Кредитна система комерційних банків в налагоджені платіжного і розрахункового механізму в Україні

4. АЖІЩ (Київ) 0.671

5. INKO (Київ) 0.127

6. Аваль (Київ) 0.111

7. "Відродження" (Київ) 0.077

8. Укрінбанк (Київ) 0.066

9. Легбанк (Київ) 0.018

10.Градобанк 0.013

11."Верховина" (Львів) 0.006

У банків Правексбанк відповідний показник перебіль-

шує 100%. У банків "Полесье" і АЖІО цей показник також

досить високий - 60-80 %. В цілому ж по банках забезпече-

ність вкладів громадян знаходиться на рівні декількох

відсотків. Однак не треба рахувати ці банки потенційними

банкрутами. Статистичні закономірності на ділі суттєво

збільшують реальну забезпеченість вкладів, а переоцінка

фондів не завжди встигає за інфляцією.

Робота з коштами населення - одна з найбільш трудо-

містких і найменш прибуткова у банківській справі. Норма-

тив відрахування в НБУ з кожного вкладу становить 40%.

Тільки 60 % банк від прийнятої суми запускає в свій обіг,

рештою розпоряджається Нацбанк України. Однак робота із

вкладами населення свідчить про класність банку, в циві-

лізованих країнах саме до цих банків уряди вмсувають най-

вищі вимоги щодо показників надійності.

Висока інфляція в Україні позбавляє економічні суб'-

єкти заінтересованості зберігати гроші в банках, бо пере-

вищення темпів інфляції над темпами зростання депозитних

відсотків призводить до експропріації вкладів. Через па-

діння життєвого рівня населення перестало бути тим креди-

тором, на якому тримається увесь механізм кредитного рин-

ку розвинутих країн. його змушений був замінити НБУ, ви-

кидаючи на цей ринок нові маси кредитної емісії.

На 01 січня 1993 р. частка депозитів населення в кре-

дитних вкладеннях комерційних банків становила понад 10%,

а на 01 вересня 1993 р. вона знизилась до 5%.

Кредитний ринок все активніше виступає в якості інс-

трументу перерозподілу вільних грошових коштів підприєм-

ств, організацій та населення на зворотній основі. Голов-

ними джерелами кредитних ресурсів ділових банків є термі-

нові депозити і внески до запитання підприємств і коопе-

ративів. Однак, враховуючи низьку ліквідність грошового

ринку, клієнти віддають перевагу зберігати більшу частину

своїх коштів на розрахункових та поточних рахунках. По

тій самій причині багато комерційних банків вимушені за-

лишати частину своїх активів у формі залишків на корес-

пондентських рахунках, також підтримуючи необхідні залиш-

ки на безпроцентних резервних рахунках в Національному

банку України.

----------------------

1Банк у законі //"Голос України" - 1994 -населення35 (23

лютого) - стр.6

Характеризуючи діяльність комерційних банків України

за 9 місяців 1993 р. через загальні кількісні оцінки, які

подані в таблиці N3, ми бачимо, що сумарний статутний

фонд 11 найбільших банків складає 41.7 млрд.крб., його

питома вага в сумі коштів у статутних фондах всіх комер-

ційних банків складає 61.5%. Кореспондентські рахунки ак-

тивів в НБУ перебільшують суму статутного фонду по всій

масі комерційних банків у 7.9 разів, а по групі 11 най-

більших в 11-12, причому в комерційних банках (коштів)

утримання коштів більше, ніж в Національному - 12.4 проти

11.3 (s2*/S1 проти S2/S1). Питома вага виплачених подат-

ків 11 найбільших комерційних банків складає 88.9% у сумі

податків всіх комерційних банків, частка вкладів населен-

ня - 88.6 % відповідно частка прибутку - 81.3 % відповід-

но, питома вага сумарної каси - 87.4 % відповідно. Також

найбільші комерційні банки мають найбільші порівняльні

характеристики (за даними таблиці N3), наприклад, за рен-

табельністю (тобто по відношенню суми прибутку до сумар-

ного статутного фонду) 5.1 у 11 комерційних банків проти

3.8 по всій масі комерційних банків.

Найбільш активним комерційним банком за 9 місяців

1993 р. на Україні був Укрінбанк, який за даними таблиці

N4 (на стор. ) має найбільшу питому ваку кредитів 69.6 %

і депозитів 57.4 % у загальній сумі балансу за 9місяців

1993 р.Але при цьому він мало займався сумісною діяльніс-

тю - питома вага у загальній сумі балансу найменша серед

11 найбільших комерційних банків - 0.01 %, та майже не

давав позик іншим банкам - 0.1 % у загальній сумі балан-

су. Найбільшу частину вкладів громадян мав Правекс-банк

-18.9 %, найменшу банк "Грант" (Харків) - 0.05 %. Позики,

які були видані іншими банками мали найбільшу питому вагу

у банка АЖІО - 11.2, а більшість комерційних банків позик

іншим банкам не давала. Банк "Відродження" займався су-

місною діяльністю більше, ніж решта великих комерційних

банків (питома вага у сумі балансу - 0.3). Найменшу час-

тину депозитних вкладів ьає Лігбанк (1.6 % відповідно).

Під тиском високої інфляції комерційні банки змушені

вживати нецивілізованих заходів для страхування своїх ре-

сурсів від знецінення. Це вкладання частини коштів у

вільноконвертовану валюту, а також свідома затримка бан-

ками розрахунків між клієнтами. На 01 січня 1993 р. за

зведеним балансом банківської системи України кошти в

розрахунках становили 73.2 % всіх пасивів і майже в 7 раз

перевищували суму їх кредитів. Банки зменшують кредити в

сферу виробництва і збільшують частку кредитів у сферу

обороту.

Надмірною є прибутковість комерційних банків, причо-

му переважна частина банківських доходів формується на

спекулятивній основі - на курсових різницях в операціях з

іноземною валютою і великій мірі у кредитних операціях.

--------------------

Банк у законі //"Голос України" - 1994 - 35 (23лютого) -

стр.6

Підсумки роботи банківської системи України за 1992

р. свідчать про те, що завдяки проектним і курсовим різ-

ницям банки отримали 94.5 % всіх доходів. Доходи від по-

зичкового проценту в 2.5 р. перевищували витрати на спла-

ту депозитного відсотку. Завдяки курсовим різницям було

отримано 41.5 % загальної суми банківського прибутку.

Ці дані свідчать про те, що за умов інфляції і нес-

табільності банки майже не забезпечують своїм клієн-

там-підприємствам довгострокової надійної діяльності, ви-

сокої ліквідності власної заборгрваності перед клієнтами,

а намагаються лише забезпечити прибутковість власної ді-

яльності. Така поведінка банків, що неминуче загострює

протистояння їх та інших інших економічних об'єктів, уря-

ду й населення, зумовлена об'єктивно.

Гіперінфляція миттю знецінює грошовий капітал банків

- власний і залучений. Основний спосіб протидії, що зали-

шається, - це скорочення строків надання позичок та під-

вищення ставки позичкового проценту. Тому українські бан-

ки швидко майже цілком згорнули довгострокове кредитуван-

ня. Терміни короткострокових позичок теж різко скоротили-

ся - до кількох місяців. Тобто банки перестали забезпечу-

вати стабільний розвиток клієнтів. Кредитний ринок надалі

залишається нестабільним завдяки галопуючої інфляції, яку

комерційні банки і Національний банк України призвані зу-

пирити і вгамувати, але, щей вижити у важких економічних

обставинах, що склалися на Украйні, комерційні банки зму-

шені піднімати процентні ставки по кредитах. Ступінь під-

німання кредитних ставок за 1993 рік аналізується в таб-

лиці N5.

Якщо слідкувати за зростанням кредитних ставок в се-

редньому, то им бачимо, що середня ставка кредиту у груд-

ні 1992 р. була 98.2 %, у березні 1993 р. -181.4 %, у

липні 1993 р. - 297.5 %, у жовтні 1993 р. -січні 1994 р.,

що характеризується нестачею кредитних ресурсів і посилення кон-

куренції серед комерційних банків України.

Зараз банківський ринок України знаходиться в стані затоваре-

ності кредитними ресурсами, причиною якої є різке сповільнення

темпів інфляції, призупинили свою діяльністьА деякі з них мали

збитки через змінення економічної ситуації. Проаналізуємо ін-

формацію комерційних банків про процентні ставки по кредитах

та депозитах станом на 28.04.1994, що була подана у газеті

"Бизнес /финансы" N 18(73) за 10 травня 1994 р. По середніх

показниках, якщо у березні 1994 р. кредити видавались під 550

% річних, то зараз - 400 % , і ставка продовжує повільно змен-

шуватись. Реальні угоди ще витримують такий процент, але їх

стає все менше. Державні підприємства в своїй масі не витриму-

ють таких умов кредиту. Знизилась ефективність комерційного

бізнесу, чому сприяли митні обмеження, зростаючі ак??, податок

на імпорт та інше. Банки пред'являють збільшені вимоги до га-

рантій по поверненню кредитів. Неплатоспроможність клієнтів та

відсутність надійних гарантій - основні проблеми кредитного

---------

1,2,3,4 В состоянии глубокого уныния продолжает пребывать кре-

дитный рынок //"Бизнес/Финансы" - 1994 -N 18(73) - стр. 45

ринку України на даний момент.

Надлишок кредитних ресурсів, що був накопичений банками, в

певній мірі відображається на збільшенні показника ліквіднос-

ті. Заданими Нацбанку України, з 46 трлн.крб. пасивів, якими

володіють комерційні банки, майже 3 трлн.крб. незатребувані.

Конкретно по розділу (інші комерційні банки (без банків Шта-

тів, які мають доступ до дешевих кредитних ресурсів) ліквід-

ність досягає 32 %, з яких 17% сформовані на добровільних за-

садахбез тиску НБУ. Ставки по депозитах падають. Якщо депозити

недавно приймались по ставках 350-450 %, то зараз розмістити

гроші на депозит на 300 % дуже проблематично.

Максимальними ставками по депозитах станом на 28.04.1994

р. були ставки АКБ "Персональний комп'ютер" (Перкомбанку) -

700 % nf Українського кредитного банку - 680 % . Така ситуа-

ція, коли ставка по депозитах майже вдвічі перебільшує ставку

по кредитах, викликана необхідністю для банків терміново по-

иертати гроші, але йде затримка платежів.

Різке коливання ставок по кредитах характеризується міні-

мальними цифрами: 50% (КБ"Львів"), 71 % (іноваційний банк

"Тавріка"), 112% (КБ "Нордбанк") і максимальними : 553 %

(КБ"Алекс"), 520 % (КБ"Невикон-банк").

Спостерігається також достатньо різке падіння процентних

ставок по кредитах в банку "Україна" з 229.4 (07.04.94) до

169.8 (21.04.94) і 180.1 (28.04.94), що пов'язане з початком

видачі пільгових кредитів на посівну компанію. Пільглві ресур-

си - ще одна з причин подальшого зниження попиту на комерцій-

ний кредити.

Розпалюється боротьба за надійних клієнтів на кредити.

Найближчим часом можна очікувати аукціони кредитних ресурсів.

Поки що їх практикує лише Дніпропетровський "Приватбанк". Нац-

банк Г планує продати біля 0.5 трлн.крб. Банк "INKO" збираєть-

ся запровадити практику продажу ресурсів. "INKO" хоче працюва-

ти короткими грошима - на три дні, на ніч і під дуже низькі

проценти.

Звідси, можна зробити висновок, що так як обслуговування

кредитами - це є створення банківських грошей, і банки, навіть

в умовах інфляції, прагнуть доброго прибутку за рахунок кре-

дитних ставок і тому мають тенденцію змінювати грошову пропо-

зицію у проциклічному русі, то це обумовлює необідність конт-

ролю за умовою пропозицією зі сторони Центрального банку -

Нацбанку України.

Потрібно перейти до продажу кредитів через аукціон. Забез-

печити вільний, єдиний для всіх (у т. ч. й для уряду) доступ

до кредитних ресурсів та іноземної валюти. Створити ринок кре-

дитних ресурсів, щоб кожний банк міг їх купити й інвестувати у

вигідний для нього проект. Надання кредитів державним підпри-

ємствам має здійснюватися переважно під заклад. Разом з тим

структурна перебудова народного господарства можлива лише на

основі кредитних і податкових пільг. Необхідно поєднати жорс-

тку фінансову політику щодо діючого виробництва з політикою

дешевого кредиту для структурної перебудови народного госпо-

дарства.

Грошово-кредитний механізм, емісійно-касовий режим регу-

лювання грошового щбігу доволі гостро реагує на відтворення

виробництва товарами для населення, заморожування коштів у не-

ходових видах споживчих товарів, на створення дефіциту по ін-

ших товарах, структуру товарних запасів, їх невідповідність

попиту споживача.

Одним з напрямів у роботі банку в області вирішення соці-

альних завдань є його контроль за використанням обігових кош-

тів, природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

У сфері матеріального виробництва роль банків характери-

зується ступенню їх участі в забезпеченні планів виробництва

та реалізації продукції фінансовими ресурсами у вигляді позич-

кових коштів. Кредити грають певну роль в джерелах формування

обігових коштів тих галузей, які створюють матеріальні ресур-

си для сфери споживання, в тому чмслі легкої промисловості. В

сфері обігу товарів кредити складають суттєву частину в джере-

лах коштів, за рахунок яких забезпечується реалізація спожив-

чих вартостей.

Банки несуть свою відповідальність перед державою. Їх вне-

сок в економіку є прискорення виробництва через грошово-кре-

дитні інструменти. Банки відповідають перед законом по двох

напрямах : по-перше, вони повинні мати обов'язкові резерви в

НБУ, свій страховий та резервний фонди, дотримуватись встанов-

лених економічних нормативів, і по-друге, зберігати таємницю

по операціях, рахунках і вкладах банку, його клієнтів та ко-

респондентів.

У всьому світі за банками встановлений досить жорсткий

контроль.

ІІ. ФУКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ ЛЬВІВЩИНИ В УМОВАХ

КРИЗОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКИХ

ВІДНОСИН У СТАНОВЛЕННІ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

Банківська мережа Львівської області станом на 01 січня 1994

року характеризувалася наявністю на території області установ

банків:

- обласної дирекції банку "Україна" АК з 23 відділеннями в

районах області;

- обласного управління Промінвестбанку України з 10 відді-

леннями;

- обласної дирекції АК "Укрсоцбанку" з трьома відділеннями;

- обласного управління Ощадного банку з 29 відділеннями і

611 філіями і агенствами в кожному районі м.Львова і області;

- відділення державного "Укрсімбанку".

Ці установи банків не являються юридичними особами. Всі

контрольні функції щодо дотримання ними економічних нормати-

вів, міжбанківських відносинпо їх рефінансуванню здійснюються

безпосередньо НБУ;

- 12 юридично самостійних акціонерно-комерційних банків з

20 філіями, із них на території області - 8 і за межами облас-

ті в Україні - 12;

- філії Дніпропетровського АКБ "Приватбанку";

- філії Рівненського АКБ "Економбанку";

- філії банку "Відродження" (м.Київ);

- філії Закарпатського "Лісбанку".

По кількості функціонуючих комерційних банків Львівська об-

ласть посідає одне з ведучих місць в республіці (орієнтовно -

четверте після Київської, Харківської і Дніпропетровської об-

ластей).

В цілому банками обслуговуються понад 21 тис. підприємств,

організацій (юридичних осіб), із них "малими" комерційними

банками - 5.8 тис.

Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи об-

ласті на 01.11.1993 р. складав 783.1 млрд.крб. і збільшився у

порівнянні з відповідним періодом минулого року в 13.8 р., а з

початку року в 12 разів.

Ріст кредитних вкладень має місце по всіх банках (див дода-

ток N 1).

По об'ємах заборгрваності по позиках банків наша область

займає одне з останніх місць в Україні (19), а по темпах при-

росту - 11 (див. додаток N2).

Нестабільність економічної ситуації в республіці не сприяє

розвитку довгострокових вкладень в економіку, які становлять

станом на 01.11.1993 р. лише 5.6 % загальної суми капіталовк-

ладень.

Переважна частина кредитних вкладень майже 90 % здійснюєть-

ся банківськими структурами "великих" республіканських акціо-

нерно-кредитних банків.

Більша половина - 52.3 % кредитних вкладень області станов-

лять кредитні. надані установами

---------------------------

Тут і далі в даній главі подаються дані з довідки Про гро-

шово-кредитні відносини в господарстві Львівської області за

1993 р., яка була розроблена обласним управлінням НБУ і надана

Комітету економіки і розвитку території Львівської області.

банку "Україна" АК (409.4 млрд.крб.).

На долю обласного управління Промінвестбанку і його 11 від-

ділень припадає 146.5 млрд.крб., або 18.7 % кредитних вкладень

області&

По обласній дирекції Укрсоцбанку кредитні вкладення склали

147.9 млрд.крб., або 18.9 % відповідно.

На долю "малих" комерційних банків приходиться 40.8

млрд.крб., або 5.2 % загальної суми кредитних вкладень.

Одним із значних по розміру кредитних вкладень серед цих

банків є АТ Західно-український комерційний банк, на долю яко-

го припадає 11.6 млрд.крб.6 або 15 % ; АК "Електронбанк" - 8.5

млрд.крб., або 11 % відповідно; Селянський комерційний банк

"Дністер" - 8.1 млрд.крб. або 1.0 % відповідно.

Станом на 01.01.1994 комерційними банками області мобілізо-

вано кредитних ресурсів, в основному за рахунок :

власних ресурсів банків (прибуток і фонди банку) 369.3

млрд.крб., або 11.7 %;

- залучених ресурсів у вигляді залишків на розрахункових,

поточних, бюджетних рахунках госпорганів, державних страхових

компаній - 1240.4 млрд.крб.;

- депозитів - 35 млрд.крб.

- вкладів населення - 44.8 млрд.крб.

- ресурсів, придбаних в інших комерційних банках - 35.1

млрд.крб., з них централізованих - 7.7 млрд.крб.

Переважна частина кредитних ресурсів спрямована в держав-

ний, колективний сектори виробництва, зокрема :

- державним підприємствам - 477.4 млрд.крб. або 61. % ;

- сільськогосподарським - 134.2 млрд.крб. або 17.1 %;

- споживчій кооперації - 42.5 млрд.крб. або 5.4 % ;

- орендарям у промисловості 15.8 млрд.крб. або 2 % .

Станом на 01.01.94 кредитні вкладення в діяльність комер-

ційних структур склали понад 89 млрд.крб. або 11.4 % загальної

суми кредитних вкладень.

Виключно ці господарські формування на 01.01.94 володіли

кредитом комерційних банків "Верховина" - 1.2 млрд.крб., "Га-

лицький " - 2.6 млрд.крб., філії "Лісбанку" - 1.2 млрд.крб.,

відділення "Укрексімбанку" - 2.7 млрд.крб., АКБ "Львів Вест" -

6.7 млрд.крб., КБ "Гале" - 1.0 млрд.крб. (див. додаток N 3).

_Львівській дирекції .банку "Україна" АК передані кредитні

ресурси для кредитування сільського господарства на суму 15

млрд.крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Національного

банку на 90 %, тобто по ставці 150 % .

На суму 2.1 млрд.крб. надано пільгових (під 150 %) креди-

тів клієнтам банку "Україна" . Підприємствам торгівлі і спо-

живчої кооперації надано кредити на заготовку запасів товарів

на зиму в сумі 3.1 млрд.крб.

Починаючи з 1989 р. облуправління банку "Україна" АК фі-

нансує 6 фундаментальних розробок з таких напрямків, як "охо-

рона здоров'я", "ресурссоцзбереження", "екологія". При цьому

закінчені дві розробки по охороні здоров'я, які не мають ана-

логів у вітчизняній і світовій практиці. До них, наприклад,

належить виготовлення зубних мостовидних протезів без бормаши-

ни, яке впроваджене в лабораторії ЦНДЛа Львівського медінсти-

туту. Однак, для впровадження в практику зубопротезування на-

селення без обробки зубів необхідно створити клініку.

Здійснюється також широка благочинна діяльність. За 9 міся-

ців надано благодійної допомоги в сумі 345 млн.крб., в т.ч.:

- на розвиток культури і освіти - 130 млн.крб.;

- на розвиток спорту - 105 млн.крб.;

- на духовне відродження - 65.8 млн.крб.;

- милосердя - 35.0 млн.крб.

За 1993 рік банк сплатив в бюджет податок в сумі 46.1

млрд.крб.

Разом з тим є ряд проблем, які ускладнюють роботу банку і в

кінцевому результаті погіршують становище його клієнтів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6