Реалізація запозичених афіксів у системі англійського дієслова

Реалізація запозичених афіксів у системі англійського дієслова

Міністерство освіти та науки України

Черкаський державний технологічний університет

Лінгвістичний факультет

Кафедра теорії та практики перекладу

Курсова робота

з дисципліни "Порівняльна лексикологія"

Реалізація запозичених афіксів у системі англійського дієслова

Черкаси 2008

Зміст

Вступ

Розділ 1

1.1 Класифікація англійських префіксів

1.2 Класифікація англійських суфіксів

Розділ 2

2.2 Рідномовні префікси англійського дієслова

2.3 Запозичені префікси англійського дієслова

Розділ 3

3.1 Реалізація запозичених префіксів у художній літературі (практична частина)

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Центральне питання словотвору - це вивчення структури і змісту слів. У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови, слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначають слова, як одиниці мови в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття. Слова в мові не творяться з довільно взятих звуків – їх створюють, керуючись певними закономірностями. Тому треба мати засоби для творення слів і використовувати певні способи словотворення.

Словотвір - це низка лінгвістичних процесів або явищ, що призводять до появи нових слів з лексичних джерел однієї і тієї ж мови. Разом із запозиченням словотвір сприяє лексичному збагаченню вокабуляру. Найменша складова частина слова – це морфема. Вона входить безпосередньо до структури слова. Морфема - це сполучення якогось значення і фонетичної форми. Морфеми не зустрічаються у вільному стані, а лише як складові слова. Незважаючи на це, вони мають власні значення.

Усі морфеми поділяються на 2 класи:

1)корені(roots)

2)афікси, серед яких в свою чергу виділяються:

- префікси

- суфікси.

Слова, що відповідають морфологічній структурі: корінь + афікс, називаються похідними або дериватами(derivates), а сам процес словотворення називається деривацією(derivation). В сучасній англійській мові зустрічається велика кількість афіксів, як рідномовних (native) так і запозичених (borrowed). Однак не всі вони зараз вживаютсья в якості словотірних елементів. Як відмічає академік Виноградов, афікси, які втратили своє значення, стали непродуктивними і сприймаються лише, як ознака тієї чи їншої частини мови, перестають бути афіксами. Аналіз афіксальних похідних показує, що афіксам притаманні такі характерні ознаки:

- Приєднуючись до твірної основи, афікс повинен виражати певне значення.

- Афікс повинен легко виділятися, як словотворчий елемент і в відомомості мовця чітко усвідомлюватися, як частина слова, а твірна основа при відокремленні даного афікса повинна мати здатність використання в мові без афікса чи утворювати нові слова за допомогою інших афіксів.

- Афікс повинен використовуватися для утворення нових слів не тільки від основ того походження, з яким він вперше зявився у мові, але і від основ іншого походження. Якщо це запозичений афікс, то він повинен давати утворення на основі тієї мови, яка його запозичила.

- Афікс повинен мати певну частотність використання. Чим більше дає утворень той чи інший афікс, тим він продуктивніший. Цю ознаку необхідно враховувати тому, що багато афіксів виникають із самостійних слів в процесі словотворення. Один із компонентів складного слова починає використовуватися все частіше в складі з іншими основами, втрачаючи своє перше значення і поступово набуває абстрактного значення, яке притаманне вже цілому класу. Чим більше слів з даними елементами зустрічаються у мові, тим більше причин вважати його афіксом, а не компонентом складного слова.

- Живий афікс повинен давати новоутворення. До новоутворень ми відносимо не тільки ті слова, які вже зареєстровані словниками неологізмів до списків нових, але і потенційні слова, тобто такі словоутворення, які утворюються в процесі мовлення із матеріалу, який є в словниковому запасі мови, по існуючим в мові зразкам. Ці словоутворення зрозумілі всім користувачам мови, хоча вони ще не входять в склад, як готові одиниці мови. Якщо існує необхідність в таких словах, її підхвачують інші мовці і вони стають реальними мовними одиницями.

Префіксація, як спосіб словотвору представляє собою приєднання префіксів до коренів та основ, а префікс в свою чергу - це афіксальна морфема, що має словотвірний характер. Префіксація, як словотвір, полягає в модифікації особи, до якої префікс приєднується. Префіксальні новоутворення не дуже багаточисельні, хоча кількість префіксів та напівпрефіксів перевищує кількість суфіксів та напівсуфіксів. Префіксація найбільш характерна для дієслів (В.А. Алексєєнко, Т.В. Максимова, О.І. Смирницький), а дієслово, в свою чергу – це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан.[15,12]

Необхідність вивчення та дослідження запозичених aфiксів англійського дієслова обумовила актуальність нашого дослідження, тому що загальний словниковий склад англійської мови постійно збагачується новими словами, що і дозволяє мові залишатись живою. Порівняно невелика кількість префіксів спричинила появу десятків тисяч похідних слів.

Для того щоб добре володіти іноземною мовою, потрібно постійно удосконолювати свої знання та навички. Знання афіксів та утворених від них слів, являється невід’ємною частиною в процесі вивчення будь - якої іноземної мови. Без знання значень афіксів , структури новоутворень від префіксів та суфіксів, моделей іх утворення, навряд чи можливо правильно розпізнати їх у тексті та вірно зрозуміти зміст прочитаного макро- чи мікротексту. Велика кількість аспектів та напрямів словотворення являються причиною підвищеного інтересу до нього і сьогодні, тим більше, що багато питань не є вирішеними, і навіть одне з глобальних питань про місце словотворення в системі мови все ще являється предметом нескінченних наукових дискусій.[11,165]

До запозичених префіксів англійського дієслова належать префікси in-, de-, ex-, re-, sym-, Demi-, Mono-, Multi-, Post-, circum-, in- ,mis-, co- (col-, com-, con-, cor-), counter -, em-/en-, inter-, pre-, retro-, sub-, super-, trans- та інші.

В даній роботі ми детальніше зупинимося на реалізації запозичених префіксів в системі англійського дієслова,а саме таких префіксів:

circum- (романс.походження), co- (романс.походження), префікс de- (романс. походження), префікс dis- (романс. походження), префікс ex - ( романського походження), префікс in- (романс. походження), префікс mis- (змішаного типу), префікс re- (романс. походження). Одразу помітно, що для дослідження запозичених префіксів в даній роботі використовуються префікси саме романського походження. Це обумовлюється їх багаточисельністю серед інших запозичених префіксів.

Мета курсової роботи полягає у аналізі запозичених префіксів та суфіксів дієслова і простеження реалізації запозичених префіксів. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

1.                опанувати значення запозичених префіксів та суфіксів англійського дієслова;

2.                простежити використання запозичених префіксів англійського дієслова;

3.                проаналізувати використання запозичених префіксів англійського дієслова;

4.                на прикладах розглянути використання запозичених афіксів англійського дієслова;

5.                навчитись розпізнавати утворення дієслів за допомогою префіксів в тексті.

Методи дослідження: у роботі використаний структурний та формотворчий методи.

Матеріалом дослідження було обрано оригінальний англомовний твір Джейн Остен "Гордість та упередження" ("PRIDE AND PREJUDICE", 1813), загальним обсягом 280 сторінок, з яких було проаналізовано 30.

Розділ 1

1.1 Класифікації англійських префіксів

Префіксальна система англійської мови, у тому числі й дієслівна, уже була об’єктом вивчення лінгвістів. Дослідженню підлягали її різноманітні аспекти: від виявлення основних префіксальних моделей та їх характеристики (П.М. Каращук, К.В. Піоттух, В.І. Шкарупін, O. Jesperson, H. Marchand) до визначення особливостей префіксальної номінації (С.В. Голик, М.М. Полюжин).

Описання і класифікація англійських префіксів має деякі труднощі. Серед лінгвістів не існує єдиного твердження щодо граматичної природи префіксів. Але останні дослідження та дані словника неологізмів Барнхарта є прямим доказом того, що префікси являються словотвірними морфемами.[9,68] На сьогоднішній день більшість вчених розглядають префіксацію, як невід’ємну частину утворення слів, а префікси, в свою чергу, як дериваційні афікси, що суттєво відрізняються від кореневих та недериваційних морфем. R. S. Ginzburg констатував, що в системі сучасної англійської мови 51 префікс бере участь у словотворі. [12,111]

Крім того, важливо знати ,що префікс, на відміну від суфікса є більш семантично незалежним ( e.g. reading – ‘the act of one who reads’; ‘ability to read’; and to re-read – ‘to read again’). Більша семантична незалежність префіксів, на відміну від суфіксів дала привід науковцям вважати префікс складовою частиною складного слова.

Існують також суперечності щодо визначення лінгвістичного статусу таких елементів,як over-(overdo), Under-(underestimate) та інші. Г.Марчанд, наприклад, відносить подібні утворення до складних слів, що не являється правомірним. Він вважає такі слова, як to overdo, to underestimate, income, onlooker складними, перша частина яких – це частка, а не префікс. . Багато префіксів розглядаються науковцями, як кореневі морфеми, наприклад after- в слові afternoon. Американські лексикографи, що працювали над створенням словника Вебстера розглядають такі слова, як складні.[12,122]

В більш ранніх дослідженнях про романистику ( наприклад, в працях А.Дармстетера), префіксація відноситься не до афіксального словотвіру, а до складу слова, де префікси є семантично близькими до службових слів.

Префікси типу out-, over-, in-, under-, after-, on- та інші співпадають з відповідними прийменниками : префікси та прийменники мають спільні етимологічні корні і частково - спільне значення. Але префікси відрізняються від співзвучних їм прийменникам тим що, по перше, подібно всім іншим дериваціцйним афіксам, вони мають більш абстрактне значення, та по друге, семантичний склад префіксів і прийменників не завжди співпадає - у префіксів можуть з’явитись нові семи чи варіанти значень; по третє, префікси, в поєднанні з основами певного семантичного розряду за певними моделями, утворюють нові слова, тобто вони постійно відтворюються у мові Ретельне дослідження суфіксів та префіксів показало істотну різницю між ними. В сучасній англійській мові суфікс найчастіше вживається в іменниках та прикметниках, а префікси в дієсловах.

На рівні діахронічного аналізу префікси поділяються на рідномовні та запозичені; стилістично нейтральні та стилістично марковані; продуктивні, малопродуктивні, непродуктивні; віддієслівні, відіменникові; однозначні та багатозначні. Існує також іх семантична класифікація. Префікси англійської мови можуть підрозділятись на різні групи.

На відміну від суфіксації, для якої більш характерним є звязок з парадигмою певної частини мови, префіксація, вважається більш нейтральною в цьому відношенні.

Особливі труднощі, все ж таки, виникають при класифікації префіксів. Як відомо, суфікси класифікуються за належністю суфіксального утворення до певної частини мови. Характерою рисою для суфіксів є утвореня слів, що належать до однієї частини мови (наприклад суфікс ize- утворює дієслова, able - прикметники, er - іменники). Для префіксів, в свою чергу, є характерним утворювати як слова, що належать до однієї частини мови (наприклад, enslave, encage, unbutton), так сам як і слова, що належать до різних частин мови (наприклад, over– in overkind, overfeed, overestimation).[9,69] Внаслідок цього, класифікація префіксів, що утворюють префіксальні іменники, префіксальні прикметники та префіксальні дієслова фактично можлива, але зовсім не зручна.[9,69] Але в деяких дослідженнях все ж таки проводиться класифікація префіксів, залежно від того, які частини мови вони утворюють. К.В. Піоттух зазначає, що з сорока двох розглянутих префіксів, п’ять (be-, de-, en-, out -, un-) бере участь тільки в утворенні дієслів, один (cis-) в утворенні прикметників, пять (ex-,arch-ana- dys-, per-) іменників, пятнадцять префіксів (a-, anti-, demi-, epi-, hemi-, hypo-, hyper-, in-, non-, pro-, pan-, subter-, supra-, un-) утворюють іменники і прикметники, один (circum-)- дієслова і прикметники, і три (for-, sur-, re) - дієслова і іменники, дванадцять (co-, contra-, counter-, dis-, intra-, mis-, post-, pre-, sub-, trans-, over-, under-) – дієслова, іменники і прикметники.

Питання стилістичної диференціації префіксів до сьогодні ще не було дослідженим. Але всеодно можна виділити стилістично нейтральні префікси ( наприклад, out-,over-, re-, under- ) і префікси, що мають книжно-термінологічний характер, наприклад : ad- (admixture), an- (anovulation), ana- (anabiosis), bi- (bicameral), dys- (dysphasia), epi- (epidermis), hemi- (hemisphere), mal- (malfunction).

Природньо, що всі продуктивні афікси є живими, але не всі живі афікси в тій же мірі виявляються продуктивними. Під продуктивністю ми розуміємо те число слів, яке виникло за певний період існування в мові даного словотворчого афікса, і частотність появи новоутворень з даним афіксом.

На сучасному етапі розвитку мови за продуктивністю афікси поділяють на такі групи:

- Високопродуктивні афікси, для яких характерне майже абсолютне відтворення. До них можна віднести такі словотворчі елементи : anti- (19 новоутворень), super-(11), de-( 16), co-(11), non-(14), pre-(12), re-(9) та інші.

- Продуктивні афікси - афікси, які можуть утворювати нові слова в сучасній англійській мові. Кількість їх утворень незначна. Це bi-(7 новоутворень), dis-(6), hyper-(6), inter-(5), para-(4), pro-(5), trans-(4) та інші.

- Непродуктивні афікси – афікси, які не утворюють нових слів, але зустрічаються в значній кількості існуючих слів; Непродуктивні афікси не утворили жодного слова в період 70-80 років. Це такі префікси, як ab-, ad-, ana-, arch-, be-, cis-, contra-, dys-, en-, epi-,for-, hypo-, vice- та інші.

- Змертвілі(або мертві) афікси – афікси, які залишилися в поодиноких словах і вже не сприймаються, як афікси без етимологічного аналізу слова.[9,70]

Серед синонімічних префіксів виділяють нейтральні і стилістично забарвлені, нариклад, префікс over- є характерним для всіх функціональних стилів, а вживання префіксів super-, supra- є обмеженим мовою наукової прози. [9,70]

Префікси, як і суфікси, можуть бути транспонуючими не транспонуючими . При цьому більшість префіксів виступає в транспонуючих моделях і лише префікси be-, de-, dis-, en-, out-, un-, anti-, ex-, over-, post- є транспонуючими. При цому вони можуть утворювати слова і за нетранспонуючими схемами.[9, 69-70]

Префікси можуть бути однозначними і багатозначними. Наприклад, до однозначних належать префікси after-, a-, ab-, an-, ana-, anti-, bi-, circum-, cis-, co-, contra-, demi-, dys-, exo-, extra-, hemi-, hyper-, an-, inter-, mal-, omni-, pan-, para-, poly-, retro-, semi-, supra-, ultra-, vice-.

Декілька значень мають префікси a-, arch-, be-, de-, dis-, en-, epi-, ex-, for-, fore-, hypo-, in-, mis-, non-, out-, over-, post-, pre-, pro-, re-, sub-, super-, trans-, sur-, un-, under.

Для префіксів, в більшій мірі чим для суфіксів, характерним є утворення синонімічних рядів. В лінгвістичній літературі існує традиційна семантична класифікація префіксів, що є важливим моментом в їх описі. Розлянемо її:

А) префікси зі значенням заперечення: un- (unacceptable), non- (non- agressive), in- (inactive, illegal, irregular), dis- (disadvantage), a-( asymmetry);

Б) префікси зі значенням реверсивності (дії, оберненої тому, що означає основа): de- ( to declutch), dis- (to disjoin), un- ( to unfasten), retro- ( retroaction).

В) префікси зі значенням протидії і протилежної дії: counter-(counterblow), contra- ( contraband), ante- (antipole);

Г) префікси зі значенням часової послідовності і передування: fore- ( to foretell), pre- (predawn), post- (postclassical), ex- (ex-wife);

Д) префікси з значенням розташування в просторі: a- (ashore), en-( to encage), sub-( subsoil), supra- (supraorbital), sur- (surcoat), super- (superstratum), trans- ( transoceanic), hypo- ( hypodermis), circum- ( circumpolar), epi- (epidermis);

Е) префікси зі значенням повторення : re- (rebuild, renew), ana- ( anabiosis).

К.В.Піоттух, в свою чергу, пропонує дещо іншу семантичну класифікацію префіксів, виділяючі наступні групи:

1. Передування виражається префіксом fore-, pre-, ex-.

2. Послідовність – префіксами post-.

3. Надмірність – префіксами over-, hyper-, arch-, per-, supra-.

4.Перевершеність – префіксом out-.

5. Недостача – префіксами under-, sub-, hypo-.

6.Неповнота – префіксами demi-, hemi-, dys-.

7.Заперечення- префіксами in-, un-, dis-, a-, non-.

8.Повторюваність – префіксами ana-, re-.

9.Оточення - префіксами be-, en-.

10.Реверсивність – префіксами de-, dis-, un-, de-, en-.

11.Повнота та інтенсивність – префіксами be-, en-.

12.Спільність – префіксами co-.

13.Протидія – префіксами counter-, contra-, anti-.

14 Напрям – префіксом a-.

15.Стан – префіксом a-.

16.Помилковість – префіксом mis-.

Але дана класифікація не дає повного сементичного опису префіксів, але дає змогу розглядати ії в відношеннях синонімів та антонімів, що існують серед деяких груп (наприклад, надмірність і недостача, передування і послідовність).[9,71]

Слід зазначити, що багато грецьких та латинських слів перетворились в інтернаціональні префікси. Наприклад, anti-, -coun-, -ter, -inter-, sub-, ultra-.

З точки зору інтерференції особливий інтерес представляють морфологічні написания слів, оскільки деякі частини слів в іспанській та англійській мовах подібні, що дозволяє здійснювати позитивний перенос орфографічної навички з іспанської мови в таких випадках:

·                     подібне написання префіксів іспанської мови post-, mono-, anti-, non- і префіксів англійської мови post-, mono-, anti-, non-;

·                     подібне використання префіксів іспанської мови in-, des- та англійської мови un-, dis-;

·                     подібне написання і використання префіксів іспанської мови ir-il-, im-, in- та англійської мови ir-, il-, im-, in-. [20,57]

Модифікуючи лексичне значення слова, префікс рідко змінює граматичний характер слова в цілому, тому і просто слово, і префікс – дериватив і більшості випадків належить до однієї частини мови, наприклад, abuse – dis–abuse, approve - dis-approve , bealive – dis-bealive, close – dis-close. Власні англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів небагато – a-, be-, fore-, mid-, un-. Та частина слів, де префікс утворює прислівники, невелика, при чому окремі прислівники сприймаються, як прості слова, наприклад : before, beyond . у тих випадках, де давня форма by залишилась ненаголошеною, утворились похідні слова, що пишуться через риску, наприклад: by-gone, by-law, by-word.[18,156]

1.2 Класифікація англійських суфіксів

Як дериваційні елементи, суфікси виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходиться між коренем та закінченням і входить до складу основи. Не вживаючись незалежно, суфікс, проте, має, семантичне навантаження, яке впливає на новотвір. Це спонукало до численних класифікацій суфіксів стосовно їх походження, утворюваних за їх допомогою частин мови, продуктивності/непродуктивності, частоти вживання, загальних значень і емоційного забарвлення.

Окремі морфеми можуть нести подвійну функцію – як граматичних засобів творення, так і лексичних. Морфеми -ed, -er можуть виражати граматичні категорії (-ed як дієслівне закінчення минулого часу і перфекта; -er – як прикметникове закінчення вищого ступеня порівняння) і, з іншого боку, утворювати лексичні деривативи: colored, foreigner. Таким чином, різниця між закінчення і суфіксом полягає в тому, що перше виконує граматичну функцію, а в другому переважає лексичне значення. Суфіксальний дериватив – це двох морфемне слово, що вживається як ціле і граматично рівнозначне простому слову в усіх можливих синтаксичних конструкціях. Морфеми ж, що несуть ознаки граматичних категорій часу, числа чи відмінка, визначаються як закінчення, оскільки вони утворюють не нові слова, а лише форми слів.[3;79]

Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності:

1) Від суфікса, що походить з власної мови: darkness. У цих випадках наголос новотвору не змінюється, навіть у словах з трьома складами: commonness.

2) Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і до запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу: movable, serviceable.

3) Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос і/або голосний чи приголосний кореня: China – Chinese.

Коли до запозиченого слова, утвореного за допомогою іншомовного суфікса, приєднується ще один, власно мовний, суфікс, таке утворення називається корелятивним: president – presidency.

Суфіксація як словотвір значно ширша, ніж префіксація. Пропорційна частина власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватись. Спостерігається і зворотній процес: власне англійські слова twofold, threefold витісняються словами, утвореними за допомогою романського суфікса –(b)le: double.

Підгрупи різних за походженнями суфіксів можуть утворювати один клас певної частини мови. За такими спільними ознаками розрізняються групи суфіксів, що утворюють:

Страницы: 1, 2