Показники ефективності зовнішньоекономічних операцій, у тому числі й
народногосподарських витрат, вартості імпортованої продукції і коефіцієнт
кредитного впливу аудитори визначають за методикою, яка грунтується на
народногосподарській ефективності.
Розвиток суспільства за останні десятиліття характеризується такими стадіями
науково-технічного прогресу, як компютеризація та інформатизація.
Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові
методи управління та сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних
систем.
В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік та
бухгалтерська інформація використовуються значно ширше чим при ручній
обробці даних.
Доцільно розглянути автоматизацію обліково-аналітичних робіт в управлінні
валютними операціями.
84. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні валютними
операціями
4.1. Характеристика автоматизованих систем автоматизації операцій обліку,
аналізу та контролю валютних операцій
На Глухівецькому гірничо-збагачувальному каоліновому комбінаті бухгалтерський
облік, контроль і аналіз не автоматизовані. У єдності двох аспектів – роду
(виду) діяльності і виду інформації – облік, контроль і аналіз
утворюють підсистеми управління. Неодмінною умовою вдосконалення управління є
докорінна реконструкція його технічної та інформаційної бази на основі
автоматизованої системи обліку, контролю й аналізу з використанням
автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ).
Одним з найважливіших завдань у цій справі є подальший розвиток і
вдосконалення інформаційних систем підприємств із використанням нових
засобів управління та сучасних технічних засобів. Відповідно до цього має
змінитися роль бухгалтерського обліку, а отже, методологічні та методичні
його аспекти потребуватимуть коригування. Бухгалтерський облік і
бухгалтерська інформація в умовах автоматизованої системи обробки інформації
використовуються значно ширше, ніж у разі ручної обробки даних.
Змінюється й цільове призначення бухгалтерського обліку. Він дедалі більше
стає складовою управлінської системи підприємства.
Процес автоматизації бухгалтерського обліку має розвиватися за умови
комплексного, системного та цілеспрямованого підходу з орієнтацією на потреби
відповідної ланки управління підприємства.
Система управління має виконувати провідну роль в організації бухгалтерського
обліку, що є забезпечувальною ланкою у фінансово-господарській діяльності
підприємства. Бухгалтерський облік доповнює інші інформаційні системи,
причому основну частину вхідної інформації він дістає безпосередньо із цих
систем. Перетворившись на одну з кількох інформаційних підсистем,
взаємозв'язаних як на рівні вирішення завдань, так і на рівні всієї
інформаційної системи підприємства, бухгалтерський облік відіграє одну з
основних функцій управління в умовах застосування автоматизованих систем.
Успіх у здійсненні управлінської функції при цьому істотно залежить від
правильного встановлення взаємозв'язків задач.
У разі комплексного підходу до організації бухгалтерського обліку в умовах
автоматизованої обробки інформації відбувається перехід від організації
окремих елементів до організації цілісних наборів елементів інформаційних
систем, а також налагодження взаємозв'язків між окремими підсистемами і
комплексами завдань.
Інформаційна система обліку, контролю та аналізу має органічно вливатися в
загальну систему управління підприємством, характеризуватися
взаємоузгодженістю між комплексами задач і задачами та іншими інформаційними
системами підприємства, включати в себе задачі обліку, контролю, аналізу і
внутрішнього аудиту. Кожна задача характеризується функцією управління, в
рамках якої вона вирішується; ресурсом, який вона відображає, та його
станом; підрозділом, до якого належить ресурс; періодом часу, за який
відображається рух ресурсу.
Інформаційні взаємозв'язки задач обліку, контролю та аналізу з іншими
підсистемами автоматизованої системи управління підприємства здійснюються
згідно з такими правилами:
· використання взаємної інформації;
· спорідненість окремих джерел
інформації;
· спорідненість окремих первинних
носіїв інформації;
· єдність системи кодування інформації;
· наявність зворотного зв'язку;
· єдність системи показників.
Лише за умови глибокого організаційного підходу вдається подолати
консерватизм і негнучкість апарату бухгалтерії, нечіткий розподіл виконуваних
обов'язків та дублювання в роботі, а отже, підвищити рівень організації праці
бухгалтерів на підприємствах. Саме організаційний принцип дає змогу виявити
шляхи вдосконалення обліку і в масштабі країни.
У даному розділі розробимо проект автоматизованої системи управління
операціями обліку, аналізу та контролю валютних операцій, яка має стати
однією з складових частиною автоматизованої системи управління підприємством.
Організація автоматизації обліку, контролю та аналізу починається з вибору та
придбання обладнання - персональних комп’ютерів (ПК). Конфігурація ПК
визначається в залежності від його подальшого функціонального призначення з
урахуванням перспективного плану майбутньої автоматизації підприємства та
створення й налагодження комунікаційних зв’язків (створення локальної
мережі), а також фінансових можливостей підприємства. При комплексній
автоматизації бухгалтерії, як в нашому випадку, рекомендується придбати
сучасні комп’ютери на базі процесорів Pentium III або Athlon, під керуванням
операційної системи Windows NT або Windows 2000. Наведемо приклади
рекомендованих моделей ПК:
1. AMD Athlon 650/128 Mb/12 Gb 7200 2Mb ATA-66/FDD/CD-ROM 48x
або CD-RW/монітор 17” (наприклад Samsung IFT).
2. Intel Pentium III 650/128 Mb/12 Gb 7200 2Mb ATA-66/FDD/CD-
ROM 48x або CD-RW/монітор 17” (наприклад Samsung IFT).
Крім того, рекомендується встановити лазерний принтер, наприклад HP LaserJet
1100 або мережевий принтер HP LaserJet 2100.
Після налагодження роботи на кожному АРМБ доцільно об’єднати комп’ютери у
локальну мережу.
Інформаційна система обліку, аналізу та контролю валютних операцій
призначена для автоматизованої побудови, підтримки та контролю
бухгалтерського обліку валюти та валютних операцій які визначаються
законодавчими актами, які регламентують:
· систему валютного регулювання та
валютного контролю;
· систему готівкового обігу, порядок
ведення касових операцій;
· систему безготівкового обігу
(розрахунків): рахунки у банках, цінні папери, валютну біржу, векселі та
вексельні розрахунки, кредитні операції тощо;
· систему бухгалтерського обліку
операцій в іноземній валюті.
У перебігу господарської діяльності підприємства фірми здійснюють грошові
операції. Вони вступають у різні відносини з іншими юридичними фірмами,
об‘єднаннями, установами і фізичними особами: постачальниками матеріалів,
покупцями своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими
організаціями. Тому доцільно в рамках автоматизованої системи управління
обліку, аналізу та контролю валютних операцій (АСУВО) вести облік
організацій, з якими співпрацює або співпрацювала фірма, та зберігати
відповідну важливу інформацію про них. І будь-який момент часу засоби АСУВО
повинні за вимогами користувача реалізовувати швидкий пошук довідкової
інформації про необхідні організації за різними критеріями.
У систему управління закладені алгоритми правильної побудови обліку грошових
коштів, що дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване
використання та автоматичний контроль за зберіганням.
Також система реалізує класифікаційний облік коштів: за призначенням та за
місцем зберігання. За призначенням грошові кошти поділяються на кошти для
обороту та для спеціального призначення. За місцем зберігання – на кошти у
банку, касі підприємства у підзвітних осіб, у контрагентів в (видані аванси),
вкладені у цінні папери тощо. АСУВО дозволяє відображати джерела надходження
коштів, їх переміщення, автоматично здійснювати відповідну класифікацію.
Важливим елементом АСУВО є реалізація системи рахунків, забезпечується поділ
рахунків обліку коштів за класифікаційними ознаками: за економічним змістом,
за структурою. У всіх випадках на дебеті рахунків відображуються надходження
коштів, а на кредиті – вибування.
Автоматизація бухгалтерського обліку коштів має такі основні завдання:
· швидкий пошук та автоматичне інформування про готівку коштів;
· полегшення здійснення контролю за їх зберіганням,
своєчасним надходженням і цільовим призначенням;
· забезпечення касової дисципліни.
При автоматизації обліку грошових коштів у касі функціями АСУВО є
автоматизоване формування на базі початкових введених даних прибуткових і
видаткових касових ордерів; ведення електронної касової книги для
відображення готівки і переміщення грошей у касі. Дані у електронну касову
книгу заносяться за кожним прибутковим і видатковим ордером. Засобами
програмного забезпечення наприкінці робочого дня підраховуються підсумки
оборотів за приходом і видачею грошей та формуються залишки на наступний
день.
АСУВО повинна містити засоби для реалізації автоматичного обліку грошових
коштів на рахунках у банку. Відповідно до цих засобів ведеться облік
документів “Оголошень на внесок грошей готівкою”, джерел надходжень грошей,
цільове призначення, виписок з банку тощо. Підприємство може мати в банку
розрахункові рахунки, рахунки для коштів за акредитивами та деякі інші.
Засобами автоматизованої системи оформлюються операції на цих рахунках у
відповідному порядку також вестися облік коштів в іноземній валюті,
формуватися звітності про використання підзвітних сум.
Іншими функціями засобів АСУВО є:
· автоматичний облік цінних паперів: акцій, облігацій,
казначейських зобов‘язань України, ощадних сертифікатів, приватизаційних
житлових чеків, векселів;
· облік операцій, які здійснюються при виготовленні бланків
цінних паперів;
· облік акцій та облігацій власної емісії;
· облік векселів, що включає: облік видатних векселів,
облік одержаних векселів;
· облік розрахункових операцій (облік розрахунків з товарних
операцій у системі рахунків, облік розрахунків за нетоварними операціями,
облік розрахунків із засновниками, внутрішньовідомчі розрахунки);
· облік розрахунків з банками (облік короткострокових,
середньострокових та довгострокових позик банку). Аналітичний облік кредитів
ведеться за видами, цільовим призначенням і строками повернення.
· Облік операцій з іноземною валютою. Для узагальнення
бухгалтерської інформації та складання звіту постає потреба переведення
операцій в іноземній валюті у валюту українську. З цією метою використовують
курс дня. Засоби автоматизованої системи повинні реалізовувати запит курсу
дня на кожен день місяця. На кожному з рахунків у аналітичному одліку має
бути забезпечено автоматичний облік кожної валюти за номіналом, курсом дня,
враховано різницю між попереднім і поточним курсом (курсова різниця),
виражену в українській валюті.
4.2. Алгоритм розв’язання задачі автоматизації автоматичного обліку, аналізу
і контролю валютних операцій
Невід’ємною складовою автоматизованої системи управління обліку, аналізу і
контролю валютних операцій є система обліку грошових коштів. У даному розділі
розглянемо можливість автоматизації документального оформлення касових
операцій, розробимо варіант інтерфейсу роботи з програмою автоматизації,
наведемо приклади вихідних форм.
Касові операції здійснюють на основі оформлених документів. Надходження і
видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими і видатковими
касовими ордерами, які виписує бухгалтерія.
Розрахунок на ЕОМ — це автоматична операція. Вона здебільшого реалізується
за предметним принципом. Розробимо головне меню програми для формування
прибуткових і видаткових касових ордерів. При виклику пункту меню
передбачено обчислювальну обробку окремо для кожного виду розрахунку. При
формуванні касових ордерів головне меню може складається з наступних
основних пункти: “Прибутковий касовий ордер”, “Видатковий касовий ордер”,
“Вихід”. На рис.4.2.1. представлений вид головного меню.
Рис. 4.2.1. Головне меню.
Вибір пункту меню “Вихід” призводить до виходу з програми.
При виборі пункту меню “Прибутковий касовий ордер” на екрані з’являється меню
з назвою “Прибуткові касові ордера”. У рамках автоматизованої системи
необхідно створити засоби для вводу вхідних даних з клавіатури, а також
зручний і зрозумілий для користувача інтерфейс. Також слід врахувати, що
користувачем при вводі можуть робиться помилки, тому необхідно забезпечити
можливість корегування введеної інформації. Передбачається, що інформація,
яка вноситься, записується у базу даних, і в подальшому вона є доступною
для корегування, використання та обробки.
Вікно “Прибуткові касові ордера” містить такі пункти меню: “Змінити” (для
внесення виправлень), “Внести” (для вводу інформації з нового документу),
“Поновити” (для можливості об’єднання даних, що надходять по мережі),
“Видалити” (для видалення непотрібного запису), “Звіт” (для формування
звіту), “Закрити” (для закриття поточного активного вікна і переходу до
головного меню).
При виборі пункту меню “Внести” у новий рядок автоматично заносяться поточна
дата, та порядковий номер. Далі з клавіатури вводиться інформація: від кого
отримано гроші, мотив та сума. На рис. 4.2.2. представлений вигляд вікна
“Прибуткові касові ордера”.
Рис. 4.2.2. Вікно “Прибуткові касові ордера”.
Якщо необхідно відредагувати введений запис, вибирається пункт меню
“Змінити”. При цьому відкривається вікно “Редагування ПКО”. Структура такого
вікна представлена на рис.4.2.3. Вікно містить меню: “Друк”, “Внести” та
“Закрити”. Відповідні зміни виконуються на робочому полі вікна. Причому
такі реквізити, як Номер та Дати змінити не можна, так як вони вносяться
автоматично при запиті на новий запис. Зазначимо, що внесені дані про
документ мають повністю відповідати записам у Касовій книзі. Після вибору
пункту меню “Внести” документ фіксується і переходить у режим лише
перегляду, а також виконуються відповідні бухгалтерські проводки по даному
документу.
Пункт меню “Закрити” призначений для можливості закриття вікна і переходу до
активного вікна “Прибуткові касові ордера”.
Рис.4.2.3. Вікно “Редагування ПКО”
Після вибору пункту меню “Звіт” на екрані комп’ютера відображається список
прибуткових касових ордерів за період та загальна сума отриманих грошей.
Вікно “Видаткові касові ордера” (рис. 4.2.4.) має
структуру та
Рис.4.2.4. Вікно “Видаткові касові ордери”.
функціональні призначення пунктів меню аналогічні вікну “Вибуткові касові
ордери”, з тією різницею, що операції здійснюються з видатковими касовими
ордерами. Так вводиться інформація кому, за що або навіщо видаються гроші, а
також проставляються кореспондуючі рахунки, на яких має бути відображена
інформація і зазначені виправдовувальні документи, що стали підставою для
складання ордерів (чеки, авансові звіти, заяви тощо). Автоматизованою
системою формується список видаткових касових ордерів та суми виданих грошей
за період. Здійснюються відповідні бухгалтерські проводки.
На рис.4.2.5. представлено вигляд вікна “Редагування ВКО”.
4.2.5. Вікно “Редагування ВКО”.
Розглянемо функціональне призначення пункту меню “Друк”. При виборі даного
пункту у вікні “Редагування ПКО” формується та виводиться на екран у
вікні “Прибутковий касовий ордер” вихідний документ (приклад представлено на
рис. 4.2.6.). Відповідно при виборі “Друк” у вікні “Редагування ПКО”
формується у відповідному вікні видатковий касовий ордер (рис. 4.2.7.). При
такому режимі бухгалтер має змогу перевірити правильність оформлення касових
ордерів та їх обгрунтування, виконані записи а касовій книзі. Якщо ордери
заповнені вірно, то документ засобами автоматизованої системи виводиться на
друк.
Рис.4.2.6. Вікно “Прибутковий касовий ордер”.
Рис. 4.2.7. Вікно “Видатковий касовий ордер”.
За умов використання на підприємстві персональних комп’ютерів, впровадження
автоматизованої системи обліково-аналітичних робіт необхідним є підготовка
працівників бухгалтерії до впровадження автоматизованої системи у дію;
навчання персоналу для подальшої їх кваліфікованої роботи (організація
навчання роботи бухгалтерів на ПЕОМ на автоматизованих робочих місцях з
виконанням безпосередніх функцій, забезпечення їх робочими інструкціями,
впровадження класифікаторів і кодифікаторів та ін.).
Загальна блок-схема алгоритму розв’язання задачі автоматизації автоматичного
обліку, аналізу і контролю грошових коштів представлена на рисунку 4.1.
Рис.4.1. Загальна блок-схема алгоритму розв’язання задачі автоматизації автоматичного обліку, аналізу і контролю грошових коштів
Описана у розділі 4.2. послідовність дій автоматизації відповідає представленому алгоритму.
Висновки
Провести дослідження обліку, контролю та економічного аналізу валютних
операцій на Глухівецькому гірничо-збагачувальному каоліновому комбінаті нам
допомогла інформаційна база дослідження: законодавчі акти України,
інструктивні матеріали, публікації науково-дослідницьких установ, публікації
бухгалтерів-експертів, матеріали комплексних перевірок Державної податкової
інспекції у Козятинському районі та матеріали перевірок відділу валютного
контролю даної ДПІ.
За даними дослідження по обліку, контролю та аналізу валютних операцій на
одному з найбільших підприємств району, можемо сказати , що бухгалтерський
облік валютних операцій на Глухівецькому гірничо-збагачувальному каоліновому
комбінаті ведеться з порушенням п. 73 Положення про організацію
бухгалтерського обліку та звітності в Україні № 250 від 03.04.93 зі змінами
та доповненнями, тобто курсові різниці визначаються неправильно, що впливає
на невірність визначення прибутку підприємства. Головному бухгалтеру слід
звернути особливу увагу на правильність відображення в обліку курсових
різниць. Також слід на підприємстві почати ведення нагромаджувальних
відомостей по експортно-імпортних операціях, адже вони дають змогу
контролювати своєчасність та повноту розрахунків по контрактах.
Бухгалтерському обліку притаманні такі риси, як акуратність, чіткість та
достовірність. Первинні документи в бухгалтерії зберігаються не в належному
порядку. Вантажно-митні декларації за 1998 рік не підшиті, зберігаються в
різних папках.
З даних дослідження бачимо, яку велику дебіторську заборгованість по валютних
операціях має Комбінат.
Керівнику підприємства та головному бухгалтеру необхідно постійно
аналізувати прострочену дебіторську заборгованість по експортно-імпортних
контрактах та приймати всеможливі рішучі міри для поверненню валютних
цінностей, які знаходяться за межами України. Ліквідація дебіторської
заборгованості по зовнішньоекономічних контрактах дасть живі кошти, які можна
буде направити на розширення виробництва, на придбання нових технологій,
комп”ютерної техніки, на погашення заборгованості по заробітній платі.
Недостатня увага з боку контролюючих органів надається щодо передачі
матеріалів про порушення законодавства до Міністерства зовнішньоекономічних
зв”язків і торгівлі України для застосування спеціальних санкцій згідно
Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться не автоматизовано, що зменшує
продуктивність праці бухгалтерів та забирає багато часу. Адміністрація
Комбінату придбала 2 нових ком”ютери, але на них ніхто не працює, пояснюючи
тим, що відсутнє програмне забезпечення.
На підприємстві за останні 4 роки не проводилось ні однієї аудиторської
перевірки. Аудит фінансово-господарської діяльності у сфері виробництва,
обігу і споживання суспільно-необхідного продукту в умовах ринку сприяє
задоволенню попиту покупців активним впливом на збільшення випуску
конкурентноспроможних товарів на ринку, зростанню прибутку підприємства і
через систему податків збільшенню відрахувань до державного бюджету. На
питання: чому не проводиться аудиторська перевірка, головний бухгалтер
відповіла, ща така перевірка коштує дорого і тому не доцільно її проводити.
Поскільки наше підприємство займається в основному експортно-імпортними
операціями, то аудит ефективності валютних операцій неодмінний.
Побажаємо успіхів керівництву підприємства в усуненні вказаних недоліків та
будем надіятися на позитивні результати.
Перелік використаних джерел.
1.”Про оподаткування прибутку підприємтсв”, Закон України № 283\97-ВР ,
22.05.97, Київ, Верховна Рада\\Відомості Верховної ради.
2.”Про регулювання товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної
діяльності”,Закон України , № 351-ХІV від 23.12.98. Київ , Верховна Рада\\
Відомості Верховної ради.
3.”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Закон України №
187\94-ВР, 23.09.94 Київ ,Верховна Рада\\Відомості Верховної ради.
4.“Про зовнішньоекономічну діяльність”, Закон України № 351- ХІІ 16.01.91.,
Київ Верховна Рада\\Відомості Верховної ради.
5.”Про податок на додану вартість”,Закон України № 168\98-ВР, 03.04.97,
Київ, Верховна Рада\\відомості Верховної ради.
6.”Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні “ Положення,
№ 250, 03.04.93, затверджене постановою Кабінету Міністрів України\ \Урядовий
кур”єр, № 54, 12.05.93.
7.”Про додаткові заходи щодо регулювання бартерних операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності”, Указ Президента, № 113, 09.07.95. Київ,
Верховна Рада\\.Відомості верховної ради.
8.”Щодо застосування норм Закону “Про податок на додану вартість”Лист
державної податкової служби України № 11\1-6489, 11.05.98. \\ Фінанси, № 12,
12.03.98.
9.Порядок заповнення граф ВМД № 380 від 30.06.98.\\ “Бухгалтерський облік та
аудит”, № 13, 12.05.98.
10.Білуха М.Т. “Курс аудиту” Київ: Вища школа\\ 1998.
11.Завгородній В.П. “Автоматизація бухгалтерського обліку, аналізу, контролю
та аудиту”. Київ: А.С.К.\\ 1998.
12.Кредісова А.І.” Управління зовнішньоекономічною діяльністю”. Київ: Вища
школа\\.1998.
13.Кравчук Н.А. “Валютне регулювання” Київ:Вища школа\\1997.
14.Міщенко І.В. “Шляхи удосконалення валютного контролю”, \\журнал “Баланс”,
№ 54, 1997.
15.Павлюк І.М. “Рекомендації з бухгалтерського обліку валютних операцій”,
Коломия,1998.
16.Рижикова О.В.” На допомогу бухгалтеру”,\\журнал “Баланс”, № 47, 1999.
17.Ткаченко Н.М.” Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами
власності” Київ: А.С.К.\\ 1998.
18.Шафранова Г.Ф. “Раз валюта-два валюта”,\\ журнал “Бухгалтерський облік та
аудит”, № 6, 1998.
19.Фоменко Є.А. “Порушення податкового законодавства”. Одеса: ОКФА\\ 1995.
20.Фоменко Є.А.” Відображення в бухгалтерському обліку затрат на виробництво,
цільових засобів, податків та фінансових санкцій”, Одеса: ОКФА\\ 1995.
21.Український науково-дослідницький центр. Валютне регулювання. Київ:
Екобуд\\1996.
22. Облікові дані та звітні регістри підприємства.
додатки
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.
Рис. 4.2.1. Головне меню.
Вибір пункту меню “Вихід” призводить до виходу з програми.
При виборі пункту меню “Прибутковий касовий ордер” на екрані з’являється меню
з назвою “Прибуткові касові ордера”. У рамках автоматизованої системи
необхідно створити засоби для вводу вхідних даних з клавіатури, а також
зручний і зрозумілий для користувача інтерфейс. Також слід врахувати, що
користувачем при вводі можуть робиться помилки, тому необхідно забезпечити
можливість корегування введеної інформації. Передбачається, що інформація,
яка вноситься, записується у базу даних, і в подальшому вона є доступною
для корегування, використання та обробки.
Вікно “Прибуткові касові ордера” містить такі пункти меню: “Змінити” (для
внесення виправлень), “Внести” (для вводу інформації з нового документу),
“Поновити” (для можливості об’єднання даних, що надходять по мережі),
“Видалити” (для видалення непотрібного запису), “Звіт” (для формування
звіту), “Закрити” (для закриття поточного активного вікна і переходу до
головного меню).
При виборі пункту меню “Внести” у новий рядок автоматично заносяться поточна
дата, та порядковий номер. Далі з клавіатури вводиться інформація: від кого
отримано гроші, мотив та сума. На рис. 4.2.2. представлений вигляд вікна
“Прибуткові касові ордера”.
Рис. 4.2.2. Вікно “Прибуткові касові ордера”.
Якщо необхідно відредагувати введений запис, вибирається пункт меню
“Змінити”. При цьому відкривається вікно “Редагування ПКО”. Структура такого
вікна представлена на рис.4.2.3. Вікно містить меню: “Друк”, “Внести” та
“Закрити”. Відповідні зміни виконуються на робочому полі вікна. Причому
такі реквізити, як Номер та Дати змінити не можна, так як вони вносяться
автоматично при запиті на новий запис. Зазначимо, що внесені дані про
документ мають повністю відповідати записам у Касовій книзі. Після вибору
пункту меню “Внести” документ фіксується і переходить у режим лише
перегляду, а також виконуються відповідні бухгалтерські проводки по даному
документу.
Пункт меню “Закрити” призначений для можливості закриття вікна і переходу до
активного вікна “Прибуткові касові ордера”.
Рис.4.2.3. Вікно “Редагування ПКО”
Після вибору пункту меню “Звіт” на екрані комп’ютера відображається список
прибуткових касових ордерів за період та загальна сума отриманих грошей.
Вікно “Видаткові касові ордера” (рис. 4.2.4.) має
структуру та
Рис.4.2.4. Вікно “Видаткові касові ордери”.
функціональні призначення пунктів меню аналогічні вікну “Вибуткові касові
ордери”, з тією різницею, що операції здійснюються з видатковими касовими
ордерами. Так вводиться інформація кому, за що або навіщо видаються гроші, а
також проставляються кореспондуючі рахунки, на яких має бути відображена
інформація і зазначені виправдовувальні документи, що стали підставою для
складання ордерів (чеки, авансові звіти, заяви тощо). Автоматизованою
системою формується список видаткових касових ордерів та суми виданих грошей
за період. Здійснюються відповідні бухгалтерські проводки.
На рис.4.2.5. представлено вигляд вікна “Редагування ВКО”.
4.2.5. Вікно “Редагування ВКО”.
Розглянемо функціональне призначення пункту меню “Друк”. При виборі даного
пункту у вікні “Редагування ПКО” формується та виводиться на екран у
вікні “Прибутковий касовий ордер” вихідний документ (приклад представлено на
рис. 4.2.6.). Відповідно при виборі “Друк” у вікні “Редагування ПКО”
формується у відповідному вікні видатковий касовий ордер (рис. 4.2.7.). При
такому режимі бухгалтер має змогу перевірити правильність оформлення касових
ордерів та їх обгрунтування, виконані записи а касовій книзі. Якщо ордери
заповнені вірно, то документ засобами автоматизованої системи виводиться на
друк.
Рис.4.2.6. Вікно “Прибутковий касовий ордер”.
Рис. 4.2.7. Вікно “Видатковий касовий ордер”.
За умов використання на підприємстві персональних комп’ютерів, впровадження
автоматизованої системи обліково-аналітичних робіт необхідним є підготовка
працівників бухгалтерії до впровадження автоматизованої системи у дію;
навчання персоналу для подальшої їх кваліфікованої роботи (організація
навчання роботи бухгалтерів на ПЕОМ на автоматизованих робочих місцях з
виконанням безпосередніх функцій, забезпечення їх робочими інструкціями,
впровадження класифікаторів і кодифікаторів та ін.).
Загальна блок-схема алгоритму розв’язання задачі автоматизації автоматичного
обліку, аналізу і контролю грошових коштів представлена на рисунку 4.1.
