

Синтаксичні функції дієслівних ФО з сурядною структурою співпадають з синтаксичними функціями дієслова.

Окрім вище згаданих ідіом з сурядною структурою в англійській мові мають місце ще й інші дієслівні звороти з такою ж структурою. Але їх не варто плутати з ідіомами, не дивлячись на співпадіння структур. Розглянуті звороти задовольняють всі потреби, котрі висувають ФО: коефіцієнт їх стійкості не нижче мінімального, в них ясно показано повне переосмислення компонентів, і всі вони являються окремо оформленими. Інші ж звороти, зовні схожі на них, не являються ФО. Мається на увазі словосполучення типу aid and abet (підбивати, підсобляти), pick and choose (вибирати, перебирати). Вони володіють окремо оформленістю, так як змінюється не останній компонент, а обидва. Але цим зворотам не властиве переосмислення компонентів. Їх компоненти вживаються в прямому, буквальному значенні. Перераховані звороти звичайно є сталими виразами, але не фразеологічного характеру.

Окрім фразем з підрядною та сурядною структурою існують ще фраземи змішаного типу. Це фразеологічні звороти з підрядно-сурядним та з сурядно-підрядним зв’язками.

Отже, що стосується англійських фразеологізмів, то найбільш поширеною для них є тематична класифікація, яка розділяє сталі вирази на групи за співвіднесеністю їх головних компонентів до певної частини мови. Всі компоненти сталих виразів з сурядними сполучниками перебувають між собою у певних відношеннях та мають здебільшого немотивоване значення.

2.3 Фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові

Розробкою класифікації фразеологізмів у Росії займалися з кінця ХІХ століття. На даний момент розроблений цілий ряд класифікацій фразеологічних одиниць на різних основах [51].

Кожний фразеологізм – це текст, хранитель культурної інформації. В. Н. Телія стверджує, що «образи, котрі лежать в основі фразеологізмів та пов’язаних значень слова, в основній своїй масі прозорі для даної лінгво-культурної спільноти, так як відображають характерне для неї світобачення та світорозуміння, що й дозволяє національній специфіці фразеологічного складу мови проявлятися більш яскраво» [55].

Фразеологізми, котрі вживаються в сучасній російській мові, складаються з російських слів, котрі стали компонентами фразеологізму, а значить, фразеологічний склад мови – явище національне та джерелом виникнення фразеологізмів є мовлення народу – носія російськой мови. Більша частина фразеологізмів утворилась в період, коли писемності ще не існувало. Найбільшу кількість фразеологізмів російськой мови складають одиниці, котрі називають діяльність людини – фізичну, розумову, мовленнєву.

Всі подібні фразеологізми утворилися на базі слів, словосполучень та речень. Авторство таких фразеологізмів втрачалося, вони ставали загальнонаціональними, вживалися всіма людьми. Коли новоутворена одиниця отримує широке застосування в усному мовленні, вона стає частиною мови та починає функціонувати не тільки в усному, але й у письмовому мовленні [56; 212].

Основна масса фразеологічних одиниць сучасної російської мови утворюється в розмовному мовленні, процесс цей постійний і не припиняється навіть і в нашу дні. Таке утворення здійснюється на базі російської лексики та російської грамматичної будови.

Академік Ларін Б. А. вважає, що «вирішальною умовою перетворення простого речення в ідіоматичне було семантичне збагачення, котре називається метафоризацією, сутність якої полягає в розширенні та узагальненні значення в сторону образної типовості» [39; 125]. Більшість фразеологізмів російської мови по своїй суті – образно-емотивні, тобто такі, в значенні яких дуже важливо образна основа. Механізм формування таких фразеологізмів полягає в тому, що спочатку в світі виникає деяка прототипна ситуація, тобто ситуація, котра відповідає буквальному значенню фразеологізма. За такої ситуації закріпляється зміст, котрий потім переосмислюється, тобто формується образ фразеолгічної одиниці на основі первинних значень слів у прототипній ситуації. Так виникає внутрішня форма, «в котрій міститься основна інформація, пов’язана з культурою. Саме у внутрішній формі фразеологізму знаходяться «сліди» культури – міфи, архетипи, звичаї та традиції, відображені історичні події та елементи матеріальної культури» [41; 84]. Ці фразеологізми представляють найбільший інтерес в плані виявлення культурної специфіки, так як вони мають культурно-зумовлені причини або культурно-значимі наслідки.

У більшості фразеологізмів у внутрішній формі містяться такі смисли, котрі надають їм національного колориту. Семантику таких фразеологізмів можна інтерпретувати з позицій ціннісних установок та стереотипів, властивих ментальності нації, тобто в термінах національної культури [41].

В російській мові існує дуже багато типів фразеологізмів. Але особливої уваги у даному дослідженні заслуговують сталі вирази, до складу яких входять сурядні сполучники.

Фразеологізми, котрі представляють собою конструкції з сурядними сполучниками, за своїм лексико граматичним значенням рівнозначні тим компонентам, з яких ці звороти складаються.

Компоненти по відношенню один до одного представляють собою рівнозначні члени даної структури фразеологізму, котрі виражені зазвичай словами однієї й тої самої частини мови. Порядок компонентів закріплений і, як правило, мінятися не може. Обмеженою можливістю реалізації морфологічних форм володіють у зворотах цієї моделі лише дієслова (судить да рядить, ни стать ни сесть, ни дать ни взять).

Серед фразеологізмів, котрі складаються з іменників, найбільш яскравою та типовою групою виступають звороти із синтаксично зумовленим значенням типу кожа да кости, стар и мал, ни кола ни двора.. Слова, котрі поєднуються за допомогою сполучників у цілу одиницю, виступають або як синонімічні, а також пов’язані за змістом (тишь да гладь, суды да пересуды), або як антонімічні (то там то тут, ни тепло ни холодно, ни с того ни с сего, и смех и грех, ни к селу ни к городу).

В якості сполучних слів частіше за все вживаються наступні слова и, да, ни…ни, то…то: взад и вперед, туту и там, целиком и полностью, день и ночь, ни конца ни краю, ни то ни се.

За морфологічною співвіднесеністю головного слова, котру можна визначити через синтаксичну функцію, яку виконують фразеологізми в конкретному мікротексті, фразеологізми російської мови поділяються на наступні типи:

1 субстантивні (чай да сахар, альфа и омега, ни гласа ни воздыхания, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело);

2 ад’єктивні (тот или другой, ни жив ни мертв, и вашим и нашим);

3 адвербіальні (и шатко и валко, ни тепло ни холодно, ни больше ни меньше, ни взад ни вперед, вкось и впрямь, сплошь и рядом, решено и подписано, раз и навсегда);

4 дієслівні ( ни стать ни сесть, ни дать ни взять, спит и видит).

Всі вони зустрічаються в сучасній російській мові приблизно з однаковою частотою, але найбільш вживаними, як і в англійській мові, вважаються субстантивні фразеологізми (чай да сахар, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело, маг и волшебник).

Слід відмітити, що на сучасному етапі вивчення фразеологізмів російської мови, коли немає точних для стилістичної та історико-часової оцінки як окремих сталих виразів, так і цілих розрядів та різновидів фразеологічних одиниць, коли немає чіткої межі між самими стилями мови, можлива лише сама загальна стилістична та історико-часова оцінка російських сталих виразів, котрі включені до складу словників [39].

Зазвичай, серед сталих виразів з сурядним зв’язком переважають фразеологічні одиниці з двокомпонентною структурою, члени яких поєднані між собою сурядним сполучником (так и быть, суд да дело, ни шьет ни порет). У порівнянні з англійськими сталими виразами, трикомпонентні фразеологізми майже не зустрічаються у російській мові на сучасному етапі її розвитку.

Щодо сталих виразів субстантивного типу, то найчастіше їх компоненти поєднуються між собою за допомогою сполучника и та да (суд да дело, альфа и омега, гром и молния, все и каждый, суды да пересуды). Але також нерідко можна зустріти і зв'язок за допомогою парних сполучників и…и, ни…ни (и смех и грех, ни кола ни двора, ни к городу ни к селу, ни больше ни меньше, и шатко и валко).

Всередині своєї структури компоненти субстантивних фразеологічних одиниць також можна поділити на декілька типів за критерієм їх внутрішніх відношень:

1) обидва компоненти вживаються в однині: ни душой ни телом, маг и волшебник, ни пава ни ворона;

2) обидва компоненти стоять у множині: суды да пересуды, всех и всяких, живые и мертвые, все входы и выходы;

3) один компонент ставиться у множині, а другий – в однині: всех и каждого. Але в російській мові, порівняно з англійською, фразеологізми з даною структурою зустрічаються набагато рідше.

Російські адвербіальні звороти можуть, як і англійські, бути безприйменниковими (суды да пересуды, ни пава ни ворона, молочные реки и кисельные берега, ) та увідними за допомогою прийменника (между небом и землей, без роду и племени, с руками и ногами, без руля и без ветрил, в огонь и в воду).

Щодо дієслівних фразеологічних одиниць в російській мові, то їх можна поділити за категорією особи. Деякі сталі вирази зустрічаються у трентій особі однини (спит и видит, ни шьет ни порет). Але більшість виразів даного типу складаються з дієслів, котрі виступають в інфінітиві (рвать и метать, плюнуть и растереть).

Компоненти фразеологічних одиниць російської мови перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:

1)     синонімічність компонентів (суды да пересуды, на свой страх и риск, предлагать руку и сердце)

2)     співвідношення цілого та компонентів (всех и каждого);

3)     однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника (снова и снова, один за другим,).

4)     антонімічність компонентів (смех и грех, вопрос жизни или смерти, не на жизнь, а на смерть);

5)     паронімічність компонентів (ни складу ни ладу, ни кожи ни рожи, ни пуха ни пера);

6)     використання власних назв історичного значення (между Сциллой и Харибдой, Содом и Гоморра, Альфа и Омега).

Також нами було виділено цікаву групу фразеологізмів з сурядним сполучником:

-    фразеологізми, слова яких римуються між собою: суды да пересуды, ни слуху ни духу, ни складу ни ладу, ни сват ни брат, рожки да ножки.

Компоненти сталих виразів усіх типів перебувають у певних зв’язках між собою, серед яких найбільш вживаними можна вважати:

1) сполучниково-сурядний зв'язок (рвать и метать, спит и видит, суды да пересуды, целиком и полностью);

2) сурядно-протиставний зв'язок (ни шатко ни вязко, ни жив ни мертв, ни стать ни сесть, ни кожи ни рожи);

3) причинно-наслідковий зв'язок (решено и подписано, сказал и сделал);

4) розділово-сурядний (так или иначе, все или ничего, быть или не быть).

Фразеологічні одиниці російської мови більш складні за своєю структурою, ніж англійські сталі вирази. Це можна довести на прикладі субстантивних фразем. Деякі з них мають у своєму складі не лише іменники, але слова інших частин мови (ни Богу свечка ни черту кочерга, молочные реки и кисельные берега, питаться акридами и диким медом, вот тебе Бог а вот порог, пройти сквозь огонь, и воду, и медные трубы).

Також за своїм складом російські фразеологізми більш гнучкі, ніж англійські. Наприклад, у фразеологізмі и шатко и валко и на сторону з легкістю можна обійтися без частини и на сторону. Тобто, фразеологізм не втратить свого основного значення, незалежно від того, буде додана згадана частина чи ні. В деяких виразах можна додати або забрати певний компонент, в тому числі й сам сурядний сполучник. Як для прикладу можна привести фразеологічну одиницю молочные реки и кисельные берега. Тут ми можемо забрати сполучник и, але суть самого сталого виразу при цьому не буде втрачено. Але забрати у деяких випадках без будь якої втрати значення можна лише сполучники и та да і лише у певних сталих виразах, а не абсолютно в усіх. Якщо, наприклад, фразему з парним сполучником лишити без даного виду зв’язку, то зміст буде повністю страчений.

Фраземи російської мови мають одну особливість у порівнянні з англійськими сталими виразами. Завдяки своїй гнучкості, до складу однієї фразеологічної одиниці може входити навіть два сурядні сполучники. Наприклад, фразеологічний зворот ни взад и ни вперед, що означає не мати можливості рухатися в жодному з можливих напрямків, має два сполучники.

Як і в англійських, так і в російських сталих виразах значення їх немотивоване, і деякі компоненти фразем вже настільки застаріли, що втратили своє значення і самостійно в мові або більше не вживаються, або вживаються надзвичайно рідко. Наприклад, сталий вираз ни гласа ни воздыхания, що означає ні звуку, повне мовчання, і зараз нерідко зустрічається в мові, але слово глас, котре входить до складу даного фразеологізму, вважається архаїчним. Проте завдяки своєму колориту дані сталі вирази не втрачають своєї актуальності в мові.

У процесі розвитку мови деякі фразеологічні звороти виходять з вжитку і їх можна зустріти лише в художніх творах. Прикладом такого явища можна вважати сталий вираз вкось и впрямь, що має два значення: 1) всілякими способами, давати різні поради (наприклад, на свете таково ж: коль в нужду попадешься, отведай сунуться к друзьям. Начнут советовать и вкось тебе и впрямь. Крылов «Крестьянин в беде»); 2) неправдиво, спотворюючи зміст розмірковувати, робити висновки. Проте даний сталий вираз має синонім вкривь и вкось, котрий не є застарілим.

Незважаючи на те, що структура фразеологічних одиниць непроникна ззовні, всередині самого фразеологізму компоненти перебувають у живих активних відношеннях між собою.

Розділ ІІІ. Співставлення англійських та російських фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками

3.1 Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в англійській та російській мовах

Співставлення фразеологізмів англійської та російської мов повинне дати відповіді на наступні запитання: у чому заключається різниця між фразеологічними системами англійської та російської мов; як вони проявляються в основних аспектах мови – функціональному, семантичному, формально-смисловому, структурному; якими екстралінгвістичними факторами вони зумовлюються та яка ступінь міжмовної еквівалентності фразеологізмів з сурядними сполучниками.

Взаємодія факторів семантичної та лексичної структур фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками порівнюваних мов приводить до утворення різноманітних серій еквівалентів. Тут має місце повна тотожність (neither fish nor flesh (ні риба ні м'ясо), flesh and blood ( плоть і кров), an eye for an eye and a tooth for a tooth (око за око та зуб за зуб), head or tail (орел или решка), a matter of life or death (питання життя ябо смерті), and so on and so forth (і так далі і тому подібне), fire and water are good servants, but bad masters(вогонь та вода хороші слуги для людини, але їм не можна давати волі), the honourable and gallant gentleman (почтенный и доблестный джентльмен) або відмінність структурного аспекту (first, fast and all the time (раз і назавжди), hand and glove with somebody (у тісній дружбі з ким-небудь), life is not all cakes and ale (життя прожити – не поле перейти), in flesh and blood (власною персоною), it is one thing to flourish and another to fight (одно - храбрость на словах, а другое – на деле), be neither to hold nor to bind (бути дуже схвильованим), beauty and folly are old companoins (личико беленько, да ума маленько), apples and oranges (абсолютно різні речі), no cross no crown (вовка боятися в ліс не ходити) та повна тотожність або відмінність сукупного змісту (hard and fast (викинуте на берег судно), with handkerchief in one hand and sword in the other (плачучи крокодилячими слізьми), cap and gown (академічний одяг), hand and thigh (майно, котре передається у спадок), cakes and ale (веселощі, розваги), bear and forbear (бути терпеливим та терпимим), be flеsh and blood (мати людські слабкості), make fish of one and flesh of another (ставитися до людей пристрасно), please one’s eye and plague one’s heart (вийти заміж з розрахунку), be up and about (видужати), great and small (люди всякого звання), повна смислова та неповна структурна тотожність, фразеологічні одиниці повністю відмінні в семантичному аспекті при повній або неповній тотожності синтаксичної організації.

Співпадіння плану вираження та плану змісту фразеологічних одиниць порівнюваних мов веде до утворення серій структурно-семантичних еквівалентів. Оскільки співпадіння може бути повним або неповним, виділяються повні структурно-семантичні еквіваленти та неповні структурно-семантичні елементи.

Повні структурно-семантичні фразеологічні еквіваленти – це такі фразеологічні одиниці англійської та російської мов, у котрих при повному співпадінні значення спостерігається тотожність із компонентного складу при схожій синтаксичній організації. Наприклад: to be bound hand and foot - связать себя по рукам и ногам, an eye for an eye and a tooth for a tooth - око за око та зуб за зуб, aid and comfort – допомога та підтримка, assets and liabilities – актив та пасив, say neither buff nor styl - не сказать ни того ни другого, flux and reflux – появление и исчезновение, generally and particularly – в общем и в частности, a cold hand and warm heart – руки холодные, а серце горячее, go into th whys and wherefores – вдаваться в причины.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5