*Поскільки імпортована продукція призначалась для власного використання, то
податок на додану вартість не справлявся.
З вищевказаного можна зробити висновок, що бухгалтерський облік валютних
операцій ведеться у відповідності з Положенням про організацію
бухгалтерського обліку та звітності в Україні № 250 від 03.04.93. та Закону
України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній впалюті” № 185\94-ВР
від 23.09.94. Встановлено єдине порушення п. 73 вищевказаного Положення-
несвоєчасність відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, що
вплинуло на неправильність визначення прибутку підприємства у 1998 році.
Згідно внесених законодавством змін до деяких законодавчих актів, курсові
різниці, які виникають під час проведення валютних операцій з 01.01.99. не
оподатковуються .
У зв”язку з переходом до ринкових відносин, в Україні введені нові форми
бухгалтерської звітності і новий порядок її подання, які відбивають вимоги
міжнародних стандартів. Звітність містить відомості про реалізлвану
продукцію, витрати на виробництво продукції, про стан господарських коштів та
джерел їх утворення, про фінансові результати роботи підприємства. Основна
задача звітності- вишукування резервів подальшого росту та удосконалення
діяльності підприємства, стабільності на ринку.
Для виконання покладених на бухгалтерську звітність функцій, вона має
відповідати таким основним вимогам:
·гарантувати реальність та достовірність даних, які забезпечуються
документальним обгрунтуванням всіх записів;
·забезпечувати вчасність надходження даних на підставі регламентації
термінів співставлення звітних даних для оперативного управління діяльністю
підприємства.
Основними умовами правильності складання бухгалтерських звітів є:
·повнота відображення всіх господарських операцій за звітний період;
·тотожність даних синтетичного та аналітичного обліку;
·тотожність показників бухгалтерських звітів, балансів і даних синтетичного і
аналітичного обліків.
В додатках № 10, 11, 12, 15, ми можемо побачити бухгалтерську звітність
підприємтва за 1998 рік: Баланс підприємства, Звіт про фінансово-майновий
стан та Звіт про фінансові результати.
Підприємством проводились валютні операції з порушенням термінів
розрахунків, тому слід особливу увагу звернути на контроль за своєчасністю
розрахунків у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
3.Розробка системи економічного аналізу та контролю валютних операцій
підприємства.
3.1.Методичні прийоми та інформаційне забезпечення дебіторської
заборгованості у зовнішньоекономічних розрахунках.
При проведенні перевірки підприємств-учасників зовнішньоекономічної слід
звертати увагу на слідуючі питання:
·наявність на підприємстві квот та ліцензій на товари, експорт, чи імпорт
яких підлягає ліцензуванню та квотуванню;
·рух валютних коштів по валютних рахунках підприємства;
·повнота та своєчасність надходження валютної виручки за експортовані товари,
обов”язковий продаж 50% наджходжень;
·правильність ведення бухгалтерського обліку операцій в іноземних валютах та
дотримання вимог “Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній
валюті”, затвердженого Наказом Мінфіну України 14.02.96. № 29;
·перевірка ведення касових операцій з готівковою валютою;
·повнота та своєчасність здійснення бартерних операцій , виведення
фінансового результату;
·повнота та своєчасність погашення векселів, виданих у сплату мита та податку
на додану вартість по операціях з давальницькою сировиною;
·аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості по
зовнішньоекономічних операціях.
Підприємство не здійснювало зовнішньоекономічних операцій, експорт чи імпорт
яких підлягає ліцензуванню та квотуванню. Операцій з давальницькою сировиною
у галузі зовнішньоекономічної діяльності також не проводилось. Операцій з
готівковою валютою також не проводилось.
Види порушень, які виникають при здійсненні експортно-імпортних операцій у
галузі зовнішньоекономічної діяльності та застосування фінансових санкцій до
підприємст узагальнимо у таблиці.
Таблиця 3.1.
Види порушень
та застосування фінансових санкцій до підприємства
№
Види порушень
Інформаційне джерело
Назва нормативного документа
Фінансова санкція
1
2
3
4
5
1
Дебіторська заборгованість іноземного партнера, яка має більше 90 днів.
Вантажно-митна декларація
Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185\94-ВР, 23.09.94
Пеня у розмірі 0,3 % від суми дебіторської заборгованості, яка має більше 90 днів
2
Несплата податку на додану вартість при розмитненні імпортованих товарів.
Вантажно-митна декларація
Закон України “Про податок на додану вартість” № 168\97-ВР, 03.04.є97.
Сума ПДВ та фінансова санкція у розмірі несплаченого ПДВ
Продовження таблиці 3.1.
3
Несплата акцизного збору при імпортуванні товарів.
Вантажно-митна декларація
Декрет кабінету Міністрів України № 18-92, 26.12.92 “Про акцизний збір”
Сума несплаченого акцизного збору та фінансова санкція у розмірі несплаченого
акцизного збору
4
Несплата гербового збору
Вантажно-митна декларація
Закон України “Про гербовий збір” № 643-ХІV, 13.05.99
Відповідальність законодавством не визначена *
* Закон України “Про гербовий збір” втратив чинність з 01.01.2000, а в
самому законі відповідальність за сплату гербового збору не була визначена.
Згідно Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті
“ № 185-94-ВР від 23.09.94 зі змінами та доповненнями говорить, що виручка
резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у
контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення
(виписки вивізної вантажно-митної декларації) продукції, що експортується.
Ст.11 Закону України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у
галузі зовнішньоекономічної діяльності” № 351-XIV від 23.12.98 та Указ
Президента України № 84\95 від 27.01.95 говорять, що: Товари, що імпортуються
за бартерним договором підлягають ввезенню на митну територію України у
строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з
дати митного оформлення ( дати виписки вивізної вантажно-митної декларації)
товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а разі експорту за
бартерним договором робіт та послуг- з дати підписання акта або іншого
документа , що засвідчує виконання робіт, надання послуг . Цей строк не
переривається і не поновлюється у разі зміни предмета договору . Порушення
передбачених статею 11 цього Указу строків ввезення товарів , що
імпортуються з бартерними договорами, тягне за собою стягнення пені за
кожний день прстрочення у розмірі 0,3 % від вартості неодержаних товарів ,
що імпортуються за бартерним договором, в іноземній валюті, перерахованій у
валюту України за офіційним поточним курсом валюти України до долара США на
день нарахування пені.
Імпортні операції резидентів, які здійснюють на умовах відстрочення поставки,
в разі коли таке відстрочення перевищує 90 днів з моменту здійснення
авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника
продукції, що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Нацбанку
України.
При проведенні розрахунків за експортовану продукцію з іноземними партнерами
на нашому підприємстві допускались порушення встановлених термінів
розрахунків.
Відповідно до експортного контракту № 15\276 від 14.11.97 з АТВТ
“Будполімеркераміка “(Росія, Калужська обл.) експортована продукція на суму
24896,5 рос. рублів.(ВМД № 707 від 14.08.98). Граничний термін оплати-
11.11.98. Оплата частини експортованої продукції проведена 25.11.98.- з
порушення термінів, встановлених Законом України №185\94 від 23.09.94 “Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Оплата в сумі 15593,81
рос. руб. надійшла з порушенням термінів розрахунків. У відповідності ст.2
Закону України від 07.05.96 “Про внесення змін та доповнень до Закону України
“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” підприємству можна
нарахувати пеню в сумі 132.11 грн.( 15593,81 рос. р. * 0,3%*0,20171грн., за
1 рос. р.* 14 днів) .
По контракту № 15\244 від 13.11.97, заключеним з Білоруським шинним
комбінатом підприємством експортовано продукції на суму 1494 дол. США .
Граничний термін розрахунків виходить 03.02.99. В рахунок даного контракту
надійшла оплата 11 грудня 1998 року 1477,41 дол. США. На підприємстві виникла
прострочена дебіторська заборгованість в сумі 16.59 дол. США і
погашена15.05.99. Підприємству можна нарахувати пеню в сумі 12,11 грн.
Згідно контракту № 15\249 від 30.03.98. з Калінковічським заводом побутової
хімії (Білорусь) по ВМД № 1039 від 04.12.98 експортовано продукції на суму
4317,2 дол. США. Оплата надійшла 21.10.98 на суму 466,78 дол. США, 30.11.98
на суму 2000 дол. США, 17.02.99 на суму 1770 дол. США. Таким чином, з
04.03.99., на підприємстві рахується прострочена дебіторська заборгованість в
сумі 80,42 дол. США. Граничний термін розрахунків виходить 03.03.99. Дана
заборгованість погашена 15.06. 99. Підприємству можна нарахувати пеню в сумі
90,14 дол. США ( 80,42дол.США*3,663 грн за 1 долар*0,3%*42 дні).
По експортному контракту № 15\321 від 08.12.97, заключеному з АТ
“Світлогорський целюлозний комбінат”(Білорусь) експортовано каолін на суму
4239,77 дол. США. (ВМД № 869 від 06.10.98.). Граничний термін розрахунків
виходить 03.01.99. Оплата надійшла 15.10.98 на суму 4214,8 дол. США. На
підприємстві рахується прострочена заборгованість в сумі 24,97 дол.США, яка
погашена 30.06.99. Підприємству можемо нарахувати пеню на дану заборгованість
в сумі 47,31 грн. ( 24,97 дол. США* 3,427 дол. за 1 грн.* 0,3%*184 дні).
По експортному контракту № 15\233 від 20.03.98 з ВАТ “Кераміка” (Білорусь)
на підприємстві з 18.01.99. виникла прстрочена дебіторська заборгованість
4989,4 дол. США. Відповідно до додаткового погодження до контракту сума
заборгованості переведена в російські рублі. Ліквідована заборгованість
26.03.99. Граничний термін розрахунків вийшов 17.01.99. Підприємству можемо
нарахувати пеню в сумі 1028,7 грн.
Станом на 01.01.1999 на підприємстві рахується прстрочена дебіторська
заборгованість по 4 контрактах на загальну суму 520,7 дол. США, 1288 рос.
руб. та 1988895 білоруських рублів.
У відповідності з Наказом Головної державної податкової адміністрації за №
156 від 28.12.98. на підставі законодавчих актів розроблена Програма по
поверненню валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України.
Повернення валютних та майнових цінностей, що незаконно знаходяться за межами
України, сьогодні прводиться по трьох пріоритетних напрямках.
1. Повернення валютних та майнових цінностей, що незаконно знаходяться за
межами України.
2.Запобігання відтоку валютних цінностей.
3.Організація та забезпечення на регіональному рівні обміном інформацією
між відповідними підрозділами органів виконавчої влади , на які покладено
функції контролю за дотриманням резидентами та неризидентами законодавства
у сфері зовнішньоекономічних відносин, та між ДПА України та її регіональними
підрозділами.
З метою координації роботи по взаємодії з державними органами влади з
питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за
її межами необхідно:
1.Узагальнити матеріали щодо виявлення порушень незаконного вивезення
валютних цінностей за кордон.
2.Проаналізувати причини, що призводять до виникнення заборгованості за
розрахунками згідно з зовнішньоекономічними контрактам.
3.Визначити основні напрямки роботи , які необхідно запропонувати
регіональним комісіям при обласних державних адміністраціях з питань
повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її
межами.
·по взаємодії контролюючих органів
·по вжиттю спільних заходів з державними органами, спрямованих на примушення
керівництва підприємства повернути валютні цінності.
4.Проаналізувати стан контролю з боку регіональних комісій при обласних
державних адміністраціях з питань повернення в Україну валютних цінностей.
5.Проаналізувати стан застосування адміністративної та кримінальної
відповідальності до посадових осіб за сприяння незаконному проведенню
валютних операцій підприємствами , до яких застосовані спеціальні санкції
згідно ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
6.Проаналізувати стан реагування регіональних комісій на неповернення
валютних цінностей та питання розірвання контрактів з керівниками
підприємств, які не повертають валютні цінності на територію України.
7.Внести пропозиції щодо поліпшення стану реагування.
8.Забезпечити подання не менше 1 разу в місяць матеріалів для проведення
комісіями нарад з метою надання консультації , методичної та інформаційної
допомоги суб”єктам зовнішньоекономічної діяльності по поверненню валютних
цінностей з-за кордону., сприяння поширенню досвіду роботи з питань
повернення валютних цінностей з-за кордону.
9.Забезпечити повний та своєчасний облік суб”єктів зовнішньоекономічної
діяльності.
10.Організувати простійний контроль за валютгими цінностями , що знаходяться
за межами України.
11.Проводити постійний аналіз інформації отриманолї від:
·органів виконавчої влади, на які покладено функції контролю за дотриманнями
резидентами законодавства України у сфері зовнішньоекономічної
діяльності(ЗЕД);
·уповноважених банків ;
·підрозділів податкової міліції.
12.При наявності інформаційних даних , що свідчать про порушення суб”єктами
ЗЕД чинного законодавства , негайно проводити перевірки.
13.У випадках встановлення фактів недоотримання суб”єктами ЗЕД законодавче
встановлених термінів повернення валютних цінностей на територїю України
вжити відповідні заходи:
·нараховувати пеню, передбачену чинним законодавством;
·на 30 день після виникнення простроченої заборгованості, подати до МЗЕЗіТ
матеріали про порушення суб”єктом ЗЕД чинного законодавства для
застосування спеціальних санкцій згідно ст,37 Закону України “Про
зовнішньоекономічну діяльність”
·на 60 день після виникнення простроченої заборгованості подати до МЗЕЗіТ
матеріали про порушення суб”єктом ЗЕД чинного валютного законодавства для
застосування спеціальних санкцій до іноземного партнера цьго суб”єкта згідно
ст.37 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
·у випадку неповернення валютних цінностей резидентом після вжиття
вищевказаних заходів на 90 день після виникнення прстроченої заборгованості,
передати до підрозділу податкової міліції матеріали про порушення суб”єктом
ЗЕД чинного валютного законодавства з метою порушення кримінальної справи за
незаконне збереження за межами україни валютних цінностей.
14.Зобов”язати керівництво підприємства вжити всі можливі заходи по
поверненню в Україну валютних цінностей.
15.Здійснити аналіз заходів керівництва підприємства щодо стягнення
зовнішньоекономічної дебіторської заборгованості з нерезидентів:
·подання позову до арбітражних судів;
·направлення матеріалів до правоохоронних органів.
16.Передати рішення судових органів про стягнення заборгованості з
нерезидентів на користь українських підприємств до МЗЕЗіТ, який є захисником
економічних інтересів України та законних інтересів суб”єктів ЗЕД.
17.Державним податковим інспекціям на місцях у триденний термін подавати до
підрозділів податкової міліції відомості:
· щодо відкриття з порушенням встановленого порядку валютних рахунків за
межами України;
· використання цінних паперів суб”єктами підприємницької діяльності
України за її межами;
· приховування валютної виручки за кордоном;
· неповернення валютних цінностей у законодавче встановлені терміни.
18.Перевірити правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій по
експортованих товарах, роботах, послугах.
19.Перевірити правильність обчислення податку на прибуток, отриманого від
реалізації експортованих товарів.
20.Розробити рекомендації щодо запобігання відтоку валютних цінностей за
межі України.
Для запобігання відтоку валютних цінностей за межі України необхідно:
1.Проаналізувати причини , що призводять до виникнення заборгованості за
розрахунками згідно із зовнішньоекономічними договорами;
2.Розробити рекомендації щодо запобігання відтоку валютних цінностей за межі
України для державних органів виконавчої влади;
3.Проаналізувати стан контролю з боку регіональних комісій при обласних
державних адміністраціях з питань повернення в Україну валютних цінностей,
по виконанню органами виконавчої влади вимог ст.37 Закону україни “Про
зовнішньоекономічну діяльність”;
4.Забезпечити МЗЕЗіТ опублікування в засобах масової інформації переліку
нерезидентів, до яких застосовані спеціальні санкції;
5. Передати матеріали, що свідчать про незаконне знаходження інвестицій
підприємств за межами України, до підрозділів податкової міліції з метою
притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб.
6.Забезпечити перевірки всіх підприємств, які продекларували наявність
валютних цінностей за кордоном.
7.Підрозділам валютного вонтролю та податкової міліції ДПА України
зійснювати перевірки діяльності банків країн СНД на території України, які
сприяють незаконному відтоку валютних цінностей.
8.Постійно працювати над пропозиціями щодо вдосконалення законопроектів , які
будуть сприяти запобіганню відтоку валютних цінностей за межі України.
До Глухівецького каолінового комбінату була застосована спеціальна санкція,
що передбачена Нказо МЗЕЗторгу № 434 від 16.06.99. за прострочену
дебіторську заборгованість по контракту № 15\321 з АТ “Свєтлогорський
целюлозно-паперовий комбінат” в сумі 24.97 дол. США. Ця сума фактично є
комісійною винагородою за проходження платежу через рахунки іноземного
клієнта.
Відділом валютного контролю державної податкової інспекції у Козятинському
районі підприємству була нарахована пеня в сумі 47.31 грн за порушення вимог
ст.2 Закону України від 23.09.94 “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” та у відповідності з п. 2 Закону України “Про внесення змін
та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” від 07.05.96.
Запропоновано відмінити спеціальну санкцію , що застосована Наказом МЗСторгу
№ 434 від 16.06.99 у зв”язку з погашенняім дебіторської заборгованості по
даному контракту.
З метою повного та достовірного контролю за своєчасністю розрахунків по
зовнішньоекономічних операціях відділом валютного контролю ДПІ у
Козятинському районі щомісячно проводяться перевірки щодо дотримання вимог
валютного законодавства виробничо-комерційним підприємством “Регул”.
На мій погляд недостатня увага з боку контролюючих органів пиділяється
подачі до МЗЕЗіТ матеріалів про порушення вимог чинного законодавства для
застосування спеціальних санкцій. До нашого підприємства санкція була
застосована лише 1 раз. Керівництво підпріємства також не приймає рішучих
мір по ліквідації дебіторської заборгованості.
Тепер розглянемо основні методи контролю зовнішньоекономічних операцій.
3.2. Організація та методика проведення контролю та аналізу валютних операцій.
Фінансово-господарський контроль підприємств при ринкових відносинах
наповнюється іншим змістом. Виникла нова форма фінансово-господарського
контролю-аудиторський контроль. Це незалежний контроль , який здійснюють
аудиторські фірми за договорами з підприємствами. Виконують його аудитори.
Аудит є моральним стимулом для чесної роботи службовців фірми. Розуміння
того, що всі записи та звіти будуть проаналізовані незаінтересованими
особами, змушує службовців акуратно вести облік і складати звітність про
господарську діяльність підприємства.
Поширена думка про те, що аудит необхідний лише для великих підприємств із
складною структурою, або компаній. Проте дуже часто проведення аудиторської
перевірки має переваги навіть у тих випадках, коли з погляду закону вона не
обов”язкова.
В сучасних умовах розвитку ринкових відносин функцією незалежного
аудиторського контролю є сприяння встановлення економічних зв”язків між
виробничими підприємствами і торгівлею, розвитку маркетингу.
Економічна доцільність зовнішньоторгівельного обміну визначається
зіставленням суспільних витрат праці на виробництво експортованої продукції
із затратами, які б мали місце при самостійному виробництві продукції замість
імпортованої.
Для оцінки аудитором економічної ефективності діяльності
зовнішньоторгівельного підприємства використовують показники валютної
(бюджетної )ефективності . Початкові дані для розрахунку цих показників
мають постачальники експортної продукції, замовники імпортованих товарів і
зовнішньоторгівельні підприємства
Показники бюджетної ефективності експорту Е1 та імпорту Е2 при
розрахунках аудитори визначають за такими формулами:
Е 1 = В1 \З1 Е 2 = З2 \В2, ( 3.1)
де В1 -чистий валютний виторг, приведений до внутрішньої валюти за офіційним
курсом;
З1 - повні витрати у власній валюті україни на експорт продукції ( оптова
або погоджена з постачальником відпускна вартість , збільшена на
транспортні та інші накладні витрати );
З2 -вартість реалізованої імпортної продукції вітчизняним замовником у
власній валюті України за оптовими або договірними цінами , за вирахуванням
транспортних і накладних витрат
В2 -повні валютні витрати на імпорт продукції, притведені до внутрішньої
валюти за офіційним курсом, з урахуванням транспортних та накладних витрат.
В основу чистого валютного виторгу і повних валютних витрат покладено
зовнішньоторгівельні ціни, близькі до цін світового ринку, що під впливом
конкуренції наближаються до вартості, яка відбиває суспільно-необхідні
затрати праці на виробництво продукції.
Обрахуємо показник економічної ефективності експорту по контакту № 15\70 від
05.11.97 з ТОК Кланка” (Литва).
( 3.2)
В1=1620,71
Е1= =1,2
З1=1450,32
Загальний економічний показник ефективності імпортту не доцільно визначати,
поскільки імпортована продукція не продавалась, а використовувалась для
власних потреб.
За показниками експортної та імпортноі ефективності аудиторам складно
визначити економічну доцільність зовнішньоторгівельних операцій, бо невідомо,
наскільки оптові або договірні ціни відхиляються від вартості товарів. Тому
застосовують показник народногосподарської ефективності.
Народногосподарську ефективність аудитор визначає за такими алгоритмами:
( 3.3)
для експорту
В1
Е1= Ккр, .
З
для імпорту
( 3.4 )
В3
Е2 =
В2Ккр,
де
З-витрати на виробництво і транспортування товарів до кордону України у
власній валюті ( З= С+ NефК);
Nеф-єдиний норматив ефективності по народному господарству (0,15);
К- капіталовкладення в основні і оборотні фонди та інші одноразові затрати
на виробництво або капіталоємність продукції;
Ккр- коефіцієнт кредитного впливу , прийнятий при експорті та імпорті товарі
в кредит;
В3-вартість імпортованої продукції у власній валюті України.
Визначимо народногосподарську ефективність для експорту по вищевказаному
контракту:
( 3.5 )
1620,71
Е1= = 0,99
1450,32+ (015*1240,4)
Отже, бачимо що коефіцієнт народногосподарської ефективності нищий від
бюджетної ефективності імпорту.
Узагальнимо визначення показників економічної ефективності у таблиці.
Таблиця 3.2.
Визначення показників ефективності зовнішньоекономічних
операцій
№
Назва показника
Формула
Значення
1.
Економічна ефективність
В 1
Е1=
З1
Призначений для оцінки аудитором економічної ефективності діяльності підприємства.
2.
Народногосподарська ефективність
В1
Е = *Ккр
З
Призначений для оцінки аудитором народного-сподарської ефективності
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.
