Курсовая: Аудит операцій з руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку
Аудитор______________А. Л.Бінкін
Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їх законність,
достовірність і господарську цілеспрямованість. При цьому старанно
аналізуються повнота та своєчасність оприбуткування грошей в касу. Методику
проведення перевірки правильності оприбуткування грошових коштів в касу
передбачає четвертий етап.
Грошові кошти поступають в касу підприємства:
Ø з розрахункового рахунку, який відкритий в установі банків;
Ø за реалізовану продукцію (роботи, послуги);
Ø невикористані підзвітні суми;
Ø депоновану заробітну плату.
Повноту та своєчасність оприбуткування грошей в касу, отриманих з рахунків
підприємства в банку, встановлюється шляхом зустрічної та взаємної перевірки
даних виписок банка з розрахункових рахунків підприємства, корінці чекових
книжок, прибуткових касових ордерів та записів в касовій книзі. При вивчені
грошових операцій аудитору необхідно запросити із відповідного відділення
банку справку про видані чекові книжки за весь вивчає мий період. Для того
щоб не було ніяких сумнівів, що отримані із банківських рахунків грошові
кошти оприходувані своєчасно і повністю, необхідно перевірити записи в
журналі-ордері №1 і касовій книзі з сумами на корінцях чекових книжок і в
виписках банків. Необхідно мати на увазі, що чекові книжки, корінці
використаних чеків, а також невикористанні чеки повинні зберігатися у
головного бухгалтера в умовах, виключаючи можливість їх втрати. Зіпсовані
чеки з надписом ”Анульовані” слідує зберігати підклеєними до корінців чеків.
Забороняється довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру,
який отримує по чекам готівку з банку, а також підписувати незаповнені чеки.
Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до
каси підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій
книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових
касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдувальних
документів, як товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій
до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і
податкових накладних тощо). За потреби поглибленої перевірки повного
оприбуткування в касі готівкових коштів, одержаних з різних джерел, можуть
аналізуватися також обороти за відомістю журналу-ордера №1 за дебетом рахунку
301 “Каса” порівняно з оборотами за кредитом кожного кореспондуючого рахунку
з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в касовій книзі та даними
документів, які підтверджують фактичне одержання підприємством певних сум
готівки у відповідні строки. Старанній перевірці підлягають операції по
оприбуткуванню виручки від реалізації продукції і надані послуги робітникам
підприємства за готівку, так як по даним операціям частіше всього
зустрічаються зловживання, пов'язані з повним чи частковим не оприбуткуванням
поступивши в касу грошей. В випадку розходжень слід провести перевірку
указаних операцій по суті і встановити причини відхилень. При наявності
заборгованості робітників чи інших осіб за, наприклад, куплені товарно-
матеріальні цінності необхідно перевірити реальність виникнення такої
заборгованості.
Крім вищеназваних методів перевірки, для контролю за повним і своєчасним
оприбуткуванням готівки конкретним підприємством, аудитор може застосовувати
відповідні зустрічні перевірки, що здійснюються безпосередньо на
підприємствах-покупцях (замовниках), які сплатили готівкові кошти, шляхом
залучення відповідних первинних документів та взаємного звіряння касових
документів отримувачів готівки з даними покупців. Під час перевірок аудитор
має брати до уваги, що за наявності в касі підприємства готівки. Яка не
підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не
оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.
При встановлені випадків не оприбуткування грошей, виправлень, підчисток,
розходжень в номерах чеків чи розриву між датами отримання грошей по виписці
банків та оприбуткування їх в касі слід вияснити причини. З цією метою
беруться письмові пояснення з касира та головного бухгалтера підприємства.
На п'ятому етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого
ліміту залишку готівки в касі. Ліміт каси встановлюється підприємствам, які
мають поточні рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою.
Такі підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець дня в межах
затвердженого ліміту каси. Порядок установлення підприємствам ліміту каси,
порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про
організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (далі -
Інструкція). Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені
строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами
договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на підприємства.
Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт
каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх
поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся
наявна готівка (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян) в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від
причин, внаслідок яких ліміт каси не встановлено).
Під час перевірки дотримання підприємствами ліміту каси визначається
встановлений установою банку або самостійно визначений підприємством (у
випадках передбачених Інструкцією) ліміт каси, уточнюються за наявними
копіями заявок-розрахунків та наказами (розпорядженням)суми самостійно
доведеного підприємством ліміту каси своїм відокремленим підрозділам. Під час
перевірок з'ясовують те, як підприємство дотримується встановленого установою
банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також
своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів,
виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що
кошти. Одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з
оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть відповідно до
пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів можуть зберігатися в касі
підприємства понад установлений ліміт каси.
Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про
фактичні її залишки в касу за касовою книгою з установленим підприємству
лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день
касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в період, що
перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначається, протягом
якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки
до банку і з якої причини, а також загальна суми понадлімітних залишків
(зразок розрахунку понадлімітних залишків приведений нижче в табл. 2)
Під час перевірок мають також враховуватися особливості визначення
понадлімітних залишків і порядку здавання до кас банків підприємствами
торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з пунктом 4.16 Інструкції.
При здійснені цих перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг також звертається увага на необхідність забезпечення постійної
наявності в касах підприємства, що перевіряється, розмінної монети для видачі
здачі. Виявлені порушення встановленого ліміту каси відображається в акті
перевірки (зазначаються дані про діючий ліміт каси, фактичні залишки готівки
каси в ті дні, коли було перевищено її ліміт, а також розрахунок загальної
суми перевищення встановлених лімітів за кожний день).
Таблиця 2. Порядок розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі
підприємства
Дата
Залишок готівки на початок дня
Надходження готівки до каси
Видача готівки з каси
Залишок готівки на кінець дня
У т. ч. за платіжними відомостями в дні виплат, пов'язані з оплатою праці
Ліміт каси
Понадлімітні залишки за кожний день
04.10.02
10
250
80
180
100
80
04.10.02
180
100
140
140
100
40
І т. д.
...
...
...
...
...
...
...
Всього
510
Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і
синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності
підприємства, з метою встановлення їх відповідності. В разі виявлення
аудитором порушень законодавства і інших документів, регламентуючим
господарсько-фінансову діяльність і стан бухгалтерського обліку аудитор
складає відомість.
Перевірка руху грошових коштів на поточному рахунку здійснюється на основі
такої програми(див дод.4)
Вивчення банківських операцій розпочинається із з'ясування аудитором питання,
які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному
підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який
надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання
послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-
матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства
можуть мати й інші рахунки в банках.
Незалежно від того, якими рахунками в банку користується . підприємство,
аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів,
доцільно здійснювати в такій послідовності.
Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка
перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в
наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно
перевірити їх вірогідність.
Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звернути увагу не тільки
на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід
окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні
можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за
послідовністю залишку.
Вхідні й вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, але й за датами
здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські
виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці,
повинні бути додані відповідні документи.
Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до
них. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необгрунтованих
виправлень.
При вивченні операцій за рахунками в установі банку перевіряється наявність
та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і
підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних
даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добираються
за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно
перенесені залишки з попередньої до наступної.
Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують
здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв
на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та
виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких
документів.
Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, повністю
або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними
шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки
знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано
насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі
невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її
дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу
слід звернути на заповнення реквізитів документів. Аудитор повинен також
звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити
одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у
банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у
чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення
банківської виписки, а отже - про можливі відхилення), то необхідно провести
зустрічну перевірку цього чека в установі банку.
Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або
фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають
за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є
дозвіл клієнта.
У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та
код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на
особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення
(витрачання) коштів, а по кредиту - збільшення (надходження) коштів.
Також аудитору слід перевірити:
Ø відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;
Ø правильність заповнення платіжних доручень;
Ø таксування оборотів у виписка банку.
Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в
облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в
розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в
журналі № 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за
такою формулою:
åС' + åК - åД = åС", де
С' - залишок на початок дня;
К – кредитовий оборот;
Д – дебетовий оборот;
С" – залишок на кінець дня.
Документальна перевірка записів за рахунками в банку слід проводити в трьох
напрямах:
а) перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до
виписок банку;
б) перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для
цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період,
що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з
одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у
правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у
наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо;
в) провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю
операцій.
Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за
змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника
зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.
Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами,
встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого
сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а
саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була
списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані
бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації
дорожніх листів тощо.
Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах,
треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.
Інколи підприємства перераховують кошти іншим підприємствам начебто за
придбані товари, які насправді не надійшли на склад або надійшли, але не того
асортименту, який зазначено у документах, або ж перераховані за придбання
матеріальних цінностей кошти були віднесені по бухгалтерських контировках у
дебет рахунків обліку витрат на виробництво, а фактично одержані цінності
оприбутковані контировкою в дебет рахунків обліку матеріальних цінностей і в
кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Створена таким чином
нереальна заборгованість незаконно виплачується з каси.
Таблиця 3. Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках
№
п/п
Можливе порушення
Характеристика порушення
Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках
Не відображення надходження сум, одержаних з банку і одночасне не відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківської о рахунку
2
Безготівкові перерахування коштів не за призначенням
перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості
3
Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку
некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах
5. Збір аудиторських доказів і оформлення робочих документів
Основною найбільш важливою, відповідальною і трудомісткою частиною роботи
аудитора являється збір аудиторських доказів по всім об’єктам контролю. На
основі аналізу і узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить
висновок щодо правильності ведення бухгалтерського обліку на аудируємому
підприємстві.
Висновки світового досвіду підготовки аудиторських доказів відображені в
розробленому Комітетом міжнародної аудиторської практики міжнародному
нормативі аудиту “Аудиторські докази”. В відповідності з цим нормативом під
аудиторськими доказами слід розуміти інформацію, яка підтверджує правильність
відображення в обліку даних, чи даних, отриманих під час фактичної перевірки
стану контролює мого об’єкту, яку відбирає аудитор в процесі контрольних дій
для видачі замовнику висновок про достовірність і правильність відображення
в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі зміною фінансово-
господарського стану.
Аудиторські докази, як правило відображають зміст частини інформації, яка є
на підприємстві. Так як інформація являється основою для складання
аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати наступним
вимогам:
Ø необхідність;
Ø обґрунтування;
Ø повнота;
Ø правильність.
Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта
аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного,
документального контролю та підтвердження третьої сторони (як правило
банків). Для отримання аудиторських доказів, які підтверджують правильність
та достовірність даних бухгалтерського обліку використовується прийом
фактичного контролю – інвентаризація. Зіставленням фактичних даних з
відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан перевіряє мого
об'єкта. Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності перевіряємих
активів, зокрема грошових коштів. Інвентаризація готівки в касі, коштів на
рахунках в банку дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів.
Об'єктами інвентаризації є:
· готівка (національна та іноземна валюта);
· цінні папери (акції, облігації, депозитні сертифікати);
· грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на
паливно-мастильні матеріали тощо);
· бланки суворого обліку (акції та облігації власної емісії,
санаторно-курортні путівки, незаповнені бланки векселів);
· залишки по рахунках в банку (по виписках банку).
Інвентаризація касової готівки проводиться комісією в складі
аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановлюється
фактична наявність грошових коштів, поштових марок, розрахункових чекових
книжок та інших грошових документів, цінних паперів.
Перш, ніж почати вивчати касові операції, аудитор має уважно вивчити
нормативні документи, що регламентують порядок ведення касових операцій,
збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, що несуть
відповідальність за недотримання цього порядку.
До початку вивчення касових документів слід визначити, чи укладений договір
про матеріальну відповідальність керівника підприємства з працівниками, які
відповідають за ведення касових операцій.
Потім касир зобов'язаний скласти звіт касира, який передається аудитору разом
з письмовою розпискою про відсутність у касі грошей і грошових документів,
які належать особисто касиру або стороннім організаціям.
Якщо касир заявить, що у касі зберігається готівка або інші цінності, які
належать стороннім підприємствам, то аудитори повинні негайно одержати від
останніх довідку про суму грошей, що їм належить.
Зберігати в касі готівку, яка не належить даному підприємству, заборонено.
Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі
проводиться шляхом їх перерахунку касиром в присутності аудитора і головного
бухгалтера або іншого члена комісії. Результати підрахунку перевіряє аудитор.
Готівка в опечатаних банком пачках розпечатується і також перераховується. За
наявності великої кількості купюр складається опис, в якому зазначається
номінал купюр, їх кількість і сума. Опис підписується всіма членами
інвентаризаційної комісії.
Під час перевірки фактичної наявності грошових документів встановлюється
сума, автентичність кожного документу і правильність його оформлення.
Перевірка здійснюється за окремими видами документів із зазначенням в
інвентаризаційному описі назви, номера, серії купюри і загальної суми.
Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнює із залишками
по касовій книзі на момент інвентаризації. Результати заносяться
до інвентаризаційного опису.
Перевіряючи касову книгу, аудитори з'ясовують, чи своєчасно касир проводить в
ній записи за операціями, що мали місце на момент проведення аудиту або, чи
пронумерована та прошнурована касова книга, чи скріплена вона печаткою з
підписом керівника і головного бухгалтера.
Запізнення з записами в касову книгу не можуть бути підставою для припинення
інвентаризації готівки в касі. У такому разі касир зобов'язаний зробити всі
записи в присутності членів інвентаризаційної комісії.
За наявності на підприємстві кількох структурних підрозділів (крамниці, кафе,
їдальні, пункту надання послуг тощо) на замовлення клієнта інвентаризація
готівки проводиться в кожній касі або у кожної підзвітної особи, яка
займається збором виручки або виплатою заробітної плати.
Якщо на момент перевірки гроші знаходяться не лише в касі, а й у касирів-
інкасаторів, то в цьому разі проводиться одночасна інвентаризація готівки у
цих осіб. За відсутності такої можливості всі місця зберігання готівки
опечатуються, а перевірка проводиться послідовно.
В період інвентаризації в касі можуть перебувати частково оплачені (не
закриті) платіжні відомості на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, а
також різного роду розписки на видачу грошей у тимчасове користування.
Частково виплачені за такими платіжними відомостями суми, дозволено заносити
до акту інвентаризації з певним застереженням. Розписки, неправильно
оформлені довіреності, документи на видачу коштів з каси, на яких немає
розписки отримувача, до заліку не приймаються, а видані за ними
суми вважаються недостачею.
Виявлена в касі готівка, не виправдана прибутковими документами, вважається
лишком каси і зараховується в доход підприємства. Якщо цінні папери
зберігаються в депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою
депозитарія, і на її підставі вони заносяться до акту. Дані про іноземну
валюту вносяться до документів за курсом НБУ, який діє на день
інвентаризації.
За фактом проведення інвентаризації аудитор складає висновок, дані проведеної
інвентаризації звіряються з даними поточного обліку і робляться висновки про
результати інвентаризації. За наявності розходжень з касира в обов'язковому
порядку береться письмове пояснення їх причини.
За результатами інвентаризації касової готівки аудитору слід з'ясувати, чи
проводяться підприємством розрахунки з населенням за відпущені їм товари
(надані послуги), оскільки підприємство зобов'язане вести вказані розрахунки
із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснюється
методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із
залишками в банківських виписках.
Розбіжності, виявлені інвентаризацією, оформлюються актом. За необхідності
достовірність виписок встановлюють зустрічною перевіркою з банківськими
установами.
При інвентаризації не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не
підтверджені відповідними документами. За погодженням з. клієнтом необхідно
з'ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись
до банку за роз'ясненнями по даній операції.
Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється шляхом
порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських
установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки
інкасаторам банку тощо.
Після перевірки фактичної наявності коштів аудитор розпочинає документальну
перевірку.
Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому
фіксується кожна господарська операція. Перевірка реквізитів і записів та
достовірності документів здійснюється з метою виявлення фальшивих документів,
тобто таких, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна
текстів та цифр. Такі документи використовуються для того, щоб приховати
обман та інші порушення правил ведення касових операцій і розрахунків
готівкою. Особлива увага повинна приділятися відбиткам штампів і печаток. Їх
незвична форма, різний розмір тих самих знаків, неправильний текст та інші
ознаки можуть вказувати на підробку документів. Мають також значення
зовнішній вигляд документа, папір, на якому він виконаний, форма бланка,
фарба, якою зроблені записи (чорнила, олівець, паста), колір фарби і т. д.
Особлива увага приділяється підписам посадових та матеріально відповідальних
осіб, які приймали і відпускали грошові кошти.
Огляд документів з метою виявлення підробок повинен поєднуватися з перевіркою
правил їх оформлення. Якщо в документах є виправлення, а в касових та
банківських документах вони не допускаються , то це є свідченням
“криміналу”. Необхідно також перевірити настільки відповідають відображені в
документах господарсько-фінансові операції встановленим правилам і
положенням, що дозволяють встановити факти їх навмисного порушення.
Наприклад, перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі.
В процесі аудиту аудитор може отримати докази також від банків, обслуговуючих
клієнта. Для цього у всі відомі банки перевіряю чого підприємства з його
дозволу надсилаються стандартні листи-заявки на банківський звіт для цілей
аудиту. Незалежні банківські звіти дозволяють аудитору отримати дані, які
відображають наявність та розмір зобов'язань і активів, встановити
правильність поводження з ними, а також використання інших даних, які мають
відношення пряме до аулиту.
Виявлені за допомогою фактичного та документального контролю докази аудитор
систематизує отриману інформацію в робочих документах, які в майбутньому
використовує при складані аудиторського висновку по результатам аудиторської
перевірки.
Робочі документи – це записи аудитора, за допомогою яких аудитор фіксує
проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію. У Законі “Пор
аудиторську діяльність” навіть не згадується про порядок складання робочих
документів аудитора і ведення аудиторського досьє. Цю прогалину заповнив
національний норматив аудиту № 6 “Документальне оформлення аудиторської
перевірки”. Згідно з ННА № 6 робочі документи – це записи аудитора, здійснені
ним під час планування, підготовки та проведення перевірок, узагальнення їх
даних, а також документально зафіксована інформація, отримана у процесі
аудиту від підприємства-клієнта, третіх осіб або усних повідомлень. Вони може
бути оформлені у вигляді стандартних форм, таблиць на папері, зафіксовані на
електронних носіях. Визначаючи зміст робочих документів, аудитору доцільно
взяти за орієнтир ту обставину, що робочими документами користуватиметься,
наприклад, інший аудитор із незначним досвідом аудиторської діяльності.
Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів
документації – робочої та підсумкової. У вищезгаданому нормативі № 6 дається
приблизний зміст та порядок оформлення і зберігання робочих документів. Всі
робочі документи виконують такі функції:
- обґрунтовують твердження
аудиторському висновку та свідчать про відповідність зроблених процедур аудиту
затвердженим нормативам
- полегшують процес управління та
контролю за якістю проведення аудиту
- сприяють виробленню методологічного
підходу до процесу аудиторської перевірки
- допомагають у роботі аудитора.
Вони покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці:
1. методики проведеного аудиту;
2. проведених під час перевірки тестів;
3. зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень та рекомендацій.
Після закінчення аудиту робочі документи залишаються в аудитора. Його право
власності на ці документи обмежується етичними нормами та зобов'язанням
конфіденційності перед клієнтом. Їх не можна вилучати або вимагати в
аудитора, за винятком випадку, коли органами міліції на аудиторську фірму
заведено кримінальну справу.
Аудитор повинен організувати надійне зберігання робочих документів, щоб
забезпечити конфіденційність. Термін зберігання визначається як практикою
аудиторської діяльності, так і строком позовної давності у разі, якщо клієнт
порушить справу проти аудитора.
6. Типова кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів
Контролюючи грошові операції, необхідно встановити відповідність
кореспонденції рахунків діючим положенням і правилам ведення бухгалтерського
обліку. Такий контроль дозволяє виявити господарські операції з неправильною
кореспонденцією, які потягнуть за собою перекручення облікової і звітної
інформації. Для цього аудитору потрібно володіти знаннями типової
кореспонденції рахунків.
Каса – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових
готівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.
Типова кореспонденція по дебету рахунка 301 “Каса в національній валюті”
№ п/п
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
1
Надходження готівки від дебіторів в рахунок погашення його довгострокової заборгованнояті
301
16
2
Надходження готівки в касу підприємства з операційної каси чи каси філіалу
301
301
3
Оприбуткування готівки в касу підприємства з поточного банківського рахунку для різних виплат: заробітної плати, відряджень, ін.
Отримання готівки від покупців і замовників за відгружені їм товари (готову продукцію), за виконані підприємством роботи, надані послуги
301
361
6
Повернення підзвітною особою невикористаного авансу
301
372
7
Отримання підприємством дивідендів та інших доходів
301
373
8
Внесення винними особами готівки в касу в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню нанесеного матеріального збитку
301
375
9
Одержання готівки від різних дебіторів в рахунок погашення їх заборгованості перед підприємством
301
377
10
Формування пайового капіталу шляхом внесення пайовиками готівки в касу
301
41
11
Надходження готівки від засновників в якості взносу на поповнення капіталу підприємства
301
422
12
Надходження готівки від засновників в якості взносу в статутний капітал підприємства в результаті чого зменшиться дебіторська заборгованість цих осіб перед підприємством
301
46
13
Надходження коштів цільового фінансування готівкою
301
48
14
Отримання готівкової виручки від продажу довгострокових облігацій
301
521
15
Надходження авансів та предоплат готівкою від покупців та замовників
301
681
16
Надходження готівки в порядку розрахунків з дочірніми підприємствами
301
682
17
Оприбуткування в касу орендної плати за рахунок майбутніх періодів, отримання сплати підписаних періодичних видань та ін.
301
69
18
Оприбуткування в касу виручки від реалізації продукції
301
701
19
Оприбуткування в касу виручки від реалізації товарів
301
702
20
Надходження в касу підприємства виручки від реалізації робіт та послуг
301
703
21
Надходження в касу грошових коштів по договорам страхування. Ця проводка приміняється тільки в страхових організаціях
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.
