реферат скачать
 
Главная | Карта сайта
реферат скачать
РАЗДЕЛЫ

реферат скачать
ПАРТНЕРЫ

реферат скачать
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат скачать
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития

необхідно відкрити рахунок в банку, внести деякий мінімум коштів і

оплатити картку. У вартість картки може бути включена і вартість річного

обслуговування.

Операції з дебетовою карткою регламентуються рядом лімітів. Власне

термін ліміт визначає в даному випадку максимальний розмір доступних

держателю картки коштів. Залишок ліміту відповідає поточному значенню цієї

величини. Справа в тому, що при операціях з дебетовою карткою процедура

авторизації повинна проводитись завжди не залежно від конкретної

технології обслуговування. При цьому залишок ліміту кожен раз зменшується

на суму угоди. В залежності від конкретних умов допускається зменшення

залишку ліміту або до нуля, або до конкретного значення, що не

зменшується.

Залишок ліміту і розмір коштів на рахунку користувача можуть бути

пов’язані досить опосередковано. Справа в тому, що як і у випадку

кредитних карток, банк-емітент є власником дебетових карток і несе по ним

повну фінансову відповідальність перед іншими учасниками платіжної

системи.

Банк-емітент керує розмірами ліміту і залишку по ліміту і має право

зменшувати або збільшувати їх на свій розсуд (в рамках існуючих угод з

платіжною системою). Реальний же стан цих величин з сумами на рахунку

держателя картки - внутрішня справа банка. Як правило, для оновлення

залишку ліміту до значення ліміту банк потребує внесення коштів на

рахунок. Однак, банк-емітент може дозволити клієнту овердрафт, надати

кредит і т.д., надаючи тим самим дебетовій картці риси кредитної. В такому

варіанті картка інколи називається змішаною. Але з точки зору платіжної

системи ці картки не відрізняються і обслуговуються по однаковій

технології.

Загальна схема операцій при розрахунках за допомогою дебетової

картки.

Послідовність операцій , що виконуються при розрахунках за товари і

послуги , за допомогою дебетової картки , близька до аналогічної для

кредитної картки, але, в той же час, має ряд істотних відмінностей.

Розглянемо всю послідовність.

1. Бажаючи здійснити покупку (або отримати послугу), держатель

картки надає її продавцеві.

2. Продавець визначає, чи можливе здійснення угоди. Для цього він

здійснює візуальну перевірку, а потім проводить голосову авторизацію по

телефону або електронну шляхом POS-термінала. При голосові й авторизації у

випадку позитивної відповіді продавцю повідомляється код авторизації. При

проведенні авторизації транзакції передаються в банк-еквайєр і, при

необхідності, - далі в Процессінговий центр.

3. Отримавши дозвіл на проведення угоди, продавець оформляє сліп

(чек), переносячи на нього дані з картки. При ручній обробці

використовується імпринтер, і на чек обов’язково заноситься код

авторизації, так як при його відсутності чек не буде прийнятий до оплати

банком-еквайєром. Держатель картки потім підписує всі екземпляри чека. При

автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку

підпис не потрібен , так як його роль виконує ПІН-код.

4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.

5. В кінці кожного дня (або рідше - декілька разів на тиждень) точка

обслуговування пересилає в банк-еквайєр екземпляри чеків, які є

документальною основою для проведення розрахунків з точкою обслуговування

(або електронні транзакції).

6. Банк-еквайєр перевіряє отримані документи і здійснює розрахунки з

точкою обслуговування (проводить перерахування коштів на її розрахунковий

рахунок).

7. Процессінговий центр обробляє отримані за день транзакції і

формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками

платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк

системи, а окремі розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на

проведення взаєморозрахунків.

8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-

учасниками, які відкрили в нього коррахунки. Інші банки - учасники

здійснюють перерахування самостійно.

9. Банки-емітенти в порядку відшкодування здійснюють зняття коштів з

рахунків держателів за придбані останніми товари та послуги.

Авторизація.

Авторизація при обслуговуванні дебетових карток має ключове

значення.

Підкреслимо ще раз - при обслуговуванні дебетових карток проведення

авторизації є обов’язковим. Попередньо (так само, як і при обслуговуванні

кредитних карток) продавець повинен здійснити візуальний контроль картки і

потім перевірити співпаданя підпису на картці і на чеку при ручній

обробці.

При обслуговуванні картки вручну продавець здійснює голосову

авторизацію : зв’язується з банком-еквайєром по телефону і передає

оператору обчислювального центру банка ідентифікаційні дані держателя

картки , код точки обслуговування і суму угоди. При автоматичній обробці

картка розміщується в POS-терміналі , який встановлює зв’язок з ЄВМ банка-

еквайєра і здійснює передачу даних.

Обчислювальний центр банка-еквайєра здійснює ідентифікацію

транзакції, при цьому визначає, чи ідентифікована вона держателем картки -

клієнтом даного банка-еквайєра або клієнтом іншого банка платіжної

системи. В першому випадку обробка транзакції відбувається на місці, в

другому випадку здійснюється її пересилання в Процессінговий центр

системи, де проходить або її обробка, або подальша маршрутизація.

Маршрутизація, як уже згадувалось вище, здійснюється у випадку, якщо банк-

емітент сам підтримує базу даних по лімітам своїх держателів карток (і,

тим самим, бере на себе частину процессингових функцій).

Питання про те, де і ким обробляються транзакції, залежить від

поточного рівня технічного розвитку платіжної системи. Створення

обрахункової і телекомунікаційної інфраструктури потребує значних

інвестувань, які окупляться не досить скоро. Тому, на перших порах

основний фінансовий тягар беруть на себе засновники платіжних компаній. З

цим пов’язаний і той факт, що процессингові потужності в початковий період

бувають зосереджені в єдиному центрі системи, а також те, що на

Процессінговий центр покладається і частина функцій еквайєра.

Тому дані по лімітам можуть зберігатися в платіжній системі

різноманітним чином. В найпростішому випадку вся база даних знаходиться в

процессинговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути

розподілені і знаходитись частково в процессинговому центрі, частково - в

банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з

Процессинговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів

своїх карток в режимі віддаленого доступу до бази даних. В деяких випадках

в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.

В будь-якому випадку при досягненні транзакції, що авторизується

ЕВМ, що має дані про ліміти держателя відповідної картки, відбувається

наступне :

1. Перевіряється, чи не занесена картка, що обслуговується в стоп-

лист.

2. Якщо картка не блокована, то, виходячи із суми угоди і розміру

залишку ліміту, визначається можливість платежу по картці.

3. Якщо платіж можливо здійснити, то залишок ліміту зменшується на

суму угоди. При голосовій авторизації генерується код авторизації. Код

пересилається оператору для передачі в точку обслуговування. При

авторизації шляхом застосування POS-термінала, формується повідомлення

терміналу на друк чека.

Проведена процедура називається on-line авторизацією. Платіжна

система, що обслуговує дебетові картки в такому режимі, потребує розвинену

комунікаційну мережу, що містить як надійні і розгалужені телефонні

канали, так і високошвидкісні канали спеціалізованих мереж передачі даних.

Видача готівки.

Процедура видачі готівки по дебетовій картці цілковито відповідає

викладеному порядку on-line авторизації як і у випадку використання

банкоматів, так і при отриманні коштів у відділеннях банків.

Розрахунки.

Порядок розрахунків і стягнення комісійних при обслуговуванні

дебетових карток практично співпадає з описом, який використовувався для

кредитних карток. Відмінності полягають в наступному. По-перше, при

проведенні авторизації “чужі” транзакції одразу ж потрапляють в

Процессінговий центр або в електронному, або в “голосовому” вигляді, що і

дозволяє оперативно готувати дані для взаєморозрахунків. По-друге,

отримання банком-емітентом відшкодування від клієнтів відбувається

“автоматично”, оскільки кошти завчасно розміщені на клієнтських рахунках.

Як уже зазначалось раніше, прибутковість операцій з дебетовими

картками обумовлена залученням коштів клієнтів, яким банк-емітент надає

картки в розпорядження, а також комісійні, які отримують при проведенні

операцій по обслуговуванні карток.

Система обслуговування на основі дебетових карток з off-line авторизацієй.

В попередньому підрозділі було показано, що ключовим фактором

функціонування платіжної системи з дебетовими картками є проведення

авторизації при кожній угоді. Однак, якщо телефонна мережа в місті або в

регіоні, де передбачається запровадження дебетових карток, розвинена слабко

або функціонує ненадійно, то впровадження платіжної системи стає

проблематичним. Вихід з цієї ситуації полягає в зміні технології

авторизації таким чином, щоб виключити необхідність on-line сеансу.

Проведення авторизації в режимі off-line висуває такі вимоги :

1. Наявність на картці даних про залишок ліміту.

2. Можливість контрольованого зменшення значення залишку ліміту в

результаті авторизації (“дебетування” картки).

3. Можливість поновлення ліміту на картці (“кредитування” картки).

Для забезпечення подібних можливостей картка повинна, як мінімум,

містити перезаписуючу пам’ять. Крім того, необхідно, щоб POS-термінали мали

деякі “інтелектуальні” можливості для здійснення подібних операцій, а також

пам’яттю (внутрішньою або зовнішньою) достатньо великої об’єму, де можна

було б накопичувати транзакції для наступної передачі (інкасація) в банк-

еквайєр або Процессінговий центр.

В принципі, карти з магнітною стрічкою допускають можливість

подібного використання. Однак малий об’єм пам’яті (сотні байт) і, головне,

слабка захищеність від несанкціонованої зміни даних, записаних на магнітну

стрічу, робить їх непридатними для обслуговування в off-line режимі. Смарт-

карти мають всі необхідні характеристики для реалізації схеми

обслуговування в режимі off-line авторизації.

В схемі цього виду авторизації кожна картка стає мобільним елементом

розподіленої бази даних платіжної системи і виконує функції Процессингового

мікроцентра. для проведення авторизації картку також необхідно розмістити в

зчитуючий пристрій. При цьому картка і термінал, спираючись на дані, що

зберігаються в них, роблять обмін інформацією і проводять взаємне

розпізнання (схема 1.6). Якщо ця процедура завершується успішно, то

держатель може вводити ПІН-код, а продавець - суму. Після цього картка

перевіряє, чи не перевищений залишок ліміту. Якщо угода може здійснитися,

то картка зменшує залишок ліміту на суму угоди, а POS-термінал фіксує дані

про транзакцію (інколи про цей процес кажуть як про дебетування картки і

кредитуванні терміналу). POS-термінал друкує чек, картка вилучається з

терміналу і повертається держателю.

Кажучи про накопичення транзакцій в торговому терміналі, то треба

зазначити, що ця функція може виконуватись як самим терміналом, так і

персональним комп’ютером, до якого він підключений і який керує роботою

терміналу. Також в торговий термінал одночасно може бути розміщена і

спеціальна смарт-карта, яка і бере на себе всі “інтелектуальні” функції, а

термінал при цьому виконує комунікаційну функцію.

Схема 1.6 Схема off-line авторизації .

Накопичені терміналом транзакції передаються в Процессінговий центр

(або банк-еквайєр) під час сеансу зв’язку. Цей сеанс в залежності від

навантаження телефонної мережі і доступності каналу зв’язку може проходити

або декілька разів за день, або здійснюватися в вечірній або нічний час.

Управління лімітами.

З початку значення лімітів витрат заносяться на карту при її

персоналізації в банку-емітенті або спеціальному персоналізаційному

центрі. Оновлення лімітів в процесі використання дебетової смарт-карти

може відбуватися декількома шляхами в залежності від можливостей

обладнання і прийнятої в платіжній системі технології.

В найбільш типовому випадку держатель картки повинен відвідати банк,

де уповноважений працівник поновить ліміт. При цьому передбачається, що

стан рахунку держателя картки дає підставу для проведення такої операції.

В другому варіанті оновлення можна здійснити на любому торговому

терміналі, для чого повинен бути проведений сеанс в on-line режимі.

Інший варіант - самокредитування карти. Суть його полягає в тому, що

на карту при персоналізації заноситься як загальний, так і, наприклад,

місячний ліміти. Поточні видатки обмежуються місячним лімітом, який на

початку кожного наступного місяця при першій же взаємодії з POS-терміналом

самостійно поновлюється картою. Загальний ліміт при цьому визначає можливе

число таких самокредитувань. Кошти, що забезпечують самокредитування

повинні бути розміщені заздалегідь на рахунку.

Передплачена картка являє собою стандартну міжнародну платіжну

картку, що заздалегідь випускається банком і дає можливість її власникові

здійснювати операції в межах кошт, внесених у момент оформлення картки.

Особливістю передплаченої картки є відсутність реквізитів, що вказують на

особистість карткотримача (ім'я клієнта).

Завдяки цим особливостям передплачені картки дають клієнтам

розширений спектр можливостей використання картки в порівнянні з

персоналізованої (тієї, на яку нанесені персональні дані клієнта).

> подарункова картка

> призова картка

> для дітей і школярів

> для щоденних покупок на невеликі суми

> для безпечного перевезення невеликих сум готівки в поїздках

> картка “миттєвого” випуску для поїздок

> для безпечного перекладу кошт

Висновки та узагальнення до розділу 1

В завершення першої глави хочеться зробити деякі узагальнення та

висновки.

Ми розглянули історичні передумови виникнення сучасних карткових

продуктів. Далі, ми систематизували усі види карток з точки зору механізму

розрахунків, функціонального призначення, матеріалу виготовлення, способу

запису інформації і емітентів. Потім більш детальніше зупинились на

найбільш прогресивнішім виді карток – смарт-карті, яка у чистому вигляді

або комбіновано з магнітною стрічкою у найближайчому майбутньому поступово

буде завойовувати світовий ринок.

Далі розглянули класичні схеми побудови платіжних систем

обслуговування пластикових карток. Безперечно, на практиці можливі більш

складні комбінації.

Порівнюючи схеми обслуговування на основі кредитних і дебетових

карток, можна відмітити їх технологічну близькість. Розбіжність між ними

полягає, головним чином, в сфері взаємовідносин банка-емітента і держателя

картки. При цьому кредитна і дебетова схеми не протистоять одна одній,

оскільки орієнтовані на різні сегменти ринку споживання. Кредитна картка

передбачає стійкий фінансовий стан клієнта, наявність у нього позитивної

кредитної репутації. Дебетова ж картка орієнтована на сектор потенційних

клієнтів, відносно яких банк не має певної попередньої інформації.

Остання ситуація і обумовила більш швидкий розвиток у вітчизняній

практиці обслуговування фізичних осіб схеми обслуговування на основі

дебетових карток.

2. Механізм функціонування банків в платіжній системі на основі пластикових

карток.

2.1.Умови вступу банків в міжнародні карткові платіжні системи.

На Україні спостерігається ситуація, коли іде процес становлення

національної платіжної системи. Але він триває досить довгий час і банки,

які були раніше готові працювати з пластиковими картками, ще з 1992 року

почали шукати шляхи втілення своїх задумів. Більшість українських банків

обрали шлях, пов’язаний з вступом у міжнародні платіжні системи VISA i/або

Europay. Цей варіант привабливий з точки зору розширення територіальних

кордонів використання платіжних продуктів, встановлення нових

взаємозв’язків з міжнародними банками і, відповідно, підвищення іміджу

банка. Але є і інший бік медалі, який пов’язаний з значними вимогами, які

висуваються цими міжнародними платіжними системами, які частіше дуже

високі для наших молодих українських банків. Будемо сподіватися, що при

становленні національної платіжної системи будуть враховані всі можливості

наших банків і розроблені умови, адаптовані до наших національних

особливостей функціонування банківської сфери.

А зараз давайте розглянемо механізм вступу українських банків в

міжнародні платіжні системи на прикладі ВАТ КБ “НАДРА”.

Для вступу в міжнародну платіжну систему VISA банк направляє

клопотання на вступ. Потім в VISA надсилається документарний висновок

міжнародної аудиторської фірми про фінансовий стан банку. При чому VISA

визнає лише висновки шести аудиторських фірм, а саме :

> PRICE WATERHOUSE;

> KPMG;

> ARTUR&ANDERSON;

> ERNST & YOUNG;

> ДЕЛОЙТ ЕНД ТУШ;

> КУПЕР ЕНД ЛАЙБРОНД.

Листування між двома сторонами триває досить довгий час. І коли вже

досягнено певної домовленості, починається заповнення документів, що

стосуються безпосередньої роботи банка в системі (підготовчі роботи).

Так звана “офіційна” частина починається з подачі банком Заяви на

вступ у VISA (Application for Membership), в якій вказується :

> ім’я заявника;

> назва організації;

> адреса головної контори організації.

Також вказується статус майбутнього члена, а якщо це потрібно, то і

спонсора, який є своєрідним гарантом банку при вступі у платіжну систему.

До Заяви додається перелік документів, а саме:

> Заяву на членство;

> бланк договору про спонсорство;

> бізнес-план;

> копію ліцензії на проведення банківських операцій;

> річний звіт з висновком аудитора, включаючи рахунки, за останні 3 роки;

> список банків, в яких відкрито кореспондентські рахунки, включаючи

контактні зв’язки;

> зразки підписів;

> - лист з проханням про прийняття в VISA.

Всі перераховані документи є невід’ємною частиною заяви на членство

в VISA і повинні пред’являтися на розгляд Департаменту по керуванню

ризиками VISA.

Зупинимось більш конкретно на бізнес-плані.

VISA надає типовий бланк бізнес-плану, який банк повинен заповнити в

певному порядку, а саме :

1. Надати план випуску карток на найближчі 3 роки;

2. Визначити кількість банкоматів для видачі готівки на той самий

період;

3. Розрахувати кількість торгових точок, які будуть обслуговуватись

в даному банку;

4. План по Процессингу: вибір Процессингового центру у випадку,

якщо Процессінг буде виконувати третя сторона;

5. Інформація по вже емітованим карткам, про власні банкомати,

власні кредитні картки, єврочеки, EuroCard/MasterCard, якщо такі є в

банку;

6. Вказується кількість філіалів, які існують у банка;

7. Кількість рахунків, відкритих у банку (приватних і

корпоративних);

8. Склад акціонерів;

9. Активи банку;

10. Реквізити банку, по яким буде в майбутньому здійснюватися

зв’язок.

В залежності від прав банку і вимог до нього з боку платіжної

системи, у VISA передбачено різнорівневе членство. Найбільш повний член

платіжної системи - принциповий (Principal Member), який має право

займатися як емісією карток, так і еквайрінгом і також встановлювати

банкомати. Таким банком на Україні є, наприклад, банк “НАДРА”. Наступним

за значимістю є асоційований член (Associate Member), у функції якого

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


реферат скачать
НОВОСТИ реферат скачать
реферат скачать
ВХОД реферат скачать
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат скачать    
реферат скачать
ТЕГИ реферат скачать

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.