Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах

Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах

Зміст

Вступ

1. Проблема визначення фразеологічного звороту

2. Класифікація ФЗ у науковій літературі

2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості

2.2 Класифікація фразеологічних одиниць за складом

2.3 Класифікація фразеологічних одиниць за структурою

2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню

2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей

2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті

3. Перекладацькі стратегії при відтворенні ФЗ у перекладі

4. Наукова концепція

5. Загальна характеристика ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах

5.1 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській мові

5.2  Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в українській мові

5.3 Зіставлення ФЗ на позначення якостей характеру людини за структурою

5.4 Синонімія та антонімія у ФЗ на позначення якостей характеру

5.5 Походження ФЗ на позначення рис характеру людини

5.6 Особливості перекладу ФЗ на позначення характеру людини

Література

Вступ

Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час в ній накопичилась велика кількість висловів, котрі люди вважають вдалими, влучними і гарними. Так і виник особливий шар мови - фразеологія, сукупність стійких висловів, що мають самостійне значення. Вивчення англійської мови широко розповсюджене в нашій країні. Гарне володіння мови, в тому числі і англійської, неможливе без знання її фразеології. Знання фразеології значно полегшує читання як публіцистичної, так і художньої літератури. За допомогою фразеологічних одиниць (ФЗ), котрі не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється естетичний аспект мови.

Проблема вивчення ФЗ в аспекті зіставлення являється однією із основних при підготовці перекладачів.

Актуальність даної теми зумовлена практичними труднощами, з якими зустрічається перекладач, а також необхідністю вдосконалення теорії перекладу ФЗ.

Проблема перекладу ФЗ досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С. [11], Комісарова В.Н. [15], Паршина А. [21]. Такі науковці як Шанський Н.М. [26, 27], Кунін А.В. [18, 19], Сміт Л.П. [23], Амосова Н.Н. [1, 2] широко досліджували питання класифікації ФЗ. Проблемою визначення поняття ФЗ займалися Баллі Ш. [8], Кунін А.В. [16], Телія В.Н. [25], Арнольд І.В. [5]. Не дивлячись на те, що фразеологія широко вивчалась на матеріалі як англійської, так і української мов, проблемі аналізу зіставлення і перекладу тематичних ФЗ не приділяли належної уваги. Без розв’язання цієї проблеми неможливим є забезпечення якісного перекладу.

З урахуванням ступеня вивчення проблеми формувалися мета і завдання даної роботи.

Мета роботи полягає у встановленні особливостей ФЗ на позначення характеру людини в українській та англійській мовах з орієнтацією на переклад.

Для досягання поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

1.                 Сформулювати наукову концепцію дослідження;

2.                 Визначити семантичні та структурні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах;

3.                 Встановити походження ФЗ зазначеної групи в обох мовах;

4.                 Виявити особливості англо-українського перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

Об’єктом роботи є ФЗ на позначення рис характеру людини.

Предметом - особливості перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

Матеріалом для дослідження слугували ФЗ на позначення характеру людини, виписані з використанням методу суцільної вибірки із англійського, українського, українсько-російського словників, методи і прийоми аналізу обиралися з урахуванням етапу дослідження та конкретних завдань, які поставали на кожному з них.

На першому науково-пошуковому етапі був складений список літератури за темою дослідження і здійснений критичний огляд теоретичних джерел. З використанням методів узагальнення, порівняння, класифікації, були виділені спільні для всіх науковців і відмінні погляди на мовні явища, пов’язані з дослідженням. Підсумовувала цей етап теоретична концепція дослідження, засади якої були сформульовані у висновках до першого розділу.

На другому, підготовчому етапі з використанням методу суцільної вибірки була створена картотека робочих матеріалів з словників, були виписані ФЗ зазначеної групи різних типів.

Третій етап - аналітичний, потребував систематизації механізму, яка і була здійснена з використанням методу класифікації, зіставлення, узагальнення.

На останньому етапі матеріали аналізу були викладені у тексті бакалаврської роботи з використанням комплексу прийомів описового методу.

фразеологічний зворот англійський український

1. Проблема визначення фразеологічного звороту

У фразеології, як й у будь-якій науці, є спірні питання, які актуальні й донині. Це стосується, у першу чергу, визначення поняття “фразеологічна одиниця”.

У сучасному мовознавстві немає єдиної думки щодо питання про сутність і визначення фразеологізму як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності із приводу обсягу фразеології й характері мовних фактів, що трактуються як фразеологізми. Причиною цього, багато в чому, є різне розуміння дослідниками сутності самої фразеологічної одиниці.

Визначення загального характеру фразеологізму дав швейцарський учений Ш. Баллі: "сполучення, що міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними одиницями" [8]. Його ж вважають і родоначальником теорії фразеології, оскільки він включив главу про фразеологію у свій підручник по стилістиці, а також виділив наступні групи словосполучень у двох своїх книгах: "Нариси стилістики" й "Французька стилістика" [Bally 1905, 1909].

1. вільні сполучення, що не володіють стійкістю й розпадаються відразу після їхнього утворення

2. фразеологічні єдності, тобто сполучення, компоненти яких незмінно вживаються в даних сполученнях для вираження однієї й тієї ж думки, втративши при цьому свою самостійність.

Існують й інші точки зору, що визначають поняття ФЗ.

На думку А.В. Куніна, фразеологічні одиниці - це стійкі сполучення лексем [16]. Дослідники В.Л. Архангельський, С.Г. Гаврин, В.Н. Телія визначають фразеологізм як язикову одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки як метафоричність, еквівалентність і синонімічність слову. Деякі вчені найбільш загальними ознаками фразеологічних одиниць називають “мовленнєву стійкість, семантичну цілісність і окремо оформленість ” [5,170].В. В. Виноградов висував як найбільш істотну ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність і синонімічність слову [9]. Але, на думку Н.М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність - не всім стійким сполученням. Тому включення цих другорядних і залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім коректно. Учений підкреслював, що "правильна дефініція фразеологізму неможлива без обліку його відмінностей від слова й вільного сполучення" [26].

У своїх роботах Шанський дає наступне визначення: "Фразеологічна одиниця - це відтворена в готовому виді мовна одиниця, що складається із двох або більше ударних компонентів словного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом й структурою" [26]. Лінгвіст думає, що основною властивістю фразеологічної одиниці є її відтворюваність, тому що "фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці" [26].

Н.М. Шанський розглянув відмінності фразеологічних одиниць від вільних словосполучень. Фразеологічні одиниці відрізняють відтворюваність, цілісність значення, стійкість складу й структури, і, як правило, непроникність структури [26]. Відмінності фразеологічних одиниць від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми - з компонентів словного характеру, слова виступають як граматично єдинооформленні утворення, а фразеологізми - граматично окремо оформленні утворення. Таким чином, фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак:

1) це готові мовні одиниці, які не створюються в процесі спілкування, а беруться з пам'яті цілком;

2) це мовні одиниці, для яких характерна сталість у значенні, складі й структурі (аналогічно окремим словам);

3) в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, у яких складові їхнього компонента мають два (або більше) основні наголоси;

4) це утворення, що членуються, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова" [26]. Фразеологізми повинні мати всю сукупність зазначених ознак, що відрізняють їх від вільних сполучень і слів. Розглянемо дані ознаки детально.

1. Першою ознакою фразеологізму є відтворюваність. У цьому випадку фразеологічний вислів не видумується щораз заново, а є присутнім у мові, і знайомо більшості індивідів мовного колективу або суспільства. Фразеологізми не утворяться в процесі мовлення, а витягаються з пам'яті “як готові цілісні одиниці" [27, с.171]. Хоча фразеологічний вислів має конкретного автора, із часом воно стає загальним надбанням й мовленнєвим явищем.

Розглянемо англійський вислів blue stocking - синя панчоха. Звертаючись до історії появи цього вислову, можна довідатися, що автором цієї фразеологічної одиниці є голландський адмірал Босковен, що в Англії в середині XVIII століття назвав один з літературних салонів ''зборами синіх панчох'', коли побачив, як учений Бенджамін Спеллінгфліт з'явився в цьому салоні в синіх панчохах. У цей час мало хто знає про походження цієї фразеологічної одиниці. Всі члени мовної спільності сприймають її як даність, і використають у значенні ''суха педантка, позбавлена жіночності''.

2. Значення фразеологічної одиниці цілісно, і воно не випливає з компонентів, що становлять дану одиницю. Говорячи про цілісне переносне значення фразеологізму, ми маємо на увазі те, що слова в складі цієї одиниці виступають не у своєму прямому значенні, а в іншому, переносному. Наприклад, to hear the grass grow дослівно переводиться “чути, як трава росте”, а саме значення фразеологічного вираження - “бути дуже чуйним”. Цілісне переносне значення фразеологізмів відрізняє їх від інших стійких сполучень, які не є фразеологічними.

3. Окремо оформленість фразеологічної одиниці виражається в тім, що вона в структурному відношенні не дорівнює слову і являє собою словосполучення або речення. Наприклад, “He is a stubborn beggar ”.

4. Під стійкістю фразеологічної одиниці ми розуміємо наявність строго певного компонентного складу, що дотримує фіксованого порядку проходження компонентів (структурна стійкість), а також значення фразеологічного вислову (семантична стійкість). Прикладом семантичної нестійкості є фразеологічний вислів в англійській мові there‘s no love lost between them (або us), що до першої половини XIX в. означав ''вони люблять один одного'', у сучасній англійській мові цей фразеологічний вислів вживається в протилежному значенні ''вони терпіти не можуть один одного”, або ж ''вони не злюбили один одного''.

5. Для фразеологізмів також характерно й така властивість як проникність/непроникність компонентного складу. ФЗ, які мають проникність компонентного складу, допускають вставки слів між своїми компонентами. Потрібно відзначити, що між компонентами ФЗ можна вставити лише обмежену кількість слів і що семантика цих слів не бере участі у створенні фразеологічного значення. ФЗ, які мають непроникність компонентного складу, не допускають вставок між своїми компонентами. Проникність/непроникність компонентного складу характерна для фразеологізмів багатьох мов. Наприклад: кирпу гнути - кирпу доверху гнути.

6. Образність признається ще однією властивістю ФЗ, характерною для більшості з них. Образність, як відзначають багато фразеологів, виникає на основі переносу значення вільного словосполучення, однак у складі фразеологізмів є й такі, які не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте, є образними, наприклад, фразеологізм української мови вітер у голові про легковажну, вітряну, несерйозну людину.

7. Експресивність фразеологізмів полягає в їхніх виразних можливостях: у здатності виражати відношення, оцінку позначуваних явищ, у здатності виражати характеристику, що виділяє ці явища.

2. Класифікація ФЗ у науковій літературі

Мовознавці досліджували різні аспекти фразеології, але до сьогоднішнього дня немає єдиної класифікації фразеологізмів з погляду їхньої семантичної злитості. Уперше класифікацію фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості у французькій мові представив Ш. Баллі.С.И. Абакумов в 1936р. зробив спробу класифікувати російські фразеологічні одиниці з погляду їхньої структури, семантичної злитості й етимологічного складу. В.В. Виноградовим уперше була представлена синхронна класифікація фразеологічних одиниць російської мови з погляду їхньої семантичної злитості. А.И. Єфімовим в 1954р. у його монографії "Про мову художніх творів" дана класифікація фразеологічних одиниць із погляду стилістики. О.С. Ахманова в "Нарисах по загальній і російській лексикології" (1957) досліджувала структуру фразеологізмів. Більше повну класифікацію фразеологічних одиниць представив Н.М. Шанський у книзі "Фразеологія російської мови". Учений класифікував фразеологізми з погляду їхньої семантичної злитості, складу, структури, походження, експресивно-стилістичних властивостей.

2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості

Перша класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості була запропонована Ш. Баллі, що виділив три типи фразеологізмів. В.В. Виноградов творчо переробив класифікацію Баллі. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, що вживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильно в них переносне значення, В.В. Виноградов розділив їх на три типи: "фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення" [10, с.89].В.Н. Шанський запропонував класифікацію фразеологізмів, що складається із чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В.В. Виноградова. Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо за доцільне, у нашій роботі опиратися на класифікацію Шанського. Таким чином, з погляду семантичної злитості можна виділити чотири групи фразеологічних одиниць:

·                   фразеологічні зрощення

·                   фразеологічні єдності

·                   фразеологічні сполучення

·                   фразеологічні вислови

1. Фразеологічне зрощення - " це семантично неподільна фразеологічна одиниця, у якій її цілісне значення зовсім не співвідносне зі значеннями її компонентів" [26]. У фразеологічних зрощеннях слів з їхніми самостійними значеннями немає, тому значення фразеологізму не випливає зі значень окремих компонентів. Наприклад: "Poor fish" - безхарактерна людина; "true penny" - чесна й надійна людина; "cool beggar" - нахабна людина. Найвищий ступінь семантичної злитості обумовлений наступними факторами:

1. у їхній склад можуть входити так називані некротизмы - слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови (“Peeping Tom" - дуже допитлива людина).

2. до складу зрощень можуть входити архаїзми (“Holier than thou” - гордовитий, пихатий).

3. вони синтаксично нерозкладні;

4. у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;

5. вони характеризуються непроникністю - не допускають у свій склад

додаткових слів.

2. Фразеологічна єдність - це таке стійке сполучення слів, у якому при наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів. Нерозкладне значення фразеологічної єдності виникає в результаті злиття значень складових його слів у єдине узагальнено-переносне: "закинути вудку, тягти лямку, зарити талант у землю, сім п'ятниць на тижні, перша чарка колом". Фразеологічні єдності допускають вставку інших слів: "тягти (службову) лямку". Фразеологічна єдність семантично мотивована, має образність: "залазити у свою шкарлупу, кров з молоком, тримати камінь за пазухою, довести до білого жару".

"Фразеологічні єдності трохи зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю" [25, с.50]. Але на відміну від фразеологічних зрощень, де образний зміст розкривається тільки діахронно, у фразеологічних єдностях образність, переносність усвідомлюється з погляду сучасної мови. Недарма академік В.В. Виноградов вважає образність характерною ознакою тільки фразеологічних єдностей.

Характерні ознаки фразеологічних єдностей:

1. яскрава образність і можливість, що випливає звідси, збігу з паралельно існуючими словосполученнями (порівн.: to be narrow in the shoulders, to burn one's fingers, to burn bridges);

2. збереження семантики окремих компонентів (to put a spoke in smb. 's wheel);

3. неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one's cards close to one's chest);

4. емоційно - експресивна забарвленість відіграє вирішальну роль (to throw dust into smb. 's eyes, to paint the devil blacker than he is);

5. здатність вступати в синонімічні відносини з окремими словами або іншими фразеологізмами (to gild refined gold = to paint the lily).

3. Фразеологічне сполучення - "це фразеологічна одиниця, у якій є слова, як з вільним значенням, так і із фразеологічно зв'язаним" [26]. Наприклад: "справжнісіньке пекло, скалити зуби, тріскучий мороз, насупити брови".

Характерні ознаки фразеологічних сполучень:

1. у них припустима варіантність одного з компонентів (деякі не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте є образними: bosom friend - задушевній друг, a bosom buddy - задушевний приятель);

2. можлива синонімічна заміна стрижневого слова (a pitched battle -

запекла сутичка, a fierce battle - люта сутичка);

3. можливе включення прикметників (he frowned his thick eyebrows, він

насупив густі брови);

4. допустима перестановка компонентів (a Sisyfean labor - Сізіфова праця, a labor of Sisyphus - праця Сізіфа);

5. обов'язково вільне вживання одного з компонентів і зв'язане вживання іншого (a bosom friend - задушевний друг: задушевним не може бути ворог або хто-небудь інший).

4. Фразеологічний вислів - "це стійка у своєму складі й уживанні фразеологічна одиниця, що не тільки є розчленована семантично, але й складається цілком зі слів з вільним значенням" [26]. Фразеологічні вислови відтворюються як готові одиниці з постійним значенням і складом. До складу фразеологічних висловів включають численні прислів'я й приказки, які вживаються в прямому значенні, не мають образного алегоричного змісту: " nothing is impossible to a willing heart - хто хоче, той доможеться, було б бажання, а можливість знайдеться".

2.2 Класифікація фразеологічних одиниць за складом

Одна з найбільш характерних особливостей фразеологічної одиниці як відтворюваної мовної одиниці є сталість її складу. З огляду на характер складу фразеологізмів (специфічні особливості утворюючих їхніх слів), Н.М. Шанський виділив дві групи фразеологічних одиниць:

а) фразеологічні одиниці, утворені зі слів вільного вживання, що належать до активної лексики сучасної мови: "як сніг на голову, подруга життя, кинути оком, туга зелена, стояти грудьми, взяти за горло";

б) фразеологічні одиниці з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, у яких є слова зв'язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням: "мурашки бігають, острах знайшла, притча во язицех, в обіймах Морфея, усе шкереберть, дух ронити, чревате наслідками, як курей у щі, розбити на дрізки (на гамуз)".

2.3 Класифікація фразеологічних одиниць за структурою

У якості відтворюваних мовних одиниць фразеологічні одиниці завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних по своїх морфологічних властивостях слів, які перебувають між собою в різних синтаксичних відносинах. За структурою фразеологізми Н.М. Шанський розділив на дві групи:

·                   відповідні реченню

·                   відповідні сполученню слів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5