Особливості перекладу англійських заперечень

Не answered the telephone [35, с.304]. – Он снял трубку [35, с.304].

3.       Третій тип еквівалентності може бути охарактеризований наступним прикладом:

Scrubbing makes me bad-tempered [35, с.305]. – От мытья полов у меня настроение портится [35, с.305].

На цьому рівні виявляються наступні особливості:

§     відсутність паралелізму лексичного складу й синтаксичної структури;

§     неможливість зв'язати структури оригіналу й перекладу відносинами синтаксичної трансформації;

§     збереження в перекладі мети комунікації й ідентифікації тої ж ситуації, що й в оригіналі;

§     збереження в перекладі загальних понять, за допомогою яких здійснюється опис ситуації в оригіналі.

4.       У четвертому типі еквівалентності, поряд із трьома компонентами змісту, які зберігаються в третьому типі, у перекладі відтворюється й значна частина значень синтаксичних структур оригіналу. Структурна організація оригіналу репрезентирует певну інформацію, що входить у загальний зміст перекладного тексту.

Mine is a long and a sad tale [35, с.307]. – Повесть моя длинна и печальна [35, с.307].

5.       В останньому, п'ятому, типі еквівалентності досягається максимальний ступінь близькості змісту оригіналу й перекладу, що може існувати між текстами на різних мовах.

I saw him at the theatre [35, с.307].– Я видел его в театре [35, с.307].

Мета перекладу полягає не в "підлаштуванні" тексту під чиєсь сприйняття, а в збереженні змісту, функцій, стильових, стилістичних, комунікативних і художніх цінностей оригіналу. І якщо ця мета буде досягнута, то й сприйняття перекладу в мовному середовищі перекладу буде відносно рівним сприйняттю оригіналу в мовному середовищі оригіналу [53, с.76].

У сучасному перекладознавстві існують три основних підходи до визначення поняття "еквівалент":

1. Деякі визначення перекладу фактично підмінюють еквівалентність тотожністю, стверджуючи, що переклад повинний повністю зберігати зміст оригіналу. А.В. Федоров, наприклад, використовуючи замість еквівалентності термін "повноцінність", говорить, що ця повноцінність включає "вичерпну передачу значеннєвого змісту оригіналу"[69, с.90].

2. Другий підхід до вирішення проблеми перекладацької еквівалентності полягає в спробі виявити в змісті оригіналу якусь інваріантну частину, збереження якої необхідно й досить для досягнення еквівалентності перекладу. Найчастіше на роль такого інваріанта пропонується або функція тексту оригіналу, або описувана в цьому тексті ситуація. Іншими словами якщо переклад може виконати ту ж функцію (наприклад, забезпечити правильне використання технічного приладу) або описує ту ж саму реальність, те він еквівалентний [32, с.74].

3. Третій підхід до визначення перекладацької еквівалентності можна назвати емпіричним. Суть його полягає в тому, щоб не намагатися апріорі вирішувати, у чому повинна складатися спільність перекладу й оригіналу, а зіставити велике число реально виконаних перекладів з їхніми оригіналами й подивитися, на чому ґрунтується їхня еквівалентність [34, с.105].

Відомо, що переклад матеріалізується у двох формах, усній та письмовій - рівень еквівалентності усних і письмових перекладних текстів досить різний. Нас цікавить еквівалентність у письмових перекладах. Слід зазначити, що характер текстів, які різні за жанром, стилем, функцією та ін. і визначають підхід та вимоги до перекладу й ступінь його еквівалентності оригіналу.

На відміну від усного перекладу письмовий переклад робиться при постійному зверненні до оригіналу. Звірка перекладу з оригіналом може бути багаторазовою. Перекладач може звертатися за допомогою до різних словників, довідників, енциклопедій для того, щоб перекласти іншомовний текст із найбільшою інформативною точністю.

Одним з видів письмового перекладу є художній переклад, який і буде нас цікавити. У такому перекладі існують певні особливості еквівалентності оригіналу. Переклад може лише нескінченно наближатися до оригіналу. Тому що в художнього перекладі є свій творець, свій мовний матеріал і своє життя в мовному, літературному й соціальному середовищі, що відрізняється від середовища оригіналу.

Художній переклад породжується оригіналом, залежить від нього, але в той же час має відносну самостійність, тому що стає фактом мови на яку робиться переклад. Тому освоєння одного художнього твору в різних культурах має свою специфіку, свої відмінності, свою історію. Таким чином, не тільки оригінал і переклад розрізняються характером осмислення, соціальним значенням і репутацією, але й різномовні переклади того самого літературного джерела [34, с.90]. Але є й інші причини відносної еквівалентності художнього перекладу оригіналу. Вони викликані своєрідністю сприйняття оригіналу перекладачем, різною системою мов, розходженнями соціокультурного середовища. Проявиться й індивідуальність перекладача, обумовлена його художнім сприйняттям, талантом, своєрідністю вибору мовних засобів. Ці обумовлені індивідуальністю перекладача риси не мають ніякого відношення до авторського стилю оригіналу, не співвіднесені безпосередньо з текстом оригіналу. Їхній парадокс у тому, що вони небажані, але неминучі. Це елементи перекладацького стилю. Проблеми стилю перекладача теоретично ще не осмислені в перекладознавстві [65, c.121].

Ще одне джерело зменшення рівня еквівалентності - це вертикальний контекст, різні алюзії, натяки на інші тексти або ситуації, а також різні символи, реалії та ін.

Тож, незважаючи на прагнення перекладача відтворити як можна повніше змістовну, емоційно-експресивну й естетическую цінність оригіналу й домогтися рівноцінного з оригіналом впливу на читача, йому, перекладачеві, можна розраховувати лише на відносну еквівалентність художнього перекладу тексту оригіналу. Еквівалентність впливу оригіналу й перекладу на читача ще більше будуть відносними [6, с.221].

Перекладач-професіонал завжди досягне практичної інформаційної еквівалентності перекладу оригіналу, але в теоретичному плані ця еквівалентність досить різна. Можна заздалегідь стверджувати, що будь-який переклад ніколи не буде абсолютно ідентичний канонічному тексту оригіналу. Еквівалентність перекладу оригіналу завжди поняття відносне. І рівень відносності може бути досить різним. Ступінь зближення з оригіналом залежить від багатьох факторів: від майстерності перекладача, від особливостей мов, що зіставляються, і культур, доби створення оригіналу й перекладу, техніки перекладу, характеру текстів перекладу та ін.

Що стосується адекватності, те вона є першорядною вимогою до перекладу. Неадекватний переклад робить всі інші вимоги безглуздими. Адекватний переклад - це переклад, що сприймається носієм мови перекладу так саме, як оригінал - носієм мови оригіналу [10, с.21].

На думку Ю. Найди, переклад повинен задовольняти чотирьом основним вимогам:

1) передавати зміст,

2) передавати дух та стиль оригіналу,

3) мати легкість і природність викладу,

4) викликати рівнозначне враження [45, с.64].

Таким чином, адекватним перекладом називається переклад, що задовільняє всі зазначені вимоги, і в першу чергу, поставлене прагматичне завдання. У нежорсткому вживанні адекватний переклад - це просто "гарний" переклад, що виправдовує сподівання осіб міжмовної комунікації або осіб, які здійснюють якість перекладу. В той же час еквівалентний переклад - це переклад, що відтворює зміст оригіналу на одному з рівнів еквівалентності. Адекватний переклад повинен бути еквівалентним, але не всякий еквівалентний переклад буде адекватним.

2.3 Особливості перекладу англійських заперечних конструкцій російською мовою: лексичний рівень

Заперечення в англійській мові може бути виражено на всіх рівнях мови (лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному), і представлено різними засобами. Наше завдання виявити заперечення на кожному з рівнів, розглянути особливості вживання та засоби перекладу англійських заперечень російською мовою (на матеріалі двох перекладів російською мовою).

На лексичному рівні заперечення виражено імпліцитно, тобто воно представлено у вигляді слів, які не мають формально-граматичних ознак заперечення, але мають заперечне значення. У творі Дж. Фаулза «Вежа з чорного дерева» [75] було виявлено 61 речення (див. Додаток 1), в яких заперечення було виражено імпліцитно.

В тлумачному словнику слово fail має такі значення:

1) to be unsuccessful in an attempt (at something or to do something);

2) to stop operating or working properly the steering failed suddenly;

3) to judge or be judged as being below the officially accepted standard required for success in (a course, examination, etc.);

4) to prove disappointing, undependable, or useless to (someone);

 5) to neglect or be unable (to do something);

6) to prove partly or completely insufficient in quantity, duration, or extent;

7) to weaken; fade away;

8) to go bankrupt or become insolvent;

9) a failure to attain the required standard, as in an examination [58].

Обидва перекладачі російською мовою переклали fail як не смог, що за змістом співпадає з першим значенням слова fail, тобто to be unsuccessful in an attempt (at something or to do something), що російською мовою означає потерпеть неудачу в попытке сделать что-либо [58].

Однак, при перекладі слова fail, яке відноситься до лексичного мовного рівня, обидва перекладача відтворили російською мовою його заперечне значення за допомогою антонімічного перекладу, зокрема граматичного заперечення, тобто заперечної частки не.

У цьому прикладі, перекладачі також застосували антонімічний переклад, але на нашу думку, це призвело до змістовних втрат. К. Чугунов вирішив перекласти слово hate, яке має імпліковане негативне значення, словосполученням прихожу в ярость. При цьому додав заперечну частку не до дієслова получается, яке в оригіналі було стверджувальним. Тобто, перекладач вирішив зберегти та відтворити форму, нехтуючи змістом, тому що в тлумачному словнику слово hate має такі значення:

1) to dislike (something) intensely; detest;

2) to be unwilling (to be or do something);

3) intense dislike;

4) informal a person or thing that is hated (esp in the phrase pet hate);

5) (modifier) expressing or arousing feelings of hatred hate mail [58].

Жодне тлумачення слова hate не має значення ярость або приходить в ярость. Якщо звернутися до російського тлумачного словника, то ми побачимо, що ярость має такі значення:

1)               сильный гнев,

2)               озлобленье,

3)               лютость,

4)               зверство,

5)               неистовство;

6)               порыв силы бессмысленной, стихийной [47].

Усі значення слова ярость мають підвищену емоційність негативного характеру, що не збігається зі значенням слова hate. Виходячи із контексту, головна героїня повісті лише хотіла висловити думку, що їй інколи не подобаються її картини і не подобається те, що вона робить. А з перекладу К. Чугунова випливає, що в головної героїні інколи не виходить писати картини. І це викликає в неї сильний гнів.

Тому, переклад І. Безсмертної, на нашу думку, більш вдалий. У її перекладі спостерігається слово отвратительный, що має такі значення:

1) вызывающий отвращение; противный, гадкий;

2) очень плохой, скверный[47].

Тобто, власні картини інколи викликають в головної героїні неприємні почуття. Їй не подобається, те що вона малює, але як відзначив сам автор з точки зору техніки її картини бездоганні. Тому, жінка-перекладач зуміла більш повніше та точніше передати зміст, при цьому зберегла ще й форму, бо отвратительный несе в собі негативне значення.

Ще один приклад, де заперечення виражається на лексичному рівні.

Тлумачний словник дає нам наступні значення слова badly:

1) poorly; defectively; inadequately the chair is badly made

2) unfavourably; unsuccessfully; unfortunately our scheme worked out badly

3) severely; gravely he was badly hurt

4) incorrectly or inaccurately to speak German badly

5) improperly; naughtily; wickedly to behave badly

6) without humanity; cruelly to treat someone badly

7) very much (esp in the phrases need badly, badly in need of, want badly)

 8) regretfully he felt badly about it [58].

Обидва перекладача обрали російське слово неумелый, що має заперечний префікс не. Це означає, що перекладачам не вдалося зробити переклад з оригіналу на лексичному рівні. Але незважаючи на це, слово неумелый чітко передає зміст, бо має такі значення:

1)               неискусный,

2)               плохо,

3)               без уменья выполняющий свою работу [47].

Тобто, значення англійського слова badly співпадає зі значенням російського слова неумелый, тому переклад можна вважати вдалим.

За нашими даними обидва перекладача блискуче впоралися з перекладом заперечних конструкцій на лексичному рівні. К. Чугунову вдалося відтворити 82% заперечних конструкцій російською мовою. В той час, як І. Безсмертна переклала з англійською мови 87 % заперечень. Приймаючи до уваги, що відтворити зміст та форму в однаковому обсязі на практиці майже не можливо, то на нашу думку, обидва перекладача дуже вдало змогли перекласти заперечні конструкції російською мовою на лексичному рівні, який є одним з найсуперечливіших мовних рівнів.

Отже, при перекладі лексичних заперечень майже неможливо відтворити їх відповідником на тому ж самому рівні, за виключенням таких слів як deny - отрицать, reject - отвергать та ін., заперечне значення яких співпадає як в англійській, так і в російській мовах в межах одного лексичного рівня.

2.4 Особливості перекладу англійських заперечних конструкцій російською мовою: граматичний рівень

На граматичному рівні заперечення в англійській мові може бути представлено: заперечними займенниками та прислівниками, заперечними союзами, заперечними частками, заперечними афіксами.

Докладніше проаналізуємо кожний з засобів вираження заперечень:

а) заперечні займенники та прислівники:

В цьому прикладі ми бачимо суттєві відмінності в оригіналі та його перекладах. В англійському тексті заперечення представлено займенником nothing. В той же час К. Чугунов перекладає це речення двома запереченнями не находил ничего, що можна пояснити тим, що англійська та російська мови відносяться до різних граматичних груп. Англійській мові властиве лише одне заперечення, в данному випадку nothing, а російською мовою його можливо відтворити лише множинним запереченням не находил ничего.

Але друга перекладачка, І. Безсмертна, вдалася до такої граматичної трансформації як антонімічний переклад, переклавши He very rarely indeed found nothing at all to praise як Ему всегда удавалось отыскать что-то, достойное похвалы. Тобто відбулася нейтралізація заперечення, але зміст речення не змінився. Це було зроблено з метою полегшення сприйняття речення, адже на осмислення виразу, який містить подвійне заперечення потрібно більше часу, ніж на висловлювання, яке сказане позитивно. Але в такому випадку втрачається емоційність висловлювання оригінала.

Так само при перекладі з англійської мови речення з одним запереченням (never) російською мовою відповідає російському подвійному запереченню никогда не умел в перекладі І. Безсмертної та простому граматичному запереченню не научился в перекладі К. Чугунова, який прислівник never замінив заперечною часткою не. Але не зважаючи не це змістовне навантаження речення не змінилося.

І. Безсмертна зберегла у своєму перекладі пряме значення слова never, але лише за допомогою подвійного заперечення.

б) заперечні союзи: neither…nor, neither, nor:

В данному прикладі перекладачі в своїх перекладах зберегли заперечний зміст конструкції neither…nor, але зробили це по-різному. Перекладач-чоловік використав пряме значення цієї конструкції російською мовою, тобто ни….ни, але додав ще одне заперечення не. З граматичної точки зору він зробив все правильно: передав вірно зміст і зберіг основне значення заперечення neither…nor.

Перекладач-жінка при перекладі трансформувала заперечну конструкцію neither…nor в російський префікс без, який також має заперечне значення. Тобто віднесла заперечення без до двох іменників (без всякой иронии или тщеславия).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5