Сьогодні на Україні видається багато науково-практичних журналів, які містять
вичерпну інформацію з бухгалтерського обліку, аудиту та контролю фінансово-
господарської діяльності підприємств. Це такі найвагоміші журнали, як Вісник
податкової служби, Бухгалтерський облік та аудит, Баланс, Фінанси. В цих
журналах ми можемо знайти консультації та роз”яснення відомих фахівців з
бухгалтерського обліку та контролю валютних операцій.
Як ми знаємо, сьгоднішнє діюче законодавство складне та суперечливе. Різні
автори деколи по різному ставляться до тих чи інших питань з обліку,
оподаткування. Деякі суперечливості тривають інколи місяцями, до вирішення
відповідними законодавчими органами відповідних питань. Публікації в
журналах дають нам змогу контролювати усі зміни в законодавчих актах
України, оцінювати проблеми у веденні обліку валютних операцій на
підприємствах різних форм власності, набиратись досвіду щодо правильності
контролю валютних операцій.
Огляд літератури по обліку контролю та аналізу валютних операцій підприємства
можна побачити нище:
Таблиця 1.2.
Огляд літератури по обліку, контролю
та аналізу валютних операцій підпри-
ємства
№
Автор роботи та назва
Місце друку та рік видання
Короткий зміст питань пов”язаних з даною темою
1
2
3
4
1
О. Рижикова-бухгалтер-експерт “На допомогу бухгалтеру"
Журнал “Баланс” № 47, 1999
Бухгалтер надає роз”яснення щодо визначеності термінів повернення імпортної частини бартерного контракту , дає пояснення щодо правильності дїї дозволу ліцензії на перевищення встановлених термінів ввезення товарів, які імпортуються за бартерними договорами. Також автор зупиняється на питанні правильності визначення курсових різниць, що виникають при проведенні експортно-імпортних операцій.
Продовження таблиці 1.2.
2
Н. Харченко-бухгалтер-експерт “Раз валюта- два валюта”
Журнал “Баланс” № 32 ,1998
Бухгалтер надоє роз”яснення щодо правильності відображення у бухгалтерському обліку курсових різниць. Надаються роз”яснення щодо правильності оформлення зовні-шньоекономічних контрактів, правильності ведення операцій з безготівковою валютою. Всі пояснення бухгалтера зосереджені на законодавчих актах України щодо проведення зовнішньоекономічних операцій.
3
Г. Шафранова "На допомогу бухгалтеру"
Журнал “Бухгалтерський облік і аудит" № 6, 1998
Автор роз”яснює питання щодо правильності включення у валові витрати послуг нерезиденту ( яка дата сталася раніше: чи оплата послуг, чи підписання акту,- за таким курсом Національного банку України перераховану іноземну валюту включати, у валові витрати).
4
Н. А. Кравчук “Валютне регу-лювання-від заборон до обгрунтованих обмежень”
Журнал “Фінанси України” № 9, 1998
Автор зупиняється на важливому питанні: повернення вивезеного за кордон українського капіталу і призупинення відпливу валюти з України та пояснює причини виникнення зовнішніх зоборгованостей. Автор робить висновок, що регулюючи валютні відносини, акцент потрібно робити не на заборонах, а на створенні сприятливого валютного клімату (розумне оподатку-вання,поступова лібералізація руху капіталів, розвитку валютного ринку). На жаль наша держава на це звертає дуже малу увагу.
5
І. В. Міщенко, В.М. Нече-пуренко “Шляхи вдосконалення державного контролю за бартерними операціями у галузі зовнішньоекономічної діяльності”
Журнал “Фінанси України” № 12,1997
Автор зосереджує велику увагу на доцільності проведення бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічноії діяльності. Автор пропонує формулу для визначення суми боргу за бартерним контрактом у вигляді “контрольованого сальдо” та схему організації обігу інформації на основі АРМ “Реєстрація договорів”, враховуючи фінансові та технічні можливості митної системи та системи податкових органів.
Розглянувши нормативну базу та спеціальну літературу щодо обліку контролю
та аналізу валютних операцій ми можемо досліджувати дану тему. Дослідження
будемо проводити на промисловому підприємстві, тому доцільно розглянути
організаційно-економічну характеристику Глухівецького гірничо-збагачувального
каолінового комбінату.
1.3.Організаційно-економічна характеристика Глухівецького
гірничо-збагачувального каолинового комбінату.
Глухівецький гірничо-збагачувальний коаліновий комбінат входить в склад
державної корпорації “Укрбудматеріали”.
Підприємство діє на основі Закону “Про підприємства в Україні”, інших
законодавчих актів України.
Підприємство є самостійним господарюючим суб”єктом з правом юридичної особи ,
який на підставі використання трудовим колективом майна здійснює
експлуатацію родовищ корисних копалин, переробку корисних копалин та реалізує
продукцію, виконує роботи, надає послуги.
Підприємство має свій баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків.
Підприємство самостійно виконує зовнішньоекономічну діяльність і міжнародні
перевозки власним транспортом.
Підприємство має печатку зі своїм найменуванням та зображенням державного
герба України і затверджений Торговою палатою товарний знак на вироблену
продукцію.
Місцезнаходження підприємства: смт. Глухівці Козятинського району Вінницької
області.
Підприємство не має в своєму складі юридичних осіб і самостійно встановлює
структуру та штати.
Підприємство має право на створення відособлених підприємств.
Майно підприємства складають основні фонди та оборотні засоби а також інші
цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі
підприємства.
Підприємство використовує землю та інші природні ресурси за встановлену плату
по цільовому призначенню, своєчасно здійснює природоохоронні міроприємства,
направлені на зниження і негативного впливу виробництва на природне
середовище, здоров”я та власність людей і несе за це відповідальність ,
встановлену діючим законодавством.
Раду підприємства очолює генеральний директор , який призначається на посаду
Державною корпорацією “ Укрбудматеріали” на контрактній основі.
До виключної компетенції Ради підприємства відносяться :
·визначення основних напрямків діяльності підприємства, затвердження його
планів та звітів про його виконання;
·зміни статуту;
·вибори членів ревізійної комісії;
·затвердження річних результатів діяльності пвдприємства, звітів і висновків
ревізійної комісії, визначення порядку розподілу прибутку і відшкодування
збитків;
·затвердження тарифних згод , умов оплати праці працівниками комбінату;
·затвердження договорів, заключених на суму зверх 1000 грн.;
·встановлення розміру, форм і порядку внесення підприємством грошових
відрахувань підприємства.
Основним узагальнюючим показником фінанасової діяльності підприємства
являється прибуток. Отриманий підприємством прибуток розподіляється в
нормативному порядку згідно діючого законодавства України, а прибуток, який
залишився розподіляється підприємством своїми потребами.
Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці без обмежень його росту
зі сторони державних органів. Трудові доходи членів колективу комбінату
визначаються трудовим договором і діючим законодавством України. Підприємство
має право самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці а
також інші види доходів працівників. В якості орієнтирів підприємство має
право використовувати державні тарифи і посадові оклади для диференціації
оплати праці в залежності від професії , кваліфікації працівника, складності
і умов праці.
Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи
розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуг та
необхідності забезпеченя виробничого і соціального розвитку підприємства,
підвищення доходів. Основу планів складають державні замовлення і договори,
заключені зі споживачами продукції і постачальниками матеріально -технічного
забезпечення. При підготовці планів свого економічного розвитку підприємство
погоджує з Козятинською райдержадміністрацією міроприємства, які можуть
викликати економічні, соціальні, демографічні та інші наслідки, що зачіпають
інтереси населення території.
Господарські відносини з іншими підприємствами , організаціями і громадянами
в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Підприємство не несе відповідальність і за поставку продукції по державному
замовленню, якщо державний орган, що видав замовлення , не забезпечив його
матеріально-технічними ресурсами в повній номенклатурі і обладнанням , які
необхідні для виконання держзамовлень по питомим нормам і проектним
нормативам.
Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Валютна
виручка зараховується на валютний балансовий рахунок підприємства і
використовується ним самостійно.
Підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік своєї роботи і
веде статистичну звітність у відповідності з законодавством України.
Керівником підприємства є Яричевський Боліслав Станіславович. Головним
бухгалтером- Бойчук Галина Степанівна.
В наведеній нище таблиці можемо побачити основні показники діяльності
підприємства за 1997, 1998, 1999 роки.
Таблиця 1.3.
Основні показники діяльності Глухі-
вецького гірничо-багачувального
каолінового комбінату(тис.грн.)
Показники
1997
1998
1999
Від-ння (+,-) 1998 у пор. З 1997
Від-ння (+,-)1999 у пор. З 1997
Темп змін 1998 до 1997 %
Темп змін 1999 до 1997 %
1
2
3
4
5
6
7
8
Обсяг ви-роб-ва
7154,9
6176,2
4725,2
-978,7
-2430
14
34
Обсяг реалізації
7025,1
6046,8
6817
-978,3
-208
14
3
Собіва-ртість ре-алізованої про-ції
5896,3
4167
6671,6
-1729
775,3
29
13
Операційний прибуток
1128,8
1879,8
145,1
751,0
-983,7
66
677
Сальдо позар-их доходів та витрат
89,6
174
168,4
84,4
78,8
94
88
Кінц. Фінансовий ре зультат
1218,4
2053,8
313,5
835,4
-904,9
40
288,6
Рівень рентабельності
20,7
49,3
4,7
28,6
-16
Чисель-ність працююч.
925
869
846
-56
-79
6
9
Прод-сть праці
7365,3
6533,7
5200,9
-831,6
-2164
12
29
Вартість ОФ
43540,2
42598
41518,2
-942
-2022
2
5
Фондовіддача.
16
14
11
-2
-3
Проаналізуємо вказану таблицю.
Обсяг виробництва У 1997 році знизився на 978,9 тис. грн. у порівнянні з 1996
роком, або на 13,6%. Обсяг виробництва у 1998 році ще менше знизився у
порівнянні з 1996 роком- на 2429,7 тис. грн. або на 34%. Чим же можна
пояснити таке зниження обсягу виробництва одного з найбільших виробничих
підприємст району. Поскільки підприємтво майже всю вироблену продукцію
реалізовує за межі України, то можна сказати, що важке забезпечення умов
зовнішньоекономічних операцій, значні коливання в курсах іноземних валют в
нашій країні, нерозумне з боку держави оподаткування, ріст інфляції в країні
з місяця в місяць-все це спричиняє вказані вище явища. Майже вся вироблена
продукція підприємства реалізовується своєчасно.Поскільки, починаючи з 1996
року, знижувався обсяг виробництва то і паралельно знижувалась собівартість
реалізованої продукції по роках. У 1997 році собівартість реалізованої
продукції склала 4167,0 тис. грн., що на 1729,3 тис. грн. менше у порівняні з
1996 роком. У 1998 році собівартість реалізованої продукції склала 6671,6
тис. грн., що на 775,3 тис. грн. більше у порівняні з 1996 роком. У 1998
році собівартість продукції значно зросла у порівняні з 1997 роком на
2504,6 тис. грн., або на 37,5%, тоді як обсяг виробництва зменшився по цих
роках на 23,5 %. Негативне і наявне нашій промисловості явище-обсяг
виробництва зменшується, а собівартість реалізованої продукції
зростає.Операційний прибуток у 1997 році зріс у порівнянні з 1996 роком на
751,0 тис. грн., а операційний прибуток 1998 року зменшився у порівнянні з
1996 роком аж на 983,7 тис. грн. або на 85,5 %.
Балансовий прибуток підприємства у 1997 році зріс у порівнянні з 1996 роком
на 835,4 тис. грн., або на 40%. У 1998 році балансовий прибуток зменшився у
порівнянні з 1996 роком на 904,9 тис. грн., або на 71,2 %.
Рівень рентабельності підприємства у 1997 році зріс на 54%у порвнянні з
1996 роком і склав 34 %, тоді як у 1998 році підприємство спрацювало
нерентабельно і рівень рентабельності склав лише 4,7 %, або 29%
рентабельності 1996 року.par Чисельність працюючих по вказаних роках
поступово зменшувалася . У 1998 році вона склала 846 чоловік, що на 75
чоловік менше 1996 року. У 1997 році загальноспискова чисельність склала 869
чоловік, що на 56 чоловік менше ніж у 1996 році. Значно зменшилася
продуктивність праці у 1997 році порівняно з 1996 роком - на 831,6 грн., або
на 11%. Ще більше зменшилася продуктивність праці у 1998 році у порівнянні з
1996 роком- на 2164,6 грн. або на 29,4%.
Фондовіддача зменшилася на 2% у 1997 році і на 3% у 1998 році у порівнянні з
1996 роком.
Отже, бачимо, що загальні економічні показники нашого підприємства з року в
рік поступово погіршувалися. Це погіршення було спричинене багатьма
економічними, соціальними проблемами всього народногосподарського комплексу
України.
В умовах ринкових відносин особливо важливою функцією ефективного управління
виробництвом, знаряддям контролю за раціональним та економічним використанням
ресурсів підприємства-є бухгалтерський облік. Опанування знаннями
бухгалтерського обліку, контролю та аналізу усієї господарської діяльності
з метою виявлення слабких місць у роботі підприємства та знаходження шляхів
подальшого покращення їх роботи є головною метою керівника та головного
бухгалтера підприємства. Чітка побудова бухгалтерського обліку на
підприємстві підвищує його роль, як основного засобу контролю за дотриманням
режиму економії і комерційного успіху підприємства.
Бухгалтерський облік є одним з найважливіших джерел економічної інформації,
засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності.
Важливі вимоги до бухгалтерського обліку -його простота, чіткість,
достовірність поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб
перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації
бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні конролю за
господарською діяльністю.
2.Характеристика системи бухгалтерського обліку валютних операцій.
2.1.Документальне оформлення обліку валютних операцій підприємства.
Бухгалтерський облік валютних операцій повинен здійснюватися відповідно до
“Тичасових вказівок про порядок ведення бухгалтерського обліку експортно-
імпортних операцій зовнішньоторговими фірмами, що не є юридичними особами”
Міністерства фінансів СРСР і Міністерства зовнішньоекономічних зв”язків
СРСР від 14 березня 1998 року № 30, а також плану рахунків бухгалтерського
обліку фінансово-господарської діяльності зовнішньоекономічних
організацій”, затвердженого Міністерством зовнішньоекономічних зв”язків
СРСР за узгодженням із Міністерством Фінансів СРСР від 17 грудня 1990 року.
Вказаний план рахунків органічно випливає з плану рахунків бухгалтерського
обліку виробничо-господарської діяльності підприємств , затвердженого
наказом Міністерства Фінансів СРСР від 28 березня 1985р, і діючого сьогодні
в Україні з багатьма доповненнями.
У цих нормативних актах суттєвого значення надано субрахункам, які
відображають усю специфіку й особливості експортно-імпортних операцій.
Використання субрахунків дозволяє вести облік , здійснювати контроль над
товарами за місцями їх зберігання , етапами та напрямками руху. На нашому
підприємстві субрахунки не використовуються. Бухгалтерський облік валютних
операцій ведеться згідно плану рахунків, затвердженого в 1985 році. Як ми
знаємо, на сьогоднішноьму етапі Україна користується новим єдиним планом
рахунків, що враховуєи всі фактори перехідного періоду.
Особливістю бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій є наявність
такого поняття , як облікова одиниця. За облікову одиницю береться товарна
партія, якою вважається:
·при відвантаженні товарів українським постачальником у порти- відправка
однорідного товару, оформлена однією чи кількома залізничними накладними в
одному напрямку та відфактурована постачальником-підприємством одним
рахунком;
·при відправках товарів через прикордонні залізничні пункти з переоформленням
накладних на прикордонній станції-відправка однорідного товару відповідно до
договору з постачальником товару в одному чи кількох вагонах, в один пункт
призначення , для одного покупця, оформлена однією чи кількома залізничними
накладними;
·при перевезеннях авіаційним транспортом- відправка однорідного товару за
кордон, оформлена однією поштовою квитанцією.
Основними завданнями ведення бухгалтерського обліку експортно-імпортних
операцій-є облік і контроль наявності та руху товарно-матеріальних цінностей,
контроль за правильне оформлення документації та облік і контроль розрахунків
з експортно-імпортними операціями.
Бухгалтерський облік експортних та імпортних операцій на нашому підприємстві
ведеться на підставі наступних первинних документів:
·рахунків постачальників із специфікаціями і квитанціями;
·міжнародних транспортних накладних;
·вантажних митних декларацій;
·приймальних і комерційних актів.
В додатках № 1,2,5,6 можемо побачити дані документи.
Узагальнимо використання даних первинних документів у таблиці.
Таблиця 2.1.
Використання первинних документів при
проведенні експортно- імпортних операцій
№
Назва документу
Періодичність складання
Типова форма
1.
Вантажно-митна декларація
При оформленні експортно-імпортних операцій.
МД-2
2.
Міжнародна товарно-транспортна накладна
При здійсненні експортно-імпортних операцій
УЗ-3
3.
Приймальний акт
При прийманні продукції .
Втановлена форма
4.
Рахунок постачальників
При проведенні експортно-імпортних операцій.
НР-2
Експортно-імпортні операції оформляються контрактом, один екземпляр якого
зберігається у головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. Зміст
контракту складають його умови, про які сторони, що укладають угоду,
договорились у процесі укладнення контракту та попередніх переговорів. Ці
умови відображають специфіку взаємин сторін та їх особливі вимоги до предмету
та порядку виконання контрактів. З огляду на це до умов контрактів
належать:
·найменування сторін-учасників угоди;
·предмет контракту;
·якість і кількість ;
·базисні умови поставки;
·ціна;
·умови платежу;
·санкції та рекламації;
·юридична адреса та підписи сторін;
·здавання-приймання товару;
·страхівка;
·відвантажувальні документи;
·гарантії;
·пакування та маркування;
·форсмажорні обставини;
·арбітраж
·інші умови.
Єдиним документом, що засвідчує факт здійснення експорту чи імпорту є
вантажно-митна декларація, яка обов”зково зберігається разом з прибутковими
та видатковими документами.
Правильність заповнення граф вантажно-митних декларацій визначає “Порядок
заповнення граф вантажно-митних декларацій відповідно до митних режимів
експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, магазину
безмитної торгівлі”, затверджений наказом державної митної служби України №
380 від 30.06.98. Відповідно до Інструкції декларантом заповнюються такі
графи:А,В,1,2,3,5,6,8,9,11,12,13,14,17,17а,18,19,20,21,22,23,-
24,25,26,27,28,29,31,32,33,34,35,36,37,38,39,40,41,42,44,45,46,47,48,49,50,52
,54. Графи 7, С та D заповнюються інспектором митниці.
Розглянемо особливості заповнення деяких граф.
В графі 1 “Тип декларацій” проставляється літерний код напрямку переміщення
товарів.
В графі 8 “Одержувач” зазначаються відомості про одержувача.
В графі 9 “Особа, відповідальна за фінансове врегулювання” зазначаються
відомості про вітчизняну особу, що уклала договір на відшкодувальній основі.
У графі 18 “Транспортний засіб при відправленні “ зазначаються відомості про
транспортний засіб, на який здійснюється навантаження товарів для
перевезення їх в пункт пропуску на митному кордоні України.
В графі 29 “Митниця на кордоні” зазначається назва митного органу, через який
товари будуть вивозитися за межі митної території України.
У графі 52 “Гарантія недійсна для” зазначається дата доставки в митницю
призначення.
Транспорт є основною зв”язуючою ланкою між продавцем і покупцем. Мета
транспортування- своєчасна доставка вантажу у хорошому стані в кінцевий
пункт призначення. При розгляді питань транспортування вантажів учасникам
зовнішньоторгової угоди потрібно з”ясувати такі моменти: які базисні умови
поставки товару, як розподіляються обов”язки продавця і покупця щодо
доставки товару.
Базисні умови зовнішньоторгового контракту визначають:
·хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товару по території країн
продавця, покупця, транзитних країн;
·становище вантажу по відношенню до транспортного засобу;
·обов”язки продавців щодо пакування та маркування товарів, а також обов”язки
сторін щодо страхування вантажів;
·де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар;
·заходи, пов”язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару.
Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна
торгова палата розробила і випустила в 1953, 1980 та 1990 роках збірники
“Міжнародні правила тлумачення міжнародних термінів-ІНКОТЕРМС”. Сьогодні
використовується збірник, виданий у 1990 році “ІНКОТЕРМС 90”.
Бухгалтерський облік експортних та імпортних товарів ведеться в розрізі
облікових партій;
·товарної номенклатури;
·матеріально-відповідальних осіб.
За облікову партію при відвантаженні експортних товарів приймають відправку
однорідного товару, оформлену однією або кількома залізничними накладними в
одному напрямі і відфактуровану постачальникам одним рахунком. При імпорті
товарів, продукції та інших цінностей за облікову партію приймають вагон,
ешелон. Якщо виписується рахунок на кожну партію, то за облікову парттію
приймають партію, оформлену одним рахунком.
Облік експортних товарів ведеться за відпускною їх вартістю в розрахункових
договірних цінах. Вартість тари включають у відпускну вартість цих товарів.
Облік імпортних товарів ведеться за фактурною вартістю товарів, обумовленою
договором, включаючи вартість тари і упаковки, що оплачуються постачальнику
згідно з договором його рахунку.
Глухівецький каоліновий комбінат зареєстровано як учасник
зовнішньоекономічної дяльності за № 1305\17678 від 26.05.92. Комбінат
виготовляє продукцію- каолін та більшу частину його реалізовує за межі
України.
Експорт каоліну та імпорт продукції повинні узагальнюватися за звітний місяць
у нагромаджувальних відомостях. Нагромаджувальна відомість-це обліковий
регістр господарських операцій, пов”язаний з експортом або імпортом продукції
власного виробництва, товарів, робіт, послуг та інших цінностей. Вона є
регістром синтетичного обліку операцій і аналітичного обліку розрахунків з
контрагентами (покупцями і постачальниками ) лінійно-позиційним способом, що
дозволяє контролювати своєчасність і повноту розрахунків з ними.
Бухгалтерія підприємства не використовує даних нагромаджувальних відомостей,
а веде облік експортованих товарів в облікових картках невстановленого зразка
на кожного іноземного покупця.
В додатку № 3 можна побачити картку по експортному контракту № 15\273 від
26.11.97, укладеного з ТОВ “Воронежський керамічний завод” за 1998 рік. Дані
картки призначені для контролю за своєчасністю оплати по експортованій
продукції.
Розрахунки за експортно-імпортними операціями проводяться в іноземній
валюті- долари США, німецькі марки білоруські та російські рублі.
Згідно листа Національного банку України 13-110\299 -1165від 16.02.98
іноземні валюти поділяються на 3 групи:
1.вільноконвертовані валюти ( долари США, німецькі марки, ЕКЮ), що широко
використовуються для здійснення платежів;
2.вільноконвертовані валюти ( латвійчькі лати, російські рублі), що широко не
використовуються для здійснення платежів;
3.неконвертовані валюти ( білоруські рублі, болгарські леви). Курси Нацбанку
встановлюються тільки по окремих валютах.
Передбачені розрахунки в українських карбованцях-з Росією та Білорусією через
ЛОРО-рахунки..
Для обліку іноземної валюти та розрахунків в іноземній валюті відкритий
валютний рахунок 52. З поточного валютного рахунку переводять за кордон
грошові кошти в іноземній валюті в оплату товарів та погашення
заборгованостей.
Сьогодні у зовнішньоторгових операціях діє ціла система способів, засобів та
формів платежів, що створюють цілісний , гнучкий та динамічний механізм
розрахунків.
У зовнішньоторгових операціях існує три способи платежу: платіж готівкою,
авансовий платіж та платіж у кредит. Наше підприємство використовує два
останніх види платежу.
Поширення у зовнішній торгівлі комерційного кредиту зумовлює використання
кредитних засобів платежу-чеків та векселів. Комбінат не використовує таких
засобів платежу.
Для форм розрахунків , що використовуються у міжнародній торгівлі, належать
такі: 100 % авансовий платіж, акредетивна форма розрахунків, інкасо,
відкритий рахунок. На нашому підприємстві використовується тільки перша форма
розрахунків.
На підприємстві в основному проводились експортно-імпортні операції у
галузі зовнішньоекономічної діяльності, тому детально розглянемо їх облік.
2.2.Розробка системи обліку валютних операцій в умовах його трансформації.
Основним документом, що регламентує режим здійснення валютних
операцій на території України, є Декрет Кабінету Міністрів України “Про сис-
тему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 р. №
Одним з досить істотних обмежень у здійсненні деяких валютних операцій є
необхідність їх ліцензування.
Національним банком видається два види ліцензій на здійснення валютних
операцій, що ліцензуються, - генеральна та індивідуальна.
При цьому генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та ін-
шим кредитно-фінансовим установам на здійснення валютних операцій, які не
потребують придбання індивідуальної ліцензії, на весь період режиму
валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення
разової валютної операції на період, необхідний для здійснення
такої операції.
Порядок і терміни видачі ліцензій, перелик документів, необхідних для
одержання ліцензій визначаються Національним банком України. Так, порядок
видачі резидентам індивідуальних ліцензій на здійсненння інвестицій за
кордон визначено Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на
здійснення інвестицій за кордон, затвердженою постановою Правління
Національного банку України від 16 березня 1999 року № 122 ; порядок надання
ліцензії на відкриття резидентами України рахунків в іноземних банках
визначено Положенням про порядок надання індивідуальних ліцензій на відкриття
юридичними особами – резидентами України рахунків в іноземних банках,
затвердженим постановою Правління Національного банку України від 5 травня
1999 року № 221.
Не останнє місце в регулюванні валютних операцій займає питання декларування.
Декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється суб”єктами
підприємницької діяльності в регіональних відділеннях Національ-
ного банку України і в державних податкових інспекціях за місцем розташування
суб”єктів підприємницької діяльності.
Проведення практично всіх валютних операцій можливе лише за наяв-ності
валютних рахунків. Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті визнано
Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній
валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18
грудня 1998 року № 527. Відповідно до п.п. 6.1.1 цього документа банківські
рахунки в іноземній валюті поділяються на поточні та депозитні. Поточний
рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення
розрахунків у межах діючого законодавства України в безготівковій та
готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених
діючим законодавством України, і для погашення заборгованості за кредитами в
іноземній валюті.
Депозитні рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком
фізичним і юридичним особам на підставі укладеного депозитного договору між
власником рахунка і банком на визначений у договорі термін.
Основний обсяг операцій з використанням валютних цінностей як один з
обов”язкових етапів передбачає власне купівлю і продаж валюти.
Порядок і умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському
валютному ринку визначено Правилами здійснення операцій на мижбанківсь-
кому валютному ринку України, затвердженими постановою Правління Націо-
національного банку України від 18 березня 1999 року № 127. Іноземна валюта
купується уповноваженими банками за дорученням клієнтів з метою її
перерахування за межі Укарїни. Відповідно до п. 2.3 Правил № 127 підставою
для купівлі іноземної валюти є такі документи :
- договір з нерезидентом;
- вантажна митна декларація;
- акт здавання-приймання, акт виконаних робіт;
- довідка державної податкової администрації.
Юридичні особи одночасно з перерахуванням коштів на купівлю іноземної валюти
надають банку платіжне доручення на суму збору, яку необхідно сплатити до
Пенсійного фонду з операції купівлі іноземної валюти.
Сплачені суми збору в повному обсязі включаються до складу валових витрат
Платника податку на прибуток на підтаві п.п. 5.2.5. статі 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. У
Декларації про прибуток підприємства такі суми відображаються по рядку 19.
Для бухгалтерського обліку операцій пов”язаних з рухом валюти,
згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов”язань і господарських операцій підприємств і організа-
цій затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №
291,використовуються такі рахунки бухгалтерського обліку :
302 “Каса в іноземній валюті”
304 “Операційна каса в іноземній валюті”
312 “Поточні рахунок в іноземній валюті”
334 “Грошові кошті в дорозі в іноземній валюті”.
Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними і розрахунки в
Іноземній валюті на рахунках бухгалтерського обліку відображаються в гривнях
у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом
Національного банку України на дату здійснення операції. Зі зміною офіційного
обмінного курсу іноземної валюти стосовно гривні виникають курсові різниці
між гривневим еквівалентом валюти або заборгованості за курсом НБУ, що
значиться в обліку на дату її одержання і здійснення операції. Такі курсові
різниці відносяться на рахунки 71 “Інший операційний дохід”, 74 “Інші
доходи”, 85 “Інші витрати”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, 97
“Інші витрати”. Порядок відображення операцій з придбання іноземної валюти в
податковому обліку визначено в п 7.3.4 статті 7 Закону України про податок на
прибуток, відповідно до якого у випадку купівлі іноземної валюти за гривні
валові витрати або валові доходи платника податків не змінюються . Сума
гривень, сплачена платником податку у зв”язку з такою купівлею вважається
балансовою вартістю такої іноземної валюти.
З точки зору оподатквання обов”язковий продаж має ті ж наслідки, що і вільний
продаж валюти. Відповідно до п.п. 7.3.5 статті 7 Закону про податок на
прибуток у випадку продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника
податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв”язку з
таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму
балансової вартості такої іноземної валюти.
Порядок бухгалтерського обліку іноземної валюти визначено Положенням з
бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті , затвердженим наказом
Міністерства фіннансів України від 14 лютого 1996 року № 29. При переході на
новий План рахунків використання Положення № 29 також можливе, але лише в
частині, яка не містить кореспонденцію рахунків.
На більш високому рівні принципи відображення операцій в іноземній валюті
закріплені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ. Згідно з статтею 5 Закону
підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у
грошовій одиниці України . Крім цього , пунктом 3 статті 9 Закону про
бухоблік визначено, що операції в іноземній валюті відображаються у валюті
розрахунків і платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Відповідно до п. 4 Положення № 29 перерахунок у грошову одиницю України для
відображення операцій у бухгалтрському обліку здійснюється за курсом НБУ на
дату проведення операції в іноземній валюті. Поняття курсової різниці
візначено безпосередньо в п. 9 Положення № 29, де розуміється різниця між
оцінкою валютних активів і пасивів. При цьому визначено перелік активів, які
підлягають і не підлягають перерахунку у зв”язку зі зміною курсу валюті.
Бухгалтерський облік курсових різниць на нових рахунках, пердбчений
Інструкцією № 291 :
рахунки на яких обліковуються доходи від курсових різниць :
714 “Дохід від операційної курсової різниці”,
744 “Дохід від неопераційної курсової різниці”,
рахунки витрат :
945 “Втрати від операційної курсової різниці”,
974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”.
Згідно з новим Планом рахунків бухгалтерського обліку додатна курсова різниця
транзитом проходить через рахунок 714 “Дохід від операційної курсової
різниці”, а від”ємна - через рахукнок 945 “Втрати від операційної різниці” з
наступним списанням на рахунок 74.
Крім форми № 2, зміни курсів валют впливають на заповнення показників, які
відображаються у Звіті про рух грошових коштів. Так , у рядку 040 “Прибуток
(збиток) від нереалізованих крсових різниць у графі “Надходження”
відображаються збитки, у графі “Видаток” - прибутки від курсових різниць у
рзультаті перерахунку статей балансу в іноземній валюті, не пов”язаних з
операційною діяльністю.
У формі № 3 по рядку 420 “Вплив зміни валютних курсів на залишок грошових
коштів показується сума збільшення або зменшення залишку грошових коштів в
іноземній валюті у результаті коливань валютного курсу протягом звітного
періоду. Сама іноземна валюта відображається в рядку 240 “Грошові кошти в
іноземній валюті” Балансу підприємства.
Таблиця 2.2
Зіставлення рахунків старого і нового
Плану рахунків:
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.
