Реферат: Аудит в странах СНГ

Так, Центральний банк випустив інструкцію, що визначає порядок підготовки

аудиторських вис­новків за звітами банків, яка багато в чому відрізняється

від аналогічного стандарту, схвале­ного Комісією з аудиторської діяльності.

"Росстрахнадзор" готує свої правила за поданням ре­зультатів аудиту. Отже,

вже сьогодні можна розглядати як певну тенденцію розподіл правил і методів

аудиту згідно з його видами: загальний (фондів і бірж), банківський і

страховий.

Негативні наслідки такого становища очевидні. У майбутньому законі необхідно

обов'язково ви­ключити можливість застосування різних стан­дартів при

проведенні аудиту різних типів ор­ганізацій. Стандарти аудиту повинні бути

єдиними і грунтуватися на міжнародних аудиторських стан­дартах. Інакше

можливе абсолютне домінування на російському ринку аудиторських послуг

міжна­родних аудиторських фірм або, що набагато гірше, російським

підприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародні фінансові ринки.

1.4. Ринок аудиторських послуг

Постійне зростання попиту на аудиторські по­слуги в Росії визначається двома

основними фак­торами: розвитком господарського законодавства і розвитком

ринку як такого. В перші роки розви­ток аудиту визначається наявністю в

нормативних актах вимоги проведення аудиту для СП, банків, страхових

організацій, представництв іноземних фірм. І цей етап закінчився з прийняттям

Тимчасових правил. З 1994р. багато які підприємства почали розглядати аудит

не тільки як обов'язок, визначений законодавче, а й як потребу і

необхідність. Набутий досвід роботи в умовах ринку, вірніше, в умовах

відсутності централізованого управління, підказує, що дешевше користуватися

послугами професіоналів, ніж розплачуватися за свої помилки.

Особливо великі ризики російських під­приємств , пов'язані з нечітким, що

швидко змінюється, господарським законодавством, у тому числі податковим.

Тому аудиторські послуги багато в чому асоціюються у них із захистом від цих

ризиків. Багато які великі російські під­приємства вже ознайомились на

практиці з діями податкових органів. І тепер наявність ауди­торського

висновку, що підтверджує достовірність фінансового звіту, багато в чому є для

під­приємства гарантією відсутності претензій з боку державних органів із

сплати податків І відсутності інших порушень законодавства у звітному

періоді.

Коло користувачів фінансової звітності, ана­логічно тому, що є в країнах з

розвиненою ринко­вою економікою, ще тільки формується в Росії.

Тут доречно зазначити роль міжнародних аудиторських і консультаційних фірм,

що працюють на російському ринку. Дуже важливо, що саме діяльність

міжнародних аудиторських і консалтингових фірм серйозно вплинула і продовжує

безперечно вплива­ти на розвиток аудиту і консалтингу в Росії.

Відмінні стартові умови для роботи міжнарод­них аудиторських і консалтингових

фірм в Росії було створено внаслідок реалізації багатьох про­ектів, що

фінансуються за рахунок коштів міжна­родних організацій.

Міжнародні аудиторські фірми в Росії працю­ють із "своїми" клієнтами -

транснаціональними компаніями, що прийшли а Росію, а також з вели­кими

російськими підприємствами. Останні, як правило, є одержувачами іноземних

кредитів, і ауди­торський висновок, підготовлений на основі міжна­родних

аудиторських стандартів, служить їм необхідною "перепусткою" у світ

міжнародних фінансів.

Інтелектуальний і фінансовий потенціал між­народних і національних

аудиторських фірм незіставні. В дійсності вони працюють у певному ро­зумінні

на різних поверхах російської економіки. Проте найбільші національні

аудиторські фірми у чомусь починають конкурувати в Росії з фірмами "великої

шістки". За деякими даними, окремі міжнародні аудиторські фірми відчувають

серйозні труднощі, пов'язані із занадто великою орієнта­цією на проекти, що

фінансуються за рахунок міжнародних організацій, надлишковою концент­рацією

на обслуговуванні "своїх" зарубіжних клієнтів і недооцінкою національного

сектора еко­номіки, помилками у кадровій політиці з росій­ським персоналом.

Великі російські комерційні банки користують­ся послугами міжнародних

аудиторських фірм, очевидно, не без підстав вважаючи, що це їм до­поможе

підтвердити свою надійність і солідність пе­ред клієнтами не тільки в Росії,

а й за її межами.

Дуже часто останнім часом найбільші російські підприємства прагнуть

користуватися одночасно послугами міжнародних і національних аудиторських

фірм. Перші виконують аудит І відкри­вають, підприємству виходи на міжнародні

ринки. другі ж працюють як бухгалтерські й податкові консультанти і знижують

ризики підприємства за претензіями з боку державних органів.

З введенням Положення про атестацію ауди­торів виникла одна проблема, яка

спершу була не дуже помітною на ринку аудиторських послуг. З'явилось багато

аудиторів, які дають позитивний аудиторський висновок, практично не проводячи

аудит. По-перше, це пов'язано з відсутністю на багатьох підприємствах

реального власника, яко­му необхідна об'єктивна інформація про фінансо­ве

становище підприємства. Реальний власник багатьох підприємств у Росії -

керівництво цих підприємств, яке не вбачає потреби в розкритті фінансової

інформації для зовнішніх користувачів. По-друге, немає офіційних стандартів,

що регу­люють проведення аудиторських перевірок. Тому немає ^ критеріїв для

оцінки необхідних обсягів робіт, які повинен виконати аудитор, щоб зібрати

достатні свідчення для формування думки про до­стовірність і правильність

фінансової звітності.

Отже, з одного боку. в Росії ще не сформувався Інститут власників і зовнішніх

користувачів фінансо­вої звітності, а з другого - аудиторам необхідно

розробити професійні стандарти, за якими можна було б об'єктивно оцінювати

якість їхньої роботи.

1.5. Консалтинг

Управлінське консультування в Росії - най­менше розвинений напрям, а, отже, і

найбільш перспективний. Поки ще не можна сказати, що настає час

управлінського консультування, проте, що такий час скоро настане, можна

стверджувати з достатньою певністю. Практично закінчилась приватизація. На

багатьох підприємствах а Росії з'явився реальний власник, який хоче створити

ефективні механізми з контролю й управління своєю власністю. Він безперечно

захоче підвищи­ти ефективність роботи підприємства, його при­бутковість,

економічність тощо. Це велике поле діяльності для аудиторських і

консалтингових фірм, і тут, на думку деяких експертів, переваги порівняно з

міжнародними фірмами матимуть національні фірми, які краще знають конкретні

проблеми своїх клієнтів. До того ж і середня вартість послуг відіграватиме не

останню роль при виборі консультантів.

1.6. Перспективи.

Комісією з аудиторської діяльності при Прези­денті Російської Федерації

розроблено проект Закону "Про аудиторську діяльність", який за по­становою

Уряду Російської Федерації мав бути поданий Президенту Російської федерації

до 1 січня 1996 р. Проект розроблявся в два етапна на першому етапі проект

розроблявся групою спеціалістів з аудиту у Раді з аудиту, на другому етапі

він був практично повністю перероблений згідно з пропозиціями державних

служб, що відповідають за організацію атестації й ліцензу­вання аудиторів та

інших державних органів, представлених в Комісії з аудиторської діяль­ності.

Згідно з чинною процедурою проект Закону може бути переданий Президенту

Російської Фе­дерації тільки після погодження і візування чотир­ма

відомствами: Верховним Судом, Вищим ар­бітражним судом, Генеральною

Прокуратурою і Міністерством юстиції російської федерації. У травні проект

Закону передано цим відомствам для остаточного розгляду і візування.

Велика вірогідність, що Міністерство юстиції не завізує Закон, оскільки, на

його думку, він має передбачати проведення аудиторських перевірок за

замовленнями правоохоронних органів. У цьо­му випадку, на думку міністерства,

Закон повинен зобов'язувати аудитора провадити перевірки. Цей проект Закону

такого обов'язку для аудиторів не передбачає, у зв'язку з цим можна

передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапить до Президента, а

рухатиметься ще тривалий час між різними урядовими структурами.

Процедура затвердження Закону триває -розгляд Президентом Російської

Федерації, Дер­жавною Думою, Радою Федерації. Тому за найбільш оптимістичними

оцінками Закон буде прийнято не раніше, ніж у червні 1996р., а його остаточна

версія суттєво відрізнятиметься від по­чаткового варіанта.

Проте у будь-якому випадку цікавими є аналіз проекту Закону, розробленого

Комісією з ауди­торської діяльності, і його зіставлення з нині дію­чими

Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторську діяльність. Ця версія Закону

багато в чому відображає стан аудиту і розуміння його суті тепер, у тому

числі різними державними відом­ствами: Міністерством фінансів, Центральним

банком, "Росстрахнадзором" та ін.

У проекті Закону аудиторська діяльність визна­чається як підприємницька

діяльність аудиторів, що працюють індивідуально, й аудиторських ор­ганізацій,

Власне аудит розглядається як неза­лежна перевірка документів бухгалтерського

обліку і бухгалтерської звітності. Як і в Тимчасо­вих правилах. Закон

визначає, що аудит поділяється на обов'язковий і ініціативний.

Мета аудиту - встановлення достовірності бух­галтерської звітності осіб, що

підлягають аудиту, і відповідності здійснених ними фінансових опера­цій

нормам законодавства Російської Федерації.

На відміну вій Тимчасових правил у проекті Зако­ну подано поняття

достовірності бухгалтерської звіт­ності. Під достовірністю розуміють такий

ступінь точності даних звітності, яка дає змогу компетент­ному користувачу

звітності робити на її основі пра­вильні висновки про результати фінансово-

госпо­дарської діяльності суб'єктів, що підлягають аудиту, і приймати

рішення, які грунтуються на цих висновках.

У проекті досить докладно визначено, які су­путні аудиту послуги можуть

надавати аудитори. Це досить важливо, оскільки ніякі інші послуги не можуть

розглядатися як аудиторська діяльність. Вони включають: постановку,

відновлення і ве­дення бухгалтерського обліку, а також складання

бухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок податків;

аналіз фінансово-гос­подарської діяльності; консультант з питань

бух­галтерського обліку, економіки, фінансів, податків і управління; надання

юридичних послуг у галузі підприємницької діяльності; навчання

бухгал­терському обліку, економіки і фінансам, аудиту.

Слід зазначити, що коло послуг досить обмеже­не, проте можна надавати й інші

послуги "за профі­лем аудиторської діяльності". На практиці це озна­чає, що

через певний час після прийняття Закону, можливо, буде затверджено розширений

список "ау­диторських послуг". Наприклад, він може поповни­тись видавничою

діяльністю за відповідним профілем.

Проектом Закону визначено основні принци­пи аудиторської діяльності:

незалежність, про­фесіоналізм, додержання конфіденційності й етичних норм.

Деякі принципи більш докладно роз'яснюються безпосередньо у тексті проекту,

для інших є відповідне посилання до аудиторських стандартів. Зокрема, принцип

незалежності досить докладно викладено у проекті, проте його формулювання

фак­тично ідентичне тому, що є у Тимчасових правилах.

Разом з тим проектом передбачається, що окремі сторони аудиторської

діяльності регулюва­тимуться спеціальними правилами (стандартами). Так,

прийоми і методи аудиторської діяльності ре­гулюватимуться в правилах

(стандартах), обов'яз­кових до застосування.

На жаль, у проекті Закону аудит, як і у Тимчасо­вих правилах, поділяється на

чотири види: аудит банків та інших кредитних організацій (банківський аудит);

аудит страховик організацій і товариств взаємного страхування (страховий

аудит}; аудит бірж, позабюджетних фондів і інвестиційних інститутів; ау­дит

інших юридичних і фізичних осіб, що займають­ся підприємницькою діяльністю

(загальний аудит).

Розробка і затвердження етичних норм по­ведінки аудитора, а також заходів

суспільного впливу за їх порушення покладено на Загальне російське об'єднання

аудиторів.

У проекті Закону передбачено, що здійснення аудиторської діяльності

регулюється також пра­вилами (стандартами) аудиторської діяльності.

У проекті Закону визначено, що правила (стан­дарти) розробляються

центральними атестаційно-ліцензійними комісіями Міністерства фінансів,

Центрального банку, "Росстрахнадзором" спільно з Загальноросійським

об'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, що здійснюють аудит.

Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльності при Уряді

Російської Фе­дерації. Це може. як показує практика, привести до розробки

чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видів спеціалізації

аудиторів. "Творчість" відомств може створити велику неуз­годженість у

стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести до непорівнянності

результатів аудиту для різних організацій.

Дуже важливим і позитивним моментом проекту є визначення результату

аудиторської перевірки як висловлювання думки особи, що провадить аудит, про

правильність ведення і достовірності бух­галтерської звітності особи, що

підлягає аудиту.

Проектом Закону підкреслюється потреба вве­дення спеціальних стандартів, що

регламентують порядок документування аудиторської перевірки. Підсумкові

документи з перевірки - це ауди­торський звіт і аудиторський висновок.

Ауди­торський звіт адресується керівникам і (або) власникам особи, що

підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хід аудиторської

пе­ревірки, виявлені відхилення від установленого порядку ведення

бухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської

звітності, а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбачені

договором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-

яких користувачів бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, і

містить думку аудитора про достовірність бухгалтерської звітності й

відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, установленим

нормами актів законодавства, чинних у Російській федерації. Проект Закону

передбачає кримінальну відповідальність за підготовку явно неправдивих

аудиторського виснов­ку й аудиторського звіту. При цьому розглядається

відповідальність за підготовку явно неправдивого позитивного аудиторського

висновку, хоча теоре­тично можливі випадки видачі й явно неправдивого

негативного аудиторського висновку.

Як і в Тимчасових правилах, у проекті Закону пе­редбачено, що аудиторською

діяльністю можуть займатися фізичні особи й аудиторські організації. Фізична

особа мас бути зареєстрована як індивіду­альний підприємець. Аудиторською

організацію може бути комерційна організація, що здійснює винятково

аудиторську діяльність і має будь-яку ор­ганізаційно-правову форму,

передбачену Законом за винятком відкритого акціонерного товариства.

Аудиторські організації можуть здійснювати свою діяльність тільки при

додержанні таких обов'язкових умов:

- атестованим аудиторам, які є громадянами Російської Федерації, і

(або) аудиторським організаціям, що одержали ліцензії й створені без участі

(прямої або непрямої) іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних

юридичних осіб, повинно належати більш як половина голосів, які враховуються

при прийнятті рішень органами управління аудиторської організації;

- у штаті аудиторської організації повинно бути не менш ніж два

атестованих аудитори, що постійно працюють у ній і мають аудиторську

спеціалізацію, яка відповідає профілю одержаної цією організацією ліцензії

на право здійснення аудиторської діяльності.

Отже, у проекті Закону стверджується пріоритет російського громадянства при

створенні ауди­торських організацій. Щодо вимоги, згідно з якою для

одержання відповідної ліцензії необхідно мати в аудиторській організації

щонайменше два атестованих аудитори за необхідною спеціальністю, то вона в

надто нелогічною і непослідовною. Цей же проект Закону передбачає видачу

ліцензії одному атестованому аудитору, якщо він зареєстрований як

індивідуальний підприємець.

Важливо зазначити, що проектом Закону передбачаються два нових моменти

порівняно з чинним порядком, По-перше, передбачається обмежена матеріальна

відповідальність аудиторів. Так. розмір відшкодування визначається у межах

збитків у вигляді реального збитку, завданого особі, що підлягає аудиту без

врахування втраче­ної вигоди. При цьому максимальна сума реаль­ного збитку,

що підлягає відшкодуванню, не може перевищувати трикратного розміру оплати

послуг особи, що здійснювала аудит. І, по-друге, вво­диться обов'язкове

страхування цивільно-пра­вової відповідальності аудиторів. Остання вимога,

якщо цей проект буде прийнято, набуде чинності тільки з моменту визначення

видів, умов і порядку проведення обов'язкового страхування аудиторів

відповідним федеральним законом.

Порядок атестації на право здійснення аудиторської діяльності та ліцензування

цієї діяльності передбачений у проекті Закону, практично ідентичний діючому.

Заслуговує на увагу зміна вимог до осіб, яких допускають до атестації. Так,

до атестації передбачається допускати дієздатних громадян Росій­ської

Федерації, іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають вищу або

середню спе­ціальну освіту за спеціалізацією, пов'язаною з бухгалтерським

обліком, фінансово-господар­ською діяльністю або аудитом. Отже, спеціалісти

з юридичною освітою вже не зможуть одержувати атестат аудитора, На жаль,

незважаючи на чис­ленні побажання, як і раніше тільки спеціалісти з

економічною освітою матимуть право складати атестаційні іспити.

Вимоги до стажу роботи тих, кого атестують, відповідають діючим, проте

передбачається сут­тєво посилити вимоги щодо відповідності виду практичної

діяльності профільної спеціальності, так, щоб претендувати на те, щоб стати

атесто­ваним у галузі банківського аудиту, необхідно ма­ти стаж практичної

роботи за профільною спе­ціальністю не менш ніж три роки з останніх п'яти, що

передували зверненню за одержанням кваліфікаційного атестата аудитора.

У проекті суттєво змінюються статус і роль. Комісії з аудиторської

діяльності. Вона діятиме при Уряді Російської Федерації і складатиметься з 14

членів і голови. Сім членів Комісії та її голова -представляють федеральні

органи державної вла­ди (серед них в обов'язковому пороку представ­ники

Міністерства фінансів, Центрального банку і Росстрахнадзора); інші сім

членів, що представляють інтереси Загальноросійського об'єднання аудиторів,

включаються до складу Комісії згідно з рішенням органу управління цього

об'єднання.

На жаль, серед переліку завдань, що вирішує Комісія, немає завдання контролю

за додержан­ням чинного законодавства регулювання у галузі аудиторської

діяльності.

Слід звернути увагу на надзвичайно широкі права атестаційно-ліцензійних

комісій, що надає проект Закону, Так, атестаційно-ліцензійні комісії зможуть

контролювати якість аудиторських пере­вірок, а також здійснювати

переперевірки. Це призведе до збільшення чисельності державного апарату,

оскільки виникне потреба створення при кожній атестаційно-ліцензійній комісії

підрозділів Із суттєвою кількістю висококваліфікованих спеціалістів, що

сьогодні абсолютно нереально.

На закінчення слід зазначити, що на етапі про­ходження проекту Закону у

Державній Думі не­обхідно створити групу авторитетних експертів, які зможуть

доопрацювати Закон, щоб він найбільшою мірою сприяв створенню нормально­го

ринкового механізму і максимально б врахову­вав світовий досвід створення

інституту аудиту. В зв'язку з останнім бажана участь міжнародних експертів

при доопрацюванні цього проекту Закону.

2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

Закон Республіки Білорусь "Про аудиторську діяльність" було прийнято у

листопаді 1994 р.

Законом аудиторська діяльність (аудит) визна­чається як "незалежна перевірка

аудиторами і аудиторськими організаціями бухгалтерської (фінансової звітності

та інших документів суб'єктів господарювання з метою оцінки достовірності та

відповідності здійснених фінансових і госпо­дарських операцій законодавству

Республіки Білорусь, спрямована на захист інтересів влас­ників, надання

допомоги суб'єктам господарювання, і сприяння їм у правильності розрахунків

з бюджетом і в піднесенні ефективності їх діяльності".

Отже, в Білорусі аудиторська діяльність і ауди­торська перевірка - синоніми.

Проте саме поняття аудиторської перевірки значно розширено.

Так, у процесі проведення аудиту аудитор зобов'язаний дати висновок про стан

і зміст річної бухгалтерської (фінансової) звітності; про достовірність і

повноту річного балансу; про "потенційні можли­вості суб'єктів господарювання

з приймання інве­стицій і участі в здійсненні інноваційних проектів".

Аудиторська перевірка повинна також провадитися перед "вибором підприємств

при визначенні учасників інноваційних проектів, при цільовому використанні

кредитних ресурсів та інвестицій; при перевірці своєчасності й повноти

формування статутного капіталу; при перевірці фінансового становища емітентів

цінних паперів; при відчуженні майна державних підприємств, при здаванні

майна державних підприємств в оренду в процесі приватизації в разі визнання

неплатоспроможними або банкрутами суб'єктів господарювання.

Список інших аудиторських послуг, що визна­чається Законом, аналогічний

російському.

Законом визначено поняття зовнішнього і внутрішнього аудиту. Зовнішній аудит

- неза­лежна форма аудиту, внутрішній - внутрішня форма контролю.

Як і в інших країнах СНД в Білорусі аудит поділяється на обов'язковий і

ініціативний. Обов'яз­кова аудиторська перевірка провадиться у випадках,

установлених законодавством, ініціативна - за рішенням суб’єктів

господарювання або власника.

До атестації на право займатися аудиторською діяльністю допускаються особи,

що мають вищу економічну або юридичну освіту, а також стаж ро­боти за

спеціальністю не менш як п'ять років. Іно­земні громадяни можуть нарівні з

громадянами Білорусі одержувати атестат і займатися ауди­торською діяльністю.

Керівництво і розробку спеціальних професій­них стандартів з аудиторської

діяльності в Рес­публіці здійснює Аудиторська палата. Передбаче­но

обов'язкове членство в Аудиторській палаті. Усі аудитори й аудиторські

організації зобов'язані бути членами Аудиторської палати.

Аудиторська палата об'єднує аудиторів на основі обов'язкового членства і

фінансується за рахунок обов'язкових членських внесків. Порядок внесення

внесків та їхні розміри визначаються керівним органом Аудиторської палати.

Рішення Аудиторської палати обов'язкові для аудиторів і аудиторських

організацій.

Для досягнення професійних цілей і захисту своїх інтересів аудитори можуть

створювати гро­мадські професійні об'єднання.

У Білорусі організація аудиторської діяльності, порядок атестації

спеціалістів і видача їм ліцензій на право зайняття аудиторською діяльністю,

ліцензу­вання аудиторських організацій, ведення державного реєстру аудиторів

І аудиторських організацій та інші питання аудиту е компетенцією Кабінету

Міністрів.

3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН

Закон Республіки Казахстан "Про аудиторську діяльність" було прийнято в

жовтні 1993 р.

У Законі розділено поняття аудиту й ауди­торської діяльності.

Закон визначає аудит як перевірку бухгал­терської звітності, обліку первинних

документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність

господарюючих суб'єктів з метою виз­начення достовірності їх звітності,

обліку, повноти і відповідності чинному законодавству і вста­новленим

нормативам.

Під аудиторською діяльністю розуміють під­приємницьку діяльність у вигляді

організаційного і методичного забезпечення аудиту, практичного виконання

аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг.

Перелік "супутніх" послуг дещо відрізняється від переліків аналогічних послуг

в інших країнах СНД. До інших аудиторських послуг відносять: експертизу,

консультації з питань фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського

обліку фінансів, оподаткування, права, банківської і страхової справи,

екології, правильної організації виробництва, маркетингу, проведення аналізу

і прогнозування фінансового становища.

У Казахстані дозволяється діяльність іноземних аудиторів, Іноземні аудитори і

фірми повинні одер­жати в установленому порядку дозвіл від Кваліфіка­ційної

комісії на право зайняття аудиторською діяльністю на території Республіки

Казахстан. Підприємства мають право залучати зарубіжних аудиторів і

аудиторські фірми для проведення пе­ревірки фінансово-господарської

діяльності.

Особливістю в введення у Закон статусу по­мічника аудитора. Помічник аудитора

- це особа з вищою або середньою спеціальною освітою. Він не користується

правом підпису аудиторського висновку, експертного висновку, довідки або

іншого офіційного документа про проведення аудиту. Взаємовідносини аудитора і

помічника, обсяг робіт, які виконує помічник, оплата праці та інші питання,

що стосуються його діяльності, визна­чаються чинним законодавством і

взаємного угодою. Час роботи як помічника аудитора включається в стаж роботи,

необхідний для одержання свідоцтва на право зайняття аудиторською діяльністю.

У Законі не визначається зміст аудиторського висновку, а є посилання до

відповідних стандартів.

Атестацій аудиторів у Казахстані здійснюється Кваліфікаційною комісією.

До атестації допускаються особи, що мають вищу або середню спеціальну освіту,

а також досвід еко­номічної, фінансової, обліково-аналітичної, кон­трольно-

ревізійної або правової роботи.

Кваліфікаційне свідоцтво видається строком на п'ять років.

Атестація претендентів, у тому числі і інозем­них, що бажають займатися

аудиторською діяль­ністю, здійснюється Кваліфікаційною комісією при.

Міністерстві фінансів Республіки Казахстан. Кваліфікаційна комісія

формується з однакової кількості представників аудиторів і працівників

державних органів строком на п’ять років.

Суперечності, що виникають між аудиторами (аудиторськими фірмами) та їхніми

замовниками, мо­жуть вирішуватися судом або Палатою аудиторів Рес­публіки

Казахстан, якщо це передбачено в договорі.

Відповідальність аудиторів і аудиторських фірм за .кваліфіковане й якісне

виконання своїх обов’язків визначається законодавством і договором.

Матеріальна відповідальність аудиторів і аудиторських фірм у зв’язку із

завданням збитків замовнику внаслідок неякісного проведення аудиту повинна

передбачатися в договорі.

Як випливає з тексту Закону, аудиторські фірми і аудитори повинні

застрахувати свою матеріальну відповідальність, проте цей механізм у Законі

не визначено.

Палата аудиторів - громадське об’єднання аудиторських фірм, окремих аудиторів

Казахстану та інших держав.

Інші Положення Закону в основному збігаються з основними положеннями

аналогічних актів інших країн СНД.

Завершення.

З переходом до ринкових відносин в економіці країн СНД виникли нові проблеми

і потреби, обумовлені появою нових спеціальностей і нових теоретичних і

практичних дисциплін, в тому числі і аудиторського контролю.

Сам аудиторський контроль важко віднести до нововведень ринкових відносин,

але новим є поява незалежного контролю, який забезпечує реалізацію практичної

суспільної необхідності — підтвердження достовірності фінансової інформації

про діяльність економічних суб’єктів в інтересах користувачів цієї

інформації. Новим є те, що незалежний аудиторський контроль — це

підприємницька діяльність, здійснюється на комерційній основі за рахунок

економічних суб’єктів, що перевіряються.

Фактично процес створення незалежного аудиторського контролю продовжується в

країнах СНД вже досить довгий термін, але попереду ще велика робота по

підготовці, атестації та ліцензування кваліфікованих кадрів аудиту, які б

відповідали своїм рівнем кваліфікації світовому рівню.

Не викликає сумнівів, що розвиток аудиторської діяльності в країнах СНД,

затвердження нормативно-законодавчої бази і стандартів аудиту буде проходити

безперервно, разом з вдосконаленням інших економічних інститутів та економіки

в цілому.

Література.

1. “Про аудиторську діяльність у Російській Федерації”. Указ Президента

РФ від 22.12.93 р. №2263.

2. Аудит у Росії. Законодавство. Стандарти. - М.: Вид-во “Инвест

Фонд”, 1994 - 192 с.

3. Білуха М.Т. "Курс Аудита" підручник. - К.: Вища шк. - Знання, 1998.

- 574 с.

4. Додж Р. Посібник із стандартів і норм Аудита: Пер. с англ.; передмова

С.А. Стукова. - М.: Фінанси і статистика; ЮНИТИ, 1992. - 240 с.

5. Робертсон Дж. Аудит. Перекл. з англ. - М.: KPMG, Аудиторська фірма

”Контакт”, 1993. - 496 с.

6. Сопко В.В. "Аудит в країнах співдружності незалежних держав" — Ж.:

"Бухгалтерський облік і аудит" №8 1996 рік Ст. 4-12.

7. Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації.

Затверджені Указом Президента РФ від 22.12.93 р. №2263.

8. Цивільний кодекс РФ. - М., 1994.

9. Шеремент А.Д., Суйц В.П. Аудит: Навчальний посібник. - М.: ИНФА-М,

1995 - 240 с.

Страницы: 1, 2