Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами

Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Проблеми лінгвістичного дослідження термінології та термінотворення

1.1 Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучасній лінгвістиці

1.2 Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка

1.3 Словотвір та термінотворення: аспекти та шляхи дослідження

1.4 Префіксація як спосіб слово- та термінотворення

РОЗДІЛ 2. Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1 Структурно-семантичні особливості префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1.1 Семантична та прагматична характеристика префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1.2 Словотворча структура основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1.3 Словотворчі моделі префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.2 Особливості структури та семантики вершин словотворчих ланцюжків, що містять основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.2.1 Семантика вершин словотворчих ланцюжків

2.2.2 Структурна характеристика твірних основ вершин словотворчих ланцюжків

2.3 Словотворчі функції основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у віддієслівному термінотворенні

2.4 Словотворчі моделі віддієслівних основ економічних термінів

Висновки

Список використаної літератури

ДодатОК А

ДодатОК Б

ДодатОК В

ДодатОК Г

ДодатОК Ж

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі інтенсивного розвитку науки і техніки, тісного міжнародного наукового та економічного співробітництва, глобалізації та інформатизації суспільства зростає інтерес до виявлення специфіки та закономірностей функціонування англійської мови – однієї з мов світу, яка набула статусу мови міжнародних наукових зв’язків [85; 267; 270] та стала єдиним глобальним мовним кодом [16; 209; 210], «есперанто ХХ століття» (modern-dау Еsреrаntо) [16, с. 99].

Своєрідність розвитку лексики англійської мови полягає у зростанні ролі термінів у різних сферах спілкування, що відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації шляхом поглиблення базових наукових понять та утворення нових термінів для позначення сучасних науково-технічних реалій. Нова лексика, яка співвідноситься з економічними поняттями, утворює найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть в англійській мові [55, с. 27; 75, с. 191]. Інтенсивне поповнення англійської економічної терміносистеми, яка є однією з розвинутих систем термінів, що обслуговує сучасний комплекс економічних наук, викликане бурхливими соціально-економічними змінами в житті суспільства. Як зазначають дослідники, у 90-роки в сфері економіки і бізнесу відбувалася революція, і навіть не одна, а цілих чотири. Перша пов’язана з «глобалізацією» ринків і бізнесу, друга – з комп’ютерами, третя – це революція в управлінні економікою і четверта революція пов’язана із впровадженням інформаційної техніки [39, с. 717].

З одного боку, поява значної кількості новоутворень в сучасній англійській економічній терміносистемі роблять актуальним визначення ресурсів та шляхів поповнення термінологічного фонду, яке необхідне для його упорядкування та систематизації. Правильно побудована та упорядкована термінологія потребує визначення оптимальних мовних засобів для вираження спеціального поняття та такої структурно-семантичної організації термінів, яка б орієнтувала на адекватне сприйняття об’єкта чи явища та надавала установку на конкретну дію.

З іншого боку, реструктуризація економіки України та розширення її економічних зв’язків з іншими країнами потребує створення термінологічних словників та покращення мовної підготовки українських спеціалістів в області економіки з метою оптимізації наукової комунікації. Знання особливостей творення економічних термінів сприяє раціональному відбору словотворчого інвентарю та словотворчих моделей, полегшує процес засвоєння термінів та дає можливість відтворювати їх у мовленні.

Потреба у вивченні особливостей англійської економічної термінолексики також викликана рухомістю та збільшенням її впливу на розвиток словникового складу та фразеологічного фонду сучасних мов, про що свідчать результати досліджень [77, с. 178; 144, с. 226].

Спілкування становить основу бізнесу, який вважається прикладним аспектом економіки. Ефективне спілкування можливе за умови, коли у різних сферах економіки вміють користуватися словами для вираження своїх інтересів та потреб [241, с. 392]. Найважливішою частиною мови в акті комунікації є дієслово, яке називають «глобальним найменуванням процесуальної ситуації» [29, с. 42]. Значення дієслова задається стосунками двох предметних сфер – сфери суб’єкта та сфери об’єкта, що перетворює його на своєрідний макет майбутнього речення. Для системи дієслова найбільш характерною в англійській мові є префіксація як спосіб слово- та термінотворення [1, с. 9; 9, с. 52; 69, с. 4; 95, с. 43]. Аналіз сучасних досліджень в галузі англійської термінолексики свідчить про відсутність спеціальних праць, присвячених вивченню особливостей дієслівної префіксації в сучасній англійській економічній терміносистемі.

Таким чином, актуальність теми визначається: по-перше, необхідністю упорядкування та систематизації англійської економічної терміносистеми, яке потребує визначення оптимальних мовних ресурсів та засобів для вираження економічних понять; по-друге, – потребою оптимізації наукової комунікації українських спеціалістів в області економіки шляхом раціонального відбору словотворчого інвентарю; по-третє, зростанням впливу англійської економічної термінолексики на розвиток словникового складу сучасних мов; по-четверте, відсутністю комплексного дослідження дієслівної префіксації в сучасній англійській субмові економіки.

Метою дослідження є розкриття механізмів творення основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою основ похідних термінів; виявлення їх синтагматичних взаємостосунків та факторів, що їх визначають; встановлення деяких тенденцій термінотворення у сучасній англійській субмові економіки.

Мета роботи визначила необхідність розв’язання конкретних завдань дослідження:

1. Вибір корпусу префіксальних дієслів у функції економічних термінів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних термінів.

2. Визначення семантичних та прагматичних особливостей відібраних префіксальних дієслівних потенцій;

3. Установлення валентних зв’язків основ різних структурних типів з дієслівними префіксами, визначення словотвірної структури основ префіксальних дієслів, здійснення її моделювання та описання.

4. Виявлення вершин словотворчих ланцюжків, складовими частинами яких є основи префіксальних дієслів; визначення особливостей їх структури та семантики.

5. Визначення напрямків реалізації словотворчих потенцій твірних основ префіксальних дієслів у віддієслівному термінотворенні; виявлення їх валентних зв’язків у процесі реалізації словотворчих потенцій; здійснення моделювання структури основ віддієслівних термінів та її описання.

6. Виявлення особливостей словотворчих потенцій твірних основ віддієслівних деривантів.

7. Визначення структурних особливостей словотворчих ланцюжків, які містять основи префіксальних дієслів.

8. Виявлення спільних та відмінних рис у структурі, семантиці та словотворчих основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у сучасній англійській економіки.

Об’єктом дослідження були основи дієслів з префіксами та співвідносні з ними за структурою і семантикою похідні основи іменників, прикметників та прислівників, що функціонують у сучасній англійській економічній терміносистемі (l932 терміна). Аналізу підлягали також 582 іменні та дієслівні основи, що є вершинами словотворчих ланцюжків, компонентами яких є основи префіксальних дієслів у функції економічних термінів.

Основними джерелами дослідження стали одномовні та двомовні тлумачні та двомовні словники англійської економічної термінолексики, у тому числі їх електронні версії (72), а також журнали «The economist» та «Newsweek» за 1997-2001 рр.

Предметом дослідження є структура, семантика та словотворчі потенції основ префіксальних дієслів, співвідносних з ними похідних основ термінів та основ, що є вершинами словотворчих ланцюжків, компонентами яких є основи префіксальних дієслів.

Методи дослідження. Дослідження об’єкту здійснюється з урахуванням системного характеру мови шляхом поєднання словотворчого аналізу та синтезу, які передбачають вивчення мотивованих одиниць у комплексі з формально і семантично спорідненими з ними лексемами. Словотворчий аналіз основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою основ похідних термінів шляхом членування їх на максимальні словотворчі компоненти має за мету виявлення їх структурної організації та визначення твірних основ вершин словотворчих ланцюжків, компонентами яких є основи префіксальних дієслів. Словотворчий синтез використовується для визначення напрямків реалізації словотворчих потенцій основ префіксальних дієслів у подальшому термінотворенні. Аналіз та синтез супроводжуються такими сучасними методами та прийомами лінгвістичного аналізу як:

- методом моделювання структури основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ похідних термінів;

- морфемним аналізом у випадку, коли спостерігається невідповідність рівня похідності основи в синхронії та діахронії;

- дистрибутивним методом з домінуючою роллю валентнісного аналізу, необхідного для виявлення валентних зв’язків дієслівних префіксів, основ префіксальних дієслів та їх віддієслівних дериватів;

- кількісними підрахунками для визначення активності основ та продуктивності моделей, за якими вони утворюються;

- методами описового та порівняльного вивчення термінологічних одиниць, які дозволяють виявити та пояснити спільні та відмінні риси у структурносемантичній організації префіксальних дієслів з германськими префіксами та напрямках реалізації словотворчих потенцій їх основ.

Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що вперше представлено спробу комплексного дослідження основ префіксальних дієслів у напрямку від твірних основ вершин словотворчих ланцюжків, які їх містять, до спiввiдносних з ними за структурою та семантикою основ похiдних термінів, які вивчаються з позицiї їx семантичної, структурної та етимологiчної організації.

Установлено, що в англійський субмовi економіки генетичний фактор не відіграє значної ролi при творенні основ префiксальних дiєслiв: 45% вiд загальної кiлькостi виявлених основ префiксальних дiєслiв мають гiбридну структуру. Іншомовнi твірні основи, які комбiнуються з дієслівними префiксами, представлені, головним чином, основами латинського та французького походження.

На матерiалi основ префiксальних дiєслiв у функцiї економiчних термінів отримало підтвердження положення про збiльшення ролі автохтонних словотворчих засобiв в сучаснiй англiйськiй мові.

Дiстало подальший розвиток положення про те, що словотворчі потенції основ термінів визначаються їх семантичною та деривацiйною структурою, характером та походженням СЛ, наявністю відповідних лексичних та семантичних нiш у термiносистемi, набором pecypciв мови та загальномовними словотворчими тенденціями.

Виявлено, що англiйська економiчна термiносистема не мае спецiального iнвентарю моделей префiксальних дiєслiв та їх вiддiеслiвних дериватiв, якi утворюються у вiдповiдностi до загальномовних норм за нетранспонувальними та транспонувальними моделями, що xapaктерні для загальнолiтературної мови.

Установлено, що економічні терміни представлені префiксальними дієсловами та їх віддієслівними деривативами, є детально продуманими утвореннями з експліцитно вираженою мотивованістю. Вони утворюються з метою точнішого і раціональнішого вираження певної термінологічної iнформацiї у найбiльш прийнятнiй для наукової комунікації формi, вiдображаючи результати предметно-пiзнавальної дiяльностi людини.

Теоретичне значення. Результати дослiдження є певним внеском в теорію словотвору та термiнотворення англiйської мови, яке доповнюється аналізом джерел, шляхів та лінгвістичного механізму виникнення термінів, що сприяє всебiчному висвiтленню нацiональної своєрiдностi англiйського слово- та термінотворення. Вивчення структурно-семантичної організації префiксальних дiєслiв з германськими дієслівними префiксами та словотворчих функцiй їx основ дає можливiсть визначити співвідношення власномовного та iншомовного, актуального та потенцiального, випадкового та закономiрного в сучаснiй англiйськiй мові.

Практичне значення одержаних результатiв. Матерiали дослідження можуть знайти застосування на практичних заняттях з англiйської мови зi студентами економічних спецiальностей, при укладанні навчального словотворчого гніздового економічного словника, галузевих перекладних словникiв, пiдручникiв, збiрникiв вправ, методичних та довiдкових посiбникiв для студентiв та аспiрантiв економiчного профiлю; у практицi викладання курсу лексикологiї, термiнознавства, тeopiї та практики перекладу для студентiв мовних вузiв, та при написаннi курсових i дипломних робiт.

Особистий внесок полягає у проведенні комплексного дослiдження структурно-семантичноiї органiзацiї префiксальних дiєслiв у функції економiчних термінів у напрямку вiд ТО вершин словотворчих ланцюжків, компонентами яких вони є до співвідносних з ними за структурою та семантикою основ похідних термінів, що дало можливість встановити їx синтагматичнi взаємостосунки та побудувати словотворчі ланцюжки.

РОЗДIЛ 1. ПРОБЛЕМИ ЛIНГВIСТИЧНОГО ДОСЛIДЖЕННЯ ТЕРМIНОЛОГIЇ ТА ТЕРМIНОТВОРЕННЯ

1.1 Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучаснiй лiнгвiстицi

Досягнення у галузi матерiальної та духовної культури народу викликають потребу в утворенні та розвитку термiнологiчних систем. Наукова термiнологiя є найбiльш динамiчною частиною словникового складу сучасної лiтературної мови, яка вiдображає надбання людства на певному iсторичному етапi. Розвинутi термiнологiчнi системи свідчать про високий рівень суспiльного розвитку [82; 129; 190]. Термінологічна система – це сукупнiсть термінів, що спiввiдносяться з певною областю професійної дiяльностi людини та зв’язанi один з одним на понятiйному, лексико-семантичному та словотворчому рiвнях [35; 29; 51; 105; 129; 217; 267]. Як i будь-яка система, вона характеризується цілісністю, структурністю, iєрархiчнiстю, залежністю від об’єктiв матеріального світу, рухомістю, здатністю до зростання, розвитку та удосконалення.

Науково-технiчний прогрес та iнформатизацiя суспільства сприяли становленню та інтенсивному розвитку термінознавства – науки про природу тepмінa та термiнології, яку було започатковано у працях С.О. Чаплигiна, Д.С. Лотте, Г.О. Винокура, В.В. Виноградова, О.О. Реформатського, Г. Холодного, Е. Вюстера та Х. Фельбера. На сьогоднiшнiй день питання сутносі наукового терміна у зарубiжнiй та вiтчизнянiй лiнгвiстицi вивченi досить rлибоко. Науковцями було дослiджено природу терміна, його ознаки, критерiї розмежування терміна i не терміна [35; 77; 88; 143; 151; 152; 213; 227; 266; 161], співвідношення терміна та поняття [28; 51; 136; 261], терміна та номена [7; 147], способи та засоби творення термінів [1; 20; 47; 98; 92; 204; 269], були розробленi принципи побудови та упорядкування науково-технічних термінологій [69; 80; 90; 105; 226; 242]. Особливо важливими у сучасний перiод глобальних суспiльно-економiчних змiн та бурхливого розвитку рiзних галузей науки, технiки та сфер виробництва є дослiдження, присвяченi комплексному вивченню окремих термiносистем [42; 56; 11 О; 171; 105; 129].

У термiнознавствi окреслилося два основних підходи у дослiдженнi термінів – нормативний та дескриптивний [56; 101] або, як визначають його деякi лінгвісти, функцiональний [31]. Представники нормативного підходу розглядають термiни як обробленi за прямою домовленiстю особливi слова чи словосполучення, що протиставляються за своєю формою та значенням загальновживаним словам чи словосполученням [52; 90; 105]. На їхню думку, основними вимогами щодо терміну є його однозначнiсть, точнiсть, експресивна нейтральнiсть, стiйкiсть вживання, системнiсть та штучнiсть творення.

Дескриптивний (функцiональний) підхід ґрунтується на положенні Г.О. Винокура про те, що «у ролi терміна може виступати будь-яке слово, ... термiни – це не особливi слова, а лише слова у особливiй функції» [27, с. 5]. Згiдно цього пiдходу, будь-яке повнозначне слово-нетермiн може стати терміном шляхом включення його в спецiальний словник за ознакою точної вiдповiдностi з певною соцiально органiзованою рiччю або поняттям, а будь-який термін може повернутися до загальновживаної лексики шляхом втрати точної вiдповiдностi з рiччю або виходу даної речi або поняття зi вжитку; тобто, з одного боку, область термiнології замкнута, а з іншого – знаходиться у взаємодії з побутовою мовою. Результатом взаємодiї побутової та наукової картин світу є термінологізація загальновживаної лексики, детермінологізація вплив словотворчих особливостей термінів на лексику загального вжитку та збiльшення ролi окремих термiносистем в життi людей як наслiдок науково-технiчного прогресу. Наше дослiдження виконане у руслi криптивного (функцiонального) пiдходу, який стає домiнуючим у сучасному термiнознавствi, про що свiдчать численнi публікації [31; 51; 56; 129; 130; 166; 168; 260; 261].

Розмежування нормативного i дескриптивного (функцiонального) пiдходiв висунуло на перший план певнi проблеми. Одна з них – це співвідношення природнього та штучного у термiнологiї. На вiдмiну вiд звичайного слова, для творення якого достатньо iснуючих засобiв словотворення, терміну необхiдне ще словесне розкриття змiсту термінологічної номінації, тобто дефiнiцiя поняття, оскiльки термін завжди співвідноситься зi спецiальним поняттям [29, с. 89]. Як наслiдок цього, більшість термінів як одиниць спецiального найменування створюються штучно. Однак, iнтенсивна внутрiшньомовна мобільність лексики спричинює стирання чіткої межі між загальнолiтературною лексикою та лексикою спецiального призначення [38, с. 405]. 3 одного боку, загальновживана лексика виступає джерелом поповнення термінологічного фонду, а з іншого – терміни часто повертаються в загальновживану лексику, чим і сприяють її розвитковi. Термінологічна та загальновживана лексика часто мають спільні генетичні корені, граматичну будову та словотворчу базу. Творення значної частини термінів базується на словотворчих засобах та способах загальнолiтературної мови. Термiни слiд розглядати як пограничну межу мiж природнiм та штучним у мові, визначення співвідношення між якими є досить актуальним для упорядкування, стандартизацiї та розбудови термiносистем [29; 129; 166]. Неможливiсть чiтко відокремити загальновживану від термiнологiчної лексики чи навпаки, термінологію від загальновживаної лексики, ускладнює вивчення термінологічної лексики.

З проблемою розмежування природнього та штучного у терміні безпосередньо пов’язано виявлення лексико-семантичних явищ полiсемiї, та антонімії в межах термiнологiчної лексики. Деякi лінгвісти вважають, що термін, на вiдмiну вiд звичайного слова, виражає обмежене, твердо фiксоване поняття, тобто є однозначним [27, с. 8; 105, с. 4; 143, с. 166]. Однак, теорiя та практика дослiдження рiзних термiнологiчних систем свiдчить про те, що термін як одиниця, що функцiонує за законами природньої мови, характеризуеться багатозначнiстю [35, с. 48; 51, с. 82; 83, с. l6; 88, с. 123; 171, с. 7]. Термiни мають тенденцiю до однозначностi в межах конкретної системи термінів як реалiзацiї «закону знаку». Проте, оскільки вони є одиницями мови науки, яка є засобом професiйного спiлкування вчених спецiалiстiв, то «порушення «закону знака» неминучi, так як мова наукового спілкування не тільки вiдображає розвиток людської думки, але й сама розвивається і, як все живе, знаходиться в постiйному pyci» [168, с. 115]. Головною причиною багатозначностi терміна є “... його семантична структурна динамічність, котра спостерігається як в діахронії, так і в синхронiчному варiюваннi в рiзних комунiкативних ситуацiях. У конкретному контексті реалізується одне з можливих значень терміна» [20, с. 20]. Багатозначнiсть терміна, а саме здатнiсть багатозначних термінів входити в різні парадигматичні ряди, призводить до виникнення омонімічних, синонімічних та антонімічних відносин, які xapaктepні для сучасної термiнологiчної ситуацiї [29, с. 132; 45, с. 43; 51, с. 85; 133, с. 131; 141, с. 156; 92, с. 7; 168, с. 121].

Перед термiнознавством також постає питання стилiстичної нейтральностi термінів, для яких, звичайно, не характерна експресiя. Однак, ми вважаємо, що «хоч термін лежить за межами емоцiйного плану, образнiсть може бути використана в термiнологiчнiй номінації для особливоiї мотивацiї термінів, для показу його вiдношення з iншими термiнами, а також названих речей одна з одною» [166, с. 93]. Сучаснi дослiдження свiдчать про те, що термін може сумiщати лексико-граматичну семантику та коннотативний змiст [55, с. 22; 121, с. 189].

Важливим питанням сучасного термiнознавства залишається дослiдження системностi термінів. Термін розглядається як член системи понять, який має «суворо визначене мiсце (по вiдношенню до iнших термінів), яке залежить вiд мicця вiдповiдного поняття у всiй данiй системi понять» [105, с. 14]. Кожен вiдображає у професiйному найменуваннi ієрархію наукових понять.

Забезпечення понятiйної системностi можливе при наявностi тісного контакту фахiвцiв, якi можуть визначити принципи логiчної органiзацiї системи понять певної галузi, з мовознавцями, котpi дають обґрунтування новим мовним формам для полегшення процесу термiнотворення [76, с. 7]. Системнi зв’язки термінів як одиниць мови та професiйно-наукового знання знаходять прояв у своїй словотвiрнiй структурі, тому особливо чiтко системнiсть проявляється в термінотвореннi: термiни «намагаються обрости похідними, утворюючи термiнологiчне гнiздо» [143, с. 166]. Системний характер термінів є однією з умов правильно побудованої, упорядкованої термiнологiї.

Дискусiйним є питання лексико-граматичного статусу терміна. Деякi науковці вважають термінами лише іменники, оскільки вони мають номiнативний характер [27, с. 13; 80, с. 48; 90]. Сучаснi дослiдження доводять, що термінами можуть бути слова, які належать до різних частин мови: прикметники, дієслова, прислівники, які потрапили в розпорядження певної термiнологiчної системи i отримали в межах даної системи однозначний термiнологiчний змiст [31; 47; 51; 106; 130; 140; 150; 171; 148; 248]. Набiр понять, що термiнуються, значно ширший, нiж семантичнi можливостi iменника як засобу вираження цих важливих понять. Продуктивнiсть прикметникiв (часто вiддiєслiвних), дiєприкметникiв та дiєслiв в термiнологiї визначається дiєю однiєї з тенденцiй, характерних для термiнологiчного словотворення – тенденції до гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, якi пов´язанi загальною ТО.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11