Организация пассажирских перевозок

2.2.10 Середне число рейсів:

Zр сер = ЕА е * Zр / ЕА е, р;

Zр сер = 18 * 10 + 16 * 10 / 10 + 10 = 17, р

             2.3 Розрахунок інвентарного складу парку

            Для визначення інвентарного складу парку необхідно розрахувати коефіцієнти технічної готовності та випуску парку.Розрахунок  цих коефіцієнтів проводиться цикловим методом.

            Під циклом розуміють пробіг автомобіля з початку експлуатації до капітального ремонту або між двома копітальними ремонтами . Досвід сьогод-нішнього дня запевняє , що автопідприємству проводити капітільні ремонти на АРЗ економічно не вигідно , тому більшість ремонтів виконується своїми силами на АТП.

2.3.1 Продовжуваність циклу в днях:

Дц = Де + Д то та тр ,дн;

де Де дні експлуатації , дн

Д то та тр – Число днів простою в ТО та ТР, дн

Де = Lрозр / Lсд;

де Lрозр – розрахунковий пробіг автобусу, км

Lрозр = Lцикл * К, км;

де Lцикл – пробіг за цикл, км

К – процент зниження пробігу до капітального ремонту в межі 0,8 – 1,0

Lрозр = 500000 * 0, 9 = 450000, км

Де = 450000 / 345 = 1304,3, дн

Д то та тр = Lрозр * d / 1000, дн;

де d - число днів простою в ТО та ТР на 1000 км пробігу 0,5 дн / 1000 км

Д то та тр = 450000 * 0,5 / 1000 = 225, дн

Дц = 1304,3 + 225 = 1529,3, дн

2.3.2 Коефіцієнт технічної готовності:

j т.г = Де / Дц;

j т.г = 1304,3 / 1529,3 = 0,852,

2.3.3 Коефіціент випуску парку:

             Коефіціент технічної готовності та випуску парку рівні, так як автобуси працюють по безпреривному робочому тижні.

j в = j т.г = 0,852

2.3.4 Інвентарне число автобусів:

Аі = А е / j в , од

Аі = 20 / 0,852 = 24 од

            2.4 Розрахунок річної виробничої  програми по автоперевезеннь.

2.4.1 Автомобіле - дні в експлуатації:

АДе = А е * Д к , адн;

АДе = 20 * 365 = 7300, адн

2.4.2 Автомобіле – дні інвентарні:

АДи = Аи * Дк,адн;

АДи = 24 * 365 = 8760, адн

2.4.3 Річний об єм перевезеннь пасажирів:

Qрік = АДе * WQсер, пас;

Qрік = 7300 * 794 = 5792550, пас

2.4.4 Річний пасажирооборот:

Ррік = Qрік * Lе.н сер, пас.км;

Ррік =5792550 * 10,68 = 61864434, пас.км

2.4.5 Річний пробіг автобусів:

Lрік = АДе * Lдоб сер, км;

Lрік = 7300 * 345 = 2518500, км

2.4.6 Автомобіле – години в наряді:

АТн = Тн * АДе, аг;

АТн =14 * 7300 = 102200, аг

2.4.7 Річне число рейсів:

Zр рік = АДе * Zр сер, р

Zр рік = 7300 * 17 = 124100, р

           2.5 Техніко – експлуатаційні показники проекту.

           Основні техніко - експлуатаційні показники роботи автобусів зображено в таблиці 2.1

            Таблиця 2.1 Зведена таблиця основних ТЕП роботи автобусів на                                                                          маршрутах.

           3 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

           3.1 Розробка розкладу руху автомобілів на маршрутах

            В цілях забезпечення регулярності руху та впевненності пасажирів в поїздці, а також підвищення ефективності  та якості роботи маршрутних автобусів, рух їх  організовують суворо за розкладом та графіком, які складаються  АТП. Розклад руху являється головним нормативним документом  в організації роботи маршрутних автобусів, в ньому регламентуються режим руху та час простою, режим праці автобусних бригад та час роботи маршруту, кількисть рухомого складу на лінії та інтервал руху.

             Розкладом руху автобусів, користується не лише лінійний персонал (водії, кондуктори, диспетчери та чергові по станції), та й технічна служба АТП, яка підготовлює автобуси до випуску  на лінію та проводять ТО та Р. При розробці розкладу руху, треба створювати такі умови праці автобусів на лінії, які забезпечили б повну безпеку перевезеннь пасажирів, комфорт поїздки, мінімальну витрату часу на поїздку , високу регулярність руху, підвищення продуктивності праці автобусних бригад та можливість виконання плану по    об ємним, економічним та фінансовим показникам.

        Для складання маршрутного роскладу треба керуватися такими данними: об ємом майбутніх перевезеннь та матеріалами вивчення коливання пасажиро-потоків; паспортом маршрута; нормативами швидкості руху, часу рейсу та часу простою на зупиночних пунктах; нарядом розподілу автобусів по маршрутах; часом нульових пробігів; прийнятими формами організації праці водіїв та кондукторів. При складанні розкладу беруть до уваги інтенсивність руху всіх видів  масового  пасажирського транспорту;  можливість  координації  роботи  з   

іншими видами пасажирського транспорту  та  шляху  подальшого  підвишення

ефективності роботи автобусів на лінії.

            При розробці маршрутного розкладу табличним методом беруть до уваги загальну кількість автобусів, данних на маршрут, згідно затвердженого наряду.

            При розробці розкладу руху беруть до уваги не тільки збільшення пасажиропотоків в часу «пік», але й його коливання в середині часу «пік». З цією метою в розкладі передбачують рух автобусів по маршруту зі змінною частотою, при цьому частина автобусів (65-75%) маршруту буде працювати з рівними інтервалами на протязі усього робочого дня, а друга частина – зі скороченим інтервалом руху тільки в період в середино-годинної пасажиронапруженності. Таки чином, збільшуючи частоту руху автобусів в найбільш напружений період часу «пік», досягають більш повного задоволення  спросу  населення  на  автобусні  перевезення.

           3.2 Організація праці водіїв

            Водії являються основними виконавцями транспортного процесу, тому від організації їх роботи в значній мірі залежить якість перевезеннь та безпека руху. Робота водіїв на лінії пов язана зі значними фізичними та нервовими напруженнями. Постійна необхідність сприйняття та переробки великої кіль-кості дорожньої інфорації вимагають від водіїв не тільки витрати фізичної сили на управління автобусом, але й пристальної уваги та швидкого прийняття рішеннь, забеспечуючих безпеку руху.

           Тому при організації праці водіїв необхідно строго притримуватися установленого нормованого режиму праці і відпочинку, правильного чередування утрішніх, денних та вечірніх  змін роботи, не допускати фізичного перевтомлення водіїв через зверхурочних робіт.

            Нормована довжина робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин  на тиждень. Час щоденної роботи водіїв при 6-денного робочого тижня не повинно перевищувати 7 годин, а перед вихідними на святковими днями 6 годин.

            В співвідношенні з діючим законодавством водіям крім робочого часу, планується: обідня перерва, щоденний відпочинок, щотижневий відпочинок, відпочинок в святкові дні та скорочений робочий день в передвихідні дні та святкові дні, щорічна відпустка. Плануємий час обіду не повинно перевищувати 2 години, та повинно даватися водію в середині зміни, але не пізніше ніж через 4 години після початку роботи. Кількість обідніх перерв залежить від продовження зміни. Продовження щоденного відпочинку не повинно бути менше подвійного продовження часу зміни в попередній відпочинку робочий день.

            Робоча зміна починаеться з часу прибуття водія на АТП або пункт зміни по графіку, закінчення роботи – час здачи автобуса на АТП або пункт зміни, а в випадку невідбувшоїся поїздки – час звільнення водія вирішує адміністрація. Планування часу роботи водіїв здійснюють з допомогою графіків роботи, в яких установлюються для кожного водія дні роботи,з міна, години роботи, дні відпочинку та години  початку та закінчення зміни.

            Графіки роботи водіїв складаються у формі таблиць виходячи з встановленного продовження робочого часу з обліком забезпечення передбачуваного в плані режиму роботи транспортного засобу та випуску на лінію необхідної кількості автобусів. Графіки роботи затверджуються адміністрацією підприємства  по узгодженню з місцевим комітетом профе-сійного союзу і доводяться  до уваги кожного водія не пізніше ніж за 2 тижні до введення їх в дію.

           3.3 Диспетчерське керування рухом автобусів

            Диспетчерське керування рухом  виконується апаратом диспетчерів автовокзалів (автостанцій),  лінійними диспетчерами на проміжних зупи-ночних пунктах.

            В методах диспетчерського керування знайшли своє відображення особливості приміських та міжміських перевезеннь. В зв язку зі значною протяжністю маршрутів, перегонів та великою протяжністю часу рейсу диспетчерський контроль за рухом автобусів виконується не тільки в цілому по маршруту, та й по перегонах. При цьому велике значення надається контролю за використанням  місткості автобусів по кожному перегону.

             Основними завданнями диспетчерського керування рухом автобусів являються: контроль за своєчасним прибуттям та відправленням автобусів в рейс; оформлення путьової докумантації; керування рухом автобусів на маршруті; безпреривний контроль за регулярністю руху та відклоненням  від розкладу та графіків; регулювання руху автобусів з метою встановлення запланованного режиму роботи; переросподіл автобусів в випадку необ-хідності  на окремих  напрямках  з  використанням  резервних  автобусів; облік зміни спросу на первезення  та своєчасна передача інформації про коливання пасажиропотоків; надання термінової технічної допомоги на лінії та організація  посадки пасажирів в технічно відремонтований рухомий склад; передача інформації про час відправлення автобуса та кількості вільних місць і т.п.

             Контроль  за прибувшими автобусами по даному пункту ведеться в згідності з розкладом руху з відмітками в «Диспетчерській відомості», де також фіксується час відправлення в рейс.Відправлення в рейс проводить черговий диспетчер, який провіряє  згідність пасажирів, кількості пасажирів  вказаних в «Відомостях продажу білетів».

             В відрізку між 5-15 хвилинами після відправлення автобуса диспетчер повідомляє на наступний зупиночний пункт фактичний час відправлення  та інформацію про кількість вільних місць. У випадку запізнення прибуття автобуса  в данний пункт більш ніж на 20 хвилин проти розкладу диспетчер має повідомити про це на наступний зупиночний пункт, а при запізненні більш ніж на 1 годину – по всьому маршруту.

            Керуючись систематичною інформацією про регулярність руху автобусів по кожному маршруту, диспетчерський апарат та лінійні  диспетчери автовокзалів та автостанцій приймають оперативні міри по відновленню регулярності руху або посиленню руху на найбільш напруженних напрямках. Для цього використовуються різні прийоми: збільшення швидкості руху автобусу по маршруту, затримка автобусу на автостанції, використання резервних автобусів, заміна звичайного рейсу напівекспресним або експресним, введення додаткових рейсів, передбачених спеціальним розкладом. Крім того, в обов язок диспетчерської служби входить додаткове інформаційне обслуго-вування пасажирів на автовокзалах та проміжних зупиночних  пунктах  маршруту.

           3.4 Організація лінійного контролю роботи автобусів

            Удосконалення організації контролю за збором проїздної оплати, а також збереженням виручки на пасажирському транспорті являється однією з важливих завданнь експлуатаційної діяльності, здійснюється контрольно – ревізійною службою.

             Забезпечення повного надходження прибутку від перевезеннь пасажирів автобусами на міських та приміських маршрутах. В міських та приміських перевезеннях являються важливійшим зобов язанням всіх праців-ників пасажирського автомобільного транспорту.

               Повне надходження прибутку від перевезеннь пасажирівта провозу багажу в основному залежить від стану організації перевезеннь, рівня та якості обслуговування пасажирів, а також від постановки системи  та застосовуємих методів контролю за надходженням цих засобів, порядку та постановку обліку первичних документів по витртаті проїздних квитків.

               Основні завдання контрольно – ревізійної служби – це організація контролю за роботою автобусів в відповідності  з «Уставом автомобільного транспору» та забезпечення повного надходження прибутку від його експлуатації.

                Котрольно – ревізійна служба здійснює: контроль за додержанням правил перевезеннь пасажирів та багажу, а також за правильним застосуванням єдиних тарифів; перевірку стану білетного господарства та правильності оформлення документації по продажу білетів; контроль за додержанням графіків руху пасажирських автомобілей.

               Центральна контрольно – ревізійна служба контрольно – ревізійні служби транспортного управління залучають до роботи контрольно – ревізійні групи АТП, а також громадських контролерів з числа кращих працівників автомобільльного транспорту, узагальнюють матеріали перевірок роботи автомобільного транспорту, розробляють інструкції, методичні вказівки про порядок здійснення контролю, а також посадові інструкції працівників контрольно – ревізійної служби.

                Контроль по забезпеченню повного збору прибутку в приміському автобусному сполученні має свої характерні особливості, зв язані з великою протяжністю маршрутів та специфікою білетної системи.

                Найбільш ефективним контролем являється періодична перевірка білетів у пасажирів лінійним контролем на трасі маршрута, способом зупинки автобуса на шляху слідування. Контролер, зупинивши автобус, перевіряє білети у пасажирів під час руху автобусу.

           3.5 Заходи по забезпеченню безпеки дорожнього руху

           Проводити регулярні перевірки виконання законодавства по ОТ працівників підприємства, виконання законодавства по роботі жінок та молоді, своєчасне виявляти допущенні недоліки.Проводити розслідування   випадків на підприємстві, розробляти заходи про недопущення подібних випадків в подальшій роботі.

             При розробці колективних договорів на підприємстві,намічати заходи по забезпеченню робочих засобами індивідуального захисту, попередженню аварійності та травматизму. Систематично проводити розгляд виконанняправил охорони праці та заходів по виконанню колективного договору. Проводити атестацію робочих місць з шкідливими умовами праці в відповідності з правилами охорони праці.

             Забезпечувати проведення навчання робочих підприємства по питанням охорони праці, особливо приділяти увагу робочим, які працюють з шкідливими умовами праці.

             Своєчасно проводити медичне обстеження робочих, які працюють з шкідливими умовами праці. Забезпечувати робочих підприємства санітарно – побутовими приміщеннями з повним обладнанням, ящиками для спец. одягу, душевими приміщеннями згідно правил охорони праці.

             При розробці колективного договору в розділі «охорона праці» намічати комплексні заходи напрямовані на забезпечення безпеки та гігієни праці. Своєчасно проводить списання обладнання, машин та механізмів відпрацювавших свій термін згідно правил охорони праці.Проводити паспортизацію надстроїв та будівель, намічати перелік надстроїв які знаходяться в аварійному стані та потребують необхідного ремонту.

             Розроблять заходи напрямовані на покращення умов праці в цілях та приміщеннях згідно потреб правил охорони праці. Контролювати проведення навчання спеціалістів по питаннях охорони праці на підприємстві.

           4    ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА 

           4.1 Заходи по забезпеченню безпеки перевезеннь пассажирів                                       

застосовані в АТП

            Перевезення пасажирів, як правило повинна здійснюватися на транспортних засобах, спеціально призначенних для цієї цілі.

            Перевезення пасажирів на автобусах. Посадка пасажирів в автобус та вихід  з автобусу проводиться тільки на позначенних спеціальними знаками зупиночних пунктів та в слідуючому порядку:

·              в автобусах які мають одні  двері – спочатку вихід, потім посадка ;

·              в автобусах які мають двоє дверей - вихід через обидві двері, посадка через задні двері;

·              в автобусах які мають троє дверей, - вихід через усі двері, посадка через середні та задні двері.

           Правом входу через передні двері автобусу користуються пасажири з дітьми дошкільного віку, вагітні жінки, інваліди та люди похилого віку.

           Водій повинен відправляти автобус  від зупинки тільки з зачиненими дверима після висадки та посадки  пасажирів, чітко та правильно оголошувати зупинки, а при зміні маршруту слідування автобусу оголошувати про це на кожному зупиночному пункті. Переповнення автобусу зверх встановленої норми загальної місткості для даного типу автобусу не допускається.

           Не дозволяється: проїзд в автобусах людей в нетверезому стані, курити в салоні, відчиняти вікна без дозволу водія та перевозити заборонені до перевезення ручну поклажу та багаж.

           4.2 Заходи по забезпеченню охорони навколишнього середовища

           Охорона природи та раціональне використання природних ресурсів – одна з найважливіших економічних та соціальних завданнь України. В нашій країні піклування про охорону природи поставили в ранг державної політики.

           Захист навколишнього середовища від шкідливого впливу автомобільного транспорту  ведеться по багатьох  напрямках, частина з яких повинна бути полем діяльності випускників автотранспортних технікумів.

           До теперішнього часу не всі водії автомобілів та механіки  уявляють собі  

екологічні наслідки експлуатації автомобілів з підвищенним вмістом токсичних речовин в відробивших газах. В зв язку з цим одним з перспек-тивних  напрямках в зниженні неблагоприемної дії автомобільного транспорту являється навчити персонал АТП, станцій технічного обслуговування автомобілів та водіїв основам екологічної безпеки.

           Важливим засобом в рішенні цього завдання являється покращення технічного стану рухомого складу, який випускається на лінію. Полагод-женний автомобіль видає менше шуму, а правильно відрегульований карбю-ратор та система запуску автомобіля сприяє зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферу.

           5 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

             Початковими данними для розрахунку економічної частини дипломного проекту є техніко – експлуатаційні показники роботи рухомого складу і виробничої пограми, розраховані в попередніх розділах.

             Для розрахунку фінансових показників проекту необхідно мати дані про об єми виконаних перевезень на запланованих маршрутах та пасажирообіг.

            Проектований об єм складе 5792550 пас.,

пасажирообіг 61864434 пас. - км

             Потреба в мастеріальних ресурсах визначае\ється виходячи із загального пробігу автобусів 2518300  км. і норм витрати, що діють.

             Визначення ряду економічних показників проекту виконане на персональному комп’ютері з використанням програм розрахунків, розро-бленних цикловою комісією «Економічних дисциплін».    

            5.1 Розрахунок витрат на автоперевезення

             Собівартість реалізованної транспортної продукції розраховується по статтях калькуляції собівартості автоперевезень.

             У програму розрахунків собівартості автоперевезеннь закладена методика визначення витрат по статтях калькуляції з урахуванням цін, що діють в ринкових умовах, на матеріально – технічні ресурси, норм їх витрат, установлених Міністерсством транспорту України. Враховані положення, що існують відповідно до законодавства, про оплату праці, розміри податків, зборів і відрахуваннь.

             Розрахунок на оплату праці проводиться згідно початкових данних, представлених в таблиці 5.1, по формулах:

Nв = АЧн + Тнр / Фрч, чол;

Тнр = АДе  * 0,383, год. при Тн >12 год;

Тнр = АЧн  * 0,383 / tзм , год. при Тн >12 год;

tзм = Тн / 2 , год;

Тпз = АГн * 0,383 / tзм, год. при Тн >12 год;

АГн = АДе * Тн , авто – год;

Зт = (АГн + Тпз) * С год, грн;

Ззаг = Зт, грн

Зкл. = АГн * С год *( % вод 1 кл  / 100 * 0,25 + % вод 2 кл  / 100 * 0,1),грн;

Збр. = Nбр * С год * Фрч * % допл / 100 , грн;

Nбр = Nв / n, чол;

З веч = t веч * Д веч * N вод.веч * С год * % веч  / 100, грн;

З ніч = t ніч * Д ніч * N вод. ніч * С год * % ніч / 100, грн;

З св = Зт / Д к * Д св, грн

З прем = (Зт + Зкл. + Збр +  З веч + З ніч + З св) * Кгр.* % прем  / 100, грн;

З відп =  (Зт + Зкл. + Збр +  З веч + З ніч + З св + З прем )* % відп  / 100, грн;

З дод = Зкл. + Збр +  З веч + З ніч + З св + З прем, грн;

З заох = ( Зосн + З дод ) * 0,1, грн;

З заг = Зосн + З дод + З заох, грн;

Зсер = З заг / Nв * П, грн;

Кпопр = Кум * Кмар * Кприч;

Зр.р = Lзаг * N з.п * К попр * Кпідв / 1000 , грн;

Зфах = Аі / 10 * Зсер.міс.фах * n, грн;

Зкон = АГн * С год * К дод, грн;

Вопл = Ззаг + З р.р + З кон,грн;

Нсоц  =  Вопл * Псоц / 100, грн;

             Значення нормативних данних і коефіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [16] і приведені в таблиці 5.2.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.3.

             Розрахунок витрат на паливно – мастильні матеріали проводиться згідно початкових данних , указаних в таблиці 5.4 по формулах :

Тзаг = Lзаг * Н 100 * Кс / 100 * 1,005 * 1,017 + АГн / 12 * 4 * Ноб,грн;

Вп = Тзаг  * d / 1000 * Ц 1т * Ктр,грн;

Мм = Тзаг * Нм * dм / 100 * 1000,т;

Вм = Мм * Цм * Ктр,грн;

Мтр = Тзаг * Нтр * dтр / 100 * 1000,т;

Втр = Мтр * Цтр * Ктр, грн;

Мпл = Тзаг * Нпл  / 100 * 1000 , т;

Впм = Мпл * Цпл 1 т * Ктр, грн;

Вобт = В пал * Побт / 100,грн;

Впм = В пал * Вм + Вобт, грн;

            Значення нормативних данних і коефіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [11] і приведені в таблиці 5.5.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.6.

             Розрахунок витрат на автомобільні шини проводиться згідно початкових данних, вказаних в таблиці 5.7, по формулі :

Сш = Lзаг * n / LНОРМ. .ш * Ц 1 ш * К тр,грн;

            Значення нормативних данних і коефіцієнті прийняті згідно джерела інформації  [12] і приведені в таблиці 5.8.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.9.

             Розрахунок витрат на технічне обслуговування і ремонт автомобілів проводиться згідно початкових даних, вказаних в таблиці 5.10, по формулам:

См = Lзаг * Nм * К попр * Кінф / 1000,грн;

Сз.ч. = Lзаг * N з.ч.  * К попр * Кінф / 1000,грн;

С то і пр = См + Сз.ч.,грн;

            Значення нормативних данних і коєфіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [10] і приведені в таблиці 5.11.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.12.

             Розрахунок вартості амортизації основних фондів проводиться згідно початкових даних, вказаних в таблиці 5.13, по формулах :

Ср.с = Аі * Сб, грн;

Ар.с = Ср.с * Nп.в / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн. 1гр. = Срс * Посн 1 гр / П р.с, грн;

А осн. 1 гр. = С осн. 1гр. * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн. 2 гр = С п.с. * 1,0015, грн

А осн. 2 гр = С осн. 2 гр * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн. 3 гр = С п.с. * П осн 3 гр. / П п.с., грн;

А осн. 3 гр = С осн. 3 гр * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн 4 гр = С п.с. * П осн 4 гр. / П п.с., грн;

А осн. 4 гр = С осн. 4 гр * Nвп / 100 * Д пер / Д к.кв., грн;

С осн = С осн. 1гр. + С осн. 2 гр + С осн. 3 гр + С осн 4 гр,грн;

АО = А осн. 1 гр. + А осн. 2 гр + А осн. 3 гр + А осн. 4 гр,грн;

            Значення нормативних данних і коєфіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [1] і приведені в таблиці 5.14.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.15.

             Розрахунок податків і зборів проводиться згідо початкових даних, вказаних в таблиці 5.16, по формулах :

Нтр = Аu * V * H 100 см3  / 100 * Д пер / Д к,грн;

Нзем = Аі * F1 авт * Катп * Н1м2 * Д пер / Д к,грн;

Нінші = Ропл * 0.2, грн;

Нпод.ісб = Нтр + Нзем + Нінші, грн;

            Значення нормативних данних і коєфіцієнтів прийняті згідно джерела інформації [9] і приведені в таблиці 5.17.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.18.

             Розрахунок інших витрат проводиться згідо початкових даних, вказаних в таблиці 5.19, по формулах :

АО заг.госп = АО – Ар.с, грн;

Ор = Ропл * 0,4,грн;

Рінші = АО заг.госп + Ор, грн;

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.20.

             Розрахунок калькуляції собівартості перевезень проводиться по формулах:

S10 = Среал * 10 / Wріч, грн / 10 пас – км;

%до підсумку = З1 / Среал * 100,%;

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.21.

            5.2 Розрахунок фінансових показників

            Фінансові показники розраховуються за наслідками попередніх розрахунків на підставі початкових даних, приведених в таблиці 5.22 по формулах:

Дт = W річ * Т1 пас-км * Кпільг,грн;

Д багаж = Дт * % багаж / 100,грн;

Д реал = Дт + Д багаж ,грн;

ПДВ = Д реал * 20 / 120, грн;

Д чист = Д реал – ПДВ,грн;

аст = Д чист * 10 / W річ,грн / 10 пас-км;

S1грн = С реал / Д чист;

Оавт-ст = Д чист * % авт-ст / 100,грн;

Пвал = Д чист – С реал – О авт-ст, грн;

Н бюд = Пвал * %бюд / 100, грн;

Пчист = Пвал – Н бюд,грн;

R = Пвал * 100 / С реал, %;

             Довідково нормативні дані прийняті згідно джерела інформації [1] і представлені в таблиці 5.23.

             Результати розрахунків приведені в таблиці 5.21

             5.3 Техніко – економічні показники

            Розрахунок техніко – економічних показників проекту виконується за наслідками попередніх розрахунків, приведених в таблиці 5.25 по формулах:

Фо = Дчист * Дк / С осн * Дпер,грн;

Фм = С осн * Дпер / Дчист * Дк,грн;

ПП = Дчист / Nв, грн;

Д1авт = Дчист / Аu,грн;

П1вод = П вал / Nв,грн;

П1авт = П вал / Аu,грн;

             Решта техніко – економічних показників занесенів таблицю 5.26 з попередніх розрахунків технологічної частини дипломного проекту.

             6 Висновок

               Дипломний проект на тему « Організація перевезень пасажирів на приміських  автобусних  маршрутах   № 1155  та  № 1193  за  матеріалами  ВАТ

« ХАТП 16330 ».

               Дипломний проект економічно обгрунтований. Визначені планові показники організації автобусних таксомоторних перевезень пасажирів в приміському сполученні. Річний обсяг перевезень пасажирів становить   5792550 пас., та  пасажирообіг  61864434 пас. – км.

               При плановій собівартості перевезень 1,147 грн / 10 пас. – км  і тарифі за проїзд пасажира за 1 км  0,194 грн за рік буде одержано 628563 грн валового прибутку. Це забезпечить рентабельність 8,9 %. Після обов язкових відрахуваннь до бюджету сума чистого прибутку, що залишається у розпорядженні  АТП,  складе  471422 грн.

               Фондовіддача – показує, що в даному випадку на 1 грн основних фондів  приходиться  1,64 грн  доходу.

               Фондомісткість – показує, що для того щоб отримати 1 грн доходу необхідно  вкласти  0,61 грн  коштів.

                Таким чином приміські автобусні таксомоторні перевезення пасажирів можуть здійснюватися у ринкових умовах господарювання.      

Страницы: 1, 2, 3