Доходы государственного бюджета Украины

підприємства автомобільного транспорту загального користування, що

здійснюють змішані перевезення (вантажні та пасажирські), — щодо

транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів;

б) установи і організації, що фінансуються з державного бюджету;

в) Герої Радянського Союзу, особи, нагороджені орденом Слави трьох

ступенів, інваліди Великої Вітчизняної війни або інші особи з числа

військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи

каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР або при виконанні інших

обов'язків військової служби, чи внаслідок захворювання, пов'язаного з

перебуванням на фронті; інваліди з числа колишніх партизанів, а також

інваліди, прирівняні за пенсійним забезпеченням до зазначених категорій

військовослужбовців;

г) учасники Великої Вітчизняної війни, військовозобов'язані, які

проходили службу у складі обмеженого контингенту радянських військ у

Республіці Афганістан та в інших країнах, у яких в цей час велись бойові

дії;

д) інваліди, які мають мотоколяски або автомобілі з ручним керуванням;

е) підприємства, розташовані на території, що зазнала радіоактивного

забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

є) громадяни, зараховані до категорій 1 і 2, які постраждали від

наслідків чорнобильської катастрофи, а також громадяни, зараховані до

категорій 3 і 4, — до їх відселення із зони гарантованого добровільного

відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю;

ж) громадяни, відселенні із зон радіоактивне забруднених територій

внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в інші населені пункти, — протягом

трьох років після переселення;

з) на 50 % — колгоспи і радгоспи за пожежні машини, машини швидкої

допомоги та автобуси по перевезенню людей.

За наявності поважних причин сільські, селищні та міські ради народних

депутатів мають право знижувати розміри податку або повністю звільняти

окремих платників від його сплати.

2.1.8. Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних

копалин

Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин

запроваджена на підставі Закону України "Про охорону навколишнього

природного середовища", Закону України "Про підприємництво", Кодексу

України про надра та постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994

р. № 85 "Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за

спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин" з метою

забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення

потреб у мінеральній сировині, охорони надр, гарантування при користуванні

надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища.

Платниками плати за спеціальне використання надр при видобуванні

корисних копалин є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм

власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють

видобуток корисних копалин.

Об'єктом справляння плати за спеціальне використання надр при

видобуванні корисних копалин є обсяг погашених балансових запасів (для

нафти, конденсату, газу, торфу та гідромінеральних ресурсів — обсяг

видобутих) корисних копалин.

Плату за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин

загальнодержавного і місцевого значення вносять суб'єкти підприємницької

діяльності, що видобувають та реалізовують мінеральну сировину, і суб'єкти

підприємницької діяльності, до складу яких входить структурний підрозділ

(шахта, рудник, кар'єр тощо), що займається видобутком корисних копалин і

передає їх для подальшої переробки в межах цього підприємства.

Розмір плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних

копалин обчислюють платники самостійно, виходячи з обсягу погашених

балансових запасів (для нафти, конденсату, газу, торфу та гідромінеральних

ресурсів — обсягу видобутку), ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної

сировини, нормативу плати та коригуючого коефіцієнта.

Для суб'єкта підприємницької діяльності встановлено єдиний норматив

плати за кожну одиницю погашених (для нафти, газу, торфу, конденсату та

гідромінеральних ресурсів — видобутих) балансових запасів корисних копалин

у розмірі одного відсотка ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної

сировини без врахування податку на додану вартість.

Для підприємства вугільної промисловості до нормативу плати

застосовується коригуючий коефіцієнт 0,5.

Для суб'єкта підприємницької діяльності, що має структурний підрозділ,

який займається видобутком корисних копалин (шахта, кар'єр, рудник тощо) і

передає їх для переробки у межах цього суб'єкта за собівартістю, при

обчисленні плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних

копалин замість ціни береться собівартість у межах підрозділу (цеху),

збільшена на коригуючий коефіцієнт 1,1.

Плата обчислюється щокварталу за наростаючим підсумком з початку року.

При видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення плата за

спеціальне використання надр у розмірі 40 % перераховується до Державного

бюджету і 60 % — до бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст

Києва і Севастополя.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежу за

спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюється

державними податковими інспекціями за місцем розташування родовища корисної

копалини.

2.1.9. Збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків

Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Цей збір встановлено Постановою Верховної Ради України від 6 грудня

1991 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне

забезпечення". Для ефективного управлінню коштами, одержаними від

справляння збору, у цьому ж році створено Фонд для здійснення заходів щодо

ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту

населення.

Збір зараховується до складу доходів Державного бюджету України на

спеціальний рахунок, що утворює Фонд. Згідно закону України від 1 січня

1999 збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків

Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення здійснюється з

боку громадян, тому платниками Фонду є громадяни України.

Об'єктом оподаткування є фактичні витрати платників збору на оплату

праці осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником збору.

До витрат на оплату праці відносяться:

а) виплата основної і додаткової заробітної плати;

б) заохочувальні та компенсаційні витрати;

в) витрати на виплату авторських винагород та виплати за виконання

робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру.

Ставка збору становить 5 % від об'єкта оподаткування. Сума збору

визначається за формулою:

ЗЧФ = ФВОП х 5%: 100 де: ЗЧФ — збір до Чорнобильського Фонду; ФВОП —

фактичні витрати на оплату праці.

2.1.10. Збір на обов'язкове соціальне страхування.

З метою соціального страхування громадян України справляється збір на

обов'язкове соціальне страхування, в тому числі збір на обов'язкове

соціальне страхування на випадок безробіття.

Платниками збору, які виділено у чотири групи, є:

І) суб'єкти підприємницької діяльності, їх об'єднання, бюджетні,

громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян і інші

юридичні особи, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької

діяльності), які використовують найману працю:

2) відділення, філії та інші відокремлені підрозділи (без статусу

юридичної особи), які розташовані на території іншої, ніж платник зборів,

територіальної громади:

3) фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які не

використовують працю найманих працівників, а також адвокати. приватні

нотаріуси:

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудової о договору

(контракту), виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами.

Об'єктами оподаткування збору на обов'язкове соціальне страхування є:

а) фактичні витрати на оплату праці працівників для платників 1-ої та 2-

ої груп. До складу витрат включаються виплати: основної і додаткової

заробітної плати: премії, заохочення, в тому числі в натуральній формі.

Поряд з цим, до цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних

робіт згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді

дивідендів, процентів, та інші витрати, які не враховуються при обчисленні

середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій;

б) оподатковуваний доход (прибуток) — для платників третьої групи:

в) сукупний оподатковуваний доход — для платників четвертої групи.

Ставки збору визначені у таких розмірах:

— 5,5 % від фактичних витрат (в тому числі 1,5 % збір на обов'язкове

соціальне страхування на випадок безробіття):

— для платників першої і другої групи.

Для підприємств всеукраїнських організацій інвалідів збір визначається

за ставкою 1% фактичних витрат па оплату праці і 5,5 %- для інших

працівників цих підприємств. При цьому, збір визначений для інвалідів

зараховується до фонду соціальної о захисту інвалідів.

Для платників третьої і четвертої груп збір на соціальне страхування на

випадок безробіття .встановлено у розмірі 0,5 % від об'єкта оподаткування.

Збір на обов'язкове соціальне страхування платники сплачують на окремий

рахунок Державного бюджету України при одержанні коштів на оплату праці в

установах банків.

Фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників,

адвокати, приватні нотаріуси сплачують збір на обов'язкове соціальне

страхування на випадок безробіття щоквартально з фактичного одержаного

доходу (прибутку) за звітний квартал не пізніше 20-го числа місяця,

наступної о за звітним кварталом.

Одночасно з придбанням патенту сплачується збір від підприємницької

діяльності за фіксованими розмірами прибуткового податку з громадян.

2.1.11. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З метою виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення" у 1991

році було створено Пенсійний фонд України, як самостійний фінансовий

інститут. Кошти фонду не включаються до Державного бюджету України і не

можуть бути використані на інші цілі. крім виплати пенсій і допомог.

Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та

його апарату визначається кошторисом, який затверджується Кабінетом

Міністрів України. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості по

виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно

на придбання державних цінних паперів.

Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як і

об'єкти оподаткування є ідентичними і розглянуті при визначенні розміру

збору на обов'язкове соціальне страхування.

Поряд з цим, платники збору 1-ої,2-ої і 3-ої груп зобов'язані

зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Комерційні банки, при

відкритті банківських рахунків, зобов'язані вимагати інформацію від цих

платників щодо реєстрації.

Доходи Пенсійного фонду України формуються за рахунок коштів платників.

Ставки збору встановлені у таких розмірах:

— для платників 1-ої та 2-ої груп — 32 % від фактичних нітрат на оплату

праці працівників:

—.для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів збір

визначається за ставкою 4 % фактичних витрат на оплату праці і 32 % — для

інших працівників цих підприємств:

— для платників 3-ої групи — 32 % суми оподатковуваного доходу

(прибутку);

— для платників 1 -ої, 2-ої і 3-ої груп — 32 % суми винагород, які

виплачуються фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру.

Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується

платниками одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату

праці.

До повного погашення заборгованості з виплати пенсій платниками збору є

також: 1) юридичні та фізичні особи щодо операцій купівлі-продажу валют та

при відчуженні ними легкових автомобілів (крім тих автомобілів, якими

забезпечуються інваліди та які переходять у власність спадкоємця за

законом): 2) СПД. які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота

(крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

При цьому, об'єктами оподаткування для перших платників є сума операцій

з купівлі-продажу валют чи вартість легкового автомобіля. Для других—

вартість реалізованих ювелірних виробів.

Сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок

Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського

міських управлінь Пенсійного фонду України.

Ставки збору встановлені для:

— юридичних і фізичних осіб по операціях з купівлі-продажу валют 1

відсоток від об'єкта оподаткування та 3 % вартості легкового автомобіля при

його відчуженні:

— СПД при здійсненні торгівлі ювелірними виробами — 5 % вартості

реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і

дорогоцінного каміння:

— фізичних осіб. які працюють на умовах трудового договору (контракту)

1 відсоток, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 гривень і

2 % при його перевищенні.

Уповноважені банки щоденно ведуть облік сум збору на обов'язкове

державне пенсійне страхування, сплачувані фізичними особами, та

перераховують його на рахунки органів Пенсійного фонду в такому порядку:

1) з операцій купівлі-продажу валют, якщо протягом операційного дня

сума збору, що обліковується,: а) дорівнює або перевищує 50 гривень —

протягом наступного операційного дня: б) менше ніж 50 гривень — не пізніше

того операційного дня, коли така сума збору досягне 50 гривень;

2) з продажу ювелірних виробів із золота — протягом робочого дня і за

методикою, зазначеній в п.1).

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з

відчуження легкових автомобілів сплачується до їх реєстрації в органах

державтоінспекції у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля.

Слід відмітити, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від

28 жовтня 1998 року за № 1699 доходи пенсійного фонду в 1999 році складуть:

72,6 % — обов'язкові внески підприємств. установ і організацій та 3,6 % —

внески громадян. Від запровадження фіксованого сільськогосподарського

податку передбачено отримати 7,6 % від усіх джерел фінансування.

Одним з першочергових завдань реформування пенсійного забезпечення є

проведення розмежування джерел фінансування пенсій. які призначені за

різними пенсійними програмами.

У відповідності з Указом Президента України від 13 квітня 1998 року

"Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення" в Україні

джерелами виплати пенсій передбачаються:

— трудових пенсій — страхові збори (внески);

— державних пенсій військовослужбовцям, державним службовцям, ветеранам

війни, жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій — кошти

Державного бюджету України:

— соціальних пенсій — кошти місцевих бюджетів:

— пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи, — кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків

Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

— за період до настання пенсійного віку відповідно до Закону України

"Про зайнятість населення" — кошти Фонду сприяння зайнятості населення;

— добровільні збори (внески), обов'язкові збори (внески) юридичних і

фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів (у випадках, передбачених

законодавством) та доходи цих фондів — для виплати пенсій в межах

накопичувальної системи загальнообов'язкового державного та додаткового

недержавного пенсійного страхування.

Для реалізації цих та ряду інших завдань Указом Президента України від

4 травня 1998 року передбачено і поетапне впровадження до 2000 року

персоніфікованого обліку зборів (внесків) на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування з використанням для цього можливостей банківської

системи та інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб —

платників податків та інших обов'язкових платежів.

Необхідно зауважити також, що суми збору та фінансових санкцій. які

донараховані під час перевірок податковими органами та органами контрольно-

ревізійної служби, перераховуються до Пенсійного Фонду України в повному

обсязі.

Суми несвоєчасно внесених зборів до Фонду соціального страхування.

державного Фонду сприяння зайнятості населення. Пенсійного фонду і Фонду

для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

та соціального захисту населення вважаються простроченою заборгованістю

(недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені у розмірі 120 % облікової

ставки НБУ за кожний день прострочення збору.

2.1.12. Збір до державною інноваційного фонду.

З метою фінансування заходів щодо забезпечення розвитку і використання

досягнень науки і техніки створено Державний інноваційний фонд згідно

постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 року "Про створення

Державного інноваційного фонду" на виконання Закону України "Про основи

Державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності".

Кошти Державного інноваційного фонду формуються за рахунок зборів

підприємств і організацій в розмірі 1 % обсягу реалізації продукції (робіт,

послуг) за винятком податку на додану вартість і акцизного збору, з

віднесенням цього збору на валові виграти платника. Посередницькі,

торговельні, страхові організації та банки визначають суми зборів, виходячи

з обсягів валового доходу за винятком вказаних непрямих податків. При

цьому, для забезпечення фінансування галузевої науки платники перераховують

70 % збору до спеціального фонду позабюджетних коштів, який утворюється в

міністерствах, корпораціях та інших формуваннях.

Кошти фонду входять до складу доходів і видатків відповідних бюджетів і

обліковуються на окремих рахунках.

Необхідно зауважити, також, і особливості справляння збору до

Державного інноваційного фонду. Так, зокрема:

— платники мають право залишати в своєму розпорядженні кошти збору в

частині належній галузевому позабюджетному фонду за умов письмового

погодження з вищестоящим органом, яким створено фонд, та проведення науково-

дослідних робіт;

— платники залишають збір у своєму розпорядженні, якщо їхня

підпорядкованість не визначена, за винятком відрахувань 30% до Державного

інноваційного фонду, і використовують ці кошти лише за цільовим

призначенням;

— збір який віднесено на валові витрати платника, але не перераховано в

галузевий позабюджетний фонд, вилучається податковими органами до

державного бюджету.

Перерахування збору до державного інноваційного фонду проводиться не

пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Фінансові санкції за несплату збору не застосовуються, оскільки за цим

збором не встановлено обов'язкове подання розрахунків податковим органам.

2.1.13. Гербовий збір.

З метою впорядкування правових угод та поповнення доходів бюджетів

Указом Президента України відповідно до п.4 розділу XV "Перехідні

положення" Конституції України запроваджено з 01 січня 1999 року справляння

гербового збору.

Гербовий збір — це плата суб'єктів підприємницької діяльності, при

оформленні договорів, векселів та установчих документів.

Необхідними умовами справляння гербового збору є наявність марки

гербового збору та здійснення маркування документів. При цьому марка

гербового збору це спеціальний знак, наявність якого підтверджує сплату

гербового збору. Маркування — позначення . марками гербового збору

оригіналів договорів, векселів та установчих документів суб'єктів

підприємницької діяльності.

Платниками гербового збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які

здійснюють маркування таких документів, як:

— договорів щодо продажу майна, виконання робіт, надання послуг сплати

грошей тощо, а також договорів, якими вносять зміни на збільшення сум.

зазначених договорів:

— установчі документи, якими визначається розмір статутне фонду,

вкладів, а також документи, спрямовані на збільшення статутного фонду

вкладу, векселі, які видаються відповідно до законодавства України.

Гербовий збір не справляється з:

І) договорів, де однією з сторін з фізична особа (не СПД):

2) договорів, які пов'язані з використанням коштів бюджетів:

3) установчих документів СПД, де засновниками виступають органи

виконавчої влади;

4) векселів, які видаються органами виконавчої влади.

Необхідно відзначити також, що маркування договорів здійснюється

сторонами договору за письмовою угодою між ними. За її від сутності —

стороною договору, яка здійснює оплату за цим договором. При бартерних

операціях — сторонами договору рівними частками. У разі укладення договорів

з нерезидентами за межами України маркуванню підлягають примірники

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7