Перекладацька адаптація та типологія прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn

Є підстави вважати, що епістемічно-модальні імпульси проходять через кожне без виключення висловлювання природної мови, а отже епістемічний стан мовця може сигналізуватись не тільки спеціальними лексико-граматичними маркерами, але й бути наявним в тих висловлюваннях, де не мається видимих епістемічних показників, тобто імпліцитно. В такому разі між певним епістемічним станом мовця та певним типом речення має бути пряме співідношення.

Для перевірки цієї гіпотези зосередимо наші зусилля на складному реченні з каузальним значенням. Отже, до кола завдань даного розділу входить з'ясування двох питань: по-перше, яким чином мовець сигналізує засобами каузальних таксисів про свій епістемічний стан; по-друге, яким чином епістемічний стан мовця може впливати на епістемічний світ слухача.

3.2 Прагмаепістемічні особливості складних речень з каузативними конекторами dа, weil, denn

Відомо, що в своїй повсякденній діяльності людина дуже часто вдається до розширення свого епістемічного світу шляхом отримання нових знань емпіричним способом або виведення нових знань із знань, які вона набула раніше завдяки своєму досвіду. У другому випадку із отриманих та перевірених на практиці положень ми виводимо нові положення на основі так званих опорних правил. Опорні правила маються у кожного комуніканта, вони дозволяють йому робити умовиводи, пов'язуючи два (і більше) судження відносинами взаємозалежності. Спираючись на міркування Г. Фреге, можна вважати, що каузальні конструкції типу Q, тому що Р складаються із компонентів Q, Р та правила Якщо Р, то Q. Зокрема, в висловлюванні (А) Weil das Eis spezifisch leichter als Wasser ist, schwimmt es auf dem Wasser Г. Фреге вбачає три складові: (А-1) Das Eis ist spezifisch leichter als Wasser. (A-2) Das Eis schwimmt auf dem Wasser, (A-3) Wenn etwas spezifisch leichter als Wasser ist, schwimmt es auf dem Wasser [71, 61]. Отже, висловлювання (A-3) можна вважати опорним для (А).

Слід зазначити, що опорне правило спирається на особистий досвід мовця, а тому знання, отримане за його допомогою, є суб'єктивним і не завжди може відповідати істині: не обов'язково, що полопані труби - наслідок морозу (54), що почервоніння обличчя є ознакою жару (55), що світло у вікні свідчить про пізню роботу Петера (56). Виходить, що мовець може й помилятись - симптом хвороби ще не є сама хвороба. Отже, вивідне знання - це суб'єктивно достовірне знання. Суб'єктивність свого судження мовець може сприймати (54а, 55а, 56а), а може й не сприймати (55, 56, 57).

(55)  Es gab Frost, denn die Röhre sind geplatzt. » (55a) Ich vermute /Vielleicht /Sicher gab es Frost, denn die Röhre sind geplatzt.

(56)  Du hast Fieber, denn du bist ganz rot. « (56a) Ich vermute /Vielleicht /Sicher hast du Fieber, denn du bist ganz rot.

(57)  Peter arbeitet noch, denn es ist Licht im Zimmer.™ (57a) Ich vermute /Vielleicht /Sicher arbeitet Peter noch, denn im Fenster ist Licht.

Об'єктивно достовірним знанням в каузальній конструкції може бути лише її фактологічна частина (консеквент) - труби полопались (55), обличчя червоне (56), світло в вікні (57). Консеквент - це абсолютно достовірна подія, яка не підлягає жодному сумніву, він є об'єктивно достовірним знанням, отриманим емпіричним шляхом. Ось чому консеквентна частина конструкції не може підлягати жодній епістемічно-модусній корекції (*55b, *56b, *57b).

(55b) *Es gab Frost, denn die Röhre sind vielleicht geplatzt.

(56b) *Du hast Fieber, denn du bist vermutlich ganz rot.

(57b) *Peter arbeitet noch, denn im Fenster ist wahrscheinlich Licht.

Видається, що показником (маркером) вивідного знання виступає саме сурядний сполучник denn, який має смисл 'судячи з того, що', 'це видно із того, що'. Застосування іншої каузальної форми для вербалізації суб'єктивно-достовірного знання призводить до спотворення епістемічного стану "вивідне знання" — такі конструкції будуть виглядати або граматично незграбними ('55d, '56d, "57d), або взагалі безглуздими (*55с, *56с, *57с):

(55с) *Da die Röhre geplatzt sind, gab es Frost. - (55d) ?Es gab Frost, weil die Röhre geplatzt sind.

(56c) *Da du ganz rot bist, hast du Fieber. - (56d) Du hast Fieber, weil du ganz rot bist.

(57c) *Da im Fenster Licht ist, arbeitet Peter noch. - (57d) ?Peter arbeitet noch, weil, im Fenster Licht ist.

Це пояснюється тим, що каузальні паратаксиси з da сигналізують відсилку до фонду знань слухача, тобто передбачають співпадіння в певній точці епістемічних світів мовця і слухача, і мають епістемічне значення "досвідно-достовірне знання". А каузальні конструкції з weil передбачають фактологічне, а тому абсолютно достовірне знання мовця і мають епістемічне значення "об'єктивно-достовірне (емпіричне) знання".

Однак новітні дослідження показують, що в німецькому синтаксисі останніх десятиліть намітилась тенденція до конкурування сполучників denn та weil [72. 15; 73, 93; 74, 261], що дає підставу деяким германістам говорити про "деграматикалізацію" синтаксису, "боротьбу сполучників" [75, 3] та навіть про weil як про "зозуляче яйце в гнізді denn" [57, 252]. Гадається, що конкуренція сполучників denn та weil в сучасній німецькій мові має епістемічне підґрунтя.

Сполучник weil поряд зі "старим" (вищевказаним) значенням набуває нового. В лінгвістичній літературі розгорілась дуже жвава дискусія відносно цього: П. Шлобінські називає нове weil симптоматичним [49, 316], Й. Грабарек - "weil, яке вводить інформацію про причину-симптом" [76, 358], С. Гюнтер дискурсопрагматичним [77, 37], а Р. Келлер - епістемічним [78, 219]. Найбільш вдалим для нового weil ми вважаємо термін "симптоматичне weit (у протилежність старому weil - фактологічному).

Упорядкована теорія нового weil запропонована у роботах Р. Келлера, який вважає, що weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці - це не варварство, а прихований раціоналізм та певна стратегія адресанта. Сполучник weil з новою конструкцією - це не просто структурне спрощення, а збагачення комунікативних можливостей. Підрядне речення, яке вводиться фактичним weil, відповідає на питання "Чому це так?", наприклад:

(58)Er ist nach Hause gegangen, weil er Kopfweh hatte. [78, 229]

Підрядне речення, що вводиться епістемічним weil, дає відповідь на питання "Звідки ти це знаєш?", наприклад:

(59)      Er ist nach Hause gegangen, weil er hatte Kopfweh. = (59a) Ich bestätige es(dass er nach Hause gegangen ist), weil er hatte Kopfweh. [78, 229]

Епістемічних значень існує велика кількість - не тільки знання, але і впевненість, припущення, бажання, надія тощо, тому в певних випадках питання "Звідки ти це знаєш?" правомірно замінити на питання "Як ти до цього прийшов?". Тобто we/7-речення обґрунтовують епістемічний стан мовця, надаючи інформацію про те, як мовець опинився у тому епістемічному стані, який відображений головним реченням. Отож, фактологічне weil репрезентує причину відповідного стану речей, а "нове" weil обґрунтовує епістемічний стан мовця, наприклад:

(60)Ich vermute, dass er nach Hause gegangen ist, weil er Kopfweh hatte. [78, 229]

(61)Ich vermute, dass er nach Hause gegangen ist, weil er hatte Kopfweh. [78, 229]У прикладі (60) припущення відноситься до всього складнопідрядного речення із значенням причини, у прикладі (61) воно співвідноситься лише з головним реченням у цьому складнопідрядному. Тобто речення є не частиною припущення, а обгрунтуванням цього припущення.

Якщо перетворення речень з denn в речення зі "старим" weil видаються вельми проблематичними з точки зору їх семантичної коректності (?55d, 56d, 57d), то перетворення тих же речень у конструкції з "новим" будуть цілком правильними (55е, 56е, 57е):

(5 5є) Es gab Frost, weil die Röhre sind geplatzt.

(56e) Du hast Fieber, weil du bist ganz rot.

(57e) Peter arbeitet noch, weil im Fenster ist Licht.

Це свідчить про певного роду семантичну близькість паратаксисів з denn та гіпотаксисів з "новим" weil.

У той же час тут вимальовуються й певні розбіжності: якщо речення з denn традиційно сигналізує епістемічний стан "вивідне знання", то конструкція з новим weil сигналізує більш ускладнений епістемічний стан - "вивідне знання" плюс "емпіричне знання". Така своєрідна дифузія двох епістемічних станів в одній синтаксичній формі не повинна дивувати на фоні тієї інформаційної революції, яка відбувається в суспільстві в останні десятиріччя. Виходить, що мова жваво відреагувала на потреби сьогодення, створивши конструкцію, яка поєднує в собі і фактологічне, і вивідне знання, його емпірику та його джерело.

Як було показано вище, конотативні каузальні таксиси спричиняють такий вплив на епістемічний стан слухача, який би призвів до певної зміни цього стану у бік розширення горизонтів його індивідуального епістемічного світу. Таким чином, можна вважати, що каузальні таксиси як констатив не переслідують мети глобального впливу на епістемічний світ слухача. їх прагмаепістемічний потенціал зводиться до інтенції мовця "Доводжу до фонду твоїх знань, що О, тому що Р. А розпорядитись цим знанням ти маєш за власним розсудом".

3.3 Фактологічне і симптоматичне weil та проблема рамкової конструкції

За останній час в германістиці загострилась проблема епістемічної кваліфікації висловлювань з каузальними конекторами, особливо це стосується weil, в зв”язку з яким виникла ціла низка наукових дискусій. їх суть зводиться до вирішення наступних питань. Чи всі weil-речення з розташуванням дієслова-присудка на другому місці є симптоматичними? І чи у всіх weil-реченнях з симптоматичним значенням дієслово-присудок має розташовуватись на другому місці?

Теорія Р. Келлера (див. 3.2) дійсно є дуже упорядкованою та раціональною. Однак, на наш погляд, у даній концепції не можна нічого безапеляційно стверджувати; можна лише говорити про тенденцію, яка у випадку перетворення в норму розширить можливості ментальної граматики у комунікативному процесі. На нашу думку, не у всіх weil-реченнях з симптоматичним значенням дієслово-присудок розташовується на другому місці. Так, Р. Паш теж говорить про симптоматичне weil (тобто підрядне речення є обгрунтуванням думки, що висловлена адресантом у головному реченні), однак з її точки зору дієслово у цьому випадку може стояти і на другому місці, і у кінці підрядного weil-речення, наприклад:

(62) Lisa ist nicht zu Hause, weil kein Licht bei ihr ist/ weil es ist kein Licht bei ihr. [57, 258]

Крім того, не всі weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці є симптоматичними. Так, у роботі Р. Паш ми знаходимо докази цього. Дослідниця стверджує, що у розмовному стилі існують випадки, коли не можуть бути вжиті речення з традиційною конструкцією, а лише weil-речення, в яких дієслово-присудок займає перше або друге місце. До таких випадків відносяться наступні:

а)    речення, яке виражає причину, співвідноситься не з цілим реченням, а з одним членом речення й обґрунтовує вибір саме такого слова абословосполучення14, наприклад:

(64)   Wer des Pfälzischen einigermaßen kündig ist, merkt natürlich sofort, dass dasWort Käärschdel ein Diminutiv, also eine Verkleinerung ist, was darauf schließen läßt,dass das Handwerkzeug - weil um ein solches geht es hier - nicht allzu groß ist. [57,268]15;

б)речення, яке виражає причину, є спонукальним або питальним, наприклад:

(65)       Ich kann dir kein Geld leihen, weil greif mal 'nem nackten Mann in die Tasche! [57, 252]

Ich kann dir kein Geld leihen, weil bin ich Krösus? [57, 252]

Ich will das Geld nicht, weil was soll ich damit? [57, 252]

K. Кюпер також говорить про здатність weii-речень з ненормативним порядком слів обґрунтовувати не пропозицію головного речення, а вживання певного виразу в ньому, наприклад: (63) Papa, du sollst nicht so viel fressen. — Ichfresse nicht, weil ich bin kein Tier. [72, 17]

Крім цих випадків, будь-яке інше weil-речення з нормативною конструкцією може бути замінене на weil-речення з ненормативною конструкцією, якщо є дотриманими такі умови:

а)підрядне речення виступає у постпозиції;

б)підрядне речення рематичне;

в)   те, що повідомляється підрядним реченням, не повинно бути очевидним для слухача [57, 253].

У вищевказаних випадках, як ми бачимо, weil-речення з ненормативним розташуванням дієслова не є симптоматичними.

Згідно з дослідженнями П. Шлобінські, у розмовному стилі одна п'ята усіх речень має конструкцію з дієсловом на другому місці, і, на думку даного автора, основна мета використання у weil-реченнях конструкції з дієсловом на другому місці - зменшення напруження слухача при декодуванні [49, 336]. Таким чином, П. Шлобінські не бачить ніякого глибокого смислу за змінами у структурі weil-речення, він взагалі не приписує новому weil якого-небудь значення, а причиною появи інновації вважає намагання спростити конструкцію речення для полегшення комунікації.

Ф. Айзенманн зазначає, що з кожних трьох weil у розмовному стилі два вживаються з нормативною конструкцією (присудок у кінцевій позиції) і один - з ненормативною конструкцією (присудок на другому місці).

Позиція Р. Келлера зазнала різкої критики з боку К. Віллемса: на його думку, Р. Келлер намагається врятувати честь конструкції weil з дієсловом на другому місці, яка має погану репутацію. К. Віллемс стверджує, що проблема конструкції weil з дієсловом-присудком на другому місці - це зовсім не проблема самого сполучника weil, це проблема розташування дієслова-присудка на другому місці у підрядному реченні взагалі. Значення втілене не в сполучнику, а в самому підрядному і навіть цілому складнопідрядному реченні, тобто проблема полягає не в сполучнику, а в порядку слів після цього сполучника [74, 276]. Ми не можемо повністю погодитися з К. Віллемсом, який зводить стіну між сполучником та реченням, яке цей сполучник вводить. Проблема дійсно полягає в порядку слів,однак він зумовлюється саме сполучником. Крім того, сам сполучник має багато значень, наприклад, якщо ми говоримо про weil як рематичний сполучник, ми маємо на увазі, що він вводить речення з новою, рематичною, незгаданою раніше інформацією. Таким чином, приписуючи сполучнику певне значення, ми маємо на увазі, що таким значенням буде володіти інформація, яка ним вводиться. Отже, значення сполучника буде зумовлювати його вибір відповідно до контексту, характеру інформації, яка вводиться. А. Реддер навіть вважає сполучник оперативним знаком з трьома необхідними компонентами: формою (фонологічною матрицею), значенням (вказівкою на які-небудь відносини) та денотатом (мовленнєвими операціями, що спираються на цю вказівку) [53, 87].

К. Віллемс стверджує, що невірно вважати, нібито weil з дієсловом-присудком на другому місці може виражати щось, чого не в змозі виразити weil з кінцевою позицією дієслова-присудка [74, 276]. З цією тезою К. Віллемса ми згодні, але лише частково. Згодні тому, що симптоматичне значення може виражатися як weil-реченням з дієсловом-присудком на другому місці, так і weil-реченням з дієсловом-присудком у кінці. Частково, оскільки, як довела Р. Паш, є випадки, коли можуть вживатися лише weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці.

Отже, конектор weil може мати симптоматичне значення у дискурсі. При цьому дієслово-присудок може виступати і на другому місці, і у кінцевій позиції. Однак в останній час вимальовується раціональна тенденція до вживання дієслова-присудка на другому місці у weil-реченнях з симптоматичним значенням, що дозволить відрізняти їх від weil-речень з фактологічним значенням, де дієслово-присудок виступає у кінцевій позиції.

На даний момент проблема вживання дієслова-присудка у кінці підрядного н'ег7-речення або на другому місці у ньому може бути вирішена таким чином: два види we/7-речень, які вказала Р. Паш (див. вище), не можуть мати дієслово у кінці, у цих випадках можлива лише конструкція з дієсловом-присудком на другому місці. Та ж сама Р. Паш встановила три умови, недотримання яких призводить до того, що можливою є тільки нормативна конструкція з дієсловом-присудком у кінцевій позиції. У тих weil-реченнях, які не відносяться до двух вищевказаних видів і відповідають трьом вимогам, може вживатися як нормативна (дієслово-присудок у кінці), так і ненормативна (дієслово-присудок на другому місці) конструкції.

Усі вищевказані висновки засновані на дослідженнях усного мовлення, на матеріалі розмовного стилю німецької мови. Ми вивчили письмові джерела (дискурси художнього, газетно-публіцистичного та наукового стилів) на предмет вживання підрядних weil-речень з ненормативною конструкцією, а також наявності зв'язку між симптоматичим значенням weil-речення та порядком слів у ньому. Такий зв'язок нами виявлений не був. Ми знайшли weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці чотири рази в одній з наукових статей. Дані weil-речення були висловлюваннями учасників наукового експерименту про їх психологічні проблеми, тобто відносились до відображення усного повсякденного мовлення й імітували розмовний стиль:

(68)    Sonst würden sie's nicht erfahren (lacht) weil ich überleg mir dann schon wemich was sag. /"Psychologie heute" -1999/

(69)Ist ja klar ihm Aber Sie haben da ja positive Erfahrungen gemacht, also -E: Gott sei Dank, weil sonst weil ich mit Sicherheit heut net hier, /"Psychologieeute" - 1999/

Слід пам'ятати, що порушення рамкової конструкції у підрядному реченні не обов'язково передбачає розміщення дієслова-присудка на другому місці, але і розташування після дієслова-присудка інших членів речення, їх винесення за рамки. П. Браун, який досліджує тенденції сучасної німецької мови, вказує на порушення рамкової конструкції як на одну з них [79, 104]. Заслуга рамкової форми німецького речення полягає в тому, що його елементи зібрані в одну змістовну єдність. Однак є недолік: адресат повинний утримувати в пам'яті все сказане написане до кінця речення. М. Твен говорив: «Якщо німецький письменник занурюється в речення, його не буде видно дуже довгий час, поки він не зрине на іншій стороні свого океану зі своїм дієсловом» [цит. за: 79, 127]. На думку П. Брауна, тенденція порушення рамкової конструкції має три основних напрямки розвитку:

а) порушення рамок стає граматичною нормою;

б)порушення рамок стилістично мотивоване, воно використовується для досягнення певного стилістичного ефекту;

в)тенденція порушення рамкової конструкції тим більше, чим більший обсяг має речення [79, 129].

На основі фактичного матеріалу ми вивчили прояв цієї тенденції в підрядних weil-реченнях як компонентах дискурсу. Дана тенденція має місце у цих реченнях. Таким чином, буде доцільно розрізняти weil-речення з непорушеною рамковою конструкцією і weil-речення з порушеною рамковою конструкцією.

Не можна сказати, що порушення рамок стало граматичною нормою для розглянутих речень, тому що weil-2-речення зустрічаються досить рідко. З досліджених художніх творів конектор weil-2 зустрічається лише в творах Г. Бьолля (одна одиниця) і Г.Г. Консаліка (чотири одиниці). У дослідженому публіцистичному матеріалі даний конектор має місце п'ять разів, у науковому - два.

Вживання weil-речень стилістично мотивоване. Так, наявність даного виду речень у художній літературі має місце лише в діалогах, тобто відображеннях розмовного мовлення, а, значить, розмовного стилю, наприклад:

(67) "Fragen Sie nicht wieder von Ihren dunklen Hintermännern an!" — "Ich muß, weil Sie offensichtlich ein dummer Mensch sind bei all Ihrem Genie!" /H.G. Konsalik

(70)     "Ich möchte wissen, warum ". - "Vielleicht, weil es dort Menschen gibt wieSie, Kusma Borisowitsch... "/H.G. Konsalik/

Використання даного виду речень може бути мотивоване прагненням адресанта досягти певного стилістичного ефекту: винесена за рамки частина речення акцентується, їй надається особливе значення, особлива вага, наприклад:

(71)           Die Kasachen sind gegen die Russen, jetzt brechen alle Feindschaften wieder hervor, und alle Feindschaften sind gegen euch Rußlanddeutsche, weil Stalin euch hierher abgeschoben hat und ihr die schönsten Dörfer habt, Kulturzentren, deutsche Schulen, deutsche Theatervereine... alles und immer deutsch! /H.G. Konsalik/

(72)           Nein, ich will aus Ihrem Mund nur hören, daß ich kein Deutscher bin, weil es mir in Kasachstan gutgeht, ich nicht jeden Tag ein Volkslied singe, meine Söhne eine sowjetische Schule besucht haben und besser russisch sprechen als deutsch. /H.G. Konsalik/

Третій напрямок розвитку тенденції порушення рамок також має місце, наприклад:

(73)    Gerade weil offensichtlich nichts so interessant ist wie eine neue, abweichendeund provokante psychologische Theorie oder These, sollten wir unser Augenmerk daraufrichten, dass nichts so praktisch ist wie eine gute psychologische Theorie. /"Psychologieheute" - 1998/

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7