Особливості розвитку англійської мови в Індії

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут філології та суспільствознавства

Факультет іноземної філології

Кафедра англійської мови

ДИПЛОМНА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ІНДІЇ

ГАЛКІНА ІННА ЮРІЇВНА

Науковий керівник Бріт Надія Михайлівна

Умань-2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Англійська мова в мультилінгвальному світі

1.2. Історія розвитку англійської мови в Індії (ІЕ)

1.3 Сучасна лінгвістична ситуація в Індії

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ІНДІЇ (ІЕ)

2.1 Особливості лексичного складу ІЕ

2.2 Граматичні особливості ІЕ

2.3 Особливості використання індійцями англійської мови в США

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Мова - складне суспільне явище, котре існує в людському суспільстві, реальній, повсякденній практичній діяльності людей, які належать до різних територій, а також до різноманітних соціальних і професійних прошарків суспільства і тому характеризується в рамках цієї спільноти певною варіативністю.

На фоні зростаючої міжкультурної взаємодії і розширення міжнародних контактів в різних сферах людської діяльності виникає все більша необхідність всебічного вивчення мовного варіювання.

Англійська мова - багатогранна і поліфункціональна, вона завжди привертала увагу багатьох лінгвістів. Постійні зміни та розвиток англомовної картини світу стали джерелом актуальних та важливих досліджень у сучасному мовознавстві.

Глобалізація на мовному рівні принесла зміни в поширення та взаємовідносини національних мов. АМ швидкими темпами завойовує світ. В мультилінгвальному просторі вона виконує не тільки функції засобу міжнародного спілкування, мови-посередника й мови зв’язку, а й роль мови глобального спілкування.

Масштабне зростання авторитету англійської мови спричиняє не тільки позитивні, а й негативні наслідки, які пов’язані з поступовим зникненням деяких мов.

Англійська мова в Індії, як трансплантована мова, є виділеною, але не функціональною цілісністю. Вона не формує загальної субваріативної норми через різнонаправленість нормативної орієнтації і має риси британського та американського національних варіантів англійської мови.

Англійська мова відіграє важливу роль в суспільно-політичному та культурному житті індійського народу. У зв'язку з отриманням Індією незалежності означилась тенденція витіснення англійської мови (далі AM) із офіційної сфери спілкування, але на сучасному етапі вона продовжує займати міцні позиції в суспільному житті країни. Отримавши статус офіційної, AM широко використовується у міжнародному спілкуванні, в системі вищої освіти і адміністративному управлінні.

Дослідження специфіки існування AM як поліетнічної мови в різних соціокумунікативних умовах диктується необхідністю усестороннього осмислення функціонування та еволюції мов колишніх метрополій як в соціолінгвістичному, так і у власне лінгвістичному плані. Поліетнічна мова - це гетерогенне утворення, яке включає цілий ряд варіантів, субваріантів та діалектів. Вони розвиваються в своїх кількісних і якісних характеристиках, шляхом формування норм в різних сферах: морфологічній, синтаксичній [8; 2].

Індійський варіант англійської мови (далі IE) взятий в цілому, не є функціональною цілісністю. Він має риси британського стандарту AM та національного американського варіанта. Це пояснюється соціальними причинами: відсутністю в індійських учбових закладах навчання стандартній англійській вимові, а також неможливістю безпосереднього контакту з англійцями, мова яких могла б слугувати зразком мовлення. В результаті англійська мова в Індії потрапила під вплив вимовних норм індійських автохтонних мов [7; 152].

На основі аналізу робіт індійських і вітчизняних вчених (К.Л. Ганді, П. Бажана, Л. Лутца, С. Парамера, A.M. Дьякова) можна стверджувати, що своєрідність соціолінгвістичного контексту Індії проявляється в динаміці англомовного компоненту, у виборі мови (автохтонної чи колоніальної) на роль державної, в конкретній мовній політиці країни. Центральне місце в цьому комплексі проблем належить проблемі вибору державної мови. Роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників (Л.Б. Нікольського, A.M. Дьякова, К. Шрідхара, Б. Вайштейна, П.Дасгупти та ін.) засвідчують існування різних думок та підходів щодо цієї проблеми. Є необхідність виділення найбільш релевантних параметрів для вибору мови на роль макро-посередника: високий комунікативний індекс (мови), нейтральність відносно різних верств населення, здатність мови бути справжнім знаряддям національної консолідації та демократизації суспільного життя. Вчені пропонують різні схеми контакту з використанням AM та автохтонних мов для офіційного та повсякденного спілкування.

Розгляд потенційних можливостей мови, яка претендує на роль макро-посередника є неможливим без врахування таких функцій як «консолідуюча, роз'єднуюча, символічна та інтеграційна» [2; 5]. Аналіз різних аспектів функціонування колишньої колоніальної мови (англійської) та автохтонних мов країни з урахуванням вищезгаданих параметрів дозволяє зробити висновок про те, що AM не відповідає вимогам мови макропосередника. Саме тому статус IE індійськими, зарубіжними і вітчизняними вченими визначається по-різному, але він найбільше наближений до британського стандарту.

Тривалий час трансплантована AM Індії не вивчалась детально. Наукові праці з’явились лише у XX столітті. Вони містять різний лінгвістичний матеріал, який часто носить суперечливий характер.

Історію становлення IE досліджували В. Kachru, A. Pennycook, R. Bailey, М. Gandi, R. Spolsky, D. Pattanayak, M. Jully, J. Cheshire; проблемами фонетики індоанглійської мови займалися Cook, Sharp, Young, Zints, Saville-Troike, Edwards; особливості лексики висвітлені у працях Richards, Kersey, Clifton, Galloway, та ін.; морфологію та синтаксис вивчали Michelson, Galloway, Wolfram, Witherspoon, McCarty та ін.

Вітчизняні вчені також займались аналізом різних аспектів IE. Найбільший вклад в цю справу зробив О.Є. Семенець, який комплексно досліджував особливості англійської мови в Індії. Окремі питання варіативності і норми в синтаксисі сучасної IE відображені у праці U.K. Власко, а фонетичні і лексико-фразеологічні риси вивчала Ж.П. Плечко. Дієслівні форми AM в Індії характеризувала Н.І. Маслова та ін.

Таким чином, вищезгадані дослідження дають матеріал для подальшого конкретного вивчення різних структурних рівнів IE, аналізу лінгвістичної ситуації в Індії на сучасному етапі.

Отже, актуальність роботи зумовлена необхідністю подальшого вивчення історії розвитку англійської мови в Індії, екстралінгвальних факторів і лінгвальних чинників формування англомовної картини світу та мовної картини Індії, лексичних та граматичних особливостей індійської англійської.

Об'єктом дослідження є англійська мова в Індії.

Предмет дослідження - лексичні та граматичні особливості індійської англійської.

Мета дипломної роботи полягає у вивченні історії становлення і розвитку англійської мови в Індії; у з'ясуванні екстралінгвальних факторів, що мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу та мовної картини Індії, з урахуванням етнокультурної ситуації; у встановленні характерних рис індійської англійської мови та мови американських індійців, а також аналізу лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови на основі праць відомих лінгвістів (В.Kachru, R. Bailey, J. Cheshire та ін.)

Для досягнення поставленої мети необхідно було реалізувати такі завдання:

1)      проаналізувати літературу з досліджуваної проблеми;

2)      дослідити історію становлення та лінгвістичний статус індійської англійської;

3)      здійснити опис особливостей лексики та граматики англійської мови в Індії;

4)      дати характеристику мови американських індійців.

Методи дослідження - лінгвістичний опис, компаративний аналіз

мовних особливостей, порівняльно-зіставний метод, контекстуальний аналіз.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній здійснено спробу узагальнити та систематизувати дані про історію розвитку та особливості лексичного й граматичного складу англійської мови в Індії та дослідити особливості мови американських індійців.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що одержані результати можуть бути використані для подальшого дослідження та систематизації відомостей про англійську мову в Індії.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані під час викладання спецкурсів з історії англійської мови та лексикології у вузі, а також проведення факультативів з англійської мови (розділи історії мови та лексикології) у середній загальноосвітній школі.

Апробація наукової роботи:

Результати дослідження були представлені:

-                     на звітній студентській науково-практичній конференції СНТ УДПУ імені Павла Тичини;

-       у публікації у збірнику наукових праць викладачів та студентів УДПУ імені Павла Тичини;

-       на засіданнях наукового гуртка „Актуальні проблеми германської філології”;

-       під час роботи факультативів для учнів 11 класів Уманської гімназії Уманської держадміністрації, де автор проходила педагогічну практику і на замовлення якої виконувалась дипломна робота.

Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, 2-х розділів, висновків, бібліографії та 8 додатків. Загальний обсяг роботи 81сторінки.

У вступі обґрунтовується доцільність проведення дослідження, викладаються мета і завдання роботи. Розкриваються актуальність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, формулюються висновки.

У першому розділі „Теоретичні соціально-лінгвістичні засади дослідження” означено роль англійської мови в мультилінгвальному просторі, відстежено історичні етапи розвитку англійської мови в Індії та вивчено питання лінгвістичного статусу ІА в Індії.

У другому розділі „Особливості сучасної англійської мови в Індії” проаналізовано та визначено особливості лексичного, граматичного складу ІА та мови американських індійців.

У висновках узагальнено результати роботи та накреслено шляхи подальших досліджень.

Список використаних джерел нараховує 66 назви.

РОЗДІЛ І. Теоретико-лінгвістичні засади дослідження

1.1 Англійська мова в мультилінгвальному світі

Лінгвістична різноманітність – мультилінгвізм – згідно з Махапатрою, присутня у багатьох сучасних мовах [50; 1]. У Вебстерському енциклопедичному словнику англійської мови повного зібрання подане тлумачення мультилінгвальної людини, як людини, яка спроможна розмовляти більш ніж двома мовами на одному і тому самому рівні [44; 940]. Качру описує цей самий феномен як лінгвістичну поведінку учасників мовлення, які послідовно користуються двома, трьома чи більше мовами, що залежить від ситуації чи функції [39; 159].

Ідея загнивання і варваризму насаджених видів англійської мови сприймається до кінця вісімнадцятого століття. Оцінка різних видів насадженої англійської мови базується на тому факті, що цієї долі зазнала американська англійська, перший насаджений різновид. Згідно з Ваіlу, ставлення до насаджених різновидів англійської мови набуло багатьох форм: від категоричного прилюдного осуду всього національного варіанту до дріб'язкового критицизму незначних особливостей місцевого слововживання... Загальновизнаним є твердження, що насаджена англійська мова повинна якось відрізнятися, адже подібне є очевидним. [12; 133].

Індійці завжди були обмежені у своєму використанні англійської, в порівнянні, наприклад, з американцями. В Індії багато британських вчителів і офіційних представників піддавали нищівній критиці всі відхилення від стандартних британських форм. "Недосконалості в індійській англійській мові піддавалися презирливому осуду [там само, 142].

На думку Фасольда [25; 9] до утворення мультилінгвалізму можуть призвести чотири історичні причини: міграція, імперіалізм, федерація, кордони. У цьому контексті вчений концентрує увагу на складовій імперіалізму.

Підтипами імперіалізму є: колонізація, приєднання та економічний імперіалізм. Типовим для імперіалістичних процесів є те, що декілька людей зі своїми традиціями та звичаями переселяються на нову територію. Прикладами цього пізніше будуть британські, французькі, іспанські, португальські та датські колонії в Африці, Азії та Південній Америці.

Коли декілька людей приходять жити на завойовані землі, мова стає дуже важливою. І чим далі знаходиться територія, яка підлягає колонізації, тим більше завойовники будуть охороняти свою мову на новій землі, навіть маленька керована група може зберігати свою мову, якщо вона має контакти зі своєю країною. У такому випадку переможений народ буде змушений вчити мову завойовників [63; 24].

Під час приєднання та колонізації імперіалістичною мовою користуються в управлінні та освіті; якщо мається на увазі економічний імперіалізм, то імперіалістична мова у цьому випадку необхідна для міжнародної комерції та фінансів: іноземна мова буде широко використовувати пов’язані з нею економічні переваги [25; 10].

Процес набуття англійською мовою місцевих рис залежить як від змін в місцевій мові, так і від культурного оточення і комунікативних потреб [59; 300]. У зв'язку з глибоким проникненням і розширеним спектром функцій англійської мови в різноманітні соціолінгвістичні контексти з’являються декілька різновидів, локалізованих регістрів і видів, які є причиною чіткого вираження місцевих соціальних, культурних і релігійних характерних рис [45; 69]. Цьому процесу також сприяли такі фактори, як відсутність місцевої групи, недосконале навчання і набуті в процесі обмеження навички (напр. відсутність зовнішнього впливу та сприятливих умов, примусове навчання) [59; 300].

Деякі вчені (Kachru, Halverson, Verma, Mehrota і Sridhar) дійшли висновку, що південноазійські варіанти англійської мови набувають місцевих рис запозиченням нових характерних відмінностей в нових соціокультурних контекстах. Вони виникають як самостійні місцеві різновиди з власним набором правил, що унеможливлює розглядати їх як помилки дефектних варіантів англійської мови [47; 275].

Південноазійська англійська розвивалась інакше, ніж в інших країнах, де англійська вживалася як друга мова [19; 258]. В англійській мові в Індії еволюціонували характерні риси на фонологічному, лексичному, синтаксичному і навіть дискурсивному рівні. Спочатку ці нововведення відкидалися пуристами, але зараз вони краще сприймаються: англійська мова більше не трактується як іноземна мова; це частина культурної ідентичності Індії. Ці нововведення призвели до деяких проблем, пов'язаних з освітніми стандартами, національними і міжнародними угодами, що є зрозумілими для кожного, а також типологією [59; 303].

Як свідчить Saghal в якості моделі для індійської англійської мови є досить невизначений різновид індійської англійської мови, близький до місцевого стандарту (там само).

Стандартний різновид частково наблизився до норм чи кодифікації. Суспільством він визнається як престижний різновид або норма, і використовується для високих призначень разом з різноманітністю нижчих форм [32; 83]. Він забезпечується засобами комунікації в районах з великою кількістю діалектів.

Як зазначає Kachru, поширення англійської мови та її міжкультурне вживання піднімає проблеми розбіжностей і різновидів, кодифікації, особливостей мови, міжкультурних стандартів зрозумілості, влади й ідеології. Найбільшою небезпекою могло бути погіршення або навіть відсутність міжнародних стандартів зрозумілості, наявність яких деякі ставили під сумнів [42; 220-221]. В мультилінгвальному і культурноплюралістичному контексті Індії англійська мова розвинула регіональні, соціальні і професійні різновиди: типово індійські реєстри юридичної системи, бізнесу, преси, творчого письма [39; 110].

За словами Kachru, те, що англійська набула численних характерних рис і широкий спектр міжкультурних взаємозв'язаних контекстів вживання, є "кошмаром для педантів і пуристів та благословенням для прихильників різноманітних варіантів". Як наслідок поширення англійської мови, з'являються "численні семіотичні системи, декілька лінгвістичних умовностей і численні культурні традиції: англійська мова абсорбовує і розкриває значення і цінність понять, запозичених від різноманітних культур" [42; 207-211]. Він зазначає, що різновиди і розбіжності в англійській мові не виступають просто дефектами, а мають глибокі соціологічні, лінгвістичні і культурні причини. Розбіжності і різновиди тоді є ознакою впливу "ледь помітних соціолінгвістичних течій" [там само, 218].

Crystal вказує, що в той час, як з однієї сторони англомовні спільноти намагаються наблизити мову до місцевих стандартів, то з іншої боку - багато дотримуються тієї точки зору, що бажаним було б більш-менш стандартизоване середовище, яке б відповідало універсальним стандартам зрозумілості [19; 261-262]. І не тому, що "британська англійська є в кількісному вимірі діалектом меншості порівняно з американською чи навіть індійською англійською" [там само, 10].

Samuel Ahulu пропонує по-новому розглянути концепцію стандартної англійської мови. На його думку, стандартна англійська зазвичай асоціюється з британською і/або американською англійською. Однак англійська мова є міжнародною мовою, яка розвивалася і продовжує розвивати форми чи характерні риси, які відхиляються від британської і/або американської англійської. Будь-яке відхилення від британської чи американської англійської є помилкою, стандартна англійська з точки зору Ahulu повинна пристосовуватися до розвитку нових варіантів англійської мови. Непостійність і мінливість варіантів англійської мови неносіїв мови повинна розглядатися в ідеалі як стилі мови чи висловлювань, які виступають складовою мовного складу того, хто говорить, і ці стилі не повинні розглядатися як помилки. Для англійської мови відсутня стандартна кодифікація, яка адекватно відображала б її інтернаціональний характер. Таким чином, однією з головних проблем у нових варіантах англійської мови є питання кодифікації [10; 17-19].

Варіації, які проявляються у використанні англійської як міжнародної мови, повинні відноситись до категорії "стандартної англійської", а відмінні форми - бути стандартною практикою. Стилі мови чи висловлювань будуть впливати на тих, хто говорить англійською мовою, як міжнародною і які матимуть їх запас. Cheshire говорить, що соціолінгвістичний аналіз може сприяти висвітленню проблем викладання англійської мови, виступаючи гарантією того, що опис світових варіантів англійської мови має ґрунтовнішу емпіричну базу. Всі описи часто подаються як підібрані класифіковані відхилення від південної стандартної англійської без спроби визначення ступеня того, до якої міри місцеві лінгвістичні особливості функціонують як частина самостійної системи [18; 7].Одним з визначних чинників мультилінгвального соціуму є ставлення до мови. [25; 148]. Ставлення є вирішальним в розвитку мови чи її занепаді, відновленні чи руйнуванні. Статус і важливість мови в суспільстві і для окремого індивіда здебільшого залежить від набутих чи вивчених звичок, які визначають ставлення до мови. Воно має індивідуальний характер, але й залежить від колективної поведінки. Ставлення є щось таке, що має індивід, який визначає чи активізує певні типи поведінки. Хоча ставлення є гіпотетично психологічною конструкцією, воно торкається реальності життя мови. Baker в дискусіях про білінгвізм наголошує на важливості ставлення до мови. Ставлення не є успадкованим, це навички, яких набувають в процесі навчання, і лише тоді воно може бути порівняно стабільним. Однак, на ставлення впливає досвід, таким чином зміна ставлення є важливим поняттям в білінгвізмі. Ставлення варіюються від схвалення до осуду. Це – складна конструкція: можуть бути як позитивні, так і негативні почуття одночасно (наприклад в конкретній мовній ситуації) [11; 112-115].

Як показали дослідження Lambert (1967), ставлення складається з трьох компонентів: когнітивних, афективних і вольових [22; 181]. Когнітивний компонент відноситься до типу вірувань індивіда, афективний - до емоційної реакції, а вольовий - до тенденції поведінки по відношенню до ставлення [27].

Основними показниками, за якими змінюються погляди на мову є соціальний статус і групова солідарність. Відмінність між стандартним/ нестандартним відображає відносний соціальний статус або силу груп тих, хто говорить мовою і сили, які вважаються відповідальними за її життєвість і живучість. Інший показник, який називають міжгруповою солідарністю, відображає соціальний тиск підтримки мовних варіацій, навіть тієї мови, яка є соціально престижною [23; 20].

Було запропоновано категорію існування "менталістичного" і "біхевіористичного" ставлення до мови. Згідно з менталістичною точкою зору ставлення є "ментальним і нейтральним станом готовності, який не може фіксуватися безпосередньо, а повинен виводитися з самоаналізу суб'єкта". Труднощі, які тут виникають, пов’язані з визначенням походження даних і способу вимірювання, а також класифікацією цих даних. Відповідно до концепції біхевіоризму, ставлення є залежною величиною, яка може статистично визначатися шляхом спостереження реальної поведінки в соціальних ситуаціях. Це також викликає певні труднощі - ставиться під сумнів можливість визначення ставлення виключно термінами даних, отриманих шляхом спостереження [22; 181].

Fasold висловлює думку про те, що ставлення до мови є часто відображенням ставлення до членів різноманітних етнічних груп [25; 148]: реакція людей на мовні варіанти значною мірою виявляє їхнє сприйняття носіїв цих варіантів мови [23; 20].

Багато досліджень показали, що судження про якість і престиж мовних варіантів залежить від знання соціального значення і конотацій, які мають ці варіанти. Наприклад, використання діалектів і акцентів буде вираженням соціальних прерогатив, які відображають усвідомлення статусу і престижу, що узгоджується з носіями цих варіантів. Престижна стандартна форма мови не має вродженої естетичної або лінгвістичної переваги над нестандартними варіантами. Зазвичай престиж - це елемент культурно-обмежених стереотипів, який передається від одного покоління іншому [там само, 21].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6