Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах

Іншою підставою класифікації фразеологічних предикатів є їх зв'язки з суб'єктом і об'єктом. Суб'єкт і предикат семантично взаємозв'язані: значення предиката задається суб'єктом, і, навпаки, предикат імпліцирує тип суб'єкта (Эмирова А.М. 1984).

Враховуючи зв'язок предиката з суб'єктом і об'єктом, а також тип суб'єкта і специфіку виразу категорій суб'єкта і об'єкту в змісті предикатів, можна запропонувати другий варіант класифікації фразеологічних предикатів:

1. предикати з суб'єктною локалізацією - одновалентні номінації:

А) предикати, орієнтовані на суб'єкт-особу, представлені дієслівними ФЗ (братися за розум, знати собі ціну), а також частиною субстантивних і ад‘єктивних одиниць (сонечко, вовк в овечій шкурі, без царя в голові).

Б) предикати, орієнтовані на суб'єкт-предмет, відносяться до розряду субстантивних ФЗ: нитка Аріадни, буря в стакані води.

2. Фразеологічні предикати з суб'єктно-об'єктною локалізацією - двовалентні суб'єктно-об'єктні номінації.

ФЗ, співвідносні із займенниками.

ФЗ, співвідносні із займенниками, в ідіоматиці сучасної мови представлені невеликим числом одиниць.

У центрі групи займенників знаходяться особисті займенники я - ти, які обслуговують прагматичну сферу мови.

Займенники іменникові ваш брат - ви і вам подібні, наш брат - ми і нам подібні, не служать засобом співвідношення мовних актів з тим, хто говорить. Основна їх функція - дейктична: вони указують на приналежність того, хто говорить і того, хто слухає до певної соціальної групи, члени якої об‘єднані спільним видом діяльності, професії, віку, статі та ін.

Займенники решти розрядів в ідіоматиці мови представлені переважно визначальними займенниками: кожна собака, кожен стрічний.

ФЗ з прагматичним значенням.

Окрім розглянутих вище кардинальних семантико-граматичних розрядів ідіом, обслуговуючих сферу номінативно-класифікуючої діяльності людини, в ідіоматиці мови є одиниці, обслуговуючі переважно прагматику мови - сферу комунікації, пов'язану з вираженням відношення того, хто говорить до використовуваних їм знаків, тобто до того, що повідомляється.

ФЗ, що обслуговують прагматику мови, можна представити як один розряд одиниць: вони володіють особливим характером семантики, пристосованої для вираження суб'єктивної модальності, відрізняються специфічними мовними функціями (неномінативні одиниці) і синтаксичною роллю (не будучи окремим членом речення, вони відносяться до змісту вислову в цілому або самі еквівалентні вислову).

Фразеологізми з прагматичним значенням (прагматизми) діляться на дві групи:

1) модальні (у тому числі і ввідні) фразеологізми;

2) вигуки ідіоматичного характеру.

Модальні фразеологізми.

Модальні фразеологізми - групи стійких зворотів, що виражають різноманітні відносини того, хто говорить до того, що повідомляється: емоційну і інтелектуальну оцінку того, що повідомляється: підкреслення, виділення якоїсь частини того, що повідомляється; характеристику структури того, що повідомляється.

Модальні фразеологічні словосполучення можуть бути розділені на наступні групи:

А) модальні фразеологізми, що виражають емоційні і інтелектуальні оцінки того, хто говорить, зокрема достовірність/невірогідність того, що повідомляється: грішною справою, що там говорити, врешті-решт, чого лукавити і ін.

Б) Модальні фразеологізми, що служать засобом акцентування, виділенням того, що повідомляється, часто в поєднанні із посиленням і з аппеляцією до того, хто слухає: треба сказати, якщо хочете, уявіть собі.

В) модальні ФЗ структури дискурсу. Вони виражають різні смислові зв'язки між елементами тексту: сигналізують про перехід до наступної (нової) теми, служать засобом зіставлення окремих частин тексту, резюме, указують на завершення дискурсу: тим часом, з одного боку.

Г) модальні фразеологізми, що виражають відношення до характеру і способу викладу, оформлення повідомлення: так би мовити, м'яко кажучи.

Вигукові ФЗ.

Вигуки ідіоматичного характеру також беруть участь у виразі суб'єктивно-модальних значень: вони характеризують емоційне і інтелектуальне відношення того, хто говорить до того, що повідомляється, до співбесідника і мовної ситуації в цілому, виражають волевиявлення того, хто говорить, обслуговують сферу мовного етикету та ін.

Вигукові ФЗ в основному діляться на дві групи:

1)                Ті, що виражають емоції і емоційні оцінки того, хто говорить;

2)                Ті, що обслуговують сферу мовного етикету;

Вигуки першої групи, як відзначали дослідники (Эмирова А.М. 1997), виражають переважно негативні емоції. При цьому вони здатні виражати декілька суміжних і навіть амбівалентних (протилежних) емоцій: ось як!, ось воно що! ось тобі і на! Тьху ти чорт! Такі ось пироги!

Вигуки другої групи мають ситуативно-зумовлене значення. Їх семантична рубрикація заснована на обліку різноманітних ситуацій спілкування: вітання, звернення, прощання, вибачення, поздоровлення, прохання і др: будьте ласкаві;, скільки зим, скільки літ! всього доброго! ні пуха ні пера!

3. Перекладацькі стратегії при відтворенні ФЗ у перекладі

Переклад - це дуже давній вид людської діяльності. Без нього важко уявити такі добре відомі історичні факти, як утворення великих імперій, населених численними багатомовними народами, панування культури однієї нації, яка має більший соціальний престиж, розповсюдження релігійних та соціальних вчень тощо.

Процес перекладу, що складає специфіку комунікації з використанням двох мов, має свої суттєві особливості. Перша особливість полягає в його різноманітності. Переклад може здійснюватися письмово і усно, із сприйняттям вихідного тексту через навушники і візуально, в спокійній обстановці кабінету і в напруженій обстановці переговорів. Перекладатися можуть художня проза і наукова стаття, вірші і листівки ворога, розмовні кліше в побутовій ситуації і діалектизми в мові обвинуваченого чи свідка на судовому засіданні. Переклад може здійснюватися з англійської мови на українську, з української на французьку, з італійської на японську і в будь-якій комбінації двох існуючих у світі мов.

Іншою особливістю процесу перекладу є “невловимість" деяких його сторін. Дослідник зазвичай має у своєму розпорядженні два тексти (вихідний і перекладу), а що відбувається в голові перекладача, як перекладач працює - про це можна лише здогадуватися.

Різноманітність процесу перекладу, невловимість деяких його сторін, що ускладнює дослідження, є причиною появи численних абстрактних моделей процесу перекладу, до створення різних теорій перекладу. Серед них теорія закономірних відповідників Я.І. Рецкера, трансформаційна теорію перекладу Ю.А. Найда, ситуативна теорія В.Г. Гака, семантико-семіотична модель Л.С. Бархударова, теорія рівнів еквівалентності В.Н. Комісарова. Всі ці теорії перекладу, які складають предмет науки про переклад, в основному правильно відображають різні сторони об’єкту, але вони не відображають об’єкта в цілому. Незважаючи на велику кількість моделей перекладу, навряд чи сьогодні будь-яка теорія перекладу може претендувати на домінуюче положення в науці. Однак, не викликає сумнівів той факт, що всі теорії, які правильно відображають ту чи іншу сторону об’єкта науки про переклад, роблять в неї свій внесок.

З огляду на труднощі, що існують при перекладі ФЗ деякі вчені (Кунін, Арнольд, Шмельов) запропонували правила перекладу ФЗ. Вони можуть бути зведені до наступного:

1.                 Оптимальним перекладацьким рішенням, безсумнівно, є пошук ідентичної ФЗ. Однак варто визнати, що кількість подібних відповідностей в англійській й українській мовах украй обмежена.

2.                 При відсутності безпосередніх відповідностей фразеологізм, ужитий у мові оригіналу, можна перекласти за допомогою аналогічної фразеологічної одиниці, хоча він і буде побудований на інший словесно - образній основі. Варто також враховувати, що стилістичне або емоційне забарвлення не завжди збігаються. В цьому випадку взаємозаміна неможлива.

3.                 Калькування, або послівний переклад, іноді допустимі, хоча цей метод не завжди є ефективним. Цікаво, що часом перекладачам вдається впровадити в мову перекладу й навіть культуру нову ФЗ. Найчастіше цей шлях застосуємо до фразеологізмів, що мають біблійні, античні або міфологічні джерела.

4.                 При перекладі текстів культурно - історичної тематики застосовують калькування поряд з поясненням у можливо більше короткому вигляді. Такий вид перекладу називається подвійним, або паралельним.

5.                 Якщо в мові перекладу немає фразеологізмів, у більшому або меншому обсязі еквівалентних вихідній фразеологічній одиниці, потрібно шукати відповідні за значенням і забарвленням слова, так названі однослівні часткові еквіваленти фразеологізмів.

6.                 При перекладі ФЗ з однієї мови на іншу рекомендується користуватися найбільш повними тлумачними фразеологічними двомовними словниками.

4. Наукова концепція

Опираючись на теоретичні дослідження вчених - лінгвістів в області фразеології, а також враховуючи актуальність перекладу ФЗ, була сформульована наукова концепція даної роботи.

На матеріалі української та англійської мов необхідно визначити мовні особливості ФЗ на позначення характеру людини і класифікувати їх. Шляхом зіставлення будуть знайдені ФЗ в мові перекладу, а для без еквівалентних ФЗ ми надамо власні варіанти перекладу.

З ціллю подолання труднощів, що виникають при перекладі ФЗ на позначення характеру, будуть запропоновані англо-український та українсько-англійський словники.

Дослідження ФЗ, її класифікація дозволяють вирішити цілий ряд питань, що стосуються значимих одиниць мови в цілому, характеру лексичного значення слів, відповідності співвідношення слів з їх значенням, різних питань словотворення, стилістики, художнього мовлення. Всебічне вивчення ФЗ дозволяє нам отримати уявлення про їх основні структурно-семантичні і стилістичні типи, дізнатися про їх походження.

Враховуючи актуальність теми та викладений в роботі матеріал, ми запропонували практичні рекомендації щодо перекладу ФЗ. Опираючись на принципи класифікації ФЗ, ґрунтується наукова концепція даної роботи. З урахуванням мети роботи були виконані усі поставлені завдання.

1. У сучасному мовознавстві немає єдиної думко щодо питання про сутність і визначення фразеологізму. Проблемою визначення поняття ФЗ займалися Ш. Баллі, який дав фразеологізму визначення загального характеру, А.В. Кунін, В.Н. Телія, Н.М. Шанський. „Фразеологічна одиниця - це відтворена у готовому виді мовна одиниця, що складається із двох або більше ударних ударних компонентів словного характеру, фіксована за своїм значенням, складом і структурою. ” [26, с.25]. Фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак: відтворюваність, цілісність, окремо оформленість, стійкість, проникність, образність та експресивність.

2. Уперше класифікацію фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості у французькій мові представив Ш. Баллі.В. В. Виноградов творчо переробив класифікацію Баллі.В. В. Виноградов розділив їх на три типи: "фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення" [10, с.89].В.Н. Шанський запропонував класифікацію фразеологізмів, що складається із чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В.В. Виноградова. Учений класифікував фразеологізми з погляду їхньої семантичної злитості, складу, структури, походження, експресивно-стилістичних властивостей. З погляду семантичної злитості можна виділити чотири групи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вислови. Класифікація фразеологічних одиниць за складом: а) фразеологічні одиниці, утворені зі слів вільного вживання, що належать до активної лексики сучасної мови; б) фразеологічні одиниці з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, у яких є слова зв'язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням. Класифікація фразеологічних одиниць за структурою: відповідні реченню, відповідні сполученню слів. Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню: споконвічні фразеологізми, запозичені фразеологізми, фразеологічні кальки, фразеологічні напівкальки. Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей: між стильові, розмовно-побутові, книжкові, архаїзми та історизми.

3. Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з англійської на українську мову й навпаки перекладач повинен володіти різними способами перекладу, уміти використовувати різноманітні перекладацькі стратегії.

5. Загальна характеристика ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах

Фразеологія останніми десятиріччями привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників - мовознавців, о також істориків, літераторів та педагогів. І це цілком зрозуміло. Вона, як і мова взагалі, є надійною схованкою здобутків культури, звичаїв, прагнень і сподівань народу, одним із найважливіших джерел для дослідження його минулого життя.

За останні роки проблема характеру людини викликає особливу увагу учених і є предметом дослідження не тільки філософії чи психології, а й лінгвістики. Інтерес дослідників обґрунтований, оскільки кожній людині властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших - лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи. Ці й подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що становлять собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки. Такі психологічні особливості називаються рисами характеру.

Характер - це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе [Загальна психологія, С.Д. Максименко].

Характер людини і механізми його лінгвістичного забезпечення завжди були предметом наукових пошуків. До мовних одиниць, які покликані виражати якості характеру людини, передусім належать фразеологічні одиниці. Фразеологізми виникають в мові не для того, щоб називати які-небудь предмети чи явища, що з’явились, а для того, щоб через образну уяву характеризувати вже назване словом поняття.

Аналіз фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини було здійснено на основі вибірки фразем із таких фразеологічних словників:

"Словник фразеологізмів української мови" (В.М. Білоноженко, 2003 р.), "Українсько-російський та російсько-український фразеологічний словник" (І.С. Олійник, 1991 р.), "Короткий словник біблейських фразеологізмів" (Л.Г. Кочедиков, Л.В. Жильцова, 1996 р.), Cambridge International Dictionary of Idioms (McCarthy M., Walter E., 1999 р.).

В результаті суцільної вибірки із словників було отримано 275 англійських фразеологізмів на позначення якостей характеру людини та 210 українських.

Класифікація, яку було виконано у цій роботі, дає можливість простежити функціонування фразеологічних одиниць як цілісної групи на позначення якостей характеру людини. Було отримано 25 груп, які виражають такі риси характеру як: боягузтво, покірність, безпомічність, балакучість, зарозумілість, безневинність, доброта, наївність, нерішучість, співчутливість, підступність, дурість, енергійність, розум, хоробрість, упертість, хитрість, рішучість, вірність, жадність, легковажність, вередливість, злостивість, чесність, працьовитість.

Аналіз фразеологічного корпусу одиниць засвідчив, що у мові переважають фразеологічні одиниці на позначення негативних якостей характеру людини. Для більш систематизованого розгляду розділимо отримані 25 груп на позитивні, негативні та такі, де ознака позитивності-негативності залежить від контексту.

5.1 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській мові

На матеріалі англійської мови ми виділили наступні групи ФЗ, які позначають позитивні якості характеру:

Рішучість: A man with plenty of guts; Steady as a rock

Чесність: Above-boarded; Honest as a day; Open-minded; True penny; Good men and true; Square shooter.

Ввічливість: All things to all man; Bland as oil; Keep a civil tongue.

Проникливість: Astounding card; Long-headed; Sharp as a needle; Smart as pain.

Співчутливість, милосердність: Be milk of human kindness; Have a heart; Man of feeling; Man of heart.

Розсудливість, кмітливість: Man of sense; Sober as a judge; Man with brains; Have a ready wit.

Вірність, відданість: True as flint; True as the needle to the pole; True as steel; Every dog has his day; Bear pool; Birds of a feather flock together.

Мужність: Man of courage; Husky; Bold spirit; Man of horseback; Gutsy; Dogs of war; To put one’s head in the lion’s mouth; To take a bear by the tooth.

Працьовитість: Busy as a bee; Hard as a beaver; Work one’s fingers to the bone; Bust a gut; Keep one’s nose to the grindstone; Up to the chin in.

Для позначення негативних рис характеру використовуються наступні ФЗ, котрі також можна розділити на групи:

Безхарактерність: To follow like sheep; A worm; Man of no character; Nose of wax; Poor fish; Spineless; Weak as water; Doormat.

Зарозумілість: A high horse; Aim at the moon; Proud as a peacock; Smart Aleck.

Боягузтво: Be afraid of one’s shadow; Lily-livered; Timid as a hare; Yellow dog.

Жадібність, егоїстичність: Be full of oneself; Hoggish; Whip the cat; An itching palm.

Покірність, безпомічність: Balaam’s ass; Basket case; Tame cat.

Нелюб’язність, бездушність: Be full of vinegar; Hard as a flint; Hard-boiled egg; Hard-hearted; Have no bowels mouth off.

Лицемірність, підступність: Bear two faces under one hood; Heel; Snake in the grass; Sly dog; Wolf in sheep’s clothing; An old bird is not caught with chaff.

Легковажність: Light as butterfly; Scatterbrain; Flibbertigibbet.

Допитливість: Nosey Parker; Peeping Tom; Paul Pry.

Дурість: A dumb bunny; Bonehead; Have rocks in one’s head; Dead from the neck up; Nutty as a fruitcake; Dodo.

Лінькуватість: Lazy beggar (dog, bones); Let the grass grow under one’s feet; Twiddle one’s thumbs; To idle away one’s time.

Крім вище згаданих груп фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини, існують й інші, але вони представлені не широко за своїм складом. Це такі мало чисельні групи як:

Невпевненість, нерішучість: Buridan’s ass; A donkey between two bundles of hay; Halfhearted.

Невихованість: Be with bad form; Black man.

Підлабузництво: Tame spaniel; Hay it on with a trowel.

Ненадійність: Weak sister; Man of straw.

Як зазначалося вище, існують фразеологічні одиниці, які позначають такі риси характеру, які не можна назвати ні позитивними, ні негативними. Вони мають, так званий перехідний характер, який залежить від ситуації. До таких якостей відносяться наступні:

Упертість, настирливість: Bull-headed; Hard nail; Headstrong; Keep a stiff upper lip; Obstinate as a mule; Stiff neck; Stubborn beggar.

Хитрість: Artful as a cart-load monkey; Be up to trap; Sly as a fox; Too far north.

Енергійність, запальність: Ants in one’s pants; As hot as pepper; Hothead; Hotter than a pistol; Man of action; Slippery as an ell.

Холоднокровність, терпимість: Bear and forbear; Have iron nerve; Cool head; Man of nerve; Keep a level head; Cool as cucumber.

Проаналізувавши усі групи фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини, можна зробити висновок, що переважають фраземи на позначення негативних якостей характеру. Однією з причин цього є те, що люди схильні більше помічати за іншими негативні риси, погані вчинки, слова, оскільки щось хороше сприймається як належне. Фразеологічні одиниці мають експресивно-емоційні властивості, тому їх і використовують, щоб якнайяскравіше, найбільш виразно підкреслити риси характеру людини.

Семантичні властивості фразеологічних одиниць, які позначають якості характеру людини, виявляються в особливостях їх утворення, розвитку, закономірностях реалізації. Внаслідок семантичного аналізу було виокремлено наступні групи фразеологічних на позначення якостей характеру людини:

1.                 Дуже часто для вираження рис характеру людини використовують фраземи із власними назвами:

Nosey Рarker; Peeping Tom; Paul Pry; Balaam’s ass; Buridan’s ass; Dr. Jekill and Mr. Hyde; To out Herod-Herod; Aeolian harp.

2.                 Для англійської мови характерним є таке явище як використання кольорів у фразеологічних одиницях на позначення якостей характеру людини:

White man; Black man; Yellow dog; Yellow streak; Yellow-bellied; Blackheart; Green with envy; Tickled pink.

3.                 Фразеологічні одиниці на позначення якостей характеру людини також можуть містити у своєму складі назви частин тіла:

His fingers are all thumbs; Let the grass grow under one’s feet; Stand on one’s head; Twiddle one’s thumbs; Work one’s fingers to the bone; A bundle of nerves; Bust a gut; Dead from the neck up; Get under skin; On (someone’s) back; Sweat blood; Thick-skinned; Thin-skinned; Keep one’s nose to the grindstone; Pull the wool over one’s eyes; In one’s hair; Keep a stiff upper lip; Melt in one’s mouth; Spineless.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5