Перекладацька адаптація та типологія прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn

Другий напрямок модифікації фіксує стадію пошуку для протилежного фрагмента інформації: у подібних умовах каузальна частина не піддається корекції -її мотивуюча сила не обговорюється, а представлена як єдина, поза співвіднесенням з іншими, наприклад:

(26)     Da der Fall der Katharina Blum angesichts der Haltung der Angeklagten und der sehr schwierigen Position ihres Verteidigers Dr. Blorna ohnehin mehr oder weniger fiktiv bleiben wird, sind vielleicht gewisse kleine, sehr menschliche Unkorrektheiten, wie Hach sie beging, nicht nur verständlich, auch verzeihlich. /H. Böll'

(27)     Sie habe nämlich nicht zwei-, sondern dreimal mit dem Scheich Karl getanzt, weil sie früer von Karl als Hertha von Gün zum Tanz aufgefordert worden sei. H. Böll

(28)     In diesem Moment, als ich mit diesem Gцlten mich sozusagen verabredete, tanzte Claudia mit einem als Scheich verkleideten Mann neben mir, und sie mьssen wohl unser Gespräch t haben, denn der Scheich, von dem ich spдter erfuhr, daЯ er Karl heiЯt, fragte sofort Claudia in so einer Art witzig gemeinter Demut, ob denn auf dieser Party nicht noch ein Pläzchen fьr ihn frei sei, er sei auch einsam und wisse nicht so recht, wohin. /H. Bцll/

Таким чином, усі три розглянуті види складних речень можуть підлягати модифікації другого напрямку.

2.3 Комунікативно-прагматичні типи каузальних таксисів

О.С. Діденко у своїй роботі "Система гіпотаксису німецької мови у семіотичному аспекті" виділяє п'ять прагматичних парадигм складнопідрядного речення:

а)темпоральну;

б)модальну;

в)нумерально-персональну;

г)негопозитивну;

д)комунікативної цілеустановки [52, 79].

Для нашого дослідження ми обрали останню з них. За категорією комунікативної цілеустановки прийнято розрізняти розповідні (констативи), питальні (квеситиви) та спонукальні (директиви) речення [11, 79] . Комбінації їх усередині складного речення складають дев'ятичленну комунікативну парадигму (див. схему 2.2).

Схема 2.2

В результаті проведеного дослідження були отримані такі статистичні дані (див. табл. Б.1, Б.2, Б.З).

Як і слід було очікувати, найбільш часто зустрічається у випадку зі всіма трьома конекторами парадигматичний варіант а), при якому і головне, і підрядне речення (або ж обидва прості речення, що входять до складу складносурядного) є розповідними, наприклад:

(29)    Die Nebenquellen, einige von größerer, andere von geringerer Bedeutung, brauchen hier nicht erwähnt zu werden, da sich ihre Verstrickung, Verwicklung, Befaßtheit, Befangenheit, Betroffenheit und Aussage aus dem Bericht selbst ergeben. /H. Böll/

(30)     Er ist nur Deichgraf, weil sein Vater und Großvater es gewesen sind, und wegen seiner neunundzwanzig Fennen. /T. Storm/

(31)     Damit hatte er aber auch die Herrschaft über sich erlangt und verstummte, denn nun konnte er den Prokuristen anhören. /F. Kafka/

Або просте речення у складі складносурядного з конектором denn, яке не вводиться конектором denn. 111 Або просте речення у складі складносурядного з конектором denn, яке вводиться конектором denn.

Тобто у цьому випадку адресант стверджує, що певні події знаходяться у причинно-наслідкових відносинах одна з одною, і повідомляє цю інформацію адресату.

У складних реченнях з конектором da не виявлені парадигматичні варіанти б), в), д), є), ж), з); з конектором weil - варіанти б), в), є), ж), з); з конектором denn -варіанти в), г), д), є), ж), з). Таким чином, варіанти в), є), ж), з) не зустрічаються в жодному з розглядаємих нами видів речень.

У результаті проведеного дослідження нами було виявлено чотири складних речення з конектором da, які відповідають варіанту г): у цьому випадку адресант за допомогою головного речення запитує інформацію у адресата; за допомогою ж підрядного речення адресант обґрунтовує і доводить необхідність і правомірність такого запиту, тобто фактично адресант пояснює, що примушує його задати питання (як правило, конектор da за таких умов і такого оточення на українську мову перекладається як "адже"), наприклад;

(32)           Da wir in einem freien Land leben und frei und offen miteinander sprechen dürfen, auch am Telefon, was kann da einer möglicherweise sittsamen oder gar sittenstrengen Person — ganz gleich welchen Geschlechts - alles um die Ohren sausen oder vom Tonband entgegenflattern? /H. Böll/

War er ein Tier, da ihn Musik so ergriff? /F. Kafka/

Варіант є) у випадку з конектором da був знайдений два рази: за допомогою головного речення адресант спонукає адресата до яких-небудь дій; за допомогою підрядного речення адресант обґрунтовує і доводить необхідність такого спонукання, тобто фактично адресант пояснює, що примушує його спонукати адресата до чого-небудь, наприклад:

(34)    Entschließen wir uns, da der Nebel sich nicht zu lichten scheint, doch mit demZug zu fahren. /H. Böll/

(35)STERN: Da wir gerade bei der aktuellen Politik sind...LE C.4RRE: ...lassen Sie uns davon aufhören. /"Stera,' - 2000/Парадигматичний варіант г) був знайдений у складних реченнях з конектором weil 17 разів. У цьому випадку, як було встановлено, можливі два субваріанти. Перший з них такий: у головному' реченні, яке являє собою питальне речення з питальним словом (як правило, warum?), адресант запитує інформацію про причину певної події; у підрядному реченні знаходиться відповідь на питання в головному реченні, тобто надається інформація про причину події, яка обговорюється (як правило, такий парадигматичний варіант зустрічається у діалогах, причому запитує інформацію, тобто є продуцентом головного речення, один комунікант, а відповідь на запит дає, тобто є продуцентом підрядного речення, інший комунікант), наприклад:

(36)             "Darm werden wir hier jeden Abend sitzen und gemeinsam Deutsch lernen!" -"Warum?" - "Weil ihr Deutsche seid!" brüllte Weberowsky. "Weil wir in die alteHeimat heimkehren!" /H.G. Konsalik/

(37)"Wie kann ich so etwas verlassen? " - "Weil du mich liebst". /H.G. Konsalik/Інший субваріант трактується таким чином: адресант не сумнівається ні в

достовірності, ні в причинному статусі інформації, яку передає підрядне речення; однак він запитує адресата, чи є дана причина достатньою для реалізації наслідку (у цьому випадку питальне слово відсутнє), наприклад:

(38)      Oder dürfen auch die mazedonischen Tomaten-Anbauer hoffen, weil der Krieg im Kosovo ihre Exportwege zerstört hat? /"Stern" - 1999/

(39)       Bekommen die Bulgaren eine Entschädigung, weil die Donau durchausgelaufenes Öl kontaminiert worden sein soll? /"Stern" - 1999/

Варіант д) у випадку з конектором weil зустрічається 12 разів: тут також слід виділити два субваріанти. Перший з них такий: головне речення передає питання про причину події, яка описується (при цьому є присутнім питальне слово); у підрядному реченні запропонований варіант відповіді, тобто можлива причина; однак комунікант, який є продуцентом підрядного речення, не впевнений в інформації, яку повідомляє, тому представляє її також у формі питання (без питального слова), наприклад:

(40) Warum wohl? Weil er kein "Opfer seines Berufes" war, sondern wahrscheinlicher das Opfer eines Eifersuchtsdramas? /H. Böll/(41)       Und warum weinte sie denn? Weil er nicht aufstand und den Prokuristen nicht hereinließ, weil er in Gefahr war, den Posten zu verlieren, und weil dann der Chef dieEltern mit den alten Forderungen wieder verfolgen würde? /F. Kafka/

Інший субваріант полягає в слідуючому: адресант впевнений у достовірності інформації, яку передають головне та підрядне речення; однак він сумнівається в тому, чи пов'язані події, які в них описуються, причинно-наслідковими відносинами, тому складнопідрядне речення як єдиний комплекс виступає у питальній формі, тобто адресант питає, чи є дані події причиною та наслідком (питальне слово відсутнє), наприклад:

(42)    Gab sie deshalb nicht an, den Ring von Götten bekommen zu haben, weil sie wußte, daß es ziemlich unglaubwürdig gewesen wäre, aus Götten einen Kavalier dieses Schlags zu machen? /H. Böll/

Schämte sie sich etwa nur, weil sie ihren Ruf gefährdet sah? /H. Böll/

У складнопідрядному реченні з конектором weil варіант є) був знайдений три рази (трактовка аналогічна обгрунтуванню даного варіанту з конектором da -див. вище), наприклад:

Bleib hier, weil du mich liebst. /H.G. Konsalik/

Schlägt alles nieder, weil es für ihn keine Moral gibt! /H.G. Konsalik/

Два рази нами був виявлений парадигматичний варіант б) у випадку з конектором denn, при якому просте речення, що вводиться даним сполучником виступає у питальній формі як з питальним словом, так і без нього, а інше просте речення, що входить до складу складносурядного, - у формі повідомлення, наприклад:

(46)    Der Trost, der in diesen Worten verborgen war, mochte relativ sein, denn was heißt schon "nicht alle "? — aber immerhin waren es eben "nicht alle ". /H. Böll/

(47)    Eine Wanderung ins Ungewisse. Denn wo hatte man Platz und Arbeit im ohnehin schon übervölkerten Deutschland? /H.G. Konsalik/

Парадигматичний варіант є) властивий також і складносурядним реченням з конектором denn, наприклад:(48)   Va, Deichgraf; aber laßt Euch das nicht kränken ", entgegnete der andere,"Denn im dritten Gliede soll der Familienverstand ja verschleißen; Euer Großvater, daswissen wir noch alle, war einer, der das Land geschützt hat!" /T. Storm/

Отже, встановлені за категорією комунікативної цілеустановки парадигматичні варіанти (а також субваріанти) складних речень з конекторами da, weil, denn є відповідно комунікативно-прагматичними типами (субтипами) даних речень.

У науковій праці Р. Паш ми знаходимо такі приклади з розмовного стилю німецької мови:

(49)   Ich kann dir kein Geld leihen, denn greif mal 'nem nackten Mann in die Tasche! [57, 252]

Ich kann dir kein Geld leihen, denn hin ich Krösus? [57, 252]

Ich will das Geld nicht, denn was soll ich damit? [57, 252]

(50)   Ich kann dir kein Geld leihen, weil greif mal 'nem nackten Mann in die Tasche! [57, 252]

Ich kann dir kein Geld leihen, weil bin ich Krösus? [57, 252]

Ich will das Geld nicht, weil was soll ich damit? [57, 252]

Розділ 3. ТАКСИСИ В ПРАГМАЕПІСТЕМІЧНОМУ АСПЕКТІ

3.1 Епістемічний світ та епістемічний стан мовця

Епістемологія як галузь науки, предметом якої є феномен знання, вбирає в себе напрацювання багатьох гуманітарних наук - філософії [59], логіки [60], психології [61] тощо. Не може обійти цю проблему й лінгвістика, для якої епістемологія - це насамперед знання суб'єкта мовлення про об'єкти мовлення [62, 33; 63, 323], які повстають в двох ракурсах - когнітивному та епістемічно-модальному.

Епістемологія має безпосереднє відношення до однієї з головних функцій мови - гносеологічної (акумулятивної), сутність якої полягає в накопиченні, збереженні та презентації знання. Епістемічний модус є ставленням мовця до того, чи відповідає його висловлювання істині (істинному знанню), а якщо відповідає, то в якій мірі. Він слугує свого роду фільтром, за допомогою якого перевіряється відповідність інформативного змісту висловлювання критеріям істинності або хибності з метою його подальшої передачі / непередачі до скарбниці людського досвіду, де категорія істинності виступає як феномен, що характеризується тільки відповідністю знання дійсності [61, 105].

Знання індивіда можна уявити собі наступним чином. Припустимо, що ми можемо скласти список усіх мислимих суджень (в цілому цей список буде нескінченним). Цей список відображається в системі знань кожного індивіда по-своєму, відображаючи його індивідуальну систему знань (епістемічний світ) про навколишню дійсність. У кожного суб'єкта свій власний епістемічний світ, який може співпадати, співпадати лише частково або не співпадати взагалі з епістемічним світом іншого індивіда. Частковим проявом епістемічного світу є епістемічний стан мовця - його ставлення до проблеми істинності щодо висловлюваної ним думки.

В людському спілкуванні епістемічний компонент виявляється дуже важливим чинником. Про це свідчить лише один той факт, що він може відтворюватись як невербальним (міміка, жести тощо), так і вербальним способами.

Епістемічний компонент знаходить своє втілення практично на всіх рівнях мовної системи - фонетичному, граматичному, лексичному, де він, в свою чергу, може набувати як експліцитного, так й імпліцитного вигляду. Як зазначає Н.К. Рябцева, надати висловлюванню необхідну епістемічну визначеність, певне епістемічне значення можна за допомогою ментальної лексики (експліцитно) або ментальної граматики (імпліцитно) [64, 51].

Розгалужена система засобів вираження епістемічної модальності -епістемічного стану мовця - дозволяє говорити про наявність в мовній системі досить чіткої градації, яку можна з певними обмеженнями охарактеризувати як епістемічну шкалу у вигляді "ЗНАЮ — ПРИПУСКАЮ — НЕ ЗНАЮ". Така, шкала, відображає, по-перше, обов'язкову наявність суб'єктивного моменту -фактору мовця ("я"), а по-друге, в ній фіксується епістемічний стан мовця в момент мовлення - яке б знання не сигналізував мовець, воно практично зводиться до трьох епістемічних можливостей - достовірне знання, недостовірне знання, незнання.

Епістемічний світ і епістемічний стан мовця є категоріями, які характеризуються індивідуальністю і мінливістю в часі. Кожне висловлювання кваліфікується в системі знань окремого суб'єкта з точки зору тільки одного з трьох можливих епістемічних станів. Вельми вірогідно, що багато суджень будуть взагалі неактуалізованими в епістемічному світі того чи іншого індивіда, оскільки вони ним ніколи не формулювались і, можливо, формулюватись не будуть, а тому взагалі незрозумілі. Зокрема, в системі знань неосвіченої людини судження типу "Теорія гравітації Ньютона правильна" або "Теорія еволюції Дарвіна застаріла'' будуть фігурувати як неактуалізовані судження типу НЕ ЗНАЮ (невизначено), у той же час ці ж судження в епістемічному світі фізика або просто освіченої людини матимуть позначку ЗНАЮ. А висловлювання типу "Риба живе у водоймищі" буде актуалізованим судженням за типом ЗНАЮ як для зазначеного контингенту мовців, так, напевно, й для більшості представників мовного колективу, а судження "Коала - це, мабуть, різновид ведмедів" може свідчити про незадовільну обізнаність мовця в тваринному та рослинному світі (ПРИПУСКАЮ). Заглянувши в енциклопедію, той же мовець може тим самим перевести своє знання відносно поняття коала із сфери невизначеності в сферу визначеності (ЗНАЮ), зі всією впевненістю стверджуючи, що "Коала - ije сумчастий ведмідь".

Отже, можна вважати аксіомою висновок про те, що кожна репліка, кожне природномовне висловлювання сигналізує про стан знань мовця в момент мовлення. Цілком зрозумілим є те, що індивідуальний епістемічний світ змінюється в часі, а отже й те, що одні й ті ж самі висловлювання можуть з часом переходити із однієї графи епістемічної шкали в іншу. Ці положення видаються вельми важливими для природних мов, оскільки окрім зазначеної в них мається досить складна шкала переходу від достовірного до недостовірного знання та серія досить таки невизначених градацій усередині самих сфер "достовірного" та "недостовірного". Розглянемо епістемічну шкалу більш докладно.

Достовірне знання віддзеркалює по меншій мірі три когнітивні настанови -істина, неправда, абсурд - і сигналізується в мові різними епістемічними показниками (маркерами), в першу чергу, власне епістемічними дієсловами kennen та wissen, до яких примикають дієслова denken, glauben, meinen [65, 142] та близькі їм за своїм значенням sehen, (be)merken, verstehen, а також епістемічними прислівниками evident, klar, natürlich, offensichtlich, selbstverständlich з семантикою очевидності. "Наявність у знанні моментів очевидного в основному змісті за присутності також і неясного, невідрефлексованого характеризує знання як достовірне" [59, 123]. Для достовірного знання важливим видається питання про його джерело, у цьому відношенні воно може бути чуттєвим (емпіричним, фактологічним, досвідним), асерторичним, або вивідним ("достовірний хід думки"), та смисловим ("в цьому можна побачити певний сенс"), а за вихідною основою свого формування воно може бути суб'єктивно та об'єктивно визначеним (обґрунтованим). Суб'єктивно обґрунтована достовірність може бути охарактеризована як віра (glauben) [66, 399] або впевненість (sicher sein, (fest) überzeugt sein) [67, 107], а об'єктивно обґрунтована - як власне достовірність.

Якщо ознаки очевидності присутні в знанні непевно, проблематично, якщо вони не пов'язані із суттєвими моментами змісту, то подібні знання переходять у ранг недостовірних (припустимих, вірогідних, гіпотетичних, непевних). І хоч вважається, що більшість наших знань може бути охарактеризована як достовірна, саме недостовірне знання представлене в мові найбільш розгалуженою системою засобів свого відтворення з різним ступенем достовірності - від дуже низького (на межі достовірності) до дуже високого (на межі незнання). Таким чином, на відміну від достовірності, де визначальним видається джерело знання (надійний -ненадійний), недостовірність співвідноситься з якістю знання. Серед засобів відтворення недостовірного знання фігурують лексичні маркери - дієслова типу ahnen, (er)warten, hoffen, befürchten, vermuten, annehmen, schätzen, епістемічний статус яких базується на компоненті "вірогідність", ціла низка модальних слів, які отримали в спеціальній літературі назву "показників достовірності" [68, 116]: offenbar, sicher, möglicherweise, zweifellos, wahrscheinlich, eventuell, vielleicht, kaum, wirklich, а також частки ja, doch, wohl, denn [69, 105]. Крім того, спеціалізованими маркерами епістемічної недостовірності виступають як лексико-граматичні (конструкції "модальне дієслово + інфінітив", "scheinen І glauben + zu + Inf' тощо), так і граматичні засоби (деякі види кон'юнктиву).

Феномен незнання виступає нульовим епістемічним станом мовця і є за своєю суттю актом визнання ним факту своєї некомпетентності або браку інформації ("епістемічний провал" [62, 33]). Вважається, що незнання може також підлягати градуюванню за шкалою: невідомо, сумнівно, невизначено [70, 136]. Мовним еквівалентом незнання виступають вже зазначені дієслова в сполученні з запереченням (nicht + kennen, nicht + wissen тощо).

У будь-якому випадку мова обмежує кількість прямих показників епістемічної модальності одним. Зокрема, епістемічні маркери не застосовуються при очевидних твердженнях (*Я знаю, що світить сонце або ^Безперечно, сонце світить). При цьому мова накладає заборону на застосування не тільки суперечливих показників епістемічного стану (*Ми знаємо /Ми не знаємо, що Петро, .мабуть, купив машину), де знати та мабуть не узгоджуються за ознакою достовірність / недостовірність інформації, але й на застосування його узгоджених показників (*Ми знаємо, щоПетро, безперечно, купив машину), де епістемічні маркери знати та безперечно стосуються достовірного знання.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7