Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах

Серед фразеологізмів, за структурою відповідних реченню, за значенням Н.М. Шанський виділяє дві групи:

номінативні - фразеологізми, що називають те або інше явище дійсності: "кіт наплакав, руки не доходять, кури не клюють, куди очі дивляться, сліду нема", що виступають у функції якого-небудь члена речення;

комунікативні - фразеологізми, що передають цілі речення: "щасливі годин не спостерігають, голод не тітка, на сердитих воду возять, голова йде обертом, наскочила коса на камінь, не у свої сани не сідай, кашу маслом не зіпсуєш", що вживаються або самостійно, або як частина структурно більше складного речення.

Серед фразеологічних одиниць, за структурою відповідних сполученню слів Н.М. Шанський виділяє наступні типові групи сполучень:

·                   "ім'я прикметник + ім'я іменник" a high horse, smart aleck, honest soul, щира душа, важлива птаха.

·                   "ім'я іменник + форма родового відмінка іменника" Man of no character, nose of wax, man of sense.

·                   "ім'я іменник + прийменниково-відмінкова форма іменника" боротьба за життя, біг на місці, справа в капелюсі, мистецтво для мистецтва.

·                   "прийменник + прикметник + іменник" біля розбитого корита, на сьомому небі, зі спокійною совістю, по старій пам'яті, з незапам'ятних часів.

·                   "відмінково-прийменникова форма іменника + форма родового відмінка іменника" до глибини душі, у костюмі Адама, в обіймах Морфея, у кольорі років, на вагу золота.

·                   "прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника" від зорі до зорі, від краю до краю, рік у рік, з корабля на бал, від малого до великого.

·                   "дієслово + іменник" пустити корінь, заливатися сміхом, зберігати мовчання, намастити п’яти.

·                   "дієслово + прислівник" бачити наскрізь, розбитися вщент, пропасти безвісти".

·                   "дієприкметник + іменник" склавши руки, спустивши рукава.

·                   "конструкції із сурядними сполучниками" цілком і повністю-safe and sound, без керма й без вітрил, отут і там, криво й косо.

·                   "конструкції з підрядними сполучниками" як сніг на голову, хоч кіл на голові теши, хоч трава не рости, як дві краплі води, як корові сідло.

·                   "конструкції із запереченням не" "не шкодуючи живота, не з полохливих, не в гуморі, не від миру цього.

2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню

Н.М. Шанський виділяє чотири групи фразеологізмів за їхнім походженням:

·                   споконвічні фразеологізми

·                   запозичені фразеологізми

·                   фразеологічні кальки

·                   фразеологічні напівкальки

Споконвічна фразеологічна одиниця - "це таке стійке сполучення слів, що вживається в якості відтвореної мовної одиниці або виникло в даній мові, або успадковане нею з більше древньої мови - джерела" [26]. Наприклад, дурний як сивий мерин, відлюдьком жити, воду каламутити. Часто у ФЗ сконцентрований досвід і мудрість народу, що її створив. Особливо яскраво це проявляється в прислів'ях і приказках, наприклад: "Сім разів відміряй, один відріж", "Поспішиш - людей насмішиш", "Strike while the iron is hot". Багато ФЗ пов'язані з різними реаліями й фактами з історії: "пропав як швед під Полтавою", "фільчина грамота", "to set the Thems on fire". У багатьох ФЗ відбитий побутовий уклад, звичаї й традиції: "дивитися зі своєї дзвіниці", "for a song", "a baker's dozen". Чимало ФЗ ввійшло в літературну мову із професійного усного мовлення: "ханьки м’яти", "to go at smb/smth hammer and tongs", "to be on tenterhooks". Велика кількість англійський фразеологізмів морського походження "to sail under false colours". Багато ФЗ в обох мовах пов'язані з військовою справою, армією: "зустріти в багнети", "out of step", "to stick one's guns". В англійській мові велика кількість ФЗ прийшла із творів В. Шекспіра: "neither rhyme nor reason", "brevity is the sole of wit", "a fool's paradise", Д. Чосера (murder will out - шила в мішку не приховаєш), Д. Мільтона (fall on evil days - чорні дні наступили), Д. Свіфта (the land of Nod - царство сну).

Запозичена фразеологічна одиниця - "це таке стійке сполучення слів, що у якості готової відтвореної одиниці мови прийшлася в мову ззовні й уживається в ній у тому вигляді, у якому воно відомо в мові-джерелі" [26]. В англійській мові ФЗ представлені, в основному, запозиченнями з латинської й французької мов "persona grata/persona non grata", "noveau riche - нувориш, багатій-вискочка", "mauvais ton - поганий тон, невихованість". У багатьох із цих ФЗ є англійська калька, що вживається поряд із прототипом. Наприклад, лат. "cum grano salis" й англ. "with a grain of salt" - скептично, недовірливо.

Фразеологічна калька - "це стійке сполучення слів, що виникло в мові в результаті дослівного перекладу іншомовного фразеологізму": "синя панчоха" (англ. Blue stocking). Останнім часом з'явилося ще трохи кальок англійських висловів: тіньовий кабінет (shadow cabinet), мильна опера (soap opera). Аналогійна картина спостерігається й в англійській мові - основну масу іншомовних запозичень становлять кальки з латинської й французької мов, хоча є запозичення й з інших мов. Наприклад: англійська ФЗ "to assume/put on air" є калькою французького вислову "se donner les airs" - задирати ніс, напускати на себе поважний вигляд. В окрему групу варто виділити кальки-інтернаціоналізми, тобто висловлювання видатних історичних діячів, цитати із всесвітньо відомих творів і т.д., які використаються в українській, англійській й ряді інших мов світу: "блудний син", "to cast pearls before swine" - метати бісер перед свинями; "to cherish a viper in one's bosom" - пригріти гадюку за пазухою; "Buridan's ass" - буріданів осел.

Фразеологічна напівкалька - "це напівпереклад-напівзапозичення іншомовної фразеологічної одиниці - в англійській мові в основному з латинської - (частина компонентів фразеологізму перекладається, а частина запозичується без перекладу)". Наприклад: змішати карти - brouiller les cartes;

2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей

Н.М. Шанський виділяє наступні групи фразеологічних одиниць з погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей:

·                   між стильові - це такі ФЗ, які широко вживаються у всіх стилях сучасної мови. Наприклад, годину втісі, а роботі час, common ground - загальні погляди, ідеї.

·                   розмовно-побутові ФЗ включають більшу частину фразеологічних скорочень, єдностей і прислів'їв: "to have steam coming out of one's ears" - бути в люті, "bright-eyed and bushy-tailed" - повний ентузіазму, що рветься в бій.

·                   книжкові ФЗ - це такі, які використаються переважно в художній літературі, у публіцистичному або офіційно-діловому стилі. Наприклад, "каліф на годину", "плакати в жилетку"

·                   архаїзми й історизми: "the Slough of Despond" - безнадійна зневіра, "to read the runes" - проникати у суть явищ.

2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті

Комунікативна лінгвістика - це комплексна інтегральна наука, прагнуча дати адекватний опис всіх аспектів функціонуючої мови - його звукової сторони, лексичної і фразеологічної систем і граматичної будови.

Всі одиниці системи мови створюються для виконання мовою його основної функції і тому несуть на собі печать комунікативної предназначеності.

Вивчення ідіом в широкій парадигмі комунікативної лінгвістики як одиниць з яскраво вираженою комунікативно-прагматичною предназначеністю дозволить, як нам здається, пролити світло на їх онтологічні властивості. Комунікативний аналіз ідіом припускає опис всіх їх "складових" - вміст, структури і вживання в мові - у світлі виконання ними комунікативної функції, що розуміється як інтегральне ціле: формування і передача знань про реальну дійсність, комунікативну інтенцію того, що говорить і прагматичний ефект. У центрі нашої уваги знаходяться проблеми семантики у всьому їх комплексі, оскільки саме через семантику розкривається комунікативна суть мови.

Комунікативну лінгвістику цікавлять, перш за все, ті мовні одиниці, в яких реалізуються комунікативний сенс.

Номінативно-комунікативна характеристика ФЗ припускає їх дослідження в семітологічному і власне лінгвістичному аспектах, які знаходяться у відносинах тісного взаємозв'язку.

Семітологічний аспект аналізу охоплює наступний круг питань: мовні функції ФЗ; їх змістовна структура в плані співвідношення концептуального ядра і коннотації; об'єкт номінації фразеологізму; репертуар учасників реальної дійсності, що покриваються ідіомами; логіко-психологічні операції і процеси, що лежать в основі формування ФЗ, і їх відтворення в актах мовотворення. Власне лінгвістичний підхід до фразеологічної семантики пов'язаний з виявленням специфіки значення фразеологізму, як особливого типу мовленнєвого значення; визначенням типу фразеологічної номінації в плані співвідношення з об'єктивною дійсністю; виявленням типових категоріально-граматичних (частиномовних) значень в класі ідіом, типології фразеологічних предикатів та ін.

Знакове значення ідіом.

Знакове значення фразеологізму, його семітологічна цінність виявляються в декількох планах: він узагальнює результати пізнавальної діяльності людини, дає найменування пізнаному предмету, повідомляє про нього і виражає відношення до нього того, хто говорить. У змісті фразеологізму як мовного знаку слід розрізняти наступні інгредієнти: зміст, властивий даному фразеологізму, категоріально-семантичний зміст, властивий семантичним категоріям фразеологізмів (наприклад, значення особи і предмету у власних одиниць, дії, стану, процесу у дієслівних і т.п.), і граматичний, властивий найкрупнішим класам мовних одиниць (частиномовне значення) (Уфімцева А.А. 1970, с.135, 1980 с.64 і слід.).

Основу знакового значення ідіом складають сигніфікативний, денотативний і коннотативний компоненти.

Під денотатом ми розуміємо клас об'єктів, виділених на основі яких-небудь ознак і співвідношуваних з мовним знаком; під сигніфікатом - поняття про цей клас предметів; під референтом - об'єкт, співвідношуваний з мовним знаком в його конкретному мовному вживанні.

Структура фразеологічного значення багато в чому ізоморфна структурі лексичного значення (Маслов Ю.С. 1975, с.111-124). Відмінності торкаються перш за все типу когнітивного змісту, детермінованого типом предметів реальної дійсності, а також співвідношення змістовних компонентів їх значущості в структурі фразеологічного значення. У системі мови, поза реалізацією в мові, на перший план виступає сигніфікативний компонент фразеологічного значення, який є абстрактним загальним поняттям (Кондаков Н.І. 1971, с.11) - поняття про ознаки, властивих цілим класам предметів: властивостях, якостях стану предметів, діях, ними здійснюваних відносинах між предметами і т.п. Сигніфікат ідіоми, як правило, не елементарний, не "аморфний", він складається з мінімальних смислових компонентів - сем, які можуть бути розділені на диференціальні і недиференціальні.

Денотатами фразеологізмів можуть бути дії, стан предметів, ознаки дії, властивості, ознаки предметів, зокрема різні психічні (інтелектуальні і емоційні) процеси і стан людини.

Вольний козак - вільна, ні від кого не залежна людина

Серпанкова панночка - зніжена, не пристосована до життя людина.

Тертий калач - дуже досвідчена людина, яку важко провести.

страховисько горохове - нікчемна людина, що служить загальним сміховиськом.

Мокра курка - безвільна, безхарактерна людина;

Прагматичний (коннотативний) компонент фразеологічного значення.

Обов'язковим елементом ФЗ є так звана коннотація - додатковий зміст слова (або виразу), його супутні семантичні або стилістичні відтінки, які накладаються на його основне значення, служать для виразу різного роду експресивно-емоційно-оцінних обертонів і можуть додавати вислову урочистість, грайливість, невимушеність, фамільярність і т.п. (Ахманова О.С. 1969, с. 203-204).

У поняття коннотаціи включаються також різноманітні фонові знання етнічного і історичного характеру, що не зачіпають сигніфікативного значення мовних одиниць, але що маркірують його в національно-культурному відношенні (Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. 1980, с.15 і слід.).

Здатність ФЗ виражати прагматику мови дозволяє говорити про наявність у їх змісті прагматичного значення.

Прагматичне значення, на нашу думку, це зміст мовних/мовленнєвих одиниць (або частина цього змісту), який характеризує того, хто говорить відповідно до соціально і психологічно значущих параметрів його особи і орієнтовано на реципієнта.

Прагматичне значення ФЗ - це комплексна змістовна суть, що складається з наступних компонентів: експресивного, апеллятивного, фактичного і естетичного. Експресивний компонент - та частина прагматичного значення, яка пов'язана з вираженням емоцій і оцінок того, хто говорить.

Експресивний компонент змісту реалізується спільно з апеллятивним. Апеллятивний компонент - та частина прагматичного значення, яка пов'язана з дією на реципієнта - інтелектуальним, емоційним і, як наслідок, поведінковим.

Заяча душа.

Фактичний компонент прагматичного значення інформує коммунікантів про їх соціально-психологічний статус і визначає встановлення або припинення між ними контакту. Така інформація витягується ними із стилістичного забарвлення, генетичної характеристики ФЗ.

Естетичний компонент прагматичного фразеологічного значення - це та його частина, яка генерує у коммунікантів відчуття естетичної насолоди, пов'язана із здатністю того, хто говорить відбирати з номінативно-експресивного інвентаря мови найбільш адекватні, образні мовні одиниці, творчо перетворювати їх, неординарно "зчіплювати" один з одним і із здатністю того, хто слухає оцінювати мовну компетенцію того, хто говорить.

Всі перераховані компоненти прагматичного значення взаємозв'язані один з одним, "переливаються" один в одного.

Таким чином, прагматичне значення є облігаторним компонентом змісту ФЗ: вони не тільки позначають і називають предмети і їх ознаки, але одночасно є спеціальним прагматичним засобом, призначеним для виразу багатообразних емоційних і оцінних відносин того, хто говорить до того, що відбувається в його внутрішньому світі або поза ним, - в їх спрямованості на реципієнта.

Підводячи підсумки, можна запропонувати наступне визначення фразеологічного (ідіоматичного) значення: фразеологічне значення - це змістовна категорія, що виражає поняття про клас предметів або ознак (у широкому сенсі), а також емоційні і інтелектуальні оцінки того, хто говорить в їх спрямованості на того, хто слухає.

Семантико-граматичні (частиномовні) розряди ідіом в комунікативному аспекті.

Труднощі, пов'язані з частиномовною класифікацією фразеології навіть ідіоматичного характеру, невимірно зростають, оскільки досліднику тут доводиться мати справу з декількаслівними утвореннями із специфічною семантикою і вживанням в мові.

Дослідники виділяють такі розряди ФЗ як дієслівні (стерти з лиця землі), субстантивні (гра слів, казанська сирота), прислівникові (достатньо, обкресливши голову), ад‘єктивні (шкіра та кістки, не чистий на руку), вигукові (Ось тобі і на! От так фунт!), модальні (що за питання? Доречно зауважити) і союзні (не дивлячись на те що, тоді як). (Шанській Н.М. 1985, з 46-47; Молотков А.Н. 1977, с.126-149).

Отже, ми можемо виокремити наступні граматичні розряди ідіом: ті, що субстантивно ідентифікують; предикативні (признакові) в таких різновидах, як дієслівні, субстантивно-предикативні, ад‘єктивно-предикативні, прислівниково-предикативні і власне прислівникові одиниці; модальні і вигукові ідіоми.

Субстантивні ФЗ з ідентифікуючим значенням.

Ідіоми з ідентифікуючими значеннями, описуючи предмет по якихось, найчастіше зовнішнім, формальним ознакам, тим самим співвідносять вислів з об'єктивною дійсністю, "прив'язують" його до певних предметів зовнішнього світу. Ідентифікуючі ідіоми є, таким чином, номінативними знаками.

Ідентифікуючі ідіоми - це в основному назви природних об'єктів і реалій повсякденного побуту, дескриптивні найменування предметів, груп, людей і ін. (Федоров А.І. 1980, с.33-99). Тут виокремлюються наступні групи:

1. Парафрази з наочним значенням, що описують конкретні предмети за зовнішньою ознакою. Білий диявол - наркотики.

2. Парафрази із збірним значенням особи, що описують названу соціальну групу за зовнішньою ознакою: білі акулы - служителі охороні здоров'я, білі комірці - особи найманої праці, що займаються розумовою роботою, блакитні каски - озброєні сили Організації Об'єднаних Націй і ін.

ФЗ з предикативним значенням.

Основна маса ідіом мови має признакове (предикативне) значення. Це обумовлено тим, що їх зміст формується у вислові у якості його предикативного ядра (основного елементу пропозиції) для задоволення певної комунікативної і прагматичної потреби, постійно шліфується під впливом виконуваної ними комунікативної ролі і "відкладається" в їх віртуальному змісті.

Предикативні ідіоми реалізують своє признакове значення в різних граматичних класах одиниць по-різному. По відношенню до традиційно обчислюваним частиномовним класами предикативні ідіоми можна розділити на два розряди: дієслівні із значенням процесуальності (пливти за течією, бити байдики) і іменні, представлені такими групами як субстантивно-предикативні (мокра курка, камінь спотикання), ад‘єктивно-предикативні (семи п'ядей в лобі, молоко на губах не обсохло) і прислівниково-предикативні (кіт наплакав, на носі).

Ми пропонуємо наступні дві класифікації фразеологічних предикатів:

Класифікація, що враховує власне зміст ідіом, що відображає ситуації об'єктивної дійсності, без звернення до їх категоріально-граматичного значення і лексико-граматичної форми, виглядатиме таким чином:

1. ФЗ з типовим значенням стану. Цей розряд представлений переважно дієслівними фразеологізмами, що характеризують різні психічні і фізіологічні стани людини: бити байдики, братися за розум. Рідше зустрічаються ад‘єктивно - і прислівниково-предикативні ідіоми, що характеризують ті ж стани предметів: як у воду опущений, ні живий ні мертвий. Предикати стану, на відміну від предикатів, що характеризують постійні властивості предметів, описують тимчасову, скороминущу ознаку, актуальну для даного відрізка часу, в якому протікає мовний акт.

2. Предикати з типовим значенням дії представлені дієслівними одиницями із значенням фізичної дії, руху і т.п.: вибивати душу, висіти на плечах, викидати кренделя.

3. Фразеологізми з типовим значенням постійної, позачасової властивості, якості предмету представлені субстантивними і ад‘єктивними одиницями, що характеризують фізичні і психічні якості людини: базарна баба, гусак лапчастий, голова варить, мухи не образить і ін.

4. Фразеологізми з типовим значенням кваліфікації представлені субстантивними і ад‘єктивними одиницями, що характеризують і оцінюють соціальну зовнішність людини: шукач пригод, солом'яна вдова, сьома вода на киселі. Кваліфікація особи є постійною ознакою, мислимою поза тимчасовими рамками.

5. Фразеологізми з типовим значенням квантифікації предмету представлені прислівниковими предикатами: достатньо, як собак нерізаних. Кількісна ознака носить тимчасовий, скороминущий характер.

6. Фразеологізми з типовим значенням не процесуальної ознаки дії чи стану:

а) що позначають ознаки внутрішньо властиві предикатам - їх носіям.

б) що позначають ознаки, зовнішні по відношенню до їх носіїв. Цей розряд предикатів представлений прислівниковими фразеологізмами. (з ходу, з вітерцем, як банний лист, пліч-о-пліч)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5