реферат скачать
 
Главная | Карта сайта
реферат скачать
РАЗДЕЛЫ

реферат скачать
ПАРТНЕРЫ

реферат скачать
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат скачать
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Родной край - Украина

під забудову Русанівки. Довжина каналу — 2,7 км, ширина — 40 м, глибина —

3—4 м. Канал з його фонтанами є окрасою не тільки Русанівки, а й всього

Києва.

Підземні води — ті, що знаходяться у верхній частині земної поверхні

внаслідок просочування туди дощових та талих вод. Вони заповнюють проміжки

в пісках і гальці, тріщини та пустоти під землею. Ближче до поверхні лежать

грунтові води. На території Києва вони залягають порівняно неглибоко: від 1

до 20 м і більше. І Через забудову міста та водотривкий асфальт на дорогах

проникнення води вглиб значно зменшується. Рівень ґрунтових воді знижується

у зв'язку із створенням кар'єрів при намиві ділянок під забудову нових

житлових масивів. Та особливо різко знижується рівень ґрунтових вод (до 26

м) при будівництві метрополітену.

На глибині 250—300 м в центрі міста протікає велика підземна річка. В

ній прекрасна питна вода, яка добувається за допомогою свердловин на Подолі

(на Поштовій площі) і використовується для виготовлення мінеральної води

"Оболонська". А справжні мінеральні води в районі Києва не утворюються,

оскільки місто знаходиться в зоні активного водообміну.

Водопостачання населення Києва на 15% здійснюється за рахунок

підземних вод (артезіанським водопроводом). На території міста існує 369

свердловин.

В результаті проникнення каналізаційного змиву з вулиць і автодоріг

вглиб землі підземні води забруднюються.

ГРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ

І ТВАРИННИЙ СВІТ

Властивості грунту. Кожному з вас відомо, що грунт — пухкий шар, який

вкриває земну поверхню. Всі знають, що на ньому ростуть трави, кущі,

дерева. На піску, глині, граніті рослини не ростуть. Грунт має певну

особливість, яка відрізняє його від гірських порід, — родючість. Родючість

— це здатність забезпечувати рослини необхідними їм для життя поживними

речовинами. Тепер зрозуміло, чому грунт називають особливим природним

утворенням. Родючість грунту залежить відкількості в ньому перегною -

решток рослин і тварин. Перегній надає грунту темного забарвлення.

Отже, грунт — це верхній пухкий родючий шар земної поверхні. Він

утворюється століттями. При густому рослинному покриві й за сприятливих

умов для утворення шару грунту завтовшки 2—3 см потрібно від 200 до 700

років. З чого ж утворюється грунт? Можна подати таку спрощену формулу

грунту: (гірські породи + перегній + вода + повітря ) х час = грунт.

Грунти нашої місцевості. Утворення грунтів відбувається за різних

природних умов, тому формуються різні типи грунтів на поверхні Землі.

Навіть в межах одного міста грунти досить різноманітні. Так, у північній,

північно-західній та західній частинах Києва утворились дерново-підзолисті

(кольору золи) грунти. Вони досить бідні на поживні речовини, тому що мають

незначний вміст перегною. В південній і східній частинах міста грунти

цілком інші — сірі лісові (район Голосієва). Островами поширені чорноземні

грунти, які є дуже родючими. У заплаві Дніпра на піщаних відкладах

переважають піщані грунти, їх родючість низька. Як бачимо, майже кожна

назва грунту несе в собі визначення кольору. (Визначте за цією ознакою

найродючіші грунти).

В наш час у Києві природне ґрунтоутворення майже припинилось. Це

викликане тим, що при забудові міста ґрунтовий покрив було знято або він

опинився захороненим під спорудами, житловими будинками, дорогами тощо.

Отже, характер ґрунтового покриву і грунтоутворенння в значній мірі

залежить від господарської діяльності людини. Зараз на території Києва

відбувається перетворення ґрунтового покриву, пов'язане з освоєнням нових

територій для містобудування, особливо з намивними роботами. На Лівобережжі

в Києві, на масивах пісків, за рахунок привезеного матеріалу, збагаченого

перегноєм, створено цілком новий ґрунтовий покрив. Його формування

підтримується періодичним торфуванням і майже повсюдним зрошенням (ґазони,

квітники, садово-паркові насадження), без чоґо створені на намивних пісках

грунти швидко руйнуються.

Охорона грунтів. Поля, які розкинулись за межами міста, годують киян.

Неправильним обробітком людина сприяє таким природним руйнівним процесам,

як видування верхнього родючого шару грунту, змивання його зливами,

утворення ярів. Надмірне внесення мінеральних добрив, використання

отрутохімікатів для боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур

призводить до забруднення грунту. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до

радіоактивного забруднення грунтів на значній площі. Використання їх тепер

неможливе.

Руйнування грунтів вітром поширене там, де немає перешкод сильним

вітрам і де відсутній рослинний покрив. Таке руйнування спостерігається і

на піщаних грунтах. Залежно від швидкості вітер видуває різної величини

частинки і переносить їх на значну відстань. Для запобігання цьому

створюють смуги з багаторічних трав та дерев (лісосмуги). Руйнування водою

відбувається внаслідок змивання й вимивання частин грунту опадами, талими

та проточними водами. Щоб запобігти руйнуванню водними потоками грунтів на

схилах, їх розорюють упоперек. На крутосхилах насаджують ліси або сади, які

їх надійно захищають. Дуже зруйновані землі треба переводити з орних на

луки. Внесення мінеральних добрив, осушення чи зрошення грунтів повинні

бути науково обгрунтованими.

Грунти -це наше багатство, треба вміло ними користуватися і охороняти

від виснаження та забруднення.

Рослинний світ надзвичайно різноманітний. Рослини пристосувались до

життя в різних умовах: одним потрібно багато світла, інші люблять тінь; для

росту одних потрібно багато вологи, а іншим - сухі місця. Але всім без

винятку рослинам необхідний грунт, сонячне світло і тепло, повітря та вода.

Дикорослі рослини. Ви вже знаєте, що в далекому минулому рослинний

покрив Києва мав інший вигляд. Безкінечний праліс, безкрая нерубана пуща -

таким був тогочасний краєвид. Пуща підходила під самий Київ: "...був коло

города ліс і бір великий і ловили звірів", - оповідає найдавніший літопис

про київських полян. Які величезні зміни пройшли за довгий ряд століть!

Великі лісові масиви винищувалися. Їх місце зайняли квартали й вулиці.

Положення Києва на межі двох природних зон - лісової і лісостепової -

обумовило різноманітність рослинного покриву: мішаних лісів і лісостепової

рослинності.

Північні і західні околиці міста розташовані в зоні мішаних лісів

(Полісся), де переважають хвойні і широколисті ліси. Це Святошинський і

Пуща-Водицький лісові масиви. В таких лісах ростуть сосна, береза, дуб,

граб, липа, клен; в підліску - ліщина, крушина, бузина, калина. Є в них

лісові суниці, купина, деревій, конвалія, герань та інші трав'яні рослини.

У східній частині Києва переважають хвойні ліси - соснові бори.

Рослинність тут бідніша. Таким є Дарницький ліс, де з деревних порід, крім

сосни, росте береза, а грунт вкривають кущики вересу, брусниці та чорниці.

Південні і південно-західні околиці міста заходять в лісостепову зону,

де серед трав'яної рослинності поширені острівці широколистих лісів. Таким

є Голосіївський ліс, де ростуть дуб, граб, ясен, липа, клен, черешня, явір,

дика груша, яблуня, глід, ліщина, бузина чорна, малина, вовчі ягоди.

Багатий трав'яний покрив: папороть, копитняк, барвінок, купина, фіалка

шерстиста, медуниця, будра та ін. У Голосіївському лісі зустрічаються дуби

віком до 600 років. Він є єдиним біля Києва місцем, де в невеликій

кількості зустрічається підсніжник. Ліс не може не викликати замилування,

ось які слова знайшла Ліна Костенко, щоб передати його красу і

неповторність:

Цей ліс живий, у нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

дощу напився і за день підріс.

У вологих заболочених місцях, по берегах річок і струмків - суцільні

зарості вільхи. Підлісок в таких вільшняках утворюють калина і ліщина,

грунт вкривають папороть, хвощі, мох, калюжниця болотна, очерет та високі

осоки. Такі вільшняки зустрічаються в районі Голосієва, Святошина, Пуща-

Водиці.

Внаслідок хижацьких вирубок первинних лісів майже не збереглося. В наш

час переважають вторинні, окультурені рубками ліси. Більше половини лісів

відновлені посадками дуба та сосни. Середній вік лісів навколо Києва - 37

років. Вони досить молоді. Ліси мають важливе грунто- та водозахисне

значення.

Значна частина території зайнята заплавними луками, де ростуть

різноманітні трави: спориш, молочай, мітлиця, тонконіг, конюшина, жовтець

тощо.

Зелена зона Києва. Приміські ліси, лісопарки, міські парки, сквери,

зелені насадження бульварів, вулиць утворюють зелену зону Києва. Вона має

декоративне, естетичне, санітарне і захисне значення на території міста і

навколо нього. Площа всієї зеленої зони Києва близько 57, 8 тисяч га,

займає вона майже 70% території міста. В лісопарках і парках нараховується

більш як 250 видів дерев та кущів, серед яких широко відомі київські

каштани та пірамідальні тополі. До основних порід декоративного убранства

міста відносять також липи і клени.

Особливе місце в зеленому господарстві Києва займають парки.

Володимирська гірка здавна була улюбленим місцем відпочинку киян. Поряд - )

Хрещатий парк. Міський сад - один і з найстаріших парків у Києві. Він був

закладений ще в середині 18 століття. ( Колись у парку був ставок, але до

початку минулого століття він пересох. На його місці побудували стадіон

"Динамо". Кияни вважають цей старовинний парк одним з найкращих. На

Дніпрових схилах розташовані також Парк Вічної Слави та Аскольдова могила.

Внизу, біля самого Дніпра, - Наводницький парк. Він порівняно молодий, як і

Парк дружби народів. Вигляд на правобережну частину міста ні з чим не

порівнянний - це океан зелені, із хвиль якого піднімаються до неба золоті

бані та висотні будинки.

Ще одне улюблене місце відпочинку киян - Труханів острів на Дніпрі.

Ніколи не буває безлюдним Гідропарк.

Багато в наших парках представників рослинного світу, завезених з

інших країн та континентів. Так, Сирецький дендропарк (з грецької "дендро"

- дерево) у своїй колекції нараховує 480 видів та форм дерев і чагарників.

Тут ростуть рідкісні та екзотичні види: тис далекосхідний, гінкто

дволопатеве, кипарисовик горохоплодий, сосна австрійська, різні види ялини.

В місті існує 9 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Зелені

вулиці Києва справедливо порівнюють з тінистими алеями парків. Щорічно в

місті висаджується більше 3 тисяч дерев, близько 10 тисяч кущів та 7 млн.

квітів. Бульвар ім. Тараса Шевченка, обсаджений пірамідальними тополями, є

пам'яткою природи і входить до об'єктів природно-заповідного фонду Києва.

Загальновідомо, що Київ - одне з найзеленіших міст світу. Мешканці

нашого міста знаходяться ніби в обіймах природи. На кожного жителя міста

приходиться 20 кв. м насаджень. Це більше, ніж у таких європейських містах,

як Лондон, Рим, Москва, Санкт-Петербург, Берлін. Наприклад, в Парижі цей

показник дорівнює 5,6 кв. м, в Токіо - всього 1 кв. м.

Тварини лісів та водойм. У густих широколистих лісах із сивими мохами,

грибними та ягідними полянами тваринний світ дуже різноманітний.

Продираються крізь зарості велетні лосі та дикі кабани. Пасуться дикі кози.

Полюють вовки та лисиці, стрибає полохливий заєць-русак. На деревах

миготять руді білки та куниці, а внизу ховаються тхори, кроти, землерийки,

клопочеться їжак. У верховітті справжнє пташине царство: зяблики, дятли,

дрозди, зорянки, горихвістки, синиці, солов'ї та ін. Є й хижі птахи: сіра

сова, шуліка. В траві зустрічаються вужі, мідянки та ящірки.

У соснових лісах (борах) тваринний світ значно бідніший. Тут поширені

лисиця, заєць-русак, білка, їжак, лісова миша, кілька видів кажанів. З

птахів водяться сова, дятел, мухоловка, зяблик, синиця. Є ящірки та жаби.

У заплавах Дніпра багато водяних полівок, тхорів, кротів.

Зустрічаються єнотовидний собака, ласка, бобер. Сила-силенна птахів -

деркачі, водяні курочки, плиски, жайворонки, бугайчики, чайки; з перелітних

зустрічаються гуси, крячки, кулики, журавлі.

В Дніпрі, ставках та озерах водяться такі види риб: короп, карась,

лящ, плітка, окунь, судак, лин, щука, сом. Колись зустрічались осетр і

стерлядь. У малих річках поширена менш цінна риба: окунь, йорж, піскар.

Звірі міста. Вони представлені як природними загальнопоширеними

видами, так і багатими колекційними фондами Київського зоопарку, а також

собаками та котами, чисельність яких сягає 150-170 тисяч особин. Місто з

його будівлями та парками є звичним } місцем існування для багатьох тварин.

Досить поширена білка, її можна зустріти навіть у центрі міста (Ботсад ім.

Фоміна).

Звичними є щурі, які належать до найбільш шкідливих гризунів. Вони

знищують харчові продукти, псують тару, розгризають дерев'яні частини

будівель, пошкоджують лінії електропередач, кабелі. Оселяючись в таких

місцях, як смітники та стічні канави, щурі стають носіями більше ЗО різних

хвороб (чуми, тифу, дизентерії, холери, сказу та ін.). У підвалах,

каналізації, тунелях метро (в нижньому ярусі міста) живуть сірі щурі

(пацюки), а чорні витіснені ними на горища. За світовою статистикою,

сьогодні на кожного жителя міста припадає як мінімум по одному щуру.

Найбільш поширеною є хатня миша. Вона, як і щур, з давніх-давен живе

біля людини і теж належить до небезпечних шкідників: шкодить у

зерносховищах, продовольчих складах, житлових приміщеннях. Миші також є

носіями захворювань. Пристосувалась до життя в міських умовах куниця

кам'яна, яка поселяється на горищах старих будинків. Ці спритні тваринки

активні вночі, а вдень ховаються в свої лігва. Як хижаки, куниці живляться

гризунами, дрібними; пташками, нерідко нападають на голубів. Влітку і

восени вони з задоволенням поїдають ягоди, яблука, груші, сливи, шипшину

тощо.

Трапляються в місті деякі види кажанів. Це нічні тварини. В Києві вони

гніздяться в темних кутках залізничного моста через Дніпро. Вечорами

величезна кількість цих маленьких крилатих істот літає над поверхнею річки.

Птахи міста. Навряд чи кому спаде на думку пов'язувати пташине царство

з великим сучасним містом. Проте саме тут, поруч з нами, нехтуючи правилами

прописки, мешкають різноманітні птахи. Вони населяють житлові масиви,

парки, сади та водойми Києва,

Деякі з пташок постійно мешкають у Києві, вважаючи його рідною

домівкою. Це добре знайомі, іноді навіть докучливі, голуби та горобці, а

також кільчасті горлиці, сороки, сойки та чорні дрозди, які стали "киянами"

зовсім недавно. Чорних дроздів вчені спеціально завезли з Польщі для окраси

краєвиду міста.

Чимало пернатих перебуває в нашому місті лише в теплу пору року. Це

шпаки, серпокрильці, солов'ї, ластівки, кропив'янки.і зорянки та мухоловки.

Інші птахи з'являються у місті виключної у зимовий період. До них належать

снігурі та омелюхи, чечітки та горіхівки. Взимку вони живляться плодами

горобини та омели,( насінням бур'янів і бруньками дерев. Багатотисячні

зграї граків та гав з початком холоднечі заповнюють двори, сквери і парки.

^ Значно збільшується кількість синиць. У місті й тепліше, і, головне, їжі

більше.

Місць гніздування в Києві не вистачає. Сучасні "коробки", на відміну

від старих споруд, які мають ніші і душники на горищі, мало приваблюють

птахів. За таких умов допомогти може тільки збільшення кількості штучних

гнізд. Розвішувати шпаківні і синичники доречно не тільки в парках, садах і

скверах, а й на балконах і дахах будинків. Можна було б запропонувати

київським архітекторам, створюючи проекти нових будівель, враховувати

інтереси пернатих мешканців міста, як це роблять у Західній Європі. Треба

пам'ятати, що птахи не тільки наші найближчі сусіди, що розважають нас

чудовим співом, а й надійні помічники, які знищують багатьох шкідників

зелених насаджень.

Багато у нашому місті птахів, що прив'язані до водойм. На островах та

узбережжі Дніпра, Десенки, багатьох ставків і озер мешкають норці, чаплі,

качки, плиски, водяні курочки; є мартини, крячки, кулики. Безліч дрібних

співочих пташок: очеретянки, синьошийки, вусаті синиці та ін. Частина цих

птахів, завдяки впливу теплих стоків міста, теплоелектроцентралей і

Київської ГЕС, перебувають зиму на незамерзаючих ділянках та поблизу від

них.; В останні роки, завдяки не дуже суворим зимам і організації більш-

менш регулярної підгодівлі водолюбних птахів, у Києві стали зимувати

лебеді!

Свійські тварини. У сиву давнину людина приручила деяких тварин, які

тепер забезпечують її продуктами харчування, вовною та допомагають

виконувати різну роботу. Тепер їх називають свійськими тваринами (назвіть

цих тварин).

НАСЕЛЕННЯ

Місто - це не тільки архітектура споруд і мереживо вулиць. Місто - це

люди.

Київ -одне з найдавніших місць оселення людини. Про це свідчать

відкриті археологами стоянки стародавньої людини в межах міста і його

околиць.

Кількість населення. Люди, які проживають на певній території,

складають її населення. Відомості про кількість і склад населення дають

його переписи, що проводяться один раз на десять років. За останніми даними

в Україні проживає 51 мільйон чоловік, а у Києві - 2,6 мільйона (точна

цифра - 2 626 000 чол. на 1.01.1997 року). Це становить 5% всього населення

держави. За кількістю населення це найбільше місто України.

Густота населення. Населення розміщується по території нерівномірно: в

одних місцях - скупчення міст і сіл, а значить, і населення, в інших -

населені пункти зустрічаються рідше (Переконайтеся у цьому, розглянувши

адміністративну карту Київської області). Щоб обчислити густоту розселення

людей на певній території, потрібно кількість проживаючого на ній населення

розділити на площу цієї території. Так, густота населення в Києві І дуже

висока, вона складає 3 187 чоловік на кв. км, в той час, як І в Київській

області - 66 чоловік на кв. км.

Національний склад. За національним складом населення Києва, як і

нашої держави, багатонаціональне. Кияни належать до різних націй і

народностей. Основну частину населення складають українці - корінне

населення країни. В Києві частка українців складає 72,5%, росіян - 21%,

євреїв - 4%, білорусів - 1%, всіх інших національностей - 1, 5 %. Серед них

поляки, вірмени, татари, молдавани, азербайджанці, грузини, узбеки,

болгари, греки та ін.

За Конституцією, нашим основним законом, представники різних націй і

народностей складають український народ. Всі вони мають однакові права і

рівні перед законом

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ

Пошуком відповідей на ці та інші питання займаються люди – екологи,

які люблять свою землю, бажають добра їй та всьому живому на ній, дбають

про збереження здоров’я як природи, так і людини. Цей параграф допоможе

згадати вже вивчене, звертаючи увагу на необхідність охорони природи, її

збереження.

Природа Києва й околиць зазнає відчутного негативного впливу

промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та інших

галузей господарства. Забруднюються повітря, вода, грунти, що шкідливо

впливає і на саму людину. Приголомшуючим є вплив на природу Київщини

чорнобильської катастрофи. Територія екологічної біди охоплює 30-

кілометрову зону навколо АЕС.

Природно-заповідний фонд. Попри всі біди природа міста ще чарівна,

багата і різноманітна. Щоб зберегти її, затверджено перелік територій та

об'єктів природно-заповідного фонду м. Києва, яким надано заповідний

статус. Це ділянки суші і водного простору, які мають особливу наукову,

естетичну та іншу цінність і виділені для збереження природних краєвидів,

тварин і рослин, для підтримання екологічної рівноваги та спостережень за

природою. Заповідні території мають важливе господарське та наукові

практичне значення. Передусім вони зберігають природне середовище,

необхідне для нормального існування рослин і тварин, насамперед тих, кому

загрожує небезпека зникнення. Заповідні території - своєрідні зразки

незайманої природи. Саме в них, як у природних лабораторіях, можна вивчати

складні зв'язки в живій природі, оцінювати вплив людини на навколишнє

середовище та розробляти заходи щодо розумного використання, охорони та

збагачення природних багатств.

У Києві нараховується 46 заповідних об'єктів: 7 заказників, II

пам'яток природи, 20 парків, пам'яток садово-паркового мистецтва, 3

ботанічні сади, дендрологічний парк, зоопарк, 3 регіональні ландшафтні

парки. З них 16 територій та об'єктів мають загальнодержавне значення.

Загальна площа всіх природно-заповідних територій понад 7 696 га.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як

національне надбання. На заповідних територіях забороняється проводити

рубку дерев, будівництво, знищення рослин, гнізд птахів. Особи, винні в

порушенні природоохоронного законодавства, притягаються до

відповідальності.

Заказники. Серед них озеро Вербне, Дачне та Межигірське урочища, "Біла

діброва", "Березовий гай" та "Рибне" місцевого значення. Заказник "Лісники"

має загальнодержавне значення. Це лісовий масив із переважанням сосни,

дуба, клена, ясена та лучною рослинністю. Значну площу тут займають

вільхові болота. Є мальовниче озеро з очеретяними заростями. В заказнику

зустрічаються рослини і тварини, які занесені до Червоної книги України:

вовчі ягоди пахучі, ковила дніпровська, сон чорніючий, цибуля ведмежа,

сальвінія плаваюча,; пальчатокорінник, зозулинець болотний, любка дволиста,

гніздівка звичайна, зозулині сльози, є поселення бобрів та орланів-

білохвостів. Часто зустрічаються козуля європейська та свиня дика.

Пам'ятки природи. Не менш цінними є пам'ятки природи. В нашому місті

до них належать Романівське болото, Золотоворітський сквер, бульвар ім. Т.

Шевченка та окремі вікові дерева. Романівське болото розташоване в долині

струмка Любка (права притока річки Ірпінь). Болото унікальне тим, що тут

росте береза низька та пальчатокорінник, занесені до Червоної книги

України. Крім поширених різних видів осок та очерету, тут зустрічаються

синюха голуба - цінна лікарська рослина, журавлина болотна, вовче тіло - і

рідкісні для Полісся види. Є поселення бобрів. Золотоворітський сквер, що у

Старокиївському районі, є своєрідним комплексом у центрі міста. Тут ростуть

старі гіркокаштани, в'язи, ясени плакучої форми, магнолії. На вул.

Володимирській росте унікальна 500-літня липа, вул.КитаївськІй

-багатовіковий каштан, вул. Суворова - 200-літній дуб. Дерева-довгожителі є

й на інших вулицях міста, вони складають унікальний зелений фонд, мають

історичну цінність і охороняються державою). У зв'язку із складною

екологічною ситуацією в Києві і нестачею через економічні негаразди коштів

на технічні заходи охорони довкілля різко зростає значення природних

захисників - лісів, озеленених площ, водойм. Тому так важливо зберігати

рослинність міста, не допускати зменшення озеленених площ.

Немало екологічних проблем у нашій місцевості. Ми повинні зробити все

можливе для їх вирішення. Бережімо природу рідного краю, яка так щедро

поділилась з нами своєю красою та багатствами!

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

Вам уже відомо, як століттями копіткою працею багатьох поколінь людей

створювалося все, що нас тепер оточує. Забудовувались вулиці, прокладались

шляхи, випускалась продукція, вирощувались необхідні рослини і розводились

тварини, створювались духовні цінності. Все це - господарська діяльність

людей. Господарство нашого міста включає промисловість, потужний

будівельний комплекс, розвинуте комунальне господарство, транспорт,

сучасний зв'язок, освіту, науку, культуру і спорт, охорону здоров'я і

торгівлю.

Промисловість. Сукупність підприємств (шахт, фабрик, заводів,

комбінатів), де добуваються корисні копалини і виготовляється різноманітна

продукція (верстати, машини, меблі, одяг, продукти харчування тощо),

називають промисловістю.

Київ - один з найбільших промислових центрів України. Провідне місце в

його господарстві займає машинобудування: виготовлення приладів і верстатів-

автоматів, телевізорів і електронно-обчислювальної техніки, літаків,

морських суден, екскаваторів і мотоциклів, фотоапаратів (фотоапаратом

"Київ" перший у світі космонавт Юрій Гагарін зробив найперші знімки Землі

із космосу). Широко відомі такі виробничі об'єднання, як "Арсенал",

"Більшовик", "Електронмаш", "Ленінська кузня", Авіаційне об'єднання ім. О.

Антонова, заводи "Точелектроприлад", "Транссигнал", Дарницький

вагоноремонтний та ін.

Ще декілька років назад машинобудування визначалось високим рівнем

розвитку, сьогодні через кризову ситуацію в господарстві країни значно

зменшилось виробництво багатьох видів продукції.

На хімічних підприємствах "Хімволокно", "Укрлакофарби", "Дарниця",

"Київгума" та інших виготовляють штучні волокна, нитки, лаки, фарби, миючі

засоби, ліки, синтетичні вітаміни тощо. Київський завод "Вулкан" виготовляє

взуттєву гуму, штучну шкіру та іншу продукцію. Продукція заводу "Радикал"-

сода, засоби захисту рослин.

У легкій промисловості працюють "Дарницький шовковий комбінат", трикотажні

об'єднання "Киянка", "Роза", швейні - "Україна" і "Каштан", взуттєве -

"Київ" та інші, які виготовляють тканини, взуття, шиють одяг.

У Києві розвинена харчова промисловість. Працюють хлібозаводи,

макаронні фабрики. Молокозаводи виготовляють більше 70 видів молочної

продукції. Київський м'ясокомбінат випускає м'ясні та ковбасні вироби,

консерви, харчові жири. Відомою в Україні є кондитерська фабрика ім. Карла

Маркса, яка була заснована ще в минулому столітті. В її асортименті більш

як 350 найменувань кондитерських виробів, серед яких широко відомі торти

"Київський", "Золоті ворота", цукерки "Вечірній Київ".

Потужна поліграфічна промисловість друкує газети, журнали, книжки.

Електроенергія, яка потрібна промисловості і населенню, виробляється на

Київських ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 (теплоелектроцентралях).

У період економічної кризи, яку зараз переживає наша держава,

промислове виробництва скоротилось мало не вдвічі.

Сільське господарство має два основні напрямки: рослинництво і

тваринництво, які забезпечують населення продуктами харчування, а

промисловість - сировиною (шкіри, льон тощо). На полях за межами міста

вирощують пшеницю, жито, овес, кукурудзу, гречку, картоплю, льон, цукрові

буряки, овочі. Поширене садівництво. Розвинуте молочне і м'ясне

тваринництво (розводять велику рогату худобу, свиней, курей, качок). У

ставках розводять рибу.

Хто ж годує киян? Молочні вироби надходять з Бородянського,

Яготинського, Кагарлицького молокозаводів. М'ясну продукцію забезпечують

Київська, Житомирська, Кіровоградська та Полтавська області. Цукор

виготовляється на 14 цукрових заводах Київщини. Зерно для виготовлення

борошна поступає на "Київмлин" з Кіровоградської, Сумської, Миколаївської

та Одеської областей. Овочами киян забезпечує Київська область. Наприклад,

у господарстві "Рубежівське" та селищі Бортничі вирощують для киян

полуниці, сливи, яблука, овочі, виробляють овочеві консерви і фруктові

соки. Фрукти, окрім того, завозяться з Одеської, Херсонської областей та

Криму.

Страницы: 1, 2


реферат скачать
НОВОСТИ реферат скачать
реферат скачать
ВХОД реферат скачать
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат скачать    
реферат скачать
ТЕГИ реферат скачать

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.