Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів

Основна складність перекладу юридичних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, – повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.

Однак, у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цієї труднощі полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все – у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати тут консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точно встановити, у чому полягає описувана в іноземномовному перекладі проблема і в чому полягають проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити усі випадки вживання нових термінів або місць, які важко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.

Будь-який юридичний текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.

Основні засади становлення сучасної української термінології були свого часу досить чітко визначені Володимиром Козирським:

·                   Термінологія має бути українська лексично (переважно) й максимально зберігати синонімію;

·                   необхідно зберегти семантику термінів; прагнути узгодження з першоджерелом;

·                   Терміни мають бути узгоджені з вимогами мовного довкілля (можливість утворення термінологічних розгалужень, лаконічність, консонантність);

·                   Доцільно поновити деякі ортографічні норми, що достоту відбивають притаманні українській мові риси.

Вирішення галузевих термінологічних проблем повинне відбуватись з урахуванням вищенаведених позицій та характерних особливостей кожної галузі. Особливістю ж юридичного словника, на думку авторів, має бути те, що він вбере у себе безліч термінів з різних галузей науки і техніки, а разом з цим, усі їхні негативні та позитивні процеси, що будуть безпосередньо впливати на розвиток фахової термінології.

1.3 Поняття «терміносистема» в юридичній лексиці

В англійській мові на сьогоднішній час існує більш ніж тридцять термінотворчих префіксів, а саме: after-, all-, со-, соипter-, сross-, dis-, ех, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly-, роst-, рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de-, interad-, trans-, ob-, in-, com –, re.

Наприклад: after date − з моменту підписання, all charges borne − за покриттям всіх росходів, co-accused − со-звинувачений, co-applicant − со-заявник, mis-action – помилкова дія, multi-channel data processing – детальна обробка інформації, over a period of time − за проміжок часу, polytopical – неоднотематичний, self explanatory – той, що говорить сам за себе, self-abasement − самоприниження, subactivity − функціональна підгрупа, under a ban − під забороною, inter pares – серед рівних.

Таблиця 1

Частотність використання термінотворчих префіксів в англійській юридичній терміносистемі

З цієї таблиці видно, що у юридичній літературі англійської мови найчастіше використовуються терміни хз префіксами after-, all-, со-, сross-, dis-, ех (74 % та 78 термінів усієї термінологічної системи), трохи менше використовуються терміни з префіксами соипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly- (16 % та 12 термінів термінологічної системи юридичної мови), а найменше у юридичній терміносистемі використовуються терміни з префіксами рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de- (10 % та 10 термінів юридичної терміносистеми)

Аналіз складних юридичних термінів дає можливість говорити про побудову синтаксичних гнізд термінів, які мають ієрархічну структуру. За аналогією до визначення словотвірного гнізда синтаксичне гніздо термінів можна визначити як складну єдність синтаксичних синтагм і парадигм.

Синтаксична синтагма − це відкрита система словосполучень, яка з кожним новим етапом ускладнює термін:

Ушкодження – injury, тілесне ушкодження – physical injury, тяжке тілесне ушкодження – bodily mischief, умисне тяжке тілесне ушкодження – intended bodily mischief, умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене при обтяжуючих обставинах – intended bodily mischief done with hard occcasion, ушкодження – injurу, тілесне ушкодження – physical injury, середньої тяжкості тілесне ушкодження – physical injury of non-hard case, необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження – carelessly done physical injury of non-hard case, хуліганство – ruffianism, злісне хуліганство – hard ruffianism, особливо злісне хуліганство – very hard ruffianism, злочин – felony, вчинення злочину – commission of crime, вчинення злочину під впливом погрози – commission of crime under a thrat, добровільна відмова від вчинення злочину – voluntary refusal of commiting a crime, злочинний – felonious, злочинна діяльність – criminal activities, попередня злочинна діяльність –previous criminal activities.

Синтаксична парадигма − це сукупність усіх похідних словосполучень певного типу: військові злочини – war crimes, воєнні, господарчі, державні, кримінальні, майнові, побутові, політичні.

Парадигматичні відношення в синтаксичних гніздах термінів побудовані на родо-видових відношеннях. Головні функції слів, що виражають видові поняття, − це систематизація терміна й тлумачення значень. Візьмемо термін злочин, який означає "конкретне суспільно небезпечне діяння людини. В англійській мові a crime, felony.

Злочин може стосуватися різних об'єктів, тож виділяють злочин проти держави, злочин проти державної влади, злочин проти людства, злочин проти миру, злочин проти особи. Крім того, злочини мають різний ступінь значності діяння: злочин невеликої тяжкості – a felony, злочини середньої тяжкості – a felony of a middle hardness, тяжкі злочини – hard crimes, особливо тяжкі злочини – very hard crimes. Дія кваліфікації злочину важливим є і його суб'єкт.

За цією ознакою виділяють, наприклад, такі видові поняття:

злочин, скоєний групою осіб; злочин, скоєний організованою групою осіб; злочин, скоєний злочинною організацію. Злочин має різні стадії; за цією ознакою виділяють: готувань до злочину; замах на злочин; незакінчений замах на злочин; закінчений замах на злочин. При кваліфікації злочинів важливу роль відіграє мотив. За цією ознакою виділяють, наприклад, такі види: умисні злочини; злочини, скоєні з необережності; злочин, скоєний при перевищенні меж необхідної оборони; злочини, скоєні в стані сильного щиросердечного хвилювання. З наведених прикладів видно, що зміст видового поняття ширший, ніж родового, а об'єм – вужчий.

Синтаксичне гніздо термінів утворюють похідне слово або словосполучення й всі його деривати. Семантичні зв'язки між елементами синтаксичного гнізда різноманітні. Кожний похідний складений термін виникає на основі чітко визначеного значення твірного.

За структурою усі складні терміни можна поділити на прості і складні. До простих належать елементарні двокомпонентні сполучення, у яких є стрижневе слово і залежні: авторські права – copyright; одержання хабара – corruption; погроза вбивством – threatening by committind a murder.

Складні − це неелементарні багатокомпонентні синтаксичні сполучення, у яких залежні слова визначають різні аспекти значення стрижневого слова: заходи адміністративного впливу – the measures of administrative influence; свідок процесуального впливу – the witness of process influence; свідок процесуальної оборони – the witness of process defence; злісне ухилення від вербування виправних робіт – the outcome from implementing of works; одержання незаконної винагороди – the receiving of non-legal gift; спроба застосування вогнепальної зброї – the try to use a weapon.

Лексичний склад таких словосполучень може розширюватися, змінюватися. Таким чином розширюються елементарні словосполучення.

У юридичній термінологічній системі є синтаксичні гнізда із значною кількістю похідних. Наприклад, синтаксичне гніздо з твірним терміном право містить 112 похідних складених термінів:

Право, авторське, адміністративне, бюджетне, вексельне, речове, візантійське, власницьке, повітряне, вотчине, міське, державне, державне, громадянське, цивільне, процесуальне, демократичне, дисціплінарне, договірне, житлове, житлово – експлуатаційне, захватне, земельне, виборче, видавниче, винахідницьке, виключне, виправно-трудове, людини, вето, голосу, громадянства, наймача, давності, заповіту, законодавчої ініціативи, зловживання, на позов, на матеріальне забезпечення, на відпочинок, відкликання кандидатів, первородства, спадкоємства, власності, спілок, на життя, волю та особисту недоторканість, коаліційне, конституційне, консульське, особисті, міжнародне, монопольне, необмежене, патентне, позитивне, соціально – економічне, римське, родинне, карно-процесуальне, фінансове, церковне, юридичне.

У наведеному синтаксичному гнізді найбільше продуктивним є двокомпонентний синтаксичний тип "прикметник + іменник у Н. в. (однини чи множини)", який представлений 75 термінами, що становить 67%: видавниче право – copyright, опікунські права – tutorial, юридичні права – legal right.

Продуктивними є також синтаксичний тип "іменник у Н. в. + іменник у Р. в. прийменника" − 19 термінів (17%): право голосу –constituent power, право заповіту – freedom of will, право громадянства – freedom of citizenship; та синтаксичний тип "іменник у Н. в. + іменник у З. в. з прийменником на" − 16 термінів (16%): право на життя – the right of living, право на працю – the right of working, право на позов – the right of complaint.

Таблиця 2

Синтаксичні типи юридичних термінів

Отже, найбільшою групою термінів в англійській та українській мові є перша синтаксична група − Прикметник + іменник у Н.в (67 % − 75 термінів друга за частотою вживання є Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. прийменника (17 % − 19 термінів), а найменшою групою є − Іменник у Н.в. + іменник у З.в. (16 % − 16 термінів)

Серед трикомпонентних синтаксичних типів зустрічаються такі:

1. "Iменник у Н. в. -+- іменник у З. в. з прийменник на + іменник у Р. В. без прийменника" − З (право на волю слова / the right if saying, право на охорону здоровий 'я / the right of medicine care) – 65 %;

2. "Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на" − 2 (право обвинуваченого на захист / the right of accused on the lawer, право націй на самовизначення / the right of nations on self-determination) − 15 %

3. "Iменник у Н. в. + прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника" - 1 (право законодавчої ініціативи / initiative ) − 15 %;

4. "Iменник у Н. в. + прикметник + іменник у З. в. з прийменником на" 1 (право на матеріальне забезпечення / the rihgt of material freedom) – 5 %.

Таблиця 3

Трикомпонентні синтаксичні типи юридичних термінів

Отже, найбільшою синтаксичною групою трикомпонентних термінів в англійській та українській мові є перша синтаксична група − Iменник у Н. в. -іменник у З. в. з прийменник на + іменник у Р. В. без прийменника (65 % термінів), друга за частотою вживання є Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на (15 % термінів) та Iменник у Н. в. + прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. (15 % термінів), а найменшою групою є − Iменник у Н. в. + прикметник + іменник у З. в. з прийменником на (5 % −термінів).

Є в досліджуваній терміносистемі синтаксичні гнізда з незначною кількістю похідних. Наприклад, у синтаксичному гнізді зі стрижневим словом свідок – три похідних: свідок обвинувачення, свідок процесуальної оборони, головний свідок, з опорним словом показання ("повідомлення під година допиту") — три похідних: неправдиве показання, правдиве показання, показання свідків.

Отже, у юридичній термінології є й досить поширені синтаксичні гнізда, і гнізда з незначною кількістю похідних. Синтаксичні гнізда утворюються продуктивними синтаксичними типами й непродуктивними. У юридичній терміносистемі відсоток складених термінів дуже високий. Це зумовлюється тім, що вона обслуговує сферу регулювання правових відносин суспільства, і отут не винне бути двозначності чи непорозумінь, пов'язаних з мовним вираженням.

Розглядаючи проблему терміну, торкнемось питання національного чи інтернаціонального терміна, якою має бути термінологія: чи замкнутися у своєму вузько національному мовному просторі, чи дати простір чужомовним словам, не може мати однозначної відповіді. Не може бути науки, раз на вислів її не вистачає термінів. Кожна наука у своїй основі інтернаціональна, звідси інтернаціоналізація термінологічної системи є одним із природних і вагомих шляхів її самобутнього розвитку [67, с. 90]

1.4 Історія становлення і розвитку українського юридичного термінознавства

На тлі екстралінгвальних подій визначено внесок наукових кіл, товариств, термінологічних комісій, окремих дослідників у розвиток юридичного термінознавства та обґрунтування наукових засад термінотворення. Аналіз лексикографічних видань із галузі права дозволив визначити особливості становлення понять „юридичний термін”, „юридична термінологія” та „юридична терміносистема” в історичному аспекті, представити еволюцію лексикографічних тенденцій та систематизувати теоретичні засади фахової лексикографії української мови. У контексті окресленої проблематики термінологія субмови права розглядається як спеціалізована система вищого порядку [19, c. 47].

Періодизація розвитку юридичного термінознавства в Україні, складається з п’яти етапів. Вперше правничі терміни з’явилися ще в „Руській Правді”, а згодом і в галицько-волинських грамотах. Початком процесу формування юридичної терміносистеми національної мови є перша спроба систематизації термінології, яка припала в Україні на середину ХІХ століття (з появою „Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Osterreichs. Von der Commission fьr slavische juridisch-politische Terminologie. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe”). Аналогічні процеси відбувалися в інших слов’янських мовах, зокрема польській, де ще у старопольський період відбувається системне формування юридичної термінології (Ян Цервус з Тухолі „Farrago actionum civilium Juris Maydeburgensis”, Бартломєй Троіцький „Rejestr do Porządku i do Artykuіуw prawa majdeburskiego i cesarskiego” та ін.).

Другий етап періодизації охоплює другу половину XIX – початок XX ст. – з моменту створення у Львові Наукового товариства імені Т. Шевченка до утворення Інституту української наукової мови (ІУНМ). Дослідники НТШ виступали за формування власної української термінології на основі німецької термінологічної моделі, оскільки саме німецька правнича термінологія панувала на території Австрії, а пізніше і Австро-Угорщини, до складу якої входила Галичина з центром у Львові. Така модель була притаманна і польському термінотворенню на західногаліційських землях.

Третій етап (1923 – 1933), який називають „золотою добою українського мовознавства”, характеризується потужним розвитком галузевої лексикографії, тенденцією до впорядкування української правничої термінології. Діяльність ІУНМ, осередків у Харкові та Києві, НТШ у Львові спрямована на досягнення однорідності в межах термінології національної мови, а також на уніфікацію критеріїв та принципів, що застосовуються в термінотворенні та лексикографії. ІУНМ переважно спирається на літературну мову Центральної та Східної України, а представники НТШ – на регіональний та запропонований термінознавцями Наддніпрянської України матеріали.

Наступний етап (після 1933 р.) позначений впливом російської мови на національну термінологію, уніфікацією моделей термінотворення східнослов’янських мов. У лексикографічній практиці спостерігається глобальна тенденція гармонізації юридичної термінології з російськими термінотворчими моделями, що починає довготривалу добу русифікації української юридичної термінології, як і мови в цілому.

Для сучасного періоду розвитку термінотворення (з 1990-х рр.) є характерною інтенсивна наукова робота у сфері національної юридичної лексикографії, пошук оптимальних моделей термінотворення з увагою до українського ресурсу терміносистем. Демократизація суспільства і процесу наукового пошуку спричинила до появи численних праць, що розробляють зіставні аспекти сформованої терміносистеми української мови з терміносистемами інших мов, у тому числі неспоріднених. Модернізація виробництва, суспільно-політичних та економічних відносин сприяє розвитку можливостей національної терміносистеми в добу інтенсивних суспільних змін. Прикладне термінознавство ставить більш суворі вимоги до терміна, аж до необхідності узгодження його зі світовою юридичною суперсистемою. На практиці це означає інтенсивну роботу спеціально визначених установ, які координують термінознавчі дослідження (Держстандарт України, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, відділ термінології та ономастики Інституту української мови НАНУ, Інститут держави і права НАНУ ім. В. Корецького та ін.), спрямовані на нормалізацію та гармонізацію юридичної термінології з міжнародними стандартами, передусім стандартами Міжнародної організації стандартів (ISO).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8