Сутність і поняття фрейму "жіночність"

He was answered by Miss de Bassompierre in quite womanly sort; with intelligence, with a manner not indeed wholly disindividualised …

"I don't want to repeat anything." said Liddy, with womanly dignity of a diminutive order [89, c.189].

Якості, що позначаються лексемою womanly, є еталонними якостями вікторіанської жінки. Отже, відсутність або наявність у жінки цих якостей визначає ступінь її наближення до ідеалу жіночості:

Her tranquil, tender affection for Philip[…] the fact that in him the appeal was more strongly to her pity and womanly devotedness than to her vanity or other egoistic excitability of her nature….

I have thought several times since, that she was a bit quieter, and more womanly-like; more gentle, and more blushing, and not so riotous and noisy…

Womanly вказує на наявність у референта таких якостей як доброта, материнські почуття:

Maggie was not her pet child - and, in general, would have been much better if she had been quite different; yet the womanly heart, so bruised in its small personal desires, found a future to rest on in the life of this young thing [83, c.281].

Лексема ladylike має значення „притаманний справжній леді”, „схожий на леді”:

''You are best for'n,'' said Marian. ''More ladylike, and a better scholar than we, especially since he had taught 'ee so much …

'And her handwriting? It must be pretty, light, ladylike, I should think…

[...] a ladylike young woman, somewhat interesting, though, perhaps, a trifle guindeé and prudish [98, c.381].

Ladylike також передає іронічне ставлення до деяких жіночих якостей:

What is there in a pair of pink cheeks and blue eyes forsooth? these dear Moralists ask, and hint wisely that the gifts of genius, the accomplishments of the mind, the mastery of Mangnall’s Questions, and a ladylike knowledge of botany and geology [80, c.98].

Номінація womanish зустрічається тільки у Т. Гарді, де вона виступає в якості антоніма до mannish:

"I hope I am not a bold sort of maid – mannish?" she continued with some anxiety. "O no, not mannish; but so almighty womanish that 'tis getting on that way sometimes [81, c.190].

Фреймова репрезентація сполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” з іменниками подана на мал. 2.4.

Вивчення сполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” з абстрактними іменниками, що позначають якості характеру, дозволяє отримати уявлення про те, які саме жіночі якості та характеристики у вікторіанській ментальності вважались суто жіночими.

Як видно з наведеної фреймової моделі, більшість іменників, що виступають у сполученнях з прикметниками фрейму „Жіночий”, мають позитивні конотації та позначають найбільш цінні людські якості (purity, devotedness, modesty ). „Неідеальними” якостями жінки є марнославство (folly, vanity), заздрісність ( jealousy) та цікавість (curiosity). В цьому зв’язку видається цікавим звернути увагу на випадки вживання зазначених прикметників з заперечним суфіксом un-: unwomanly, unfeminine, unmaidenly. Такі прикметники виступають в якості негативних характеристик та виражають осуд, несхвалення „нежіночної” жінки або вчинку, невластивого жінці:

And then go home and groan over the Spanish ladies who take delight in bull-fights - 'such unfeminine creatures!".

It was the whisperings of her womanly nature that caused her to shrink from any unmaidenly action, not Margaret's counsel [98, c.164].

Вікторіанці засуджують надмірну хоробрість та зухвалість жінки. У романі “The Mill on the Floss” номінація unwomanly, вжита у сполученні з іменником boldness, має негативні конотації та імплікує суспільне ставлення до жінки, яка тікає з чужим нареченим:

Maggie had returned without a trousseau, without a husband - in that degraded and outcast condition to which error is well known to lead […]. Could anything be more detestable? - A girl so much indebted to her friends - whose mother as well as herself had received so much kindness from the Deanes - to lay the design of winning a young man's affections away from her own cousin who had behaved like a sister to her? Winning his affections? That was not the phrase for such a girl as Miss Tulliver: it would have been more correct to say that she had been actuated by mere unwomanly boldness and unbridled passion. [94, c.503].

Жіночою якістю, яка не викликає осуд та вважається природною, є якості, протилежні зухвалості, такі як збентеженість, зніяковіння:

Bathsheba demurely regarded a contemptible straw lying upon the ground, in a way which suggested less ovine criticism than womanly embarrassment [89, c.143].

Отже, як показує аналіз, прикметники, що вживаються для позначення жіночих якостей, мають передусім оцінні конотації та визначають ставлення автора та персонажів до проявів жіночості у референта.

2.4 Емоционально-оценочниє і концептуальні номінації

До номінацій жінки та жiночiсть належать також емотивно-оцінні номінації wench (87) hussy (9), minx (8), vixen (2). Зазначені номінації імплікують оцінне ставлення автора та інших персонажів до референта. При цьому hussy, minx та vixen передають такі якості як винахідливість, підступність, небезневинність, що підсилюється їх сполученням з оцінними прикметниками artful, impudent, wild, guilty, hardened, dirty, bad:

I think I have your gauge,”— the little artful minx! (Vanity Fair, c.43).

Miss Clapp, grown quite a young woman now, is declared by the soured old lady to be an unbearable and impudent little minx (Vanity Fair, c.476).

What an honest and good-natured soul she is! said another. What an artful little minx! said a third (Vanity Fair, c.488).

And that minx, Catherine Linton, or Earnshaw, or however she was called – she must have been a changeling -- wicked little soul! ( Wuthering Heights, c.38).

I assure you it is excellent fun, and I did it partly to spite that minx, Paulina, and that bear, Dr. John (Villette, c.630).

Rebecca was an artful little hussy of whom she had always had her suspicions (Vanity Fair, c.147).

“Give up your keys, you hardened hussy”, hissed out the virtuous little lady in the calash (Vanity Fair, c.387).

Dost thou know where he is, thou bad hussy, with thy great blue eyes and yellow hair, to lead men on to ruin? Out upon thee with thy angel's face, thou whited sepulchre (Mary Barton, c.213).

Mary Barton! the dirty hussy! to bring my Jem into trouble of this kind (Mary Barton, c.211).

Емотивна номінація wench зустрічається переважно в якості ніжного звертання до дівчини та передає позитивну оцінку референта з боку мовця:

'I wish Dinah 'ud come again now, for she'd be a comfort to your aunt when you're gone. What do you think, my wench, o' going to see her as soon as you can be spared, and persuading her to come back wi' you?(Adam Bede, c.349).

'Come, my wench,' said Mr Poyser, when Hetty came down, 'come and kiss us, and let us wish you luck' (Adam Bede, c.324).

Margaret, wench! why she's been gone to Wilson's these two hours (Mary Barton, c. 201).

Come in, wench!" said her father[103, c.66].

'You got the letter, then, my wench?'[103,, c.225].

Номінація minx іноді передає симпатію до референта, акцентуючи при цьому такі якості як винахідливість, сміливість.

The little minx had found a black gown of her aunt's, and pinned it close round her neck to look like Dinah's, had made her hair as flat as she could, and had tied on one of Dinah's high-crowned borderless net-caps [86, c.222].

Номінація hussy вживається у мовленні персонажів в якості засудження поведінки дівчини, про що свідчить вживання прикметників з негативно-оцінним значенням:

'Sorry? yis; I'm fonder on her nor she deserves - a little hard-hearted hussy, wanting to leave us i' that way [98, c.325].

''How darest th' laugh at me, hussy!'' she cried.

''You artful hussy! Now, tell me-didn't you make that hat blow off on purpose? I'll swear you did!'' [89, c.66].

Номінація vixen в ролі контекстуальної номінації жінки зустрічається тільки у творі У. Теккерея.

[…]he did not marry his wife till a short time before her death: and what a queer little wild vixen his daughter was [85, c.174].

On George’s intercourse with Amelia he put an instant veto—menacing the youth with maledictions if he broke his commands, and vilipending the poor innocent girl as the basest and most artful of vixens. [86, c.162].

Отже, вивчення емотивно-оцінних номінацій є шляхом вивчення індивідуальної концептуалізації жіночості.

До контекстуальних номінацій жінки та жiночiсти відносимо лексеми creature та thing, які в певних контекстах здійснюють референцію до осіб жіночої статі.

Зазначені лексеми мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Ця лексема зустрічається з прикметниками позитивної оцінки ( good, pretty, happy):

“Mr. Osborne,” said Dobbin, with a faltering voice, “it’s you who are insulting the best creature in the world [90, c.214].

Depend upon it, he meant a good creature, who had no joy but in the happiness of the loved ones whom she contributed to make uncomfortable, putting by all the tid-bits for them, arid spending nothing on herself [98, c.52].

"She was as pretty a creature as ever the sun shone on" [97, c.6].

She was a happy creature, and an angel, in those days [93, c.183].

Was it possible to quarrel with a creature who had such eyes [87, c.418].

Вживання creature в якості самономінації передає низьку самооцінку референта. При цьому лексема creature виступає у сполученні з прикметниками humble, foolish, unanswering, portionless:

She trembled for the future. How shall I be a companion for him, she thought,—so clever and so brilliant, and I such a humble foolish creature?

George […] rose immensely in the opinion of the youth of the corps, by his gallantry in marrying this portionless young creature.

[…]by contrast with an unanswering creature like herself, he might perhaps realize in Miss Dale's greater accomplishments and her devotion to him the merit of suitability [88, c.154].

"Mary," - beginning to speak again, - "did yon ever hear what a poor creature I were when he married me? [97, c.112].

Лексема thing передає співчуття до референта з боку автора та інших персонажів, виступаючи у сполученнях з прикметниками poor, little:

And she turned away her head. Amelia began to give way to that natural infirmity of tears which, we have said, was one of the defects of this silly little thing [98, c.4].

The poor thing discovered her loss directly -- she screamed out -- 'Oh, he's dead, Heathcliff! he's dead!' And they both set up a heart-breaking cry [85, c.50].

Подібно до емотивно-оцінних номінацій, вживання контекстуальних номінацій визначається суб’єктивним чинником та є свідченням індивідуального ставлення до жінки.

Подання концепту „Жіночість” у вигляді фреймової структури дозволяє виділити ядерні номінації концепту, які репрезентують абстрактні іменники зі значенням „жіночість” та „жіноцтво”, а також периферійні елементи, до яких належать іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. Всього було проаналізовано 27 лексичних одиниць.

Концептуальне ядро представлене іменниками womanhood, womankind, girlhood, maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які у певних контекстах є безпосередніми номінантами концепту (womanhood, womanliness) або мають абстрактне, узагальнююче значення. В якості ядерного елемента концепту „Жіночість” розглядається також іменник woman, який у певних контекстах має ознаки абстрактного іменника та передає значення „втілення жіночих якостей” [31,c.45-48].

Варто зазначити, що деякі з наведених іменників ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood) зустрічаються тільки у творах пізніх вікторіанців, що свідчить про тенденції до філософського осмислення жінки та жіночості. Водночас зазначені номінації не характерні для сучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова для сучасних гендерних досліджень лексема femininity не зустрічається у вікторіанських романах.

Контекстуальний аналіз ядерних номінацій концепту „Жіночість” дозволив виділити синонімічні пари womanhood – womankind, girlhood -maidenhood, girlishness – maidenliness, та антонімічні опозиції womanhood – girlhood, в яких лексеми протиставляються за семою „вік”.

Вивчення контекстуального оточення ядерних номінацій концепту, зокрема їх сполучуванності з оцінними прикметниками, дозволяє говорити про експліцитні позитивні конотації зазначених номінацій (напр., сполучуванність з прикметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а також вживання у метафоричних виразах “ […]awakens the clinging deprecating womanhood”, “momentary threshold of womanhood”.

До периферійних елементів концепту „Жіночість” відносимо фрейм „Жінка”, який складають номінації, що здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Номінації woman, lady, girl є ядерними елементами фрейму, оскільки характеризуються найбільшою частотністю. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman- lady ( за ознакою „ родинне походження” ) та woman - girl (за ознакою „ вік”). Номінація woman реалізує такі асоціативні смисли „розвинена фігура”, „життєвий досвід”, „материнський досвід”. З номінацією lady асоціюються як позитивні („увага до інших, приємний характер, охайність”), так і негативні ознаки (зарозумілість, егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність). Крім того, у творах жінок героїні асоціюють леді з такими ознаками як приваблива зовнішність, дорогий одяг. Асоціативними смислами girl є „свіжий вигляд”, „недосвідченість, наївність”, „інфантильність” [66,c.78].

У творах пізніх вікторіанців спостерігається підвищення статусу референта, що позначається номінацією woman та нейтралізація соціальних конотацій lady.

До периферійних номінацій фрейму „Жінка” належать: а) регулярні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy); в) контекстуальні номінації (creature, thing).

Номінації maid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не є характерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставлення мовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lass характеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якості синоніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вона має іронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en), lass, gentlewoman свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female, з одного боку, та збільшення частотності номінації maid(en). Крім того, для творів пізніх вікторіанців не характерне вживання gentlewoman.

Емотивно-оцінні номінації характеризують здебільшого не авторське, а персонажне мовлення. При цьому ці номінації мають переважно негативні конотації (крім номінації wench) [78,c.99].

Контекстуальні номінації жінки мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язку з підвищенням статусу референта, що номінується woman, номінація creature вважається такою, що принижує жінку.

Ще одним фреймом, який утворює лексичну структуру концепту „Жіночість”, є фрейм „Жіночий”, який складають прикметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний: feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.

Лексеми feminine та femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядерних елементів фрейму „Жіночий”. Зазначені номінації у певних контекстах є синонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більш характерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежність референту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме ця номінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значення feminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігається збільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якісних прикметників.

Як видно з фреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму „Жіночий” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшого здійснюють референцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості [35,c.60].

Більшість лексем, що утворюють лексичну структуру концепту „Жіночість”, функціонують у сучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізують ці лексеми у творах вікторіанських письменників, не завжди відповідають конотаціям, характерним для сучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема, gentlewoman та lass сьогодні вважаються застарілими, деякі – такі як lady, втратили сьогодні більшість конотацій, притаманних вікторіанському періоду та є відносно нейтральними, деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні не нейтральні, а піднесені конотації.

У цілому динаміка розвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни у соціальному, культурному та економічному житті Великобританії.

Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма

3.1 Метод фреймової семантики

Фреймова семантика (frame semantics, frame-and-scene analysis) – загальна назва для дуже різних типів формалізованого опису діяльності людини у контексті ситуації. В якості лінгвістичної концепції Фреймова семантика запропонована Ч.Філлмором [83, с.75], і з'явилася як продовження відмінкової граматики. У Фреймової семантики значення слів, словосполучень, пропозицій, тексту і так далі співвіднесені зі сценами в рамках загальної теорії семантичного знання [85,c.143].

Фреймова семантика використовується в граматичному описі, в штучному інтелекті і в комп'ютерній лексикографії. Фреймова семантика на початку 1980-х рр. представлялася як програма досліджень в галузі емпіричної семантики, що надала спосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і пропозицій, додавання нових значень слів, а також "збірки" значень елементів тексту в ціле значення [82, c.111].

У когнітивній інтерпретації поняття фрейму заслуговує увагу ще одне трактування, відповідно до якого фрейм розглядається не як тип концепту, а як форма його ментального уявлення, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10.с.8].

Таким чином, фрейм розуміється як один зі способів ментальної репрезентації концепту: через відсилання до концептуальної галузі, у якій цей концепт інтерпретується.

Ми вважаємо, що коректніше трактувати фрейм не як концепт, а як когнітивну структуру більш високого рівня, тип взаємодії між концептами, як спосіб (форму) організації ментального простору.

Питання про співвідношення фрейму й поля (лексичного, семантичного, понятійного) тісно пов'язане із проблемою співвідношення фреймової семантики й теорії поля в лінгвістиці й не раз зачіпалося в закордонних дослідженнях.

Так, Ч.Філмор убачає принципове розходження між двома цими концепціями в тому, що «теорія поля відрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груп лексем заради них самих і інтерпретацією лексико-семантичних галузей як властиво мовних феноменів.

Семантика фреймів розглядає безліч фреймів інтерпретації як альтернативні «способи бачення речей».

Загалом, розходження визначаються тим, де концентрується пошук структури - у мовній системі або поза нею» [11, c.61].

Між семантичним полем і фреймом можна постулювати, на наш погляд, і інші відмінності:

• фрейм - більш тверда структура, що відбиває типові зв'язки в типових ситуаціях; поле - структура більш м'яка, асоціативно-конкретна, іноді - індивідуальна;

• інтегруючим початком у фреймі слугує ситуативна близькість, у поле - асоціативно-семантична;

• структурна організація фрейму припускає наявність вузлів (слотів), поля - ядра, центра й периферії, межі між якими досить нечіткі й рухливі;

• лексична репрезентація фрейму ближче всього відповідає тематичній групі; ментальна модель семантичного поля приводить до необхідності введення терміна «концептуальне поле».

Польові дослідження отримали широке поширення в семантиці художнього мовлення, де семантичні (в іншій термінології - асоціативно-образні, значеннєві) поля трактуються як засіб відображення специфіки авторського ідиостилю, як способу виходу на мовну й концептуальну картину світу письменника.

У публікаціях Н.С. Болотнової і її учнів асоціативно-значеннєві поля тексту розглядаються як один зі способів репрезентації авторських концептів [12.с.16].

Вважаємо такий підхід абсолютно правомірним, якщо прийняти, що асоціативно-значеннєві поля є одиницями плану виразу. Що стосується концептуальних полей, то вони, за нашим уявленням, є найбільш великими ментальними утвореннями, що включають у свій склад як різні типи когнітивних структур, так і різні форми ментальних репрезентацій.

Якщо співвідносити фрейм і концептуальне поле як різні типи когнітивних структур, то саме ступінь типовості/індивідуальності асоціацій, їх раціональний/емоційний характер можуть стати тією границею, що маркірує фреймові й польові утворення.

Фреймова семантика підкреслює непреривність, а не розриви, у переході від мови до досвіду [82, c.111].

Основні положення [80, c.28-29]:

1. Розумність (intelligence) - прояв роботи невеликої кількості механізмів загального (логічного) висновку з великими обсягами досить конкретних і спеціальних знань.

2. Цей процес супроводжується використанням "бібліотеки фреймів", пакетів знань, що дають описи типових об'єктів і подій. Такі описи містять і абстрактну схему - кістяк для опису довільного одиничного випадку, - і безліч "дій за замовчуванням" (defaults) для типових членів класу.

Дії за замовчуванням дозволяють інформаційній системі заповнювати відсутні деталі, породжувати очікування й зауважувати відхилення від рутинних станів справ. Так додаються свіжі знання в базу даних [19, c.56] при урахуванні поточного стану системи знань у цілому. Формальний апарат фреймів включає метамову системи, на якому по ходові логічного міркування виробляються судження про стан системи.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8