Особливості перекладу епонімів на прикладі медичних текстів

Бодоні

Бойкот

Браунінг

Брегет

Бурбон

Вальтер

Ватман — білий щільний папір, створений в 1770-х роках англійським паперовим фабрикантом Дж. Ватманом.

Вінчестер

Галіфе — вид брюк, названих на честь французького генерала Г. Галіфе (1830—1909).

Гільйотина

Гобелен

Дербі

Джакузі

Дизель

Дрезина

Доберман

Донжуан

Донкіхот

Дьюар

Жаккард

Імельман

Кардан

Кардіган — в'язаний жакет на гудзиках, без коміра і лацканів; названий на честь британського генерала Джеймса Томаса Брюднелла (лорда Кардігана).

Картер

Кларк

Кольт

Кондом

Коньяк

Кульман — креслярський інструмент, названий по імені винахідника, Карла Кульмана

Ловелас

Макінтош — прогумований плащ або чоловіче літнє пальто. Названо по прізвищу шотландського хіміка Чарльза Макінтоша

Мансарда

Мартен

Маузер

Мерседес

Монпансьє

Наган

Нарцис

Наполеон — первинне трикутне тістечко (у вигляді знаменитого капелюха імператора Наполеона I), що отримало свою назву в 1912, під час широкого святкування 100-ліття вигнання французів з Росії.

Ніколь

Олів’є — салат, винайдений кулінаром Люсьеном Олів’є, що тримав в Москві на початку 60-х років XIX століття ресторан паризької кухні «Ермітаж».

Панталони

Пульман

Реглан — вид верхнього одягу, винайдений для лорда Реглану, що втратив руку в битві при Ватерлоо.

Секвойя — дерево, назване на честь індіанського вождя Секвойї.

Силует

Стетсон

Страз

Сукре

Сендвіч

Френч — вид курток військового крою, названих по імені британського фельдмаршала Джона Дентона Френча.

Хуліган

Цепелін

Цицеро

Шрапнель

Епоніми - Одиниці вимірювання:

ампер ангстрем

беккерель білий

бод ват

вебер вольт

галилео гаус

генри герц

гильберт грей

дальтон дарсі

дебай джоуль

зиверт кайзер

кельвін кулон

кКюри ламберт

максвел маху

мах непер

ньютон ом

паскаль пуаз

резерфорд рентген

релей савар

сименс стокс

тесла торр

фарад фарадей

ферми франклін

ейнштейн ерстед

янський

Існує навіть бренд-епонім як явище міжкультурної комунікації.

В процесі одноманітності світу, що росте, представники багатьох країн здійснюють все більше контактів в багатьох сферах життя. Одній з таких сфер, де активно відбувається міжкультурна комунікація, є світ моди. За останні десятиліття в нашу дійсність і, як наслідок, в мову почали проникати явища і поняття, звичні і добре знайомі для іноземців, але мало або зовсім незрозумілі для нас [26,c.300].

До таких понять, відомих не тільки в світі моди, відноситься «бренд».

Бренд – достатньо ємке поняття, воно включає не тільки торгову марку, що складається з назви, графічного зображення (логотипу) і звукових символів компанії або товару. Бренд – це якесь враження споживачів про товар, ярлик, який в думках наклеюється на товар.

Джерелами для створення брендів можуть бути:

1) слова актуальної лексики конкретної мови;

2) власні імена засновників бізнесу або модельєрів, тобто епоніми;

3) створені штучно слова (зокрема абревіатури або слова, запозичені з іноземних мов).

У західній культурі існує традиція ставити на товар своє власне ім'я (епонім), тобто називати бізнес іменем творця.

Серед брендів-епонімів будинків моди, можна назвати імена відомих італійських і французьких модельєрів, це:

Giorgio Armani

Benetton Group

Canali

Roberto Cavalli

Cerruti 1881 (Nino Cerruti)

Diesel S.p.A.,

Dolce & Gabbana

Fendi

Salvatore Ferragamo

Gianfranco Ferre

Sorelle Fontana

Krizia

Moschino

Nina Ricci

Prada

Trussardi

Valentino (Valentino Garavani)

Gianni Versace

Max Mara

Gucci

Karl Lagerfeld

Бренди-епоніми багатьох будинків моди часто містять цінну країнознавчу інформацію.

З лінгвістичної точки зору при утворенні брендів-епонімів використовуються різні стилістичні прийоми, найчастіше фонетичні, такі як алітерація і асонанс, наприклад, Max Mara або Nina Ricci, але також можна зустріти і використання прийому гри слів, що базується на ефекті багатозначності, наприклад Fendi Casa, де італійське слово «сasa» позначає «будинок», а також є частиною прізвища Adele Casagrande, творця бізнесу Fendi [2,c.134].

Таким чином, епонім, в першу чергу, є власною назвою. Також – це може бути науковий термін, географічна назва, біблейська назва або, як зазначалось раніше, бренд в світі моди. Все це епоніми, які слугують важливим і сучасним джерелом знань про культуру країн мови, яких вивчаються, і є важливим засобом міжмовної комунікації.

2.2 Особливості перекладу власних назв

Характеризуючи власні назви (далі ВН) як об'єкт перекладу, говорять зазвичай, що вони, як правило, перекладу не підлягають. Під цим мається на увазі, що для розуміння ВН достатньо вказівки на те, що перед нами — ім'я або назва (а цю функцію виконує в письмовому тексті заголовна буква). Звідси витікає, що збереження (або передачі з мінімальними змінами) звукової оболонки імен власних буває достатньо для розуміння і тексту перекладу [4,c.384].

Всяке трактування принципів передачі імен власних в перекладі спирається на яку-небудь концепцію семантичної структури ВН. Концепція неперекладної ВН базується на тій точці зору, що ВН позбавлені лінгвістичного значення.

У обґрунтуванні цього пишуть, що, як повинен показувати аналіз тексту, що включає ВН, «всяке слово — не власна назва вимагає словесного опису, усередині або міжмовного перекладу, тоді як проста вказівка на те, що слово, що зустрілося, є власною назвою (антропонимом, топонімом), тобто вказівка на категоріальне, видове значення слова є достатньою».

Залишається тільки переконатися, чи дійсно для правильного розуміння тексту, а значить, і для правильного перекладу, достатньо лише вказівки на те, що ВН — це ВН.

Звичайно, у багатьох випадках справа йде саме так, особливо за наявності в самому тексті експліцитних вказівок на те, що за об'єкт названий даним іменем. Але було б невиправданим поширювати цю думку на всі випадки вживання ВН в тексті.

Особливо показовими в цьому відношенні є, на наш погляд, ті мовні повідомлення, в яких відсутні експліцитні характеристики об'єкту, що носить дане ВН [7,c.135].

Розглянемо декілька прикладів, узятих з оригінальної літератури англійською мовою, які супроводжуватимемо дослівним перекладом.

1. Conan Doyle was а favourite author and in Baker Street his beloved detective was constantly and closely attended by his medical Boswell.

Конан-Дойль був популярним письменником, а на Бейкер-стріт його улюблений слідчий був оточений невідступною увагою свого медичного Босвелла.

2. Presidents of other networks could take chances. They didn't work for а maniac like Gregory Austin, who fancied himself а combination of Bernard Baruch and David Merrick.

Президенти інших телекомпаній могли і ризикувати — адже вони не працювали на маніяків на зразок Грегорі Остіна, який уявляв себе поєднанням Бернарда Баруха і Девіда Мерріка.

3. Diana was holding everyone's attention with а funny story about her twin sons (...) «I can't lie about their ages. And naturally the Beatles are their idols. They also have long hair. Oh, my dear, they are absolutely Carnaby Street.

Діана розважала присутніх веселими розповідями про своїх близнят... «Я не можу приховувати їх віку. І, звичайно, Бітлз — це їх кумири. Вони такі ж довговолосі. Та що там, мої хлопчики — це просто Карнабі-стріт».

Можна чекати, що для багатьох читачів цитовані рядки виявляться не повністю зрозумілими. Розуміння цих уривків ускладнюють ВН, хоча далеко не все з них.

Ті ВН, які, на наш погляд, є в даному випадку каменем спотикання, в приведених уривках виділені. Крім них, в кожній цитаті є й інші імена та назви (Конан-Дойль, Бейкер-стріт, Грегорі Остін, Діана, Бітле), але вони з різних причин не є складними для розуміння [20, c.69-90].

Що ж до виділених імен, то вони вимагають роз'яснень, без яких сенс тексту перекладу виявиться недоступним читачеві. Що зустрілася в прикладі 1 прізвище Босвелл належить захопленому біографові (1740 — 1795) Самюеля Джонсона, англійського письменника, ученого XVIII в., автора фундаментального словника англійської мови. Під «Босвеллом-медиком» мається на увазі доктор Уотсон, від імені якого Конан-Дойль писав книги про слідчого Шерлоке Холмсе.

Б. Барух (1870 — 1965) — відомий американський фінансист і політичний діяч, Д. Меррік (р. 1912 р.) — відомий американський продюсер театру і кіно.

Порівнянням з цими людьми автор хоче показати, що персонаж, про якого йде мова, приписує собі як неабиякі ділові, так і творчі якості. Нарешті, в третьому прикладі мати, характеризуючи зовнішній вигляд своїх синів, згадує про Карнабі-стріт — вулицю в Лондоні, відому своїми магазинами модного одягу для молоді [21,c.325].

Як бачимо, для правильного розуміння і перекладу тексту в цитованих уривках далеко не достатньо знати, що дане слово — ВН, а аналіз смислової структури вимагає додаткової інформації.

Щоб продемонструвати, які неточності (а деколи і помилки) трапляються в перекладах, наведемо ще два приклади з англо-американської літератури.

4. The driver was sort of а wise guy. I can't turn around here, Mac. This here's а one-way.

Але водій попався хитрий. «Не можу, Мак, тут рух односторонній».

Ім'я Мак, яке ми зустрічаємо в перекладі (загалом – правильному), декілька насторожує читача: адже героя роману, до якого звертається шофер таксі, звуть Холден Колфілд.

Контекст не проливає світла. До того ж у іншому місці роману Холдена називають ще і Джеком. Тим часом Мак і Джек — це поширені в Америці сленгові звернення до незнайомого чоловіка.

5. I marvel at the felicity of their style; but with all their copiousness (their vocabulary suggests that they fingered Roget's Thesaurus in their cradles) they say nothing to me.

Я дивуюся досконалості їх стилю; але всі їх словесні багатства (відразу видно, що в дитинстві вони заглядали в «Скарбницю» Роджета) нічого не говорять мені.

Тут ми маємо справу вже з явною перекладацькою помилкою: відразу видно, що на відміну від поетів, про яких іронічно відгукується С. Моем, перекладачка ніколи не зазирала в «Тезаурус» Пиці — один з популярних словників синонімів і близьких по сенсу слів, що належить англійському вченому Пітеру Пиці (1779—1869). Цей словник первидається і до нашого часу [9,c.114].

Ми дозволимо собі твердження, що саме відношення до ВН як до слова, що не вимагає перекладу, і призвело в попередньому прикладі до неясності, а в останньому випадку до помилки.

Таким чином, виключення із загального правила, про яке йшла мова вище, очевидно, вимагають уважного аналізу.

Необхідно спробувати відповісти на питання:

1) чи дійсно порожня семантична структура ВН;

2) які формальні і змістовні ознаки ВН і в яких випадках підлягають передачі;

3) якими способами здійснюється передача змістовних елементів ВН при перекладі.

Цим питанням і присвячені викладені далі спостереження.

В більшості випадків ВН, що вперше вводиться в текст, пояснюється в цьому ж тексті: воно найчастіше супроводжується характеристиками об'єкту — носія імені [2,c.134].

Іноді ВН вводиться в контекст без пояснень, але про носія імені ми отримуємо необхідні відомості з описуваної ситуації або з подальшого викладу, в якому ім'я, що було для читача спочатку умовним ярликом, поступово, так би мовити, обростає плоттю і кров'ю.

Оскільки одна і та ж ВН, скажімо, особисте ім'я або прізвище, може належати різним людям, то ВН, узята поза контекстом і поза мовною ситуацією, може здаватися словом, позбавленим індивідуалізуючого значення.

Проте фактом залишається те, що у ряді випадків ВН вводяться в текст без будь яких прямих або непрямих пояснень. Це пояснюється тим, що вони володіють незалежними від контексту, чітким індивідуалізуючим значенням.

Наприклад:

6. «No more than two", Sonia said. «Remember you're in the tropics.» «When it comes to my drinking", Murphy said, «the tropics begin just below Labrador for my wife.» - «He більше двох, — нагадала Сопе. — Не забудь, що ти в тропіках».

«Як тільки я збираюся випити, моїй дружині здається, що тропіки починаються від самого Лабрадору», — сказав Мерфі.

Абсолютно ясно, що якщо читач не знає, де знаходиться Лабрадор, сенс фрази буде для нього втрачений. Тому наявність у даного ВН інформації, що відображає, щонайменше, географічне положення об'єкту, не має викликати сумнівів [5,c.263].

Не залежне від контексту індивідуалізуюче значення, якщо воно є, робить ВН словом з повною смисловою структурою. А це відкриває можливість використання слова в переносній смисловій функції. Наприклад:

7. In the years from Appomaitox to the end of the nineteenth century the American people settled half their continental domain, laid down а vast railroad system, and grew mighty in the world on their great resources of coal, metals, oil and land. (R. Hofstadter)

За роки від AnnoMaiTOKca до кінця XIX сторіччя американці заселили половину своїх континентальних володінь, заклали розгалужену мережу залізниць, а їх країна нарощувала свою потужність, спираючись на величезні ресурси вугілля, металу, нафти і земель [6,c.240].

ВН Аппоматтокс відома, мабуть, майже кожному американцеві: у 1865 р. в містечку під цією назвою (штат Вірджинія) капітулювала армія Конфедерації південних штатів, що ознаменувало закінчення громадянської війни.

Наприклад:

8. His father (...) fought from Manassas to Appomatox.

Його отець пройшов із зброєю в руках від Манассаса до Аппоматтокса.

Ця фраза означає: «пройшов всю громадянську війну» (у битві при Манассасе (1861 р.), відбулося перше значне зіткнення армій північних і південних штатів).

Можна відзначити, що в цитованих уривках топоніми позначають не територіальні, а тимчасові віхи, тобто географічна назва переноситься на пов'язану з ним подію [15,c.33-47].

Імена людей, що користуються популярністю, широко застосовуються з метою образної характеристики:

9. «So stop crying in your beer about being just а possession. From now on you'll be Florence Nightingale, Sigmund Freud and the best friend he ever had.»- «Отже припините плакати про те, що ви для чоловіка просто звичайна річ. Відтепер ви будете для нього Флоренс Найтінгейл, Зігмундом Фрейдом і найкращим іншому».

Згадка імен Ф. Найтінгейл (1820—1910), видатної англійської медсестри, і австрійця 3. Фрейда (1856—1939), засновника психоаналізу, рівнозначно тут закликають бути дбайливою медсестрою і уважним психологом (по сюжету книги цей заклик звернений до дружини раптово важко хворої людини).

Наприклад:

10. On Christmas Eve she and Mag gave а party. Holly asked me to come early and help trim the tree (...) It would have taken а Rockefeller to decorate it for it soaked up baubles and tinsel like melting snow. – В святвечір вони з Мег покликали гостей. Холлі попросила мене прийти раніше і допомогти прикрашати ялинку... Щоб цю ялинку прикрасити, потрібно бути Рокфеллером, тому що іграшок і серпантину на неї було не напасатися: вона все поглинала як танучий сніг.

Автор хоче підкреслити тут розміри ялинки, оскільки довелося б витратити багато грошей, щоб купити достатню для неї кількість іграшок; Рокфеллери — одне з багатющих сімейств Америки.

Як ми бачимо, в приведених прикладах ВН відносяться до об'єктів, що користуються широкою популярністю. Тому-то і відпадає необхідність в конкретизації імені контекстом, як це буває в інших випадках.

Вказану групу, яка, на наш погляд, займає особливе місце в системі ВН (що обов'язково повинне враховуватися при лексичному і перекладацькому аналізі тексту), називатимемо одиничними ВН. Інші ВН, такі, що вимагають конкретизації в контексті і мовній ситуації, назвемо множинними антропонимами [14,c.240].

Одиничні ВН володіють смисловою структурою, тобто в їх значенні закладені не тільки загальнокатегоріальні ознаки, властиві всім ВН (віднесеність до того або іншого роду об'єктів), але і набір диференціальних ознак, що характеризують даний об'єкт.

Їх сигнифікату не можна приписувати всю суму відомостей про індивідуальний об'єкт. «Теорія, згідно якої власні імена мають більше значення, ніж прозивні, або їх значення нескінченне, справедлива лише в тому випадку, якщо ім'я як мовну категорію підмінити нашими відомостями про названий об'єкт».

Проте якась частина відомостей про широко відомий об'єкт, що є загальним надбанням, не може бути відкинута.

Словникові дефініції, в принципі, не дають можливих переносних значень, але можуть бути використані як відправна крапка для інтерпретації останніх, наприклад:

11. «And since you are interested in local birds, we must find you а Lukulukoko to work on. It has blood red feathers, utters а loud hoarse cry and is said to be warning travellers and tribes of disasters to come — so ominous (...) But what's so amusing about this one is that its feathers derive all their colour from а loosely fixed copper pigment which dissolves immediately in the weakest solution of ammonia, leaving Cassandra prophesying away in the nude» - «Якщо вже ви цікавитеся місцевими птахами, треба нам буде знайти для вас «лукулукоко». У неї криваво-червоне пір'я, і вона видає гучний хрипучий крик, який попереджає подорожніх і місцеві племена про наступаючі нещастя — дуже вже зловісні... Але важливо те, що своїм забарвленням птах зобов'язаний слабко закріпленому мідному пігменту, який миттєво розчиняється в слабкому розчині аміаку, через що ця Кассандра вимушена пророкувати, в деякому роді, голяка». (Пророк Кассандра, по легенді, провіщав нещастя.)

12. She is putting on weight she says because she eats compulsively because our happy home has been broken up. Freud, Freud, in the ice cream parlor – А вагу вона набирає ніби то тому, що вимушена багато їсти, оскільки розбито наше щасливе сімейне вогнище. І тут — Фрейд, він проник навіть в шоколадне морозиво.

(Згадкою про Фрейда супроводжується подібність психоаналітичного міркування.)

Легко помітити, що в навединих прикладах ВН вжито як так зване предикативне слово. Це означає, що реалізуються одночасно два плани його змістовної структури: вказівка на одиничний об'єкт і через цю вказівку — виділення ряду характерних ознак цього об'єкту, які приписуються іншим об'єктам або іншим компонентам мовної ситуації [7,c.135].

Це, мабуть, головна умова, при якій передача ВН вимагає особливої уваги перекладача. Сподіватися на механічну транслітерацію в таких випадках не можна, оскільки вона може не забезпечити передачу елементів змістовної структури, що акцентуються. ВН.

Завдання перекладача — у кожному конкретному випадку виявити ці елементи і спробувати донести їх до читача.

Подивимося, яким способом це досягається.

Одиничні ВН, як наголошувалося, належать об'єктам, широко відомим в даному мовному колективі в даний період часу. Якщо до того ж вони відомі в країні, на мову якої здійснюється переклад, то у такому разі особливих проблем у перекладача не виникає. ВН при цьому вже має традиційний еквівалент, який є стійким фактом мови перекладу (напр., Columbus — Колумб, Freud — Фрейд, Shakespeare — Шекспір, Rockefeller — Рокфеллер, Thames — Темза) [11,c.208].

Інша справа, коли одиничне ім'я є реалією, мало відомою читачам на мові перекладу. Візьмемо хоча б такий приклад:

13. His eyes narrowed. «So how did you know?"

«Read it in Winchell.» Which I had, as а matter of fact.

Навіть при бажанні, в даному випадку важко було б передати Winchell простою транслітерацією, не вникаючи в зміст цієї ВН: дуже незвичайна граматична функція, в якій вона виступає, — обставина, виражена поєднанням з приводом.

Коли з'ясовується, що Уїнчелл — це американський журналіст, відомий своїми підбірками світської хроніки, перед перекладачами відкривається можливість вибору одного з трьох варіантів перекладу:

а) транслітерація плюс підрядкова примітка. Інакше кажучи, фраза «Я прочитав про це у Уїнчелла» супроводжується виноскою: «Уїнчелл — американський журналіст, що пише в розділах світської хроніки і відомий своїми матеріалами про особисте життя знаменитостей». Цей варіант «близький до оригіналу» і в той же час дозволяє читачеві зрозуміти смислове наповнення;

б) транслітерація плюс пояснювальні слова, введені в текст: «Я прочитав про це в розділі світської хроніки Уїнчелла». Такий варіант гарний тим, що вводить ВН в контекст природним чином і робить фразу зрозумілою, не відволікаючи читача виносками;

в) повна відмова від збереження формальної оболонки ВН при розкритті її змісту описовим перекладом: «Я прочитав про це в світській хроніці». Такий варіант теж можна визнати правомірним як правильно передавальний сенс і направлений на читача, зацікавленого в засвоєнні змісту перекладної книги при мінімумі таких психологічних перешкод для сприйняття, якими є зазвичай примітки і малозрозумілі (до того ж невимовні) іноземні імена [4,c.384].

Розглянемо ще один приклад, в якому змістовність ВН особливо рельєфна завдяки його незвичайній синтактико-граматичній функції:

14. What I want to know is — does he take me home afterward. I'm not Emily Posted.

Тут також можливі три варіанти перекладу:

а) «Я не читала Емілі Пост» (Е. Пост — автор відомої книги з етикету). Цей варіант буде також частково пояснювальним, оскільки слово «читала» має на увазі,, щоВН позначає літератора;

б) «Я не навчалася етикету по книзі Емілі Пост»;

в) «Я не вивчала з книг правила правильної поведінки».

Третій (описовий) спосіб перекладу переважно, мабуть, там, де ВН уживається одноразово впродовж всього тексту і служить перш за все образним лексичним засобом для виразу прозивного значення. Насправді, якщо імена Уїнчелл і Емілі Пост знайомі американцям, то російському читачеві вони нічого не говорять, так що, навіть якщо і залишити їх в перекладі, вони не зможуть нести того образного навантаження, яке поклав на них автор оригінального тексту [7,c.135].

Тому розумніше взагалі опустити їх в перекладі у разі, коли це не руйнує змістовної і стилістичної єдності тексту і виправдовується міркуваннями доступності тексту.

Страницы: 1, 2, 3, 4