реферат скачать
 
Главная | Карта сайта
реферат скачать
РАЗДЕЛЫ

реферат скачать
ПАРТНЕРЫ

реферат скачать
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат скачать
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків (Внешнеэкономическая деятельность комерческих банков)

галузі охорони праці. Вкрай незадовільним є стан охорони праці на малих,

орендних і приватних підприємствах, комерційних структурах. Служба охорони

праці місцевих районних облдержадміністрацій не організована. На

підприємствах не додержуються вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.

Виробничі приміщення, устаткування, технології повинні відповідати

всім вимогам охорони праці. Ці вимоги повинні виконувати будівельники,

проектувальники технологій, працівники, які керують експлуатаційним

процесом. При цьому повинні дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, що

регламентують ступінь впливу шкідливих факторів виробництва на організм

людини, а також режим його праці та відпочинку.

Ці вимоги законодавства про працю забезпечуються системою санітарного

нагляду, органам Держнаглядохоронпраці, а також контролем служб охорони

праці та профспілкових органів. Проте дотримання вимог нормування

наштовхується на ряд об'єктивних труднощів, пов'язаних з дискусійністю

проблеми визначення норми здоров'я та норми впливу того або іншого

виробничого фактору.

Одним із підходів до визначення норми є середньостатистичний спосіб.

Він слабо враховує багатогранність, специфічність, динамічність,

варіабельність та індивідуальність норми, а також вияв різних аномалій.

На думку багатьох сучасних авторів, найбільш прийнятим визначенням

норми є її характеристика як функціонального оптимуму життєдіяльності

організму, коли протікання всіх процесів у його системах відбувається з

найбільшою узгодженістю, надійністю, економічністю та ефективністю.

Відомий авторитет у галузі фізіології праці В.І. Медведєв вказує, що

проблема фізіологічного нормування перетворюється у проблему кількісного

опису діапазону можливостей фізіологічних процесів, що забезпечують

системну відповідь при здійсненні професійної діяльності. Під гігієнічним

нормуванням він розуміє кількісну регламентацію тих факторів трудового

середовища, з якими безпосередньо взаємодіє людина, а основним критерієм

такого нормування є збереження її здоров'я шляхом забезпечення оптимальних

або субоптимальних умов навколишнього середовища. Проте, як підкреслює

автор, і у цьому випадку дослідники обмежені головною теоретичною трудністю

- відсутністю чіткої та ясної концепції здоров'я та хвороби.

Таким чином, між гігієнічним та фізіологічним нормуванням

установлюються такі співвідношення: якщо гігієнічне нормування спрямоване

на визначення припустимих параметрів зовнішніх умов за критеріями

фізіологічного нормування, то фізіологічне нормування визначає умови

оптимального функціонування та перетворень в організмі людини у процесі

виробничої діяльності, розглядаючи гігієнічні норми та відхилення від них

як такі, що підтримують або порушують цю оптимальність.

Розвиваючи описані уявлення про нормування, дослідники вказують, що

мобілізація, використання та відновлення трудового потенціалу людини

найтіснішим чином пов'язані з особливостями її психіки. Тому при розробці

та застосуванні нормування трудового середовища необхідно враховувати

психологічні фактори та проводити роботу щодо гуманізації праці, тобто

раціонально використовувати властивості особистості працівника,

перетворюючи працю з тяжкого обов'язку у задоволення найважливіших його

потреб.

Вирішення цієї принадливої проблеми пов'язане з індивідуальними

характеристиками особистості, вияв яких зумовлений особливостями різних

видів та форм діяльності, що в свою чергу впливає на рівень працездатності.

Урахування особливостей людини та індивідуально-типологічних фізіологічних

якостей (свідоме або підсвідоме) допомагає працівнику виробити таку

стратегію діяльності, яка є компромісним оптимумом у конкретних умовах

діяльності. Такий вибір стратегій діяльності у деяких випадках компенсує

вади у фізіологічній або психологічній сфері при виконанні професійних

обов'язків.

Проте існують професії та виробничі ситуації (аварії, робота в

екстремальних умовах навколишнього середовища та інше), коли вибір

компромісних стратегій діяльності ускладнений або неможливий. Тоді можна

говорити про гетерогенність (неоднорідність) професій, оскільки одні

ставлять дуже жорсткі вимоги до характеристики особистості та

психофізіологічних якостей людини, а інші - включають можливості

компенсації поведінкою вимог до задовільного виконання посадових

обов'язків. Викладене підкреслює необхідність існування ще однієї категорії

нормативів до роботи в окремих професіях - нормативів психологічних та

психофізіологічних.

Таким чином, для раціонального використання робочої сили необхідно

суворо дотримуватися вимог охорони праці шляхом застосування технічних,

гігієнічних, фізіологічних та психологічних нормативів. Проте, враховуючи

труднощі при створенні та застосуванні цих нормативів для різних

професійних груп, невирішеність теоретичних питань визначення гігієнічної

та фізіологічної норми, існування особливостей професійної діяльності у

різних галузях, необхідно творчо підходити до їх розвитку - активізувати

роботу по створенню галузевих норм умов та режимів праці, розробляти

адекватні способи профілактики функціональних порушень, захворювань та

реабілітації здоров'я.

3.2. Аналіз умов праці на підприємстві.

3.2.1. Загальна характеристика умов праці відділку , бухгалтерії,

участку, банку.

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних,

організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та

засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатність

людини у процесі праці.

Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорона

праці, передбачає створення таких умов, за яких виключено або значно

ослаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового

середовища.

Під шкідливим виробничим фактором розуміємо такий фактор виробничого

середовища, вплив якого на працюючого завдає шкоди його здоров'ю та умов

впливу шкідливих факторів може стати небезпечним.

До небезпечних факторів належать такі фактори трудового середовища,

вплив яких на працюючих у певних умовах призводить до різкого погіршення

здоров'я або до травми.

В сучасному складному виробництві, насиченому технікою,

спостерігається дія не одного, а цілого комплексу виробничих факторів,

частина з яких може бути не тільки шкідливими, але й небезпечними.

Несприятливий вплив шкідливих факторів може бути оборотним - функції та

морфологічні зміни в організмі при цьому відновлюються після припинення

впливу факторів. Проте при значній інтенсивності більшості факторів

несприятливі зміни накопичуються, що визначається як кумулятивний ефект.

При впливі на організм декількох факторів ефект комплексу може

дорівнювати сумі впливу окремих факторів, що визначається як адитивний

вплив. Іноді спільний вплив менший за адитивний. Особливу небезпеку

становить підсилення одних факторів іншими, що свідчить про наявність

потенціювання їх дії. Окрім того, взаємодія комплексу виробничих факторів

може стати причиною виникнення акумулюючого ефекту (а у випадку

неадитивного впливу комплексу факторів цей ефект може бути підсилений), що

завдає значно більшої шкоди здоров'ю, ніж дія одного з них.

Зараз проводяться інтенсивні дослідження щодо виявлення механізмів

впливу на організм комплексу факторів трудового середовища. Але у зв'язку з

надзвичайною складністю питання, його вирішення ще далеке до завершення.

Особливо це стосується праці користувачів відеодисплейних терміналів, де на

організм діє комплекс слабко виражених факторів, вивчення ефекту взаємодії

яких вкрай ускладнено.

Науки, що вивчають вплив на організм людини факторів виробничого

середовища, це гігієна та фізіологія праці.

Гігієна праці - це комплекс заходів та засобів по збереженню здоров'я

працівників, профілактиці несприятливих впливів виробничого середовища та

трудового процесу.

Фізіологія праці вивчає функції організму людини в умовах її трудової

діяльності з метою забезпечення високого рівня працездатності та здоров'я.

Широкомасштабні заходи, спрямовані на поліпшення здоров'я людей,

повинні здійснюватися як у суспільстві в цілому, так і безпосередньо на

кожному підприємстві та установі у встановленому законодавством порядку.

Суворе додержання вимог гігієни та фізіології праці є не тільки особистою

справою окремої людини, але й будь-якого колективу - виробничого, учбового,

наукового і тому подібне, оскільки порушення принципів гігієни позначається

не тільки на здоров'я порушника, але й на здоров'я інших членів колективу.

Гігієна та фізіологія праці дають можливість підняти на більш високий

рівень охорони праці, забезпечити безпечний і здоровий спосіб життя та

професійної діяльності.

Бухгалтерія банку не є підрозділом зайнятим на виробництві. На цій

ділянці роботи приділяється увага факторам, які негативно впливають на

безпеку праці робітників цього відділу. Для забезпечення нормальних умов

праці власнику необхідно провести атестацію робочих місць відділу, стосовно

довести їх до нормативних вимог.

Атестація робочих місць є одним із засобів підтримання належного

рівня охорони праці і являє собою комплексну оцінку кожного робочого місця

на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва,

гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що

дає змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й

зберігати здоров'я та не скорочувати тривалість діяльності у даній

професії, тобто зберігати професійне довголіття.

Порядок проведення атестації регулюється Методичними рекомендаціями

для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими

постановою Мінпраці України від 01.09.92 року № 41 та Головним державним

санітарним лікарем України.

Атестація робочих місць передбачає:

виявлення безпосередньо на робочому місці шкідливих та небезпечних

виробничих факторів та з'ясування причин їх появи;

дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища,

важкості та напруженості трудового процесу на конкретному робочому місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища та характеру праці

на відповідність їх рівнів вимогам нормативних документів;

обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії

шкідливості умов праці;

встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне

забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, а також інші

пільги та компенсації залежно від умов праці;

перевірку правильності використання списків виробництв, робіт,

професій, посад та показників умов праці при наданні права на пільгове

пенсійне забезпечення.

Атестація робочого місця дає можливість упритул наблизитися до

розробки та здійснення заходів щодо його раціоналізації шляхом нормалізації

умов, режимів праці та у цілому трудового середовища. Як підкреслюють

сучасні дослідники, основною метою атестації є:

. поліпшення умов і безпеки праці, проведення інших заходів щодо охорони

праці, підвищення рівня культури виробництва;

. вивчення відповідності умов праці рівню розвитку сучасної техніки та

технологій, удосконалення порядку та умов встановлення пільг та

компенсацій;

. прискорення зростання продуктивності праці на основі урахування

психофізіологічних та особистісних особливостей працюючих, урахування їх

професійної придатності до даного виду діяльності;

. поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації надмірних

робочих місць з застарілим обладнанням і таким чином забезпечення

збалансованості числа робочих місць, раціоналізації режимів праці;

. залучення фахівців до вирішення проблем по удосконаленню виробництва та

інше;

. інвентаризація програмного забезпечення ПЕОМ, що застосовуються, для

виявлення та припинення використання програмних продуктів, які не

задовольняють психофізіологічні вимоги їх побудови, а також заміна їх

більш продуктивними програмами, адекватними психофізіологічному статусу

працюючих, які більшою мірою відповідають вимогам перешкодостійкості, а

отже сприяють надійності виконання виробничих завдань.

Таким чином, атестація робочих місць є результатом здійснення певного

комплексу заходів, який дає інформацію про можливість та засоби

раціоналізації робочих місць або їх скорочення.

3.2.2. Аналіз повітряного середовища на підприємстві.

Підприємства, які працюють у закритих приміщеннях повинні бути

обладнані витяжною вентиляцією або кондиціонерами, в залежності від того

які види робіт виконують робітники. Розрахунок встановлення вентиляції

проводиться згідно наявності робочих місць, а також висновок експертизи

умов праці згідно розрахунків на кожне робоче місце.

Щорічно в Україні викидається в атмосферу 2 мільйони тон шкідливих

речовин. У середньому на кожного громадянина України припадає близько 400кт

шкідливих речовин. Крім того, 14 працюючих атомних реакторів АЕС за умов

ідеальної безаварійної роботи викидають в атмосферу понад 140 тисяч кюрі

радіоактивних речовин на рік.

Працюючі люди, обладнання та пристрої опалення викидають в навколишнє

середовище теплову енергію. Все це разом взяте приводить до погіршення

продуктивності праці на 5-10% та виникнення різних захворювань.

Вентиляція виробничих приміщень і робочих місць - основа оздоровлення

умов праці, підвищення продуктивності праці та ліквідації небезпечних

професійних захворювань. Вентиляція і опалення виробничих приміщень

здійснюється для всіх виробничо-побутових та допоміжних приміщень, згідно

будівельних норм та правил.

Вентиляція може бути природня, штучна або мішана.

Природня вентиляція виробничих приміщень здійснюється за рахунок

спеціальних каналів, квартирок тощо. При розрахунку природньої вентиляції

розраховують площу квартирки, каналу (проріз) як верхньої так і нижньої.

Кондиціювання повітря - це створення та автоматизована підтримка в

приміщені нормального повітря. Може використовуватись повне кондиціювання

повітря або неповне кондиціювання. При повному кондиціюванні забезпечується

постійна температура повітря, відносна вологість, чистота та швидкість

повітря. При необхідності повітря очищають, нагрівають або охолоджують,

сушать або зволожують, озонують або іонізують, дизенфикують або опромінюють

ультрафіолетовими променями. Для розрахунку кондиціонера розраховують

необхідний повітрообмін повітря. Далі вибирають тип кондиціонера.

3.2.3. Аналіз освітлення робочого місця.

Результати дослідження показали, що виникнення одного з істотних

джерел негативних фізіологічних впливів на працівників пов'язане з

дискомфортними зоровими умовами через неправильне спроектоване освітлення.

Наближено можна вважати, що при 10 відсотковому зменшенні освітленості

працездатність знижується на 1 відсоток. Коли за характером роботи

вимагається комбінація носіїв інформації, освітленість можна варіювати від

300 до 700 лк, причому чим рідшою є зміна полів зору в процесі роботи (

наприклад, з екрана на документ та навпаки), тим вищим може бути рівень

освітленості. Наприклад, для роботи з відеотерміналом оптимальною

освітленістю робочих приміщень вважається 300-500 лк.

Штучне освітлення у приміщеннях треба здійснювати у вигляді

комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел

світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над

робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку. Для запобігання

засвітлення, лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним

зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до

світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень.

При цьому кожне вікно повинно мати світлорозсіюючі штори з коефіцієнтом

відбивання 0,5-0,7.

Освітлення робочого місця може бути природним і штучним. Природне

освітлення - освітлення приміщення прямим і відбитим денним світлом, яке

проникає через вікна та інші конструкції. Сучасне освітлення - це

доповнення природнього освітлення штучним. Розрахунок природнього

освітлення при боковому освітленні зводиться до надходження сумарної площі

вікна.

=(Sп*Kн*Z*Kз )/(100*Кс*Кв), де

Sп - площа підлоги кімнати, цеху, приміщення м^2 (ширину приміщення

перемножають на довжину);

Кн - нормоване значення коефіцієнта природнього освітлення приймаємо

Кн=0,01+0,03 або ен= 1-3%;

Z - світлова характеристика вікна, приймаємо Z=0,8-0,9;

Кз - коефіцієнт запасу, який враховує затемнення вікна деревами,

сусідніми приміщеннями, приймаємо Кз=1,0-1,7;

Кс - загальний коефіцієнт світлопропускання скла вікна з врахуванням

затемнення, приймаємо Кс=0,15-0,6;

Кв - коефіцієнт, який враховує відображення світла від внутрішніх

поверхонь приміщення, приймаємо Кв=1-10.

Штучне освітлення передбачається для всіх виробничих приміщень та

побутових приміщень. Штучне освітлення ділиться на робоче, аварійне,

чергове та евакуаційне. У виробничому відділі використовується загальне

робоче освітлення.

3.2.4. Аналіз шуму в приміщенні.

Шум - одна із форм фізичної дії середовища, що впливає на

продуктивність працездатності. Надмірна інтенсивність шуму знижує

продуктивність праці на 40 відсотків, призводить до захворювання. Шум

справляє негативний вплив на функціональний стан людини. Відомо, що шум

несприятливо діє на людину, особливо при тривалому впливі; це виражається у

зниженні розумової працездатності, підвищенні втрати енергії (на 17

відсотків), появі головного болю, розвитку безсоння, послабленні уваги та

інше.

Шум може бути фактором, що сприяє розвитку стресу. Відзначено

взаємозв'язок між скаргами на шум, з одного боку, та емоційними порушеннями

і поганим настроєм - з другого. Вплив шуму на вегетативну нервову систему

може проявлятися при рівнях, близьких до припустимого, і призводити до

порушення периферійного кругообігу за рахунок спазму капілярів шкіри та

слизових оболонок, а також до інших негативних наслідків.

Для вимірювання шуму застосовують різні шумовимірювачі, частотні

аналізатори та інші прилади. Частотні аналізатори служать для виділення

будь-якої смуги частот для подальшої направленої корекції шуму як за

об'єктивними показниками, так і згідно з суб'єктивним сприйняттям.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно з ГОСТ 12.1.050-86

та ГОСТ 23941-79.

Нормованими параметрами шуму на робочих місцях є рівні

середньоквадратичних звукових тисків (дБ)та рівні звука (дБА), що

вимірюється по шкалі "А" шумовимірювача. Останні найбільш близькі до

фізіологічного сприйняття людиною.

Згідно з ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу,

пов'язану з виробленням концепцій, створення нових програм, викладацькою

роботою, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА. Праця керівників

виробництва, пов'язана з контролем групи людей, що виконують переважно

розумову роботу, не повинна супроводжуватися шумом вище 55 дБА. Під час

виконання розумової роботи за особистим графіком з інструкцією

(операторська та близька до неї види діяльності) і точних зорових робіт не

повинна перевищувати 65 дБ.

Джерелами шуму є: транспорт, насоси, двигуни, пневматичні та

електричні інструменти, верстати, будівельна та комп'ютерна техніка тощо. У

робітників, які мають справу з шумними машинами та механізмами, виникають

стійкі порушення слуху. Тривала дія шуму робить людину нервовою, погіршує

самопочуття, знижує працездатність та швидкість, вповільнює розумовий

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11


реферат скачать
НОВОСТИ реферат скачать
реферат скачать
ВХОД реферат скачать
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат скачать    
реферат скачать
ТЕГИ реферат скачать

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.