Баварський діалект
·
as Loch → d' Locha → das
Loch
·
da Fuchs → d' Fichs → die
Fuchs
·
da Mund → d' Minda → der
Mund
·
d' Maus → d' Mais → die Maus
·
as Haus → d' Haisa → das
Haus
·
da Bruada → d' Briada → der
Bruder
·
as Bauch → d' Biacha → das
Buch
1.2.2.2 Займенник
1.2.2.2.1 Особовий займенник
У особових займенниках баварського
діалекту спостерігаються деякі відмінності між наголошеними та ненаголошеними
формами у Давальному та Знахідному відмінку, також змінюєтьс самостійний
займенник вічливості „Sie“ у непосрідовому звертанні:
|
1.Singular
|
2.Singular
|
3.Singular
|
1.Plural
|
2.Plural
|
3.Plural
|
Hцflichkeitspronomen
|
|
Nom
|
i
|
du
|
ea,
se/de, des
|
mia
|
eЯ/цЯ
/ ia*
|
se
|
Si
|
|
Unbetont
|
i
|
--
|
-a,
-'s, -'s
|
-ma
|
-'s
|
-'s
|
-'S
|
|
Dat
|
mia
|
dia
|
eam,
eara/iara, dem
|
uns
|
enk
/ eich*
|
ea,
eana
|
Eana
|
|
unbetont
|
-ma
|
-da
|
|
|
|
|
|
|
Akk
|
-mi
|
-de
|
eam,
eara/iara, des
|
uns
|
enk
/ eich*
|
ea,
eana
|
Eana
|
|
unbetont
|
|
|
-'n,
…, -'s
|
|
|
-'s
|
Si
|
* Ці форми не є тіпічно баварськими, а
перейшли від франкськиж діалектів.
При комбінації деяких ненаголошених
особових займенників, що скорочуються на -
' s для з’єднання з’являється з’єднальний
звук -a- , у послідовності маються, на відмін від літературної німецької
мови, різні варіанти, топто багато прикладів є багатозначними.
|
unbetont
|
*(ausgeschrieben)
|
standarddeutsch
|
|
1.a)
|
Hom's
da's scho zoagt?
|
Hеm
s(e) d(ia) (de)s scho zoagt?
|
Haben
sie es dir schon gezeigt?
|
|
oder:
|
Hom
s d(ia) s(dia) scho zoagt?
|
Haben
sie sie dir schon gezeigt?
|
|
1.b)
|
Hеm'sas
da scho zoagt?
|
Hеm
s (de)s d(ia) scho zoagt?
|
Haben
sie es dir schon gezeigt?
|
|
oder:
|
Hеm
s(e) da d(ia) scho zoagt?
|
Haben
sie sie dir schon gezeigt?
|
|
2.a)
|
Hod
a ma'n no ned gem?
|
Hod
(e)a m(ia) (der)n no ned gem?
|
Hat
er ihn mir noch nicht gegeben?
|
|
2.b)
|
Hod
a'n ma no ned gem?
|
*Hod
(e)a d(ern) m(ia) no ned gem?
|
Hat
er ihn mir noch nicht gegeben?
|
a) Prдdikativ
|
maskulin
|
feminin
|
neutrum
|
Plural
|
|
nom
|
mẽi
|
mẽi
|
mẽi
|
meine
|
|
dat
|
meim
|
meina
|
meim
|
meine
|
|
akk
|
mein
|
mẽi
|
mẽi
|
meine
|
b)
Attributiv
|
maskulin
|
feminin
|
neutrum
|
Plural
|
|
nom
|
meina
|
meine
|
mei(n)s
|
meine
|
|
dat
|
meim
|
meina
|
meim
|
meine
|
|
akk
|
mein
|
meine
|
mei(n)s
|
meine
|
1.2.2.3 Прикметник
Більшість прикметників у баварському
діалекті мають коротку та довгу форму. Коротка форма вживається у prдdikativer
Stellung:
·
Rosa Gwand
·
Schwarza Pfoadl
·
Feiera Dechta
і тоді, коли прикметник вживаючись зі
спомоговим дієсловом sei формує предікат:
·
Аs Gwand is rosa.
·
As Pfoadl is schwarz
·
Dґ Dechta is feier
Довга форма вживається коли прикметник є
Attribut іменника:
·
Rosane Gwand.
·
Schwarzane Pfoadl
·
Feierane Dechta
Як вказують приклади коротка та довга
форма прикметника відрізняються лише наявністю у довгій та відсутністю у
короткій суфіксу -n-.
У більшості випадків це прикметники з закінченнями -n, -ch, -g.
1.2.2.3.1
Відмінок прикметників
У баварському діалекті, як і в
літературній мові, відмінюючись прикметник отримує закінчення, але на відміну
від літературної мови у баварському діалекті закінчення прикметника залежить
лише від артикля, який стоїть поряд прикметника: означений чи неозначений. Прикметники,що
не мають артикля відмінюються як прикметники з неозначеним артиклем. Як приклад
візьмемо прикметник sche (schцn)
|
unbestimmt
|
maskulin
|
feminin
|
neutrum
|
Plural
|
|
nom:
|
a
schena Mo
|
a
schene Frau
|
a
schens Kind
|
d'
schena Leid
|
|
dat:
|
am
schena Mo
|
ana
schenan Frau
|
am
schena Kind
|
'm
schenan Leid
|
|
akk:
|
an
schena Mo
|
a
schene Frau
|
a
schens Kind
|
d'
schena Leid
|
|
bestimmt
|
maskulin
|
feminin
|
neutrum
|
Plural
|
|
nom:
|
da
schene Mo
|
d'schene
Frau
|
as
schene Kind
|
d
schena Leid
|
|
dat:
|
(i)m
schena Mo
|
da
schenan Frau
|
am
schena(n) Kind
|
d
schena Leid
|
|
akk:
|
n
schena Mo
|
d'
schene Frau
|
as
schene Kind
|
d
schena Leid
|
Числівники баварського діалекту
закінчуються зазвичай на -e-, та не відмінюються по відмінах, але у різних
регіонах вживання діалекту маються деякі відмінності. Числівники
баварського діалекту мають непослідовність у вживанні голосного на приголосного
звуку тож дуже важкі у вимові.
|
1
|
oas/аns
|
11
|
цif(e)/ццf
|
21
|
oanazwеnzge
|
10
|
zeene
|
100
|
hundad
|
|
2
|
zwoa
|
12
|
zwцif(e)/zwццf
|
22
|
zwoarazwеnzg
|
20
|
zwеnzge/zwеnzg
|
200
|
zwoahundad
|
|
3
|
drei
|
13
|
dreizea/dreizen
|
23
|
dreiazwеnzg
|
30
|
dreiЯge
|
300
|
dreihundad
|
|
4
|
fiar(e)
|
14
|
fiazea/fiazen
|
24
|
fiarazwеnzg
|
40
|
fiazg(e)
|
400
|
fiahundad
|
|
5
|
fimf(e)
|
15
|
fuchzea/fuchzen
|
25
|
fimfazwеnzg
|
50
|
fuchzg(e)
|
500
|
fimfhundad
|
|
6
|
seggs(e)
|
16
|
sechzea/sechzen
|
26
|
seggsazwеnzg
|
60
|
sechzg(e)
|
600
|
sechshundad
|
|
7
|
siem(e)
|
17
|
sibzea/sibzen
|
27
|
simmazwеnzge
|
70
|
sibzg(e)
|
700
|
siemhundad
|
|
8
|
еcht(e)
|
18
|
еchzea/еchzen
|
28
|
еchtazwеnzge
|
80
|
еchtzg(e)
|
800
|
еchthundad
|
|
9
|
neine
|
19
|
neizea/neizen
|
29
|
neinazwеnzge
|
90
|
neinzg(e)
|
900
|
neihundad
|
Субстантивовані числівники у баварському
діалекті чоловічого роду, на відміну від літературної німецької мови, де вони жіночого.
|
Bairisch
|
Standarddeutsch
|
Bairisch
|
Standarddeutsch
|
|
da
Nulla
|
die
Null
|
da
Еchta
|
die
Acht
|
|
da
Oasa/Oansa/Аnsa
|
die
Eins
|
da
Neina
|
die
Neun
|
|
da
Zwoara/Zwаra
|
die
Zwei
|
da
Zena
|
die
Zehn
|
|
da
Dreia
|
die
Drei
|
da
Цifa/Ццfa
|
die
Elf
|
|
da
Fiara
|
die
Vier
|
da
Zwцifa/Zwццfa
|
die
Zwцlf
|
|
da
Fimfa
|
die
Fьnf
|
da
Dreizena
|
die
Dreizehn
|
|
da
Sechsa
|
die
Sechs
|
da
DreiЯga
|
die
DreiЯig
|
|
da
Simma/Siema
|
die
Sieben
|
da
Hundada
|
die
Hundert
|
deaffa
(dьrfen)
|
Indikativ
|
Singular
|
Plural
|
|
Konjunktiv
|
Singular
|
Plural
|
|
1.Person
|
i
deaf
|
mia
deaffan/deafma
|
|
1.Person
|
i
deaffad
|
mia
deaffadn
|
|
2.Person
|
du
deafst
|
eЯ
deafts
|
|
2.Person
|
du
deaffaast
|
eЯ
deaffats
|
|
3.Person
|
er
deaf
|
se
deaffan(t)
|
|
3.Person
|
er
deaffad
|
se
deaffadn
|
kina
(kцnnen)
|
Indikativ
|
Singular
|
Plural
|
|
Konjunktiv
|
Singular
|
Plural
|
|
1.Person
|
i
kе/i ko
|
mia
kinan/kimma
|
|
1.Person
|
i
kаnt/kunt
|
mia
kаntn/kuntn
|
|
2.Person
|
du
kеst
|
eЯ
kints
|
|
2.Person
|
du
kаnst/kunst
|
eЯ
kаnts/kunts
|
|
3.Person
|
er
kе
|
se
kinan(t)
|
|
3.Person
|
er
kаnt/kunt
|
se
kаntn/kuntn*
|
meng
(mцgen)
|
Indikativ
|
Singular
|
Plural
|
|
Konjunktiv
|
Singular
|
Plural
|
|
1.Person
|
i
mеg
|
mia
meng(ma)
|
|
1.Person
|
i
mкchad
|
mia
mкchadn
|
|
2.Person
|
du
mеgst
|
eЯ
megts
|
|
2.Person
|
du
mкchast
|
eЯ
mкchats
|
|
3.Person
|
er
mеg
|
se
meng(t)
|
|
3.Person
|
er
mкchad
|
se
mкchadn
|
miaЯn
(mьssen)
|
Indikativ
|
Singular
|
Plural
|
|
Konjunktiv
|
Singular
|
Plural
|
|
1.Person
|
i
muaЯ
|
mia
miддaЯn/miaЯma
|
|
1.Person
|
i
miassad
|
mia
miassadn
|
|
2.Person
|
du
muaЯt
|
eЯ
miaЯts
|
|
2.Person
|
du
miassast
|
eЯ
miassats
|
|
3.Person
|
er
muaЯ
|
se
miaЯn(t)
|
|
3.Person
|
er
miassad
|
se
miassadn
|
woin
(wollen)
|
Indikativ
|
Singular
|
Plural
|
|
Konjunktiv
|
Singular
|
Plural
|
|
1.Person
|
i
wui/woi
|
mia
wuin/wuima
woin/woima
|
|
1.Person
|
i
wuiad/woiad
|
mia
wuiadn/woiadn
|
|
2.Person
|
du
wuist/woist
|
eЯ
wuits/woits
|
|
2.Person
|
du
wuiast/woiast
|
eЯ
wuiats/woiats
|
|
3.Person
|
er
wui/woi
|
se
wuin(t)/woin(t)
|
|
3.Person
|
er
wuiad/woiad
|
se
wuiadn/woiadn
|
Страницы: 1, 2, 3
|
