Актуальність теми дослідження. Газети відіграють значну роль в сучасному житті. Газетну публіцистику називають літописом сучасності, адже вона є віддзеркаленням подій і звертається до щоденних проблем суспільства - політичних, соціальних, побутових, філософських тощо. А заголовок є орієнтиром читача у вирі газетних статей. Таке порівняння не є безпідставним, адже без заголовку ми губимося в морі різноманітної інформації, нерідко оминаючи основне та приділяючи увагу незначному. Заголовок - це також і політичне обличчя газети. Він формує наше ставлення до публікації, вказує на авторську позицію в тлумаченні того чи іншого факту. Вдалий заголовок несе в собі велике інформаційне навантаження, що є особливо важливим у наше сторіччя „вибуху інформації”. Саме заголовок формує у читача загальне уявлення про матеріал статті та дозволяє обрати найбільш важливе для подальшого ознайомлення.

В газетах заголовок відіграє особливу роль. Заголовок покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем. Внаслідок такої цілеспрямованості як в англомовній, так і в українській пресі сформувався окремий стиль газетного заголовку із низкою притаманних йому лексико-граматичних та функціонально-стилістичних рис.

Особливий стиль заголовків газетних статей може спричинити певні складнощі при перекладі. Саме тому в даній роботі увага головним чином приділяється особливостям англомовних газетних заголовків, також в ній досліджуються та порівнюються типи заголовків англійської та української преси, відмічаються певні розбіжності між ними і пропонуються способи їх адекватного перекладу.

газетний заголовок переклад англійський

Мета даної роботи: визначення та аналіз специфіки перекладу англомовних газетних заголовків на українську мову; порівняльно-типологічний аналіз газетних заголовків двох мов і висвітлення їх структурних, лексичних, граматичних та стилістичних відмінностей.

Поставлена мета передбачає розв”язання наступних завдань:

1. Визначити структурно-граматичні та лексичні особливості газетних заголовків;

2. Розглянути функціонально-стилістичні особливості газетних заголовків;

3. Перекласти заголовки англомовних газет на українську мову;

4. Проаналізувати переклад.

Об”єктом даного дослідження є заголовки британських та американських газетних та журнальних статей.

Предметом дослідження є технології перекладу заголовків у сучасному публіцистичному дискурсі.

Для розв”язання поставлених завдань використовувалися наступні методи та прийоми: дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу для встановлення структурних моделей заголовків; логіко-семантичний аналіз з метою зіставлення змісту заголовка та власне тексту повідомлення; вивчення та аналіз джерел, газет (“The Daіly Telegraph”, “The Guardian”, “The Observer”, “The Times”, “The Washington Post”, “The Wall Street Journal”) та журналів (“Financial Times" та “The Economist”), матеріалів теоретичних досліджень, аналіз існуючих навчальних матеріалів (підручників, посібників) на англійській, українській та російській мовах.

Наукова новизна. Немало робіт присвячено порівняльно-типологічному аналізу англомовних та російських газетних заголовків. А в даній роботі аналізується переклад англійських заголовків українською мовою.

Теоретична цінність роботи: отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природу та закономірності функціонування газетного заголовка.

Практична цінність роботи визначається можливістю використання результатів на практичних заняттях з теорії та практики перекладу.

Структура роботи. Робота складається з вступу, 2 теоретичних розділів, 1 практичного розділу, висновків до розділів, загальних висновків та резюме англійською мовою. Список використаних джерел налічує 100 позицій. Робота написана на ___ сторінках.

Розділ 1. Лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків

В заголовках окрім зовнішніх засобів привертання уваги читача (великий шрифт, графічне виділення) присутній ряд лексико-граматичних прийомів [16, с.2].

1) Щоб привернути увагу читача до основної думки повідомлення в заголовках зазвичай опускаються артиклі:

Russian Athlete Winning Prize

Поява означеного артикля в заголовку пояснюється комунікативно-прагматичними і стилістичними причинами - заінтригувати, викликати інтерес. У заголовку означений артикль розвиває, доповнює, уточнює або просто повторює уже дане, відоме і вказує на виділення предмета з класу однорідних предметів [16, с.2].

2) Важливою особливістю англійських газетних заголовків є поширеність в них еліптичної форми пасивного стану з опущенням допоміжного дієслова to be для опису подій як в минулому, так і в теперішньому часі. Дія зазвичай виражається формами Indefinite або Continuous [16, с.2]:

Houses Smashed by Hurricane

Paris Protest March Staged by Students

3) У англійських і американських газетах переважають дієслівні заголовки:

Floods Hit Scotland

Exports to Russia Rising

Дієслівність зазвичай зберігається також в заголовках, що складаються з питальних речень:

Will There Ве Another Major Slump Next Year? [16, с.2]

4) Англійські і американські газети зазвичай використовують в заголовках неперфектні форми дієслова.

а) Коли йдеться про події, що сталися в недавньому минулому, зазвичай використовується Present Indefinite:

Russia Condemns West Provocation

Influenza Kills 200 in India

Це найпоширеніший тип заголовків; вживання теперішнього часу додає їм жвавості, наближає події до читача, робить його ніби учасником цих подій і тим самим підсилює його інтерес до опублікованого матеріалу.

б) Past Indefinite вживається в заголовках, що відносяться до минулих подій, в основному, в тих випадках, коли в заголовку є обставина часу, або якщо читачеві відомо, що описувана подія сталася в певний момент у минулому:

Why Rockefeller Couldn''t Buy а Landslide Victory?

Wave of Peace Action Swept the Nation

в) Для позначення майбутнього часу в заголовках широко використовується інфінітив:

Laundry Workers To Vote on New Contract

World Unions To Fight Monopoly [16, с.3]

5) Досить часто в заголовку опускається присудок, який відіграє в реченні другорядну роль:

Hurricane in Miami

No Timber for Sale [16, с.3]

6) З метою звернути особливу увагу на присудок і разом з тим зацікавити читача, опускається підмет, якщо він в даному випадку має менше значення, ніж присудок:

Expect New Economic Depression

Want No War Hysteria in Toronto Schools [16, с.3]

7) Присвійний відмінок, зі своєю структурною компактністю, вживається з неживими іменниками і витісняє прийменниковий зворот з of:

Price Control's Effect Discussed [16, с.3]

8) Вживаються популярні прізвиська та скорочені імена замість прізвищ деяких політичних діячів, артистів, спортсменів тощо, наприклад:

Arnie’s Uphill Climb (Arnold Schwarzenegger)

Winnie’s Life (Winston Churchill) [16, с.3]

9) Для надання емоційного забарвлення до загальновживаної лексики додають жаргонізми, неологізми, діалектизми, поетизми, сленг, наприклад:

Cop Shoots a Man (The Times, January 26, 2010) *

What Irks Us Most? (The Times, January 26, 2010)

10) Широко вживаються скорочення та складноскорочені слова. Частотність скорочень в заголовках - характерна риса мови газети:

UNESCO and TripAdvisor Are Working Together (The Times, January 26, 2010)

WHO Statement To the Council of Europe (The Guardian, January 26, 2010)

NASA Finds Warmer Ocean Speeding Greenland Glacier Melt (The Times, January 26, 2010)

Зазвичай такі скорочення давно ввійшли у вжиток та не пояснюються в тексті [16, с.3].

10) Відмічається наявність елементів образності, наприклад:

Clinton Raises His Eyebrows

Italian President Under Fire [16, с.3]

11) Привабливий і дуже поширений заголовок-цитата. Зі слів людини, про яку йде мова, у назву матеріалу виносяться найяскривіші висловлювання [16, с.3]:

Kim Basinger: I Don’t Wanna Be a Barbie Doll (The Guardian, January 26, 2010)

_____________________________________________________________

В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.

Як ми бачимо, заголовки англомовних газет мають цілий ряд особливостей, які потребують спеціального підходу при перекладі.

1.1 Структурно-граматичні особливості газетних заголовків

Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Зазвичай заголовок має бути таким, що вміщується в одному рядку, якщо це неможливо, його розбивають на заголовок та підзаголовок, аби уникнути переносу [40, с.2]. Наприклад:

· The British Economy

Stuck in the mud (The Economist, January 26, 2010)

Проте, заголовок не обов”язково є частиною заголовку, що не вмістилася в попередньому рядку. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту [40, с.2]. Наприклад:

· Ukraine's Presidential Election

An orange and two lemons

(The Economist, January 26, 2010)

· No More Oil On Troubled Waters

The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal

ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling

(The Guardian, May 1, 2010)

Існують внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, які теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли інформації дуже багато або коли вона стосується кількох різних питань, і статтю таким чином можна поділити на кілька підрозділів [40, с.2].

Заголовок - односкладне речення

Односкладні речення широко вживаються у заголовках газетних статей, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Наявність одного головного члена є характерною ознакою односкладних речень, які для вияву повноти і своєрідного характеру своєї синтаксичної будови та об’єктивно-суб’єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним членом [20, с.34].

До заголовків, виражених односкладним реченням, належать:

а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

The British Economy (The Economist, January 26, 2010)

б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких виражений інфінітивом (Vinf): Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth (The Times, March 28, 2010), оскільки інфінітивні речення розглядаються як односкладні.

Ядерний елемент (ядро) у зазначених заголовках має ознаки речення та не підпорядковується ніякому іншому елементу в межах даної конструкції, що й визначає його домінуючу роль.

Розглянемо номінативні заголовки в аспекті їхньої структурної організації. Елементарними моделями номінативних заголовків вважаються ті, що представлені лише іменником [20, с.34]:

Alcatraz (The Guardian, January 26, 2010)

Payback (The Wall Street Journal, March 29, 2010)

Такі моделі є непоширеними та створюють фундамент для утворення інших різновидів номінативних заголовків.

Переважна більшість номінативних заголовків представлена поширеними номінативними конструкціями, тобто при одному ядерному компоненті є кілька залежних. Залежний компонент також може мати свій залежний компонент. Таким чином відбувається синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своєрідні „ланцюжки" нанизування компонентів моделі, один із яких є синтаксично домінуючим, а інший (інші) - синтаксично залежними. Виділяють прості та складні моделі номінативних заголовків.

Для простих моделей номінативного заголовка властивий безпосередній зв’язок ядерного компонента із залежним компонентом першого ступеня. Якщо елемент, який підпорядковується ядерному, має власний залежний компонент, тобто залежний компонент прешого ступеня, у цьому разі він може виступати як ядерний у відношенні до залежного, - виникає ланцюжок залежностей, що вже характеризує складну модель. Складна модель, таким чином, реалізується наявністю різних ступенів залежності ядерних компонентів, починаючи з другого.

Прості та складні моделі представлені в заголовках численністю варіантів, основою виникнення яких є можливість утворення різних комбінаторних варіантів, що виникають як на основі ядерних, так і на основі залежних компонентів [20, с.35].

Відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивні:

1. Adj + N:

Happy Days (The Guardian, January 26, 2010)

A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2010)

2. N2 + N1:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

3. N’s + N:

Haiti's Debt (The Daily Telegraph, January 25, 2010)

4. Ven + N:

Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2010)

5. Num + N:

Seven Days (The Guardian, April 24, 2010)

6. N1 + of + N2:

The Golden Age Of the USA (The Washington Post, January 26, 2010)

б) об’єктні:

1. N1 + for + N2:

Headache For White House (The Times, March 28, 2010)

в) адвербіальні:

1. N1 + in + N2:

Bombing In Afghanistan (The Times, March 28, 2010)

2. N1 + by + N2:

Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2010)

3. N1 + among + N2:

Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2010)

4. N1 + around + N2:

Word Around the World (The Guardian, April 24, 2010)

5. Pr + for + N:

All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2010)

6. N1 + over + N2:

Anger Over Failure (The Observer, January 26, 2010)

Fears Over Chemicals (The Observer, January 26, 2010)

Прості моделі номінативних заголовків можуть також складатися з кількох ядерних компонентів, тобто утворюватися за допомогою адиктивного поширення. Наприклад:

а) N and N:

Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2010)

б) N, N and N:

This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2010)

в) N or N:

Talant: You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2010)

Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що підкреслюють вибір інформації за допомогою альтернативи. Слова є семантично пов’язаними, але відношення між ними носять антонімічний характер [20, с.36].

Заголовок - двоскладне речення

Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks Double Loans (The Times, January 26, 2010) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між їхніми елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток" [20, с.38].

Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків газетних статей є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивними:

Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood (The Times, March 28, 2010)

б) адвербіальними:

Friendly Fire Attack - Sergeant Misread Map (The Times, April 24, 2010)

Складне речення як заголовок

Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції.

Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи:

а) складносурядні речення:

безсполучникові:

BBC Young Musician 2010 (BBC4), The Ricky Gervais Show (Channel 4) (The Guardian, April 24, 2010)

сполучникові:

Hawking: Aliens Exists, But Just Don't Talk to Them (The Times, April 25, 2010)

б) складнопідрядні речення:

з підрядним з'ясувальним:

We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination? (The Times, April 25, 2010)

з підрядним означальним:

Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home? (The Times, March 28, 2010)

Але частіше у таких типах речень головне речення є односкладним:

The Fame I Crave (The Times, March 28, 2010)

з підрядним обставинним часу:

Who'll Be There To Care For Our Autistic Son When We're Gone? (The Daily Mail, April 25, 2010)

з підрядним обставинним умови:

If Five-Year Fixed Rate Mortgages Fall To 4 Per Cent, Grab One (The Daily Mail, April 25, 2010)

в) складносурядне з підрядністю:

Sluggish Recovery Fuels Double-Dip Recession Fears, Darling Warns He'll Cut Public Sector Jobs (The Daily Mail, April 25, 2010)

Таким чином, наведені вище приклади свідчать про те, що для заголовка, вираженого складним реченням, властива занадто громіздка та важка форма. Отже, складне речення не задовольняє основних вимог, що висуваються до форми заголовків, однак такі конструкції сприяють швидкій орієнтації читача у повідомленні. Громіздкість даної структури є основною причиною того, що цей тип заголовків досить непоширений [20, с.39].

Заголовок - еліптичне речення

Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних.

Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів, які виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови, насамперед, із семантики і форми семантично залежних слів.

Такими інформативно нерелевантними компонентами повідомлення є:

1) допоміжне дієслово;

2) дієслово-зв’язка;

3) один із головних членів речення [20, с.40]. Розглянемо кожний випадок окремо:

а) еліпсис допоміжного дієслова:

Ericsson Cutting 1,500 More Jobs (The Wall Street Journal, January 26, 2010) - Ericsson Is Cutting 1,500 More Jobs

Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks (The Daily Telegraph, January 26, 2010) - Hillary Clinton Is Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


	НОВОСТИ


	ВХОД


	ТЕГИ

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.
Copyright © 2012 г. При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.