Сутність і поняття фрейму "жіночність"

Співвідношення концепту та значення визначається їх категоріальним статусом. Концепти – це явища мисленнєвого порядку, які є основною формою вираження процесів мислення, тобто являють собою той фонд, з якого вибираються одиниці для здійснення мисленнєво-мовленнєвого процесу.

На відміну від концепту, значення – це явище мовного характеру [9,c.88].

Інакше кажучи, значення слова – це вказівка на «ті предмети, до яких слова … застосовуються відповідно до норм мови, а концепт – це смисл слова» [20,c.44]. Адже значення є спробою відобразити загальне уявлення про зміст того чи іншого концепту, окреслити його відомі межі і представити окремі характеристики даним словом. Інакше кажучи, у значенні слова відображена лише частина концепта, а саме загальновідома частина.

В силу наукової традиції розрізнення поняття (логіка) та лексичного значення, виникла необхідність у появі нового терміну, яким і став концепт, що охоплює поняття і значення. Виходячи з вищесказаного, концепт – це не нова назва уже відомої сутності, а нова категорія, поява якої символізує відхід мовознавства від вузько лінгвістичних методів та звернення до психології. Виникнення даної категорії свідчить про те, що лінгвістична наука змінила свій курс і спрямувала увагу на суб’єкт мовної діяльності – людину, набуваючи такої ознаки як антропоцентричність.

Очевидним є те, що концептуальний аналіз є логічним продовженням семантичного аналізу. Їх взаємозв’язок обумовлений спільним предметом – мовною та мовленнєвою семантикою. На думку А.А. Уфімцевої, найкраще визначення семантики було запропоноване М.В. Нікітіним: «значення – це концепт зв’язаний знаком».

Якщо концептуальна класифікація враховує природу речей, структуру дійсності, членування свідомості, обумовлене структурою людської діяльності, то семантична класифікація є та ж сама понятійна класифікація, але з огляду на знак, на втілення понять у певній знаковій формі [88,c.4] Але в той же час задачі семантичного аналізу та концептуального аналізу дещо відмінні.

При семантичному аналізі розглядається співвідношення концептів зі знаками, розподіл концептів між знаками. Концептуальний аналіз іде глибше, у структуру самого вербалізованого концепта, ставлячи за мету уяснення того, як він був сформований, чим він відрізняється від інших концептів, як він структурований і які системні зв’язки йому властиві [46,c.85].

Концептуальний аналіз можна розуміти двояко – як аналіз самих вербалізованих концептів і як певний спосіб дослідження, тобто аналіз за допомогою концептів, аналіз, що має концепти своїми кінцевими одиницями (на відміну, наприклад, від компонентного аналізу, спрямованого на виявлення елементарних семантичних ознак).

Оскільки у внутрішньому лексиконі концепти упорядковані в ієрархічній гіпо-гіперонімічній системі, то можна стверджувати, що концептуальний аналіз є аналіз одних концептів за допомогою інших.

Під базовим терміном «(вербалізований) концепт» у когнітивній лінгвістиці розуміється будь-яка оперативна одиниця мислення, яка може мати або не мати під собою чіткої логічної форми. Це може бути поняття, образ, схема дій, гештальт або картина.

Головне у тому, що людина використовує дану холі стичну сутність для осмислення буття. Як одиниця пізнання світу концепт може мати різну ступінь інформативної насиченості, залишаючись при цьому цілісним утворенням, що здатне поповнюватись, змінюватись, чи відображати людський досвід.[91,c.77].

Проблема цілісності концепту, що належить до будь-якого рівня абстракції, розглядається в двох існуючих у когнітивній лінгвістиці взаємопов’язаних ракурсах концептуального аналізу. Видається можливим визначити ці ракурси як логічний та ейдетичний.

Таке визначення відповідає філософській концепції А.Ф. Лосєва, у якій іде мова щодо прояву думки (ідеї) у двох основних формах – ейдос як нерозчленована цілісність і логос як цілісність розчленована та структурована [90,c.109].

Логічний аналіз концепта спрямований на встановлення закономірностей його внутрішньої організації, моделювання взаємозв’язків між елементами, що входять до його складу. Саме цей тип аналізу практикується у дослідженнях структур вербалізованих знань (пропозицій, фреймів, скриптів та ін.).

Ейдетичний аналіз концепту у більшій мірі концентрується на його сутнісній природі, тобто на тому, як той чи інший цілісний концепт існує у мисленні – чи то ізольовано від інших концептів (Аристотелеві категорії), чи то у вигляді відносно сфокусованих сутностей, «розмитість» меж яких обумовлює плавний перехід одного концепту в інший (прототипічні категорії). Цей тип досліджень очевидний у набираючій нині силу прототипічній семантиці.

Подання концепту „Жіночність” у вигляді фреймової структури дозволяє виділити ядерні номінації концепту, які репрезентують абстрактні іменники зі значенням „жіночність” та „жіноцтво”, а також периферійні елементи, до яких належать іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. Всього було проаналізовано 27 лексичних одиниць.

Концептуальне ядро представлене іменниками womanhood, womankind, girlhood, maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які у певних контекстах є безпосередніми номінантами концепту (womanhood, womanliness) або мають абстрактне, узагальнююче значення. В якості ядерного елемента концепту „Жіночність” розглядається також іменник woman, який у певних контекстах має ознаки абстрактного іменника та передає значення „втілення жіночих якостей”.

Варто зазначити, що деякі з наведених іменників ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood) зустрічаються тільки у творах пізніх вікторіанців, що свідчить про тенденції до філософського осмислення жінки та жіночності. Водночас зазначені номінації не характерні для сучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова для сучасних гендерних досліджень лексема femininity не зустрічається у вікторіанських романах.

Контекстуальний аналіз ядерних номінацій концепту „Жіночність” дозволив виділити синонімічні пари womanhood – womankind, girlhood -maidenhood, girlishness – maidenliness, та антонімічні опозиції womanhood – girlhood, в яких лексеми протиставляються за семою „вік”.

Вивчення контекстуального оточення ядерних номінацій концепту, зокрема їх сполучуванності з оцінними прикметниками, дозволяє говорити про експліцитні позитивні конотації зазначених номінацій (напр., сполучуванність з прикметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а також вживання у метафоричних виразах “[…]awakens the clinging deprecating womanhood”, “momentary threshold of womanhood”.

До периферійних елементів концепту „Жіночність” відносимо фрейм „Жінка”, який складають номінації, що здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Номінації woman, lady, girl є ядерними елементами фрейму, оскільки характеризуються найбільшою частотністю. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman- lady ( за ознакою „ родинне походження” ) та woman - girl (за ознакою „вік”). Номінація woman реалізує такі асоціативні смисли „розвинена фігура”, „життєвий досвід”, „материнський досвід”. З номінацією lady асоціюються як позитивні („увага до інших, приємний характер, охайність”), так і негативні ознаки (зарозумілість, егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність). Крім того, у творах жінок героїні асоціюють леді з такими ознаками як приваблива зовнішність, дорогий одяг. Асоціативними смислами girl є „свіжий вигляд”, „недосвідченість, наївність”, „інфантильність”.

У творах пізніх вікторіанців спостерігається підвищення статусу референта, що позначається номінацією woman та нейтралізація соціальних конотацій lady.

До периферійних номінацій фрейму „Жінка” належать: а) регулярні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy); в) контекстуальні номінації (creature, thing).

Номінації maid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не є характерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставлення мовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lass характеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якості синоніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вона має іронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en), lass, gentlewoman свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female, з одного боку, та збільшення частотності номінації maid(en). Крім того, для творів пізніх вікторіанців не характерне вживання gentlewoman.

Емотивно-оцінні номінації характеризують здебільшого не авторське, а персонажне мовлення. При цьому ці номінації мають переважно негативні конотації (крім номінації wench).

Контекстуальні номінації жінки мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язку з підвищенням статусу референта, що номінується woman, номінація creature вважається такою, що принижує жінку.

Ще одним фреймом, який утворює лексичну структуру концепту „Жіночність”, є фрейм „Жіночий”, який складають прикметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний: feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.

Лексеми feminine та femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядерних елементів фрейму „Жіночий”. Зазначені номінації у певних контекстах є синонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більш характерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежність референту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме ця номінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значення feminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігається збільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якісних прикметників.

Як видно з фреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму „Жіночий” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшого здійснюють референцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості.

Більшість лексем, що утворюють лексичну структуру концепту „Жіночість”, функціонують у сучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізують ці лексеми у творах вікторіанських письменників, не завжди відповідають конотаціям, характерним для сучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема, gentlewoman та lass сьогодні вважаються застарілими, деякі – такі як lady, втратили сьогодні більшість конотацій, притаманних вікторіанському періоду та є відносно нейтральними, деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні не нейтральні, а піднесені конотації.

У цілому динаміка розвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни у соціальному, культурному та економічному житті Великобританії.

Список використаних джерел

1.                 Абрамова Ю. В. Роль компаративного фрейма в вербализации концепта „женщина” (на материале английских пословиц) // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки – 2004. – № 3(62). – С. 5 - 9.

2.                 Агеев В. С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. – 1987. – № 2. – С. 152 - 158

3.                 Агранович С. З., Саморукова И. В. Типы художественного сознания и мировоззренческий потенциал мифа // Проблема художественного язика. – Самара, 1996. – Вип.2. – С.25 - 56.

4.                 Арнольд И. В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в английском художественном тексте // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. / Науч. ред. Бухаркин П. Е. – СПб.: Изд- во С. Петерб. ун-та, 1999. – С. 54 - 66.

5.                 Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. – М.: Языки рус. культуры, 1999. – 896 с.

6.                 Архангельська А. М. Маскулінність та фемінність як соціокультурні категорії на тлі слов’янського антропонімікону // Мовознавство. –2006. – № 1. – С. 83 - 92.

7.                 Бардина Н. В. Языковая гармонизация сознания. – О.: Астропринт, 1997. – 272 с.

8.                 Барт Р. Семиотика. Поэтика: Избр. работы / Пер. с фр. – М.: Прогресс – Универсус, 1994. – 616 с.

9.                 Бердяев Н.А. Экзистенциальная диалектика божественного и человеческого // Диалектика божественного и человеческого. – М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005. – С. 341-501.

10.            Бессонова О. Л. Мужская и женская этика как основание гендерной оценки // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К.: Логос, 2001. – С. 3 -13.

11.            Бєлявська А. Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи / НАН України. Центр наук. дослідж. і викладання інозем. мов. –К.: Логос, 2006. – № 1. – С. 22-33.

12.            Богданович Г. Ю. Культурология, лингвокультурология, этнопсихолингвистика vs полилингвокультурология // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 34. – С. 12-17.

13.            Бондаренко О. С. Концепти „чоловік” і „жінка” в українській та англійській мовній картині світу: Автореф дис. ... канд. філол наук. – Донецьк, 2005. – 19 с.

14.            Бондаренко О. С. Полісемія лексичних одиниць гендерної семантики в українській та англійській мовах // STUDIA GERMANICA ET ROMANICA: Інозем. мови. Зарубіж. літ.. Методика викл. – 2005. – Т. 2, № 3(6). – С. 58 – 68.

15.            Борисова Т. С. Лінгвостилістичні засоби створення образу стереотипного персонажу ( на матеріалі англомовної пригодницької прози ХІХ –ХХ ст. ): Автореф. дис... канд. філол. наук. – О., 2002. – 20с.

16.            Буланович Н. О. Контраст як змістова категорія тексту // Англістика та американістика: Зб. наук. пр. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2006. – Вип. 3. – С.18 - 22.

17.            Буракова М. Маскулинность и феминность: конструирование « настоящих» мужчин и женщин [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http // www. erivila. iatp. by / g_centre / another / article 18. html. – Назва з екрану. – Дані відповідають 2006 р.

18.            Васюк В.В. Концепт «женщина» в статике и динамике фразеологии английского языка [Электрон. ресурс]: Дис. …канд. филол. наук: 10.02.04. – М.: РГБ, 2002.

19.            Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Под ред. Т.В. Булыгиной. – М.: Языки рус. культуры, 1999. – 780с.

20.            Виноградов В. В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 254 с.

21.            Вишнякова О. Д. Язык и концептуальное пространство: на материале совр. англ. яз. – М.: МАКС пресс, 2002. – 379с.

22.            Воркачев С. Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели // Филол. науки. – 2005. – № 4. – С. 76 - 83.

23.            Воробьев В. В. Лингвокультурология: теория и методы. –М.: Изд-во РУДН, 1997. – 332 с.

24.            Гомілко О. Відмова від тіла: метафізична помилка сучасного фемінізму // Філос. думка. – 2001. – № 1. – С. 91 - 101.

25.            Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу ХХ ст.: Дис. ...канд. філол. наук. – К., 2002. – 182 арк.

26.            Гумбольдт В. фон. О различии между полами и его влиянии на органическую природу // Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. – М.: Прогресс, 1985. – С. 142 -160.

27.            Гундорова Т. Femina Melancholica: Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської. – К.: Критика, 2002. – 272с.

28.            Дмитриева М. Н. Гендерная терминология: национальное vs. интернациональное // Культура народов Причерноморья. – 2004 – Т.1, № 49. – С. 131-135.

29.            Долгова И.А. Способы выражения концепта «толерантность» в английской паремиологии // Единицы языка и их функционирование: Межвуз. сб. науч. тр. – Саратов: Науч. книга, 2005. – Вып. 11. – С. 107 - 110.

30.            Дороніна Т. О. Соціокультурна специфіка наукової категорії „гендер” та її значення в сучасному українському суспільстві // Гендерний розвиток у суспільстві: (конспект лекцій). – 2-е вид. – К.: ПЦ „Фоліант”, 2005. – С. 284 - 351.

31.            Дорош О. Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас: Автореф дис. ... канд. філол наук. – К., 2006. – 20 с.

32.            Дудоладова О. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському публіцистичному дискурсі (2-га пол. ХХст. – поч. ХІХ ст.): Автореф. дис. ... канд.. філол. наук: 10.02.04. / Харк. нац. ун-т ім. Н. В. Каразіна. – Х., 2003. – 20с.

33.            Емірсуїнова Г. І. Лексикон сучасного фемінізму ( на мат. англ.. мови): Автореф. дис. ...канд. філол. наук. – К., 2003. – 19 с.

34.            Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка: Фреймовые сети // Проблеми прикладної лінгвістики. – О.: Вид-во Одес. нац. ун-ту ім. І.І. Мечнікова, 2004. – С. 81-92. – ( Сер. „Мова”; № 9).

35.            Жеребкина И. Феминистская философия 90-х годов: репрезентация «друговости» // Вісн. Харк. нац. ун –ту. – Х., 2004. – № 499. – С. 62 - 67.

36.            Запольских С. П. Рівні відтворення концепту „козацтво” в англомовних перекладах ( на матеріалі перекладів творів М. С. Грушевського // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки. – 2004. – № 3(62). – С. 165 - 171.

37.            Зборовська Н. Феміністичний триптих Євгенії Кононенко в контексті загальноукраїнської проблематики // Слово і час . – 2005. – № 6. – С. 57 -73.

38.            Івакіна І. В. Жіночі типи в російському. романі 1860-х рр.: Автореф. дис... канд. філол. наук, – Х., 2004. – 17 с.

39.            Іващенко В. Компоненти змістової культури концепту як одиниці етнокультури // Укр. мова – 2004 – № 4. – С.18 -28.

40.            Кагановська О. М. Когнітивний аспект проблеми „градації” текстових концептів ( на матеріалі сучасної французької прози ) // Вісн. Запоріз. держ. ун-ту. – 2000. – № 1. – С. 55 - 62.

41.            Карасик А.В. Лингвокультурные характеристики английского юмора: Автореф. дис. … канд. филол. наук. – Волгоград, 2001. – 23 с.

42.            Кардапольцева В. Н. Особенности конструирования и репрезентации женственности в русской культуре нового и новейшего времени [Электронный ресурс]: Дис. …д-ра культурологических наук : 24.00.01. – М.: РГБ, 2006.

43.            Кисельова А. Гендер у художньому тексті: Дослідження впливу статі автора та персонажів на лексику літературного твору (на матеріалі дієслів у романах Дж. Джойса та В. Вульф) // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 156: Герман. філол.– С. 126 - 137.

44.            Кубрякова Е. С. Образы мира в сознании человека и словообразовательные категории как их составляющие // Изв. РАН. Сер. лит. и яз. – 2006. – Т. 65, № 2. – С. 3 - 11.

45.            Кузнєцова І. В. Гендерні особливості презентації персонажів художнього твору: предметно – лінгвістичний аспект // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – Житомир, 2004. – Вип. 17: Філол. науки. – С.172 - 174.

46.            Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 792с.

47.            Лапшина М. Н. Семантическая деривация в когнитивном аспекте: Автореф. дис. …д-ра филол. наук. – СПб., 1996. – 32с.

48.            Левин Ю. И. Структура русской метафоры / Избр. труды. Поэтика. Семиотика. – М.: Языки русской культуры, 1998. – С. 457- 464.

49.            Летова А. Д. Лингвокультурологический концепт «Английская национальная личность» в сопоставительно-контрастивном описании афористики [Электрон. ресурс] Дис. …канд. филол. наук : 10.02.20. –з М.: РГБ, 2005.

50.            Лившиц В. Е. Интертекстуальность в рассказе А.С.Байятт "A Lamia In the Cevenness" [Электрон. ресурс] – Режим доступу: http. // www. k.su.ru./fil/kn2/index.php?sod=32 – Назва з екрану. – Дані відповідають 26.07.2006.

51.            Малышевская Д. Базовые концепты культуры в свете гендерного подхода (на примере оппозиции „Мужчина/ Женщина”) // Фразеология в контексте культуры. – М.: Языки рус. культуры, 1999. – С. 180 - 184.

52.            Манкевич И. А. Художественный текст как источник культурологической информации // Худож. текст и культура: Матеріали. междунар. наук. конф., 2-4 окт. 2003 г. – Владимир, 2004. – С. 180 - 187.

53.            Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: Учеб. пособие. – Минск.: Тетрасистемс, 2004. – 256 с.

54.            Мітосек З. Структуралістські орієнтації в літературознавчих дослідженнях // Література. Теорія. Методологія / Пер. с пол. С. Яковенка . – К.: Вид. дім „Київо-Могилянська академія”, 2006. – С. 198 - 216.

55.            Мітчел Д. Психоаналіз і фемінізм: радикальна переоцінка психоаналізу Фройда / Пер. з англ. І. Добропас і Т. Шмігер. – Л.: Астролябія, 2004. – 480 с.

56.            Нечаева Н. А. Идеал женщины в структуре гедерных картин мира // Гендерные тетради. – СПб., 1999. – Вып. 2. – С. 5 - 7.

57.            Огаркова Г. А. Вербалізація концепту „кохання” в сучасній англійській мові: когнітивний та дискурсивний аспекти: Автореф дис. ... канд. філол наук / 10.02.04. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – 20 с.

58.            Омельчук О. Фемінний ідеал та феміністичний інтерес у критичному дискурсі „ Літературно-наукового вісника” / „Вісника” ( 1922 – 1939) // Сучасність. – 2005. – № 7-8. – С. 105 - 113.

59.            Опарина Е. О. Язык – текст – культура // Дискурс, речь, речевая деятельность: функциональные и структурные аспекты: Сб. обзоров / РАН ИНИОН. Центр гуманитар. науч. – информ. исслед. Отд. языкознания. – М., 2000. – С.152 - 169.

60.            Павличко С. Джон Фаулз. Життя як магічний театр. // Павличко С. Зарубіжна література: Дослідж. та критич. статі. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2001. – С.359 – 391.

61.            Павличко С. Роман Джона Фаулза „ Деніел Мартін” і традиції англійської романтичної прози // Павличко С. Зарубіжна література: Дослідж. та критич. статі. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2001. – С. 511 - 539.

62.            Паскова Н. А. Концепт „Женщина” в текстах среднеанглийского периода [Электронный ресурс]: Опыт семантической реконструкции на основе произведений Дж. Чосера: Дис. …канд. филол. наук : 10.02.04. – М.: РГБ, 2003.

63.            Пироженко О. Г. Когнітивні та комунікативні аспекти вербалізації концепту неправди у діалогічному дискурсі ( на матеріалі сучасної англійської мови: Автореф. дис. ... канд.. філол. наук: 10.02.04. / Харків. нац. ун-т ім.. В. Н. Каразіна. – Х., 2001. – 20с.

64.            Погребна В. Л. Проблеми фемінізму в російській критиці і романах письменниць 2- ї пол. ХІХ ст.: Автореф.дис. ...канд. філол наук. – К., 2004. – 14 с.

65.            Потебня А. А. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993. – 192 с.

66.            Проскурнин Б. Почему Джордж Элиот недооценена в современной России, или о пользе зарубежного взгляда на англистику // Вопр. лит. – 2005. – № 2. – С. 261 - 273.

67.            Пузиренко Я. В. До проблеми номінації осіб жіночої статі в українській мові (гендерний аспект) // Наук. зап. Нац. ун-ту „ Києво-Могилянська Академія”. – 2001. – Т.18. – С.37 - 39.

68.            Рубчак М. Християнська Богородиця чи Берегиня? Фемінізм на противагу вічно жіночому // Філос. думка. – 2000. – № 1. – С. 110 - 127.

69.            Сазанович Л. В. Концептуальные модели репрезентации генерализованных мужских и женских образов в американском песенном фольклоре // Вісн. держ. Черкас. ун-ту ім. Б. Хмельницького. Сер.: Філол. науки. – Черкаси, 2003. – Вип. 44: – С. 66 -73.

70.            Сарапіна Л. Г. Концептуальна та семантична природа лексеми „політика” в українському газетному публіцистичному стилі // Вісн. Черкас. держ. ун-ту ім. Б. Хмельницького. Сер.: Філол. науки. – Черкаси, 2002. – Вип. 29. – С. 26 - 33.

71.            Слышкин Г. Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. – М.: Academia, 2000. – 128 с.

72.            Старко В. Ф. Концепт ГРА в контексті слов’янської і германської культур ( на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов ): Автореф. дис. ...канд. філол. наук / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К., 2004. – 16 с.

73.            Старух О. В. Постфемінізм та проблема полісуб’єктивності жіночого „я” у прозі О. Забужко // Питання літературознавства: Наук. зб. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 8 (65). – С. 100 - 106.

74.            Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка: семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – М., 1985. – 335 с.

75.            Стернин И. А. Методика исследования структуры концепта // Методологические проблемы когнитивной лингвистики / Под ред. И. А. Стернина. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. – С. 58 - 65.

76.            Стешин І Д. Художнє втілення феміністичної ідеї в найновішій британській і українській прозі ( А.Картер, О. Забужко): Автореф.дис. ...канд. філол наук. – Тернопіль, 2002. – 18с.

77.            Таран Л. Жіноча роль (Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття ) // Сучасність. – 2005. – № 7-8. – С. 128 – 139.

78.            Тарасенко И. В. Женское начало в культурных реалиях ХХ века: Дис. …канд. филол. наук. – Х., 2001. – 167 л.

79.            Телия В. Н. Русская фразеология: семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Языки русской культуры, 1996. –286 с.

80.            Терещенко Н. М. Статево – рольова структура жіночої тілесної ідентичності: Автореф. дис. ... канд.. психол. наук. – Х., 2003. – 19с.

81.            Топоров В. Н., Толстая С. Н. Концепт движения в языке и культуре / РАН; Ин-т славяноведения и балканистики. Отдел этнолингвистики и фольклора. Отдел типологии и сравнительного языкознания. – М.: Индрик, 1996. – 383 с.

82.            Улюра Г. Проблема феміністського тексту і письменницького іміджу жінки – авторки в сучасних українських та російських літературах // Сучасність. – 2005. – № 7-8. – С. 115 - 127.

83.            Фаулз Дж. Кротовые норы / Пер. з англ. И. Бессмертная, И. Тогаева. – М.: Махаон, 2002. – 640 с.

84.            Фесенко Т. А. Концептуальное моделирование как метод изучения ментальной реальности человека // Язык, сознание, коммуникация: Сб. ст. – М., 2000. – Вып. 12. – С. 5 - 8.

85.            Філоненко С. О. Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХст. ( феміністичний аспект) // Автореф. дис... канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 2003. – 17 с.

86.            Халеева И. И. Гендер как интрига познания // Гендер как интрига познания. – М.: Изд-во «Рудомино», 2000. – С. 9 - 17.

87.            Хименко С. А. Особливості моделювання концептуального поля актанта – матері як інформаційного ядра концепту „материнство” // Вісн. Житомир. держ. ун –ту ім. І. Франка. – Житомир, 2004. – Вип. 17. – С. 256 -258

88.            Хьюит К. Джордж Елиот и ее роман «Миддлмарч» // Вопр. лит. –2005. – № 2. – С. 236 - 260.

89.            Цапок О. М. Мовні засоби репрезентації концепту „краса” в поезії українських шістдесятників: Дис.... канд.філол. наук. – Черкаси, 2003 – 191 с.

90.            Чала Ю. П. Відтворення культурно-маркованих знаків Вікторіанської доби в українських перекладах: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02. 16. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 20 с.

91.            Черданцева Т. З. Метафора и символ во фразеологических единицах // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 78 - 92.

92.            Чибышева О. А. Концепт «Женщина» в русской и английской фразеологии [Электронный ресурс]: На материале предметных фразеологизмов, именующих женщину: Дис. …канд. филол. наук : 10.02.20. – М.: РГБ, 2005

93.            Шевченко И. С. Ментальный мир и дискурс викторианской женщины //Материалы Третьей междунар. конф. «Гендер: Язык, Культура, Коммуникация». – М.: МГЛУ. – 2003. – С. 125 – 126.

94.            Шилина А. Г. К вопросу о структуре и формировании терминосистемы гендерных исследований [Електорн. ресурс]. – Режим доступу: http: // www.philol.msu.ru / 2004 / ru/ abstracts. – Назва з екрану. – Дані відповідають 2006 р.

95.            Шиліна А. Г. Лінгвогендерна інтерпретація лексичного і граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Сімферополь, 2002. – 19 с.

96.            Эти загадочные англичанки?.. / Пер. с англ., сост. и предисл. Е. Ю. Гениевой. – М.: Рудомино, Текст, 2002. – 509 с.

97.            Яковенко Е. Г. Сердце, душа, дух в английской и немецкой картинах мира (опыт реконструкции концептов) // Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова, И. Б. Левонтина. – М.: Изд-во «Индрик», 1999. – С. 39 - 57.

98.            Яценко М. А. Семантико – прагматический анализ средств вербализации концептов «мужчина» и «женщина» на словообразовательном уровне английского языка // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Вид-во Запоріз. нац. ун-ту, 2004. – № 1 (20). – С. 50 - 55.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8